<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Статті &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/statti/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Tue, 11 Mar 2025 16:50:03 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.10</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>Статті &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>В Україні зменшили штрафи для водіїв: як скористатися 50% знижкою</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/188813?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=v-ukrayini-zmenshyly-shtrafy-dlya-vodiyiv-yak-skorystatysya-50-znyzhkoyu</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 11 Mar 2025 13:45:52 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[поради]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[штраф]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=188813</guid>

					<description><![CDATA[Не всі водії в Україні знають, що деякі штрафи за порушення ПДР можна оплатити зі знижкою до 50%. Це дозволяє суттєво зекономити, якщо діяти швидко. Розглянемо, які штрафи можна оплатити дешевше та які умови&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Не всі водії в Україні знають, що деякі штрафи за порушення ПДР можна оплатити зі знижкою до 50%. Це дозволяє суттєво зекономити, якщо діяти швидко.</strong></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-188814" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/novye-shtrafyv.jpg" alt="" width="1200" height="774" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/novye-shtrafyv.jpg 1200w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/novye-shtrafyv-800x516.jpg 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/novye-shtrafyv-1024x660.jpg 1024w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></p>
<p>Розглянемо, які штрафи можна оплатити дешевше та які умови для отримання знижки.</p>
<p>Як працює система знижок на штрафи?<br />
За чинним законодавством, водії можуть сплатити лише половину суми штрафу, якщо зроблять це протягом 10 днів з моменту отримання або відмови від отримання постанови про порушення.</p>
<p>Ця пільга діє лише для штрафів, які були виписані автоматично – тобто за фото- і відеофіксацією.</p>
<p>Які штрафи можна оплатити зі знижкою?<br />
✅ Перевищення швидкості, зафіксоване камерами автоматичної фіксації.<br />
✅ Порушення правил паркування або стоянки, зафіксовані за допомогою фото- або відеозйомки.</p>
<p>❌ Штрафи від патрульної поліції не підпадають під програму знижок. Якщо водія зупинив інспектор і виписав постанову, у бланку не буде вказана можливість оплати зі знижкою.</p>
<p>Як отримати 50% знижку на штраф?<br />
Оплатити штраф протягом 10 днів після отримання постанови або офіційної відмови від її отримання.</p>
<p>Оплата після закінчення цього терміну буде повною, і знижка не нарахується.<br />
Перевірити наявність штрафів та сплатити їх можна через офіційні сервіси МВС, банки та застосунок «Дія».</p>
<p>Висновок<br />
✅ Українські водії можуть зменшити штрафи на 50%, якщо сплатять їх у перші 10 днів.<br />
✅ Знижка діє лише на штрафи за порушення, зафіксовані камерами або автоматичними системами контролю.<br />
✅ Якщо штраф виписаний патрульним поліцейським, оплата здійснюється у повному обсязі.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>1 700 гривень штрафу: водіям нагадали про “найдорожчі” місця для паркування</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/188433?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=1-700-gryven-shtrafu-vodiyam-nagadaly-pro-najdorozhchi-misczya-dlya-parkuvannya</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Саша]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 04 Mar 2025 16:49:04 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[ПДР]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[штраф]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukr-live.com/?p=188433</guid>

					<description><![CDATA[Паркування у заборонених місцях в Україні може коштувати водіям чималих грошей. Відтепер за такі порушення передбачено штрафи до 1700 гривень, а в деяких випадках – евакуацію авто на штрафмайданчик, пише expert.in.ua. Коли зупинка перетворюється&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Паркування у заборонених місцях в Україні може коштувати водіям чималих грошей. Відтепер за такі порушення передбачено штрафи до 1700 гривень, а в деяких випадках – евакуацію авто на штрафмайданчик, пише expert.in.ua.</strong></p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-188434" src="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/znak-parkovka.png" alt="" width="1200" height="795" srcset="https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/znak-parkovka.png 1200w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/znak-parkovka-800x530.png 800w, https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2025/03/znak-parkovka-1024x678.png 1024w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></p>
<p>Коли зупинка перетворюється на стоянку?<br />
Згідно з Правилами дорожнього руху, зупинкою вважається коротке припинення руху на термін до 5 хвилин для висадки пасажирів або завантаження вантажу. Якщо транспортний засіб залишається нерухомим довше цього часу – це вже стоянка, яка підпорядковується суворішим правилам.</p>
<p>Де заборонено паркувати авто?<br />
Водіям варто пам’ятати про перелік місць, де паркування категорично заборонене:</p>
<p>Ділянки, позначені знаком “стоянка заборонена”;<br />
Тротуари, якщо для пішоходів залишається менше ніж 2 метри;<br />
Небезпечні повороти та підйоми;<br />
Трамвайні колії;<br />
Мости та тунелі;<br />
Зупинки громадського транспорту (та ближче ніж 30 м від них);<br />
Пішохідні переходи (та ближче ніж 10 м);<br />
Виїзди та проїзди;<br />
Ближче ніж за 50 м до залізничного переїзду;<br />
Газони та зелені зони.</p>
<p>Розмір штрафів за неправильне паркування<br />
Розмір штрафу залежить від конкретного порушення:</p>
<p>340 грн – порушення загальних правил стоянки;<br />
680 грн – створення перешкод для руху;<br />
1020-1700 грн – паркування на місці для людей з інвалідністю;<br />
340-510 грн – стоянка авто з ДВЗ на місцях для електромобілів.<br />
Крім того, штраф можна отримати за неоплачене паркування. Якщо авто простоїть на платному паркомісці понад 10 хвилин без оплати, водій ризикує отримати штраф у 20-кратному розмірі вартості години паркування.</p>
<p>Як зменшити штраф?<br />
Водіям, які вже отримали штраф за паркування, варто знати: чим швидше оплатити – тим менше доведеться платити. Якщо сплатити штраф протягом 10 днів, то водій може розраховувати на 50% знижку. Однак якщо сплата не буде здійснена протягом місяця, сума штрафу подвоюється.</p>
<p>Що чекає на тих, хто ігнорує штрафи?<br />
Водіям, які намагаються уникнути оплати, загрожують серйозні наслідки:</p>
<p>Блокування банківських рахунків;<br />
Арешт майна;<br />
Відрахування коштів із зарплати;<br />
Заборона виїзду за кордон;<br />
Примусова евакуація авто на штрафмайданчик.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Ротару чи Винник?</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/35877?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=rotaru-chi-vinnik</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 09 Apr 2018 16:02:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Шоу-біз]]></category>
		<category><![CDATA[артисти]]></category>
		<category><![CDATA[Вікіпедія]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=35877</guid>

					<description><![CDATA[У мережі з&#8217;явився рейтинг українських виконавців, які найчастіше згадують у інтернет енциклопедії &#8220;Вікіпедії&#8221; багатьма мовами. Так, найпопулярнішою зіркою з України є Софія Ротару, статті про яку написано на 65 мовах світу. Потрапив до вищезазначеного&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У мережі з&#8217;явився рейтинг українських виконавців, які найчастіше згадують у інтернет енциклопедії &#8220;Вікіпедії&#8221; багатьма мовами. Так, найпопулярнішою зіркою з України є Софія Ротару, статті про яку написано на 65 мовах світу. Потрапив до вищезазначеного списку і чинний пожирач жіночого серця Олег Винник, щоправда про нього можна прочитати лише чотирма мовами.</strong></p>
<p><img decoding="async" class="size-full wp-image-35878 aligncenter" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/04/74_main.jpg" alt="" width="730" height="465" /></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&#8220;Про Софію Ротару можна прочитати майже всіма європейськими мовами – серед них бретонська, баскська, ісландська, галісійська та нижньосаксонська, а також такими екзотичними, як кашубська, фламандська, арамейська, амхарська та суахілі. І навіть латиною – це вже найвище визнання!&#8221; – зазначають журналісти.</p>
<p>Додамо, що зовсім не набагато від неї відстала Джамала – 61 мова: естонська, англійська, угорська, польська, кримськотатарська, румунська, шведська, турецька, грецька, білоруська, болгарська, російська, есперанто, іспанська, французька, португальська, башкирська, каталонська, чеська, нідерландська, данська, німецька, баскська, фінська, фарерська, гаельська, галісійська, вірменська, італійська, грузинська, латина, люксембурзька, литовська, латвійська, марійська, норвезька, окситанська, шотландська, сербохорватська, словацька, словенська, албанська, сербська, шведська, турецька, татарська, арабська, азербайджанська, іврит, перська, індонезійська, японська, корейська, киргизька, малаялам, тайська, тагальска, урду, узбецька, в’єтнамська, китайська. Також хороший показник демонструє і переможниця Євробачення-2004 Руслана – 58 мов.</p>
<p>Зауважимо, що трійка лідерів суттєво відірвалася від своїх переслідувачів, оскільки наступна сходинка, на якій розмістилася Ані Лорак, відзначається показником у 46 мова. За нею йдуть Вєрка Сердючка та Ірина Білик (обидвоє по 35 мов), Марія Яремчук (31), Тіна Кароль (28), Гайтана (27), Світлана Лобода та Alyosha ( по 26), &#8220;Океан Ельзи&#8221; (24), О.Torvald (21), Alekseev (19), MELOVIN і Nokturnal Mortum (по 17), Олександр Пономарьов (16), ТНМК (15), ВВ (14), Макс Барських (12), &#8220;Бумбокс&#8221;, 5Nizza, &#8220;Время и стекло&#8221; (по 10), Іван Дорн і Jinjer (по 8), The Hardkiss (6), MONATIK (6), ONUKA та Brunettes Shoot Blondes (по 5), Олег Винник (4).</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Смертельна ДТП з політологами: кого втратила Україна</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/25402?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=smertelna-dtp-z-politologami-kogo-vtratila-ukrayina</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 07 Sep 2017 10:05:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Кримінал]]></category>
		<category><![CDATA[Аварії та ДТП]]></category>
		<category><![CDATA[Новини України]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=25402</guid>

					<description><![CDATA[У страшній аварії на Рівненщині загинули четверо українських політологів та журналіст. Україна втратила Олександра Маслака, Олексія Курінного, Олександра Ніканорова, Володимира Карагяура та Сергія Попова. Смертельна ДТП сталася у Рівненській області на світанку 6 вересня.&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У страшній аварії на Рівненщині загинули четверо українських політологів та журналіст. Україна втратила Олександра Маслака, Олексія Курінного, Олександра Ніканорова, Володимира Карагяура та Сергія Попова.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25403" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/861158.png" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Смертельна ДТП сталася у Рівненській області на світанку 6 вересня. 5 пасажирів Opel загинули. Ними виявилися чотири політологи та журналіст. Попередня версія смертельного зіткнення – водій не впорався з керуванням на слизькій трасі і вилетів на зустрічну смугу, де врізався у вантажівку.</p>
<p>Згодом стало відомо, що чоловіки поверталися з Варшави, де були на міжнародній конференції із протидії гібридній війні. За кермом всю ніч був журналіст Володимир Карагяур.</p>
<p>Ким були і чим займалися загиблі, з&#8217;ясовували журналісти сайту &#8220;24&#8221;.</p>
<p>Олександр Маслак, політолог та викладач</p>
<p>Олександр Маслак закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та здобув ступінь кандидата філософських наук. Рік стажувався в Варшавському університеті. Працював старшим викладачем Центру гуманітарної освіти НАН України.</p>
<p>Він був відомий, як експерт широкого профілю, адже розумівся на історичних подіях світу та мав потужні знання українських реалій з часів Київської Русі.</p>
<p>Згодом пішов у політику та став членом Вищої Ради партії &#8220;Національний Корпус&#8221;. Проводив відкриті лекції для студентів. На Youtube є лекція про одного з провідних філософів 20-го століття Освальда Шпенглера і його працю &#8220;Присмерк Заходу&#8221;.</p>
<p>Маслак був частим гостем ефірів на українських телеканалах, аналізував останні події у політиці. Засуджував російську агресію та вболівав за успішність реформ в Україні.</p>
<p>Олексій Курінний, громадський діяч і викладач Могилянки</p>
<p>Олексій Курінний виступав за перейменування радянських назв в Україні</p>
<p>Олексій Курінний викладав у Національному університеті &#8220;Києво-Могилянська академія&#8221; та був керівником міжнародного центру захисту прав людини при академії. Олексій також очолював київську організацію &#8220;Просвіта&#8221;.</p>
<p>Виступав активним поборником протидії російській агресії, зокрема в інформаційній війні. Один зі шляхів бачив у перейменуванні радянських та російсько-імперських назв у Києві та в Україні в цілому.</p>
<p>Окремо займався дослідженнями стану сучасної української мови та проводив наукові дослідження. В останньому йому вдалося встановити, що мешканці Центральної України продовжують русифіковуватися.</p>
<p>Був експертом Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Міністерстві культури України та займався розробкою концепції виховання історичної пам’яті.</p>
<p>Володимир Карагяур, журналіст та громадський діяч</p>
<p>Він завжди поспішав жити, тому був дуже активним всюди, розповіла подруга загиблого та активістка Євромайдану Богдана Бабич. Вони разом працювали у Spilno.TV.</p>
<p>Вона додає, що журналістика була ідеальним місцем, де Володимир був в епіцентрі подій. Він був першим журналістом, якого затримали на Майдані представники режиму Януковича.</p>
<p>За участь в масових заходах йому загрожувало від 5 до 8 років. Але від тюрми вдалося врятувати спільними зусиллями громадськості.</p>
<p>На його сторінці у Facebook з&#8217;явились дестяки повідомлень про співчуття від друзів та знайомих Володимира. За два тижні йому мало виповнитися 34 роки.</p>
<p>Олександр Ніконоров, журналіст і політолог</p>
<p>Працював кореспондентом інтернет-видання &#8220;Депо&#8221;, а також був політологом. Йому було лише 29 років.</p>
<p>Олександр народився 3 листопада 1988 року у місті Торез Донецької області. В 2011 році закінчив кафедру політології в університеті Даля, що в Луганську. Після захоплення міста сепаратистами виїхав звідти, але змиритися з окупацією Донбасу не міг. Вивчав екстремістські та сепаратистські рухи на Закарпатті та Донеччині.</p>
<p>Народний депутат Антон Геращенко розповів, що Олександр як молодий вчений готував дисертацію про проросійські сепаратистські рухи на Донбасі, якою була роль Росії в них.</p>
<p>Олександр також був автором десятків статей і досліджень про те, що відбувається на окупованих територіях.</p>
<p>Його статті та дослідження залишаться важливим матеріалом для майбутніх дослідників історії російської агресії на Донбасі.</p>
<p>Сергій Попов, експерт із децентралізації і громадський діяч</p>
<p>Працював колишнім заступником голови Донецької військово-цивільної адміністраіціі та був секретарем Ради донорів з питань децентралізації в Україні. Цими питаннями займався в Міністерстві регіональної політики.</p>
<p>Сергій виїхав з Донецької області, щоб активно боротися за майбутнє країни тут. В квітні 2014 року в Дніпрі організовував круглі столи на тему протидії сепаратизму і тероризму.</p>
<p>&#8220;Був завжди світлий, оптимістичний, вірив у краще&#8221;, – згадав Сергія його товариш Іван Лукеря.</p>
<p>Колектив 24 Каналу висловлює співчуття усім родичам, близьким і друзям загиблих.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Войовничий &#8220;миротворець&#8221;: про нові погрози і шантаж Путіна</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/25340?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=voyovnichiy-mirotvorets-pro-novi-pogrozi-i-shantazh-putina</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 06 Sep 2017 06:05:16 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Петро Порошенко]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Україна-Росія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=25340</guid>

					<description><![CDATA[Погрози Путіна розширити зону військового конфлікту, якщо США нададуть Україні зброю, і водночас демонстрація ним &#8220;доброї волі&#8221; щодо миротворчої місії на Донбасі – свідчення того, що Кремль в активних пошуках сценаріїв. Чому Путін робить&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Погрози Путіна розширити зону військового конфлікту, якщо США нададуть Україні зброю, і водночас демонстрація ним &#8220;доброї волі&#8221; щодо миротворчої місії на Донбасі – свідчення того, що Кремль в активних пошуках сценаріїв.</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25341" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714.jpg" alt="" width="610" height="344" /> <img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25342" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714_1849101.jpg" alt="" width="620" height="364" /> <img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25343" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714_1849105.jpg" alt="" width="620" height="400" /> <img loading="lazy" decoding="async" class"aligncenter size-full wp-image-25344" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/09/860714_1849135.jpg" alt="" width="620" height="348" /></p>
<p>Чому Путін робить такі резонансні заяви і чого варто очікувати від господаря Кремля – в матеріалі сайту &#8220;24&#8221;.</p>
<p>&#8220;Миротворча&#8221; місія на умовах Москви</p>
<p>З початку збройного конфлікту на Донбасі Росія послідовно блокувала в Радбезі ООН можливість введення миротворчої місії на сході України. Позиція логічна, адже &#8220;блакитні шоломи&#8221; на Донбасі одразу б виявили, що проти України воюють не шахтарі і трактористи на танках, а регулярна армія РФ. При цьому переговори в Мінському і Нормандському форматах в цьому питанні постійно заходили в тупик.</p>
<p>Певний прогрес відбувся рік тому на переговорах &#8220;нормандської четвірки&#8221; в Німеччині. По завершенню учасники перемовин ніби дійшли певної згоди щодо формування Дорожньої карти із врегулювання конфлікту на сході України, в тому числі, і розглянули можливість введення міжнародної поліцейської озброєної місії ОБСЄ. Однак ініціатива так нею і залишилася. Далі слів справа не просунулася.</p>
<p>Однак Петро Порошенко постійно на всіх міжнародних майданчиках наголошував, що Україна вимагає введення миротворців на Донбас. Президент України заявив, що презентує ідею введення миротворців на Донбас цього місяця на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку. До речі, в МЗС Росії заявили, що такі дії є спробою ухилитися від зобов&#8217;язань із виконання Мінських угод.</p>
<p>Путін показує, що готовий до місії ООН, але не далі лінії розмежування</p>
<p>Та за кілька днів до чергової сесії ООН Путін заявляє на саміті БРІКС, що не лише підтримує введення миротворчої місії, але й внесе відповідну резолюцію на розгляд Радбезу ООН. Але, як зауважив у коментарі сайту військовий експерт Дмитро Снєгирьов, диявол криється в деталях. Насправді президент РФ своєю заявою намагається повністю нівелювати всі дипломатичні зусилля України в цьому напрямку. Адже Путін пропонує вигідні умови Кремлю, але неприйнятні для Заходу і України. Насамперед йдеться про те, що введення миротворців має бути узгодженим з так званими &#8220;Д/ЛНР&#8221;. Тобто Київ має сісти за стіл перемовин з терористами, а не з країною-агресором – Росією. Крім того, за версією Путіна, місія має бути тільки на лінії розмежування.</p>
<p>Ця заява Путіна – начебто демонстрація &#8220;доброї волі&#8221; Москви у відношенні до ситуації на сході України і пошуків шляхів її врегулювання. Таким чином Путін знову намагається нав’язати всім думку, що збройний конфлікт в Україні має не зовнішній фактор військового втручання Росії, а носить суто внутрішній характер,<br />
– зауважує експерт.</p>
<p>Головне, наголошує Дмитро Снєгирьов, що Путін згоден на введення миротворців тільки на лінії розмежування.</p>
<p>РФ залишає за собою повний контроль за україно-російським кордоном. Хоча саме на передачі контролю над кордоном наполягає Україна, і це основна вимога учасників Нормандських і Мінських перемовин,<br />
– наголошує експерт.</p>
<p>Таким чином, вважає Снєгирьов, слова Путіна можна розцінювати як шантаж.</p>
<p>З іншого боку, на думку голови правління Центру соціологічних та політологічних досліджень &#8220;Соціовимір&#8221; Сергія Тарана, в словах Путіна все ж є певний позитив.</p>
<p>Заяву Путіна можна сприймати як початок переговорів. Але про сенсацію говорити рано. Позитив у тому, що Путін починає гарячково шукати вихід із ситуації. Не те, що він відмовляється від &#8220;Новоросії&#8221; чи &#8220;Малоросії&#8221;. Але президент РФ іде на той дискурс, який пропонує Україна щодо миротворчої місії. Тому це хороший вектор, але не пройдений шлях,<br />
– переконаний Таран.</p>
<p>При цьому політичний експерт Михайло Басараб зауважує, що Кремль намагається перевести все в площину внутрішнього конфлікту &#8220;громадянської війни&#8221;, щоб виконати вигідні для Росії Мінські домовленості. Тобто фактично федералізувати Україну, щоб утримувати контроль над нашою державою.</p>
<p>На злодії шапка горить</p>
<p>Втім, президент РФ у пориві показати свою всесильність фактично визнав, що на Донбасі присутні російські війська. Зокрема, Путін заявив, якщо США нададуть Україні летальну зброю, то терористи самопроголошених республік Донбасу можуть направити свою зброю в інші зони конфлікту.</p>
<p>Постачання зброї в зону конфлікту не йде на користь умиротворення, а тільки погіршує ситуацію. Є один момент, на який варто звернути увагу тим, хто виношує такі ідеї – у терористів &#8220;ДНР&#8221; і &#8220;ЛНР&#8221; достатньо зброї, в тому числі, захопленої у протиборчої сторони, у націоналістичних батальйонів і так далі,<br />
– зауважив господар Кремля.</p>
<p>Путін визнав, що на Донбасі армія РФ, яку він повністю контролює</p>
<p>Іншими словами, Путін дав знати всьому світу, що сепаратистами керує Кремль, а також, що Москва знає, скільки в них зброї, оскільки сама її і постачає.</p>
<p>Це відверта погроза і шантаж Путіна щодо США і України. Президент РФ не виключає розширення театру військових дій і самого їх характеру. Путін розуміє: якщо ми отримаємо сучасну летальну зброю, то при її застосуванні паритет сил зміниться на нашу користь,<br />
– зазначає Снєгирьов.</p>
<p>При цьому, на переконання експерта, збільшувати кількість зброї Росії вже нема куди. За його словами, чисельність російських танків і військ уже перевищує європейські армії.</p>
<p>&#8220;Є в бойовиків 600 російських танків, але, по-перше, вони нівелюються з наявністю протитанкової зброї. По-друге, танків багато, а підготовлених екіпажів обмаль. Тому надалі насичувати технікою окуповані території немає сенсу&#8221;, – вважає Дмитро Снєгирьов.</p>
<p>На думку Сергія Тарана, на широкомасштабний наступ Путін не наважиться. Та у випадку надання нам летальної зброї загострення, провокації на Донбасі з боку проросійських бойовиків, безперечно, будуть. І це в Києві повинні чітко розуміти.</p>
<p>Весь світ визнає, що Путін – агресор, і це його війська на Донбасі. Тому США і розглядають питання надання нам летального оборонного озброєння. Цілком логічно, що президент РФ погрожує нам ескалацією військового напруження. Хоча ситуація на Донбасі, якщо Україна отримає летальну зброю, розвиватиметься навпаки: бойовики не будуть наступати,<br />
– підкреслює Таран.</p>
<p>Кремль відпрацьовує нові сценарії</p>
<p>Путін, як відомо, ніколи просто так нічого не говорить. Президента РФ сьогодні затиснули з усіх боків. В першу чергу, США, які все більше демонструють готовність до активного вирішення конфлікту в Україні не на умовах Москви. Як відомо, спецпредставник Вашингтона Курт Волкер в інтерв’ю Deutsche Welle досить прямо заявив, що вся повнота відповідальності за ситуацію, що склалася на Донбасі, лежить на Росії, включаючи фактичний зрив Мінських угод.</p>
<p>На Донбасі є російські війська, і саме Росія контролює території, відомі як ОРДЛО. Я думаю, що це провал міжнародного співтовариства в частині вторгнення Росії і захоплення частини української території. Але це ще і провал Сполучених Штатів, Великобританії, Франції і більш широкого міжнародного співтовариства в тому, що вони дали Україні гарантії безпеки і потім не виконали їх. Тому тут важливо не здаватися і спробувати відновити цілісність України,<br />
– вважає Волкер.</p>
<p>Путін не приховує, що боїться надання зброї Україні</p>
<p>Президент РФ у досить складній ситуації. Все ближче президентські вибори, але санкції не пом’якшені, а навпаки посилені як США, так і Єврозоюзом. Тобто соціально-економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися. На зовнішньополітичній арені теж проривів немає. Україна вже менше цікавить росіян. А надання летальної зброї у корені змінить ситуацію на Донбасі на користь України. І це лякає Путіна, оскільки тоді йому взагалі не буде з чим іти до виборців. Тому єдине, що йому залишиться – демонстрація &#8220;миролюбності&#8221;, яку він підкріплює погрозами захопити нові території України і одночасно брязкаючи зброєю під самим носом у НАТО на навчаннях &#8220;Захід-2017&#8221; у Білорусі.</p>
<p>Путін розробляє різні сценарії і спостерігає, як на це відреагують в Україні і на Заході, щоб знайти слабке місце і нанести удар. З іншого боку, все більше відчувається, що Кремль втрачає хватку, намагаючись шантажувати світ своєю військовою &#8220;міццю&#8221;. Стає очевидним, що військовий потенціал Росії на кілька порядків нижче НАТО. І Росії може вистачити хіба що на превентивний ядерний удар. Але, як зауважує військовий експерт Олег Жданов, це зі сфери фантастики. Всі хочуть жити красиво.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>&#8220;Секретний&#8221; збір: кому і за що ми платимо, купуючи техніку</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/21162?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=sekretniy-zbir-komu-i-za-shho-mi-platimo-kupuyuchi-tehniku</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 22 Jun 2017 09:03:36 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Події]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[законодавство]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=21162</guid>

					<description><![CDATA[Усі загальнодержавні податки і збори в Україні повинні бути передбачені Податковим кодексом України. Це правило гарантує прозорість обов&#8217;язкових платежів для населення і бізнесу. Однак в Україні існує спеціальний платіж, який не передбачений Податковим кодексом&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Усі загальнодержавні податки і збори в Україні повинні бути передбачені Податковим кодексом України. Це правило гарантує прозорість обов&#8217;язкових платежів для населення і бізнесу. Однак в Україні існує спеціальний платіж, який не передбачений Податковим кодексом і не називається податком або збором, а називається &#8220;відрахуванням&#8221;. І платиться це відрахування не в державний бюджет.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-21163" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2017/06/832235.png" alt="" width="610" height="344" /></p>
<p>Що це за збір, кому і навіщо він платиться — розбирались журналісти сайту &#8220;24&#8221; разом з експертом сектору IT Офісу ефективного регулювання Ігорем Самоходським.</p>
<p><strong>&#8220;Болваночний&#8221; збір</strong></p>
<p>Йдеться про збір із чистих носіїв (&#8220;болваночний збір&#8221;, &#8220;збір за приватне відтворення&#8221;). Він створений для підтримки авторів/виконавців, як українських, так і іноземних. Коли імпортер ввозить в Україну техніку, він повинен сплатити збір у вигляді відсотка від її вартості (до 1,5%). Це передбачено статтею 42 Закону &#8220;Про авторське право і суміжні права&#8221;. А у переліку постанови Кабміну № 992 є тридцять три види техніки, з яких платиться цей збір.</p>
<p>Зокрема, у списку є:</p>
<p>&#8211; мобільні телефони,<br />
&#8211; ноутбуки,<br />
&#8211; планшети,<br />
&#8211; флешки,<br />
&#8211; телевізори.</p>
<p>Відповідно, коли ми купуємо техніку, то теж сплачуємо цей збір.</p>
<p>Примітно, що збір цей сплачується приватній особі — організації колективного управління (ОКУ), а не в бюджет держави. Всього в країні тільки 2 ОКУ, уповноважені державою отримувати кошти від збору. Ці організації повинні розподілити отримані кошти серед авторів і виконавців.</p>
<p>Але інформація про те, скільки всього коштів збирається ОКУ, є комерційною таємницею. Тому сказати зі 100% упевненістю, про які суми йдеться, складно. Експерти оцінюють рівень збору в 5-6 мільйонів гривень на рік всього, уточнив Самоходський.</p>
<p><strong>Чому збір непрозорий</strong></p>
<p>Найбільше турбує ця &#8220;секретність&#8221; – ні громадяни, ні підприємства не знають, скільки грошей вони заплатили за все у вигляді збору двом ОКУ. Далі – не існує порядку розподілу зібраних коштів серед авторів і виконавців. Кожна з двох ОКУ сама вирішує, як і кому вона перерахує кошти. За якими принципами вони це роблять – можна тільки здогадуватись. Так само не відомо, які виконавці ці кошти отримують і чи отримують взагалі.</p>
<p>Більше того – цей збір стає причиною для судів між ОКУ і компаніями-імпортерами, в тому числі відомими міжнародними брендами. У єдиному Реєстрі судових рішень можна знайти позови ОКУ тільки за останній рік до ASBIS-Україна, Соні-Україна, Елко Україна, Філіпс Україна, уточнив Самоходський. Сума позовних вимог зазвичай коливається в межах від ста тисяч до мільйона гривень.</p>
<p>При цьому, каже експерт, уповноважені ОКУ часто посилаються на те, що таке відрахування є &#8220;європейською практикою&#8221;. Але такий збір існує не у всіх європейських державах. А там, де збирається – практика абсолютно різна. Десь зібрані кошти повинні бути розподілені серед авторів (як це, в теорії, повинно бути і в Україні), десь кошти спрямовуються в спеціалізований фонд. Крім того, немає єдиної практики щодо того, з чого робити відрахування – з носіїв (CD, жорсткі диски, флешки) чи з обладнання (телефони, планшети).</p>
<p>Але навряд чи якась країна може позмагатися в непрозорості збору і розподілу коштів з Україною.</p>
<p>При цьому в багатьох країнах Європи і на рівні ЄС в цілому йде велика дискусія про те, що цей збір не тільки неефективний, але і застарів ідеологічно. Коли вводилися такі відрахування, то об&#8217;єкти авторських прав поширювалися на цифрових носіях: музика записувалася на CD, фільми – на CD і DVD. На сьогодні ж контент споживається і поширюється переважно онлайн, без запису на носії. Тому його актуальність викликає багато запитань.</p>
<p>В Офісі ефективного регулювання пропонують призупинити дію цього збору, і навіть розробили відповідний проект постанови.</p>
<p>Автор: Яніна Ткачук</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Кому належать українські клуби: олігархи, офшори, жінки</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/11092?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=komu-nalezhat-ukrayinski-klubi-oligarhi-ofshori-zhinki</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 25 Nov 2016 16:04:39 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Спорт]]></category>
		<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[Євген Геллер]]></category>
		<category><![CDATA[Ігор Коломойський]]></category>
		<category><![CDATA[Ігор Суркіс]]></category>
		<category><![CDATA[Ахметов]]></category>
		<category><![CDATA[Віталій Кварцяний]]></category>
		<category><![CDATA[Волинь]]></category>
		<category><![CDATA[Динамо]]></category>
		<category><![CDATA[Дніпро]]></category>
		<category><![CDATA[Зоря]]></category>
		<category><![CDATA[Карпати]]></category>
		<category><![CDATA[Олександр Гапоненко]]></category>
		<category><![CDATA[Рінат]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[Шахтар]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=11092</guid>

					<description><![CDATA[&#8220;Футбол 24&#8221; наводить інформацію про клуби української Прем’єр-ліги станом на листопад 2016 року – про засновників, справжніх власників, керівників та розмір статутного капіталу. Всі футбольні вболівальники більш-менш знають імена керівників українських клубів та їх&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p class="lead">&#8220;Футбол 24&#8221; наводить інформацію про клуби української Прем’єр-ліги станом на листопад 2016 року – про засновників, справжніх власників, керівників та розмір статутного капіталу.</p>
<p class="lead"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-11093" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/11/350649.jpg" alt="350649" width="660" height="364" /></p>
<p>Всі футбольні вболівальники більш-менш знають імена керівників українських клубів та їх власників – точніше, тих людей, яких ми звикли вважати такими. Але цікаво, хто ж володіє українськими клубами за документами?</p>
<p>&#8220;Футбол 24&#8221; за допомогою сервісу YouControl розкриває інформацію щодо справжніх власників клубів, їх керівників, що мають право підпису, а також розміри статутного капіталу клубів української Прем&#8217;єр-ліги і внесок кожного їх акціонера.</p>
<p>Отже, станом на 2016 рік в УПЛ: 9 – ТОВок (товариств з обмеженою відповідальністю), 2 – акціонерні товариства та 1 громадська організація. А тепер – докладніше.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Динамо&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ДИНАМО&#8221; КИЇВ&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680164.jpg?201611145149" alt="Ігор Суркіс Данілов" /></p>
<p><em>Ігор Суркіс та екс-президент УПЛ Віталій Данілов</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>261 590 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Суркіс Ігор Рахмільович</em> – керівник</p>
<p><em>Сівков Віталій Семенович</em> – підписант</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Суркіс Ігор Рахмільович (63,71%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 166 650 000 грн.</p>
<p><em>Товариство з обмеженою відповідальністю &#8220;Компанія з управління активами &#8220;MTIP Ессет Менеджмент&#8221; (23%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 60 165 700 грн.</p>
<p><em>Компанія &#8220;Алутсіана Комершл ЛТД&#8221; (Кіпр) (11,26%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 29 442 900 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Кравчук Леонід Макарович, Лобановська Світлана Валеріївна, Суркіс Ігор Рахмільович, Анастасіу Дімітріос (Кіпр), Георгіу Катіна (Кіпр), Дамотіду Александра (Кіпр), Еммануель Флорентіна Хрістіана (Кіпр), Калліс Константінос (Кіпр), Константіну Еві (Кіпр), Міхаеліду Місаеліду Марія (Кіпр), Пармаксіс Константінос (Кіпр), Саввіду Марина (Кіпр), Сазу Деспо (Кіпр), Теодолу Марікка (Кіпр), Тофаллі Андріа (Кіпр), Хаджіянні Антійоні (Кіпр), Харалампус Попі (Кіпр), Хатзілоізі Антрула (Кіпр), Хрістодулу Марина (Кіпр), Хрістодулу Марінос (Кіпр)</em></p>
<p><em>Лобановська Світлана Валеріївна (0,72%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 1 891 400 грн.</p>
<p><em>Кравчук Леонід Макарович (0,66%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 1 720 000 грн.</p>
<p><em>Громадська організація &#8220;Фізкультурно-спортивне товариство &#8220;Динамо&#8221; України&#8221; (0,66%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 1 720 000 грн.</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>Найбільш титулований футбольний клуб України при цьому і найбільш &#8220;складний&#8221; з точки зору структури засновників. Ми звикли бачити у якості головної персони президента клуба Ігоря Суркіса, проте він не єдиний власник &#8220;Динамо&#8221;.</p>
<p>У Ігоря Михайловича (за документами президент киян записаний як Ігор Рахмільович Суркіс, його, а також Григорія Суркіса, батька звуть Рахміль Давидович Суркіс; що, в принципі, не є секретом у світі футболу) – 63,71% права власності.</p>
<p>Окрім Ігоря Суркіса, серед власників також перший Президент України та великий шанувальник &#8220;Динамо&#8221; Леонід Кравчук, а також донька Валерія Лобановського – Світлана Лобановська. Крім того, невелика доля у ГО &#8220;Фізкультурно-спортивне товариство &#8220;Динамо&#8221; України&#8221;.</p>
<p>Другий за розміром долі засновник – компанія з управління активами &#8220;MTIP Ессет Менеджмент&#8221; (23%). Третій – компанія &#8220;Алутсіана Комершл ЛТД&#8221; (11,26%).</p>
<p>&#8220;Алутсіана&#8221; це компанія, заснована на Кіпрі, з 20-ма бенефіціарними власниками. Серед них Ігор Суркіс, Леонід Кравчук та Світлана Лобановська, а інші – громадяни Кіпру. Що цікаво, багато з цих кіпріотів-&#8220;засновників&#8221; є також серед власників компанії з управління активами &#8220;MTIP Ессет Менеджмент&#8221;, у якої 23% долі київського клубу.</p>
<p>За документами &#8220;MTIP Ессет Менеджмент&#8221; належить лише кіпріотам, українців серед засновників немає. Проте серед членів Наглядової ради компанії є перший віце-президент &#8220;Динамо&#8221; Віталій Сівков, друга за статусом людина у київському клубі після президента.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Шахтар&#8221;</strong></p>
<p><strong>ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ШАХТАР&#8221; (ДОНЕЦЬК)&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680166.jpg?201611145435" alt="Ахметов Ярославський" /></p>
<p><em>Рінат Ахметов разом з Олександром Ярославським</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>2 700 000 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Палкін Сергій Анатолійович</em> – підписант, керівник</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Акціонери (100%)</em>; кінцевий бенефіціарний власник – <em>Ахметов Рінат Леонідович</em>; власники крупних пакетів акцій: <em>Приватне акціонерне товариство &#8220;Систем Кепітал Менеджмент&#8221;</em> (акція проста бездокументарна іменна; номінальна вартість: 1.00; кількість: 2699995000; від загальної кількості – <em>99.9998%</em>)</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>&#8220;Шахтар&#8221; – одне з двох акціонерних товариств УПЛ (з одеським &#8220;Чорноморцем&#8221;). Майже всі акції належать Рінату Ахметову через його компанію &#8220;Систем Кепітал Менеджмент&#8221;. Проте, кому належить &#8220;залишок&#8221; акцій (0,0002%), за документами у вільному доступі дізнатись не видається можливим.</p>
<p>У донецького клубу – найбільший статутний капітал серед клубів України – 2,7 млрд гривень.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Дніпро&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ДНІПРО&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680160.jpg?201611144330" alt="Коломойський" /></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>50 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Стеценко Андрій Вікторович</em> – підписант (не може укладати угоди купівлі-продажу на суму більше 500 000 000 доларів США), керівник</p>
<p><em>Бурухібершмой Ростислав Аркадійович</em> – підписант з 03.02.2014 (виконуючий обов’язки генерального директора товариства з повноваженнями згідно статті 7 та статті 8 статуту товариства)</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>&#8220;Броалія Венчерз ЛТД&#8221; (Кіпр) (22,75%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 11 375 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Коломойський Ігор Валерійович, Боголюбов Геннадій Борисович</em></p>
<p><em>&#8220;Грінгот Ентерпрайзес Лімітед&#8221; (Кіпр) (22,75%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 11 375 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Коломойський Ігор Валерійович, Боголюбов Геннадій Борисович</em></p>
<p><em>&#8220;Сісера Інвестментс Лімітед&#8221; (Кіпр) (22,75%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 11 375 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Коломойський Ігор Валерійович, Боголюбов Геннадій Борисович</em></p>
<p><em>&#8220;Формоса Інвестментс Лімітед&#8221; (Кіпр) (22,75%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 11 375 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Коломойський Ігор Валерійович, Боголюбов Геннадій Борисович</em></p>
<p><em>Коломойський Ігор Валерійович (9%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 4 500 грн.</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>На сьогодні у &#8220;Дніпра&#8221; один з найменших статуних капіталів серед клубів УПЛ – 50 тисяч гривень. Але так було не завжди. Дніпровський клуб суттєво зменшив суму статутного капіталу у квітні 2009 року (на 260 мільйонів гривень) – на той момент вона складала 260 млн 50 тис. грн.</p>
<p>Структура власності майже така ж &#8220;складна&#8221;, як і у &#8220;Динамо&#8221;. Ігорю Коломойському формально належить лише 9% долі компанії, все інше – 4-м кіпрськім компаніям. Але що цікаво, бенефіціарним власником цих компаній є не лише Ігор Валерійович, а і його компаньон по бізнесу Геннадій Боголюбов (на двох з Коломойським вони володіють &#8220;Приватбанком&#8221;).</p>
<p>Ще одна цікава деталь – право підпису має Ростислав Бурухібершмой, заступник генерального директора Академії &#8220;Дніпра&#8221;. Він є не тільки одним з засновників Академії за документами (разом з Андрієм Русолом), а також співзасновником кількох бізнесів у Дніпрі.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Зоря&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ЗОРЯ&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680163.png?201611145016" alt="Гєллєр" /></p>
<p><em>Євгеній Гєллєр</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>20 012 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Рафаілов Сергій Васильович</em> – керівник, підписант (укладає та підписує цивільні та господарські правочини (угоди, договори) на загальну суму понад 10 000 000 гривень із узгодженням із загальними зборами)</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Гєллєр Євгеній Борисович (100%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 20 012 000 грн.</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>&#8220;Зоря&#8221; майже така ж &#8220;нудна&#8221; в аспекті структури власності, як і &#8220;Шахтар&#8221;. Один керівник (Сергій Рафаілов), один власник (Євгеній Гєллєр).</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Карпати&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;КЛУБ ПРОФЕСІЙНОГО ФУТБОЛУ &#8220;КАРПАТИ&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680168.jpg?201611150237" alt="Димінський" /></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>193 064 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Дячук-Ставицький Юрій Михайлович</em> – керівник (з 17.11.2016), підписант</p>
<p><em>Панкевич Тарас Ігорович</em> – підписант</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю &#8220;Крисал Холдінгс ЛТД&#8221; (Krisal Holdings LTD) (Британські Віргінські острови) (50%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 96 532 000 грн.</p>
<p><em>Компанія з обмеженою відповідальністю &#8220;Менділ Лімітед&#8221; (Британські Віргінські острови) (50%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 96 532 000 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Димінський Петро Петрович, Хрістакіс Ніколау (Кіпр)</em></p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>З &#8220;Карпатами&#8221; легко заплутатись, якщо не знаєш, яка компанія зареєстрована у футбольних документах. Тому що крім ТОВки &#8220;Клуб професійного футболу &#8220;Карпати&#8221;, є також ТОВ &#8220;Професійний футбольний клуб &#8220;Карпати&#8221; та ТОВ &#8220;Народна команда &#8220;Футбольний клуб &#8220;Карпати&#8221;!</p>
<p>Ті ж &#8220;Карпати&#8221;, які офіційно в документах українського футболу, не такі вже й &#8220;народні&#8221;. Жарт. Тепер серйозно – клуб зареєстрований на дві компанії з Британських Віргінських островів. В одній з цих компаній одним з &#8220;бенефіціарів&#8221; (крім громадянина Кіпру) дійсно є Петро Димінський. Кому належить друга компанія (Krisal Holdings LTD) – невідомо.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Волинь&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ВОЛИНЬ&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680181.jpg?201611153049" alt="Кварцяний" /></p>
<p><em>Віталій Кварцяний </em>–<em> один з засновників &#8220;Волині&#8221;</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>74 471 296 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Жуховицька Євгенія Олександрівна</em> – керівник</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>&#8220;Мантімус Коммершиал ЛТД&#8221; (Кіпр) (84,13%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 62 650 649 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Кварцяний Віталій Володимирович, Кореліду Анна (Кіпр), Христофору Анастасія (Кіпр)</em></p>
<p><em>Кварцяний Віталій Володимирович (15,8%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 11 769 647 грн.</p>
<p><em>Товариство з обмеженою відповідальністю &#8220;Ейр Інвестмент Груп&#8221; (0,04%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 27 000 грн.</p>
<p><em>Товариство з обмеженою відповідальністю &#8220;Ейр Гейт Гурме&#8221; (0,03%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 24 000 грн.</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>Віталій Володимирович Кварцяний – не тільки талановитий тренер-вихователь. Він ще й нічогішенький знавець кіпрських офшорів.</p>
<p>Найбільша доля серед засновників &#8220;Волині&#8221; – у кіпрської компанії &#8220;Мантімус Коммершиал ЛТД&#8221;, одним з бенефіціарних власників якої, окрім двох громадянок Кіпру, є Кварцяний.</p>
<p>Та й у самого Віталія Володимировича є чимала доля у луцькому клубі – 15,8%. Розмір внеску Кварцяного до статутного фонду &#8220;Волині&#8221; склав 11,7 мільйонів гривень.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Олімпік&#8221;</strong></p>
<p><strong>ДОНЕЦЬКА ОБЛАСНА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ &#8220;ОЛІМПІК&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680171.jpg?201611150840" alt="Гельзін" /></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>0 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Гельзін Владислав Григорійович</em> – підписант, керівник</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Прокопенко Олександр Олександрович</em></p>
<p><em>Ковальов Роман Анатолійович</em></p>
<p><em>Антонов Олексій Георгійович</em></p>
<p><em>Мельніков Андрій Миколайович</em></p>
<p><em>Гельзін Владислав Григорійович</em></p>
<p><em>Ляшко Михайло Михайлович</em></p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>У компанії олігархів дітище Владислава Гельзіна, клуб &#8220;Олімпік&#8221;, виглядає дивно. Жодних акціонерів і ТОВок.</p>
<p>ФК &#8220;Олімпік&#8221; є громадською організацією, отже і без статутного капіталу. У ГО є 6 співзасновників, серед яких президент клубу Владислав Гельзін та його права рука, спортивний директор &#8220;Олімпіка&#8221; Олексій Антонов.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Олександрія&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ОЛЕКСАНДРІЯ&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680173.jpg?201611151733" alt="Сергій Кузьменко" /></p>
<p><em>Президент &#8220;Олександрії&#8221; Сергій Кузьменко</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>4 749 573,88 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Сакара Олександр Леонідович</em> – керівник, підписант</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Фесюк Павло Дмитрович (36,32%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 1 724 829,56 грн.</p>
<p><em>Йоник Наталія Василівна (30%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 1 424 872,16 грн.</p>
<p><em>Осика Тетяна Петрівна (30%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 1 424 872,16 грн.</p>
<p><em>Кузьменко Сергій Анатолійович (3,68%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 175 000 грн.</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>&#8220;Олександрія&#8221; асоціюється з її президентом Сергієм Кузьменком. Проте за документами Сергій Анатолійович володіє лише 3,68% клубу.</p>
<p>Рештою володіють 3 співзасновники компанії &#8220;УкрАгроКом&#8221;, бенефіціаром якої є Сергій Кузьменко: Наталія Йоник, Тетяна Осика та керівник компанії Павло Фесюк.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Чорноморець&#8221;</strong></p>
<p><strong>ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ЧОРНОМОРЕЦЬ&#8221; (JSС &#8220;FC &#8220;CHERNOMORETS&#8221;)</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680174.jpg?201611152124" alt="Леонід Клімов" /></p>
<p><em>Леонід Клімов</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>600 000 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Керницький Сергій Степанович</em> – керівник, підписант</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Акціонери товариства відповідно до реєстру акціонерів (100%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 600 000 000 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Клімов Леонід Михайлович, Іванова Оксана Миколаївна</em>; Власники крупних пакетів акцій: Фізична особа (Україна) (акція проста бездокументарна іменна; номінальна вартість: 1000.00; кількість: 179184; від загальної кількості – <em>29.864%</em>)</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>Одеський клуб – одне з двох акціонерних товариств Прем&#8217;єр-ліги. Цікаво те, що окрім почесного президента &#8220;Чорноморця&#8221; Леоніда Клімова, серед власників акцій є громадянка України Оксана Іванова.</p>
<p><strong>&#8220;Ворскла&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;ВОРСКЛА&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680176.jpg?201611152338" alt="Жеваго" /></p>
<p><em>Костянтин Жеваго</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>5 000 000 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Лисак Олег Вікторович</em> – керівник, підписант (з 12.09.2016, виконуючий обов&#8217;язки генерального директора)</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Товариство з обмеженою відповідальністю &#8220;Феррекспо&#8221; (100%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 5 000 000 грн.; кінцеві бенефіціарні власники: <em>Деметра Косма Ігл (Кіпр), Шалаєв Едуард Дмитрович</em></p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>Ви звикли бачити як головного спікера почесного президента &#8220;Ворскли&#8221; Костянтина Жеваго? Виявляється, полтавський клуб йому формально не належить.</p>
<p>Засновник клубу – ТОВ &#8220;Феррекспо&#8221;, співвласниками якого є українець Едуард Шалаєв і громадянка (громадянин?) Кіпра Деметра Косма Ігл (Demetra Cosma Eagle). Крім того, Едуарду Шалаєву належать й інші бізнеси, які ми звикли асоціювати з персоною Костянтина Жеваго.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Сталь&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ПРОФЕСІЙНИЙ ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ &#8220;СТАЛЬ&#8221;</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680178.jpg?201611152538" alt="Ісраелян" /></p>
<p><em>Вардан Ісраелян</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>312 500 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Лебедєв Юрій Павлович</em> – керівник (з 05.02.2016)</p>
<p><em>Ісраелян Вардан</em> – підписант (з 05.02.2016, президент)</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Ісраелян Вардан (100%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 312 500 грн.</p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>Як і у випадку з &#8220;Карпатами&#8221;, важливо знайти &#8220;ту саму&#8221; &#8220;Сталь&#8221;. Тим більше, нагадаю вам про нещодавні розбірки між різними засновниками клубу, які завершились на користь Вардана Ісраеляна. Саме &#8220;його&#8221; &#8220;Сталь&#8221; наразі проходить за футбольними документами – ТОВ &#8220;Професійний футбольний клуб &#8220;Сталь&#8221;.</p>
<p>Єдиний засновник &#8220;нової&#8221; &#8220;Сталі&#8221; – Вардан Ісраелян, екс-спортивний директор донецького &#8220;Металурга&#8221;.</p>
<p class="subtitle cke-markup"><strong>&#8220;Зірка&#8221;</strong></p>
<p><strong>ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ &#8220;ФУТБОЛЬНИЙ КЛУБ ЗІРКА&#8221; (LLC &#8220;FC ZIRKA&#8221;)</strong></p>
<p><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/football24/resources/photos/news/201611/350649_680179.jpg?201611152944" alt="Березкін Генінсон Макаров" /></p>
<p><em>Президент &#8220;Зірки&#8221; Максим Березкін може загадати бажання </em>–<em> він між президентами УПЛ Володимиром Генінсоном (ліворуч) та ПФЛ Сергієм Макаровим (праворуч)</em></p>
<p><strong>Розмір статутного капіталу</strong></p>
<p>34 400 грн.</p>
<p><strong>Уповноважені особи</strong></p>
<p><em>Кашуба Сергій Олександрович</em> – керівник, підписант</p>
<p><strong>Перелік засновників юридичної особи</strong></p>
<p><em>Приватне підприємство &#8220;Укрінфор&#8221; (100%)</em>; розмір внеску до статутного фонду: 34 400 грн.; кінцевий бенефіціарний власник: <em>Ольшевський Сергій Олександрович</em></p>
<p><strong>Коментар &#8220;Футбол 24&#8221;:</strong></p>
<p>Президент &#8220;Зірки&#8221; – Максим Березкін. Але його ім`я серед власників клубу відсутнє. &#8220;Бенефіціар&#8221; компанії-власника клубу з Кропивницького – Сергій Ольшевський, генеральний директор &#8220;Зірки&#8221;.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Недешеве задоволення: скільки коштує сучасне побачення</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/7913?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=nedesheve-zadovolennya-skilki-koshtuye-suchasne-pobachennya</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 23 Sep 2016 18:17:30 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Суспільство]]></category>
		<category><![CDATA[гроші]]></category>
		<category><![CDATA[Публікації]]></category>
		<category><![CDATA[Розваги]]></category>
		<category><![CDATA[Статті]]></category>
		<category><![CDATA[україна]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=7913</guid>

					<description><![CDATA[Окремі товари на полицях магазинів дивують кількістю нулів у своїй ціні, але на хліб з маслом нам таки вистачає. А от якщо хліба з маслом недостатньо? Наприклад, скільки коштуватиме сучасному романтику запросити дівчину на&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p id="newsAnnotation"><strong>Окремі товари на полицях магазинів дивують кількістю нулів у своїй ціні, але на хліб з маслом нам таки вистачає. А от якщо хліба з маслом недостатньо? Наприклад, скільки коштуватиме сучасному романтику запросити дівчину на побачення?</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-7914" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/09/729659.png" alt="729659" width="610" height="344" /></p>
<div id="newsSummary">
<p>Ми поставили собі за мету розрахувати приблизну вартість двох видів побачень. Умовно назвемо їх &#8220;Студентське&#8221; – з мінімумом капіталовкладень і максимумом романтики, і &#8220;Гламурне&#8221; – де превалює бажання справити враження на даму, в тому числі, і за допомогою гаманця. Але відразу попереджаємо – немає меж для досконалості, тому, все-таки, рахували &#8220;гламурне&#8221; побачення з міркувань щедрості, але не королівської.</p>
<p>Ми взяли за основу &#8220;класичний&#8221; сценарій побачення: кіно-кафе/ресторан-дім.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Побачення &#8220;Студентське&#8221;</h2>
<p>Транспорт: міський. 4 гривні на метро на шлях до дами серця плюс ще 8 гривень до кіно. Далі — ще 8 до кафе. І так само – 8 гривень на шлях додому. Всього <strong>28 гривень</strong>.</p>
<p>Звичайно, заради побачення юнак запросто може зробити широкий жест і замовити таксі. Але, нагадаємо, ми рахуємо &#8220;кризовий&#8221; мінімум.</p>
<p>Далі романтична пара вирушає у кіно. Звичайно, 3D. Навіть зовсім бідні студенти сьогодні можуть собі це дозволити – в окремих кінотеатрах вартість 3D і 2D-сеансів однакова – від 65 гривень з людини. Отже, разом це <strong>130 гривень</strong>.</p>
<p>Після кіно герої вирушають підкріпитися – у кафе. Меню сучасних кафе-барів, піцерій, суші-барів наскільки різноманітне, що важко вибрати якусь серединку. Ми взяли за основу звичайне кафе-бістро, вибрали: салат, десерт, чай/кава/сік. Така порція вартуватиме, в середньому, 100 гривень. Отже, за 2-х <strong>– 200 грн</strong>.</p>
<p>Тепер, припустимо, що це вже не перше побачення, і дама запрошує обранця в гості на горнятко чаю. Але кавалер натяк розуміє по-своєму: в гості з порожніми руками – не годиться. Тому дорогою прихоплює пляшку непоганого українського вина. Це від <strong>70 гривень</strong>. До слова, якщо засиділись у кафе – алкоголю можна вже й не встигнути купити в магазині. Вихід – купувати у тому ж кафе. Це обійдеться десь удвічі дорожче, і пляшку треба буде хоча б надпити в тому ж кафе.</p>
<p>Передбачливий кавалер не забуде ще про дві важливі складові – презервативи, які обійдуться у від <strong>20 гривень</strong> за упаковку з 3 штук. Але важливіше для романтики – квіти. Непафосний, але милий букетик з 3 троянд вартуватиме близько <strong>100 гривень</strong>.</p>
<p>Підбиваємо фінансові підсумки: всього <strong>548 гривень</strong>.</p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">Побачення &#8220;Гламурне&#8221;</h2>
<p>Гламурні романтики пересуватимуться на таксі. Таким чином, шлях до обраниці, потім у кіно, далі – в ресторан і додому, за умови середньої вартості поїздки 70 гривень, обійдеться у 280 грн. Але на практиці розцінки дещо більші. Тому округляємо до <strong>300 гривень</strong>.</p>
<p>Молодий чоловік, який прагне вразити супутницю, може скористатися сервісом &#8220;люкс&#8221; або VIP-місць у кіно. Причому на сеанс не просто 3D, а цілий IMAX. Обійдеться це у 350 гривень за одного. Отже, <strong>700 гривень</strong> за візит у кіно.</p>
<p>&#8220;Гламурний&#8221; кавалер поведе обраницю, звісно, у ресторан. Де приблизно такий же набір страв, як і у &#8220;студентському&#8221; випадку, обійдеться вдвічі дорожче плюс чайові офіціанту – всього біля <strong>500 гривень</strong>.</p>
<p>Отже, дама вражена і прагне відплатити коханому теж чимось приємним – запрошує у гості. Як і годиться, &#8220;гламурний&#8221; кавалер не забуде про правила хорошого тону і піднесе коханій квіти – вражаючий букет з 11 троянд (за <strong>350 гривень</strong>), а також &#8220;гостинець&#8221; – пляшку улюбленого дамою мартіні або грузинського вина (<strong>200 гривень</strong> за пляшку). І не забуде подбати про якісні презервативи – від <strong>60 гривень</strong>.</p>
<p>Рахуємо: всього <strong>2110 гривень</strong>.</p>
<p><a href="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/newsfiles/201609/611.png" target="_blank"><img decoding="async" src="https://imagecdn1.luxnet.ua/tv24/resources/newsfiles/201609/611.png" alt="" /></a></p>
<h2 class="news-subtitle cke-markup">А як у них?</h2>
<p>У Deutsche Bank підрахували, у скільки в різних містах світу обійдеться бюджетне побачення. У дешеве побачення, за версією Deutsche Bank, входить таксі, обід на двох у пабі або кафе з безалкогольними напоями, два квитки в кіно і два пива.</p>
<p>Так, в Цюріху на нього в середньому доведеться витратити <strong>200 доларів</strong>, у Москві – майже в чотири рази менше, <strong>65 доларів</strong> (близько 1700 гривень).</p>
<p>На другому місці після Цюріха в цьому рейтингу стоїть Копенгаген, де побачення обійдеться в понад <strong>170 доларів</strong>, на третьому зі схожим результатом – Токіо. У Стокгольмі такий набір коштує трохи більше <strong>160 доларів</strong>, в Амстердамі – близько<strong>150</strong>. У Мадриді, Гонконгу, Берліні та Оттаві вартість побачення становить близько<strong>100 доларів</strong>.</p>
<p>Найдешевші для романтиків міста, як випливає зі звіту, розташовані в Індії та Індонезії: там закохані можуть обійтися сумою менше <strong>45 доларів</strong> (біля <strong>1170</strong> гривень).</p>
</div>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
