1. Особисті проблеми

Одним з перших на співбесіді звучить питання “Чому ви хочете працювати в нашій компанії?”. Відповідь “Тому що у мене діти-школярі і літні батьки, яким потрібно допомагати, тому дуже потрібні гроші” – трохи не те, що розраховує почути ваш рободавець. Не треба тиснути на жалість.

2. Рівень зарплатні

Не потрібно також питати “А скільки я буду заробляти?”. Якщо вам вдасться зацікавити рекрутера, він неодмінно назве цікаву для вас суму або запитає про ваші фінансові очікуваннях. Відбудеться це, швидше за все, вже ближче до кінця співбесіди.

3. Індивідуальні умови роботи

Не намагайтеся відразу обумовлювати свої повноваження і переваги. Навіть якщо ви – унікальний фахівець. Будьте готові перший час працювати “як всі”, а вже після того, як зарекомендуєте себе, можна буде звернутися до роботодавця з відповідними проханнями.

4. Неприйнятні для вас фактори в роботі, особливо в різкій формі

Не варто емоційно говорити про непотрібні щоденні зустрічі або затримки на роботі. Замість цього можна сказати: “Я використовую прийоми тайм-менеджменту, що дозволяють мені більш ефективно виконувати поставлені завдання. Але, в разі чого, можу пожертвувати своїми планами після роботи”.

5. Відносини з колишніми колегами і начальством

Ніколи не обговорюйте колишніх колег в негативному ключі. Крім того, що це неетично, так ще й може виникнути підозра, що ви так само можете поступити після звільнення з даної компанії. І найголовніше – ейчари між собою спілкуються. Однак, якщо запитають про причини звільнення з попереднього місця, можна відповісти нейтрально: «Перестали влаштовувати умови».

6. Пропозиції інших роботодавців

Не варто збільшувати собі ціну, розповідаючи про прозиції від інших рободавців, тим паче, наголошуючи на їхніх фінансових пропозиціях.

7. Особисті цілі

Звичайно, ви прийшли працювати в компанію, щоб заробити собі на великий будинок або задовольнити власні амбіції, зайнявши високий пост. Все це дуже круто, але роботодавцю про це не варто знати.