Джерело:

НУШ

Заступник очільника Комітету ВР із питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин розповів: один із варіантів змін у нарахуванні зарплати – брати базою для нарахування не кількість “урочних” годин за тиждень, як зараз, а враховувати загальне навантаження вчителя. Адже вчителі мають ще й додаткову роботу, окрім проведення уроків.

Чи збільшать ставку вчителя до 36 годин
Так, додаткова робота вчителя включає:

підготовку до уроків;
класне керівництво;
перевірку робіт;
ведення відповідної документації тощо.
Зауважимо! В Україні ставка вчителя – 18 годин. Ця кількість уроків є однією з найменших у Європі. В інших країнах педагоги мають по 20, 21, 24 години тощо.
Якщо хтось пише, що “з 18 ми переходимо на 36 – і це знущання”, у мене нема жодного сумніву: вони розуміють, що йшлося не про збільшення “урочного” навантаження до 36 годин. Просто хтось починає маніпулювати цією цифрою. Це не турбота про вчителів, бо їх фактично вводять у шок. Я сам би був шокований, якби мені сказали: “З 18 годин у нас тепер буде 36 “горлових”. Звісно, це знущання, і ніколи б ця ініціатива не пройшла. Це ж 7 – 8 уроків на день, повна маячня. Коли хтось виходить із такою комунікацією, він або щось не розуміє, або робить це свідомо, щоб збурювати суспільство,
– наголосив Колебошин.

Тобто 36 годин у межах ставки педагога, за словами нардепа, – гіпотетична можливість, одна з концепцій, яку поки розглядають паралельно з іншими. Ідея виникла після того, як в Освітньому комітеті заговорили про можливі 40 тисяч зарплати вчителя після перемоги.

Як може змінитися ставка вчителя
Нардеп при цьому розповів, що є й інші варіанти реформування вчительської ставки.

Тому наголошую: 36 годин навантаження – це просто один зі шляхів. У нього є свої плюси: ми вийдемо із “сірої зони” щодо навантаження на вчителя, бо жоден закон фактично не регламентує час позаурочної роботи. Але є і мінуси: не є таємницею, що зараз учителі можуть брати півтори ставки, 27 годин, відповідно, мати більшу зарплату. За підходу із чіткою регламентацією 36 годин цей шлях, швидше за все, буде закритий. А, може, і ні – якщо окремо всередині загальних 36 годин буде виведено педагогічне навантаження. Тут безліч питань,
– додав заступник очільника Освітнього комітету.

І резюмував: найбільша проблема зараз – маленька базова ставка вчителя. Через це молоді спеціалісти не хочуть йти працювати до школи.

Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет розповів, яку отримує заробітну плату. За його словами він заробляє 15 тисяч гривень. Окрім цього, Дубілет відмовився від премій та надбавок.

Про це він розповів в інтерв’ю для ютуб-каналу FranchTV.

“15 тисяч гривень. Плюс там надбавки й премії до 30 і 40 тис. грн можуть доходити, але я попросив мені поставити нульові”, – заявив міністр Кабміну.

“Насправді є велика проблема із зарплатами. Є багато міністрів і заступників міністрів, яким потрібно ставити зарплати набагато більші. Вони прийшли з приватного бізнесу, вони звикли до високих зарплат, вони прийшли туди не красти, і виходить, що їм треба за щось жити”, –сказав Дубілет.

Раніше Дмитро Дубілет був IT-директором ПриватБанку та співзасновником мобільного банку monobank. Він розповів, що у нього є власна фінансова подушка, якої йому вистачить на кілька років життя. Дубілет також додав, що тема зарплат непроста й зараз обговорюється всередині Кабміну, як пояснити суспільству, що необхідно підіймати зарплати топ чиновникам.

“Все просто: найбільшим позичальником є держава. Обсяг внутрішніх запозичень становить 700 мільярдів гривень і платити такі величезні відсотки державі вкрай невигідно”, – сказано в матеріалі.

Крім того, відсутність кредитування негативно позначається на економіці України:

“Ні про яке економічне зростання при нинішніх відсотках у країні не може бути й мови. Сьогодні українські банки нікого не кредитують, взагалі нікого – ні фізичних осіб, ні юридичних. Це не тільки дуже погано для економіки, але і може стати справжньою катастрофою для самої банківської індустрії, якщо триватиме ще якийсь час”.

Зазначається, що система депозитів у країні вкрай нежиттєздатна.

“Банки, звичайно, депозити від населення залучають, але застосувати їх, видати як позики, нікому не можуть. Одночасно з цим величезна інфраструктура у вигляді сотень відділень, тисяч співробітників і безлічі інших витрат тисне на фінансові показники банківських підприємств. Хто буде виплачувати вкладникам їхні відсотки, не ясно. Чи зможе фонд гарантування вистояти в разі масового падіння українських банків, також невідомо”, – пишеться в матеріалі.

ЗМІ нагадує, що Україна серйозно співпрацює з МВФ лише два роки.

“За цей час було зроблено багато, швидкість макроекономічних змін висока. А тому вирішувати питання зі ставками, найімовірніше, будуть дуже скоро. Падіння депозитних ставок вже йде. Та й ситуація в країні, як в політичному, так і у фінансовому плані, залишається досить напруженою. Люди щодня чекали великої війни на Сході і падіння гривні до небаченої глибини, називаючи страшні цифри в 40-50-60 гривень за долар. Ні того, ні того, однак, не відбулося. Незважаючи на бурхливі розмови, українська національна валюта залишається стабільною”, – йдеться в статті.