Постанова суду вимагає вилучити з порядку присвоєння вчених звань пункти, що стосуються обов’язкового 10-річного стажу для здобувачів звань, наявності трьох обов’язкових публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та отримання сертифікату, що підтверджує рівень знання англійської мови на рівні В2.

Фактично, суд своїм рішенням вилучив вищезазначені пункти з вимог до отримання вчених звань, йдеться на сайті МОН.

Міністерство, у свою чергу, замінило вимогу до кандидата “провадити навчальну діяльність не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)” на вимогу “мати стаж роботи не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента (далі по тексту)”.

Вилучену судом умову про наявність у претендента на звання трьох публікацій у виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, замінено на наявність двох аналогічних публікацій.

У новій редакції вимог на отримання вчених звань професора та доцента одержати звання зможуть кандидати, що на рівні В2 володіють однією з мов країн Європейського Союзу, мають на підтвердження відповідний сертифікат або диплом про вищу освіту за відповідним мовним профілем (наприклад, диплом магістра з німецької філології).

Вимогу про знання лише англійської мови на рівні В2 дійсно було визнано такою, що суперечить “правовому акту вищої юридичної сили”, а саме Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженому постановою КМУ №656 від 19.08.2016 року.

“Якщо вчений не публікується у визнаних наукових виданнях, зокрема включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, його де-факто немає в міжнародній академічній спільноті. Також слід визнати, що саме англійська – це міжнародна мова науковців. Вимогу знання англійської на рівні не нижче В2 слід включити до державного стандарту вищої освіти рівня доктора філософії, тобто засвідчувати ще на рівні аспірантури”, – сказав перший заступник Міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець.

УП також надсилала запити до СБУ та АП, але ці установи досі не направили відповіді.
У Нацполіції “Українській правді” повідомили, що “розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває, і на даному етапі розголошення відомостей негативно вплине на результати його проведення”.

Водночас у Генпрокуратурі на запит УП повідомили, що розслідування перебуває на постійному контролі Генпрокурора.
“Про хід досудового слідства систематично інформується президент”, – сказано у відповіді.
В обох відповідях на запит немає реакції на питання УП про те, чи завершені всі експертизи ФБР, чи вже є результати і чи були вони корисними. У відповіді ГПУ лише зазначається, що “до проведення експертних досліджень залучено фахівців ФБР”.

Водночас, існує величезна кількість судових рішень, які надають Нацполіції доступ до інформації мобільних операторів.
Так, в одному з рішень суду зазначається, що було проведено аналіз технічної інформації щодо з’єднань абонентів мобільних операторів на місці вчинення вбивства Шеремета і за місцем проживання та його роботи (Шеремет працював в “Українській Правді” і радіо “Вести” – УП).
“Установлено абонентів та термінали мобільних систем зв’язку, користувачі яких можуть бути причетними до вчинення даного злочину”, – зазначається в рішенні суду, в якому Нацполіція наводить великий перелік номерів телефонів, до яких суд згодом дав їм доступ.
Як відомо, 20 липня близько 8 години ранку на перехресті вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка було підірвано машину керівника видання Олени Притули, в якій перебував Павло Шеремет.
Шеремет отримав тілесні ушкодження і загинув в кареті швидкої допомоги.
До розслідування були залучені представники ФБР.
Генпрокурор Юрій Луценко назвав основною версією вбивства Шеремета помсту за його професійну діяльність.
Слідство встановило, що вибух в автомобілі відбувся від дистанційного спрацювання вибухового пристрою.
Крім того, Нацполіція оприлюднила відео з камер спостереження, на яких видно, що пристрій закладали вночі чоловік і жінка. Нацполіція провела опитування понад 500 свідків, обійшла багато будинків в тому районі в пошуках цих людей. Про результати цих дій Нацполіції не повідомляється.
28 жовтня УП опублікувала матеріал з документальними доказами стеження за своїми журналістами і роботою редакції. За інформацією джерел УП, збором інформації займалася СБУ на прохання Адміністрації президента, відповідні матеріали отримує голова МВС Арсен Аваков.
Виходячи з оприлюднених судових рішень, слідство у справі вбивства українського журналіста Павла Шеремета розробляє одну із версій, за якою до вбивства причетні українські бойові батальйони.
Однак тодійшній перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян зазначив, що висновки були зроблені лише з кількох судових рішень з понад 97.
29 листопада в.о. глави Нацполіціі Вадим Троян повідомив, що експерти ФБР привезли українському слідству висновки дослідження відеомоніторингу в справі про вбивство Шеремета.