Про це повідомили у групі “Гриби UA” у Фейсбуці.

Автор зазначає, що такого урожаю грибів не було вже 1000 років. Також він опублікував на Ютуб-каналі відеоролик, в якому показав та розповів про весь процес рекордного збору.

Однoгo пpoдaвця нa бaзapi cпитaв – нeуpoжaй, кaжe, в тoму poцi!

А пл*ть в Чexiї уpoжaй, дe нaшa oлiя “Мaйoлa” кoштує 27 гpн., нa нaшi гpoшi?

В Пoльшi уpoжaй, бo тaм тeж нaшa oлiя кoштує бiля 30 гpн?

І тaк у вcьoму!

І чoгo ж тi дуpнi )(a)(ли, тaк пoгaнo живуть?

А тoму щo пo)(уй їм нa oднe oднoгo, нa iншиx, нa дepжaву, зpeштoю нa caмиx ceбe.” – пишe блoгep у cвoєму Фeйcбук.

Після трьох років посухи цьогоріч фермери сподіваються на хороший урожай озимих. А ось синоптики кажуть, що проблеми будуть на півдні й сході країни, де поки немає снігу, але куди йдуть суворі морози. За світовими ж прогнозами, нас чекає тепла весна, з помірними опадами.

Детальніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

На сході можуть бути проблеми з урожаєм

Начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко говорить, що незважаючи на снігопади, які покрили частину території України, ситуація з урожаєм цього року буде нерівномірною.

“Те, що зараз Київ завалений снігом, ще не означає, що так всюди. У нас Херсонська, Одеська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська та більша частина Харківської областей практично без снігу. Сніговий покрив заввишки 1-3 см – це майже нічого”, – говорить OBOZREVATEL Адаменко.

Вона сподівається, що нинішній циклон покриє снігом Одеську й Миколаївську області, а ось ситуація на решті території поки під питанням.

“Щоб зберегти посіви озимих, необхідна висота снігу понад 5 см за морозу нижче ніж -15 градусів. Поки ми спостерігаємо, що в тих районах, де вже були морози навіть до -23, сніговий покрив високий, до 40 см, й урожай збережеться. Але зараз ми чекаємо сильне похолодання, яке протримається до 19 лютого, і стає тривожно за ті регіони, де снігу практично немає”, – каже Адаменко.

Багато снігу – багато вологи
Після двох років посухи цьогоріч фермери України можуть сподіватися на те, що земля буде наповнена вологою.

“Спрогнозувати опади на весну зараз неможливо. Але що стосується снігу, то він ліг на не дуже промерзлий ґрунт, висота промерзання становила всього 15-20 см. Це говорить про те, що під час танення волога не скотиться в річки, хоча це теж непогано. А піде в ґрунт і створить запас води. А в тих регіонах, де зараз немає снігу або його шар дуже тонкий, з приходом морозів земля може сильно промерзнути. І тоді там виникнуть серйозні проблеми з озимими”, – розповідає спеціалістка.

Самі фермери з Луганщини розповідали, що через посуху в них уже пропало до 30% врожаю озимих. Оскільки рослини хоч і зійшли, але не змогли розпуститися, тобто вони зіпсувалися.

А ось фермер Василь Драч із Черкаської області такій погоді радий. “У нас земля не промерзла, а снігу багато. Це означає, що буде багато вологи і врожай буде хороший. До цього ми три роки жили за посухи. Коли земля на метр має бути зволожена, у нас волога була на кілька сантиметрів. Тому ми дуже сподіваємося на цей рік. Головне тепер, щоб під час танення не утворилася крижана скоринка і рослини не задихнулися”, – каже Драч.

Яка весна нас чекає
Якою буде цьогорічна весна, українські синоптики поки не наважуються сказати. Але якщо вірити раннім прогнозам, а точніше раннім тенденціям на погодні умови весни від західних учених, то нас чекає теплий сезон із помірними опадами.

Більш прохолодну погоду обіцяють Західній Європі, сюди можуть заходити холодні повітряні маси. І навіть проникати в Центральну Європу. А ось чим ближче на схід, тим погода буде теплішою. І температура повітря навіть може бути вищою за норму. Хоча не виключено й тимчасові похолодання, але вони будуть рідше, ніж зазвичай.

Що стосується опадів, то вони прогнозуються помірними. Але тенденції до посухи не спостерігається. А в районі Британських островів і Скандинавії кількість опадів буде навіть вищою за норму.

Для деяких фермерів така ситуація обернулася справжньою трагедією, яка підштовхнула до суїциду. Детальніше читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Втратив урожай і не зміг розплатитися
В Одеській області в селі Шевченкове місцевий фермер Володимир Сердюченко 11 травня, наклав на себе руки. Кажуть, він залишив записку, в якій пояснив причину свого вчинку. У селі досі не можуть прийти до тями.

“Ось Володимир наклав на себе руки позавчора, а сьогодні рано вранці в полі знайшли ще одного фермера. Поруч із ним лежав його мопед. Чи то поїхав у поле подивитися, що залишилося від його озимих і його збили, то чи теж, як Володя, покінчив з собою”, – розповідає OBOZREVATEL місцева жителька.

Володимир Сердюченко родом із Шевченкового, тут у нього залишився син, дочка і внуки. Він володів 150 га землі і вважався великим фермером. Однак, через аномальну зиму і посушливу весну врожаю він позбувся. І щоб хоч якось розплатитися з односельцями, йому потрібно було все пересіяти. А для цього був потрібен кредит приблизно в мільйон, якого фермер, за чутками, так і не зміг взяти.

“У нас не земля тепер, а просто пил. Якщо раніше землю зорють і не встигнуть розбити грудки, то вони так грудками і застигають. А тепер і цього немає, пил і все. Де дощик покропив там смугою озимі зеленіють, а поруч смуга жовта, все пропало”, – розповідає місцева жителька Валентина.

Востаннє подібна посуха тут була на початку 2000-х. “Якщо нам за гектар землі дають тонну зерна, то тоді давали півтонни, а на наступний рік фермер доплачував. А в цьому році я сумніваюся, що взагалі щось дадуть. А господарство треба утримувати, кури, у когось свині. Доведеться докуповувати або пускати під ніж”, – каже Валентина.

У селі води теж немає. Дають її тут раз у тиждень. Селяни наповнюють цистерни, і користуються цією водою всі сім днів. Поливати городи нею дорого.

“Від Дунаю до нас кілометрів 15-18, труби вже іржаві, куб води коштує 31 грн. Занадто дорогою город буде, щоб поливати. У сусіда є колодязь, він картоплю крапельним методом зрошує, вона у нього гарна. А у мене колодязя немає, тому у мене картопля навіть не зав’язується, доведеться її в цьому році на базарі купувати. Деякі з солоних колодязів воду беруть, так сіль на землі потім виступає”, – зітхає Валентина.

Вона розповідає, що нормального дощу в їх місцях не було вже два роки: “Трохи пройде, у мене землю намочить на 1 см, у сусіда через півкілометра – на 6 см. Ось кому як пощастить. У кого горох на 10 см виріс, у кого на 3 см”.

Хліб подорожчає

Фермер із Чернігівщини Василь Драч також говорить, що цьогоріч далеко не всі господарства будуть з урожаєм. “Дуже погані справи в Одеській, Херсонській, Миколаївській областях, у Кіровоградській 50 на 50. У нас на Чернігівщині, яким буде урожай – покаже травень. Якщо пройдуть дощі на Миколая і в перших числах червня, то половину врожаю ще вдасться врятувати. Волога в землі повинна бути на метр у глибину, а у нас поки на 30 см”, – говорить OBOZREVATEL Драч.

Генеральний директор ТОВ “Агро Аналіз” Вадим Дудка також зазначає, що на півдні України загинуло до 30% зернових, які вже не відновити.

“Ми перекрили постачання води до Криму і в найближчі роки відновлювати його туди не збираємося. Чому б державі не подбати про власне сільське господарство і не побудувати зрошувальну систему на півдні. Адже в Дніпрі води достатньо. Це дасть роботу, а також можливість вирощувати продукцію і платити податки”, – говорить OBOZREVATEL Дудка.

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що цьогоріч нас чекає неврожай, а разом із тим – підвищення цін на хліб і картоплю.

“Уже сьогодні є чітке розуміння того, що через погодні умови цей рік буде неврожайним. Ми будемо мати спекотне і посушливе літо. За попередніми оцінками урожай зернових буде на 18% нижчий, ніж минулого року, приблизно 60 млн тонн. Хліб подорожчає в зв’язку з підвищенням цін на зерно”, – пояснює OBOZREVATEL Пендзин.

Крім того, виросте попит на картоплю. Далеко не всі встигли посадити картоплю на своїх дачах і городах через відсутність громадського транспорту, тому будуть купувати її на ринках.

На думку Пендзина, ціна на продукти збільшиться на 10-15%. “Це попередні оцінки. Але ООН б’є на сполох: цього року більше людей голодуватимуть. Адже рік неврожайний, важкі погодні умови та через карантин багато країн не встигли повністю все посіяти. Тому ціна на продовольство піде вгору”, – пояснює Пендзин.

Правда, 13 травня, виступаючи в парламенті, прем’єр Денис Шмигаль здивував своїми прогнозами. На питання, чому донині Україна вивозить зерно за кордон на відміну від інших країн, які призупинили цей процес в умовах пандемії, прем’єр відповів:

“У нас достатня кількість зерна. У нас є шестимісячний запас для споживання в Україні до нового врожаю. Якщо ми не зробимо сьогодні експорту в тих кількостях, які повинні зробити при шестимісячному запасі, якого точно вистачить до наступного врожаю, ми отримаємо просто зерно, яке необхідно буде викинути на смітник, і агрокомпанії, бюджет України втратять валютну виручку”.

Зате будемо з яблуками

Поки Україні пощастило з овочами і фруктами. Незважаючи на дві хвилі заморозків, ми будемо і з ягодами, і з фруктами, і з овочами.

“Заморозки, які накрили східну Європу, захопили тільки частину західної України і то місцями. У середньому постраждало 20% м’якої ягоди – суниця, полуниця, малина, лохина. Перша хвиля заморозків яблука не зачепила. Вони тоді ще не цвіли. Єдине, що постраждало, це абрикоси і персики. Але, в принципі, їх у достатній кількості завозять в Україну з-за кордону”, – говорить OBOZREVATEL керівник проєкту “АПК Інформ: Овочі та фрукти”.

Цього року урожай кавунів у Херсонській області майже вдвічі перевищує минулорічний. Про це в ефірі ранкової програми телеканалу 1+1 повідомив губернатор області Юрій Гусєв.

За його словами, очікується врожай на рівні 300 тисяч тонн.
У зв’язку з цим Гусєв сподівається, що у зв’язку з великим урожаєм ціни на кавун знизяться в порівнянні з минулим сезоном.
Голова Херсонської ОДА також повідомив, що баржа з ​​кавунами відправиться з Херсонської області до Києва наприкінці наступного тижня (12-18 серпня).
“Баржа обов’язково буде… наприкінці наступного тижня баржа з ​​Херсонської області відправиться до Києва”, – сказав Гусєв.

Хліба в Україні в цьому році буде менше, хоча зернових аграрії посіють більше. Причина банальна — далеко не всі озимі благополучно пережили холоди.

«Стан посівів краще, ніж в середньому за п’ятирічку, але дещо гірше, ніж в останні два роки», — повідомила UBR.ua аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Єлизавета Малишко.

Експерт зазначає, що нестійкий температурний режим другої декади лютого привів до утворення крижаної кірки на полях. Тим не менш, побоювання викликають лише посіви озимого ячменю: на деяких ділянках загинуло від 15 до 30% рослин.

Вже зараз зрозуміло — багато площі під зерновими доведеться пересівати, а це додаткові витрати.

Бюджет весняної посівної збільшать та інші проблеми аграріїв — заминка з сертифікацією насіння, подорожчання пально-мастильних матеріалів і добрив та ін. У результаті селяни ризикують виручити від продажу врожаю менше очікуваних $6 млрд.

Ворожіння на зерні
Експерти відзначають, що поки на полях лежить сніг, робити остаточні прогнози рано. Але, станом на кінець лютого можна стверджувати, що більшість сходів озимої пшениці, жита та ріпак перезимували непогано і суттєвих втрат очікувати не варто.

«Льодова кірка тримається на деяких полях довше 40 днів, тому можлива часткова загибель посівів. Поки лежить сніг, важко сказати, який саме відсоток сходів загинув. Попередні дані говорять про те, що поки втрати невеликі», — розповіла Єлизавета Малишко.

Наприклад, по озимому ячменю посіви будуть втрачені на 30 тис. га. Це небагато, враховуючи, що загальна посівна площа під зерновими цього року становить приблизно 14,6 млн га. З них на частку ячменю припадає близько 3 млн га, пшениці — 6,3 млн га і кукурудзи — 4,3 млн га. Решта розподілено між іншими зерновими культурами.

Озимої пшениці в цьому році посіяли більше (приблизно 95% всіх посівів пшениці). Але восени була посуха, потім утворилася крижана кірка. Тому для майбутнього врожаю стануть вкрай важливими весняні дощі.

«Поки ми тримаємо збиральні площі під пшеницею нижче торішніх», — відзначають в УкрАгроКонсалт.

Виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Жемойда передбачає, що як мінімум у чотирьох областях від 30% до 70% площ під озимими, ймовірно, будуть пересівати, в тому числі і з-за крижаної кірки.

«Якщо справдяться песимістичні прогнози по озимому ячменю, то посіви ярого можуть бути збільшені до 2 млн га. Якщо втрати не перевищать 15%, то посіви ярого ячменю, за нашими попередніми прогнозами, складуть 1,9 млн га», — зазначила UBR.ua керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник.

За її словами, посіви ярої пшениці залишаться, як і в попередні роки, невеликі — на рівні 150-200 тис. га.

Як відомо, ярова пшениця дає урожай менше, ніж озима, тому її традиційно сіють менше. Зате це завжди продовольче зерно, а якість озимих сортів сильно залежить від погоди.

Тому багато буде залежати від того, чи зможуть дати хороший урожай слабкі посіви, відсоток яких вище, ніж рік тому.

«Ми вважаємо, що врожайність може бути нижче приблизно на 7%. Те ж саме по ячменю. Кукурудза — культура з більш високою рентабельністю, тому прогнози залишаються на рівні минулого року з можливим зниженням, так як вона більш витратна у вирощуванні та її можуть посіяти менше», — кажуть у УкрАгроКонсалт.

Поки в слабкому і розрідженому стані перебуває 18% посівів. Вони потребують особливої уваги і аграріям доведеться витратити більше коштів для обробітку і підживлення рослин.

«Слід відзначити, що різке зростання експорту українського цукру і досить стабільна ціна на нього всередині країни протягом року (без провалів, характерних для профіцитних років) може стимулювати аграріїв розширити посіви цукрових буряків», — зауважила Марія Колесник.

Наприклад, голова Вінницької ОДА Валерій Коровій заявив про плани щодо збільшення посівів, так як цукровий буряк стає експортно-орієнтованою культурою, що збільшує інтерес інвесторів до цієї галузі.

У той же час, остаточне рішення які сіяти пізні культури, аграрії будуть приймати після того, як стане зрозуміло, що буде з зерновими і як змінилася ринкова кон’юнктура.

Руйнівні насіння
Крім традиційних проблем із закупівлею палива, добрив і засобів захисту рослин, вартість яких сильно залежить від коливань валютного курсу, в цьому році з’явилися нові труднощі. Зокрема, тільки 21 лютого Кабмін затвердив порядок проведення сертифікації насіння для посівної.

За словами міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового, це дозволить видавати сертифікати якості на насіння. Справа в тому, що без державної сертифікації посівного матеріалу аграрії не змогли б через два тижні вийти в поле. Згідно українському законодавству, все насіння, які отримує господарство, повинні супроводжуватись відповідним сертифікатом, що засвідчує їх сортові та посівні якості.

Нагадаємо, аграрії стверджували, що вперше за 70 років посівна опинилася під загрозою зриву, так як процес сертифікації насіння з грудня 2016-го зупинився.

Пізніше початок сертифікації, на думку аграріїв, призведе до підвищеного попиту на автотранспорт, так як після сертифікації дистриб’юторам доведеться ще розвозити насіння по кільком тисячам господарств. Тому ймовірно зросте вартість перевезень, що позначиться і на собівартості насіння.

Зупинка поставок вугілля з ОРДЛО також може привести до зриву посівної. Таку заяву зробив директор профільного департаменту Полтавської ОДА Сергій Фролов. За його словами, насіння для посівної ще треба готувати на елеваторах, які споживають багато електроенергії.

Тому зберегти маржу на торішньому рівні аграрії зможуть лише за умови, що світові ціни на їхній товар до моменту збирання врожаю зростуть.

В цьому зацікавлені не тільки селяни, а й всі українці, адже аграрна галузь є одним з найбільших постачальників валюти в країну.

Скільки коштує врожай
Але гарантувати нашим фермерам хороші грошові перспективи сьогодні не може жоден експерт. Зараз, на перший погляд, все добре — на світовому ринку відзначається тенденція до підвищення цін.

«Попит на українське зерно, як продовольче так і фуражне, а також на олійні високий», — говорить Марія Колесник.

За попередніми оцінками аналітиків консалтингового агентства ААА, експорт зерна в поточному маркетинговому році може досягти рекордного показника в 39,5 млн тонн.

Якщо урожай, як і очікується, складе 60 млн т, експорт буде на рівні 33-35 млн т.

«Зараз ціна на українське зерно на умовах FOB в портах Чорного моря коливається в діапазоні $170-180/т в залежності від якісних показників. Тобто, експортна виручка від зернових повинна скласти до $6 млрд», — повідомила UBR.ua Марія Колесник.

Однак, як зазначає Єлизавета Малишко, конкуренція на світовому ринку зерна дуже жорстка, а тому значного збільшення цін очікувати не варто. А при збільшенні витрат аграріїв можна говорити, що прибуток від майбутнього врожаю виявиться нижче, ніж у минулому році.

Про це повідомили в агентстві Bloomberg.

Відзначається, що Франція втратила значну частину експорту в цьому році через повені. А Україна зуміла скористатися ситуацією.

За даними УкрАгроКонсалт, які наводить агентство, у липні-серпні Україна експортувала 240 тис. тонн пшениці до Індії. Це сталося після повені у Франції, яке скоротило урожай пшениці до найнижчого рівня з початку 1980-х років.

“Традиційно, Індія імпортує більшість пшениці з Франції та Австралії, – йдеться у звіті УкрАгроКонсалт. – Враховуючи зниження виробництва пшениці у Франції в поточному сезоні і проблеми якості, українські експортери отримали відмінний шанс зайняти місце на цьому ринку.”

Відзначається, що Індія готова скасувати 25% імпортний збір на пшеницю, через її нестачу в 2016-2017 роках і стане нетто-імпортером пшениці вперше за останні шість років.

При цьому ціна французької пшениці вище, ніж української. “Якщо експортні ціни на французьку пшеницю, як правило, можна порівняти з українськими, то зараз вони вище на $18-20/т., – сказали аналітики. – Тільки Росія може конкурувати з Україною.”

Нагадаємо, що в Міністерстві аграрної політики і продовольства прогнозують експорт українського зерна в обсязі 39,8 млн тонн в 2016/2017 маркетинговому році (липень-червень).