На Закарпатті священник московського патріархату не дозволив занести у храм тіло загиблого героя, йдеться в ТСН.

Рідні переконують, священик образився, бо вони не запросили його служити панахиду за полеглим, тож панотець замкнув двері храму. І відспівувати загиблого на війні героя довелося на вулиці перед зачиненою церквою.

“Брат помер за Україну. Його вбили росіяни. Було б некрасиво, зневажливо, щоб похоронами займалася церква московського патріархату”, – каже брат оборонця.

У селі Чорна Тиса, де народився та виріс боєць Дмитро Спасюк, лише одна церква і хоча колись будували її усім селом – вона підпорядковується саме Московському патріархату. Тож відспівувати загиблого запросили священика Православної церкви України із сусіднього Ясіня. В місцевого панотця просили лиш дозволу занести труну у храм. “Ми йому зателефонували, щоб повідомити, що він не буде займатися похороном. На що він відповів, «а я що, москаль?» – виключив телефон і відтоді на зв’язок з нами не виходив”, – розповідає брат загиблого.

25-річний Дмитро Спасюк на передову пішов у 2018 році, згодом був демобілізований. За кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії поїхав на заробітки за кордон, та коли росіяни почали бомбити українські міста, повернувся й вирушив на фронт. Загинув 7 жовтня неподалік Херсону.

Селяни, що прийшли провести Дмитра в останню путь, не вірили очам: відспівували героя України під зачиненою церквою. “Храму більше як сто років, його будували усі. Ми теж туди ходили раніше, але після повномасштабного вторгнення, тоді коли у наших дітей летять кулі, нас вбивають, московський патріархат закликав нас вбивати – як можна йти?”, – каже односельчанка загиблого Марія Павлюк

Священик, що зачинив храм, телефоном журналісті запевнив, що ніхто йому не телефонував і ключа не просив. “Не дзвонили – це неправда! Про храм ніхто не сказав жодного слова. Як ви собі думаєте, як я відспівую героїв, молюся про них, то не впустив би у храм? Як вони можуть свідомо казати неправду, брехати, ці священики-терористи”, – переконує священник.

І додає, що навіть якби церкву відчинив – священика Православної церкви України туди не впустив би. “Храм би був відчинений, але за умови, що ті священики стояли б на дворі, а родичі б у храмі попрощалися”, – твердить він.

Староста села переконаний, що дату і час поховання бійця панотець знав і ігнорував свідомо. Каже, напередодні поховання сам намагався зателефонувати йому, щоб попросити усе зробити по-людськи, але священник вимкнув телефон.

Брат загиблого переконаний, що священник повівся так зневажливо, бо відчуває безкарність і підтримку деяких вірян.”Вони багато років ходять сюди, до нього в церкву і вони під його впливом так би мовити. Його в основному підтримує старше покоління у селі”, – каже чоловік.

Нині родичі бійця хочуть притягнути священника до відповідальності, вже написали заяву до поліції.

Джерело Тернопільський штаб для боротьби з коронавірусом

Дослівно: “Помер чоловік 57 років з міста Заліщики. Це священик, у якого першим на Тернопільщині лабораторно підтвердили коронавірус.

Чоловік проходив лікування в Тернопільській лікарні швидкої допомоги. В останні дні його стан погіршився. Пацієнта підключили до апарату штучної вентиляції легень. Врятувати чоловіка не вдалося. Сьогодні вранці він помер.

Висловлюємо співчуття рідним”.

Деталі: Загалом від початку епідемії коронавірусу на Тернопільщині померло 3 людей. Раніше померли 68-річний житель Монастириського району та 57-річна жителька Козівського району.

Станом на 9 ранку 6 квітня в Тернопільській області було зафіксовано 160 випадків зараження коронавірусом (на той момент було відомо про дві смерті).

Цьому передувало: Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко 23 березня заявляв, що священик Олег Вінніков, за підрахунками МВС, за тиждень контактував приблизно з 500 людьми. Він назвав прізвище священника, щоб ті, хто контактував із ним, залишалися вдома й за потреби звернулися до лікаря.

Про це у Facebook повідомляє Громадська рада при Львівській ОДА.

“В цей Різдвяний час, поніс добру вістку до наших най знедоленіших братів безхатченків. Христос прийшов на світ в печері, і основним теплом для Дитятка Ісуса був ввідих (пара) овець та домашніх тварин. Найбільшим дарунком для безхатченків було просте Людське спілкування. Багато з них просили Сповідь та Святе Причастя. Кожен з цих Людей пройшов свій важкий та тернистий шлях і людська злоба та ненависть спричинилися в тім, що вони немають де прихилити своєї голови. Молімось та Допомагаймо цим Людям! Христос Рождається!” – розповів священик Іван Гарат.