Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про іноземців, які суттєво спрощують процес легалізації трудових мігрантів.

Про це повідомляє tvn24.

Для трудових мігрантів, серед яких у сусідній країні найбільше українців, відповідно до прийнятих до закону змін спростили процедуру надання посвідки на тимчасове перебування в Польщі (до трьох років), якщо вони бажають працювати у країні тривалий період.

Зокрема, передбачається розширення до 24 місяців можливості праці іноземця в Польщі на підставі дозволу на сезонну роботу та заяви працедавця про намір працевлаштувати іноземця. Також прискорюється процес надання карти тимчасового перебування особам, які мають намір працювати у стратегічно важливих секторах економіки Польщі.

У випадку зміни працедавця іноземцю не потрібно буде оформляти нову посвідку на тимчасове перебування.

Нововведення у законі скасовують вимогу подавати у пакеті документів до воєводських управлінь з питань іноземців підтвердження про наявність місця проживання (договору оренди помешкання). Крім того, не потрібен документ про регулярний і стабільний дохід іноземця, а замість нього – підтвердження про отримання мінімального доходу в Польщі.

За прийняття змін до закону проголосували 428 депутатів, шестеро було проти, а один утримався. Тепер цей документ повинен ухвалити Сенат країни.

У МВС Польщі пояснили, що останнім часом спостерігається зростання зацікавленості серед іноземців в отриманні посвідок на тимчасове перебування в РП, а пандемія коронавірусу сповільнила процес їх видачі.

У Міністерстві юстиції України розповіли про те, які обов’язки і права у трудових мігрантів. Як відчувати себе “у своїй тарілці”.

Станом на сьогоднішній день, трудова міграція серед громадян України – досить поширена річ. Крім інвестування коштів в українську економіку, а також отримання нових спеціальностей за кордоном, це явище асоціюється з низкою ризиків, які пов’язані з соціальним захистом і пенсійним забезпеченням.

В Мін’юсті вирішили розповісти, які права гарантує держава трудовим мігранту, і які обов’язки на них є.

Серед цих прав, зокрема:

права трудових мігрантів на належні умови праці, винагороду, відпочинок та соціальний захист;

право на пенсійне забезпечення.

Громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Крім того, трудові мігранти, а також члени їх сім’ї можуть добровільно брати участь в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Для того, щоб стати учасником даної системи, потрібно подати заяву в спеціальний орган за місцем прописки. Там її розглянуть протягом одного місяця, за наявності передбачених законом підстав, укладе з трудовим мігрантом договір про добровільну участь.

Більш детально можна прочитати в Міністерстві юстиції України.

Однак, завжди так було і буде – де є права, там є і обов’язки.

Трудові мігранти зобов’язані сплачувати податок з грошей, які вони отримують за кордоном. Також, потрібно сплатити військовий збір у розмірі 1,5% від доходів.

Крім цього, все це потрібно буде внести в декларацію в кінці року.

Виконавиця, цим треком хоче розкрити перші переживання та перші спогади людини, яка любить свою країну до сліз. Але так часто буває не вдома.

“Кажуть, де народився – там і пригодився. Але скільки людей з України хочуть бути корисними та шукають своє місце під сонцем? Скількох людей не визнали тут і вони поїхали закордон творити історію там і, тільки після їх визнання в інших країнах, на Батьківщині про них заговорили.

Як їм було на початку, що вони відчували, як приймали не рідний менталітет? Як вчиняти талановитим українцям зараз, коли тут вони оббили всі пороги, але так і не знайшли відгуку до своїх талантів?

І як в собі сприймати той «талант» – це дар чи це тягар?

Українцям до болі знайома тема пошуків кращої долі, незалежно від того, чи шукають вони кращі умови праці у Польщі чи розраховують на ліпшу долю у Канаді“.

Згідно зі статистикою, 41% експатів переїжджає в іншу країну через власну кар’єру або роботу коханої людини. Про це йдеться в доповіді Expat Insider 2017, яка базується на опитуванні більше ніж 12,5 тисяч трудових мігрантів. Вони представляють 166 національностей і живуть в 188 країнах світу.

Під час опитування трудових мігрантів попросили порівняти їх поточний дохід з тим, який вони могли б отримати вдома на аналогічній посаді. У топ-10 рейтингу увійшли країни, в яких мінімум 60% експатів заявили, що заробляють більше, ніж удома. Більшість серед цих країн розташовано на Близькому Сході і в Північній Європі.

Експерти відзначають, що результати опитування є досить умовними: задоволеність життям і фінансовим становищем респондентів багато в чому залежить від вартості проживання та економічної ситуації в країні. Тому багато хто залишається незадоволеними, незважаючи на те, що заробляють більше, ніж на батьківщині.

Наприклад, згідно з даними опитування, 76% експатів в Люксембурзі заробляють більше, ніж удома (це кращий показник серед всіх країн). Але при цьому 23% говорять, що наявного доходу ледь вистачає на щоденні витрати.

Представляємо вам список топ-10 країн, де трудові мігранти заробляють більше, ніж могли б на батьківщині.

10. Сінгапур. У Сінгапурі 62% трудових мігрантів вважають, що вони заробляють більше, ніж могли б отримувати на аналогічній посаді вдома. Кожен третій учасник опитування вважає, що заробляє набагато більше, ніж міг би в рідній країні. Дохід 43% респондентів з Сінгапуру складає більше 100 тисяч доларів. У світовому масштабі тільки 21% трудових мігрантів може похвалитися шестизначною сумою доходу. Вартість життя в Сінгапурі є досить високою, через що він і виявився тільки на десятому місці.

9. Норвегія. У Норвегії 72% експатів заявили, що отримують більше, ніж могли б заробляти на тому ж робочому місці. Серед них 33% вважають, що їхній дохід набагато вищий, ніж міг би бути на батьківщині. При цьому 71% респондентів скаржиться на занадто високу вартість життя. Але зате в Норвегії є великий плюс: вона увійшла в топ-10 напрямків у світі, де дотримується баланс між роботою та особистим життям.

8. ОАЕ. 1% експатів вважає, що їхня зарплата в ОАЕ перевищує дохід в рідній країні на аналогічному робочому місці. Приблизно 50% говорять, що ця різниця досить відчутна. 16% трудових мігрантів в ОАЕ отримують більше 150 тисяч доларів на рік. Для порівняння, в світі цей показник становить лише 10%. Але разом з тим 67% респондентів поскаржилися на занадто високу вартість житла, а ще 27% заявили, що їх доходу вистачає лише на задоволення базових потреб.

7. Нігерія. 68% експатів в Нігерії впевнені, що заробляють більше, ніж могли б на аналогічній посаді дома. Кожен десятий трудовий мігрант отримує понад 200 тисяч доларів на рік. 86% опитаних кажуть, що їхнього доходу цілком вистачає на щоденні витрати.

Хоча Нігерія і розташувалася на 12 місці і за показником особистих доходів, вона не змогла зайняти вищу позицію в загальному рейтингу через низьку якість життя. Медицина, благополуччя, безпека і транспортна інфраструктура в країні не є доволі добрими.

6. Саудівська Аравія. У Саудівській Аравії 70% експатів заявили, що заробляють більше, ніж могли б отримувати в рідній країні. 42% назвали різницю в доходах помітною. 87% учасників опитування зазначили, що їх наявного доходу як мінімум вистачає на щоденні витрати. При цьому 22% говорять, що заробляють більше, ніж потрібно для комфортного життя. Незважаючи на високий рівень зарплат, Саудівська Аравія програє багатьом країнам в умовах для сімейного життя і якості освіти для дітей.

5. Бахрейн. У Бахрейні 70% трудових мігрантів впевнені, що заробляють більше, ніж могли б вдома. З них 41% вважає, що отримує набагато більше. Завдяки відмінним умовам для кар’єрного розвитку і чудовому балансу роботи та особистого життя Бахрейн зміг зайняти місце у верхній частині рейтингу. 93% трудових мігрантів в Бахрейні працюють в середньому 42,9 години на тиждень у порівнянні з 44,3 робочими годинами в світі.

4. Кувейт. 70% експатів в Кувейті заявили, що заробляють більше, ніж могли б заробляти на аналогічній посаді. Але при цьому загальна сума доходу залишається низькою: 62% респондентів отримують «чистими» менше 50 тисяч доларів на рік. Варто відзначити, що багато трудових мігрантів їдуть в Кувейт з Індії (22%) і Філіппін (13%), де зарплати набагато нижчі. Це пояснює, чому країна розташована так високо.

3. Катар. У Катарі 76% трудових мігрантів впевнені в тому, що отримують більше, ніж могли б на батьківщині. З них 46% вважають, що різниця є відчутною. Кожен третій експат має дохід у розмірі мінімум 100 тисяч доларів. 67% трудових мігрантів в Катарі скаржаться на занадто високу вартість житла. Разом з тим 81% респондентів вважає, що їхнього доходу цілком вистачає, щоб забезпечувати себе всім необхідним.

2. Швейцарія. 77% трудових мігрантів в Швейцарії вважають, що отримують більше, ніж могли б на аналогічній роботі вдома. 44% опитаних говорять, що заробляють набагато більше. У Швейцарії 57% експатів отримують дохід у розмірі не менше 100 тисяч доларів на рік. З них 14% заробляють більше 200 тисяч доларів. Однак через високу вартість життя 17% експатів все ще не задоволені своїм фінансовим становищем.

1. Люксембург. 76% трудових мігрантів в Люксембурзі вважають, що заробляють більше, ніж могли б у своїй країні на аналогічній посаді. Однак 23% експатів скаржаться, що їх наявного доходу не вистачає, щоб забезпечити себе всім необхідним в повсякденному житті. 66% респондентів негативно оцінили вартість життя в Люксембурзі.