Більше 70% трудових мігрантів з України – це «сині комірці», які виконують різноманітні фізичні роботи. Близько 10% зайняті в IT сфері, повідомляє telegraf.

В середньому робочий тиждень українського мігранта становить 54 години, а середня місячна зарплата – 2 100 злотих (близько 495 євро).

30% місячної зарплати українець витрачає на проживання в Польщі, а більше 60% – пересилає додому в Україну.

Згідно з даними TrаnsfеrGо, в середньому щомісяця український мігрант за допомогою онлайн сервісу пересилає додому близько 180 євро.

Відзначається, що півтора року тому цей показник становив близько 100 євро.

Як правило, гроші переказують ближче до вихідних, а пік перекладів припадає на останній тиждень місяця, коли виплачуються зарплати в більшості польських компаній.

Список топ 10-ти регіонів, куди українські мігранти переказують гроші з Польщі, включає м. Київ, а також Дніпропетровську, Харківську, Львівську, Запорізьку, Полтавську, Одеську, Черкаську, Хмельницьку та Донецьку області.

Про це заявив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на сторінці Facebook.

«Взяли дані «АПК-Інформ» на гуртових ринках наших країн. Серед українських ринків був обраний ринок «Столичний», а в Польщі – варшавський «Броніше». Різниця в ціні на зелень, а саме кріп та петрушку, більш ніж в два рази», йдеться в дописі Олексія Дорошека.

Так, наприклад, петрушка у Варшаві обійдеться в 17,92 грн., а в Києві – у 40грн за кілограм.
Що стосується овочів з борщового набору, то на картоплю і моркву ціни в Україні та Польщі однакові.
За словами Олексія Дорошенка, то названі овочі та зелень в основному пропонуються в нашій країні домашніми чи невеликими фермерськими господарствами. «Собівартість у них вища за промислове виробництво, а врожай з однакової площі значно менший. Сучасні технології, включаючи енергоефективність та добрива, – запорука низької ціни на ці продукти в Польщі», – зазначив Дорошенко.

Більше 20 років ми боролися за право на власні символи і власних героїв не тільки безпосередньо із росіянами. Але також і з тими українцями, які погоджувались відмовлятись від символів заради сумнівної і тимчасової вигоди.

Боротися з ними було значно складніше. Росіяни були у Росії. А вони були тут.

Сьогодні такі ж люди закликають нас “не псувати стосунки з нашими найбільшими союзниками поляками”. Але вважати сьогодні поляків братами і вигідними стратегічними союзниками ще безглуздіше і небезпечніше, ніж визнавати братами росіян ще декілька років тому.

Загалом, як колишні офіційні україно-російські стосунки, так і сьогоднішні україно-польскі можна описати одним і тим же реченням. Воно буде виглядати приблизно так – “ми з вами друзі, браття і союзники, але від усього оцього свого фашизму і бандерщини відмовляйтесь і взагалі не забувайте, хто з нас старший брат.” При цьому для знищення наших символів ще в недалекому минулому росіяни застосовували гроші і шантаж. Поляки ж сьогодні застосовують тільки шантаж.

До певного часу росіяни ставились до нас в цілому як до тимчасово втраченої колонії, яка нікуди не подінеться, повернення якої невідворотнє. Яку із часом вдасться купити. Вони довго пропонували нам стати холопами за гроші, до певного часу сприймаючи нас молодшими, але все ж таки рідними братами, які мають просто слухатися старших.

Поляки вважають нас холопами, які мають підкорюватись апріорі. Підкорюватись просто за визначенням. Вони вимагають від нас відмовитися від Шухевича і Бандери за просто так. Реальні відносини одних держав до інших, одних націй до інших випливають назовні і стають чесними та зрозумілими тоді, і лише тільки тоді, коли ці держави вже можуть дозволити собі відхилити чужу допомогу. Тоді, коли держави починають вважати себе повністю самостійними.

Разом із поступовим розвитком власної економіки і потужності поляки все більше і більше набираються наглості і шовінізму. Вони все менше і менше самі бояться Росію. Вони починають думати, що вже не потребують жодних союзників проти росіян. Не потребують і більше не потребуватимуть чужої допомоги. І тому вже починають закидати вчорашнім союзникам і сусідам нахабні історичні пред’яви і агресивні ультиматуми. Польща починає вважати себе сильною самостійною державою. І починає качати нам права вже на офіційному дипломатичному рівні. І ми маємо їм відповідати вже зараз. Принаймні на тому ж рівні. І з такою ж жорсткістю. Інакше далі буде тільки гірше.

Автор: Володимир Шередега

Збірна України програла свій третій матч на чемпіонаті Європи з футболу з рахунком 0:1.

У грі проти поляків українські футболісти більше володіли м’ячем і завдали більше ударів, але все одно не змогли забити хоча б гол.

На 54-й хвилині збірна України подарувала супернику необов’язковий кутовий, після якого відзначився Куба Блащиковські. Захист залишив без нагляду півзахисника, який виступає за “Фіорентину”, і він з лівої поклав м’яч у дальню дев’ятку.

У збірної України найнебезпечніший момент був у першому таймі, коли Андрій Ярмоленко ( “Динамо”) не забив при виході один на один з воротарем поляків Лукашем Фабьянскі (“Суонсі Сіті”).

На матчі був присутній Президент України Петро Порошенко, який залишився розчарований результатом.

Чекав перемоги. Єдиний, хто сьогодні виклався на всі 100 – це вболівальники.

Бажаємо нашим друзям із Польщі успішного виступу у наступних стадіях Євро!

Паралельний матч між Північною Ірландією і Німеччиною завершився з аналогічним рахунком. Німці виграли завдяки голу Маріо Гомеса (“Бешикташ”) на 30-й хвилині.

Таким чином, групу С виграла Німеччина із 7 очками. У Польщі стільки ж очок, але гірша різниця голів. Північна Ірландія стала третьою із трьома очками. Україна замикає таблицю з нулем очок і нулем забитих голів.

Нагадаємо, що як Німеччині, так і Північній Ірландії збірна України програла з рахунком 0:2.

Матч з Польщею став останнім для Михайла Фоменка в якості тренера збірної.

Збірна України вдруге грає в фінальному турнірі чемпіонату Європи. У 2012 році їй також не вдалося вийти з групи: після перемоги над Швецією пішли поразки від Франції та Англії. Тоді збірна забила два голи, обидва рази відзначився Андрій Шевченко.

Про це повідомляє УНН.

Зазначається, що там відбувається страйк, проте причин страйку наразі не повідомляється.

Тим часом, люди, що стоять у черзі, просять відкрити на нейтральній території браму для розвороту.

Станом на 8:00 вівторка на кордоні України і Польщі у восьми пунктах пропуску у Волинській і Львівській областях утворилися черги, в яких стоять 1 тис. 170 автомобілів.

Зокрема, 100 автівок стояли у черзі у міжнародному автомобільному пункті пропуску «Устилуг – Зосін», ще 240 – у ПП «Ягодин-Дорогуськ» на Волині.

У Львівській області у ПП «Шегині – Медика» своєї черги очікували ще 170 автівок, у ПП «Угринів – Долгобичув» – 300, у ПП «Краковець – Корчова» – 70, у ПП «Грушів – Будомєж» – 50, у ПП «Смільниця – Кросценко» – 40, у ПП «Рава-Руська – Гребенне» – 200 автомобілів.

При цьому в інших пунктах пропуску на західному кордоні автомобільних черг станом на 8:00 не зафіксовано.