У червні 2023 року суд заборонив діяльність проросійської партії «Наш Край», яка з 2014 року слугувала притулком для ексрегіоналів, а після повномасштабного вторгнення Росії масово перейшла на бік ворога. Проте зараз ця заборона опинилася під загрозою через дії суддів Верховного Суду, які, здається, мають власні мотиви для повернення колаборантів у політику. Що відбувається і які наслідки це може мати для України?

«Наш Край»: партія зрадників і гауляйтерів

Партія «Наш Край» була створена як політичний проєкт для колишніх членів Партії регіонів, які після Революції Гідності шукали нові платформи для впливу. З початком повномасштабної війни багато її членів відкрито підтримали окупантів. Серед них:

• Андрій Деркач, один із лідерів партії, який після окупації став російським сенатором від Астраханської області.
• Володимир Сальдо, який приймав від Путіна «акт входження Херсонської області до складу РФ».
• Понад 50 партійців, які брали участь у псевдореферендумах і працювали в окупаційних адміністраціях.

Після заборони партії її рештки очолили Антон Кіссе та Олександр Мазурчак. Кіссе у 2013 році на замовлення Москви писав листи до Польського Сейму, вимагаючи визнати Волинську трагедію «геноцидом польського народу», звинувачуючи в цьому «українських націоналістів». Мазурчак, у свою чергу, у 2022 році був затриманий за хабарництво, але це не завадило йому оскаржувати заборону партії у Верховному Суді.

Судді-затягувачі: хто вони?

Апеляція щодо заборони «Нашого Краю» вже рік розглядається у Верховному Суді. Відповідальними за процес є судді Сергій Уханенко та Вікторія Мацедонська, які, судячи з їхньої діяльності, мають сумнівні мотиви.

Сергій Уханенко: адвокат зрадників

Сергій Уханенко відомий тим, що у 2019 році сприяв участі у парламентських виборах Рената Кузьміна, ексгенпрокурора часів Януковича та соратника Партії регіонів. Кузьмін переховувався в Росії і не мав права балотуватися, оскільки не проживав в Україні останні п’ять років. Проте Уханенко «пропихнув» його кандидатуру, порушивши закон.

Крім того, Уханенко має скандальну репутацію. У 2015 році він збив пенсіонера на пішохідному переході, покалічивши його. Замість відповідальності суддя подав позов проти потерпілого, звинувативши його у ДТП. Однак поліцейські зробили висновок без експертизи тілесних ушкоджень. На співбесіді на посаду до Верховного суду суддя визнав цей факт, утім очевидних порушень у діях поліції не зазначив. Це може свідчити про вплив на поліцейських статусу судді.

Вікторія Мацедонська: бізнес із ворогом

Вікторія Мацедонська пов’язана з Вінницьким приладобудівним заводом, який належить її родині. Цей завод тривалий час постачав продукцію оборонного призначення до Росії та її сателітів, навіть після початку повномасштабної війни. Ця діяльність була викрита правоохоронцями, і тепер Мацедонській загрожують серйозні наслідки. Повернення проросійських сил у політику могло б стати для неї «кришею» для захисту бізнесу.

Що буде далі?

Наступне судове засідання щодо «Нашого Краю» заплановане на 22 травня 2025 року. З огляду на біографію суддів та їхні дії, є підстави припускати, що вони можуть скасувати заборону партії. Це відкриє двері для повернення колаборантів у політичне поле України, що становить серйозну загрозу національній безпеці, особливо в умовах війни.

Чому це важливо?

Допуск проросійських сил до політики в Україні – це не лише питання судових рішень, а й безпеки країни. Партії на кшталт «Нашого Краю» вже показали свою готовність співпрацювати з окупантами. Мовчання суспільства може призвести до того, що зрадники знову отримають вплив, а Україна – нові виклики.

Чи варто чекати, поки судді ухвалять рішення, яке може підірвати державність? Відповідь очевидна.

Про це йдеться на вебпорталі Пенсійного фонду України.

З початку нового року в Україні змінилося нарахування пенсій. Так, суддям підвищили виплати до 77 387 гривень (було 67 961 гривень), військовим — до 6560 гривень (було 5583 гривень), а середня пенсія збільшилася до 3724 гривень (було 3507 гривень).

Варто зазначити, що максимальний розмір пенсій в Україні обмежено десятьма мінімальними. Однак це правило не діє для суддів, виплати яким вираховують взагалі за іншою формулою. Їхня пенсія становить приблизно 80% від зарплати. Усі інші українці можуть претендувати лише на 35% від розрахункового заробітку максимум. Ба більше, розмір цього заробітку значно менший від зарплати.

І поки багато хто сприймав це як перемогу, варто пояснити, чому така відставка для багатьох суддів часто є насправді більш бажаною, аніж можливі наслідки за ухвалення тих чи інших рішень.

Річ у тім, що звільнення судді за дисциплінарні проступки означає для нього пенсію на загальних умовах, як для всіх громадян, і лише після досягнення пенсійного віку. Станом на 1 квітня 2021 року середній розмір пенсії в Україні склав 3700 гривень.

Своєю чергою, суддя, який працює на своїй посаді понад 20 років, має право добровільно звільнитися у відставку. Це є для нього почесним, оскільки за ним зберігається звання, виплачується вихідна допомога, а також щомісячне довічне утримання. Такі виплати здійснюються з державного бюджету. І вони почасти складають щонайменше разів у 20 більше, ніж середня пенсія.

Нещодавно Пенсійний фонд повідомив про чергове підняття пенсійних виплат. Найменшу середню надбавку у 67 грн отримали українські військові пенсіонери, що більше схоже на знущання.

Ну а як ви думаєте, хто ж отримав найбільшу надбавку?

Звісно ж саме колишні судді, адже їхнє довічне утримання зросло на 9,4 тис грн.

Крім того, на такі виплати не поширюється обмеження максимальної пенсії у 17 690 грн, тому середній розмір щомісячного утримання суддів у відставці перевищує 77 тис грн.

В Україні таких екссуддів понад 3,5 тис осіб. І ця кількість з кожним роком тільки зростатиме.

Нижче описані найяскравіші приклади суддів у відставці, які сьогодні отримують довічне утримання за наші з вами податки.

Віктор Волощук, екссуддя Олевського районного суду Житомирської області

У 2015 році суддя Волощук виїхав на зустрічну смугу та збив насмерть 21-річного мотоцикліста, який приїхав із Києва провідати хвору матір. За словами очевидців, суддя відмовився проходити тест на алкоголь, хоча мав явні ознаки сп’яніння. Пізніше Волощук взагалі втік з місця ДТП.

У лютому 2020 року суд визнав його винним та засудив до 4,5 років в’язниці. Але тут же звільнив від покарання по амністії. Підставою стало те, що злочин був вчинений з необережності, а суддя є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За 20 днів до вироку Вища рада правосуддя відправила його у відставку з пожиттєвим утриманням. У 2020 році Волощук отримав більше 300 тис. грн вихідної допомоги і 520 тис грн суддівської пенсії.

Юрій Грица, екссуддя Господарського суду Івано-Франківської області

У публікації проекту PROSUD вказано, що у серпні 2011 року цей Грица, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, збив на авто працівників “Івано-Франківськводоекотехпрому”, які проводили ремонтні роботи. В результаті один з них помер в обласній лікарні, інший – отримав пожиттєву інвалідність.

Справа щодо ДТП багато років розглядалася в одному із райсудів Тернопільської області, аж поки її не відправили на дорозслідування.

У травні 2019 року Вища рада правосуддя підтримала заяву Грици про відставку, а наприкінці 2020 року він через суд “вибив” собі довічне утримання у 106 тис. грн на місяць.

Володимир Пономаренко, екссуддя Апеляційного суду Черкаської області

Два роки позбавлення волі. Саме стільки отримав суддя Пономаренко за вироком суду, який уже набрав законної сили. Цим вироком офіційно встановлено, що за 30 тисяч грн Пономаренко пообіцяв вплинути на суддів місцевого суду, аби ті не притягували до відповідальності водія, який керував напідпитку.

За кілька місяців до того як Пономаренка спіймали на хабарі він успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання. У 2019 році, будучи відстороненим від правосуддя, Пономаренко отримав 1,4 млн грн зарплати.

А вже після того, як його спіймали на хабарі, Вища рада правосуддя задовольнила його заяву про відставку, хоча могла абсолютно законно звільнити його за істотний дисциплінарний проступок.

Завдяки рішенню ВРП Пономаренко отримав майже 870 тис грн вихідної допомоги та ще по 100 тис грн щомісячної пенсії.

Анатолій Целух, екссуддя Малиновського районного суду м. Одеси

П’ять років в’язниці. Такий вирок колишній суддя Малиновського райсуду Одеси Анатолій Целух отримав за те, що вимагав та отримав хабар у розмірі 2,5 тисячі доларів США за прискорення судового розгляду і ухвалення потрібного рішення у житловому спорі щодо квартири.

Після відбуття покарання Целух ще три роки не матиме права працювати суддею та правоохоронцем.

У квітні 2019 року, вже після того, як суддя був спійманий на хабарі, Вища рада правосуддя відправила його у почесну відставку. Завдяки цьому рішенню у 2019 році Целух отримав майже 400 тис. грн зарплати та 470 тис. грн пенсії.

Неля Ластовка, ексголова Дніпровського районного суду міста Києва

Під час подій Революції Гідності Неля Ластовка особисто позбавила водійських прав трьох учасників автопробігу до Межигір’я 29 грудня 2013 року.

За словами активіста “Автомайдану” Романа Маселка у 2017 її мали звільнити, але через рік ВРП передумала. Потім було подання про її звільнення за грубе порушення законодавства, а також провал нею кваліфікаційного оцінювання.

Проте у квітні 2019 року Вища рада правосуддя відправила її у відставку. За вісім місяців 2019 року Ластовка отримала понад 460 тис грн пенсії. І це у 48 років.

Але цього їй виявилося замало і у жовтні 2020 року вона через Окружний адмінсуд Києва добилася для себе збільшення довічного утримання до понад 100 тис грн на місяць.

Володимир Хіміч, ексголова Дніпровського районного суду Києва

У 2014 році Хіміч на підставі сфальшованих документів притягнув до адміністративної відповідальності двох водіїв за нібито невиконання ними вимог про зупинку. Пізніше слідство встановило, що ці громадяни взагалі не брали участі в автопробігу до “Межигір’я” і навіть не мали водійських посвідчень.

На початку квітня 2021 року Офіс генпрокурора пред’явив йому підозру за перешкоджання мирним зібранням. На даний час суддя перебуває у почесній відставці, куди його ще у 2017 році відправила Вища рада правосуддя

Володимир Бабенко, ексголова Апеляційного суду Черкаської області

Суддя Бабенко прославився тим, що погрожував судді зі свого ж суду за те, що той відмовився незаконно виселити людину з гуртожитку. Бабенку не сподобалося, що суддя ухвалює рішення не в інтересах осіб, які йому “телефонують”, адже такими рішеннями суддя висловлює неповагу до всього колективу суду.

Щодо висловлювань Бабенка навіть розпочали кримінальне провадження, але воно всіма силами гальмувалося. У 2019 році Вища рада правосуддя відправила Бабенка у почесну відставку із довічним утриманням.

В результаті такого рішення він уник потенційного звільнення за тиск на свого колегу та неетичні висловлювання на його адресу.

Іван Підгорний, екссуддя Ківерцівського районного суду Волинської області

Суддю Підгорного обвинувачують в ухваленні судових рішень за хабарі. За версією обвинувачення, хабарі бралися грошима, побутовою технікою, продуктами та навіть сіном для кролів.

Його засуджували двічі, до п’яти років умовно та до п’яти років з конфіскацією, але обидва вироки були скасовані. Останнім рішенням у цій справі вирок було скасовано “у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості та вичерпанням можливості їх отримати”.

За традицією Вища рада правосуддя відправила Підгорного у почесну відставку. За 2020 рік він отримав 840 тисяч грн зарплати та 819 тис грн пенсії.

Віктор Амарович, екссуддя Перечинського районного суду Закарпатської області

У 2014 році Амарович на автомобілі Mitsubishi Pajero виїхав на зустрічну смугу, де протаранив ВАЗ 2107, який вилетів в кювет, а далі зіткнувся ще з одним авто. Водій жигулі загинув на місці.

За даними місцевих ЗМІ, попередній аналіз підтвердив, що суддя перебував у стані алкогольного сп’яніння. Після ДТП Амарович від гріха подалі пішов на тривалий лікарняний, де окрім компенсації отримав ще й 12 тисяч гривень “матеріальної допомоги”.

У березні 2016 року обвинувальний акт щодо судді було направлено до одного із місцевих судів Закарпатської області, проте справа слухається досі.

Це не завадило Вищій раді правосуддя наприкінці 2017 року відправити суддю у почесну відставку із довічним утриманням.

Ірина Саприкіна, екссуддя Верховного суду

Відповідно до висновку ГРД, суддя Саприкіна ухвалювала сумнівні рішення,порушувала право на доступ до правосуддя, а також принцип відкритості та гласності судового процесу. Крім цього Саприкіна підтримала свавільне рішення суду про обмеження права на мирні зібрання.

Незважаючи на такі серйозні претензії Вища рада правосуддя відправила її у відставку. У 2020 році Саприкіна отримала близько ️3 млн грн зарплати та ще 2,5 млн грн пенсії.

Борис Плахтій, екссуддя Апеляційного суду Волинської області

Борис Плахтій прославився тим, що у 1987 році як суддя підписав смертний вирок ветерану УПА Івану Гончаруку за сфабрикованою справою. У публікації Історичної правди детально описано те, як сім томів справи були грубо сфабриковані КДБ. Гончарука розстріляли у 1989 році, всього лише за два роки до проголошення незалежності України. Він був реабілітований посмертно лише у 2021 році.

Натомість сам Плахтій у 2006 році звільнився у відставку і почав отримувати довічне грошове утримання.

Йому цього виявилося замало і у березні 2020 року він звернувся до суду з вимогою перерахувати йому суму довічного утримання.

Суд став на сторону Плахтія, а Пенсійний фонд навіть не подав апеляцію.

Наразі Борис Плахтій отримує більше 200 тис грн щомісяця, а його донька у березні 2021 року стала новообраною членкинею Вищої ради правосуддя.

Андрій Овсієнко, екссуддя Волинського апеляційного суду та ексголова ВРП

Чи не ключову роль у відставці вказаних вище суддів відігравала Вища рада правосуддя. Саме ВРП часто вирішувала, що робити із суддями: звільняти їх чи відправляти у почесну відставку.

Андрій Овсієнко чотири роки був членом ВРП та навіть очолював її з вересня 2019 року по березень 2021 року.

У своїх численних інтерв’ю він говорив, що найбільшою проблемою судової системи є кадровий голод, який знижує рівень доступу громадян до правосуддя.

Мабуть саме тому Овсієнко, після закінчення повноважень у ВРП, не повернувся до роботи судді, а у 42-річному віці втік у відставку і отримує близько 150 тис грн щомісячного довічного утримання.

І це при тому, що за чотири роки роботи у Вищій раді правосуддя він заробив більше 12 млн грн.

***

Довічне грошове утримання суддів є гарантією їх незалежності та запобіжником від суддівської корупції. Однак без судової реформи, перш за все якісного перезавантаження Вищої ради правосуддя, негідні судді і надалі отримуватимуть невиправдано високі суддівські пенсії.

Безперечно не всі 3,5 тисячі суддів у відставці є такими, однак ВРП, яка може звільняти недостойних служителів Феміди, навпаки забезпечує їм почесну відставку з космічними як для українських пенсій виплатами. І замість того, аби очищувати судову систему, українці отримують несправедливість та високооплачувану кругову поруку.

Вадим Валько, Центр протидії корупції

Це випливає з даних Пенсійного фонду. Після кількох етапів перерахунку виплат виявилося, що жодна з категорій пенсіонерів, крім суддів, які не отримали надбавку вище ніж 2 тис. грн. Наприклад, виплата для військових збільшилася з 4,2 до 5,6 тис. грн.

Як виросли пенсії з 2018-го:

середній розмір пенсій з 2,5 до 3,7 тис. грн;

пенсія військових з 4,2 до 5,6 тис. грн;

пенсія суддів з 27 до 77,3 тис. грн.

Більшість пенсіонерів (54,7%) отримує виплати, розмір яких не перевищує 3 тис. грн. Понад 10 тис. грн платять лише 419 тисячам пенсіонерів (3,8%).

більш ніж 10 000 грн – 419 022 пенсіонерам (3.8%)

5001-10 000 грн – 1 457 878 (13.2%)

4001-5 000 грн – 1 004 321 (9.1%)

3001-4 000 грн – 2 123 774 (19.2%)

2001-3 000 грн – 4 287 088 (38.8%)

Менше за 2000 – 1 760 766 (15.9%)

За підрахунками Мінсоцу, фактичний прожитковий мінімум для пенсіонера становить 4382,47 грн. І всі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності. Чинний розмір пенсії навіть після підвищення буде в кілька разів нижчим.

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко пояснює: від прожиткового мінімуму залежить розмір багатьох соціальних виплат, тому для його підвищення до реального рівня доведеться різко збільшувати бюджет Мінсоцу. А грошей на це немає.

Після перерахунку пенсій у березні цього року середній український пенсіонер став багатшим на 185 гривень, такі останні дані Пенсійного фонду (на 1 квітня). Середня пенсія тепер дорівнює 3724 гривні 65 копійок.

У кого яка пенсія в залежності від категорії пенсіонера, а також – коли будуть в цьому році нові підвищення пенсії, кому і скільки додадуть читайте в матеріалі.

Як збільшилися пенсії

Нагадаємо, згідно із законом, перерахунок пенсій непрацюючим пенсіонерам та інвалідам проводиться щорічно з 1 березня. У цьому році їх підвищили в середньому на 11%. Підвищення пенсій не торкнулося працюючих пенсіонерів, військових пенсіонерів і одержувачів соціальних пенсій від держави, які не напрацювали навіть мінімального трудового стажу.

Як видно з інфографіки, всього в Україні на 1 квітня 2021 року налічується 11,053 млн пенсіонерів усіх категорій, це на 78 тис. осіб менше, ніж на 1 січня 2021 року.

Найчисленніша категорія – ті, хто отримує трудові пенсії за віком, таких пенсіонерів понад 75% або 8,317 млн осіб. Їхня середня пенсія тепер 3770 грн (+231 грн). Також 1,367 млн пенсіонерів (12,4%) отримують пенсії по інвалідності – в середньому 2825 грн (+146 грн). Ще 531 тис. осіб (4,8%) отримують пенсії у зв’язку з втратою годувальника, це 3227 грн (+215 грн). А 212 тис. осіб (1,9%) – пенсіонери за вислугою років (наприклад, лікарі, вчителі, які відпрацювали за професією не менше 30 років), їхня середня пенсія тепер 3403 грн (+198 грн).

А судді що?

Найбільшу добавку до виплат отримала найнечисленніша категорія пенсіонерів – це колишні судді. Їх в Україні, за даними Пенсфонду, 3556 осіб, або 0,03% від загальної кількості пенсіонерів. З юридичної точки зору служителі Феміди отримують не пенсії, а «довічне утримання», тому на них не поширюється обмеження максимальної пенсії – не більше 10 мінімальних пенсій, це на сьогодні 17 690 грн. В результаті перерахунку середній колишній суддя став отримувати на 9432 грн більше або 77 387 грн в місяць. Всього на утримання екс-суддів Пенсфонд витрачає 275 млн грн на місяць або 0,7% виплат.

Як уточнили нам у Пенсфонді, перерахунок довічного утримання суддів проводиться незалежно від перерахунку інших пенсій.

«Суддя отримує довічне грошове утримання в розмірі 50% винагороди судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру винагороди діючому судді здійснюється перерахунок раніше призначеного довічного утримання. Воно виплачується Пенсфондом за рахунок дотацій із держбюджету», – роз’яснили в Пенсфонді.

Які ще будуть підвищення в 2021 році

За інформацією Пенсфонду, з квітня вже перерахували (кожному індивідуально) пенсії працюючим пенсіонерам, які відпрацювали не менше 24 місяців з дня призначення пенсії. Також в індивідуальному порядку будуть автоматично, без звернення до органів Пенсфонду, збільшуватися пенсії тим непрацюючим пенсіонерам, яким цього року виповниться не менше 65 років. Якщо такий пенсіонер має трудовий стаж не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок, то його пенсія не може бути меншою за 2400 грн (40% мінімальної зарплати). У зв’язку з підвищенням з 1 грудня мінімальної зарплати до 6500 грн його пенсія ще збільшиться на 200 грн – до 2600 грн.

З 1 липня планується підвищення прожиткового мінімуму (ПМ) для непрацездатних з 1769 грн до 1854 грн і збільшення мінімальної пенсії до 1854 грн. Відбудеться збільшення надбавок, підвищень до пенсії (надбавки за понаднормовий стаж, надбавки і підвищення учасникам та інвалідам війни, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсії за особливі заслуги тощо). Наприклад, доплата за кожен рік стажу понад 35 років (30 років для жінок) підвищиться на 85 копійок.

Також із 1 липня пенсіонери у віці 75-80 років, які мають трудовий стаж не менше 25 років (для жінок 20 років) будуть отримувати пенсію не менше 2500 грн плюс щомісячну надбавку 400 грн, разом не менше 2900 грн. Всі перерахунки також зроблять автоматично.

Нагадаємо, нині пенсіонери старші за 80 років отримують щомісяця по 500 грн до пенсії незалежно від її розміру.

З 1 грудня планується ще одне підвищення ПМ для непрацездатних – до 1934 грн (+80 грн). Мінпенсія з грудня не може бути меншою за 1934 грн, також перерахують усі згадані вище надбавки. Зокрема, доплата за кожен рік стажу понад 35 років (30 років для жінок) збільшиться ще на 80 копійок. Наприклад, у пенсіонера з трудовим стажем 45 років пенсія в грудні збільшиться на 16,5 грн в порівнянні з нинішньою.

Про це йдеться в опублікованих даних Пенсійного фонду України. Середня пенсія по країні становить 3,7 тис. грн. Найбільше отримують кияни – 5,1 тис. грн. У Тернопільській області – лише 2,8 тис. грн.

Які пенсії отримують українці:

звичайна пенсія – 3,7 тис. грн;

військова пенсія – 5,6 тис. грн;

пенсія з інвалідності – 2,8 тис. грн;

пенсія через втрату годувальника – 3,2 тис. грн;

за вислугою років – 3,4 тис. грн;

соціальні пенсії – 1,7 тис. грн;

пенсія судді – 77,3 тис. грн.

Усього в Україні виплати до 3 тис. грн отримують 54,7% українців.

Президент України Володимир Зеленський запропонував суддям Конституційного суду України, призначених екс-президентом, Олександру Тупицькому і Олександру Касмініну “відправлятися на заслужений відпочинок”, повідомляє прес-служба Офісу президента.

Як відомо, було проведено аудит указів колишнього президента України і скасовані укази 2013 року про призначення суддями КСУ Олександра Тупицького і Олександра Касмініна.

“На минулому засіданні РНБО, зокрема, було прийнято рішення про аудит всіх указів президента Януковича. Сьогодні є перші результати. Йдеться про два укази Януковича – від 14 травня і 17 вересня 2013 року про призначення суддями Конституційного Суду України Тупицького Олександра Миколайовича і Касмініна Олександра Володимировича. Обидва ці укази мною скасовано. Зазначені особи можуть відправлятися на заслужений відпочинок”, – заявив Зеленський.

Також він додав, що підписав указ про введення в дію рішення РНБО від 19 березня 2021 року, згідно з яким у 19 компаній анульовано ліцензії та спеціальні дозволи на видобуток і користування українськими надрами.

“Відповідне рішення Державної служби геології та надр України готове і буде опубліковано незабаром”, – сказав Зеленський.

Президент зазначив, що незабаром підпише указ про введення в дію рішення РНБО, згідно з яким вже в 2021 році будуть проведені перевірки всіх суб’єктів, які отримали без аукціону спеціального дозволу на користування надрами, які не почали видобуток корисних копалин, насамперед нафти і газу, протягом двох років з моменту отримання відповідних дозволів.

Про це на брифінгу у парламенті заявив представник Президента у Конституційному суді Федір Веніславський, передає Укрінформ.

За його словами, “сума позову становить мільйон триста тисяч з копійками”.

“Тобто тих 4,5 мільйона гривень які суддя отримує протягом року, недостатньо, і вони вирішили на підставі власного рішення від 28 серпня 2020 року стягнути з держави кілька мільйонів гривень”, – зазначив Веніславський.

Нагадаємо, Конституційний Суд України опублікував рішення щодо визнання неконституційними деяких обмежень карантину, запровадженого в Україні, зокрема обмеження зарплат держслужбовцям, нардепам, чиновникам і суддям.

Нагадаємо, 13 квітня Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до держбюджету, яким, серед іншого, обмежила грошове забезпечення працівників бюджетних установ десятьма мінімальними зарплатами. Тобто, 1 квітня і до кінця карантину заробітні плати в державному секторі не можуть перевищувати 47,2 тис. грн.

Народний депутат фракції “Європейська Солідарність” Олег Синютка заявив, що приречена та влада, яка демонструє подвійні стандарти на межі з цинізмом.

Про це йдеться в даних Пенсійного фонду України. Зокрема, суддя у відставці за 20 років стажу може отримувати 50% зарплати.

За кожен додатковий рік розмір виплати збільшується на 2% відсоткових пункти (але не може перевищувати 80% зарплати). Водночас пенсії пересічних українців обмежені 10 прожитковими мінімумами, суддя може отримувати будь-яку суму. Усього за кілька років виплата зросла в кілька разів. Яку пенсію отримували судді:

1 січня 2021-го – 67,9 тис. грн 1 січня 2020-го – 45,8 тис. грн 1 січня 2019-го – 28,7 тис. грн Для порівняння: середня пенсія становить усього 3,5 тис. грн, а її розмір змінювався так: 1 січня 2021-го 3,5 тис. грн 1 січня 2020 го 3 тис. грн 1 січня 2019 го 2,6 тис. грн Як отримати високу пенсію Мати повний стаж. Зараз, щоб отримати повний стаж, потрібно безперервно працювати щонайменше із 25 до 60 років, тобто мати 35 років стажу. Без офіційного оформлення претендувати на гідну виплату не доведеться. Працювати офіційно.

Вимоги щодо стажу в Україні підвищують щорічно. І щоб не опинитися в пенсійному віці, але без пенсії, важливо працювати офіційно. Крім того, чим вища “біла” зарплата, тим краще. Якщо ви офіційно працевлаштовані, але на мінімалку, то на гідну пенсію можна не розраховувати.

Про це повідомив Саакашвілі в Facebook.

Деталі: За словами політика, судова реформа в будь-якому разі не буде проведена, якщо не буде створена широка громадська коаліція навколо президента і Верховної Ради з конкретною метою — повністю поміняти судову систему і дати справедливість українському народу.

Саакашвілі каже, що сама система зсередини себе не поміняє, адже на всіх щаблях влади має своїх людей. Водночас політик хоче спертися на людей, які “реально хочуть змін”.

Серед іншого пропонується з нинішніх 764 судів залишити 200.

Саакашвілі впевнений: “Тому ми обов’язково прорвемо цю прірву, і в Україні обов’язково відбудеться вичерпна судова реформа, навіть якщо для цього потрібно буде використовувати інструменти прямої демократії.

Ми пропонуємо:

Ліквідувати множинність існуючих органів контролю над судовою системою (ВРП, ВККС, ДСА) і створити єдиний орган нагляду за ефективністю судової системи.

Кадровий голод: з 7 тисяч суддів штату судової системи, вакантними залишаються 2000 посад (наприклад, деякі суди мають по 1 судді, деякі заповнені лише на 10 відсотків).

Для цього необхідно максимально швидко провести чесні і прозорі конкурси.

Змінити систему судів, в тому числі судів першої інстанції (ліквідація окремих систем господарських судів та адміністративних судів).

Автоматизація процесів в судах (суд в смартфоні).

Створення конкурентної системи для вирішення цивільних, сімейних і господарських спорів.

Впровадження практики суду присяжних в категоріях з особливо важливих і соціально небезпечних злочинів.

Ліквідація монополії проведення судових експертиз виключно державними експертними установами в кримінальних виробництвах.

Перегляд статусу Верховного суду: формування прецедентної практики.

Провести референдум щодо подальшої долі Конституційного суду України для того, щоб саме народ України її вирішив”.

Зазначається, що концепція реформи виноситься на обговорення.

У статтях 340, 359, 456 і 457 Митного кодексу України слова “Верховний суд України”, “Генеральний прокурор України” і “Генеральна прокуратура України” замінено словами “Верховний Суд”, “Генеральний прокурор” і “Офіс генерального прокурора” відповідно.

Прийняття закону дасть змогу уточнити у зв’язку зі змінами у законодавстві України дійсні найменування найвищих у системі судоустрою та прокуратури України органів, а також назви посад керівників таких органів.

Як тлумачить портал pravo.ua, таким чином, голова та судді Верховного суду, генеральний прокурор і члени їх сімей, які прямують разом з ними, не підлягають особистому огляду. Їх ручна поклажа та супроводжуваний багаж звільнені від митного огляду.

Контрольовані поставки та переміщення товарів під негласним контролем повинні узгоджуватися з Офісом генерального прокурора.

Про це повідомив Центр протидії корупції з посиланням на звернення суддів до Верховного суду України.

Так, українські суді обурились, що їм під час карантину платитимуть зарплати у розмірі 47 тисяч гривень. Вони переконані, що на такі зарплати в Україні «не можливо вижити та чесно судити». Також переконують, що в Україні не потрібно будувати доріг та аеропортів, а гроші з бюджету варто перш за все передавати їм.

Автори вважають, що обмеження суддівських окладів є антиконституційним. «Востаннє 11 березня 2020 року Конституційний суд України ухвалив рішення у справі № 1−304/2019, в якому чітко визначив, що гарантії незалежності суддів зумовлені конституційно визначеною виключною функцією судів здійснювати правосуддя (ч. 1 ст. 124 Основного Закону України), а законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді».

Центр протидії корупції, висловлюючи власну позицію, коментує це звернення суддів.

«Знахабніла каста, яка живе в паралельній реальності. Вся країна затягнула паски, хто чим може допомагає медикам, а судді посміли заявити, що обмеження на час карантину зарплати до 47 тисяч грн на місяць є неприпустимим. Бо вони, бачите, „на передньому краї боротьби з інфекцією“. Хм, не лікарі, а судді? Оце так відкриття».

Віталій розвернув до себе три крісла – Тіни Кароль, Monatik, Насті Каменських і Потапа.

“Мені 16 років. Я зі Львова. Я прийшов заради того, щоб показати, що люди, яких не сприймає суспільство, теж чогось варті, і чогось можуть досягти”, – зізнався хлопець.

Як виявилося, Віталій зіткнувся з булінгом, і на “Голос країни” він прийшов, щоб надихнути тих, хто теж став жертвою цькування.

Спів Окса підкорив суддів. Зокрема, Настя Каменських зізналася, що, коли почула Віталія, у неї всередині все перевернулося.

А Тіна Кароль переконана, що хлопець стане справжньою зіркою:

“Ви станете справжньою зіркою після цього шоу. Я зроблю все можливе, щоб ви сяяли, як можна яскравіше. Мені здається, такі голоси повинні звучати на Євробаченні”.

https://www.instagram.com/p/B8E18iLgBOT/?utm_source=ig_web_button_share_sheet

Примітно, що Віталій своїм тренером вирішив обрати Кароль, зізнавшись:

“Моє серце вже як 16 років лежить до Тіни”.

Відео її виступу опублікували у мережі.

Військова розповіла, що її анкету на талант-шоу заповнили побратими. Вона зазначила, що захищає Україну, а на війні її найбільше шкода дітей.

Жінка виконала пісню “Фантастична жінка”. Це викликало фурор у суддів.

Що ж насправді відбувається з судовою реформою, і чому громадськість заявила про свій вихід з цього процесу. Щоб зрозуміти логіку такого кроку, спершу давайте згадаємо, чому взагалі розпочато судову реформу, і який результат ми хотіли отримати після її втілення. Відповідь здається очевидною. Корупція, телефонне право, безкарність мажорів та корупціонерів – все це реалії нашого правосуддя.

А у часи Майдану судді стали репресивним механізмом і за вказівкою влади засуджували абсолютно невинних людей. Як наслідок – у 2014 році понад 80 % громадян не довіряли судам. Саме тому однією з головних вимог Майдану була реформа правосуддя та радикальне очищення судів від негідників у мантіях. Для виконання цих вимог Президент ініціював судову реформу. Але є важливий нюанс.

Насправді, кожна влада реформувала судову систему. У підсумку судді ставали все більш ручними та корумпованими. То чому ця реформа мала б стати успішною? Адже її реалізацією займаються ті ж органи, що існували при Януковичі – Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя.

Фактично єдиною гарантією того, що реформа Порошенка за своїми наслідками не перетвориться у реформу Януковича була реальна участь громадськості у цьому процесі. Для цього було створено спеціальний орган – Громадську раду доброчесності (ГРД), яка складається із 17 волонтерів, обраних у раду авторитетними громадськими організаціями. Їхнє завдання – збирати і аналізувати інформацію про суддів та робити висновки про їхню доброчесність. Якщо є факти порушень, рада складає негативний висновок – своєрідне вето громадськості, яке мало б призводити до звільнення чи непризначення судді на посаду. Так мало бути забезпечено очищення судової системи.

Під час конкурсу до Верховного суду ГРД зробила 134 негативних висновки щодо кандидатів. Ми виявили багато фактів, які пропустили інші органи – зокрема, приховування майна від декларування, невідповідність статків доходам, брехню у деклараціях, неетичну поведінку, свавільні рішення. Як наслідок – майже 60 недоброчесних кандидатів припинили участь у конкурсі та не потрапили у Верховний Суд.

Але більшість висновків були відкинуті Вищою кваліфікаційною комісією (ВКК) суддів, і 27 недоброчесних кандидатів таки стали суддями Верховного Суду. Це суддя Золотніков, який забороняв Майдан у Одесі. Суддя Наставний, який засудив Луценка у політично вмотивованій справі. Суддя Богдан Львов, який так і не зміг пояснити, звідки у нього кошти на годинники, вартістю як невелика квартира. Суддя Валентина Сімоненко, яка отримала податковий номер Російської Федерації уже після анексії Криму.

Конкурс у Верховний суд це лише перший крок у судовій реформі. Кожен чинний суддя, а їх понад 5 з половиною тисяч, повинен пройти кваліфікаційне оцінювання, за наслідками якого Вища кваліфікаційна комісія суддів має ухвалити рішення – звільнити суддю або залишити на посаді. Громадська рада намагалась добитись, щоб негативні висновки, дійсно, призводили до звільнення недоброчесних суддів. Натомість, у ВККС був зовсім інший план – усунути будь-який вплив громадськості на їхнє рішення.

Спершу комісія внесла зміни до свого регламенту і встановила штучні бюрократичні перешкоди для діяльності ГРД. Потім ВККС передбачила правило, яке фактично амністує близько 300 “суддів Майдану” і дозволить їм спокійно пройти оцінювання та здійснювати правосуддя довічно.

20 лютого, у чергову річницю розстрілів на Майдані до ВККС приходило понад 50 родичів Героїв Небесної Сотні вимагати, щоб судді, які засуджували невинних були хоча б звільнені. Але ВККС залишилась глухою навіть до розпачливих голосів матерів, дітей та дружин полеглих на Майдані. Останньою краплею стало те, як ВККС організувало процес оцінювання суддів. За 3 місяці планується провести співбесіди з 2 780 суддями. На конкурсі у Верховний суд за такий же ж період вдалось заслухати лише 380 кандидатів, тобто у 8 разів менше. До кінця року планують оцінити ще 3000 суддів.

23 березня, у перший день співбесід більшість з них тривала приблизно 10 хвилин, а окремі судді були оцінені усього за 3 хвилини. При цьому ВККС відмовилась розглядати негативні висновки ради доброчесності. За такого темпу об’єктивно неможливо провести якісний аналіз судді, співбесіда є формальністю, що значно збільшує шанс недоброчесних проскочити непомітно для громадськості та журналістів. Все це схоже на бутафорний конвеєр, а не на справжнє оцінювання.

Варто згадати, що до співбесід судді складали іспит. І якщо на конкурсі у Верховний суд такий іспит відсіяв майже 40 % кандидатів, то тепер його не пройшло лише 3 % суддів. Стає зрозуміло, що ВККС не має наміру очищати суди від недоброчесних суддів, а зробила усе, щоб якомога менше суддів було звільнено. За такого підходу 99 % суддів успішно пройдуть оцінювання і залишаться на своїх посадах.

До речі, недоброчесні судді не лише повністю збережуть свої посади, але й отримають значно більші зарплати. Якщо зараз середня винагорода судді становить 25 000 гривень, то після оцінювання вона значно зросте і складатиме від 35 до понад 100 тисяч гривень. Нагадую, що кожен член ВККС отримує майже 250 000 гривень у місяць. У 2017 році на ВККС витрачено 107 000 000 гривень, а у 2018 році планують витратити понад 140 000 000 гривень.

Важливо відзначити, що окремі члени ВККС однозначно не можуть бути об’єктивними при оцінюванні недоброчесних, бо до самих є чимало питань. Зокрема НАБУ веде розслідування за статтею незаконне збагачення щодо Тетяни Весельської. Щодо іншого члена ВККС, Юрія Тітова, Національною поліцією було складено протокол за порушення правил декларування. Законність призначення Тараса Лукаша оскаржується у суді. Його звинувачують у використанні фальшивого документа на конкурсі у члени ВККС. Чи будуть ці члени ВККС звільняти суддів за порушення, які самі вчинили? Питання риторичне.

А тепер ще раз згадаємо, для чого запроваджено судову реформу. Очистити і оновити судовий корпус. Що ж ми отримаємо у реальності за такого підходу? Збереження 99 % чинних суддів та значне збільшення їхньої зарплати. На це ми витратимо більше року часу сотень людей та майже 200 мільйонів бюджетних гривень.

Чи це можна назвати успішною судовою реформою? Чи ради цього пожертвували своїм життям Герої Небесної Сотні? Чи тепер зрозуміло, чому Громадська рада доброчесності заявила про свій вихід з процесу? Рада відмовляється своєю присутністю легітимізувати імітацію реформи та цинічну оману суспільства. Проте ми не вмиваємо руки, а продовжуємо боротись за справжню реформу.

Рада поставила ряд чітких вимог до влади. Зупинити фейкове оцінювання. Змінити правила оцінювання так, щоб у підсумку недоброчесні судді були звільнені. Відсторонити від проведення оцінювання членів ВККС у доброчесності яких є сумніви. Лише після виконання цих вимог можливе відновлення участі Громадської ради доброчесності у цих процесах.

Оцінювання суддів без участі громадськості прямо суперечить духу закону та обіцянкам Президента. До результату такої псевдореформи ніколи не буде довіри ні у суспільства, ні у міжнародних партнерів. Очевидно, що владі не потрібні незалежні та доброчесні судді, але вони дуже потрібні суспільству. Тому ми продовжуємо боротись за справжнє правосуддя.

Політик хоче посилити відповідальність за копупцію суддів та високопосадовців. Прокурор запропонував посилити покарання за одерження, або пропозицію хабара, та інші злочини, зазначені у вже існуючих статтях 210, 354, 364, 365-2, 368, 368-2-4, 369 Кримінального кодексу.

“Ніяких штрафів там бути не може. Не менше одного року позбавлення волі”, – затверджує Луценко

А от якщо суддя відмовляється виносити арештованому тюремний вирок, то на нього за словами Генпрокурора буде чекати 5-ть років у в’язниці.

Сус перебуватиме під домашнім арештом у Хмельницькому на своїй батьківщині. Екс-чиновника ГПУ також зобов’язали здати усі паспорти і на нього мають надягти електронний пристрій стеження.

Напередодні, 25 липня, детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затримали колишнього заступника начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки – начальника управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дмитра Суса в аеропорту “Бориспіль”.

Екс-прокурора Дмитро Сус раніше звільнили з посади за те, що він не вніс у декларацію інформацію про житло та автомобіль. Авто преміум класу Audi Q7 вартістю понад 900 тисяч гривень, про яке забув Сус, офіційно належало його 85-річній бабусі.

Сусу обрано запобіжний захід – домашній арешт. pic.twitter.com/lINt9SIrSO

— Bihus.info (@bihusinfo) 27 липня 2017 р.

За брехню в е-декларації Юрій Луценко покарав слідчого ГПУ Дмитра Суса доганою. Окрім цього, прокурора понизили його на посаді – від заступника начальника одного з департаментів до звичайного слідчого Генпрокуратури. Щоправда, понизили Суса за власним бажанням.

Тоді ж стало відомо, що керівники одного з департаментів ГПУ на чолі з заступником керівника департаменту Дмитром Сусом незаконно затримали двох працівників НАБУ та упродовж 11 годин утримували їх та катували.

До поляків вже долучаються й дипломати, аби підтримати поляків у прагненні до демократичних цінностей Європейського Союзу, передає кореспондентка 24 Каналу у прямому ефірі.

Також о 19 годині за місцевим часом усі небайдужі громадяни 20 країн ЄС пішли до посольств Польщі, щоб висловити свою ноту протесту.

Сама акція називається “Поки ми живемо”. Поляки сподіваються, що їхні вимоги почують у Євросоюзі та вплинуть на рішення президента. Зі сцени вони скандують, що хочуть залишитися країною-членом ЄС.

Багато мітингувальників прийшли з сім’ями та дітьми. Саму акцію охороняє поліція. Вона минає спокійно.

Протести відбулися щонайменше у 100 містечках Польщі. Під будинком автора закону про судоустрій Ярослава Качинського також зібралися мітингувальники. Але там не обійшлося без сутичок.

Нагадаємо, що протести тривають від минулої середи, 12 липня, по всій Польщі. Усе через зміни до закону про Національну судову раду, яка передбачає негайне завершення каденції 15 її членів, які зараз є суддями. Відтак на їх місце планується обрати 15 нових кандидатів. Однак їх обиратиме не суддівське середовище, а саме Сейм Польщі.

А вчора, 22 липня, Сенат Польщі ухвалив закон, згідно з яким змінюється процедура призначення членів Верховного суду.

Для порівняння журналісти взяли 5 провідних судів: Верховний і Конституційний, Вищий адміністративний і фВищий господарський, а також Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Конституційний суд України (КСУ)

Конституційний суд є в Україні єдиним органом конституційної юрисдикції, основним завданням якого є гарантування верховенства Конституції на всій території держави.

Сьогодні в КСУ 18 суддів.
Що стосується заробітних плат суддів, то в секретаріаті КСУ не надали конкретної інформації про фінансову винагороду служителів Феміди у лютому, обмежившись рамками виплачених сум.
Так, розмір суддівської винагороди (як називають зарплату в офіційній відповіді суду) склав від 28 тис. 355 грн до 50 тис. 392 грн. При цьому наголошується, що посадовий оклад всіх суддів КСУ в лютому склав 20,8 тис. грн.

“У п. 3 ч. 4. ст. 133 Закону № 2453 зокрема, визначено, що посадовий оклад судді Конституційного суду України встановлюється пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом 1,3. При цьому, згідно з ч. 3 зазначеної статті, посадовий оклад судді місцевого суду встановлено в розмірі 10 мінімальних заробітних плат”, – йдеться у документі.

На сьогодні заробітна плата суддів КСУ крім окладу складається з доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, за доступ до держтаємниці і науковий ступінь.

Інших складових закон не передбачає, наголосили у секретаріаті КСУ.
Верховний суд України (ВСУ)

Верховний суд України на сьогодні є вищим органом судової влади у державі. Основним завданням його діяльності є забезпечення однаковості в застосуванні правових норм.

Також до повноважень ВСУ належить перегляд рішення судів касаційної інстанції і нижчестоящих судів, перегляд рішень Вищого адміністративного суду, подача конституційного подання до Конституційного суду про визнання неконституційним того чи іншого закону або нормативного акту, внесення подання про нездатність президента України виконувати свої повноваження за станом здоров’я.

Заробітна плата глави Верховного суду України Ярослава Романюка в лютому склала 44 тис. 720 грн, з урахуванням відрахованих податків йому було виплачено 35 тис. 999,06 грн. Середній розмір суддівської винагороди, нарахований суддям ВСУ в лютому, становив 35 тис. 660,44 грн, а виплаченого – 28 тис. 706,61 грн.

Надбавки, передбачені законом для суддів ВСУ, традиційні: за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь і доступ до державної таємниці.

Наприклад, у судді Верховного Суду України Олександра Волкова авто коштує 30 тисяч доларів. У Незнамової Ірини, голови кузнецовсього міськсуду, – майже 200 тисяч гривень.

“Ця автівка коштує 182 тисяі 900 гривень. Подивіться в декларацію”, – зазначила вона.

За словами Світлани Копаничук, судді Апеляційного суду Київської області, авто, на якому вона зараз пересувається містом, не її.

“Це не моє (авто. – Ред.). Це моєї племінниці брата дружини”, – дослівно сказала вона.

Як зазначив Олександр Сибіга, суддя Вищого госпсуду, зарплата для судді – це не головне. Відомо, що за рік він отримує 280 тисяч гривень, володіє двома авто – Рorsche Cayenne і Toyota Camry,а також має нерухомість площею 720 квадратних метрів.

Як зазначила Людмила Панова, доцент Київськокго національного університету імені Т. Г. Шевченка, вона має два авто, одне з них – ВМW.

“Вирішила йти у ВСУ, аде мені хочеться, щоб у нас у країні все було добре”, – зазначила вона.

Про це йдеться в законопроекті №4734, пишуть “Українські новини“.

Вказується, що з 1 січня оклад судді місцевого суду складе 15 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 25 мінімальних зарплат.

З 2018 року пропонується встановити оклад судді місцевого суду в 20 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 30 мінімальних зарплат.

З 2019 року оклад судді місцевого суду складе 25 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 40 мінімальних зарплат.

З 2020 року оклад судді місцевого суду пропонується встановити на рівні 30 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду або вищого спеціалізованого суду – 50 мінімальних зарплат.

Згідно діючого законодавства, оклад судді місцевого суду становить 10 мінімальних зарплат, судді апеляційного суду – 11, судді вищого спеціалізованого суду – 12, Верховного Суду – 13.

Крім того, Порошенко пропонує встановити, що до базового розміру окладу судді застосовуються такі коефіцієнти: 1,1 – якщо він працює в суді населеного пункту з населенням не менше 100 тис. людей, 1,2 – якщо в населеному пункті проживає не менше 500 тис . людей, 1,25 – якщо в населеному пункті проживає не менше 1 млн чоловік.

Також Президент пропонує встановити доплату за вислугу років при роботі більше 3 років – 15%, 5 років – 20%, 10 років – 30%, 15 років – 40%, 20 років – 50%, 25 років – 60%, 30 років – 70%, 35 років – 80%.

Для заступників голів судів, секретарів судових палат, секретарів пленуму Верховного Суду, секретарів великий палати Верховного Суду пропонується встановити щомісячну доплату в розмірі 5% посадового окладу, голів суду – 10%.

Крім цього, доплати пропонується встановити за наукові ступені і роботу з секретною інформацією.

Хлопець дуже любить літаки і навчається за спеціальністю авіаційного ракетобудування.

Співає він з 12 років. Але здивував він суддів навіть не своїм голосом або інтересами. Такої реакції суддів ще не бачив ніхто!

Дивись, чим вразив Хішам Шег у випуску найвокальнішого шоу країни «Х-фактор-7»

“Я пропоную дуже швидкий рецепт, як швидко показати людям отримання нової якості суддів. 800 суддів, які призначалися Януковичем на 5 років, у них закінчилася каденція”, — сказав П.Петренко.

За його словами, по чинній Конституції, вони не мають право відправляти правосуддя і виносити рішення. “Вони лежать в парламенті, дехто більше року. Вони собі ходять на роботу, отримують суддівську зарплату і нічого особливо не роблять”.

“Верховна рада за 15 хвилин свого робочого часу може вирішити це питання — винести до сесійної зали цих 800 суддів, відправити їх на волю своїм не результативним голосуванням і відкрити конкурс на 800 нових вакантних посад”, — заявив П.Петренко.

Він додав, що це означає, що “ми дуже швидко можемо отримати 800 нових суддів, які будуть фундаментом початку судової реформи. Мова йде про суддів районних судів, тих, які спілкуються кожен день з українцями”.