Відео опубліковано на Facebook-сторінці Австралійської антарктичної програми.

“Австралійський дослідник Антарктики Едді Голт залишив на льоду камеру під час свого візиту. Знадобилося небагато часу, щоб допитливі від природи птахи скористалися можливістю зробити селфі”, – мовиться у дописі.

https://www.facebook.com/AusAntarctic/videos/1788774064474269/

Психологи запевняють, що люди здатні відчувати стрес та тривогу, або навіть перебувати у стані депресії, через страждання тварин, пише The Huffington Post, посилаючись на результати дослідження Veterinary Record.

Вчені опитали 119 людей, чиї домашні тварини хворіли, і 199 господарів, із чиїми улюбленцями все добре.

У першрї групи респондентів показники, що вказують на проблеми із психічним здоров’ям, виявилися вищими, ніж у другої. Крім того, оцінка якості їхнього життя була нижчою.

Явище, при якому люди зазнають психологічного удару, доглядаючи за хворими тваринами, отримало назву “тягар доглядальника” (“caregivers’ burden”).

Проте зазначимо, що висновки дослідження базуються на суб’єктивних показниках – як респонденти самі оцінюють свій внутрішній стан, – а не об’єктивних (рівень стресу, тривоги, депресії).

Професорка ветеринарії та паліативної ветеринарної допомоги з Університету Корнелла Кетрін Голдберг наголошує, що важливо, аби у випадку серйозної хвороби тварини і власник, і ветеринар не забували про власні психологічні потреби.

Психологи радять не соромитись горя від втрати тварини. Просто дайте собі час посумувати. Навіть коли домашній улюбленець ще живий, але почувається погано, господар переживає це як потенційну втрату. Тож зробіть пріоритетом турботу не лише про іншу живу істоту, але й про себе. Гуляйте, проводьте час із друзями, читайте – це перевірені способи підняти настрій.

І зрештою – не бійтеся звернутись по допомогу. Горе після втрати домашнього улюбленця може бути так само травматичним, як і смерть близької людини. Тож якщо ви не справляєтеся самі, зверніться за підтримкою до групи людей, які переживають те саме, або до спеціаліста.

Зникнення видів йде повним ходом, і воно масштабніше, ніж припускали раніше, пише The Guardian. Гинуть і звичайні, й рідкісні тварини. Вчені звинувачують в цьому людей – нас занадто багато: ми без міри споживаємо їжу, воду і природні ресурси.

Нове дослідження, на яке посилається газета, опубліковано в офіційному журналі Національної академії наук США. Вимирання в роботі називається “біологічною анігіляцією”. Тварини гинуть через руйнування їх місця існування, браконьєрів, забруднення і глобального потепління. Але ключові – це перенаселеність планети, приріст населення і надмірне споживання, особливо серед багатіїв.

Ареали проживання однієї третини з 27 500 різновидів наземних хребетних, досліджених вченими, істотно скоротилися за останні десятиліття. Африка, Південна Європа і Близький Схід – історичне середовище проживання левів. Зараз велика частина їх популяції зникла.

Інші вчені менш песимістичні. Наприклад, професор Стюарт Пімм з американського Університету Дьюка не згоден з мексиканським колегою. На його думку, планета стоїть на порозі нового масового вимирання, але його ще можна запобігти. Що стосується левів, учений наводить в приклад ПАР, де тварин взяли під охорону національні парки.

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), чисельність видів з 1970 років скоротилася на 58%. Перше масове вимирання на Землі відбулося 443 мільйонів років тому, коли льодовиковий період знищив 60-70% життя, яке була зосереджене в океанах.