Відсутність якісного та кількісного резерву не дозволяє росіянам формувати ударні угруповання. Звертаю увагу на такий феномен: контрнаступальні дії ЗСУ спочатку виглядають як бойові дії тактичного рівня, але раптом перетворюються на успіх оперативного масштабу.

Це результат путінської мобілізації, яку він з тріском провалив. Армії Росії вдається лише поповнювати особовий склад, що вибув, але не збільшувати його. Тому стримувати натиск наших військ банально нема кому.

Радісна новина: ЗСУ увійшли в Торське. До кордону з Луганською областю — не більше 9 км, а до Кремінної — приблизно 21 км.

Російська пропаганда стверджує, що окупанти у Кремінній створюють неприступний оборонний рубіж. Але якщо подивитися на те, що пишуть у своїх пабліках не пропагандисти, а російські мобіки, як вони скаржаться на катастрофічну нестачу людей та вогневу підтримку, то повірити у зведення серйозної лінії оборони важко.

Мої висновки про те, що окупанти не зможуть ефективно протидіяти наступальному валу українських військ, підтверджується. Просування ЗСУ настільки динамічне, що не дозволяє противнику зупинитися, перепочити та зайняти оборону.

Швидше за все, на Луганському напрямку росіяни організовано відступатимуть до лінії розмежування, яка існувала до лютого, сподіваючись зачепитися за укріпрайони, що будувалися з 2014-го. Потім те саме їх чекатиме на Донецькому напрямку, бо фронт треба буде вирівнювати.

Лиман упав, наступна — Кремінна. Це спричинило появу в російському пропагандистському середовищі чергового крилатого мему, звучить він так: “Почекайте кілька днів, буде ще гірше”. Тут вони не помиляються. Картковий будиночок починає валитися. Переможемо!