За що ще українців можуть посадити, такого ще не було
Верховна Рада України на засіданні 9 січня 2025 р. ухвалила загалом проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України про введення відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту» (№ 9362 -1). Про це йдеться у «Ліга Закону».

Як повідомляється, метою законопроєкту є запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення вимог утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд та посилення відповідальності за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки.

Пропонується внести зміни до КпАП, а саме:

– доповнити новою статтею 175-3 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», яка передбачає:

За незабезпечення безперешкодного доступу громадян до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у випадках та порядку, встановлених законодавством, стаття передбачає накладення штрафу від ста до двохсот нмдг (1700 – 3400 грн);
За порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що спричинило неготовність їх використання за призначенням відповідно до законодавства – штраф від ста п’ятдесяти до трьохсот нмдг (2550 – 5100 грн).
Якщо ці діяння вчинено особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за такі ж правопорушення – штраф від трьохсот до п’ятисот нмдг (5100 – 8500 грн).

– Встановити штраф за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту у розмірі від двохсот до чотирьохсот нмдг (3400 – 6800 грн).

– право складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею 270-2 «Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», яким встановити кримінальну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Ухвалення цього законопроєкту сприятиме захисту життя та здоров’я людей, зміцненню громадянської безпеки, встановить відповідальність посадових осіб за неналежний утримання об’єктів фонду захисних споруд, а також за незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до приміщень, визначених як укриття, у разі оголошення сигналу тривоги.

Автори проєкту пояснюють, що у чинному законодавстві не передбачено жодної норми щодо безпосередньої відповідальності за порушення вимог щодо утримання фонду захисних споруд, зокрема:

забезпечення вільного доступу до укриттів;
забезпечення їх водопостачанням, освітленням та іншими засобами життєзабезпечення;
зміст їх у належному технічному стані тощо.
Проєкт передбачає запровадження такої відповідальності. Також з огляду на високу завантаженість судів пропонується віднести розгляд відповідних справ до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту – ДСНС.

Про це розповів Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS” в роз’яснені для “Нової української школи”.

За його словами, коли діти перебувають в закладі освіти (увесь час, а не лише на уроках), за їхнє життя та здоров’я відповідають педагоги. Про це йдеться в підпунктах 1, 5 пункту 6 розділу IV Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.

Тобто у школі учитель має:

вчасно повідомити учням про загрозу;
супроводжувати їх до укриття;
залишатися там з учнями до відбою повітряної тривоги.
Попри те, чи закінчилися у вчителя уроки за розкладом, чи ні, залишати сховище до відбою педагоги й учні не мають права. Про це йдеться в пунктах 15-16 “Порядку заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту”.

Водночас ніякої відповідальності для учнів-“втікачів” (незалежно від того, чи є ракетна небезпека у цей час) у законодавстві для педагогів не передбачено. Але про такі випадки вчителю/адміністрації закладу краще повідомити ювенальну поліцію чи шкільних поліціянтів, аби ті провели зі школярами / школярками профілактичні бесіди.

В одній зі шкіл Києва під час повітряної тривоги уобвалилася стеля укриття, в якому перебували діти. Надзвичайна подія сталася у п’ятницю, 22 грудня.

Про це повідомив заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Тимур Ткаченко у Facebook.

“Під час повітряної тривоги діти були в укритті, стався обвал стелі через прорив труби. На щастя, ніхто не постраждав. Школа 1981 року. Вже встановлюються деталі. Слідчо-оперативна група та експертиза будуть найближчим часом”, – написав Ткаченко.

Посадовець зазначив, що укриття нещодавно було відремонтовано за кошти благодійного фонду і перевірено зовсім недавно.

“Як бачимо, до безпеки треба підходити значно ретельніше”, – підсумував заступник міністра.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що 1 вересня в школах України діятимуть три формати навчання. В кожній області свій — в залежності від безпекової ситуації. пише “ДС” з посиланням на Telegram прем’єра.

Шмигаль підкреслив, що там, де є загроза життю чи здоров’ю дітей, офлайн, тобто очного, навчання не буде. З боку ОВА має бути регулярний моніторинг безпекової ситуації в громадах. В залежності від рівня загроз будуть ухвалювати формат навчання — очний, онлайн чи змішаний.

Місцева влада найкраще розуміє ситуацію в себе в громадах, а тому остаточні рішення про формат навчання будуть ухвалювати саме на місцях.

За даними Шмигаля, 68% освітніх закладів мають укриття різного типу. Це дозволяє розмістити там 4,7 млн учнів та вчителів. Але цього недостатньо. Місцева влада повинна діяти активніше. Гроші на укриття Уряд виділив ще в квітні – 1,5 млрд грн.

У 2023 році планується облаштування майже 1,5 тис. укриттів, загалом їх треба збудувати 5,4 тис. Всі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності.

Станом на кінець липня близько 65% закладів освіти в Україні обладнано укриттями. Там може розміститися 56% учасників освітнього процесу.

Про це в ефірі телемарафону повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.

“На даний час держава виділила окрему субвенцію для забезпечення і додаткового облаштування укриттів – це 1,5 млрд гривень була ухвалена постанова про її розподіл. Ця субвенція вже пішла по регіонах. Регіони мають облаштовувати укриття там, де їх немає”, – наголосив представник МОН.

Наразі найкраща ситуація з укриттями склалася у закладах професійно-технічної освіти – 95% закладів обладнано укриттями. Зі школами та дитячими садочками ситуація гірша: 75% та 55% мають сховища.

За словами Демченка, за стан укриттів у садочках, школах та професійно-технічних закладах відповідають місцеві територіальні громади. Тим часом – за укриття у закладах фахової, передвищої та вищої освіти – керівники цих закладів.

Щодо форми навчання від вересня, наголошує представник Міносвіти, все вирішуватиметься в залежності від військово-політичної та безпекової ситуації. Остаточне рішення ухвалюють місцеві військові адміністрації.

Це правильно. Укриття в школах не під час освітнього процесу мають бути доступними для всіх.

Але!

Змушувати чергувати в школах вчителів – це пряма рабська праця.

Учителям за це додатково не платять. Просто примусове волонтерство.

Це вже проходили з «Пунктами обігріву».

Не може вчителька ніч бути в школі на чергуванні, а потім зранку йти викладати.

Це неправильно.

Змушувати директорів і вчителів це робити – використання службового становища.

Візьміть на додаткову ставку сторожа, залучіть ДФТГ до нічних чергувань чи використовуйте «Муніципальну варту».

Учителі мають викладати, а не закривати управлінські помилки керівництва Києва.

Якщо ще в якомусь місті України є такі випадки, пишіть в коментарях чи в особисті.

Ну, і в черговий раз привіт Профспілці.

Ви де?

Про це повідомили в Офісі освітнього омбудсмена, реагуючи на суспільну дискусію щодо правомірності залучення вчителів до нічних чергувань у шкільних укриттях, що наразі практикується у деяких школах столиці.

В Офісі освітнього омбудсмена наголошують, що переведення на іншу роботу фактично означає не додаткову роботу вчителя до його основної (навчати дітей), а саме як переведення на іншу роботу з відповідною оплатою.

“Дуже важливо, щоб це переведення було оформлене відповідними документами”, – йдеться у повідомленні.

Окрім того, в Офісі омбудсмена додають, що під час дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей.

Оплата за таку роботу має здійснюватися не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Водночас переведенню та виданню документів має передувати створення відповідного формування цивільного захисту в певній громаді та включення цих працівників до такого формування.

Як відомо, народний депутат Роман Грищук повідомив, що столичний Департамент освіти і науки змушує директорів шкіл і вчителів чергувати вночі в шкільних укриттях.

Позиція КМДА, столичного Департаменту освіти і науки, а також освітянської Профспілки щодо зазначеного питання поки не оприлюднена.

В Києві оголосили тендер на закупівлю барабанів для укриттів. Вартість закупки – практично млн гривень. Через це було ініційоване службове розслідування щодо доцільності придбання музичних інструментів.

Про це повідомив голова Дніпровської РДА Павло Бабій.

За його словами, було направлено відповідні листи щодо проведення службового розслідування та створення комісії. В неї увійдуть представники Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міськради, Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту та Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Комісія буде перевіряти обґрунтованість та доцільність проведення такого тендеру.

“Хочу наголосити, що кошти з бюджету міста Києва та держави на придбання барабанів не були витрачені. А також достроково розірвано договір на закупівлю музичних інструментів (барабанів різних діаметрів) у кількості 306 штук”, – наголосив Павло Бабій.

Інцидент з невідкритим укриттям у Деснянському районі Києва розворушив вулик невирішених за 15 місяців повномасштбного вторгнення проблем по всій країні.

У нас не вміють запобігати трагедіям, лише постфактум розводити руками, шукати «цапа-відбувайла» і в кращому випадку – почати вирішувати проблеми реактивно.

Останні новини з Житомира: департамент освіти міської ради не придумав нічого краще, аніж покласти відповідальність за використання укриттів у школах на … вчителів.

Наказом передбачена організація чергування працівників закладу в позанавчальний час та у вихідні дні (тобто вдень та вночі). Якщо не буде бажаючих, то примусове призначення відбуватиметься згідно з наказом.

Якими посадовими інструкціями передбачено, що вчителі повинні працювати сторожами, клінінг-менеджерами, спеціалістами із забезпечення громадського порядку та виконувати всі інші функції, які покладаються на особу, відповідальну за відкриття, порядок перебування та забезпечення умов перебування в укриттях?

Мер визнає, що є випадки крадіжок у навчальних закладах під час роботи укриттів (тобто контролювати ситуацію та відповідати за майно мають вчителі). Так само мер підтверджує, що за зачинене укриття в школі наступатиме кримінальна відповідальність (тобто для вчителів?).

Станом на зараз єдиною особою, яку закрили в СІЗО на 60 днів без права внесення застави за невідкритий підвал поліклініки у Києві, став сторож, який не встиг відкрити двоє дверей (поліклініки та підвалу) за лічені хвилини польоту ракети.

Даруйте за подробиці, але в ту ніч я від моменту тривоги до початку вибухів встигла тільки сходити на кухню по воду і накритися ковдрою.

Про добровільність такого чергування чи доплати ніхто не говорить. Але якщо, не приведи Господь, станеться чергова трагедія, вгадайте з одного разу, на кого її повісять?

Я – глибоко зацікавлена особа, бо моя мама працює вчителькою. Її обов’язок – вчити дітей, прищеплювати почуття культури та патріотизму, дбати про безпеку дітей (у т. ч. провести в укриття) під час уроків.

Але не відповідати за збереження шкільного майна, чистоту, порядок перебування в укритті та комунікацію з неадекватними персонажами, які прийдуть у сховище не задля укриття. При всій повазі.

Ми живемо вже 15 місяців в умовах необхідності функціонування бомбосховищ, а не шкільних чи лікарняних підвалів. І займатися ними мають не вчителі та лікарі. Бо не можна мікроскопом забивати цвяхи.

Раніше окупанти здійснювали масовані ракетні обстріли з інтервалом у два тижні, потім завдавали ударів по понеділках, а зараз атакують майже щодня, але обмеженим боєкомплектом. Чому ворог змінив тактику та чого варто очікувати в найближчому мабутньому?

В коментарі для ТСН.ua ситуацію прокоментував військовий експерт, колишній речник Генерального штаба ЗСУ Владислав Селезньов.

“Перше: росіяни мають можливість виготовляти 67 ракет на місць. Це інформація нашої розвідки. Йдеться про 2 “Кинджали”, 5 “Іскандерів” та інші”, – зазначив Владислав Селезньов.

За його словами, атаки зараз відносно не масовані.

“Але відповідаючи на запитання про те, чому так часто окупанти здійснюють пуски, можна сказати, що росіяни намагаються сформувати майбутне поле бою для того, щоб максимально сповільнити підготовку української армії до контрнаступу, виснажити наші запаси, запаси ППО. Щоб накопичити – на це потрібен час та домовленості з нашими західними партнерами, потрібно виробництво нового, що компенсує втрачене. Росіяни дуже нервують через наш майбутній контрнаступ, тому виснажують по-максимуму”, – сказав експерт.

Щодо атак по столиці, Владислав Селезньов дотримується думки, що росіяни намагаються влучити по об’єктах, де ухвалюються рішення, звідки відбувається управління, де є пункти управління та зв’язку.

До цього експерт додав, що наша ППО вночі 29 травня досить активно відпрацювала, їй потрібен час для перезарядження.

Шляхом масованого використання дронів ворог намагається максимально вихолостити наші можливості. Тобто вночі намагаються вихолостити наші запаси для ППО, а далі вгатити ракетами. З урахуванням того, що нещодавно до Росії було доставлено чергову партію дронів-камікадзе “Shahed”, за різними оцінками – від 100 до 200, очевидно, що обстріли триватимуть до завершення повномасштабної війни.

“Нам потрібно постійно комунікувати із західними партнерами для отримання запасу боєкомплекту до тих систем, які ми маємо. Крім цього, звільнення наших територій до кордонів 1991 року не вирішить питання ракетної небезпеки. Безпечні можливості нам забезпечить лише знищення бойового потенціалу путінської армії”, – додав він.

Нагадаємо, українців, які в Києві ховалися у метро під час російської атаки, зняли на фото відомі фотографи Костянтин і Влада Ліберови. Так, на фото зафіксовано, як під час ранкового ракетного обстрілу столиці ворожу атаку в метро перечікують і дорослі, і діти.

Зазначимо, що російські війська запустили по Києву та області 11 ракет – балістичних і крилатих “Іскандерів”. Сили ППО збили всі повітряні цілі, однак уламки ворожих ракет впали в чотирьох районах столиці, завдавши ушкоджень та поранивши людину.

Український артист Андрій Данилко, відомий за своїм сценічним образом Вєрки Сердючки, емоційно відреагував на черговий ракетний удар по Києву.

У сторіз в Instagram виконавець поділився відео, яке показує весь жах сьогоднішньої реальності українців. У ролику київські школярі під виття сирен і звуки вибухів з криками бігли до укриття.

Данилко гнівно звернувся до росіян та наголосив, що кожен причетний до цієї жахливої війни обов’язково понесе покарання.

“Путінські нелюди, ви відповісте за всі дитячі сльози, за зламані долі, за зруйновані міста”, – написав артист.

Нагадаємо, що зранку 29 травня російська армія завдала чергового ракетного удару по містах України. В Києві майже одразу від початку тривоги почали лунати вибухи. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури.

Так, Горбачов сказав, що це – не єдина школа з укриттям у такому стані.

Про це освітній омбудсмен розповів в ефірі ТСН.19:30.

“До нас батьки звертаються здебільшого щодо можливості зайти і подивитися (до укриттів – ред.), бо, на жаль, я так розумію, у певної кількості закладів – картина та сама. Вони просто батьків бояться пускати туди, щоб батьки не прийшли і не побачили”, – сказав Горбачов.

Вихід з такої ситуації він бачить один – дистанційне навчання.

“Це дійсно надзвичайно обурливо. І мене, і власне батьків цікавить навіть не те, чому не зробили, а що буде далі. А далі тут вихід просто безальтернативний – це дистанційне навчання до того моменту, доки врешті не знайдуть коштів і не зроблять належні облаштування укриттів. Більше тут нічого не можна зробити”, – вважає освітній омбудсмен.

Горбачов зазначив, що точної цифри щодо облаштованих укриттів та бомбосховищ у школах наразі немає. Це стане відомо за тиждень-два після початку навчання.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram віцепрем’єра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

“4032 школи подали заявки на участь у програмі “Wi-Fi в укриттях”. 962 заклади освіти вже мають інтернет в укриттях, інші – отримають його вже невдовзі”, – зазначив посадовець.

Федоров наголосив, що аби отримати обладнання для Wi-Fi, представнику навчального закладу необхідно заповнити онлайн-форму.

Джерело: сайт ВР

Деталі: У стані проходження законопроєкту зазначено: “Повернуто з підписом від Президента”.

Законопроєкт №7398 передбачає термінове розгортання в Україні мережі бомбосховищ, зокрема й у новобудовах. Так, містобудівна документація повинна включати інформацію про плановані інженерно-технічні заходи цивільного захисту, бо інакше її не затвердять.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відтепер може відмовити у видачі сертифікату про готовність будівлі до експлуатації, якщо забудовник не завершить роботи з обладнання бомбосховища.

Законопроєкт №7398 також містить нормі щодо наявності інженерно-технічних засобів для евакуації маломобільних громадян у будівлях, де постійно проживають більше 50 людей та в спорудах, де тимчасово можуть розміщуватися більше 100 осіб.

Крім того, закон спрощує процедуру передачі земельної ділянки для розміщення об’єктів цивільного захисту та визначає, як потрібно утримувати в належному стані об’єкт укриття.

Інформує Всеосвіта.

Вимагати від учителя, щоб він у підвалі під час повітряної тривоги обовʼязково проводив заняття, — це занадто.
Від учителів не вимагатимуть проводити уроки в підвалі школи під час повітряної тривоги.

Про це в інтерв’ю розповів освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

За його словами, зараз не можна стверджувати, чи є в Україні регіони, де безпечно починати офлайн-навчання. Так, директори шкіл і місцева влада можуть зменшити ризики для дітей і працівників, але не можуть загалом усунути небезпеку російських ударів.

Заклад освіти, управління освіти, місцева влада мають робити все, щоб максимально зменшити ризики, обладнати укриття там, де вони є, розробити алгоритми дій у різних ситуаціях і навчити дітей, вчителів і батьків. Це те, що ми можемо зробити та за що відповідаємо, — пояснює Горбачов.

Окрім того, він додав, що у школах, де планують офлайн-навчання, потрібно зробити зрозумілу систему навігації приміщенням, а також навчити вчителів, як правильно евакуюватися під час повітряної тривоги.

За словами омбудсмена, наразі немає чіткої вимоги, що вчителі мають проводити уроки в підвалах. На його думку, це залежить від умов в укриттях, кількості дітей.

Якщо така можливість є, я б просив колег, щоб вони працювали, наскільки це можливо. Але вимагати від учителя, щоб він у підвалі під час тривоги обовʼязково проводив заняття, — це занадто, — зазначає Горбачов.

Нагадаємо, усі школи Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей працюватимуть за дистанційною формою.

Також за очною формою навчання не працюватимуть школи у Запорізькій та Одеській областях.

Про це, перебуваючи на Запоріжжі, повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко.

Відповідно, школи які не матимуть укриттів, будуть надавати освіту в онлайн-форматі або практикувати змішану форму.

У зонах бойових дій і на прилеглих до них територіях навчання буде здійснюватися виключно у дистанційному форматі.

Також заняття у закладах позашкільної освіти будуть відбуватися лише за наявності бомбосховища в освітніх будівлях.

Наявність облаштованих сховищ – головна умова для роботи начальних закладів. Нині їх перевіряють спеціально створені комісії. Як варіант – проводити освітній процес – дистанційно. Повномасштабне вторгнення росіян позначилося і на кількості школярів. Скажімо, до першого класу нині записалося значно менше дітей, ніж минулоріч. Проте, у серпні ще буде донабір, тому ситуація може змінитися, йдеться в ТСН.

Наважуються направити на навчання своїх дітей не усі батьки. У одній київській гімназії дефіцит першачків. Якщо зазвичай, каже директрорка Галина Поварчук, набирали близько півсотні учнів – цьогоріч у списках поки вдвічі менше. «Багато батьків виїхало з маленькими дітьми і вони на сьогоднішній день ще не готові повертатися. І ще – якщо мама не працювала і вона не має, куди повертатися на роботу, вона залишається в якійсь країні, вона записує дітей в ту школу, і вона починає ходити в тій школі директорка гімназії Галина Поварчук.

І така ситуація не лише в цій гімназії. Хоча до вересня все ще може змінитися. «У минулому навчальному році у нас було 400 173 першокласника. За тою інформацією оперативною, яку ми маємо зараз – 325 тисяч. Оскільки ведуться бойові дії – ми можемо очікувати, що їх буде менше, ніж у минулому навчальному році», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

Але віддати дітей на навчання – лише пів справи. Питання ще й як вони потім отримуватимуть знання: дистанційно або ж очно. Крім бажання батьків, усе залежатиме від безпекової ситуації у країні та чи мають заклади облаштовані укриття, куди в разі сигналу тривоги спускатимуться учні. «Оце наше цокольне приміщення. Воно буде слугувати за укриття для наших учнів», – кажуть в гімназії.

Це – цокольне приміщення, частину якого раніше використовували як гардеробну. Тут ще мають доробити ремонт. Серед вигод – вода, санвузол, світло, кілька евакуаційних виходів. Саму споруду звели ще у ХІХ столітті, тож стіни досить міцні. «Ширина наших стін 2 метри 40 сантиметрів. Тут гарно все зроблено і якщо ви звернете увагу на наші стелі, вони мають опуклу поверхню, що гарантує більшу безпеку», – показує директорка.

Вона також додає, що в деяких приміщеннях уже розставили стільці. Ба більше – облаштували кілька класів. Тож учні під час тривоги зможуть продовжити навчання. Щоправда, у цих приміщеннях – є вікна, їх невдовзі мають затулити ставнями або мішками з піском.

Наскільки пристосовані шкільні укриття та чи є вони взагалі, перевіряє спеціальна комісія. До неї входять, зокрема, представники держслужби з надзвичайних ситуацій. «Загальна кількість шкіл у державі їх складає трохи більше 10 тисяч, перевірено біля половини. Десь 37% шкіл мають захисні споруди і найпростіші укриття», – кажуть рятувальники.

Найбільше притензій під час перевірок – стосуються недостатньої кількості евакуаційних виходів та захаращеність шляхів евакуації. Деякі ще й обшиті не вогнетривкими матеріалами. Це можна виправити. Та й навіть якщо у школі взагалі відсутні укриття – є варіанти. «Це укладення договорів з поряд розташованими суб’єктами господарювання, куди можуть учасники навчального процесу організовано евакуюватися, але відстань по нормах не може бути більш за 500 метрів», – каже директор департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС України Віктор Вітовецький.

А от школи, нехай і з укриттями, але розташовані у зоні бойових дій, очно – точно не запрацюють. «А також на відстані 40 км від небезпечних таких районів. Тобто це середня відстань польоту артилерійського снаряду», – кажуть рятувальники.

Такий крок вимушений, щоб не піддавати загрозі життя учнів та педколектива, бо ворог постійно обстрілює цивільні об’єкти. Зокрема, і заклади освіти. «Станом на сьогодні у нас зруйновано 128 закладів середньої загальної освіти – шкіл тобто – і 929 пошкоджено», – каже начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко.

У цих школах навчання можливе лише дистанційно. «Якщо немає фізичної будівлі – це не означає, що немає школи. Ми сподіваємося, що такі школи зможуть відновити навчання в онлайн форматі, що ті колективи будуть збережені, і що дітки зможуть навчатися саме з тими вчителями, яких вони знають, яких вони люблять», – каже Юрійчук.

Як варіант – перевести дитину в інший заклад – в регіон, де активних бойових дій немає. Здобувати українську освіту дитина зможе, і якщо перебуває закордоном. «Батьки можуть подати заяву в будь-яку школу, яка здійснює дистанційне навчання, або екстернат, або ж скористатися послугами нашої міжнародної української школи. Це може бути прямий екстернат, а є ще у нас 40 партнерських шкіл в 17 країнах Європи, які працюють з міжнародною українською школою за договорами», – твердить Юрій Кононенко.

Між тим, урядники не відкидають, якщо безпекова ситуація в країні погіршиться – усі або частину українських шкіл знову повністю переведуть на дистанційку.

Серед іншого, укриття повинні відповідати таким вимогам:

розміщуватись у підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному або першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями);
перебувати у складі основної будівлі навчального закладу чи безпосередньої близькості (до 100 м);
не розміщуватись поруч із великими резервуарами, що містять небезпечні хімічні, легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини, водопровідними та каналізаційними магістралями;
забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання та каналізації містять окремі приміщення для встановлення виносних баків;
забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним;
висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше ніж 2 м (допускається не менше ніж 1,8 м, якщо це передбачено проектною документацією);
основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію;
об’єкт повинен перебувати у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил);
Обладнання укриттів розраховується на безперервне перебування не менше 48 годин, тому необхідно забезпечити:
місця для сидіння (лежання). Можна використовувати стільці, лавки або ліжка, спортивні мати, каремати;
ємності з питною водою (1 людина/2 л на добу);
контейнери для продовольства;
виносні баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);
резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо) та електроживлення;
первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм);
засоби надання медичної допомоги;
засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, інтернет, рекомендується встановлення Wi-Fi пристроїв);
шанцеві інструменти (штикові та совкові лопати, ломи, сокири, пили, ножівки тощо).

Крім того, однією з вимог є дотримання правила не менше метра простору на одну особу.

Біля вхідних дверей необхідно розмістити табличку розміром 50х60 см з написом “Місце для УКРИТТЯ”, а також адресою розташування споруди, її балансоутримувача та місця зберігання ключів.

Про це написав український освітній діяч, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук у фейсбуці.

Зі слів освітянина, в офіційних джерелах поширюється інформація, що 11 % шкіл в Україні мають «належні» укриття. Водночас дивлячись на світлини облаштованих укриттів, «хочеться не лише лаятися, вживаючи мовні конструкції із обсценноі лексики, а кричати від розпачу».

«Бо якщо хтось думає, що такі розмальовані укриття врятують дітей та вчителів від ракетно-бомбових ударів, то він взагалі – повний ідіот», – вважає Ігор Лікарчук.

Проте освітянин додає: що вчительки разом із батьками зробили, що змогли. А якщо всі 11 % «належних» укриттів такі ж, то це іще гірше, ніж якби їх не було зовсім.

«Іще про одне: бомбосховища й укриття за назвами – це як морська свинка і свійська. Щось спільне, начебто, і є. Але насправді нічого спільного й близько немає», – констатує Ігор Лікарчук.

Сьогодні, 27 березня, в підвалі на Салтівці (Харків) народилася дівчинка. Пологи допомагали приймати медики швидкої.

Про це повідомили в обласному Центрі екстреної меддопомоги та медицини катастроф.

“О 06:30 у підвалі будинку на Салтівці, завдяки допомозі бригади у складі фельдшера Ірини Сумцової, медсестри Алли Сорокотяги та водія Олексія Корастильова, 28-річна харків‘янка народила чудову, здорову дівчинку вагою 2400 г, ростом 50 см”, — йдеться у повідомленні.