На сайті Офісу президента з’явилася петиція з вимогою запровадити обов’язкове маркування товари тих компаній, котрі працюють на території РФ.

Петиція була оприлюднена 29 грудня і на цей час вона набрала вже понад 6 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних.

Автором петиції є український військовий та блогер Юрій Гудименко. Він наголошує, що згідно із російським законодавством, усі іноземні компанії, що мають виробництво на території РФ, мають сприяти мобілізації росіян, яких потім відправляють на війну проти України, або реалізації оборонних замовлень. До того ж, ці компанії сплачують податки до держбюджету РФ, з якого фінансується війна.

“Таким чином, іноземні корпорації, що відмовляються припиняти виробничу діяльність на території Російської Федерації, є безпосередніми учасниками російської агресії проти України”, – наголошує автор петиції.

Гудименко зазначає, що попри безпрецедентні події 2014 року, більшість іноземних компаній проігнорували злочинні дії російського режиму та зберегли свою присутність на російському ринку. Починаючи з 24 лютого 2022 року кількість іноземних компаній, які пішли з російського ринку та публічно заявили про це, значно зросла, у порівнянні з 2014 роком.

Утім, за даними Єльського університету (США) і Київської школи економіки, близько 1000 представників міжнародного бізнесу продовжують вести бізнес в Росії, підтримуюючи воєнні злочини росіян в Україні.

“До таких компаній, зокрема належать загальновідомі західні бренди, широко представлені на глобальному ринку, а саме: Alfred Ritter; Avon Products; Barilla Holding; Bonduelle Group; Colgate-Palmolive Company; HiPP; Company Vertrieb; Hochland; Johnson&Johnson; Lactalis; Mondelez International; Nestlé; Perfetti Van Melle; Procter&Gamble Company; Red Bull; Société Bic S.A.; Unilever; Yves Rocher та інші”, – зазначається в тексті петиції.

“Зберігаючи присутність на російському ринку, бренди такого масштабу є важливим джерелом економічних ресурсів, котрі держава-агресор використовує для здійснення звірств та геноциду, спрямованих проти мирних українців”, – додає автор петиції.

У зв’язку з цим, у петиції пропонується в обов’язковому порядку маркувати товари цих брендів спеціальними позначками, у яких повідомлятиметься, що компанія-виробник продовжує працювати на російському ринку. Таке маркування має бути нанесено на лицьову сторону товару, великими літерами червоного кольору.

Також у петиції пропонується зобов’язати будь-які точки продажу розміщувати товар від виробників і постачальників, які досі працюють в Росії, в окремій відведеній для цього зоні, з обов’язковим розміщенням інформаційних позначок навколо таких зон.

Іноземний бізнес в Росії
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато іноземних компаній оголосили про припинення роботи на російському ринку. Деякі з них ухвалили це рішення на знак солідарності з Україною, інші ж реагували на завпроваджені проти Росії санкції, котрі ускладнюють подальшу роботу в РФ.

Зокрема, у липні стало відомо, що американська компанія з виробництва підйомного обладнання Otis прийняла рішення продати бізнес в Росії. У серпні один із найбільших світових виробників кави компанія Tchibo заявила про вихід із російського ринку. А в жовтні відома компанія з виробництва молочних продуктів Danone також оголосила, що покидає ринок Росії.

Водночас, досі є кілька сотень іноземних брендів, які попри російські злочини продовжують працювати в РФ, заробляти криваві гроші, сплачувати там податки, і, тим самим, фінансувати геноцид українців, який вчиняють росіяни.

У Мінсоцполітики зазначили, що зараз сім’ям потрібні гроші на продукти, медичні препарати та пальне, щоб дістатися безпечного місця. І це – питання життя та здоров’я маленьких дітей. У зв’язку з цим було знято обмеження на використання коштів з “пакету малюка” на період воєнного стану + 1 місяць після його завершення.

При цьому не застосовується вимога використати кошти грошової компенсації “пакету малюка” протягом 12 місяців.

“Якщо раніше банки повертали до бюджету невикористаний сім’ями залишок через 12 місяців після перерахування коштів на картку, то зараз кошти залишаються у сімей”, – йдеться у повідомленні.

Також у відомстві зазначили, що ухвалене рішення допоможе сім’ям під час воєнного стану отримати грошову компенсацію за спрощеним порядком, враховуючи можливі непередбачувані обставини пологів та тимчасове переміщення сімей.

Для її отримання один батьків повинен подати заяву з копією свідоцтва про народження малюка та довідкою з пологового будинку про неотримання натуральної допомоги “пакету малюка”. Якщо свідоцтва про народження немає, то до заяви достатньо додати копію документа, який підтверджує факт народження дитини в закладі охорони здоров’я або поза ним.

Таке рішення в ЄС прийняли нещодавно, але діяти воно почне остаточно за два роки з 2021 року. Європарламент відмовився від пластикового посуду і закликає інші країни приєднатися до програми по захисту навколишнього середовища і планети в цілому.

У країнах Євросоюзу буде заборонено використовувати пластиковий посуд, ватні косметичні палички, соломинки для пиття. Всі ці речі можна виготовляти з інших матеріалів, наприклад не менш успішно сьогодні використовується паперовий посуд, навіть трубочки для пиття також виготовляють з паперу.

Крім того, з 2024 року пластикові пляшки в Європі будуть продавати тільки з прикріпленими до них кришками.

Повністю не заборонять, а тільки обмежать використання виробів із пластику, для яких поки немає екологічної альтернативи. Це, наприклад, пластикові стакани і упаковки для продуктів харчування. Країни ЄС повинні самостійно вжити відповідних заходів, як боротися з такими відходами і чим в подальшому їх замінити.

На упаковках ряду одноразових продуктів, що містять певну кількість пластику, – зокрема, вологі серветки, жіночі гігієнічні прокладки – обов’язково будуть вказівки про негативну дію на навколишнє середовище.

В Європі також планують до 2025 року не менше 77% пластикових пляшок утилізувати разом з пластиковим сміттям. До 2030 року цей показник повинен вирости до 90%. А ще пластикові пляшки мають щонайменше на 25% складатися з вторсировини, до 2030 року – 30%. За використання пластикового посуду, такого, як наприклад, пластикові стаканчики або коробки для піци, стягнуть додаткові податки.

Згідно з постановою, овочі, фрукти, кава мають проходити фітосанітарний контроль, жива худоба, ліки для ветеринарної медицини – ветеринарно-санітарний.

Державний контроль будуть проходити харчові продукти як риба, яйця, м’ясо та мед.

Разом з тим, товари, які мають короткий термін споживання або які становлять ризик – молочна продукція, риба, м’ясо – мають підлягати перевірці на кордоні частіше.

В той же час в алкоголі, каві, олії немає елементів тваринного походження. Тож їх перевірки слід здійснювати на основі документації, що йде з кожною партією, підкреслюють в ЄБА.

Бізнес-спільнота виступає за ефективність використання як ресурсів бізнесу, так і ресурсів держави. Адже додаткові перевірки на кордоні та простої товарів однозначно не сприяють цьому, підкреслили в асоціації.

«Очікуємо, що постановою буде передбачено саме спрощену процедуру проходження митного контролю з використанням товаросупровідних документів, але без вимагання тих, які не потрібні в Європі та світі», – відзначили в ЄБА.

Крім того, для бізнес асоціації важливо, щоб після прийняття даної постанови, контроль з оглядом на митниці буде здійснюватись для вичерпного переліку продукції – а не для всіх товарів.

Також бізнес-спільнота висловлює очікування, що відповідний лист Держпродспоживслужби, згідно з яким зараз абсолютно всі товари підлягають ветеринарно-санітарному контролю, буде скасовано, так як бізнес не розділяє позицію, викладену в тексті листа.

«Варто врешті врегулювати роботу єдиного вікна. Адже, ключова ідея була саме в оптимізації контрольних процедур, а не їх ускладненні», – підсумували в асоціації.

Нагадаємо, що президент Петро Порошенко підписав закон про введення механізму «єдиного вікна» і оптимізації контрольних процедур на митниці.

Вони відзначили, що днями команда, що працює над реалізацією ідеї «Я – Inspector», вийшла в півфінал лабораторії проектів для імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС EU Association Lab. Якщо проект пройде цей етап відбору до фіналу його доопрацюють. А команда розробників отримає фінансування, техпідтримку і зможе показати прототип самого додатку.

«Це працюватиме так: якщо споживач виявить небезпечний товар (наприклад, праска, яка вибухнула), він може зайти в програму, вибрати категорію продукції та своє місцезнаходження, завантажити фотографію товару і відправити повідомлення. Скарга щодо небезпечної продукції надійде у відповідний орган, який зможе ініціювати перевірку і застосувати санкції до компанії, що виробляє або розповсюджує такий товар. Таким чином кожен може спробувати себе в ролі інспектора і сприяти вилученню небезпечної продукції з ринку», – йдеться у повідомленні Мінекономрозвитку.

Між тим, жодних деталей майбутньої розробки чиновники не вказали. Натомість акцентували увагу на тому, що новий інструмент ринкового нагляду допоможе рітейлерам ще на етапі укладання угоди з постачальниками відмовитися від продажу небезпечних промтоварів.

Слід зазначити, що анонсований додаток ніяк не допоможе захистити українців від неякісних продуктів харчування. Поскаржитися на прострочену їжу прямо в смартфоні вони не зможуть – цю складову творці програмного забезпечення залишили за дужками.

Минулоріч Державна фіскальна служба у справах про порушення митних правил конфіскувала майна на 157,4 млн грн. У січні-липні 2018-го сума становила 78,6 млн грн. В аналогічний період 2017-го – 87 млн грн.

2018-го митники найчастіше вилучали транспортні засоби, харчові продукти, алкогольні та безалкогольні напої, тютюн, різноманітне обладнання, текстильні матеріали.

Конфісковану продукцію митники передавали державним виконавцям, які вносили її до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Далі продукцію реалізували через Систему електронних торгів або знищували. За перше півріччя 2018-го через торги конфіскату реалізували на 7,7 млн грн. Знищили – на 12,1 млн грн.

“Проданий через електронні торги товар надходить до магазинів. Там його продають за ціною нового. Найчастіше навіть не вказують, що це конфіскат. Товар, куплений у держави, повністю легальний. Однак у магазинах “Конфіскат” продають відверту контрабанду. Те, що не засікли митники. Найчастіше товари там – низькоякісний “китай” без документів”, – попереджає виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

У таких магазинах продавці відмовляються повертати чи обмінювати браковані товари. Це підтверджують численні оголошення в торговому залі – “Товар поверненню та обміну не підлягає”.

“У законі “Про захист прав споживачів” немає прямого окремого пункту про заборону повернення такого товару. Тобто, що не заборонено, то дозволено. Але обов’язково потрібно мати при собі чек і неушкоджені етикетки”, – наголосила заступник голови організації “Громадський контроль захисту прав споживачів” Ольга Котехова.

Водночас у Держпродспоживслужбі кажуть, що перевірка походження конфіскованої продукції та того, як саме вона потрапила на прилавки, не входить в їхнє повноваження.

Також зі знижками часто можна купити каву, вафлі, чай, пиво і шоколад.

У першому півріччі 2018 року покупки по акціям у середньому склали 27% продажів продовольчих категорій. В аналогічний період минулого року показник був на 2% менше.

Непродовольчі товари зі знижками у першому півріччі поточного року купували частіше – 54% продажів.

“Виробники і рітейлери реагують та розширюють асортимент товарів зі знижками. Однак деякі великі гравці ринку чинять упертий опір і не грають в знижки. Вони використовують розумну промо-стратегію. У результаті чого успішно просувають свій бренд або товар”, – каже Олег Свиридов, керівник підрозділу спеціальної аналітики Nielsen в Україні.

Що і на скільки подорожчає в цьому році, і у скільки зараз обійдеться набір продуктів, мінімально необхідний для підтримки здоров’я?

Курятина – філе – в магазинах ціна на нього підскочила до ста гривень за кілограм. До цієї планки підтягується і продавці на ринках. Близько цих рядів – майже немає покупців. Нова ціна – стала шоком для людей. Продавці кажуть – знизити її не можуть – адже подорожчали корми. Вирощувати птицю – тепер дуже дорого. Чого варто тільки тримати її в теплі – з нинішніми тарифами на газ.

Телятина подорожчала до ста сорока гривень за кілограм. Свята пройшли – та стільки ж вона стоїть і зараз. Що буде з цінами на продукти в цьому році? М’ясо – як яловичина, так і свинина – в найближчі місяці дорожчати не будуть – про це говорять в асоціації фермерів. Але ціни будуть більш-менш стабільними лише до кінця весни.

А все тому, що фермери і селяни масово вирізають худобу. В Україні – все більше сіл, де немає жодної корови. Через скорочення поголів’я – дорожчає і молочна продукція. За минулий рік вартість молока в торгових мережах зросла майже на третину. Ціна на нього буде підвищуватися і в цьому році.

Влітку ціна на молоко трохи знизиться. А восени – різко злетить вгору.

А от великих стрибків ціни на гречку – в цьому році не буде. Вона і так вже коштує дуже дорого – близько тридцяти гривень за кілограм. Голова асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко впевнений – це – результат змови великих переробників і виробників.

Але ніхто знижувати ціну не буде. До літа вона буде більш-менш стабільною. А ближче до осені, коли почнуть закінчуватись запаси, гречка може подорожчати аж до сорока гривень. З новим урожаєм у вересні – вона знову подешевшає. Все більше покупців переходять на дешеві крупи – пшоняну, ячмінну, перловку. Тут ціна теж буде рости повільно, але протягом усього року. У найближчі місяці вона підніметься на п’ять відсотків. А ось вартість рису буде залежати тільки від курсу долара.

Ціна на овочі зараз – відносно низька. Це результат хорошого врожаю і збільшення посівних площ. Вартість капусти, буряків, моркви, картоплі різко впала влітку – і фактично не зростала протягом всієї осені.

Продукти в Україні можуть подорожчати і з-за останнього стрибка долара. Це станеться, якщо такий курс протримається протягом хоча б двох тижнів – і не відкотитися назад.

Власники невеликих продуктових магазинів кажуть – трохи підвищити ціни їм доведеться з-за збільшення мінімальної зарплати – адже у них працюють наймані працівники-продавці.

На чому економити, а на чому ні, доведеться вибирати більшості українців. Зростання цін в цьому році продовжиться, хоча більшість експертів сходяться в тому, що дорожчати все буде не так сильно, як у попередні роки. Хоча і закладений на цей рік показник інфляції у вісім з половиною відсотків – виглядає дуже оптимістичним.

Про це НБУ повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає Корупція Маркет

Так, відтепер розплатитися за товари і послуги, що дорожче 50 тис. гривень можна одним з таких способів:

1. За допомогою платіжної картки через термінал закладу торгівлі / торгових послуг.

2. Перерахувавши кошти зі свого рахунку в банку на банківський рахунок продавця.

3. Шляхом внесення готівки в касу банку для перерахування на рахунок продавця.