Про це хлопець розповідає у своєму дописі:

“Все, що зараз зі мною відбувається, нагадує сон, той самий кошмар, який повторюється щоночі, раз за разом змушуючи прокидатись в холодному поту і шаленим серцебиттям. Новоутворення на голові виявилось метастазом, це означає, що хвороба повернулась.
Попереднє лікування було не достатньо ефективним, рак виявився сильнішим. Великі розміри метастаз і розростання ракових клітин змушують тремтіти при кожній думці про це. Здається, що зверху вирішили ще перевіряти мою стійкість і додавати перешкод. Якби хто знав що зараз відчуваю, все схоже на прірву біля якої я сплю, і щоразу прокидаюсь все ближче до краю.
Прийнято рішення починати знову протирецидивну хімію, ту ж саму, що і після першого рецидиву(протокол flag-ida) Гарантій ніяких немає, але є надія й шанс. Тільки після цього будуть приймати рішення про подальше лікування, спочатку треба, щоб вона подіяла. Після хімії лікар планує зробити пересадку т лімфоцитів від донора, яким є сестра. Цей варіант допускається, так як ще не пройшов рік після останньої трансплантації, але про це ще згодом.
На цю хімію потрібно 19 000$,
На операцію і обстеження вже витратили 5000$.
Як би мені не було важко, але я знову вимушений звертатись до вас про допомогу
Ви моя надія на те, що лікування почнеться якнайшвидше, бо буде чим за його заплатити.
Приват банк
4149499129047633 Легкий Олександр
5168755446752384 Легкий Олександр
4149609005960499 Книш Юлія
Монобанк
4441114446123463 Легкий Олександр
4441114422181105 Книш Юлія”
Давайте разом допоможемо Олександру в цей важкий період його життя.

Колишня санітарка 24-го окремого штурмового батальйону “Айдар” Збройних сил України Катерина Коршик (Стандартнюк) багато разів ризикувала життям, рятуючи поранених воїнів на Донбасі. Сьогодні дівчина мужньо бореться з важкою хворобою.

Детальніше – у матеріалі OBOZREVATEL.

Добровільно пішла на війну
Дівчина жила в Луганській області, частину якої “відкусили” окупанти. А 2015 року Катя пішла в армію. Спершу в її обов’язки входило забезпечення медичної служби зв’язком, однак дівчина дуже хотіла допомагати пораненим, рятувати воїнів. Вирішила – зробила: закінчила курси і стала санітаркою медичного пункту. Медиків критично не вистачало.

Одним із перших “бойових хрещень” для Каті стали зіткнення біля селища Новгородське Донецької області в 2015 році.

“Розпочалися важкі позиційні бої, почастішали обстріли. Катя була в складі бригади медиків – їм часто доводилося працювати на передовій”, – розповідав OBOZREVATEL командир роти, в якій служила дівчина.

Згодом такі завдання стали буденними для молодої медикині.

Катю в батальйоні любили. Надійна, добра, відповідальна, смілива – товариші по службі не втомлювалися перераховувати.

Хвороба “вдарила в спину”
Однак служба дівчині просто так не минулася. Вона бачила страждання поранених і бійців, які вмирали, пропускала все через себе. Можливо, саме сильний стрес і “запустив” у Каті розсіяний склероз.

Розсіяний склероз – це хронічне аутоімунне захворювання, яке вражає головний і спинний мозок. Під час хвороби відбувається руйнування нервової тканини і заміщення її рубцевою (зі старечим склерозом РС нічого спільного не має. – Ред.)

Катя недовго була заміжня, потім – розлучення. Зі своєю хворобою сьогодні бореться практично наодинці. Переїхала до Вінниці – кімнату в квартирі їй виділили майже чужі люди. Там дівчина проходить курси лікування й реабілітацію.

Там же її поставили на квартирний облік, але в черзі вона 24-та. З огляду на те, що в рік дають по одній-дві квартири, чекати можна і 10 років…

Шанс на майбутнє
У березні Каті прокапали препарат “Окревус”, і, за її словами, зараз ремісія.

“Я ходжу без палички, нормально розмовляю, оскільки повернулася міміка. А раніше не тримали м’язи. Осередки, як показала МРТ, стали меншими. Тримається ремісія, хоча зараз стало трішки гірше, але я навіть готую і прибираю сама”, – розповіла вона.

Коли розпочалася пандемія коронавірусу, дівчина поїхала в село до родичів у Луганську область. Тому що імунітет і так на нулі, підхопити вірус – небезпечно.

Повністю вилікуватися від розсіяного склерозу не можна, але, щоб принаймні не опинитися в інвалідному кріслі, Каті дуже потрібно продовжувати курс лікування препаратом, на який у неї немає грошей.

До вересня потрібно встигнути купити два флакони препарату “Окревус” (Ocrevus), а це приблизно 230 тисяч гривень.

“Є й інший варіант, але коштує набагато дорожче. Якщо зібрати 230 тисяч у мене жевріє надія, то 1 млн 600 тисяч за курс – точно немає. Тому треба купувати “Окревус” і у вересні капати”, – розповіла OBOZREVATEL Коршик.

На що живе дівчина-інвалід
Наскільки реально для Каті самій зібрати такі кошти, судіть самі. Дівчина отримує пенсію за інвалідністю (у неї 2-га група) – це 8 тисяч 600 гривень.

“З другою групою за розсіяним склерозом мало хто працює. Але пенсії не вистачає – щомісяця на таблетки я витрачаю 3-4 тисячі гривень. Із продуктів мені багато чого не можна, а хоча б двічі на тиждень потрібно їсти рибу, фрукти, овочі… Плюс реабілітація – по 200 гривень за кожне приймання в лікаря. У Вінниці я намагалася хоч трішки підробляти. Ходила, прибирала квартири – за прибирання отримувала 300-400 гривень. День поприбираю, а потім два-три дні лежу”, – розповіла Катя.

Незважаючи на труднощі, дівчина не скаржиться, не здається, але потребує нашої допомоги.

“Після війни я борюся вже за своє життя. Але зібрати кошти на черговий курс самостійно не можу, тому в мене надія тільки на вас”, – каже колишня медикиня ЗСУ.

Для тих, у кого є можливість допомогти дівчині зібрати кошти на життєво необхідне лікування, OBOZREVATEL публікує реквізити. Катя завжди звітує про надходження грошей і викладає чеки після купівлі препарату.

5168 7427 2701 3710 Коршик Катерина Юріївна (карта Приватбанку).

Своїх не кидаємо?

Сторінка Каті в Facebook.