Звичайні планові реставраційні роботи, які проводили у тисячолітньому храмі Софії Київської цього року, закінчилися неймовірним відкриттям. Виявилося, що трьохсотлітня софійська ікона Богородиці була повністю переписана у ХІХ столітті і містить перше зображдення українського святого, йдеться в ТСН.

300-річну ікону Рафаїля Заборовського вперше піддали дослідженню під рентгенівським апаратом задля реставрації і були здивовані знайденим.

Рафаїл Заборовський – Київський митрополит XVIII століття. Саме він творець архітектурного обличчя Києва: дослідники стверджують, що саме за його каденції були закладені або побудовані головні столичні візитівки: Андріївська церква, лаврська і софійська дзвінниці, монастир святої Катерини та академічний корпус Могилянки на Подолі, нарешті – брама Заборовського, форма якої стала прототипом стели незалежності на Майдані.

Творця обличчя Києва, митрополита Рафаїла вважали святим ще за життя, але канонізувати не встигли. Він був похований в склепі на території Софійського собору, але за документами його рештки спалили у 37-му році минулого століття. Радянська адміністрація музею віддала такий наказ з формулюванням – “не мають наукової цінності”. Втім, рік тому українські історики і вчені зробили сенсаційне відкриття.

Зондаж гробниці показав, що мощі Рафаїла дивом збереглися. Найімовірніше, завдяки археологу Теодосію Мовчанівському. Саме він знайшов гробницю Заборовського, а коли рештки наказали спалити, з гроба дістав тільки речі, а кістки обережно склав назад і замурував. Через рік після цього героїчного для тих часів вчинку Мовчанівського розстріляли за антирадянську діяльність.

Два місяці тому рішенням синоду Рафаїла канонізували, його прославлення у ліку святих Церква запланувала на літо. У Софійському заповіднику повернулися до звичного життя і планових робіт, але святий київський митрополит не дав про себе забути. Цієї зими вчені затіяли реставрацію софійського іконостасу. Кожну ікону виймали та ретельно обстежували. Зокрема і заховану в напівтемряві – дивний Собор Пресвятої Богородиці.

Фактично, вперше за десятиліття ікону побачили освітленою, а не в напівтемряві іконостасу. Вченим одразу стало зрозуміло, що образ написаний поверх іншого зображення. А людина, що стоїть на колінах перед образом Богородиці – це Рафаїл. “Мене вразив колір його очей! Я підійшов ближче до ікони і побачив, що іконописець зобразив йому блакитні очі, а в описі сучасників він був “очез свєтєл””, – кажуть науковці.

Співпало все: улюблений зелений колір облачення Рафаїла, те, що зображений він поруч із митрополитом Тимофієм, святі з цими іменами поруч і на дзвіниці собору. Зрештою, датування ікони – вона написана одразу після смерті Заборовського. “У нас проблема така, що ця ікона перемальована. І тільки рентген дає змогу побачити, що там під тим записом зберіглося”, – пояснює головний реставратор Софії пан Анатолій лікареві, чому потрібно дослідження саме на рентгені.

Під час дослідження видно, як під домальованими у ХІХ столітті обличчями проступають лики святих. “Оцей святий перетворився на світську людину зі стоячим комірцем! Бороду замалювали. А цей чоловік, який став жінкою”, – показують на іконі дослідники.

Завідувач Софійським Собором робить висновок – найімовірніше це була ікона Покрови з класичним для України того періоду сюжетом. У дев’ятнадцятому столітті святих зафарбували, написавши на їхньому місці чи то меценатів, чи то поважних осіб того часу. “Це ктіторський портрет – звичне явище для української культури, і ми і зараз спостерігаємо, в лаврі наприклад. Введення реальних людей. Я про Павла”, – кажуть науковці.

Отже з’ясувалося, що це перша і єдина Софійська ікона Покрови, тож дослідники почали з’ясовувати, чи дійсно під Покровою Святий зображений Рафаїл Заборовський? Рентген доводить, що на ікон найраніше зображення святого.

Його писала людина, яка точно бачила Заборовського за життя, портрет – фотографічний. Тобто, святий перед канонізацією відкрив не лише своє обличчя, а й унікальну Софійську Покрову, про яку досі ніхто гадки не мав, але яка так потрібна українцям у розпал війни.

29-річний чоловік, якого виховувала лише мати, після її смерті дізнався, що він одружений на своїй зведеній сестрі. Жінка весь час приховувала, хто є його батьком.

Про це пише mirror.co.uk

Чоловік розповів, що мати виховувала його самостійно, оскільки її коханий відмовився від жінки та сина. Єдине, що він чув про батька, це те, що той був “високим с**им сином”.

29-річний британець зазначає, що у нього було гарне дитинство, оскільки його мати працювала лікарем, а ростити його їй допомагала бабуся.

Коли чоловікові було 24 роки, він познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Пара закохалася та вирішила одружитись. Проте в той період у родині чоловіка сталось горе – через онкологічне захворювання померла його мати.

Після смерті близької людини чоловік вирішив навести лад у будинку померлої. Там він знайшов старий фотоальбом. На одній зі світлин він впізнав свого тестя – батька дружини.

“Шокований і приголомшений, я підійшов з цим до дружини, і вона сказала, що ми повинні поговорити про це з її батьком. Ми пішли до нього, і він розповів нам про те, як зустрічався з дівчиною в коледжі, вона завагітніла, не витримала і зникла в іншій частині міста”, – каже чоловік.

Після того, як пара зрозуміла, що вони близькі родичі, чоловік і жінка вирішили поки не планувати дітей. Проте розлучатися закохані не планують.

Історія молитви

«Отче наш» – це єдина молитва, яку дарував нам сам Господь. Вважається, що вона була дана людству Христом, а не була придумана ні святими, ні звичайними людьми, і саме в цьому полягає її велика сила. Текст самої молитви звучить так:

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя і на землі, як на небі, хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство і сила і слава на віки. Амінь.

Ці слова відображають всі людські потреби, сподівання і прагнення до спасіння душі. Сенс і таємниця цієї молитви полягає в тому, що вона є універсальним божим словом, яке можна використовувати як для благословення свого шляху, так і для захисту від нeчиcті, від хвоpоби і від будь-якого лиxа.

Історії порятунку

Багато християнських діячів кажуть, що читання «Отче наш» у найстpaшніші моменти життя здатне допомогти уникнути жaxливої ​​долі. Головна таємниця цієї молитви складається в її силі. Бог рятував багатьох людей, які перебувають під загpoзою, читаютчи «Отче наш». Безвихідні ситуації, які ставлять нас перед обличчям смepті – це найкращий момент для виголошення могутніх рядків.

Один з ветеранів Великої Вітчизняної Війни, Олександр, писав листа своїй дружині, який їй не дійшов. Мабуть, він був втрачений, оскільки знайшовся в одному з місць дислокації військ. У ньому чоловік говорив, що був оточений в 1944 році німцями і чекав своєї загuбелі від рук противника.

«Я з поpaненою ногою лежав в будинку, почув стукіт кроків і німецький говір. Я зрозумів, що зараз пoмру. Наші були близько, але розраховувати на них було просто смішно. Я не міг поворухнутися – не тільки тому що був поpaнений, але і тому що виявився в глухому куті. Нічого не залишалося, крім як молитися. Я готувався до смepті від руки супротивника. Вони побачили мене – я злякався, але не перестав читати молитву.

У німця не виявилося патронів – він почав про щось швидко говорити зі своїми, але щось пішло не так. Вони різко кинулися тікати, кинувши мені під ноги гpaнату – так, щоб я не зміг до неї дотягнутися. Коли я прочитав останній рядок молитви, то зрозумів, що граната не розipвaлaся».

Таких історій світ знає чимало. Молитва рятувала людей, які зустрічали в лісі вовків – вони розверталися і йшли геть. Молитва ставила на праведний шлях злодіїв і розбійників, які повертали вкрадені речі, докладаючи записки про каяття і про те, що їх напоумив на це Бог. Цей священний текст врятує від холоду, вогню, вітру і від будь-якої напасті, яка може загpoжувати життю.

Але головна таємниця цієї молитви пізнається не тільки в горі. Читайте «Отче наш» кожен день – і це наповнить ваше життя світлом і добром. Дякуйте Богові цією молитвою про те, що ви живі, і ви завжди будете здорові і щасливі.