Різдво Христове – світле й радісне свято, на яке з нетерпінням очікують християни. З нагоди святкового дня зазвичай накривають щедрий стіл.

Одним із головних компонентів різдвяного столу є кутя. Вона, зокрема, є головною стравою на Святвечір, саме з куті прийняти починати трапезу.

Кутя являє собою традиційну обрядову страву із відварених злаків. Найчастіше її готують із пшениці, однак роблять також із рису, сочевиці, з гречки та інших круп. Присмачують страву медом, маком, горіхами, цукатами, родзинками або іншими сухофруктами.

Різдвяна кутя
Пшениця – 1 ст.
Сухофрукти (яблука, абрикоси, груші, сливи) – 150 г
Родзинки – 100 г
Мак – 100 г
Горіхи волоські – 100 г
Мед – 3 ст. л.
Цукор – 2 ст. л.
Насамперед необхідно гарно перебрати пшеницю, промити її та замочити на декілька годин, а краще на ніч. Уранці злити з пшениці воду, залити її новою і варити на повільному вогні до повної готовності.

Налити в каструлю 2 літри води і покласти її на вогонь. Сухофрукти перебрати та ретельно промити. Після закипання води викласти у каструлю сухофрукти та варити їх 10-15 хвилин на повільному вогні. Потім зняти з вогню й залишити узвар настоюватися на кілька годин.

Тим часом промити мак і залити його окропом. Потім злити воду, ще раз промити мак і знову залити його окропом, накрити кришкою й залишити на півгодинки. Злити з розпареного маку воду і перетерти його в ступці разом із цукром.

Родзинки промити й залити на 10-15 хвилин окропом. Горіхи висушити в духовці або на сухій сковороді, потім очистити від лушпиння і подрібнити.

Готову пшеницю викласти у миску, додати до неї мак, узвар, родзинки, горіхи та мед. Перемішати всі інгредієнти і подавати кутю до столу.

Кутя з рису
Рис – 0,5 ст.
Мигдаль – 0,5 ст.
Волоські горіхи – 0,5 ст.
Мак – 0,5 ст.
Родзинки – 0,5 ст.
Курага – 0,5 ст.
Мед – 2 ст. л.
Залити мак окропом і залишити на 1-2 години.

Залити мак окропом і залишити на 1-2 години.

Курагу з родзинками в одному посуді також залити окропом й залишити на 1-2 години.

Воду з кураги та родзинок злити, довести її обсяг до 1,5 склянок і перелити в сотейник. Засипати у воду промитий рис. Накрити і варити на слабкому вогні до готовності.

Нарізати волоські горіхи. Мигдаль подрібнити в блендері.

Нарізати курагу так, щоб вона була одного розміру з родзинками.

У готовий рис додати мед і розмішати.

З маку злити більшу частину води, а мак з водою, що залишилася, збити блендером або перетерти у макітрі.

Скласти в одну миску курагу з родзинками та горіхи, додати перетертий мак.

Додати теплий рис та перемішати. Прикрасити кутю на власний смак і подавати до святкового столу.

Кутя з рису з апельсиновим соком
Рис – 1 ст.
Сік апельсиновий – 2,5 ст.
Родзинки – 100 г
Курага – 100 г
Фундук – 100 г
Мигдаль – 100 г
Чорнослив – 3 шт.
Мед – 1,5 ст. л.
Рис добре промити, пересипати в каструлю, в якій буде варитися. Залити апельсиновим соком. Перемішати, покласти на вогонь і варити до готовності.

Фундук і мигдаль посмажити на сухій сковорідці або в мікрохвильовій печі. Потім нарізати їх невеликими шматочками. Пересипати все у тарілку.

Курагу нарізати невеликими шматочками. Подрібнити чорнослив.

У готовий рис висипати родзинки, курагу, чорнослив, подрібнений фундук, мигдаль, мед та добре перемішати.

Різдвяна кутя з булгура
Булгур – 0,5 ст.
Вода – 1,5 ст.
Мед – 2 ст. л. (або за смаком)
Волоські горіхи – 50 г
Мак – 30 г
Родзинки – 50 г
Промиту крупу помістити в сотейник або невелику каструлю й залити чистою водою. Покласти на вогонь і довести до кипіння. Варити булгур до готовності на повільному вогні, близько 15 хвилин.

По закінченню часу рідина повинна повністю випаруватися, а зерна – розбухнути і стати м’якими. Зняти сотейник з вогню і дати трохи охолонути.

Родзинки залити окропом і залишити на 10 хвилин. Потім воду злити, а родзинки розкласти на кухонному рушнику, щоб він добре просох.

Мак також залити окропом і залишити вже на 30 хвилин, накривши кришкою. Потім відкинути на сито, подрібнити блендером до появи макового молочка.

Волоські горіхи підсушити на сухій сковороді або в духовці, а потім дрібно нарубати.

У теплий булгур додати мед, родзинки, горіхи та мак. Ретельно перемішати, щоб усі інгредієнти поєдналися між собою. Різдвяна кутя з булгура готова.

Різдво Христове – одне з найулюбленіших та яскравих свят для багатьох. Відзначати його починають 6 січня, у Святвечір. Історію свята, традиції та прикмети ми вам вже розповідали, прочитати про це детальніше можна тут. А зараз УНІАН зібрав для вас найкращі привітання, щоб ви могли потішити своїх близьких та рідних.

Привітання у віршах

Святий вечір настає
Зірочка моргає,
До вечері кличе всіх
В вікно заглядає.
На столі дванадцять страв
Та з медом кутя, Славимо колядкою
Народження Христа!

***

Сядемо до столу всі на Святий вечір.
Сяйво загориться в кожному вікні.
І на Україні, і в краю далекім, Там, де б’ється серце нашої рідні.
Та заколядуєм, славлячи Христа! Смачної куті вам!Веселого Різдва!

***

Зоря Вифлеємська яскравіша сонця,
Загляне сьогодні у кожне віконце,
Покличе усіх до святої вечері,
Колядка весела вже стукає в двері,
Звіщає повсюди добру новину,
У кожну оселю, в кожну родину
, Христос народився — радіємо щиро,
Благослови Господи Україну миром,
Дай країні розцвісти, щасливо зажити,
Дай нам Господи тебе повіки славити!

***

Відчиняйте двері ясенові,
бо Різдво ступає на поріг знак добра,
Господньої любові в світлі Вифлиємської зорі!
Хай це свято лине в кожну хату,
в кожнім серці свій залишить слід будьте дужі,
щирі і багаті щастя вам і довгих многогих літ!
Христос ся рождає!
***

Із запахом узвару і куті,

Святвечір тихо входить до оселі.
Промінчики Різдвяної зорі, Горять іскристі,
золоті, веселі. Народження Спасителя людей Зоря яскрава радісно віщує.
Прийшло величне свято до дверей, Відкрийте, люди! Кожен хай святкує!
Дванадцять страв, на покуті хлібець, Зібралась за столом уся родина,
Подякувать за все, що дав Творець, Благать, щоб в мирі квітла Україна.

Привітання у прозі

Із запахом узвару і куті, Святвечір тихо входить до оселі. Промінчики Різдвяної зорі, Горять іскристі, золоті, веселі. Народження Спасителя людей Зоря яскрава радісно віщує. Прийшло величне свято до дверей, Відкрийте, люди! Кожен хай святкує! Дванадцять страв, на покуті хлібець, Зібралась за столом уся родина, Подякувать за все, що дав Творець, Благать, щоб в мирі квітла Україна.

Сьогодні світлий день і добрий. Бажаю, щоб Божа Благодать у цей день накрила кожну голову, щоб в душі запанував спокій і радість. Хочу побажати вам бути доброчесними і на заміну отримувати чесноти. Зі Святвечором!

***

Ось і приходить Святвечір. Саме час зустрітися з родиною та відсвяткувати разом прийдешнє свято світлого Різдва. Адже найважливіше в житті кожного з нас — близькі та рідні люди. Не варто пам’ятати образи, а варто пам’ятати тільки щасливі дні. Зі святом!

***

Глава Православної церкви України митрополит Епіфаній дав настанови до Різдва і нагадав, що різдвяний стіл повинен бути пісним. Про це він сказав журналістам у понеділок.
Предстоятель ПЦУ наголосив, що важлива духовна складова свята, а не меню.
“Страви – це не головне. Це певна традиція в українському народі, що потрібно ставити певну кількість страв, але цей стіл повинен бути пісним”, – сказав Епіфаній, зазначивши, що православні протягом 40 днів готувалися до зустрічі Різдва.
“Якщо ми зараз будемо говорити суто про їжу, чисто про щось зовнішнє, то кажу ще раз, що ми забудемо про основне. Ми святкуємо Різдво Христове, ми святкуємо те, заради чого втілився Господь – кожен з нас міг отримати царство Небесне. І тому ми повинні перш за відчути цю радість і духовне піднесення в своєму серці, у своїй душі. Тому що Христос прийшов у світ і приніс на Землю мир”, – сказав Епіфаній.
За його словами, якщо люди по-справжньому відчують цей мир, божественний невидимий дотик благодаті, то тоді вони відчують, що щасливі.

12 пісних страв – символ, що означає 12 учнів нашого Спасителя. Ще одним обов’язковим атрибутом Різдва є дідух, що розміщувався на покуті.

Головна традиційна страва – кутя. Її готують з потовченої пшениці, додаючи мак, горіхи мед, сухофрукти. Зерно – символ вічного життя, тому до нього ставилися з особливою повагою та шаною. Наші предки вірили, що кутю після вечері слід залишити, щоб душі померлих родичів скуштували її, тому клали на стіл ще й ложки та рушничок.

Пісний борщ – символ пролитої дитячої крові Іродом. До нього слід додавати буряковий квас.

На Святвечір вода заміняється узваром. Його готують з сухофруктів, додаючи мед. Цей напій символізує родючість та достаток.

Важливою стравою є хліб, що означає смерть і воскресіння.

Готують також пісний капусняк.

Риба має особливе значення для християн, бо її зображення було монограмою Ісуса Христа. Риба – християни, вода – віра, Боже Слово.

Обов’язково на кожен кут столу треба покласти часник, бо він захищає дім від злих духів та хвороб.

Квасоля та горох дуже важливі страви, бо означають єдність та силу сім’ї.

Голубці теж готуються пісні, але від цього вони не стають менш смачними. Вони означають мир та умиротворення.

Пампушки – ознака достатку та щедрості, святкової атмосфери.

Каша та вареники на столі є ознакою сімейного благополуччя, єдності, працьовитості.

Бережімо свої традиції та звичаї, бо це – наша історія та культура, минуле та майбутнє.

На столі у кожному домі обов’язково повинна бути кутя.

Пропонуємо ознайомитися з найулюбленішими серед українців рецептами цієї страви.

Класичний рецепт куті з пшениці.

Інгредієнти: пшениця – 1 склянка; вода – 3 склянки; мак – 1/2 склянки; порізані горіхи – 1/2 склянки; родзинки – 1/2 склянки; мед – 2 -3 ст. л.

Пшеницю промиваємо і замочуємо у воді на 4 години чи більше. Розмоклу крупу заливаємо водою і варимо на слабкому вогні до готовності. Мак подрібнюємо в кавомолці. Подрібнюємо горіхи, а родзинки без кісточок заливаємо теплою водою на півгодини. З’єднуємо пшеницю, мак, родзинки, горіхи, додаємо мед за смаком і все перемішуємо. Охолоджуємо кутю і подаємо на стіл.

Кутя з рису.

Інгредієнти: рис – 1,5 склянки; мак – 1 склянка; горіхи – 0,5 склянки; родзинки – 0,5 склянки; мед – 120 гр.

Круглозерний рис промиваємо, проціджуємо, заливаємо водою у співвідношенні 1:2, варимо до готовності. Мак промиваємо, заливаємо окропом на 2 години, потім проціджуємо через марлю. Розтираємо його за допомогою м’ясорубки або блендера. Родзинки заливаємо гарячою водою і залишаємо на півгодини. Просушуємо. Рис висипаємо в миску, додаємо мак, родзинки, горіхи й мед. Страву ставимо в холод.

Вранці 6 січня слід провести прибирання в будинку, протерти пил, прибрати павутиння, протерти вікна і двері, викинути сміття і непотрібні речі.

У переддень Різдва вся сім’я сідає за стіл тільки після появи Віфлеємської зірки, до цього віруючим приймати їжу заборонено.

На столі за традицією має бути 12 пісних страв, 12 – за кількістю апостолів, серед яких обов’язково повинні бути: кутя, страви з капусти і гороху, риба, каша, випічка та узвар. Вважається, що першою в Святвечір потрібно спробувати кутю з медом і горіхами – це приверне у ваше життя здоров’я, щастя й удачу.

Перша страва, яку потрібно приготувати – кутя. За традицією, господиня будинку повинна приготувати її до того, як прокинуться домочадці, тоді в родині будуть здоров’я і благополуччя.

За стіл у Святвечір прийнято сідати в новому чистому одязі, а якщо ви випадково забруднилися, то переодягніться, інакше ризикуєте привернути в своє життя бідність.

Після вечірньої трапези потрібно сходить до церкви на різдвяну службу і помолитися про здоров’я близьких і рідних.

Напередодні Різдва прийнято колядувати, молодь вбирається і великою компанією з символами Різдва ходить по домівках і співає колядки.

Існує безліч різдвяних ворожінь, так як саме в цей день незаміжні дівчата ворожать на судженого, на свою долю і на кількість майбутніх дітей.

Обов’язково зробіть в цей день якийсь добрий вчинок, нагодуйте бездомного, перерахуйте гроші на лікування дитини або відвезіть подарунки багатодітній родині. Ваша щедрість і доброта не залишаться непоміченими.

Що заборонено робити в Святвечір?

Під час святкової вечері заборонено вживати спиртні напої.

Всі приготування необхідно завершити до 15:00, саме з цього часу в церкві починається служба.

У Святвечір утримайтеся від сварок, конфліктів і з’ясувань відносин.
Ні в якому разі не скупіться в цей день, особливо не відмовляйте тим, хто попросить у вас їжу.

Святвечір – заключний день Різдвяного посту. Традиційно в цей день в їжу можна було вживати лише кутю, через це Святий Вечір, тобто вечір напередодні Різдва ще називали Багатою Кутею.

У Різдвяний святвечір до “вечірньої зорі” нічого не їдять і не сідають за стіл. Перша зірка є символом, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя.

Що не можна робити в Святвечір

Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу. Хлопцю і дівчині не можна сидіти на кутах столу, щоб не залишитися без подружньої пари.

Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, страви водою не запивають – тільки узваром. Поки трапеза не закінчиться, не можна виходити з-за столу, тим більше – з дому, щоб не впустити нечисту силу.

Увечері в переддень Різдва не можна працювати.

Перед святом необхідно прибрати в будинку, але при цьому зберегти мир і взаєморозуміння з рідними. Не дозволяйте сваркам і дрібним негараздам ​​затьмарити ваше свято. Нехай краще у вас будуть не ідеально чисті фіранки, але спокій і хороші відносини в родині.

Слід в душі пробачити всіх своїх ворогів і попросити вибачення у тих людей, яких ви, можливо, образили.

Вважається, що не можна зустрічати Різдво з колишніми боргами. Інакше весь рік доведеться жити в борг.

У цей день не можна скупитися.

У Святвечір не можна йти далеко від будинку – весь рік блукати будеш.

Не можна зустрічати свято в чорному одязі.

Не можна гасити вогонь в печі або каміні.

Прикмети та повір’я на Святвечір

Якщо на Святвечір небо рясно всіяне зорями, то в цьому році слід очікувати багатого врожаю.

У навечір’я Різдва Христового прийнято запалювати в будинку свічки або розтоплювати камін, щоб залучити в будинок благополуччя і удачу.

До святкової вечері не можна надягати старий одяг темного кольору, інакше рік пройде в сльозах і труднощах.

За святковим столом повинно бути присутнім парна кількість людей. Якщо вона непарна, то господині ставлять одну зайву тарілку.

У Святвечір необхідно вийти на вулицю і подивитися в небо. Якщо побачити падаючу зірку і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться.

У храмах здійснюється велике освячення води, яку слід першою спожити під час Святої вечері. Вважається, що вода, освячена в надвечір’я Богоявлення, ще святіша, ніж з Водохрестя, і вона не псується.

Сідають вечеряти сьогодні, коли вже засяє вечірня зоря. А на вечерю подають такі пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, “щоб хліб родився”.

Після вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і паліччям б’ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття, А узвар – іди на базар, Паляниці, лишайтеся на полиці, А “дідух” – на теплий дух, Щоб покинути кожух.

За народними повір’ями, у цей день варто засвітити рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили.

Дівчатам дозволяється в цей вечір ворожити, а дітям – щедрувати. Щедрувальники носять із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку.

У деяких регіонах України хлопці щедрують виключно під вікнами дівчат на порі, якщо ж домівку з незаміжньою дівчиною обминули, це натяк на те, що їй ще зарано дівувати, вона ще мала.

Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за таке Бог покарати може.

Святвечір – завершальний день Різдвяного посту. Традиційно в цей день в їжу можна було вживати лише кутю, через це Святий Вечір, тобто вечір напередодні Різдва ще називали Багатою Кутею.

У Святвечір до “вечірньої зорі” нічого не їдять і не сідають за стіл. Перша зірка є символом, який сповістив колись волхвам про народження Спасителя.

У цей вечір за традицією за столом збираються всі члени родини. Заведено відвідувати своїх батьків, дідусів і бабусь, якщо ви живете не разом. Хрещеники носять своїм хрещеним батькам “вечерю”, а ті в свою чергу пригощають їх цукерками та іншими солодощами. У цей день дуже строгий пост, віруючі не їдять, поки на небі не з’явиться перша зірка.

Кажуть, що в різдвяну ніч треба обов’язково вдягти щось новеньке, а якщо такого немає, то хоча б один предмет білого кольору. Крім того, відомо, що відразу після Різдва наступають Святки, коли можна вбиратися у всякі карнавальні костюми.

Коли стемніє, прийнято сідати за стіл, на який за традицією ставлять 12 пісних страв за кількістю апостолів: кутя, борщ з грибами, вареники з капустою або картоплею, уха, голубці, маринований оселедець, мариновані гриби, заливна риба, тушкована капуста, квасоля, компот і пісні солодощі: пиріжки, пончики, коржики.

Іноді на стіл ставлять печену або смажену картоплю. Кутя – обов’язкова страва на різдвяному столі. Згідно з традиційним рецептом в кутю кладуть мак, пшоно, волоські горіхи, родзинки і мед. Багато господині експериментують і додають в кутю ще деякі інгредієнти, наприклад, курагу або навіть банани.

Що не можна робити в Святвечір? Під час вечері не можна багато розмовляти, виходити з-за столу. Хлопцю і дівчині не можна сидіти на кутах столу, щоб не залишитися без подружньої пари. Не можна, взявши ложку в руки, знову класти її на стіл, страви водою не запивають – тільки узваром. Поки трапеза не закінчиться, не можна виходити з-за столу, тим більше – з дому, щоб не впустити нечисту силу.

Увечері в переддень Різдва не можна працювати. Перед святом необхідно прибрати в будинку, але при цьому зберегти мир і взаєморозуміння з рідними. Не дозволяйте сваркам і дрібним негараздам ​​затьмарити ваше свято. Нехай краще у вас будуть не ідеально чисті фіранки, але спокій і хороші відносини в родині.

Слід в душі пробачити всіх своїх ворогів і попросити вибачення у тих людей, яких ви, можливо, образили.

Вважається, що не можна зустрічати Різдво з колишніми боргами. Інакше весь рік доведеться жити в борг.

У цей день не можна скупитися.

У Святвечір не можна йти далеко від будинку – весь рік блукати будеш.

Не можна зустрічати свято в чорному одязі.

Не можна гасити вогонь в печі або каміні.

Прикмети та повір’я на Святвечір

Якщо на Святвечір небо рясно всіяне зорями, то в цьому році слід очікувати багатого врожаю.

У навечір’я Різдва Христового прийнято запалювати в будинку свічки або розтоплювати камін, щоб залучити в будинок благополуччя і удачу.

До святкової вечері не можна надягати старий одяг темного кольору, інакше рік пройде в сльозах і труднощах.

За святковим столом повинно бути присутнім парна кількість людей. Якщо вона непарна, то господині ставлять одну зайву тарілку.

У Святвечір необхідно вийти на вулицю і подивитися в небо. Якщо побачити падаючу зірку і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться.

Різдво на Україні святкують 7 січня

Ще задовго до Різдва господині починали готуватися до цього великого свята: ростили і годували худобу, збивали свіжу олію, готували злаки на крупи, мололи борошно. А вже у святвечір починали готувати Різдвяну трапезу. З вечора пекли паляниці, саджали в піч калачі та пісні пироги (оскільки у святвечір тривав пост), передає Ukr.Media.

Також починали готувати традиційно Різдвяне блюдо кутю: у новому горщику замочували обмолочену пшеницю, при цьому воду брали ще вночі. Кутя і узвар вважаються традиційно Божої їжею.

На Святу вечерю традиційно готували 12 пісних різдвяних страв :

1. Кутя – каша з обмолотой пшениці. Крупу перебирала вся сім’я кілька вечорів. Цю кашу подають традиційно з маком і медом. Кутя – це головне традиційна страва святвечора. За старих часів кутю готовили частіше із пшениці, рідше з ячменю . Зерна товкли в ступці, але так щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису.

Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У пізніші часи В кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки , а також подрібнені горіхи й цукровий сироп . Продукти, з яких готувалася кутя, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя.

Мед вважається символом здоров’я й благополучного побуту (солодкого життя). А мак символізує достаток у сім’ї. Вважають, що чим багатіше (тобто смачніше й ситніше) кутя, тим кращим буде врожай і вищим статок у родині. Виходячи з цих міркувань, на Україні в переддень Різдва (у святий вечір) кутю називали багатою й робили її дуже смачною.

2. Вар чи узвар – компот із сушених фруктів: груш , яблук, слив та вишень .

3. Капусняк, заправлений олією і пшоном.

4. Горох , зварений до м’якості.

5. Пісний борщ з карасями і грибами .

6. Смажена риба.

7. Холоженная риба.

8. Вареники зі сливами, грушами, капустою або картоплею .

9. Млинці або пампушки (до борщу).

10. Каша пшоняна або гречана , приготовлена особливим способом.

11. Пісні пироги з капустою, сливами, грушами і т. д.

12. Голубці (пісний варіант з овочами і крупами, часто з рисом, рідше з пшоном або гречкою).

Крім того, як варіант подавали варену квасоля або боби, відварені гриби з олією. Всі страви, які подавали на Святвечір, мали одну магічну функцію – забезпечити благополуччя на цілий рік.

В деяких місцевостях готували і 17 різних страв. .Чому саме дванадцять страв прийнято готувати: по-перше, по числу апостолів, які брали участь у тайній вечері; по-друге, за кількістю місяців у році. На Святвечір слід було приготувати страви з овочів і фруктів, які були в господарстві, щоб все це плодоносило і в майбутньому році. Крім того, пісний стіл на Святвечір можна було пояснити і тим, що давні слов’яни приносили в цей день безкровну жертву богу врожаю, і жодна тварина не повинно було постраждати.

Після молитви розпочиналася вечеря. При цьому дорослі нічого не їли до першої зірки їсти дозволялося тільки дітям. Вечерю починають з куті, потім перші страви подаються і горох з млинцями, а вже потім голубці і всі інші описані вище страви. Обід тягнувся 2-3, а то і 4 години, а після нього починали колядувати. Обдаровували колядників цукерками і випічкою, а також насінням і горіхами і запрошували за стіл.

До цих пір існує звичай, за яким діти повинні принести вечерю дідусю і бабусі або хрещеним батькам.

У перший день Різдва, вже 7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розмовлялися, вживаючи м’ясо. До Різдва забивали кабана і готували численні м’ясні страви: домашню ковбасу, кров’янку, холодець, печеня з кашею, буженину, кутю з салом та інші. Крім того, на обід було прийнято подавати хоч одну молочну страву, наприклад, варений у молоці локшину .