Батьки висловили занепокоєння щодо вчительки середньої школи в Квінсленді, Австралія, яка, як повідомляється, називає себе кішкою, шипить на учнів і лиже їм руки під час уроків.

Про це пише New York Post.

Вчителька, яка працює в державній середній школі Марсден в Логан-Сіті, просила учнів називати її “Міс Мурр”, про що багато батьків заявили в соціальних мережах.

Вона одягає на уроки котячі вуха і бейджик зі словом “муркотіння”.

“Вона… змушує дітей називати її Міс Мурр, кричить і шипить, коли вони не слухаються”, – стверджує один із батьків у коментарях на Facebook. “Вона сидить у класі і лиже руки. Це абсолютно огидно. З цим треба щось робити”.

Зі свого боку, інша мама стверджує, що вчителька “змусила” її доньку “муркотіти за льодяник”.

У селі Зелене Верховинського району Івано-Франківської області чоловік викрав автомобіль “Нива”, щоб відвезти козу до монастиря.

Про це йдеться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Подія сталася в серпні цього року. Вранці мешканець Святотроїцького Дуконського монастиря пішов до лісу по гриби. Повернувшись, він побачив на території монастиря припарковану “Ниву”. Він дізнався, що машину залишив незнайомий йому чоловік, який має ввечері її забрати. Втім, ні того дня, ні наступними власник не забрав авто. Тож, чоловік вирішив взяти транспортний засіб, щоб поїхати у своїх справах – привезти до монастиря козу із села Черемошне.

Двері автомобіля не були зачинені, однак ключа запалювання у автомобілі не було, тому він з’єднав дроти замка запалювання та таким чином завів двигун автомобіля, та поїхав. Повертаючись назад та проїхавши приблизно 60-70 км, він заїхав до села Грамотне, щоб забрати до монастиря продукти, однак коли він зупинився біля магазину, до нього під’їхали працівники поліції та повідомили, що власник вказаного автомобіля звернувся із заявою про його викрадення. Після цього, автомобіль у нього забрали, а він поїхав із поліцейськими до відділка.

Крадій визнав свою провину у суді. Попри прохання потерпілого суворо не карати обвинуваченого, його посадили за ґрати на три роки.

Про значення молитви на вервиці свідчить насамперед те, що Діва Марія назвала себе Матір’ю Святої Вервиці. Маючи на вибір чимало титулів та імен, якими була обдарована, вибрала те, яке наголошує на активному посередництві поміж Богом і людьми. Марія не прагне, аби її вшановували – Вона хоче разом з людьми складати шану Богові. Сама прагне стати живою молитвою, що лине до Божого престолу.

Вервиця – це не лише молитва; вона чудовий засіб освячення і духовного поступу, одна з найкращих шкіл доброчесності і життя християнського. Без сумніву, не можна наполегливо розважати таємниці життя Ісуса і Марії та не втілити у життя те, що з них будемо черпати. Як сказав Пій XII:

“Душа почувається затишніше, коли йде дорогою, вказаною Ісусом і Його Матір’ю”. Марія наближається до нас, бере за руку і вчить жити так, як Вона Сама жила на землі коло Свого Сина. Ось у чому наука Вервиці та таємниця її успіху: вона “вводить нас в живий контакт з Ісусом через Серце Його Матері” (Іван Павло II).

Та варто пам’ятати, що сама вервиця – матеріальний предмет. Вдихнути в неї силу і віру ви можете щирою молитвою і поклонінням Богові й Марії Діві.

Молячись на вервиці, ми ніби розмовляємо з самим Богом, розповідаємо про свої проблеми та радощі, відкриваємо свою душу.

Отже, молитва є зустріччю з Богом, покаянням, покорою. Ми переживаємо разом з Ісусом Його смерть і воскресіння, засвідчуємо Його силу і владу над всіма нами.

Щоденно молячись, людина відчуває укріплення духа, глибоке пізнання істини, силу вистояти перед гріхом.

Намагайтеся замислюватися над кожним словом молитви, відкривайте свою свідомість для пізнання Бога.

Молитва на Вервиці зародилася в глибоку давнину II століття. На Сході, у Сирії, християни, побудували перші монастирі, почали молитися там, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурочки. Отож назва “вервиця” походить саме від слова “верв”, що означає “шнурок, мотузка”.

В період середньовіччя Латинська Церква перейняла Вервицю від Східної Церкви. З цього часу за допомогою Вервиці той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювалися у вірі.

Першими великим пропагандистом молитви на Вервиці був cв. Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матір Божа з трьома небесними дівами і попросила поширювати молитву на Вервиці поміж християнами. У XV столітті в Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, бл. Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її. Пізніше місіонер cв. Людовік Гріньйон де Монфорт (1673-1716) у молитві на Вервиці доказав, що вона не тільки допомагає навертати і спасати людські душі силою молитов Отче наш і Богородице Діво, а є входженням у глибокі таїнства життя, смерті, і воскресіння і слави Ісуса Христа і Діви Марії. Він вважав, що Пречиста Діва Марія з усіх набожеств найбільше цінує Вервицю, бо через неї кожний християнин отримує прощення за провини, звільняється від гріха, прагнучи досконалості, зростає у ласці. Хто плаче, знаходить радість і спокій, хто в біді, – допомогу і розраду…

Того, хто входить у світ Вервиці, не мучать сумніви та помисли, не захоплюють пристрасті. Диявол і плоть стають безсилими перед силою вінчальної молитви, яка рятує світ від катастрофи війни, стихійних лих і хвороб. Ця чудодійна молитва стає провидінням для молитвеника, допомагає йому доторкнутись серцем до одвічних тайн і небесних доброчеснот любові та миру.

Матір Тереза з Калькутти сказала, що без вервиці, а також без молебня до Непорочного Серця Марії і без скромної Фатімської каплиці її життя склалося б зовсім інакше. Образ Непорочного Серця Марії, а також образ Матері Божої з Фатіми, які зберіга­ються в монашому домі згромадження та які Матір Тереза вшано­вувала від початку заснування Чину, користуються особливою шаною спільноти. Сестри згідно з порадами своєї засновниці відмовляють вервицю, поспішаючи до бідних і хворих.

Мати хлопчика в шоці. Виявилося, що 10-річна дитина була не першою, хто потрапив до лікарні із зараженням крові таким дивним чином. Вісім дітей, у віці до 17 років, були поставлені з ВІЛ-інфекцією.

Батьки представили список продуктів, якими харчувалися діти, а також список місць які вони відвідували протягом місяця. З’ясувалося, що всі 8 дітей їли банани з супермаркету.

Протестовані в лабораторії банани дали позитивний результат, на вміст вірусу ВІЛ. Дослідники досі намагаються знайти причину, як вірус міг потрапити банани і інфікувати дітей через їх споживання.

1.

Якщо перше, що ви побачили, – молода жінка, то, швидше за все, ви оптимістична і трохи імпульсивна людина. Ви сміливо називаєте себе щасливим.

Якщо ж першою ви побачили стареньку, це говорить про ваш великий життєвий досвід. Ви схильні до критичного мислення і розглядаєте життєві ситуації з усіх боків.

2.

Череп. Швидше за все, ви реаліст і трохи цинік. Ви розумієте, що все хороше в житті приходяще.

Жінка. Вам властива наївність. Ви часто не помічаєте проблему або загрозу, які підібралися вже занадто близько.

3.

Качка. Швидше за все, ваша права півкуля переважає над лівою – ви гуманітарій.

Кролик. Ліва півкуля переважає над правою – ви швидше технар, ніж гуманітарій.

Якщо ви змогли побачити качку і кролика майже одночасно, швидше за все, ви творча особистість. У вас багата фантазія, і ви вмієте читати між рядків.

4.

Вам здалося, що кіт піднімається? Ви не звертаєте уваги на деталі. Швидше за все, вам властива неуважність або наївність. Ви вірите в те, що бачите, але як раз це робить вас життєрадісною людиною без проблем і цинізму.

Вам здалося, що кіт спускається? Зверніть увагу на тінь від тварини і положення її лап. Ви, напевно, помітили пороги ступенів, про які можна затнутися, якби вони вели вгору. Або ви дуже уважна людина, або у вас відмінна інтуїція. Швидше за все, ви вмієте звертати увагу на деталі і скрупульозно розбирати всі важливі питання, не розраховуючи на авось.