У 2021 році власниця російського маркетплейсу Wildberries Тетяна Бакальчук стала лідером із приросту статків серед мільярдерів світу.

За оцінкою Forbes, найбагатша росіянка тепер володіє активами на понад $13 млрд.

Минулого року Бакальчук займала лише 93 місце серед найбагатших росіян, володіючи статком $1 млрд. Стрімкий ривок із приросту статків, який становить понад 1000 відсотків, став найкрутішим серед світових мільярдерів і дозволив їй піднятися на 13 сходинку в російському рейтингу багатіїв.

Тетяні Бакальчук належить 99% ТОВ Wildberries, ще 1% належить її чоловікові Владиславу.

У липні цього року її приватне підприємство потрапило під санкції українського РНБО, оскільки онлайн-магазин продавав форму російських солдат, інші товари із символікою російських силових структур та портретами Путіна.

Нагадаємо, один з найбагатших бізнесменів Росії, засновник соціальної мережі “ВКонтакте” та месенджера Telegram Павло Дуров, який родом із Санкт-Петербурга, отримав французьке громадянство.

Як повідомляла програма “Наші гроші з Денисом Бігусом” в матеріалі “Міністерська казарма”, теща Степана Полторака володіє квартирою на 140 квадратних метрів у Харкові, придбаною у 2010 році під час головування Полторака у Харківській академії.

Нині вартість квадратного метра в ЖК “Дім на Набережній” сягає 980 доларів США.

“Те, що стосується тещі…трьохкімнатна квартира. Ну по-перше, це не нова квартира. Вона в ній живе 5 або 6 років, здається. Ну я думаю, що, в принципі, відповідно до Закону України, кожен громадянин має право на житло, то думаю, що це питання не зовсім… І майно, яке в неї є, там житлова площа, ви вказали, і “Купер”, це не є надзвичайно високим прибутком”, – прокоментував Степан Полторак.

Минулого року програма також зафільмувала дружину міністра Інну за кермом “Міні Купера” 2015 року, записаного на Рязанову. Користування “Міні Купером” Інна Полторак досі не задекларувала.

Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру декларацій осіб.

З 4,55 мільйона гривень доходів 151 тисячу гривень склала зарплата, 170 тисяч гривень – забезпечення депутатської діяльності, 15 тисяч гривень – зарплата в Українському католицькому університеті.

Роялті від компаній “Брайт Старий Паблішинг” і “Видавничий дім “Медіа-ДК” депутат отримав на суму у 321 тисячу гривень. Також Лещенко отримав гонорари від “Фонду Віктора Пінчука” (36 тисяч гривень) та від громадської організації “Українська правда” (5 тисяч гривень).

Також Сергій Лещенко задекларував 3,77 мільйона гривень позики, яку він взяв у власниці інтернет-видання “Українська правда” Олени Притули.

З готівки у політика є 2 тисячі євро і 3 тисячі доларів, вкладів у банках, згідно з е-декларацією, ні у нього, ні в нареченої Анастасії Топольської нема.

Також Лещенко задекларував дві квартири у Києві – всім відомі дорогі апартаменти за 7,6 мільйона гривень, а також – ще одну квартиру, на яку має 33% прав. Політик їздить на авто Volkswagen Golf 2014 року випуску.

Депутат задекларував авторське право на книги “Американська сага Павла Лазаренка” і “Межигірський синдром. Діагноз влади Віктора Януковича”.

Його наречена Анастасія Топольська задекларувала 1,65 мільйона гривень: 963 тисячі гривень – дохід від підприємницької діяльності, 645 тисячі гривень – гонорари від Мігеля Санчеза, 50 тисяч гривень – зарплата від “Української корпорації “Телебачення й радіомовлення “Ютар”.

Діджей також задекларувала авторське право на торговельну марку “Настя Діджей”. Наречена Лещенка орендує квартиру у Києві та також володіє земельною ділянкою й житловим будинком у селі міського типу Фащівка, що на окупованих бойовиками територіях Луганської області.

…”Келихи з богемського скла можу віддати зі знижкою — їх чомусь ніхто брати не хоче”, — каже мені в слухавку пані Поліна російською мовою. Її номер телефону я знайшла на веб-сайті безплатних оголошень. А на її особистому профілі бачу з 50 оголошень про унікальні антикварні речі, які начебто належали екс-президентові Віктору Януковичу. Переходячи від одного фото до іншого, читаю “президентська колекція”, “власність президента”. Від речей так і віє атмосферою розкоші та багатства. На смак Януковича дуже схоже: посріблені тарілки, золоті статуетки, антикварні годинники. Ціновий діапазон відповідний: від 500 до майже 94 000 гривень. Найменше коштують дрібні елементи посуду, а от найдорожчою виявилася скляна колекційна пантера. Коштує вона аж 3500 доларів, а важить понад 50 кілограмів. Невже ця кішечка ще пару років тому справді радувала погляд Януковича в його ж резиденції?

“А що саме вас цікавить? — продовжує розмову пані Поліна. — У мене досить велика колекція, я можу задовольнити смак будь-якого колекціонера. Ви питайте, не соромтеся”. У відповідь кажу, що хочу з чоловіком придбати щось розкішне до свого маєтку. “Гроші — не проблема”, — додаю я. Схоже, у жінки розігралася фантазія про можливість заробити і вона починає ділитися зі мною інформацією про свої скарби ще з більшим запалом. “Статуетки, посуд, годинники — усе це колекційне, — каже вона. — Богемське скло, позолота, срібні елементи на посуді. На них часто можна побачити королівські позначки. Загалом у мене в наявності значно більше речей, ніж є на веб-сайті, я просто не встигаю їх фотографувати та виставляти”.

Цікаво, а як же переконатися, що ці трофеї справді належали Януковичу? “На жаль, ніяк, — говорить жінка. — Утім, речі й справді цінні. Будь-який оцінювач майна вам про це скаже”.

Зі слів жінки, вона — одна з тих, хто ще в 2014 році брав участь в аукціонах та розпродажах на території “Межигір’я”. За словами пані Поліни, речі ділили між собою обслуга та різноманітні посередники, які встигли вклинитися у процес. Уся та розкіш — подарунки від колег, друзів, закордонних партнерів — зберігалася на території “Межигір’я” у великому складі. Роками припадали пилюкою, а після втечі екс-президента справжні ділки це все скупили за копійки, і після того, як усі перипетії вщухли, спокійно продають за шалені гроші. “Годинник із позолотою обійшовся, за словами антикварника, Януковичу приблизно 10 тисяч доларів, — розповідає мені жінка, — а я продаю таку річ за 3500. Самі розумієте, криза, люди не готові віддавати такі суми за годинники”.

Вдавши, що я роздумую над тим, чи варто його брати, усе ж погоджуюся. “Чудово, я вам перешлю поштою, — радіє пані Поліна. — Оплата у поштовому відділенні після прибуття товару”. Живе вона в Дніпрі. “От тільки відправлю завтра, бо треба надійно запакувати, — додає вона. — Розумієте, стільки роботи!”

Зі слів продавчині, від клієнтів у неї відбою немає. Переконує, що їй телефонують і цікавляться таким “скарбом” переважно депутати та власники великого бізнесу. “Можете ще звернутися до мого знайомого Ігоря, — додає пані Поліна. — Він теж має непогану колекцію таких речей. Але Ігор більше по посуду з кришталю, а я орієнтуюся на богемське скло. Та колекція речей екс-президента поповнюється в мене майже щодня!

” Що не кажіть, цікава ситуація. Доки генпрокурор стверджує, що все майно екс-президента арештоване, його купити можна легко — і гуртом, і вроздріб.

Чому? Відповідь проста, адже на тлі статків членів українського парламенту (у сумі вони становлять 12,3 млрд грн) їхні західні колеги виглядають бідними, як церковні миші.

Це добре видно на прикладі Польщі – країни, де ВВП на душу населення є в шість разів більшим, ніж в Україні. Відповідно до декларацій за 2015 рік, сумарні статки 460 польських депутатів складають 3,2 млрд грн (530 млн злотих). Це в чотири рази менше, ніж сумарні статки українських депутатів.

Або інший показовий приклад – статки десяти найбагатших українських депутатів у п´ять разів більші, ніж статки десяти найбагатших представників польського Сейму.

При цьому польські депутати офіційно заробляють більше, ніж їхні українські колеги.

Середня зарплата польського депутата дорівняє 65 тис. грн (9 892,2 PLN) на місяць, тобто в чотири рази більше, ніж в українському парламенті.

Додатково поляки можуть розраховувати на 13 тис. грн (2 500 PLN) доплати на парламентську діяльність та 81,5 тис. грн на приймальню (12 150 PLN) щомісяця.

Але попри такий рівень оплати праці, вони все ж залишаються “біднішими” за своїх українських колег.

Подібну ситуацію можна побачити, порівнявши й уряди двох країн.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, разом з дружиною, задекларували 6,3 млн грн, 1,24 млн доларів США та 476 тис. євро грошових коштів, що у загальній сумі становить 52,4 млн грн.

Зустріч Беати Шидло та Володимира Гройсмана на форумі у Криниці. Фото ЄвроПравди

Натомість прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло задекларувала станом на кінець 2015 заощадження на суму 86,6 тис. злотих на рахунках та 80,66 євро готівкою, що разом не перевищує 550 тис. грн.

Польський прем’єр накопичив у сто разів менше, ніж має коштів прем’єр-міністром України (не враховуючи зазначених ним у декларації земельних ділянок та декількох елітних годинників).

Найбагатшим членом польського уряду є Матеуш Моравецький – міністр розвитку і фінансів. До того, як у 2015 році він став міністром, з 1998-го він працював у банківській сфері, у тому числі був головою правління одного з найбільших польських банків. Його задекларовані статки – це 20,4 млн грн (3,158 млн PLN), цінні папери вартістю 24,9 млн грн (3,839 млн PLN) та два будинки.

Втім, його статки відрізняються від заощаджень українських “екс-бізнесменів”. Адже такі статки зрозумілі для чиновників і депутатів, які щойно приєднались до управлінської команди і раніше дійсно займалися бізнесом протягом останніх років.

Натомість такі статки не є прийнятними, передусім для депутатів і міністрів, які останні 10 років працювали в державних і місцевих структурах (ОДА чи мери міст).

Невипадково польські ЗМІ акцентували увагу на цьому українському парадоксі – “успішне підприємництво” у 1990-х роках та дружина-мільйонер дозволяють і дотепер безтурботно займатися політичною діяльністю.

Така картина вражає ще більше, якщо проаналізуємо доходи представників виконавчої та законодавчої гілок влади, які мають декілька років досвіду роботи.

У Польщі, де офіційна зарплата набагато вища, ніж в Україні, після 5-10 років роботи майже ніхто не має можливості придбати квартиру за готівку, без залучення кредиту.

Чи є в Польщі “винятки”, подібні до українських? Звісно, без них ніяк.

Наприклад, у 2013 році польський міністр Славомир Новак відмовився від посади міністра транспорту після оприлюднення ЗМІ інформації про те, що він не задекларував годинник, вартість якого оцінювалась від 70 до 90 тис. грн. До речі, він зараз працює в Україні.

В Україні нардепи і чиновники, а частіше їхні жінки або чоловіки, є власниками декількох квартир, творів мистецтва чи машин вищого класу, і нікого це не дивує. Вартість автомобілів, які припарковані біля входів до держустанов, часто перевищує бюджет самих установ, що також відносно спокійно сприймається суспільством.

В Україні для побудови прозоро діючих державних структур необхідно розірвати тісні зв’язки між бізнесом і доступом до влади.

Саме тому перше завдання, яке стоїть перед численними антикорупційними органами – це перевірка джерел походження задекларованих коштів. І маючи для цього підстави, перевірити найбагатших і найбільш одіозних героїв перших шпальт газет.

Друге, набагато важливіше завдання, що стоїть перед суспільством – це переосмислення ідеалу державного службовця і політика, не як бізнесмена чи мільйонера, “який вже накрався, то красти багато не буде”, і надати перевагу більш етичним молодим людям.

В адміністрації мають працювати люди, для яких благо держави і суспільства в цілому є важливішим, ніж годинник від Святого Миколая.

Про це йдеться в електронній декларації Андрія Балоги.

Крім того, Балога тримає на рахунку в ОТП-Банку 45 369 гривень.

Також він задекларував шість земельних ділянок в Мукачевому і поруч з містом, житловий будинок на 314,1 квадрата, рибне господарство і гараж. Його дружина задекларувала квартиру площею 56,6 кв. м в Ужгороді.

Балога має три машини: Land Rover Defender 2008 року випуску, Audi A8 2011 року, Mercedes-Benz 2015 року і два причепи.

Дружина Балоги має корпоративні права у трьох підприємствах і є кінцевим власником ще чотирьох.

Балога вказав зарплату за основним місцем роботи у мерії (24 608 грн) і у фірмі “Мукачівський інститут меблів” (67 338 грн). Дружина отримала у тій же компанії 22 526 грн.

Крім того, обоє задекларували значну кількість доходів від дивідендів і процентів, а також “подарунків у негрошовій формі”.