Кожен з чотирьох українських банків, власником яких є держава, отримає спеціалізацію, або профіль, і повинен буде зосередити роботу на обслуговуванні “своїх” клієнтів. Це передбачено оновленою Стратегією розвитку державних банків, яку розробив НБУ і затвердило Міністерство фінансів.

На момент створення колишньої Стратегії розвитку державних банків, до 2016 року, у власності держави знаходилися 9 банків (повністю або частково). Їх загальна частка на ринку становила 26%, і держава планувала істотно зменшити свою присутність в банківському секторі. Сьогодні у власності держави залишилося всього 4 банки: Ощадбанк, Укрексімбанк, ПриватБанк і Газбанк. Але їх сумарні активи становлять 55% банківського сектора. Таке збільшення державної частки відбулося, по-перше, в результаті “очищення” банківського сектора від проблемних банків, а по-друге – в результаті націоналізації найбільшого ПриватБанку.

Світовий досвід показує, що в країнах, що розвиваються, частка держави в банківському секторі більше, ніж в розвинених країнах (в середньому 22% і 8% відповідно). У періоди криз вона зазвичай зростає. В оновленій Стратегії держава, як і раніше, має намір скоротити свою частку в банках. Щоправда, плани щодо деяких банків і терміни помінялися.

У колишній Стратегії держава виділяла два банки, які не планувало продавати: Ощадбанк і Укрексімбанк, які були названі системоутворюючими. У новій стратегії такий розподіл відсутній. А для кожного держбанку розроблена окрема стратегія розвитку. Як бачить роботу кожного з держбанків держава через кілька років?

Ощадбанк зіллється з Фондом гарантування вкладів?
Цей банк завжди був державним. У нього була найбільша мережа відділень, багато клієнтів. Банк обслуговував такі галузі економіки, як енергетика, інфраструктура, АПК.

Проте і в попередній, і в новій Стратегії йдеться про можливість повного або часткового продажу Ощадбанку.

“Держава, найімовірніше, збереже контрольний пакет акцій в Ощадбанку протягом наступних 5 років, але почне процес скорочення своєї частини в його капіталі”, – йдеться в Стратегії.

До 2020 року Ощадбанк буде потрібен державі для залучення інвестицій від міжнародних фінансових організацій “для отримання міноритарної частини (менше 25%)”. Однак в наступний часовий період держава продовжить скорочувати свою частину до 51% або навіть нижче “шляхом первинного публічного розміщення акцій або продажу міжнародним інвесторам до 2022 року”. У довгостроковій перспективі Ощадбанк може стати повністю державним, йдеться в оновленій Стратегії.

А найближчим часом Ощадбанк може бути приєднаний до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). “Держава прийме рішення про терміни і умови поступового приєднання до ФГВФО, починаючи з 2019 року… Рекомендації будуть подані до уряду до 30 червня 2018 року”, – йдеться в Стратегії.

Поки Ощадбанк планується розвивати як найбільший універсальний банк України. Він, як і раніше, обслуговуватиме своїх “старих” клієнтів зі сфер енергетики, інфраструктури і АПК. Однак поступово його спеціалізацією стане обслуговування роздрібного, мікро-, малого та середнього бізнесу. У зв’язку з тим, що обслуговування фізосіб вже не буде його “профілем”, мережу відділень Ощадбанку планується скоротити.

Укрексімбанк залишається на міжнародній арені
Другий державний банк, традиційно орієнтований на експортно-імпортні операції, і в старій, і в новій Стратегії зберігав свій профіль основної фінустанови для підприємств, які працюють на експорт. Також через Укрексімбанк фінансуватимуться інвестпроекти і проекти за участю міжнародних фінансових організацій, проводитимуться розрахунки за міждержавними договорами.

Укрексімбанк стане основним банком, який співпрацюватиме з Експортно-кредитним агентством, яке, як очікується, буде створено цього року.

У старій Стратегії планувалося поступово позбавити Укрексімбанк від роботи з роздрібними та мікробізнесом. В оновленій стратегії прямо про це не говориться.

Зате тепер держава чітко визначилася, що хоче скоротити свою частку в капіталі “Укрексімбанку”. Однак акції Укрексімбанку (як і Ощадбанку) будуть виставлені на продаж після того, як держава “розбереться” з ПриватБанком і Укргазбанком.

Як і у випадку з Ощадом, держава має намір зберегти контрольний пакет акцій в Укрексімбанку принаймні в найближчі 5 років, але скоротити свою частку в його капіталі. Міноритарні частки в капіталі Укрсімбанка держава має намір віддати 7 приватним інвесторам. А в довгостроковій перспективі Укрексімбанк може бути приватизований повністю.

Укргазбанк – для “екологічних” і “енергоефективних” клієнтів
Як повідомляв сайт “Сегодня”, Укргазбанк першим і поки єдиним в Україні спеціалізується на фінансуванні екологічних та енергозберігаючих проектів. Цей його профіль “Екобанк” передбачається зберегти. Банк обслуговуватиме переважно корпоративних клієнтів, а також підприємства малого і середнього бізнесу, чия діяльність пов’язана з технологіями енергоефективності, відновлюваної енергії, вирішенням екологічних проблем тощо.

Націоналізований Укргазбанк планувалося знову зробити приватним до кінця 2017 року. В оновленій Стратегії приватизація перенеслася на 2018-2019 роки. І, тим не менш, в банку розраховують, що процес приватизації в банківському секторі почнеться саме з Укргазбанку.

ПриватБанк – держбанк для людей
Коли розроблялася колишня стратегія реформування держбанків, ПриватБанк ще не був державним і навіть не розглядався як такий. Однак його націоналізація змусила держава включити його до переліку держбанків і розробити стратегію розвитку спеціально для нього.

Спеціалізацією ПриватБанку залишиться робота з приватними клієнтами, “з особливим фокусуванням на платіжному бізнесі”, йдеться в новій Стратегії. Також банк, либонь, розгорне активну роботу з кредитування населення.

Крім цього, банк почне кредитувати “хороший” малий і середній бізнес, тобто підприємства з низьким рівнем ризиків.

У попередній Стратегії планувалося до середини 2018 року продати не менш як 20% системних банків. Зараз окреслені плани до 2022 року: скоротити частину банків держсектора з нинішніх 55% до 25% і нижче.

Передбачається, що завдяки реалізації Стратегії банківський сектор до 2022 року досягне рентабельності капіталу 18% (сьогодні цей показник негативний). До цього часу банкам вдасться збільшити обсяг фінансування корпоративних клієнтів – додатково на 44 млрд грн, малого і середнього бізнесу – на 160 млрд грн. На споживчі кредити людей банки зможуть видавати на 240 млрд грн більше, ніж зараз. Населення України зможе знову отримувати в банках кредити під 7-12%, говориться в Стратегії.