На Рівненщині п’ятирічна дівчинка втопилася у штучній водоймі. Дитина впала у воду, коли каталася на велоспеді.

Про це повідомляє поліція Рівненської області

За словами правоохоронців, п’ятирічна донька сказала 24-річній мамі, що їде кататися на велосипеді на дитмайданчик неподалік школи. Вже за 20 хвилин її там ніхто не бачив. Батьки та односельці кинулися шукати дитину.

Її виявила місцева жителька у штучній водоймі приватної садиби.

За попередніми даними, дівчинка не впоралась із керуванням велосипеда і впала у воду. Медики, які прибули на місце події, констатували смерть. Попри вжиті реанімаційні заходи її життя врятувати не вдалося.

Поліцейські встановлюють усі обставини події. За цим фактом слідчі почали розслідування з відміткою “нещасний випадок”. Сім’я характеризується позитивно та на соцобліках не перебуває, додали правоохоронці.

Тепер медик може провести за ґратами 5 років. Про це інформує ТСН.

У неналежному виконанні обов’язків підозрюють чергового хірурга, який призначив дворічній дитині гастроскопію. Під час неї Максимчик кричав, плакав, а потім раптом почав задихатися на руках у батька.

Лікар допустив низку помилок Слідчі кажуть, що лікар допустив низку помилок. Поклав дитину в загальну хірургію, а мав негайно відправити до спеціалізованої лікарні “Охматдит”, де їй би надали кваліфіковану допомогу.

Крім того, хлопчику одразу не призначили процедури, які потрібні були негайно. У дитини за 10 годин у відділення розвинулася серцева недостатність, та ще й проведена болісна процедура. Як наслідок, серце малюка не витримало.

Медика не звільнили

Своєю чергою, головний лікар медзакладу телефоном розповів, що провели своє розслідування. Але медика не звільнили. “Чи працює лікар, який направляв на гастроскопію, працює. Лікар, який виконував, також працює. Вони не звільнені. Всі матеріали нашого розслідування направлені до прокуратури. Якщо буде суд, там всі крапки над “І” будуть розставлені”, — прокоментував директор Київської міської клінічної лікарні №1 Юрій Кожара.

Прокуратура також подала клопотання до суду про відсторонення чергового лікаря від роботи. Тим часом у діях лікаря, який проводив цю процедуру, порушень правоохоронці не виявили.

“Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, в діях лікаря, який проводив цю процедуру, порушень немає”, — сказала Людмила Громадська, прокурорка Київської міської прокуратури №5.

Як повідомлялося, хлопчик грався вдома із сестричкою і вдавився іграшкою. Згодом дитину почало нудити. Батьки викликали швидку. У лікарні Максиму призначили гастроскопію, під час якої він помер.

У Бердянську помер ветеран АТО Дмитро Шапка. Військовий в останні роки боровся з контузією, яку переніс на Донбасі в 2015 році. Боєць був важко поранений на Зеніті в районі села Спартак Донецької області. Майже п’ять років герой боровся з наслідками контузії, але серце не витримало і воїна не стало 14 лютого. У нього залишилися двоє дітей.

Про цю трагічну новину повідомили на сторінці “Спільнота ветеранів АТО − Бердянськ”.

“Пішов з життя учасник АТО, бердянець Дмитро Шапка. Серце захисника України перестало битися 14 лютого. Без батька залишилися двоє дітей,”  − написали на сторінці.

Як відомо, на фронт Дмитро пішов ще в 2014 році з початком війни. Він воював у складі ЗСУ.

Прощання з учасником АТО відбудеться в Бердянську 17 лютого о 14:00 годині в траурному залі “Надія вічного життя” по вулиці Нагірній, 18.

Спогади забрали її кудись дуже далеко. І в пам’яті спливали сюжети їх з Сергієм, такого короткого і безглуздого подружнього життя. Їй так чітко, як ніби це було вчора, згадався той дивовижний травневий день, у всіх його подробицях.

З самого ранку у Тетяни був надзвичайно радісний настрій. Сьогодні вона знову зустрінеться з коханим. Ось уже другий місяць, як вони зустрічалися з Сергієм майже щодня. Але цього разу все було якось по-особливому. На побачення він прийшов з величезним букетом білого бузку. Тетяна з головою поринула в цю дурманну хмару.

О, яка ж вона була щаслива! І як зазвичай, взявшись за руки, закохані довго гуляли по набережній, нікого не помічаючи навколо. Сергій захоплено про щось розповідав. Тетяні було приємно його слухати, вона відчувала тепло його руки, їй хотілося, щоб так тривало завжди. І немов почувши її думки, Сергій різко зупинився, схилив коліно, і захоплено сказав:

– Танечко, я так тебе кохаю! Ти вийдеш за мене заміж?

Пропозиція Сергія була несподіваною, але бажаною. Від хвилювання у Тані зашарілися щоки.

– Невже це правда, Сергійку?

І тоді, він з якоюсь певністю в голосі сказав, що стали пророчими слова:

– Так! І про наше кохання ще напишуть.

І ось вона тримає в руках місцеву газету, вологу від сліз, в якій дійсно написано про них. Але не про кохання, а про тpaгедію. Пригадалося їй і те, як вони, одружившись, вирішили жити у її мами, ті хвилюючі дні, коли наpoдилася дочка Юленька.

Сергій дyші не чув у своїй донечці, і з народженням дитини їхні почуття набули новий сенс. Життя складалося якнайкраще. Всі навколо говорили, яка чудова сім’я, любо-дорого подивитися. Вони раділи кожному прожитому разом дню. І ніщо не віщувало нічого поганого.

Але, якось, прийшовши з роботи додому, Сергій прямо з порога різко заявив:

– Збирайся, ми звідси їдемо! Перебувати в одній квартирі з твоєю матір’ю я тепер не зможу. Я зневажаю таких людей.

– Так у чому справа? – з хвилюванням у голосі запитала Тетяна.

– Мені зараз про твою матусю таке розповіли. Ти знаєш, через що пішов від вас твій батько?

Тетяна, трохи помовчавши, тихо сказала:

– Так, знаю. Приїхав тато з рейсу і застав маму з іншим.

– І ти про це так спокійно говориш? – розлютився Сергій.

– Ну а що тут такого? – рівним голосом, намагаючись його заспокоїти, сказала вона. Банальна історія. Міг би і пробачити.

– Пробачити ?! Так як можна пробачити зраду ? Якби таке сталося з нами, я взагалі не зміг би жити на землі. Збирайся!

Голос чоловіка пролунав з небувалою люттю. У Тетяни на очах навернулися сльози.

– І куди ж ми поїдемо?

– До тітки Каті!

Знаючи твердий характер Сергія, Тетяна навіть не спробувала відмовляти його, а спішно стала збирати речі. За всю дорогу, а це було понад сто кілометрів, вони не промовили жодного слова. І з цього дня в їх стосунках як ніби щось тріснуло.

Будинок, де самотньо жила тітка Катя знаходився неподалік від залізничної станції. Чоловік у неї пoмeр, а дітей їм Бог не дав. Тітка Катя була на рідкість душевною людиною. Коли племінник Сергій приїхав з Казахстану, щоб вступити до інституту, тітка Катя йому всіляко допомагала. Тому побачивши Сергія з усім сімейством, дуже зраділа.

– Ой, як добре, що ви нарешті приїхали в гості!

– Ми не в гості, ми надовго. – З деяким збентеженням сказав Сергій.

– Живіть у мене, скільки хочете, заселяйтеся в мою велику кімнату, а мені місця і в маленькій вистачить.

Життя на новому місці потихеньку почало налагоджуватися. Сергій пішов працювати в залізничне депо електриком. Тетяна влаштувалася санітаркою в лікарні. Тітка Катя по доброті душевній зголосилася навіть поняньчитися з Юлею, поки їм не дадуть місце в дитячому садку. Сергій був категорично проти того, щоб Тетяна йшла на роботу. Але на його мізерну зарплату особливо не розженешся і, згнітивши душею, він змирився з цим.

Однак став ревно ставитися до всього, що хоч якось стосувалося її роботи. Яку сукню вдягла, чи не занадто глuбoке дeкoльте, скільки часу витрачає перед дзеркалом. Загалом навіть доходило до того, що він потайки приходив до закінчення її чергування і спостерігав, з ким вона вийде. І якщо це був який-небудь чоловік, вдома влаштовував мотopoшні сцени ревнощів. Тетяні годинами доводилося доводити, що його підозри безпідставні.

Так тривало майже два роки. І з кожним разом Сергій ставав все нестерпнішим. Життя перетворювалося в якийсь кошмар. Тетяна навіть подумувала взагалі піти з роботи. Нехай забезпечує сім’ю сам, підробляє де-небудь або переходить на іншу роботу.

У той день, прийшовши з нічного чергування, Тетяна, ні хвилину не відпочивши, почала готувати різні страви. Їй хотілося здивувати чоловіка своїми кулінарними здібностями. Непосидюча Юля крутилася, як зазвичай у неї під ногами.

– Сядь, посидь спокійно. У тата ж сьогодні ювілей – 25 років. Мені треба все встигнути приготувати.

З роботи Сергій запізнювався. Прийшов напідпитку і не один.

– Ми трохи посиділи з мужиками, – винне сказав він.

– А це мій напарник, Єгор.

– Той, що спустився з гір, – доповнив молодик.

– Проходьте за стіл, а то гості вже зачекалися іменинника, – запросила Тетяна.

З гостей була тільки тітка Катя, та сусіди-молодята. А ось Єгор виявився компанійським чоловіком. Багато жартував, розповідав байки і не зводив з Тетяни очей. Вимовляв красиві довгі тости і весь час намагався налити побільше в чарку іменинника.

Посидівши трохи з молоддю, тітка Катя пішла спати до себе в кімнату. А Єгор повністю взяв на себе роль тамади. І зовсім скоро Сергій заснув прямо за столом. Тетяна вирушила проводжати гостей. Але як тільки зачинилися двері за сусідами, Єгор з силою обійняв Тетяну.

– Яка ж ти гарна, так би і розцілував тебе.

Тетяна розгубилася. Її обурило така безцеремонність з його боку. Вона всіляко намагалася якомога тихіше випровадити знахабнілого гостя, боячись розбудити при цьому чоловіка, знаючи його ревний характер. Але у неї ніяк не виходило. Єгор був міцної статури. Він так сильно притискав її до себе, що Тетяні було важко дихати.

– Я Сергія спеціально напоїв, щоб поговорити з тобою.

Сказав з якоюсь теплотою Єгор. Він потихеньку почав розтискати руки, і його обійми ставали ніжними. Але тільки варто було Тані зробити спробу вивільнитися, він тут же притискав її з новою силою.

– Я щойно побачив тебе, зі мною створити щось незрозуміле. Я відразу протверезів, а серце стало битися з неймовірною силою. Такого зі мною ніколи не було. Зараз я піду, але хотів би зустрітися з тобою. Скажи, де і як це можливо.

– Ніде і ніяк.

Сухо вимовила вона. Єгор ще якийсь час постояв, пильно дивлячись їй прямо в очі. Потім ледь чутно сказав.

– До скорої.

І накинувши куртку вийшов з дому.

Тетяна підійшла до дзеркала побачила, що на її кофтині немає верхнього ґудзика. І в ту ж хвилину в передпокої з’явився Сергій. З усього розмаху вдapив її по обличчю, шaлено покричав.

– Я все чув, як ви тут воркували. Ти така ж, як твоя мати, шaлaвa. Яблуко від яблуні недалеко падає!

Він ще довго вигукував всяку гидоту в її адресу, розмахуючи кулаками перед її обличчям. Тетяна стояла і дивилася на чоловіка. Не розуміючи, за що їй все це. Адже вона не зробила нічого поганого. Невже вона повинна все своє життя розплачуватися за гріх своєї матері?

– Ти що тут розкричався, дитинy разбудиш, йди на вулицю, там і кричи.

Рівним голосом сказала i увійшла до кімнати тітка Катя.

Сергій різко замовк і вискочив з будинку. Трохи оговтавшись, Тетяна прихопивши його черевики і куртку вийшла слідом.

– Ну, де ж він, простудиться адже, дурник.

Стояла непроглядна темрява. Самотні тьмяні ліхтарі майже не висвітлювали дороги. Кругом ні душі, життя наче зупинилася, і тільки ледачий гавкіт собак переривав тишу засинає селища.

Неабияк втомившись від марних пошуків, Тетяна повернулася додому. Всю ніч вона проплакала, чекаючи чоловіка, і лише під ранок сон звалив її. Прокинулася вона від несамовитого крику тітки Каті:

– Це я вигнала його з дому, це моя вина!

Тетяна підійшла до неї і схвильовано запитала.

– Що трапилося? Де Сергій?

– З ранку все селище «гуде». Кажуть, що, він стpибнув з пішохідного моста під поїзд. Немає більше Сергія.

– Як немає?

Ноги у Тетяни обм’якнули, і вона плавно, немов скошена травинка, опустилася на підлогу.

– Ні це не правда! Не може бути! Не вірю

Слова застрявали в горлі.

– Адже це не так.

– Так, моя дівчинко, так. І ти не вини себе. Я не спала, я чула все, що у вас там відбувалося. Мені б вийти тоді і все йому пояснити, але не стала заважати, думала, так краще буде. А воно он як обернулося. Горе-то яке!

Тітка Катя вже не ридала, а лише важко зітхала. Адже ось як на роду написано. Не дай Бог бути таким ревнивим.

Так, горе не питає, коли йому увірватися в хату. Немов смерч пронісся в долю молодої жінки. Все ніяк не могла вона взяти в толк, чому ж все це сталося. Не стало Сергія, її рідної людини, чоловіка, батька дочки. Як жити далі? Адже незважаючи ні на що, вона його кохала і прощала раптові спалахи гніву, незаслужені звинувачення.

Таня сподівалася, що життя налагодиться, і Сергій буде як і раніше любити її ніжно і трепетно, вірити, а не засуджувати даремно. Хіба вона винна, що в родині її батьків стався той розрив. Кожна людина вибирає свій шлях. А яблуко від яблуні може часом і покотитись. Всяке в житті трапляється. Тетяна так і не достукалася до розуму чоловіка. Тепер пізно.

Напевно, вже все пізно. Тетяна подивилася на годинник. Він мирно відміряли час, який не повернеш назад. Таня притиснула до себе доньку і, похитуючи її, заспокоювалася. Вона вже точно знала, що робити. Знала, для кого буде жити.

TelegramFacebookFacebook MessengerTwitterSkypeViberWhatsAppShare

По два нещасні випадки зафіксовано у будівельній галузі, машинобудуванні, на підприємствах пошти та зв’язку, у легкій текстильній промисловості, на виробництві деревини, у лісовому господарстві, у харчовій промисловості. По одному нещасному випадку зареєстровано у житлово-комунальному господарстві, на автомобільному транспорті, на інших видах транспорту, у сфері торгівлі, в енергетиці. Основні події, під час яких травмувалися працівники:

дорожньо – транспортні пригоди (8 випадків);

падіння під час пересування (6);

падіння з висоти (4);

падіння потерпілих (2);

через дію деталей та предметів, що рухаються, розлітаються, обертаються (2);

через дію рухомих і таких що обертаються деталей, обладнання, машин, механізмів (2) внаслідок вибуху (1);

внаслідок падіння устаткування або їх конструктивних елементів (1);

у результаті перекидання технологічного транспортного засобу (1).

Останній такий інцидент стався в ніч на 18 червня в 8-й клінічный лікарні. 66-річний чоловік, якого було госпіталізовано через проблеми з серцем, несподівано для всіх вистрибнув з п’ятого поверху будівлі.

Він пролежав у лікарні лише два дні. В даний момент поліція намагається з’ясувати, що підштовхнуло його на самогубство.

17 червня аналогічний випадок стався в одній з лікарень Трускавця. 37-річний пацієнт вистрибнув з шостого поверху медичного закладу.

До цього, 12 червня, 81-річний чоловік викинувся з вікна ще однієї львівської лікарні. Прес-офіцер поліції Львівщини Світлана Добровольська зазначає, що в останньому випадку самовбивця не лежав у лікарні, а прийшов туди провідати іншого пацієнта.

«Коли пенсіонер, розбивши своїм тілом скло, вистрибнув з вікна 9-го поверху, в руках у нього була амбулаторна карта. Але останню відмітку там зробили за два місяці до цього трагічного випадку: дідусеві прописали краплі для очей», – розповіла Добровольська.

Всі ці випадки були кваліфіковані як самогубства. Однак їх причини до сих пір залишаються невстановленими.

Так 8 червня близько 17:00 під час відпочинку на місцевому ставку у місті Ватутіне, пішов купатися та зник місцевий житель.

Рятувальники чергового караулу місцевої пожежно-рятувальної частини спільно з співробітниками національної поліції за допомогою гумового човна обстежили поверхню ставка, проте пошуки результату не дали. Згодом тіло 43-річного загиблого помітили місцеві жителі, які й підняли його на берег.

9 червня о 14:50 в обласному центрі, на річці Дніпро в районі кафе “Марина”, під час купання втонув 40-річний місцевий житель.

О 17:40 тіло загиблого виявили та підняли на поверхню водолази комунальної водолазно-рятувальної служби Черкаської обласної ради.

З початку року на водних об’єктах області зареєстровано 32 пригоди, внаслідок яких 23 особи загинуло та 23 особи врятовано.

Аби попередити в подільшому виникнення нещасних випадків на воді, фахівці Служби порятунку у всіх районах області вирушили на річки та озера. 12 червня профілактичні рейди водоймами відбулися у Кам`янському районі та місті Черкаси.

За попередніми даними, загинули щонайменше три людини. Всього в автобусі знаходилися близько 50 пасажирів.

Повідомляється, що після зіткнення локомотив продовжив рух і проїхав ще близько 90 метрів, штовхаючи перед собою автобус по колії.