«Без зміни системи оплати праці реформи не буде»
Сьогодні вже з високих трибун кажуть про те, що в нас застаріла система оплати праці. Вона передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Типовим рішенням для засновників шкіл стає така собі економія: надбавки прибирають, і педагоги живуть на копійки. Згідно з даними МОН, середня зарплата молодого вчителя на 2023 рік складається з посадового окладу 5,7 тис. грн і надбавок за престижність праці та за вислугу років — 1,9 тис. грн (разом). Тобто загалом 7,6 тис. грн. Тоді як середня зарплата в країні — 13,4 тис. грн, тобто майже вдвічі вища.

Нині зміна принципів нарахування заробітної плати вчителям — один з дев’яти ключових потоків діяльності МОН. До слова, окрім цього, у фокусі уваги дошкілля, початкова, базова школа, окремим блоком — старша школа та професійні ліцеї (разом, бо реформа одночасно змінить їх та дещо поєднає), вища освіта, позашкілля. А також євроінтеграція та цифровізація. Про це розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Рівень заробітної плати вчителів має залежати від багатьох параметрів: рівня кваліфікації, реальних досягнень. А от кількість років, які людина пропрацювала вчителем, — зовсім не основний показник, як було раніше.

— На всі питання про долю реформ однозначно відповідаю: ми є адептами НУШ і продовжуємо всі конструктивні напрацювання, звісно, з урахуванням обставин, — закцентував увагу Оксен Лісовий. — У нас є надважлива складова, щоб продовжувати реформу. Депутати добилися вже цього року виділення значної суми з держбюджету на впровадження НУШ: щонайменше 1,5 млрд грн. Президент України вбачає в освітніх змінах пріоритет номер один після війни. Сьогодні оборона — ключовий пріоритет, а після перемоги ним стане освіта. До напрацювань може долучитися кожен проактивний освітянин.

— Зараз ми на етапі дизайнування трансформацій у сфері освіти, — пояснив далі міністр. — Це нагадує, як перед зведенням будівлі створюють дизайн-проєкти. Вже маємо політичну волю, розуміємо, скільки це буде коштувати, і здатні знайти джерела фінансування для забезпечення трансформації. Питання в тому, як досягти цього бачення і реалізувати візію освіти, як її сприймає суспільство. Тому ми переходимо до широкого громадського обговорення змін, а третім етапом буде вже впровадження новацій. Кожен освітянин має змогу долучитися до формування бачення шляху, який ми маємо пройти. Я абсолютно переконаний: успіх будь-якого поступу можливий лише зі залученням суспільства.

Кількість годин на ставку має подвоїтися
— Велику комплексну реформу, яку анонсував пан міністр, вже у серпні 2023 представить Президент України, а почнеться вона у вересні, — розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин. — Зарплата вчителів після перемоги обговорюється в розмірі 40 тис. грн. Цю суму я не вигадав, не взяв зі стелі. За нею — підрахунки. Але це не популістське легке рішення, адже за ним підуть і болючі, складні наслідки: сертифікація вчителів, скорочення мережі шкіл, «поріг» входу в професію (підвищення вимог до кандидатів на посаду вчителя), обмеження перебування директорів шкіл на посаді.

— У нас найнижча кількість годин на ставку серед країн Європи для вчителів — 18. Тож обговорюється перехід до 36 годин (це будуть не лише «горлові», а й підготовка до занять). А тому ніхто не зможе брати півтори ставки.

Як будуть реорганізовувати школи?
Підвищення оплати праці пов’язане з оптимізацією штату школи та мереж шкіл.

— Органи самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі шкіл з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, — розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук. — А засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року повинні забезпечити створення ліцеїв та оснащення матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до інтернету, на конкурсних засадах відібрати вчителів та керівників ліцеїв.

Виникла проблема, яка закладена в законодавстві: реорганізувати школу в сільській місцевості, ліквідувати, змінити тип нині можна лише за правилами, що встановлені статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Лише після громадського обговорення проєкту рішення засновника, який оприлюднено за рік до прийняття відповідного рішення. До профільного комітету ВР надійшло чимало пропозицій зменшити цей термін. Пропонують різні варіанти: пів року, 4 місяці, 2 місяці. Це слушна думка, але треба зважити ризики. Засновник може, наприклад, у травні оприлюднити рішення, а у вересні школа починає надавати послуги лише на початковому та базовому рівнях освіти. І тоді дев’ятикласники ризикують піти на канікули зі сподіванням перейти у своїй школі в 10-й клас, а у вересні його вже не буде. Усе це доведеться врахувати, вносячи зміни до Закону «Про повну загальну середню освіту».

Урядовці запевнили: хоча до перемоги вільних коштів на значне підвищення зарплати не буде, ідеться не про якісь гіпотетичні часи, не про порожню обіцянку. Підготовка реформи вже розпочалась. Освітяни, які впевнені у своїй кваліфікації, вміють підвищувати свій професійний рівень, діяльність яких відповідає вимогам НУШ, дочекаються гідної оплати своєї нелегкої та почесної праці.

Президент України Володимир Зеленський провів виїзне засідання Ставки головнокомандувача під час поїздки на Рівненські атомну електростанцію.Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Володимира Зеленського у Telegram.

Він заявив, що Ставку зібрали на Рівненські АЕС, щоб на місці оцінити будь-які можливості загрози станції.

“Доповіді Залужного, Буданова про оперативну обстановку на білоруському кордоні та можливі дії ворога”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, президент заявив, що на засіданні заслухали доповіді військових керівників Клименка, Наєва, Лебідя та Дейнеко щодо посилення Північного напрямку й охорону АЕС.

“Начальник Рівненської ОВА Коваль і командувач “Волині” Миронюк доповіли про оборонні рубежі та соціально-економічну ситуацію в регіоні. Щиголь про захист Рівненської АЕС від кіберзагроз”, – йдеться у повідомленні президента.

У засідання також брали участь президент “Енергоатома” Котін і директор станції Ковтонюк.

В Україні до кінця цього року курс долара по відношенню до гривні коливатиметься в межах 26,5-27 гривень за долар, впевнені економісти. Незначні зміни очікуються у зв’язку з новорічними святами – українці будуть активніше продавати долари, проте істотно на валютний ринок це не вплине. Наступного року через боргове навантаження і необхідність імпортувати блакитне паливо в Україні можуть виникнути проблеми з валютою, вважають експерти, однак на даний момент ситуація залишається стабільною.

Що загрожує українській валюті в наступному році

Україна може залишитися без кредитів. За оцінками виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, Україні в наступному році на покриття дефіцитів рахунку поточних операцій, бюджету країни, обслуговування державного боргу та ін. потреби знадобитися від семи до десяти мільярдів доларів. Основні джерела валюти – іноземні інвестиції і зовнішнє запозичення. Якщо співпраця з МВФ в 2017-му призупиниться, Україна залишиться без важливого джерела валютних надходжень.

“У наступному році, якщо Україна не продовжить співпрацю з МВФ, це означає, що інституційного фінансування вона не отримає ні від ЄС, ні від Світового банку, ні від європейських інституцій. Навіть перебуваючи в стані співпраці з МВФ, в України можуть виникнути проблеми з отримання кредитних гарантій від США. Три рази по одному мільярду кредитних гарантій від Мінфіну США ми вже отримували”, – розповідає Олег Устенко.

У такій ситуації НБУ, на думку експерта, буде використовувати свій золотовалютний резерв, який на даний момент знаходиться на рівні 15,3 мільярдів доларів.

До слова, найбільше на гривню “тисне” боргове навантаження. За оцінками Національного банку, в наступному році на обслуговування держборгу доведеться витратити 2,7 мільярдів доларів.

Політична дестабілізація і помилки влади. За словами Олега Устенка, головна причина можливе припинення співпраці з МВФ – зупинка реформ і помилки влади.

Крім того, негативно вплинути на валютний ринок може будь-яка політична дестабілізація. Це може привести до девальваційних очікувань економічних агентів – вони почнуть скуповувати долар і виникне дисбаланс на ринку.

Монетарна політика США. На гривню, як вважає старший аналітик “Альпарі” Вадим Іосуб, вплине ще один потужний зовнішній фактор – 13-14 грудня Комітет з відкритих ринків ФРС прийме рішення, що стосуються монетарної політики США. “З імовірністю, близькою до 100% (принаймні, саме так її зараз оцінюють ринки) буде не тільки прийнято рішення підвищити ставку по долару, але і прозвучать якісь обіцянки з приводу її зростання подальшого в наступному році”, – упевнений експерт. Дане рішення призведе до того, що курс долара істотно виросте по відношенню до інших валют, в тому числі і гривні.

Яким буде курс долара в Україні: думка експертів

Курс американської валюти в цьому році наблизиться до позначки 27 гривень за долар, вважає Олег Устенко. При цьому на початку наступного року ситуація кардинально не зміниться. За оцінками експерта, до кінця 2017 року гривня подешевшає до 30 гривень за долар. “Курс буде знаходиться без серйозних потрясінь – до 30 гривень до кінця року”, – говорить експерт. При цьому Олег Устенко відзначає, цей сценарій може “розхитати”, наприклад, політична криза. У такій ситуації прогноз може бути менш оптимістичним.

З думкою свого колеги погоджується президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. “Швидше за все, до кінця року курс буде в районі 27 гривень за долар. Може бути, буде коливання 20-30 копійок в більшу або меншу сторону, але це нормальне явище. На початку наступного року може бути істотне зростання курсу. Потрібно буде обслуговувати державний борг, це позначиться. І, відповідно, буде закупівля газу імпортного, це теж відіб’ється. Тут можливе якесь зростання”, – розповідає економіст. На свята українці, як правило, більше продають валюту, однак суттєво на ситуацію це не вплине, впевнений президент Українського аналітичного центру.

Український валютний ринок відчуває себе досить збалансовано, а плаваючий курс допомагає абсорбувати зовнішні шоки, вважає Вадим Іосуб внутрішньоекономічних шоків, здатних сильно вплинути на курс гривні, до кінця року аналітики “Альпарі” не очікують. В таких умовах офіційний курс гривні збережеться до початку наступного року в діапазоні 25,5-26 гривень, а на готівковому ринку – в межах 26-27 гривень, прогнозує експерт.

Якщо ж 12 грудня в США приймуть рішення підвищити ставку по долару, гривню чекає девальвація, вважає Вадим Іосуб. “Гривня при такому розкладі не стане винятком, і в цьому випадку до кінця року офіційний курс може підвищитися до 26,5 гривень, готівковий курс – до 27,5 гривень. Сам фактор Нового року ніяких сюрпризів для валютного ринку не принесе, і курс в початку 2017 року не буде сильно відрізнятися від значень кінця поточного року”, – розповідає експерт.

Нагадаємо, як йдеться у проекті бюджету на наступний рік, курс національної валюти по відношенню до долара в 2017-му сягне позначки 27,2 гривні.

Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПКУ ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Крім того, пунктом 7 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом переглянути прийняті на 2016 рік рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених статтею 10 ПКУ.
Також, установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (пункт 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909).
Отже, розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2016 рік визначається згідно рішення органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятого на 2016 рік, у відповідності до вимог ПКУ та Закону № 909, але не більше трьох відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.