<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>суспільсто &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/suspilsto/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Mon, 29 Aug 2016 21:22:32 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.10</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>суспільсто &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Посол України в Австрії: Репутація нашої країни гірша, ніж Україна є насправді</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/6501?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=posol-ukrayini-v-avstriyi-reputatsiya-nashoyi-krayini-girsha-nizh-ukrayina-ye-naspravdi</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 30 Aug 2016 06:00:51 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Політика]]></category>
		<category><![CDATA[Австрія]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[посол]]></category>
		<category><![CDATA[суспільсто]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=6501</guid>

					<description><![CDATA[Коли в Україні згадують про &#8220;складні&#8221; держави ЄС, зазвичай йдеться про Францію чи Нідерланди; коли про складнощі кажуть у Брюсселі, там згадають Лондон чи Афіни. Та вже восени на чільні місця в обох списках&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><em>Коли в Україні згадують про &#8220;складні&#8221; держави ЄС, зазвичай йдеться про Францію чи Нідерланди; коли про складнощі кажуть у Брюсселі, там згадають Лондон чи Афіни.</em></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-6502" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2016/08/34c1ff3-625.jpg" alt="34c1ff3-625" width="625" height="275" /></p>
<p><em><em>Та вже восени н</em>а чільні місця в обох списках може вийти Австрія.</em></p>
<p><em>В жовтні тут відбудеться повторний другий тур виборів президента.</em></p>
<p><em>У травні вибори ледь не виграв ультраправий Норберт Гофер, який <strong>не приховує проросійських поглядів</strong>. Він поступився супернику з мізерною різницею у 31 тисячу голосів. Гофер спершу навіть визнав поразку, але згодом домігся скасування результатів через суто процедурні порушення.</em></p>
<p><em>Останні опитування пророкують йому впевнену перемогу на нових виборах&#8230;</em></p>
<p><em>Що змінить для України проросійський глава держави у потужній країні ЄС? Як сталося, що в Австрії ультраправі здобули таку популярність? Про це та інше &#8220;Європейська правда&#8221; поспілкувалася з послом України в Австрії Олександром Щербою.</em></p>
<p class="header1"><strong>&#8220;Абстрактна Росія&#8221; в розумінні багатьох австрійців</strong><br />
<strong>підходить на роль альтернативи ЄС&#8221;</strong></p>
<p><strong>– Отже, ми разом з усім світом чекаємо на обрання Гофера президентом?</strong></p>
<p>– Не знаю, чи світ дуже цього чекає, але така ймовірність є і з нею треба рахуватись. Останні опитування дають 52% Гоферу, 48% Ван дер Беллену.</p>
<p>Звичайно, різниця в 4% &#8211; це статистична похибка. Але якби я був Ван дер Белленом, то, мабуть, тривожився би, оскільки виграшна для Гофера тематика зараз стає дедалі актуальнішою. Йдеться про настрої проти біженців.</p>
<p><strong>– Як взагалі могло статися, що ми нині говоримо про реванш ультраправих в країні, яка вже має досвід їх перебування при владі, і досвід не дуже успішний?</strong></p>
<p>– Це питання ставлять собі дуже багато людей в Австрії. Але процеси, схожі до австрійських, зараз відбуваються практично в усіх європейських країнах. Ми говоримо про феномен нового європейського цинізму. Не австрійського, а європейського.</p>
<p class="left_border">Звісно, виборці не вважають себе циніками. Вони вважають себе прагматиками.</p>
<p>На практиці це означає скептичне ставлення до Європейського Союзу і до всього, що пов’язано з ЄС. Це означає нівелювання такої європейської цінності, як солідарність.</p>
<p>В Австрії деякі партії дивляться на зовнішню політику суто крізь призму своїх внутрішніх інтересів. Виборцям це представляють як прагматизм, а насправді це – дуже радикальний відхід від ідеології єдності, яка домінувала в Європі останні 20 років.</p>
<p><strong>– &#8220;Партія свободи&#8221; і Гофер – вони є проросійськими чи ні?</strong></p>
<p>– Так, наразі можна так сказати.</p>
<p><strong>– Але якщо їхні виборці є прагматиками, їх має цікавити не Росія, а власна кишеня.</strong></p>
<p>–  В мене великі сумніви, чи це насправді прагматизм.</p>
<p>Проблема в тому, що в суспільстві існують дві сильні течії.  Перша – це євроскепсис, друга – це антиамериканізм. І одна, і друга потребують певної альтернативи, і абстрактна Росія підходить, в їхньому розумінні, на роль такої альтернативи. Звісно, люди, які це сповідують, переважно не знають реальної Росії, але вони бачать в ній силу, яка кинула виклик в обличчя &#8220;світовому порядку&#8221;.</p>
<p>На мій погляд, це не пасує під слово прагматизм, яке вживають щодо себе прихильники цих течій. Це швидше якась похмура ілюзія, в яку деякі люди впали. Це не може бути надовго. Але для нас час саме зараз не дуже сприятливий.</p>
<p><strong>– Чи реально, що нова Австрія в разі перемоги ультраправих заблокує санкції і оголосить про визнання анексії Криму, як зараз це лунає у заявах Гофера?</strong></p>
<p>– Я не думаю, що це станеться. &#8220;Партія Свободи&#8221; – праворадикальна, але в майбутньому вони бачать себе центристами. І вже зараз відбувається дрейф від радикальних заяв, які Гофер робив на початку кампанії.</p>
<p class="left_border">Нині він набагато обережніше висловлюється і щодо Росії, і щодо Криму.</p>
<p>Це буде відбуватися і надалі.</p>
<p>На щастя, пряму підтримку дій РФ в Криму в Австрії все ж вважають екстремальним підходом. А екстремальні погляди, як на мене, в австрійській владі не приживуться, хто б не уособлював цю владу.</p>
<p class="header1"><strong>&#8220;Джерела пропаганди – австрійські ЗМІ, а не російські&#8221;</strong></p>
<p><strong>– Наскільки серйозним є вплив санкцій та контрсанкцій на економіку Австрії?</strong></p>
<p>– Це двовимірне питання. З одного боку, є дуже багато людей, які дійсно сильно постраждали від скорочення торгівлі з РФ – насамперед дрібні виробники в сільському господарстві. І саме через те, що вони дрібні, цих людей – багато. Тому вони як виборча група тиснуть на відповідні об’єднання та лобістські групи, а ці об’єднання тиснуть на партії.</p>
<p>Проте якщо об’єктивно проаналізувати втрати Австрії на російському напрямі, картина не така однозначна. Я весь час наводжу приклад: втрати Австрії в торгівлі з РФ точно такі, як втрати Китаю в торгівлі з РФ або втрати Південної Кореї. Хоча там санкцій немає!</p>
<p>Суть в іншому: просто нереформована російська економіка переживає не найкращі часи.</p>
<p>Австрійці це пояснення не дуже добре сприймають, вони вважають, що падіння в торгівлі з Росією почалося до економічної кризи в цій країні. Можливо, вони дещо праві. Але хай там як, ми також не повинні забувати про те, що</p>
<p class="left_border">2015 рік був для австрійської зовнішньої торгівлі найкращим роком в історії країни.</p>
<p>Так, є втрати на російському напрямі, але вони компенсуються здобутками на зростаючих ринках. Про це ви не дуже часто почуєте в Австрії, але це правда.</p>
<p>Тобто загалом, попри скарги, австрійська торгівля почувається непогано.</p>
<p><strong>– Наскільки серйозно на проросійські настрої впливає пропаганда?</strong></p>
<p>– Російська пропаганда впливає. Але, за моїм сприйняттям, вона не стільки формує, скільки цементує проросійські настрої. Коли я прибув до Австрії, вони вже там були. Мені (і не тільки мені) важко пояснити, звідки вони взялися. Джерелами ж пропаганди є в першу чергу місцеві, австрійські ЗМІ, а не російські. Почасти йдеться про щиру проросійську позицію; почасти ця проросійськість стимулюється, скажімо так, певними корпоративними інтересами.</p>
<p><strong>– А як щодо Russia Today і так далі? Вони взагалі мають вплив?</strong></p>
<p>– Як я вже сказав, Russia Today, Sputnik International, а також маргінальні листки, які фінансуються не без участі Росії – всі вони швидше підтримують дух серед тих людей, які вже приєднались до проросійського вектора. Але я не бачу тієї небезпеки, про яку часто йдеться – не вони формують цей вектор. Вектор формується через національні ЗМІ та лобістські групи.</p>
<p class="header1"><strong>&#8220;Якщо це – не історія успіху, то я не знаю, що є історією успіху&#8221;</strong></p>
<p><strong>– Ви згадали про міграційну загрозу, яка підживлює популярність ультраправих в Австрії. Вона хоч якось асоціюється з Україною?</strong></p>
<p>– Такої асоціації загалом немає. Лише часом вона звучить від тих, хто не любить Україну, мовляв, &#8220;ну давайте ще зараз і Україну нам на голову&#8221;.</p>
<p>Але в широкому суспільстві негативу немає. В Австрії немає української мафії, української організованої злочинності, немає проблеми масової міграції з України. Тобто ні на політичному, ні на суспільному рівні немає фактів, які б підтверджували, що Україна є небезпекою.</p>
<p>Це великий плюс для нас. У нас насправді свідомі, відповідальні співгромадяни. Мені за українців в Австрії не соромно.</p>
<table class="tb_center" border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img decoding="async" src="http://www.eurointegration.com.ua/images/doc/b/8/b8dfbdc-0.jpg" width="550" height="307" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Під час демонстрації українців біля штаб-квартири ОБСЄ у Відні. Фото – Ігор Дзюбенко</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>– Водночас є стереотип, що Австрія – це місце, куди український не найбільш чесний бізнес хоче вивести активи.</strong></p>
<p>– Так, і не тільки з України, і з Росії, з багатьох країн.</p>
<p>Австрія – це країна, де взагалі дуже комфортно робити бізнес, і вони цим пишаються. І, мабуть, є багато людей, хто цим зловживав.</p>
<p>Але останнім часом зловживати стало набагато і набагато складніше. Нині запроваджені нові правила в австрійських банках – це почалося після <em>Panama papers</em>. І якщо ти не довів, що твої гроші зароблені чесно, їх буде все важче розмістити в австрійських банках. Це – нова ситуація, що виникла в останні місяці, і я думаю, що</p>
<p class="left_border">багато наших українських багатіїв зараз чухають собі потилицю щодо того, що з цим робити.</p>
<p><strong>– А як щодо реального бізнесу? Наші експортери виходять на австрійський ринок?</strong></p>
<p>– Виходять, і є потужні проекти. Приклад – авіаційне машинобудування.</p>
<p>Австрійська корпорація Diamond, один із найбільших у світі виробників малих літаків, уклала контракт з &#8220;Мотор-Січчю&#8221; і нині серійно закуповує у нас мотори. Причому вони наполягли, що це має бути саме &#8220;Мотор-Січ&#8221;, тому що це якість і надійність.</p>
<p>Але якщо говорити про загальну картину товарообігу між Україною і Австрією, то 2015 рік був дуже поганий. Цього року, сподіваюсь, падіння не буде. Австрійці набагато більше стали продавати в Україну; тепер моє завдання, щоб українці більше продавали в Австрію.</p>
<p>Ми започаткували такий формат – українські торговельні ярмарки у Відні. Це &#8220;тематичний ярмарок&#8221;, на який приходить дуже обмежена кількість людей – так звані &#8220;байєри&#8221;, які відповідають за закупку товарів в австрійських мережах.</p>
<p>У травні ми провели таку подію для українських харчовиків. Нічого зайвого, ніякої помпи, ніяких дівчат з хлібом-сіллю, ніяких випадкових перехожих, тільки продавець і покупець. Все було дуже позитивно. На жаль, ще не маємо того впливу на товарообіг, на який ми сподіваємося, але тенденції позитивні.</p>
<p><strong>– Що є перепоною для торгівлі?</strong></p>
<p>– Наша репутація. В України погана репутація, і це, на жаль, факт.</p>
<p class="left_border">Репутація України гірша, ніж Україна є насправді.</p>
<p>Ми просуваємо український експорт не з нуля, а з мінусу, оскільки мінус – це те зруйноване ім’я, яке ми маємо. Воно руйнувалося не одне десятиріччя.</p>
<p>І нині нам доводиться пояснювати, що в Україні все не так погано, що до нас можна приїхати, ще й з родиною, чесно заробити гроші.</p>
<p>В березні я запросив до Відня засновника корпорації &#8220;Чумак&#8221;, шведа Йохана Бодена, який розповів, як вони з другом наприкінці 1990-х років двадцятирічними юнаками приїхали в Україну. Розповів, як у нас, попри все, можна стати &#8220;кетчуповим королем&#8221; і зробити так, щоб до тебе в маленьку Каховку приїхав шведський король і відкрив генеральне консульство, в тому числі на знак визнання твоїх досягнень.</p>
<p>Якщо це – не історія успіху, то я не знаю, що є історією успіху. І про ці історії успіху я намагаюсь говорити.</p>
<p><strong>– А що саме настільки зіпсувало нашу репутацію?</strong></p>
<p>– Україною дуже часто зачаровувалися і розчаровувалися.</p>
<p>В 1990-х, коли ми тільки стали незалежними, австрійці дуже вірили в Україну. Не стільки в Росії, скільки в Україні австрійці бачили майбутнє. Дуже багато бізнесменів тоді прийшли до нас і обпалилися.</p>
<p>В 2000-х роках була друга хвиля, хтось зміг створити бізнес, навіть дуже успішний, приміром, компанія Agrana, яка виробляє біосоки. Але знову – дуже багато людей обпеклися.</p>
<p>Є відомий австрійський міліонер Ганс Цегетмайер, це IMMOFINANZ Group, який був на дискусії зі мною і пояснював всім у моїй присутності, що в Україну йти не можна. Він розповідав, як прийшов до нас в 2011-12 роках і в нього ледь не забрали бізнес, вимагали хабарі і так далі. До речі, згодом я з’ясував, що один із тих людей, які його ображали, після революції втік і зараз живе у Відні із родиною.</p>
<p>І цей негативний імідж нам необхідно змінювати.</p>
<p class="header1"><strong>&#8220;Слово &#8220;цінності&#8221; для багатьох європейців </strong><br />
<strong>втратило свою магію&#8221;</strong></p>
<p><strong>– Що думають, що знають про Україну пересічні австрійці?</strong></p>
<p>– На жаль, навіть наші сусіди, найближчі держави, знають про Україну вкрай мало.</p>
<p class="left_border">Ми звикли говорити про велику роль спільної історії – того, що частина України колись була в Австро-Угорщині.</p>
<p>Але на практиці це не такий великий чинник. Насправді австрійці дуже мало знають про Україну.</p>
<p>Що робити, аби цьому протидіяти? Йти в народ, де тільки можливо.</p>
<table class="tb_center" border="0" cellspacing="0" cellpadding="0" align="center">
<tbody>
<tr>
<td><img decoding="async" src="http://www.eurointegration.com.ua/images/doc/3/1/31b7506-2.jpg" width="500" height="300" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Після лекції в Університеті Зальцбурга. Фото з сайту посольства</td>
</tr>
</tbody>
</table>
<p><strong>– Які аргументи працюють? Згадка про Революцію гідності має вплив?</strong></p>
<p>– За моїм відчуттям – ні. Зараз погані часи для революцій і взагалі для ідеалізму в Європі. Тому ті аргументи, які для нас абсолютно логічні, не працюють так, як хотілось би.</p>
<p>Наприклад, теза &#8220;сьогодні ми потрапили під агресію, а завтра будете ви&#8221; – не сприймається.</p>
<p><strong>– Чому?</strong></p>
<p>– Тому що австрійці чітко знають, що &#8220;завтра вони не будуть&#8221;. Є таке переконання, є таке розуміння.</p>
<p>Аргументи, які ми звикли наводити, не є хибними, вони правильні. Але треба бути готовими, що у відповідь ти побачиш порожні очі.</p>
<p class="left_border">Ще приклад: &#8220;Ми воюємо за ваші цінності&#8221;&#8230; Це не працює взагалі!</p>
<p> Слово &#8220;цінності&#8221; для багатьох європейців втратило свою магію.</p>
<p>Але є те, що працює дуже добре. Зокрема, ми маємо доносити до них неймовірний вимір трагедії, яка відбувається в Україні. Людський вимір. Треба виривати їх з європейської комфортної реальності і переносити хоча б подумки в той світ, в якому опинилися українці на сході. Це спрацьовує.</p>
<p>Австрійці не глухі до людських страждань.</p>
<p>Більш-менш працює згадка про те, що Росія порушила всі можливі і неможливі договори, обіцянки і норми міжнародного права. Працює аргумент про реформи – коли ти показуєш, що в Україні змінилося, де в реформах є прогрес, де менше прогресу. Потрібні факти, цифри.</p>
<p><strong>– Чи є в Австрії <strong>готовність </strong>підтримати Україну?</strong></p>
<p>–  Є величезне бажання допомогти Україні, але бажано так, щоб не зіпсувати відносини з Росією.</p>
<p>І другий момент: це бажання допомогти – трошки абстрактне. Коли доходить до конкретики, часто з’являються питання&#8230;</p>
<p>Але, звісно, приклади бувають різні. Є такі активісти, перед якими я просто хочу зняти капелюха. Є організації, які останні 20 років неймовірно допомагають Україні.</p>
<p>Наприклад, гуманітарна організація Global2000 вже тридцять років допомагає Україні в подоланні наслідків Чорнобиля. Зараз увесь центр Відня увішаний плакатами з креативною ідеєю: або допоможи чорнобильським дітям, які проходять хіміотерапію і втрачають волосся, або сам зголи своє волосся. Так от, Відень увішаний плакатами з фото активістів, у яких виголена половина голови. &#8220;Shave or Pay&#8221;.</p>
<p class="left_border">І те саме стосується подій на Донбасі. Коли пояснюєш рівень людських страждань, кожен готовий допомогти.</p>
<p>Я днями був у міністерстві економіки Австрії, зустрічався із заступницею міністра Бернадетт Гірлінгер, і вона раптом мені каже: &#8220;Давайте я запрошу діточок з України на місяць у свою сім’ю, нехай вони в мене поживуть&#8221;. Це – заступник міністра. І додає: ще я переконаю кількох своїх підлеглих те саме зробити.</p>
<p>Або прийшов до мене якось лікар і каже: &#8220;Я і мої друзі підготували гуманітарний вантаж для України&#8221;. В тому вантажі все – від бинтів до медичного обладнання. Повна фура. Я сиджу і стримуюсь, щоб не встати і не обійняти цю людину. Тобто іноді австрійці виявляють таку міру співчуття, якої просто не чекаєш. А іноді… А іноді інакше.</p>
<p><strong><em>Інтерв&#8217;ю взяв:</em></strong></p>
<p><strong><em>Сергій Сидоренко, </em></strong><br />
<em>редактор &#8220;Європейської правди&#8221;</em></p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
