ТСН.ua розповідає, що 11-річний Павло був свідком вбивства матері та іншої жінки

На кадрах, які опублікувала поліція, видно, що нападник прямує до центру села, де люди відзначали храмове свято.

Згодом він почав хаотично стріляти. 11-річний Павло був на заході з мамою, от що він розповідає.

“Ми з мамою йшли до тих атракціонів і чуємо якісь бабах. Ми розвертаємося, щоб іти іншою вуличкою. І чоловік стріляє в маму, потім в цьоцю (тітку – ред.) і хоче ще в мене стрільнути, то я присів і він не попав”, – каже син загиблої Павло Мальшевський.

Хлопчик побіг кликати на допомогу. Та коли люди почули постріли – почали панічно розбігатися в пошуках укриття.

Нападник жив у 78-річної жінки

“Він йшов зверху, пояснюю вам. Потім йшла та жінка, що він на квартирі в неї жив. Він тут її ввалив. Вона лежала. І ту жінку вбив з дитиною, хлопчик йшов. Бігав по вулиці і казав, дядьку, дядьку, маму застрелили. Ніхто не йшов рятувати бо боялися”, – каже місцева жителька Марія Потієнко.

Після перших пострілів нападник не зупинився і продовжив шлях через село, знову та знову відкриваючи вогонь, кажуть місцеві. На виклик одразу приїхали правоохоронці, військові та медики.

Що відомо про потерпілих

Лікарі швидкої взялися допомагати 6 пораненим: 2 жінок, яким було 78 та 41 років врятувати не вдалося. Ще двох потерпілих вже прооперували.

“Одна важка, яка прооперована, знаходиться в реанімації, другий вчора прооперований, в соматичному відділенні. Важкий стан тої що в реанімації і середній того що в соматичному відділенні”, – каже заступник головного лікаря Тернопільської обласної клінічної лікарні Віктор Запорожець.

Що відомо про підозрюваного

Нападника вдалося затримати через сорок хвилин після стрілянини. Упіймали на околиці села, за два кілометри від місця трагедії. Він був озброєний.

“Підозрюваний 1979 року народження. Він дійсно являється одним з військовослужбовців однієї військової частини яка дислокується в Тернопільській області. Він приймав участь в бойових діях повернувся з передової. Слідством буде досліджено чому саме ця особа саме в цей момент була там з зброєю”, – каже керівник ГУ Нацполіції в Тернопільській області Сергій Зюбаненко.

45-річний стрілець був мобілізований з Житомирщини. Після поранення служив у тилу. Серед основних версій стрілянини – соціально-побутова та стан здоров’я нападника.

Військові психологи кажуть, бійці, які повернулися з фронту часто страждають на посттравматичний стресовий розлад.

Люди кажуть, що не могли, що не могли такого очікувати від підозрюваного

Вулиці села нині майже порожні. Жителі шоковані. Кажуть, нападника знали і зовсім не могли очікувати, що він розстрілюватиме людей.

“Він був дуже розумний чоловік, ніколи б ніхто не подумав на нього. Я йшла дорогою з ним завжди привіталася – добрий день – добрий день. Ту жінку, яку він застрелив, сказав – вибачте бабцю, я маю контузію”, – каже місцева жителька Марія Потієнко.

Павло, який через цю стрілянину втратив маму, тепер сирота, його батько помер кілька років тому. Хлопець має лише літню немічну бабусю і старшого брата.

“Я хочу, щоб мій старший брат взяв над мною опікунство, мій брат вчиться в педагогічному університеті на вчителя географії. Лишилися самі і ми будемо дуже вдячні якщо нам хтось допоможе фінансово”, – каже 11-річний Павло.

Прощання із загиблими в селі відбудеться у найближчі дні. Справу розслідують як умисне вбивство. Нападник під вартою, йому загрожує довічне ув’язнення.

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області визнав винним в ухиленні від мобілізації військовозобов’язаного, який не прийшов у військкомат після отримання повістки. Суд призначив йому рік тюремного ув’язнення.

Як вказано у вироку суду, який винесли у серпні 2023 року, у лютому 2023 року Володимир В. отримав повістку та пройшов військово-лікарську комісію, яка визнала його обмежено придатним до військової служби. Після цього йому вручили повістку про необхідність прийти у військкомат через тиждень для відправлення на службу в ЗСУ.

Володимир В. не прийшов у вказаний день у військкомат та надалі ухилився від призову, через що щодо нього порушили кримінальне провадження а ст.336 ККУ (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації). У суді чоловік свою провину визнав та розповів, що він не прийшов у військкомат, бо боявся служити.

Справу розглянула суддя Уляна Луковкіна, яка, дослідивши усі матеріали справи, признали Володимиру В. рік тюремного ув’язнення. На вирок ще може бути подана апеляція.

https://zaxid.net/news/

Про це повідомляє “Суспільне.Полтава” із зали Котелевського райсуду.

Відомо, що двоє російських солдатів Олександр Бобикін та Олександр Іванов служили у Мурманській області. Бобикін був водієм-зарядником системи залпового вогню “Град”, Іванов – навідником.

У січні 2022 року їх відправили на навчання до Білорусі, міста Курська. До кінця лютого окупантів переправили до Білгородської області, звідки вони відкрили вогонь по території України вранці 24 лютого.

За словами обвинувачених, їм наказали поставити шість “Градів” на відстані 4-6 кілометрів від кордону з Україною. У такому положенні зброя стрілятиме хаотично, і солдати розуміли, що під обстріл потраплять і мирні населені пункти. Незважаючи на це, злочинний наказ вони виконали, після чого вони присунулися ближче до кордону і повторили обстріл.

Окупанти заявили, що жодних коригувань вогню або точних координат не отримували і стріляли за умовною вказівкою. Того ж дня, 24 лютого, окупанти перетнули кордон з Україною та обстріляли Харківську область, просунувшись углиб на 20-30 км.

Внаслідок цих обстрілів у двох селах Харківської області було пошкоджено електричну підстанцію, повітряні лінії електропередачі, житлові будинки, ліцей.

ЗСУ розбили колону окупантів 24 лютого, після чого Бобикін та Іванов переховувалися три дні по домівках, а потім здалися в полон українським захисникам.

Обох військових визнали винними у порушенні законів та звичаїв війни. Прокуратура просила засудити їх до 12 років в’язниці – найважчого можливого покарання.

Російські загарбники свою провину визнали і покаялися у скоєному. Захист просив пом’якшити покарання, заявивши, що Бобикін та Іванов діяли за примусом. Але суд не знайшов доказів того, що окупанти не могли відмовитись виконувати злочинний наказ. У результаті обох російських солдатів засудили до 11,6 років ув’язнення в Україні..

Президент наголосив, що у проголосованому депутатами вигляді закон підписати неможливо.

– Це не те, чого очікують українці, й не те, що їм обіцяв я, внісши цей законопроект на розгляд парламенту. Ми маємо встановити пропорційне та справедливе покарання за правопорушення, пов’язані з декларуванням.

Володимир Зеленський підкреслив, що чиновники повинні отримати гідне покарання за брехню у деклараціях. Тоді як у законі за правопорушення передбачається ув’язнення до двох років.

Що не так з законом про брехню в деклараціях

3 червня парламент підтримав законопроект №4651 про брехню в деклараціях. Відповідно до документа, внесення недостовірної інформації у декларації каратиметься позбавленням волі до двох років.

Крім того, чиновники можуть не вказувати дані про майно своїх родичів, що дасть їм змогу приховувати свої активи.

Як пoвідoмляє Yavp.pl з пoсиланням на сайт столичної поліції, молодий чоловік 11 разів на касі самообслуговування вибирав замість фісташок арахіс, а тому платив менше за покупку. Затримали його під час останньої, одинадцятої, спроби провернути ту ж саму операцію.

Цього разу громадянин України хотів купити 350 г фісташок за ціною арахісу. Однак працівники магазину вже встигли його вирахувати, тому охоронці були напоготові. Після затримання на місце викликали поліцію, яка забрала хлопця до відділку.

Встановлено, що своїми діями, починаючи від 5 березня 2021 року, він наніс збитків магазину на суму 270 зл. За це йому пред’явили звинувачення в шахрайстві. Тепер громадянину України може загрожувати навіть кілька років в’язниці.

Окрім того, засуджений мусить виплатити по 10 тисяч злотих (близько 74 тисяч гривень) постраждалим сім’ям. Про це з посиланням на “Польське радіо” повідомляє “Сьогодні“.

Зазначається, що аварія сталася 3 листопада 2019 року на автодорозі в Кемпінському повіті Великопольського воєводства. Там легковик Volskwagen Passat з’їхав з дороги і влетів у дерево. На місці загинули двоє поляків 31 і 39 років.

Тоді за кермом був 21-річний українець, якого в дуже важкому стані перевезли гелікоптером до лікарні в місті Кемпно. Обстеження показало у нього в крові 2,7 проміле алкоголю.

За даними слідства, перед аварією він неодноразово сідав за кермо і тією ж дорогою їздив на автозаправку по сусідству за алкоголем.

Про це йдеться на офіційному сайті міністерства.

Зокрема, у листі пишуть про те, що у разі недотримання вимог законодавства України про охорону здоров’я керівники закладів освіти несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством (стаття 80 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII “Основи законодавства України про охорону здоров’я”).

Іншими словами, якщо школа продовжує працювати в регіоні, який потрапив в “Червону зону” та не дотримується інших санітарно-гігієнічних правил, то керівника школи можуть оштрафувати або посадити за ґрати.

Обмеження волі на строк до трьох років очікує директора освітнього закладу, якщо недотримання карантину призвело до смерті неповнолітньої людини або завдало їй інших тяжких наслідків.

Якщо ж говорити про штрафи, то для громадян, то він становить від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За погрози вбити Президента України, вороже налаштованої до цілісності України депутатці Порошенка загрожує тюремне ув’язнення терміном на 5 років повідомляють ФАКТИ

Про це заявив глава Служби безпеки Іван Баканов в інтерв’ю Главкому.

Так, Баканов повідомив, що в разі підтвердження лінгвістичної експертизою факту загрози, Звіробій і Федіної загрожує ув’язнення.

«Якщо лінгвістична експертиза підтвердить факт реальної загрози, мова буде йти про укладення. «Наскільки мені відомо, кримінальну справу відкрито, я думаю, експертиза на завершальній етапах. Там були реальні погрози вбити главу держави. У будь-якій країні світу за такі загрози людина відправляється в місця позбавлення волі. Я думаю, що найближчим часом підозрювана Федина буде засуджена », – розповів Баканов.

Також Баканов уточнив, що виробництво за даним інцидентом, крім Госбюро розслідувань, є і у СБУ.

Раніше повідомлялося, що два відморозка працюють на олігарха Порошенко публічно закликали підірвати Президента України Володимира Зеленського:

Відморозки на наступний день почали пищати про репресії і утиски свободи слова. Хіба заклики вбити Президента це свобода слова?

https://youtu.be/pTyDlHdQCrk

У Польщі власниці польського підприємства, яка залишила помирати українського працівника в лісі, загрожує до 5 років позбавлення волі. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на Gazeta Wyborcza.

36-річний українець працював на підприємстві з виробництва трун поблизу міста Новий Томишль. Тіло чоловіка знайшли лісники недалеко від міста Вонгровець у Великопольському воєводстві.

“Поліцейські з’ясували, що в жаркий день чоловікові стало погано на роботі і він знепритомнів. Коли інші працівники повідомили власниці, вона заборонила викликати швидку допомогу і наказала всім йти додому. Потім з’ясувалося, що чоловік непритомним зник з території підприємства. Не було його також вдома, де він жив. При дивних обставинах зник також один з українців, який жив і працював зі зниклим працівником”, – сказав представник Великопольськіої поліції Анджей Боров’як.

Він додав, що “після вивчення всієї інформації і домовленостей з прокуратурою поліцейські вирішили затримати власницю фірми. Жінку взяли під варту. Правоохоронці почали також розшукувати українця, який зник після інциденту. За кілька днів вони виявили його в одному з хостелів у Ломжі”.
За інформацією Боров’яка, докази та інші матеріали дали підстави, щоб пред’явити власниці фірми звинувачення в ненаданні допомоги, а також ненавмисному спричиненні смерті. За це їй загрожує до 5 років ув’язнення. Подібне покарання загрожує й затриманому громадянину України, який, знаючи обставини інциденту, переховувався і приховав інформацію, перешкоджаючи слідству.
Померлий Василь Чорней не хворів, раніше не знесилювався, у нього не було епілепсії, каже його дружина Наталя. В Україні без батька залишилося троє його неповнолітніх дітей.

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які передбачають

Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які передбачають довічне ув’язнення за військові злочини і акти агресії. За прийняття законопроекту у четвер проголосували 228 депутатів при 226 необхідних.

Ініціатором проекту закону виступив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Даним законопроектом пропонується “гармонізувати українське законодавство з міжнародним правом”. Пропонується збільшити максимальний термін за акти агресії та військові злочини з 15 років до довічного ув’язнення.

Положення проекту закону спрямовані на забезпечення криміналізації основних злочинів з міжнародного права (геноцид, агресія, злочини проти людяності і військові злочини), забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів”, – сказано в пояснювальній записці.

Крім того, законопроект спрямований на вдосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування.

і акти агресії. За прийняття законопроекту у четвер проголосували 228 депутатів при 226 необхідних.

Ініціатором проекту закону виступив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Даним законопроектом пропонується “гармонізувати українське законодавство з міжнародним правом”. Пропонується збільшити максимальний термін за акти агресії та військові злочини з 15 років до довічного ув’язнення.

“Положення проекту закону спрямовані на забезпечення криміналізації основних злочинів з міжнародного права (геноцид, агресія, злочини проти людяності і військові злочини), забезпечення виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання безкарності зазначених злочинів”,- сказано в пояснювальній записці.
Крім того, законопроект спрямований на вдосконалення правового режиму кримінальної відповідальності за катування.

Затриманий упізнав в Моттерсхеде чоловіка, який згвалтував його 30 років тому.

Потерпілий, чиє ім’я не називається, спочатку не впізнав свого кривдника, проте досить швидко переконався, що це саме той педофіл, який гвалтував його в період з 1981 по 1983 рік. Своїми підозрами жертва поділилася з представниками адміністрації в’язниці.

Під час розслідування з’ясувалося, що перший напад було скоєно, коли Моттерсхеду було 15 років, і його попросили доглянути за майбутньою жертвою – 6-річним хлопчиком, батьки якого пішли на вечірку. Підліток напоїв малюка сидром та примусив його до сексуального контакту.

Згодом Моттерсхед, неодноразово ґвалтував дитину. При цьому він погрожував своїй жертві, що в разі розголосу розправиться з його сестрою.

Незважаючи на тривалий термін, що минув з моменту вчинення злочину, суд засудив гвалтівника до 6 років тюремного ув’язнення.

У середньовічній Трансільванії застосовували досить оригінальний спосіб сімейного консультування. Проте, дуже ефективний.
Мальовниче містечко Б’єртан, що лежить на північний захід від Бухареста і внесене до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, здається, застигло в часі.

Тут і досі пересуваються на запряжених конями візках, а на вкритій бруківкою центральній площі місцеві фермери продають свій товар.

На узгір’ї в центрі селища височіє церква XV століття, укріплена валом.

Усередині фортеці вздовж однієї з її стін є маленька споруда з кімнатою не більше за комору. Протягом 300 років пари, які були на межі розлучення, мали відсидіти в цій кімнаті півтори місяці.

Місцевий священик замикав їх у в’язниці, щоб вони владнали свої розбіжності та врятували шлюб.

Звучить дико? Але місцеві архіви свідчать, що такий спосіб вирішення сімейних проблем був досить ефективним.

Ульф Зіглер, чинний священик Б’єртана, розповідає:

Завдяки цьому благословенному будинку за три століття існування б’єртанської єпархії в нас було лише одне розлучення.

Сьогодні в темній тісній в’язниці – музей, а єдиними мешканцями є пара багатостраждальних манекенів.

Кімната з низькою стелею і товстими стінами обладнана досить скромно. З меблів тут є лише стіл і стілець, скриня для одягу і традиційне саксонське ліжко, зручно влаштуватися на якому могла би тільки дитина.

Оскільки метою ув’язнення було відновити стосунки, подружжя повинно було ділити все, від подушки і ковдри до скромної трапези на столі.

Трансільванські сакси – етнічні німці, які населяли територію сучасної Румунії, – сповідували лютеранство. Ця релігія дозволяла розлучення тільки за певних обставин, приміром, якщо чоловік чи дружина зрадили одне одному.

В усіх інших випадках парі рекомендували врятувати союз.

Таким чином, подружжя приходило до єпископа, який замикав пару у в’язниці. Там вони намагалися з’ясувати свої стосунки і помиритися.

Зіглер пояснює:

В’язниця була інструментом збереження старого християнського устрою в суспільстві.

У такий спосіб вона захищала жінок та дітей, чиє виживання залежало від повної родини.

Якщо пара розлучалася, чоловікові доводилося сплачувати колишній дружині половину своїх статків. Але якщо він знову одружувався, а потім розлучався, друга дружина залишалася ні з чим.

Однак сьогодні пари відчувають значно менше економічного і релігійного тиску під час розлучень.

Зіглер пояснює:

Причиною, через яку подружжя вирішувало залишитися разом, було не кохання. Це був спосіб вижити в складних економічних умовах.

Якщо пара протягом шести тижнів залишалась у в’язниці, вони не мали можливості заготовити достатньо їжі на наступний рік, і тому, щоб не померти від голоду, мали продовжувати працювати разом.

Зіглер, однак, упевнений, що ідея шлюбної в’язниці була би корисною і сьогодні. І він, до речі, не єдиний, хто так вважає. До священика вже зверталися пари, які хотіли би вирішити свої сімейні проблеми за допомогою в’язниці.

Зіглер каже:

У сучасних родинах дедалі менше часу залишається одне для одного, ми стали більш егоїстичними, ніж наші предки.

Ми страждаємо від самотності. Ось чому ми повинні більше розмовляти одне з одним, щоб розуміти, чого ми потребуємо і що нас об’єднує.