Про це повідомила волонтерка Ірина Тимофєєва, пише Апостроф.

Вона зазначила, що вірила в родину Шумей, в силу духу батька Віталія.

“Вірила в силу духа батька Сергія Федоровича, коли побачила сльози у Віталія на наші звернення до нього – повірила, що він син свого батька. Він сильний! Зараз я плачу! Серед цього дводобового горя нашого, я плачу сльозами радості! Віталій Шумей – заговорив!”, – написала вона.

За її словами, чоловік говорить фактично тиждень, усвідомлено складає слова. Не шепоче, а говорить – вранці більше, а ввечері втомлюється.

“Його мізки – Працюють! Юххууу, плачу! Батько теж плаче. Просить передати всім уклін, хто родину Шумей підтримував і вірив в них!”, – додала волонтерка.

Сержант 72 окремої механізованої бригади Віталій Шумей, родом з міста Шостка Сумської області, 25 серпня 2022 року був важкопоранений на виконанні бойового завдання.

Відтоді 36-річний воїн самостійно не функціонував, проходив реабілітацію в Іспанії, у Львівській області, зокрема, заняття з логопедом. Коли йому вже стало краще, стався напад епілепсії і він знову повернувся в стан коми.

Півтора року з ним цілодобово перебував його батько – Сергій Шумей. Чоловік розповів, що його старший син теж пішов воювати, витримувати все це вдається виключно завдяки своїй неймовірній вірі.

“Отак між двома синами я тримаюсь. Що мені робити? Нічого. Ми переможемо! Я не здаюсь. Мені тяжко, повірте, дивитись на це все. Але я горджусь своїми синами, які не ховались. Тільки б держава не відмовлялась. Я вірю нашим спеціалістам, я надіюсь на Бога, лікарів, що ми рано чи пізно, скільки вистачить сил – встанемо”, ‒ повідомляв Сергій Шумей.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Ceske Noviny.

Новий показник заражень перевищує попередній антирекорд на майже 700 випадків.

З початку епідемії у Чехії у країні виявили понад 90 тисяч випадків зараження коронавірусом.

За останню добу від коронавірусної хвороби померли 13 людей, всього з початку епідемії жертвами COVID-19 у Чехії стали 794 пацієнти.

Всього у Чехії на даний момент нараховується понад 40 тисяч активних випадків коронавірусу. У більшості перебіг хвороби легкий, у лікарнях перебувають 3,8% з числа заражених.

Варто зазначити, що в Чехії з 6 жовтня почав діяти надзвичайний стан, запроваджений вдруге через зростання числа нових випадків коронавірусу.

Надзвичайний стан дозволяє уряду обмежувати збори людей або, наприклад, залучати до практики медиків пенсійного віку, якщо це необхідно.

Попередній надзвичайний стан діяв у Чехії 12 березня по 17 травня.

тан почесного патріарха Філарета, у якого напередодні виявили коронавірус, задовільний. Про це повідомили на його сторінці у фейсбук.

“Стан здоров’я патріарха Філарета задовільний. Діагностовано запалення легенів. Просимо піднести до милостивого Господа свої щирі прохання за здоров’я та швидке одужання Його Святості”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, про те, що у Філарета діагностували ковід-19 стало відомо 4 вересня. Його госпіталізували.

На початку спалаху коронавірусу в Україні Філарет назвав одностатеві шлюби однією з причин епідемії. А захворювання, на його думку, є “карою Божою за гріхи”.

В Одеській міській клінічній інфекційній лікарні на сьогодні перебувало 16 пацієнтів з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19, троє з них – у тяжкому стані. Про це УНН повідомляє з посиланням на Telegram-канал Одеської міськради.

“За даними на ранок 6 квітня 2020 року, на стаціонарному лікуванні в міській клінічній інфекційній лікарні перебувають 16 пацієнтів з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19, з них 10 осіб – жителі Одеси. Із загальної кількості пацієнтів три людини перебувають у тяжкому стані, при цьому вони не мають потреби в проведенні штучної вентиляції легенів”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що десять пацієнтів перебувають в стані середньої тяжкості, троє – у задовільному стані, розглядається питання про їх виписку зі стаціонару. Пацієнтів на ШВЛ в інфекційній лікарні немає.

“Усі пацієнти з встановленим діагнозом COVID-19 перебувають під медичним наглядом, в тому числі, які перебувають на самоізоляції вдома. Забезпечуються виявлення, обстеження та контроль стану здоров’я контактних осіб”, – сказано у повідомленні.

За минулу добу в інфекційну лікарню, як зазначається, поступили 11 осіб з підозрою на COVID-19, яким проводиться обстеження.

Водночас, в Одеській області загалом 27 випадків зараження коронавірусом. За останню добу зареєстровано один новий випадок захворювання.

“Діагноз підтверджено у мешканця Одеси 1963 р.н., його госпіталізовано до інфекційної лікарні”, – цитують голову облдержадміністрації Максима Куцого у пресслужбі ОДА.

Після двох перенесених операцій та штучної коми дитина почала робити перші кроки до одужання. Потерпіла прийшла до тями і поступово повертається до повноцінного життя, повідомила на своїй сторінці в Facebook волонтер благодійного фонду “Совушка” Олександра Сова.

“Маленька Ганнуся, яка отримала тяжкі опіки (50 відсотків тіла), багато перенесла за останні 10 днів: дві операції, штучну вентиляцію легенів, медикаментозний сон і розлуку нехай і з прийомними, але такими рідними батьками. Завдяки самовідданій праці реаніматологів, комбустіологів і всього медичного персоналу вона робить крихітні кроки до одужання”, – розповіла Сова.

Незважаючи на те, що дівчинка все ще знаходиться в реанімації, умови її перебування в лікарні максимально наближені до звичних.

“Попереду ще довгий шлях, проте Аня вже в свідомості, самостійно їсть і навіть почала гратися ляльками. А ще вона дуже любить дивитися мультики, тому що в реанімації все-таки нудно, особливо дитині з великої родини”, – поділилася волонтерка.

Друг знаменитості продюсер групи Ласкавий май Андрій Разін розповів, що могло стати причиною хвороби актриси. Також він зізнався журналістам Комсомольської правди, що зараз Анастасія Заворотнюк знаходиться в дуже важкому стані і лікарі прогнозують, що їй залишилося жити кілька днів.

“В Польщі все прискорилося – це ж блискавично розвивається, спасіння практично немає. Вона зараз в комі, без свідомості, нікого туди не допускають, крім чоловіка. Я вчора подзвонив лікарям, які її спостерігають, запитав – чи можна провідати? Кажуть, немає – ми її вчора ввели у штучну кому, на жаль, їй залишилося жити кілька днів. Всі можливі методи лікування вона пройшла, але почалася стадія – набряк мозку. На жаль, лікарі тут безсилі”, – сказав Андрій Разін.

Він додав, що рідні Анастасії Заворотнюк готуються до її смерті.

“Настя давно розуміла, що це все. Це такий же діагноз, як у Хворостовкого, і як у Фріске (у цих артистів виявили рідкісний вид раку мозку – глиобластому). І рідні її готуються до відходу. Це дуже страшно. Вона так раділа народженню дочки, все тільки почало налагоджуватися”, – зазначив друг актриси.

У кожній є ці чотири стани. І навіть якщо ви використовуєте тільки один, це абсолютно не означає, що три інші відсутні.

Королева

Почнемо з першого стану, який зараз все більше набирає обертів серед жінок. Цей стан королеви. Яка вона? Самостійна, самодостатня, доглянута, незалежна, впевнена, горда. Її прерогатива – кар’єрний ріст, бізнес, реалізованість в соціумі. Про допомогу не попросить ні за що! Вміє тримати себе в суспільстві, на неї дивляться із захопленням. Королева розумна і прямолінійна. У ній переважає посил: я краща за всіх, я чекаю, коли чоловік буде в мене вкладати, завойовувати, піклуватися і т. п.

Господиня

Другий стан “за популярністю” – господиня. Це материнська енергія. Енергія віддачі, яка добре виявляється під час наpoдження дитини. Така жінка готує, прибирає, вміє слухати. З нею дуже спокійно, комфортно.

Дівчинка

Дівчинка – життєрадісна, психологічно слабка, вічна мрійниця. Отримує бажане, просто тому що хоче цього (на відміну від королеви, яка всього сама досягає). До неї завжди хтось прийде на допомогу, захистить, подбає.

Коханка

Четверте – стан коханки. Це віддача, пpистpaсть, розкутість, ceксyaльність. За допомогою лiжкa жінка передає чоловікові потужну енергію, наповнюючи його силою. Вона дуже легко приваблює чоловіків.

Але ось що буває, коли всередині починається дисбаланс. У королев починається стадія самотності, ніхто їй не подобається, всередині холод. Вона вважає, що більшість чоловіків слабкі і не варті.

В надлишку “господині” жінка дуже турботлива. Чоловікові з такою зручно. Але іноді це переростає в “витирання ніг” об цю саму милу і добру. Господинею чоловіки рідко захоплюються. І дбати хочеться теж абсолютно не про господарку.

Коли поруч знаходиться вся така “дівчинка-дівчинка”, то з одного боку, чоловікові дуже приємно бути потрібним. Допомагати їй. Радувати цю дівчинку. Надихатися на подвиги. Але якщо це відбувається постійно, він вичерпується. Так як жінка знаходиться тільки в стадії отримання.

Якщо ж перевага відбувається в бік коханки, отримує така жінка тільки те, за що боролася. Так, її хочуть. Так, її завойовують (до певного моменту). Але пов’язувати з нею життя бажанням не горять. Утримати чоловіка у такої жінки не виходить.

Як з цим боротися
Справжня жіночність – в умінні керувати цими чотирма станами. Дотримуватися балансу чотирьох станів. Коли чоловік прийшов голодний додому з роботи, йому цікаво тільки одне. Він хоче поїсти. І тут треба включати стан господарки.

Нагодуйте його ситно і смачно. Коли чоловік забив цвях або приніс зарплату додому – є сенс включити стан дівчинки, яка вміє захопитися своїм мисливцем.

Коханка може залучити, зацікавити, але утримати ніколи не зможе без інших трьох станів. Стан королеви – це відчуття самодостатності, любові до себе і свого тіла і, звичайно, до оточуючих. Чоловік вас не цінує?

Включайте стан королеви. Займіться собою, своєю красою, своїм тілом, своїми хобі. Але тільки не в якості помсти або образи. І побачите, що буде.

Вони здебільшого чисті, зручні, доступні для людей з інвалідністю, часом – зі сповивальними столиками навіть у чоловічих вбиральнях.

Але головне, що ці туалети є, їх не доводиться шукати та користування ними не принижує людську гідність.

Тож після закордонних поїздок я часом відчуваю “культурний шок” дорогою додому, відмотуючи туалетний папір у платній вбиральні в Пирятині прямо біля каси на очах у черги.

Окрема розмова ‒ про право на приватність під час користування громадським туалетом, а надто у школі.

На першому поверсі гімназії, де навчаються мої діти, висить постер про права дитини: про право на освіту, захист життя та здоров’я, піклування, харчування тощо.

В школах України взагалі можна багато почути про права дитини, про національно-патріотичне виховання, про особистісно-орієнтоване навчання, але дуже зрідка ‒ про шкільні туалети.

Бо “непристойно”, бо люди соромляться публічно про це говорити, бо коли поважні чиновники від освіти до школи приїжджають, їм туалет навряд чи покажуть, натомість покажуть концерт у відремонтованій актовій залі та нові стенди про права дитини.

Припускаю, що ситуація є радше типовою, ніж унікальною для шкіл України.

Школу було побудовано більше 30 років тому і зараз у ній навчається близько тисячі учнів та учениць. Тільки цього літа, через два роки від початку моїх звернень до шкільної адміністрації та виступів на батьківських зборах (я не стверджую, що означені зміни безпосереднім результатом моїх дій), у двох дівочих туалетах на поверсі для старшокласників уперше за всю історію школи, нарешті встановили по одній кабінці з дверима.

Поряд з встановленими кабінками так і залишилися дві “дірки” у підлозі, а у туалетах для малечі з початкових класів досі немає хоча би перегородок.

До речі, відсутність кабінок у туалетних кімнатах для старшокласників є порушенням державних санітарних норм.

Згідно пункту 7.5. “Державних санітарних правил і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів”, затверджених у 2001 році, унітази в туалетних кімнатах встановлюють для учнів навчальних закладів I ступеню – у відкритих кабінах, для учнів навчальних закладів II-III ступеню – в кабінах з дверима. У туалетах для дівчат одна кабіна повинна бути з дверима і замком, інші – з дверима висотою 1 м.

Право на приватність – є базовим правом людини, а питання облаштування шкільних туалетів – це не тільки питання санітарних норм, а передусім питання людської гідності.

В основі вирішення проблем школи, у тому числі проблем шкільних туалетів, має бути проста філософія – школа має бути територією комфорту в першу чергу для дітей.

Багато дітей не ходять до шкільних туалетів.

Дівчата, які на інтернет-форумах жаліються, що соромляться ходити до шкільного туалету, від ровесниць одержують поради на кшталт: перед школою не напиватися води, сходити до туалету вдома, не ходити до туалету на перерві, а відпроситися під час уроку або просто “бути сміливою”.

Шкільні туалети потенційно є простором шкільного цькування. Один із таких випадків стався у місті Ковелі в листопаді 2015 року, коли однокласниці знімали на телефон дівчинку в туалетній кабінці без дверей.

Під час уроку відпроситися до туалету не кожний/кожна наважиться, а часом і самі вчителі забороняють, говорячи, що для “цього” є перерва.

Так, на початку вересня цього року одна із учасниць Facebook групи “Батьки SOS” повідомила, що вчителька заявила дітям, що директор видав наказ, в якому забороняється виходити в туалет під час уроку, починаючи з 5-го класу.

Скоріше за все такого наказу не було та не могло бути.

Звичайно, у вчителів може бути інший погляд на проблему, мовляв, деякі діти насправді не йдуть до туалету, а просто не хочуть сидіти на уроці. Але то вже інше питання і гадаю, що від такої його постановки не має залежати комфорт та здоров’я інших дітей.

Окреме питання – шкільні туалети для дітей з інвалідністю.

Донедавна я вважала, що інклюзивна, доступна школа – це школа, обладнана пандусами та ліфтами. Втім, заступниця Полтавського обласного комітету доступності Ірина Твердохліб впевнена, що перше питання, яке варто ставити директорам шкіл, які впроваджують програми інклюзивного навчання для дітей з інвалідністю, зокрема для тих, хто користується візком, – це питання про наявність облаштованих туалетів для них.

Цікаво, а чи включено це питання до звітів управлінь освіти про впровадження інклюзивної освіти?

Варто додати, що окрім коштів, які батьки здають до шкільних фондів, у 2015 році в Полтаві залишилися 13 млн невикористаних коштів освітньої субвенції, які можна було би витратити на ремонти шкільних туалетів. Але для цього чиновникам управлінь освіти та директорам шкіл варто хоча би розпочати з визнання важливості цієї проблеми.

Олена Стрельник, соціолог, місто Полтава