Головні питання про те, як монетизація субсидій вплине на українців.

Якщо введуть монетизацію, я буду отримувати субсидію грошима?

Так. Українці, які оформили субсидії, після повного введення монетизації зможуть отримувати “знижку” на карти. Правда, уряд досі вирішує: це повинні бути спеціальні карти, або звичайні рахунки в одному з державних банків. Також досі не прийняли рішення, чи будуть це цільові гроші (тобто витрачати їх можна виключно на комуналку), або ж довіритися українцям і видавати “вільні” гроші.

Якщо приймуть другий варіант, швидше за все, доведеться прискорювати процедуру зняття субсидії за борги. Інакше частина українців може отримувати гроші на комунальні послуги і просто проїсти їх. Остаточний варіант розроблять найближчим часом.

І коли чекати монетизацію?

На рівні ОСББ та постачальників монетизацію вже ввели. А повноцінна монетизація субсидій, швидше за все, почне працювати тільки в наступному році. За цей час уряду потрібно розробити необхідний механізм, внести правки в чинні постанови, провести інформаційну кампанію і пояснити українцям, як розпоряджатися монетизувати субсидією. Крім того, міжнародні та українські експерти наполягають на повторній перевірці пільговиків.

Ще кілька років тому Міністерство фінансів запустило верифікацію всіх одержувачів соціальних виплат, в тому числі і субсідіантов. Але результати такої перевірки виявилися куди нижче запланованих. У бюджеті передбачили економію за підсумками року в розмірі 5 млрд грн, але виконати цей показник не вдалося. В цьому ж році в Україні з’явився єдиний реєстр субсідіантов, що спростить процедуру перевірки

Я зараз отримую платіжку, в якій сказано, скільки повинен заплатити з субсидією. А що буде після монетизації?

Головна ідея монетизації – українці повинні самі оплачувати комунальні послуги за повною ціною. Якщо доходи не дозволяють платити, то держава повинна виділити матеріальну допомогу, а не “урізати” вартість комуналки. Якщо зараз в платіжках вказують, скільки потрібно заплатити, наприклад, за газ, вже з урахуванням субсидії, то після монетизації ця графа має пропасти.

Підприємства будуть розраховувати суми в платіжках за повною вартістю і без пільг. Для прикладу, пенсіонер, який витрачає на комунальні послуги 500 грн, при цьому субсидія повинна покривати всі платежі, які перевищують 100 грн, зараз отримує платіжки, в яких вже врахували субсидію. Після монетизації такий пенсіонер отримає звичайні платіжки і 400 грн субсидії на карту.

А якщо я отримаю субсидію, але витрачу на комуналку менше, гроші залишаться мені?

Ні. Давати субсидії будуть вже по факту споживання. Тобто якщо витратили 500 грн, а платити можете 100 грн, то субсидію нарахують на “різницю” в 400 грн. До монетизації “знижку” надавали на соціальні нормативи, які, наприклад, могли обходиться в 700 грн. Якщо залишити “стару модель”, то заощаджені субсидію можна було залишити собі.

Правда, варто враховувати, що в остаточному варіанті монетизації субсидій на рівні домогосподарств ще можуть внести правки. Більш того, влада зацікавлена ​​стимулювати українців економити. Чим менше витрачаємо газу і тепла, тим швидше Україна зможе обійтися без імпортного блакитного палива.

Я чув, що будуть жорсткіше перевіряти субсідіантів. Це правда?

МВФ та інші міжнародні партнери України наполягають на необхідності переглянути процедуру верифікації пільговиків. Кілька місяців тому заступник директора Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) в Україні Марина Петров зовсім заявила, що необхідно посилити і умови, при яких призначається “знижка”.

Однак, на даний момент чиновники не збираються проводити жорсткі перевірки або тим більше змінювати правила отримання знижок. Кабінет міністрів погоджується, що поступово число субсідіантов необхідно скорочувати. Віце-прем’єр Геннадій Зубко вже не раз називав програму субсидією “дотацією бідності”. Однак, на непопулярні кроки чиновники так і не пішли. Серед таких кроків могли б стати облік нерухомості (якщо є дві квартири – не призначена субсидія), доходу від депозитів і т.д. Замість цього, як пояснили “Обозревателю” у Міністерстві соціальної політики, будуть чекати, поки кількість субсідіантов скоротиться в зв’язку з ростом доходів населення.

А що зміниться в цьому році?

У квітні в Україні закінчується опалювальний сезон. Вже з 1 травня українці будуть отримувати нові субсидії. Назначати їх будуть з урахуванням доходів за друге півріччя 2017 го. З урахуванням, що за цей час виросла середня зарплата, осучаснили пенсії і підвищили соціальні гарантії, розмір “знижки” може бути значно нижчим. У коментарі “Обозревателю” координатор житлових програм “Опори” Тетяна Бойко припустила, що 20% субсідіатов зовсім залишаться без допомоги від держави, так як їх доходу вистачатиме на оплату комуналки. У той же час заступник міністра соцполітики Віталій Музиченко заявив, що точне число субсідіантов, які залишаться без знижки, можна буде визначити тільки ближче до літа.

В Україні, в залежності від сезону, субсидії отримує від 40% до 65% населення. Ця цифра майже в три рази вище “норми”. Українська програма, як кажуть в ЄБРР, не відповідає “кишені країни”. Знизити кількість пільговиків можна за рахунок більш жорсткого контролю і посилення умови для отримання знижки. На такі непопулярні кроки, особливо з урахуванням наближення передвиборчої кампанії, українська влада йти не поспішають.

Про ціль та наслідки такого нововведення повідомляє Deutsche Welle.

Відомо, що норми споживання газу зменшено з 5,5 до 5 кубічних метрів, теплопостачання – з 0,0548 до 0,0431 гігакалорій, а електричної енергії для опалення – з 65 до 51 кіловат на годину на один квадратний метр. Нові нормативи набудуть чинності з 1 травня.
За словами міністра соціальної політики України Андрія Реви, до кінця нинішнього опалювального сезону субсидії не будуть змінені.

За підрахунками Кабміну, зараз субсидії отримують 7,6 мільйона сімей, чиї витрати на комунальні послуги перевищують 15 відсотків місячного доходу. Але виходячі з отриманих заявок, після цього опалювального сезону їхня кількість збільшиться до дев’яти мільйонів. У середньому розмір субсидії однієї сім’ї нині складає 1365 гривень на місяць. Загалом на цей рік у державному бюджеті на субсидії передбачено понад 47 мільярдів гривень. При цьому, за даними Державної служби статистики заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг, на кінець 2016 року перевищила 20 мільярдів гривень.

Уряд планує зекономити значні кошти при зменшенні субсидій. Міністерство соціальної політики підрахувало, що в минулому опалювальному сезоні держава могла б зекономити на субсидіях більше 14,5 мільярда гривень. Зменшення нормативів має привести до більш економного підходу при використанні тепла.
“Раніше це призводило до зменшення споживання ресурсів. Але люди часто вже споживають менше за норму, але їм рахують по нормі. Для економії варто ставити лічильники”, – пояснив експерт Центру економічної стратегії Олександр Жолудь.

Громадяни, які не можуть за власні кошти провести енергоефективну модернізацію свого житла, мають право на допомогу уряду. З 2014 року державні банки видають так звані “теплі кредити”, в рамках яких позичальникам компенсується до 70 відсотків суми позики з держбюджету. За ці гроші можна, наприклад, встановити лічильники, утеплити будинок, зробити ремонт даху, поставити енергозберігаючі вікна та двері. Як повідомляється, з початку цієї програми 163 тисячі родин уже отримали таких кредитів загалом на 2,7 мільярда гривень. На цей рік у держбюджеті на такі позики закладено 400 мільйонів гривень.

“На власному досвіді десятки тисяч українських родин пересвідчились, що за допомогою держави можна провести тепломодернізацію житла, значно заощадивши кошти”, – зазначив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Крім того, гроші можна отримати і в міжнародних корпораціях. Торік Європейський банк реконструкції та розвитку виділив Україні 75 мільйонів євро на енергоефективну модернізацію житла.

Але найбільші проблеми виникнуть у малозабезпечних верств населення, що живуть у технічно застарілому помешканні, застерігають експерти. Навіть державні кредити їм можуть бути навряд чи під силу, тому залишиться лише економити споживання енергетичних ресурсів.

“Такі люди не мають технічних можливостей для заощадження та вільних коштів для тепломодернізації житла. Єдиним доступним для них шляхом заощадження є зменшення споживання електричної енергії, але й тут будуть лише ручні методи, наприклад, зменшення кількості ламп та тривалості освітлення”, – прокоментував виконавчий директор Інституту сталого розвитку Станіслав Ігнатьєв.

Цього року мінімалка зросте удвічі, в результаті після перерахунку значно зменшиться і розмір субсидії. Нововведення не торкнеться тих, хто вже зараз декларує зарплату понад 3200 гривень, інформує finance.ua.

Як роз’яснили в Міністерстві соціальної політики, до кінця опалювального сезону, тобто 30 квітня, перераховувати субсидії українцям не будуть. Але після цього знижку все-таки перерахують.

При розрахунку субсидії в соціальній службі розраховують обов’язковий платіж для сім’ї. Незалежно від того, скільки використовували ресурсів (в межах соціальної норми), доведеться платити фіксовану суму щомісяця. Дохід на одного члена сім’ї ділять на базовий коефіцієнт 2 і прожитковий мінімум, одержану суму множать на 15%.

Наприклад, загальний дохід сім’ї з чотирьох осіб – 3200 гривень (батько, мати з мінімальними зарплатами і дві дитини). По 800 гривень на кожного. Згідно з вказаною вище формулою, можна розрахувати суму обов’язкового платежу: 800 / 1544 / 2 * 15% = 3,8% від загального доходу, тобто за комуналку сім’я віддасть 121,6 гривні. Після зростання мінімалки ця ж сім’я з двома мінімальними зарплатами на чотирьох заплатить за комуналку 492,8 гривні, тобто на 371,2 гривні більше.

При цьому 40% українців декларують мінімальну зарплату – 1600 гривень. Після того, як частину зарплати доведеться вивести з тіні і мінімальна зарплата буде 3200 гривень, розмір субсидії значно зміниться для частини субсидіантів. Як повідомило “Сегодня.ua” джерело в Кабміні, завдяки такому рішенню вдасться заощадити 5 мільярдів бюджетних гривень, які раніше планували витратити на субсидії.