<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>учені &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<atom:link href="https://ukr-live.com/news/tag/ucheni/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<description>Новини - Аналітика - Обговорення !</description>
	<lastBuildDate>Tue, 15 Dec 2020 16:38:13 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.10</generator>

<image>
	<url>https://ukr-live.com/wp-content/uploads/2016/05/cropped-ukraine_flag_by_chokorettomilkku-d7j8tz2-160x160.png</url>
	<title>учені &#8211; УКРАЇНА LIVE</title>
	<link>https://ukr-live.com</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Чому одні люди переносять COVID-19 важче, ніж інші? Пояснюємо нове відкриття британських учених</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/106544?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=chomu-odni-lyudy-perenosyat-covid-19-vazhche-nizh-inshi-poyasnyuyemo-nove-vidkryttya-brytanskyh-uchenyh</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Оля]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 15 Dec 2020 17:02:22 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Важливо]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[коронавірус]]></category>
		<category><![CDATA[пояснення]]></category>
		<category><![CDATA[учені]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://ukraine-live.com/?p=106544</guid>

					<description><![CDATA[Авторитетний журнал Nature опублікував статтю, де описується масштабне дослідження за участю 2244 пацієнтів з 208 відділень інтенсивної терапії Великої Британії. Вчені намагалися розібратися, чому одні люди переносять COVID-19 легко, а інші — з важкими&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Авторитетний журнал Nature опублікував статтю, де описується масштабне дослідження за участю 2244 пацієнтів з 208 відділень інтенсивної терапії Великої Британії.</strong></p>
<p><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-106545" src="https://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2020/12/medium.jpg" alt="" width="760" height="506" /></p>
<p>Вчені намагалися розібратися, чому одні люди переносять COVID-19 легко, а інші — з важкими ускладненнями. Асель Мусабекова, молекулярна біологиня й вірусологиня, популяризаторка науки розповідає про висновки, яких дійшли вчені. Від самого початку епідемії вчені й лікарі помітили, що в частини пацієнтів інфекція протікає дуже легко, а для багатьох навіть і зовсім непомітно. Але деяким, а це близько 10% заражених, не так щастить. Тут не зайвим буде нагадати про фактори ризику — це діабет, серцево-судинні захворювання, ниркова недостатність, ожиріння, астма. За таких хвороб COVID-19 із більшою ймовірністю перейде у важку форму. Чому? Відповідь неоднозначна, але, найімовірніше, річ у тім, що організм таких пацієнтів уже перебуває в стані хронічного запалення. Приклад — жирова тканина, яку наша імунна система сприймає як червону ганчірку й постійно витрачає ресурси, реагуючи на неї. Інша річ, коли ми говоримо про молодих фізично здорових людей, які, на перший погляд, не мають жодних передумов для ускладнень. Однак важкі форми COVID-19 трапляються й серед таких людей.</p>
<p>Тоді ми можемо поставити резонне запитання: чи є якісь генетичні особливості імунної системи, які можуть нам допомогти? Напередодні була опублікована стаття в журналі Nature, де описується масштабне дослідження за участю 2244 пацієнтів з 208 відділень інтенсивної терапії Великої Британії. У цьому дослідженні порівнюються геноми (весь набір генів) пацієнтів із важким перебігом COVID-19 із контрольними даними британського Біобанку — понад 100 тисяч контрольних геномів! Генетичні механізми відіграють важливу роль у схильності до важкого перебігу вірусних інфекцій. Широко відомі, наприклад, відмінності між чоловіками й жінками. Знайомі також специфічні гени, які допомагають швидко впоратися з вірусом грипу. Тут виокремлюють дві групи генів: перша відповідає за системне хронічне запалення, описане вище, а друга група — механізми вродженого імунітету. У нашому організмі існують два основних типи імунної відповіді: еволюційно більш давній (вроджений) і набутий (або адаптивний) імунітет. Природжена імунна відповідь швидка, але неспецифічна — це перша лінія атаки, імунна лінія фронту. Набутий імунітет (у якому головну роль грають В- і Т-лімфоцити) — озброєний проти конкретного супротивника. Його точкові агенти — антитіла та спеціальні «снайпери», вбивці заражених вірусом клітин — не тільки налаштовані проти конкретного злочинця, вони його пам’ятають протягом усього свого (тривалого чи короткого) життя, таким чином забезпечуючи механізми імунної пам’яті.</p>
<p>У нашому тілі щомиті відбуваються атаки «чужинців»: вірусів, бактерій, паразитів, а також постійно утворюються ракові клітини. Ви поранилися — і на місце порізу відразу біжать клітинки й молекули для загоєння. Більшість із цих «чужинців» відступає вже на етапі вродженого імунітету. Охоронці порядку — клітини, а більшою мірою й молекули — постійно відбиваються від нападу, і завдяки їм адаптивна відповідь часто виявляється не потрібна. А коли потрібна, вони посилають сигнали небезпеки й плакати «Особливо небезпечний» із портретом противника. Під час PhD я чотири роки працювала в лабораторії, яка відкрила деякі з головних механізмів природженого імунітету. Мені було важливо зрозуміти, які гени у мух-дрозофіл відповідальні за розпізнавання вірусних РНК, і які з цих генів також є в людини та можуть виконувати схожу функцію. Навіщо нам це знати? Якщо у бактерій є вкрай імуногенна клітинна стінка, розпізнавши та зламавши яку, можна впоратися з більшістю з них, то вірус — генетична інформація в упаковці з білка (іноді — з жирів). У наших власних клітинах теж повнісінько ДНК, РНК і білків.</p>
<p>Як же зрозуміти, що вірус — це чуже? Виявляється, у генетичної інформації вірусів є певні структурні відмінності. Наприклад, РНК у вигляді подвійної спіралі або циклічна форма молекули — структури, яких нема у звичайній, не зараженій вірусом клітині. Зауважмо, що вроджений імунітет, що колись здавався простішим, тут грає головну роль. Так, реакція його не специфічна до конкретного вірусу, але може розпізнати його РНК і ДНК, вчасно подати сигнал і навіть порізати його на шматочки. Так от, якщо повернутися до клінічного дослідження, опублікованого в Nature, то саме ці механізми — розпізнавання й реакції на коронавірусне РНК — і розрізняються у важких хворих і решти населення! Як відбувалося дослідження? Метод має назву Genome wide association studies — вивчення геномних асоціацій. Береться ДНК пацієнтів, розшифровується повний геном і визначаються ділянки ДНК, де ми знаходимо основні відмінності між двома групами. Під час вибору контрольних даних учені врахували наявність хронічних захворювань та інших супутніх патологій. Тобто особливістю пацієнтів в порівнянні з контрольною групою є тільки важкий перебіг при COVID-19.</p>
<p>Чому такі дослідження важливі? Вони дещо відкривають завісу таємниці у вивченні генетичних передумов імунної відповіді. А це дасть можливість не тільки змінити підхід до діагностики, знаючи заздалегідь, як поведеться імунна система конкретного пацієнта, але й допоможе персоналізувати підхід у лікуванні інфекцій. Саме такі дослідження приведуть нас в майбутньому до цієї персоналізованої медицини.</p>
<p>Але персоналізований підхід, такий, як це дослідження, — трудомісткий і складний, заснований на конкретних даних і обережних обчисленнях. І завдяки подібним дослідженням ми до нього трохи наближаємося. Раптом і вакцина незабаром може не знадобитися!</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Білявки, брюнетки чи шатенки: вчені визначили, які жінки подобаються чоловікам найбільше</title>
		<link>https://ukr-live.com/news/31330?utm_source=rss&#038;utm_medium=rss&#038;utm_campaign=bilyavki-bryunetki-chi-shatenki-vcheni-viznachili-yaki-zhinki-podobayutsya-cholovikam-naybilshe</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[annashchesna]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 03 Jan 2018 21:05:47 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Цікаво]]></category>
		<category><![CDATA[блондинки]]></category>
		<category><![CDATA[брюнетки]]></category>
		<category><![CDATA[учені]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://ukraine-live.com/?p=31330</guid>

					<description><![CDATA[У новому дослідженні вчених з Університету Аугсбурга (США) було з’ясовано, які жінки більше приваблюють чоловіків та з якими вони би пов’язали своє життя. Дослідники показували 110 чоловікам фотографії повернених до об&#8217;єктиву спиною жінок зі&#46;&#46;&#46;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>У новому дослідженні вчених з Університету Аугсбурга (США) було з’ясовано, які жінки більше приваблюють чоловіків та з якими вони би пов’язали своє життя.<br />
<img decoding="async" width="610" height="344" class="size-full wp-image-31331 aligncenter" src="http://ukraine-live.com/wp-content/uploads/2018/01/909255.jpg" /></strong></p>
<p>Дослідники показували 110 чоловікам фотографії повернених до об&#8217;єктиву спиною жінок зі світлим, чорним волоссям і шатенок. Як з&#8217;ясувалося, незалежно від обличчя та зовнішніх якостей жінок, блондинок більшість представників сильної статі вважають привабливими і молодшими.</p>
<p>Вчені пояснюють це тим, що з віком волосся зазвичай темніє і світліші, на противагу іншим, виглядають молодшими.</p>
<p>Але в той же час, більшість чоловіків зізналися, що для шлюбу та створення сім&#8217;ї швидше б вибрали жінку з темним волоссям і шатенок, так як блондинки, на їхню думку, більш легковажні.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
