Цей захід покликаний підтримати педагогів і діятиме до закінчення воєнного стану. Однак доплата торкнеться не всіх категорій працівників освіти: викладачі дитячих садочків, профтехучилищ і коледжів поки що не будуть охоплені цією програмою.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий пояснив, що для решти категорій педагогів уряд планує розробити механізми доплат за участю місцевих органів влади.

Місцеве самоврядування вже несе основну відповідальність за оплату праці педагогів дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти, і громадам, які мають у своєму розпорядженні бюджетні можливості, буде рекомендовано запровадити додаткові виплати.

Що таке “вчительська тисяча”
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, оголошуючи про доплати, наголосив, що вони є вдячністю вчителям за їхню важливу працю, особливо в складних умовах воєнного часу. Крім підтримки зарплат, уряд також виділяє кошти на модернізацію та безпеку шкіл.

Зокрема, в Одеській області на обладнання шкільних укриттів виділено понад 500 млн гривень, на шкільні автобуси – 57 млн, на оновлення їдалень – 116 млн, а на харчування молодших школярів — майже 130 млн гривень. Ці кроки стали особливо актуальними після нещодавньої російської атаки на Одесу, внаслідок якої постраждав ліцей №125, один із найстаріших навчальних закладів міста.

Кабінет міністрів запровадив щомісячну доплату до заробітної плати вчителів у 1000 грн із 1 січня і 2000 грн із 1 вересня 2025 року. Крім вчителів надбавку отримають й інші педагогічні працівники середніх шкіл.

Надбавку до зарплати отримуватимуть не лише вчителі: кому ще надійдуть виплати
Надбавку до заробітної плати з 1 січня 2025 року отримуватимуть усі педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, а не лише вчителі.

Зокрема, це стосується:

▪ психологів;

▪ керівників гуртків;

▪ вихователів груп подовженого дня та інших.

Крім того, на призначення виплат не впливатимуть стаж і місце розташування закладу освіти.

Призначення надбавок для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти відбуватиметься у два етапи:

▪ з 1 січня 2025 року — додаткова надбавка обсягом 1000 грн (1300 грн до сплати податків);

▪ з 1 вересня 2025 року надбавка зросте до 2000 грн (2600 грн до сплати податків).

Ці гроші – не підвищення посадового окладу, а додаткові виплати, що надходитимуть щомісяця до кінця того року, у якому припиниться воєнний стан.

Доплати педагогічним працівникам призначатимуть автоматично. Освітянам не потрібно буде робити для цього жодних додаткових дій.

На цьому зауважує директор школи Дмитро Ламза у Facebook. За його словами, педагоги не повинні після уроків залишатися у закладі освіти, вони мають йти додому до своєї родини або у власних справах. Він зазначає, що заборона овертайму для вчителів – це важливий крок до захисту прав освітян.

“Категорична заборона овертайму для освітян – це важливий крок до захисту їхніх прав і створення умов для якісного навчання. Потрібно створити всі умови для того, щоб вчитель не залишався на роботі після уроків, а поспішав додому до родини, дітей, мав змогу відвідати театр або ресторан”, – запевняє Ламза.

“Реальність така, що багато освітян працюють понаднормово через недофінансування шкіл, високі суспільні очікування та недостатню законодавчу регуляцію. Це призводить до хронічної втоми, професійного вигорання та зниження якості викладання. Вчителі, які перебувають у постійному стресі, не можуть ефективно навчати учнів, а їхнє особисте життя страждає”, – додає він.

Директор школи пропонує кілька способів вирішення проблеми перевантаження вчителів. Вони передбачають чітке регулювання робочого часу, справедливу оплату за понаднормову роботу, оптимізацію навантаження та забезпечення психологічної підтримки. Освітянин запевняє, що це допоможе повернути баланс у систему освіти.

Водночас, за його словами, суспільство має усвідомити, що інвестиції в педагогів стануть вкладеннями у майбутнє країни. Він закликав змінити підхід до освітянської спільноти, для чого варто приділяти більше уваги педагогам, зокрема, унормуванню їхнього робочого часу.

Українці підтримали такі висловлення директора школи й зазначили, що на це мають зважати ті, від кого залежить розвиток освіти.

“Правильні слова. Якби на це зважали всі, від кого залежить розвиток освіти”.

“Вже і так багато людей пішли з професії. Прибиральниці отримують більше у школі, ніж молодий вчитель без стажу і вислуги, ось і маємо. Чекаємо, поки нерви здадуть у тих, хто залишився”.

Також свою думку висловили й інші користувачі.

“Працюю дистанційно третій рік, комп’ютер вмикається о 8.00 і вимикається в кращому випадку о 20.00. Заняття, перевірка зданих робіт, підготовка до наступного дня, розробка методичних матеріалів для різних конкурсів, які ніколи не будуть введені в роботу, вебінари, семінари, курси і т.д., зору вже немає, окуляри в 34 роки. І так всі мої колеги. Заробітна плата фактично не змінювалась з 2019 року. Те, що додадуть, в іншому заберуть. Тримаємось”.

“В освіті багато залежить ще від того, якою людиною є вчитель. Для одних про те, що ви говорите, є дійсно проблемою як емоційною, так і зайвим навантаженням, а деякі у 70 років спокійно знущаються з дітей, застосовуючи совдеповські методи типу ярликів, залякування і навіть прикладання рук. І це їм сходить з рук за підтримки і відсутності реагування вищепоставлених осіб”.

Багато вчителів скаржаться, що не встигають відновити сили навіть під час відпустки. Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз в інтервʼю Освіторії дала поради, як педагогам зменшити психологічне навантаження та не вигоріти.

За словами експертки, у будь-якій кризовій ситуації в людини простежується 4 реакції: міняти, прийняти, дратуватися (активно-агресивна реакція), нити і вимагати допомоги (пасивно-агресивна реакція).

Коли люди змінюють реальність та приймають обмеження, то вони беруть відповідальність за себе та свої прояви, відчуваючи себе дорослими. Натомість, ниття і роздратування – реакція внутрішньої дитини, яка продовжує чекати порятунку і турботи.

Дві хвилини тиші

Психологиня радить вчителям спробувати метафору: уявити себе величезним – розміром від землі до неба і широким, як океан. Відчути цю міць всередині. Можливо, проговорити: “Я дорослий. Я впораюсь”. Саме в такому стані педагоги приходять до дітей, тож школярі можуть спертися на силу та стійкість дорослих. Коли людина вигорає, в неї вимикається чутливість та емпатія.

Ройз рекомендує користуватися практикою: “Що я зроблю сьогодні для себе, щоб залишатися людиною, яка відчуває?”. Експертка пояснює, що це можуть бути маленькі дії. Для того, щоб люди могли засвоювати нову інформацію та перерозподіляти вже отриману, їм потрібно як мінімум дві хвилини тиші на день.

Щоб відновити сили й поповнити емоційний ресурс, за словами психологині, потрібно увімкнути “тумблер”. Зокрема, він може бути:

тілесний – фізична активність і тілесні відчуття;
аудіальний – музика або тиша;
візуальний – споглядання живих пейзажів або картин, перегляд кіно;
нюховий – приємні запахи;
смаковий – смачна їжа, солодощі;
відносини – теплі зустрічі зі світлими людьми, друзями;
інтелектуальний – отримання нових знань;
інтуїція – медитації, духовні практики, молитви.
За словами фахівчині, зазвичай люди використовують один-два канали. Найбільше енергії можна отримати з незадіяного. Наприклад, якщо вчителі найбільше користуються каналом мовлення, інтелекту, відносин, то відновитися можна завдяки іншому – каналі тіла. Коли задіюється невикористаний канал, то сили накопичуються швидше, запевняє Ройз.

Тренінговий центр Суто зібрав поради вчителям, які допоможуть зберегти та відновити сили.

Визначити та впорядкувати розклад і пріоритети робочого дня

Розподілення пріоритетів стане ключем до управління часом. Так, експерти радять, планувати більш активну діяльність одразу після перерви, адже після неї школярі повертаються з великою кількістю енергії. Таким чином вдасться спрямувати її на продуктивну освітню діяльність.

Також варто чергувати завдання з високим пріоритетом з відновлювальними заходами. Це дасть час на поновлення енергії, перш ніж перейти до наступної активної вправи.

Встановити межі свого робочого часу – зробити перерву

Управління часом вчителя настільки ж складне, наскільки це важливо. Фахівці радять встановлювати межі, щоб захистити своє психічне здоровʼя. Виділення часу для себе та для зняття стресу можуть допомогти уникнути вигорання. Коли педагог відпочине, він матиме більше енергії на викладання. Для цього можна визначити робочі години та час на розслаблення, так само, як люди домовляються про зустріч.

Створити розпорядок дня для себе

Експерти рекомендують розписувати розпорядок дня для ранкової роботи, час на планування уроків, групових завдань, які потрібно виконати, поки учні працюють індивідуально, час для перевірки робіт тощо. Якщо у педагогів виникають складнощі з цим, вони можуть звернутися до колег з проханням допомоги.

Оцінювати розумніше, а не складніше

Виставлення оцінок, моніторинги знань тощо можуть швидко стати виснажливим завданням. Тому варто думати про це стратегічно. Є багато різних способів оцінювання, щоб зекономити час. Наприклад, фахівці радять виставляти оцінки щодня невеликими порціями, а не чекати коли їх кількість стане неосяжною. Користуватися інструментами самоперевірки та автоматичного оцінювання, в чому допоможуть цифрові освітні платформи. Задавати домашні завдання на тиждень, щоб не перевіряти його щодня. Використовувати тестові завдання, які містять чіткі правильні та неправильні відповіді.

Користуватися створеними колегами шаблонами та ресурсами

Готові, протестовані ресурси значно економлять час вчителів. Таким чином, можна зберегти свою енергію та мати більшу перерву на перепочинок.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України, з 1 січня 2025 року встановлюється щомісячна доплата в розмірі 1300 гривень за роботу в несприятливих умовах. Вчителі, які працюють з навчальним навантаженням більше ставки, отримуватимуть більшу доплату, однак її нарахування має свої особливості.

Мінімальна сума доплати – 1300 гривень

Доплата в розмірі 1300 гривень (включаючи податки) встановлюється для всіх педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за основним місцем роботи незалежно від обсягу навчального навантаження. Це означає, що навіть якщо вчитель має менше ставки, він гарантовано отримає мінімальну доплату в розмірі 1300 гривень.

Як нараховують доплату для педагогів з більшим навантаженням?

Для вчителів, які мають навантаження більше ставки, розмір доплати визначається пропорційно. Наприклад:

18 годин на тиждень (повна ставка) – доплата 1300 грн.
25 годин на тиждень – доплата 1805,56 грн (1300/18*25).
20 годин на тиждень – доплата 1444,44 грн (1300/18*20).
Для педагогів, які працюють на декілька ставок або у різних закладах, доплата нараховується окремо за кожне місце роботи пропорційно до обсягу навантаження. Наприклад:

Вчитель з навантаженням 16 (основне місце роботи), 4 і 5 годин у трьох закладах отримає 1300 грн в основному закладі, а в інших – 288,89 грн та 361,11 грн відповідно.
Заступник директора, який має навчальне навантаження 6 годин – доплата 1300 грн як заступнику і 433,33 грн як вчителю.
Загалом у листі МОН наведено 18 різних комбінацій педагогічного навантаження як приклад розрахунків нової доплати. З повним текстом листа можна ознайомитись за посиланням.

Фінансування доплат

Доплата фінансується із спеціальної субвенції, закладеної в державний бюджет на 2025 рік. Загальний обсяг коштів на цей рік становить 11,997 млрд гривень. У першому півріччі 2025 року кошти субвенції розподілено на січень−червень в обсязі понад 4,6 млрд гривень. За підсумками аналізу використання субвенції у першому півріччі 2025 року та з урахуванням кількості педагогічних ставок на початок 2025/2026 навчального року, Уряд окремим рішенням розподілить нерозподілений обсяг субвенції. “Кошти цієї субвенції спрямовуються лише на виплату (з нарахуваннями) доплати за роботу в несприятливих умовах праці педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2024 № 1286″, наголошено в листі МОН.

Важливі уточнення

Доплата є частиною заробітної плати, тому враховується при розрахунку середньої зарплати для відпусток.
Вона не виплачується за періоди, коли педагогічний працівник фактично не працює (відпустка, простій, призупинення трудового договору тощо).
Уряд також дозволив органам місцевого самоврядування встановлювати аналогічну доплату педагогам інших закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів.

Так, ІТ-компанія шукає вчителя англійської мови на зарплату від 27 800 до 44 500 грн. Викладати потрібно буде дітям віком від 4 до 13 років.

Компанія-організатор курсів англійської мови готова платити від 15 000 до 52 000 грн викладачеві. Серед вимог:

рівень володіння англійською – не нижче за Advanced;
досвід викладання дорослим.

Центр іноземних мов шукає викладача англійської мови на зарплату від 20 000 до 50 000 грн. Для роботи, серед іншого, потрібні:

рівень володіння англійською Advanced/Proficiency;
вміння планувати та проводити заняття;
закінчена вищу освіту (філолог, викладач, перекладач), “проте перевага надається високому рівню володіння мовою та вмінню викладати”.
В Україні з’явилося 50 нових професій

Тим часом, в Україні з’явилося 50 нових професій та посад. Серед них – оператор із пошуку вибухонебезпечних предметів (демінер). При цьому вже можна знайти високооплачувані вакансії для демінерів-саперів – як у військовому, так і в цивільному секторі.

Як розповіли в Мінекономіки, нові професії з’явилися в медицині. А також:

судовій системі;
прокуратурі;
медіа;
інших сферах діяльності.

Зокрема, крім демінера, зазначається, в Україні з’явилася професія нутриціолога – фахівця, здатного визначити індивідуальне меню кожної людини відповідно до особистостей її імунної та іншої системи. А також серед інших:

професіонала з медичної статистики;
оператора Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту;
агента станційного;
менеджера (управителя) спортивної діяльності;
спеціаліста із захисту та стійкості об’єктів критичної інфраструктури.
Водночас зазначимо: на нинішній день на ринку досить багато вакансій для демінерів – причому не лише у військовій сфері. Вакансії високооплачувані – деякі компанії, за інформацією великого кадрового порталу, пропонують зарплату 42 000, 61 000 і навіть 72 000 грн.

У сфері оборони демінери-сапери можуть заробляти набагато більше. Зокрема, можна натрапити на пропозиції із зарплатою 190 000 грн.

Як повідомляв OBOZ.UA, водночас в основних секторах економіки України не очікується як різкого зростання вакансій, так і сплеску звільнень. Втім, компанії, які мають намір змінювати кількість співробітників, все ж є. І ці очікування негативні: звільнятимуть працівників набагато частіше, ніж найматимуть нових у всіх ключових сферах.

Хороші новини для вчителів: з січня 2024 вони почнуть отримувати додаткові виплати до зарплат. Спершу це буде тисяча гривень щомісяця, а з вересня сума збільшиться до двох тисяч.

Програма має назву “Зимова підтримка”, і прем’єр-міністр Денис Шмигаль уже пообіцяв, що перші гроші педагоги побачать у січні.

На реалізацію програми уряд виділив 4,5 мільярда гривень. Звучить солідно, але якщо прикинути, то на практиці вчителі просто отримають трохи більше тисячі на місяць. Звичайно, це краще, ніж нічого, але чи це відчутна допомога?

Бонуси та податки: палиця з двома кінцями
Одночасно із приємними доплатами на вчителів чекає і менш радісна новина, повідомляє 5692: підвищення військового збору. Наприклад, педагог із зарплатою 15 тисяч гривень віддаватиме додатково 525 гривень податків. У результаті доходи зростуть не так сильно, як хотілося б.

До речі, це не всі інвестиції у освіту. Кабмін виділяє ще 150 мільйонів гривень на підвищення кваліфікації вчителів та 1,6 мільярда гривень на оновлення шкільних автобусів. Отже, гроші на сектор виділяють, але до реальних змін ще далеко.

Вчителі залишаються у складній ситуації
З доплатами чи без них реальність для українських педагогів залишається непростою. 2025 року підвищення мінімальної зарплати не планують, а це означає, що загальний стан бюджетників навряд чи покращиться.

І хоча англійські викладачі, наприклад, можуть знайти підробіток у приватних компаніях, для більшості ситуація виглядає не дуже райдужно.

“Іноді колектив школи не приймає молодь, з цим також потрібно працювати”, — розповіла вона.

Команда омбудсменки вже готує необхідні зміни до законодавства, аби врятувати галузь. Вони стосуватимуться в тому числі питання зарплат.

Що відбувається з кадровим складом учителів в Україні? Про це в статті “Чому в школах бракує вчителів? Результати дослідження” пише засновниця громадської спілки “Освіторія” Зоя Литвин.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram.

Як зміняться зарплати вчителів у 2025 році
Починаючи з 1 січня, усі педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти отримають додаткову 1000 грн до своєї зарплати.

Це стосується не лише вчителів, а й:

шкільних психологів,
керівників гуртків,
вихователів груп подовженого дня.
Надбавка розрахована на всіх працівників незалежно від стажу або місця розташування закладу освіти.

Друга хвиля підвищення заробітної плати розпочнеться 1 вересня 2025 року. Педагогічні працівники отримають додаткові 2 000 гривень до базової суми, що стане вагомим покращенням для багатьох.

За словами Шмигаля, ці заходи покликані підтримати освітян та забезпечити їх гідною винагородою за працю. Також заступник міністра освіти й науки Андрій Сташків підтвердив, що зміни торкнуться всіх педагогічних працівників без винятків.

Нагадаємо, українські вчителі можуть розраховувати на річну премію. Вона рівна їх місячному окладу та виплачується в грудні.

Також ми писали, що українські вчителі заробляють в середньому 15 000 грн, а їх мінімальна зарплата становить близько 9 500 грн. Така сума може задовольнити не кожного, тому педагогам доводиться шукати додаткові джерела доходу.

Ігор Лікарчук сказав, що вчителі, якщо хочуть чогось навчитися, можуть це зробити без примусових методичних інструкцій, які нав’язують під час канікул.

За його словами, педагоги достатньо розумні, щоб самостійно оцінити інформацію. Лікарчук закликав дати вчителям спокій і створити умови, щоб вони самі захотіли звертатися до методистів та наставників. Про це він пише в Facebook.

Він підкреслив, що в іншому випадку ці послуги не матимуть цінності. Ексочільник УЦОЯО також звернув увагу на міжнародний досвід, де вчителі під час канікул не зобов’язані ходити до шкіл.

“В загальноосвітніх закладах із початком канікул розпочався масовий булінг. Йдеться про методичний булінг вчителя. Коли кожен день т.з. канікул проводяться семінари, навчання, вебінари та інша методична солянка, користі з якої абсолютно ніякої. І мета якої одна єдина – звіти та фотографії, щоб виправдати функціонування методичних курників, в котрих по засідали, образно кажучи, квочки, котрі квохчуть, квохчуть і квохчуть, намагаючись чомусь (як правило – невідомо чому) навчити вчителя”, – написав ексчиновник.

“Учитель – не шкатулка, в яку чужий може напхати якусь інформацію, наче папірці чи фантики. Учитель повинен бути мотивований підвищувати свій фаховий рівень”, – додає він.
Ігор Лікарчук вважає, що вчителі здатні навчатися самостійно без примусових методичних занять під час канікул.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Сьогодні розподіляємо субвенцію у розмірі 4,6 млрд грн на перше півріччя наступного року, щоб із січня усі українські вчителі почали отримувати додаткову щомісячну виплату у розмірі 1000 грн “на руки” після сплати податків. З 1 вересня це буде вже 2000 грн на руки “, – уточнив Шмигаль.

За словами освітнього омбудсмена Надії Лещик, система освіти України наближається до критичної точки: понад 40% вчителів планують піти з роботи протягом наступних 5 років, як повідомляє «ukr.radio».

Головними чинниками, що зумовлюють цю тривожну тенденцію, є низька заробітна плата, надмірна адміністративна відповідальність і напружені стосунки між працівниками шкіл.

Значною проблемою, що посилює проблему, є недостатня заробітна плата педагогів, особливо молодих учителів, які часто вирішують піти з професії на самому початку своєї кар’єри.

Фінансова нестабільність у поєднанні зі зростаючим обсягом паперової роботи та вимог до звітності зробили викладання непривабливим вибором кар’єри для багатьох.

Атмосфера на робочому місці є ще одним фактором, що відлякує вчителів, оскільки багато молодих фахівців стикаються з відсутністю підтримки, а часом і упередженістю з боку більш досвідчених колег.

Ці несприятливі умови перешкоджають їхньому професійному зростанню і призводять до незадоволеності.

Для розв’язання цієї проблеми розробляються плани щодо внесення законодавчих змін, спрямованих на поліпшення становища педагогів. До них належать підвищення заробітної плати, зниження адміністративного навантаження та створення програм підтримки для молодих учителів, які починають свою професію.

Мета полягає в тому, щоб стабілізувати робочу силу і гарантувати, що досвідчені педагоги залишаться в школах, одночасно залучаючи нові таланти в цю сферу.

Крім проблем, з якими стикаються вчителі, система освіти зазнає труднощів із підтримкою студентів, які повернулися в Україну після навчання за кордоном.

Багатьом із цих студентів важко адаптуватися до навчальної програми України, яка часто більш просунута, ніж в інших країнах. Освітні розриви в один-три роки не є рідкістю, через що деякі діти не можуть йти в ногу зі своїми однокласниками.

Для розв’язання цієї проблеми розглядаються заходи, що дозволяють студентам зі значними прогалинами в навчанні повторити рік навчання. Такий підхід спрямований на надання їм можливості подолати ці прогалини та повністю адаптуватися до української освітньої системи.

Також пропонуються додаткові уроки з ключових предметів, таких як математика та природничі науки, і держава планує виділити фінансування для цих ініціатив.

Українська система освіти стикається зі зростаючими проблемами, які вимагають термінових і комплексних рішень. Без своєчасних реформ відтік вчителів і зростаючі освітні відмінності серед учнів можуть серйозно вплинути на якість освіти в країні.

Такі розʼяснення дала Черкаська обласна організація профспілки працівників освіти і науки. Там зазначили, що ці та інші питання щодо роботи у період канікул мають бути визначені у Правилах внутрішнього трудового розпорядку, затверджених у закладі освіти.

Зокрема, у документі має бути прописано межі залучення педагогів до роботи на період канікул. А також зазначено, що організація роботи вчителів здійснюється згідно з планом у цей час.

Водночас, згідно з розʼясненням, години роботи педагога в період канікул табелюються в загальному порядку. У звʼязку з тим, що оплата праці здійснюється відповідно до обсягу навантаження, то в табелі зазначаються години, які має вчитель за тарифікацією.

Працівники, які перебувають на керівних посадах у закладах освіти, можуть здійснювати викладацьку діяльність, зокрема у гуртках. Для них канікули також робочий час.

Відповідно до законодавства, педагоги можуть не працювати під час канікул. Так, вони мають право використати соціальну відпустку, адже вона не належить до щорічних та надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та від дати досягнення дитиною відповідного віку.

Крім того, вчителі можуть використати частину невикористаної щорічної основної відпустки, якщо колективним договором закладу освіти передбачена така можливість не в період літніх канікул.

“Механізм оплати роботи педагогів у період канікул визначено п. 71 Інструкції №102 від 15.04.1993 р. “Про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти”, в якій зазначено, що за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського та навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести викладацьку роботу або заняття з гуртківцями в тій же установі, провадиться з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, що передувала початку канікул”, – йдеться у розʼясненні.

Тож, якщо вчителі та інші працівники залучаються до роботи під час канікул, вони отримують зарплату, відповідно до тарифікації з усіма доплатами та надбавками. Зокрема, це стосується доплат за перевірку письмових робіт, класного керівництва, завідування навчальним кабінетом тощо.

Вчителі в Україні з початку наступного року будуть отримувати щомісячну доплату в розмірі 1000 грн до заробітної плати в межах програми “Зимової підтримки” — “Вчительська доплата”, повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.

“Сьогодні розподіляємо субвенцію в розмірі 4,6 млрд грн на перше півріччя наступного року, аби з січня всі українські вчителі почали отримувати додаткову щомісячну виплату в розмірі 1000 грн “на руки” після сплати податків. З 1 вересня це буде вже 2000 грн “на руки”, – зазначив Шмигаль.

Також уряд ухвалив рішення про виділення 1,6 млрд грн субвенції місцевим бюджетам на закупівлю наступного року шкільних автобусів.

Крім того, уряд вчора виділив 2,8 млрд грн на програму безкоштовного гарячого харчування для дітей молодших класів. Також розподілили 305 млн грн субвенції у 2025 році на підтримку дітей з особливими освітніми потребами.

“Виділили 150 млн грн субвенції для регіонів на підвищення кваліфікації вчителів. Це частина програми Нова Українська Школа, яка буде продовжена наступного року”, – додав глава уряду.

Програма зимової підтримки українців
З 1 грудня українці можуть отримати по 1000 грн від держави в рамках програми “Зимової єПідтримки”, кошти від якої можна витратити на визначені цілі: комуналку, ліки, спортивні послуги, донати на ЗСУ тощо.

Станом на 24 грудня, вже 10,3 млн українців подали заявки на одноразову допомогу в розмірі тисяча гривень за програмою “Зимова єПідтримка”.

Водночас у Facebook експерт зауважив, що система освіти залишилася останньою не індустріальною галуззю, яка використовує малопродуктивну ручну працю. Він припустив, що, можливо, через це виникають слабкі успіхи в освіті.

При цьому “хороших вчителів” потрібно все більше, а їх у школах стає навпаки менше.

“Надії на те, що з педагогічних вузів у майбутньому їх випускатиметься більше – наївні. Замінювати ж учителів на комп’ютери та роботи боязко, та й не знають – як. Це ж зовсім інші навчальні технології. Більше того, батьки вимагають, щоб з їхніми дітьми займалися та поралися саме “хороші” вчителі. А де їх взяти стільки?” – написав Співаковський.

За його словами, чекати на бум учительської професії не варто. Навпаки, тенденція до того, що вчителі покидають школи.

Водночас, як зазначає експерт, такі галузі, як медицина, культура, спорт, промисловість, транспорт та сільське господарство уже давно перейшли на індустріальні рейки, і показують чудові результати, темпи зростання та рівень якості.

“Таким чином, виходить, що хороших (!) вчителів потрібно все більше, а їх дедалі менше. Працюють вони, насправді, багато і тяжко, у не дуже сприятливих умовах. А на виході – їхня продукція (“знаючі та умілі учні”) не завжди високої якості. У чому вчителі, власне, не дуже й винні. Вони свою роботу виконують чудово”, – сказано в повідомленні.

У коментарях зазначають, що проблеми в освіті зникнуть, коли зарплати учителів істотно збільшать, а також коли до освіти залучатимуть батьків, бізнес та волонтерів. Дехто каже, що Україні варто визначити, яку державу варто продовжувати будувати: аграрну, модерно- індустріальну, постінформаційну тощо.

Також українці вважають, що варто прибрати монополію держави на освіту і “відпустити її вильне плавання”.

Збільшити зарплату вчителям до найвищого рівня в державі і тоді в школах не буде жодних проблем.
Треба більше залучати до освіти батьків, бізнес, спільноти, волонтерські проєкти. Для цього треба прибрати монополію держави на освіту і ії суто академічну спрямованість, 50% часу подарувати практичній діяльності. Прибрати 70% тем неактуальних і нудних. Дати свободу самим дітям. Діти навчають дітей ідеально. Є методики і практичні успіхи.
У першу чергу треба визначитися з пріоритетами розвитку українського суспільства. Яку державу ми хочемо збудувати: аграрно-індустріальну, індустріальну, постіндустріальну чи надалі перехідну від чогось до чогось… Всі НІК в першу чергу робили потужні вкладення в майбутнє, тобто освіту. Майже чверть століття українці будували невідомо що.

Західні університети з цього року вже залучили ШІ професорів.. А щодо ситуації в освіті тут дуже просто, особливо в нашій країні освіта це “ботани” та лохи. Діти “людей” вчаться за кордоном, а кріпакам освіта не потрібна, тому безоплатна середня освіта повинна бути безправна та без грошей, ну виконувати свою функцію на виборах. Чим меньше грошей на освіту, тим більше грошей прокурорам, суддям та чиновникам.
Хороші сучасні курси, школи мають АІ помічника який дає відповідь краще більшої частини вчителів (які просто фізично не можуть знати все) і жоден учень, і його батьки теж, не матиме відчуття, що зобов’язаний доплачувати, дарувати презенти, якщо в учня є додаткові питання, відповідно відпадає і потреба ходити на додаткові заняття, і витрачатись на репетиторів, і знижується ризик корупції, і неправомірної вигоди.

Якщо задуматись, то освіта мабуть єдина галузь, яка повністю монополізована державою. Тут і корінь. Відпустіть її у вільне плавання і ви здивуєтесь яка з’явиться різноманітність шкіл через 10 років. Аналогічно з вузами.

Які зарплати будуть у вчителів у 2025 році
2025 року зарплати шкільних вчителів підвищать за рахунок надбавок, передбачених у два етапи. Про це 8 листопада повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук.

«Сьогодні уряд ухвалив важливе рішення про збільшення до заробітної плати вчителям. Я розумію, що це рішення не вирішує всіх проблем, які сьогодні існують із зарплатою вчителів, і воно є першим кроком до зміни ситуації навіть в умовах воєнного стану та дефіциту бюджету», – зазначив Оксен Лісний.

У 2025 році вчителі отримають надбавки у розмірі:

1000 гривень із 1 січня (1300 гривень до сплати податків);
зросте до 2000 гривень із 1 вересня (2600 гривень до сплати податків).
У МОН додали, що надбавку отримуватимуть педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти державної та комунальної форм власності. Вчителі отримуватимуть надбавку до кінця того року, в якому скасують військовий стан.

Варто нагадати, що на початку навчального року міністр освіти повідомляв, що для підвищення зарплати вчителям потрібно щонайменше 270 млрд. гривень, яких у бюджеті немає.

Проєкт бюджету на 2025 рік ще не затверджений, але суттєвих змін у сфері освіти у ньому не передбачається.

Таку заяву зробив віце-прем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

«Ми постараємося вирішити це питання під час ухвалення закону про бюджет на 2025 рік», — сказав він. Федоров уточнив, що одним із можливих інструментів вирішення цієї проблеми може стати освітня субвенція.

Раніше повідомлялося, що з другої спроби Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про збільшення податків № 11416д.

Як повідомив народний депутат України Ярослав Железняк, це «історично велике збільшення податків на 58 млрд грн цього року і 137 млрд наступного».

Законопроєкт передбачає:

підвищення військового збору з 1,5% до 5%;
збільшення податків на 1−2 групу ФОПів;
авансові внески на АЗС;
1% на всіх формах ФОП 3-ї групи;
25% прибутку на фінустанови;
помісячна звітність ПДФО (для економічного бронювання);
50% податок на прибуток банків у 2024 році.
«Оскільки до жовтня закон у цілому не буде ухвалено, то впровадження буде „заднім числом“ із 01 жовтня», — підкреслив депутат.

За новими правилами, вчителі та інші працівники закладів освіти повинні будуть проходити детальні комплексні медичні огляди. Окрім традиційних оглядів, буде введено ряд обов’язкових лабораторних та інструментальних досліджень. Серед них:

аналізи крові та сечі,
серологічні тести на інфекції,
обстеження на гельмінти,
бактеріологічні дослідження (для певних груп працівників)

Кожен освітянин має відвідати таких спеціалістів:

Терапевта або сімейного лікаря,
дерматовенеролога,
отоларинголога,
стоматолога,
психіатра.

Окрім цього, для працівників із груп ризику, які можуть стикатися з туберкульозом, передбачено флюорографію, а також вимірювання артеріального тиску та електрокардіограму.

З 1 жовтня 2024 року діятимуть нові вимоги до вакцинації освітян. Вони повинні будуть отримати щеплення проти певних інфекцій, передбачених законодавством. Без підтвердження відповідної вакцинації вчителі не будуть допущені до роботи.

Важливою зміною є також нововведення стосовно психіатричних оглядів. Раніше вони проводилися щороку, проте тепер їх періодичність змінена на раз у п’ять років. Однак роботодавці матимуть право ініціювати позачергові огляди, якщо виникнуть підозри на психічні розлади. Додатково всі працівники освітніх закладів проходитимуть тестування на психоактивні речовини.

Раніше ми розповідали, що про звичну старшу школу можна забути: учням дадуть більше свободи вибору

Також, українським школярам у Польщі відкриють нову послугу – можна абсолютно безкоштовно

Рішення стосується й тих, хо працює з дітьми з інвалідністю.

13 серпня, Кабмін ухвалив постанову щодо змін у розподілі коштів на фінансування системи освіти — освітньої субвенції.

Документ передбачає припинення виплат за простій вчителям, які знаходяться за межами України.

Раніше фінансування за простій отримували ті, чиї школи припинили свою діяльність через окупацію чи ведення бойових дій. Ці кошти надходили, незважаючи на те, де освітяни знаходяться фізично — на території України чи за її межами. Та тепер виплати отримуватимуть лише ті, хто перебуває в нашій країні, лише на них місцевим бюджетам виділять державну освітню субвенцію.

До того ж рішення стосується в тому числі й працівників ресурсно-інклюзивних центрів, тобто тих, хто працює з дітьми з інвалідністю, та, ймовірно, навіть тих, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях (щодо останнього пункту ще немає ясності), – пише ZN.ua.

Освітня субвенція в частині оплати простою передбачається для педагогічних працівників закладів освіти та інклюзивно-ресурсних центрів, які перебувають на території України, — сказано в постанові уряду.

Новина швидко розлетілася соцмережами.

Ось як її коментують:

asda asd

Це вже щоб остаточно ніхто не повернувся та й ті, хто залишився на окупованих теріторіях вимушено, щоб в них не було іншого варіанту як піти до російськіх шкіл, Потужно

Vladimir Steshenko

Коротше: нам люди не потрібні.

Ірина Башкова

У мене питання: Запоріжжя, Херсонщина – це Україна, Луганщина, Донеччина – це Україна? Чи воїни б’ються за чужі землі?

Ольга Лук’яненко

Виїхали за кордон вчителі, які покинули окуповані території. Які залишили все вдома: дім, рідних. Залишилися без роботи. Самостійно вимушені шукати собі спосіб вижити, прокормити свої сім’ї. В чужій країні! Нагадаю, що держава Україна у 2022 році знайшла спосіб притягнення до відповідальності педагогічних працівників, які підуть на співпрацю з окупантами, але, на жаль, не знайшла спосіб підтримки педагогічних працівників, які не пішли на співпрацю з окупантами виїхали з окупації, залишивши все своє минуле життя.

Однією з найбільш популярних в Україні є професія вчителя англійської мови. Деякі роботодавці готові платити таким вчителям понад 30 тисяч гривень, серед вимог:

Досвід роботи викладачем англійської мови від 3 місяців;
володіння мовою лише на рівні В2 і від.

Викладач може проводити як індивідуальні, так і групові заняття (від 2 до 6 осіб у групі), за групові уроки ставку підвищено, – зауважують в оголошеннях.

Є одна школа, яка пропонує вчителям від 25 000 до 50 000 грн зарплати. Серед вимог до претендента – знання мови на рівні С1+, а також досвід викладання.

Українським учителям найближчим часом не варто очікувати на підвищення заробітної плати через складну ситуацію в державному бюджеті. Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий на брифінгу під час робочої поїздки на Миколаївщину, повідомив 2 серпня Укрінформ.

“Це дуже болісна проблема… Ми всі розуміємо, що нам дуже важко залучати молодь до викладання в закладах загальносередньої, позашкільної, профтехосвіти тощо. Ми розробили певну концепцію підвищення заробітної плати, в кінцевих положеннях закону про освіту передбачено підвищення окладів до трьох мінімальних заробітних плат. Ми розуміємо, що означає гідний рівень зарплати, у тому числі й щоб спонукати вчителя до саморозвитку та професійного зростання. Але на сьогодні маємо критичну ситуацію в бюджеті, вона надто складна”, — сказав Лісовий.

Він також зазначив, що на сьогодні понад 70% державного бюджету витрачається на оборону, але коли закінчиться війна, то буде змога реалізувати цю концепцію у першу чергу.

“Нам треба протриматися. Бо позиція Президента України, і ми її всі розділяємо, що освіта є пріоритетом №1 після оборони. Захистимо країну, відіб’ємо ворога – і переводимо освіту в пріоритет №1”, – сказав очільник МОН.

До слова, у 2024 році завдяки збільшенню освітньої субвенції планувалося підвищити зарплати педагогічним працівникам: на 10,4% із 1 січня і ще на 12,6% із 1 квітня (за тарифною сіткою).

Нагадаємо, у лютому Україна отримала 760 млн доларів США гранту від Японії та Норвегії. Уряд Японії надав Україні 465 млн доларів США. Від Норвегії надійшло 295 млн доларів. Толі йшлося про те, що гроші мали використати зокрема на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Освітянка зізналася, що у неї велике навантаження. Працює молода вчителька 31 годину на тиждень.

Яку зарплату отримує молода вчителька у Чернівцях
Ставка при цьому становить 18 годин, уточнила Аліна Мец.

Тому моя зарплата є трохи вищою, ніж зарплата середньостатистичної молодої вчительки,
– зізналася вона.

Педагогиня при цьому зауважила, що вчителі, які довго працюють, отримують різні доплати за вислугу років. Молоді педагоги таких привілеїв не мають.

Оскільки я маю 31 годину, то моя зарплата становить 12 тисяч гривень,
– зізналася освітянка.

Аліна Мец вважає, що це дуже мало, бо вона весь день витрачає на педагогічну роботу.

З 9 ранку до 4 вечора я проводжу уроки, а в позаробочий час я ще перевіряю завдання, заповнюю журнали і готую уроки на наступний день,
– розповіла вчителька.

Ваша дитина отримала недостатній рівень знань у цьому році? Це легко виправити з “Оптіма”. Провідна дистанційна школа України пропонує унікальну благодійну програму для учнів 1 – 11 класів. Все, що потрібно – заповнити заявку та отримати безплатний доступ до освітніх матеріалів з 2 будь-яких предметів на 3 місяці. Подаруйте своїй дитині шанс здобути якісну освіту вже сьогодні!
Молода вчителька також розповідала, як сучасні діти висловлюють свою думку. Також поділилася тим, як її сприймали учні. Про це ви можете прочитати за посиланням.

Вчителям підняли зарплати, і готують ще одне збільшення виплат. За даними Міністерстві освіти та науки України з 1 квітня 2024 року розпочався другий етап підвищення зарплат для вчителів. Після нього середня зарплата вчителя має становити 16 000 гривень. Це на 21% більше ніж було раніше. Зарплата вчителя вищої категорії має зрости до 17 400 гривень.

Збільшені зарплати вчителя отримають у травні, і це зростання було закладене у бюджет на 2024 рік.

Ми хочемо зробити ставку вчителя масивнішою в загальному тілі заробітної плати.

При цьому, щоб було кілька надбавок зрозумілих, тому що сьогодні для вчителів існує близько 60 надбавок, і сам вчитель часто не розуміє, як формується його зарплата, – зазначив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.

Підвищені виплати вчителі мають отримати вже у травні за квітень місяць. Підвищення передбачене у держбюджеті на 2024 рік – разом із зростанням мінімальної зарплати. Перерахунок учительських окладів також анонсував міністр освіти та науки України Оксен Лісовий.

“Ми хочемо зробити ставку вчителя більш масивною в загальному тілі заробітної плати. При цьому, щоб було кілька надбавок зрозумілих, тому що сьогодні для вчителів існує близько 60 надбавок, і сам вчитель часто не розуміє, як формується його зарплата”, – зазначив міністр.

Лісовий зазначив, що після першого етапу підвищення вчителі очікували отримати в середньому 14 тисяч гривень, а з 1 квітня – після завершення другого етапу вже 16 тисяч гривень. Додатково, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що середня зарплата вчителя вищої категорії підвищиться з 14,4 тисяч гривень до 17,4 тисяч гривень. В цілому, зарплати вчителів зростуть на 21%.

Міністерство освіти повинне невдовзі розглянути методи мотивації для вчителів загалом, включаючи перегляд інструментів і підходів до підвищення кваліфікації. Відомство активно працює над вирішенням цієї проблеми, запевнив міністр.

Нагадаємо, що в Калуській громаді вчителям виплачують 5% за престижність.

Як раніше повідомляли “Вікна”, розмір освітньої субвенції для Калуської громади, яку держава виділяє на зарплати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, на 2024 рік становить близько 202 млн гривень при потребі 252,7 млн гривень. Шляхом обмеження доплати за престижність до 5% (дозволено до 30%. — Ред.) та щорічної грошової винагороди теж до 5% (раніше до Дня вчителя у Калуші виплачували 65% від зарплати) дефіцит освітньої субвенції скоротили до 34 млн гривень.

Турбота про педагогів виявилася парадоксальною – ставка вчителя у столичних школах опустилася нижче за мінімальний рівень зарплати. Про це говорить освітній експерт і інституційні аудити, що проводить, Володимир Онацький.

Хоча вчителям у столичних школах обіцяли збільшення зарплати на 10%, виявилося, що ця “турбота” супроводжується скороченням доплат за престижність та муніципальні доплати, кожну на 10%.

Молоді вчителі стикаються з курсом 5699 гривень, який збережеться до жовтня, а потім підніметься до 5875 гривень. При цьому вічний карусельний обіг міністрів освіти не приносить суттєвих змін.

За словами Володимира, обіцянки міністра освіти про зарплату понад 15000 гривень для молодих вчителів у вересні 2022 року викликають сумніви, порушуючи реальність їх виконання.

Табелі із січневою зарплатою вже в руках багатьох вчителів. Незважаючи на деякий приріст у Києві, проблеми не зникають.

“Сумська область, прикордоння. Зарплати за січень ще немає. Все, що можна було зняти, зняли ще рік тому, що не можна залишили на мінімумі. Заступники за інтенсивність не отримують ще з 2022 року. А ще всіх педагогів відправляють у канікулярний час у відпустку без збереження заробітної плати. Якось так”, — пише колега Володимира.
Як видно, у регіонах ситуація ще більш напружена – відсутність доплати за інтенсивність та урізані зарплати викликають занепокоєння серед педагогічної спільноти.

Коментарі до допису Володимира Онацького / фото: скріншот Facebook

Результати звіту опублікували на офіційному сайті форуму.

У документі підкреслили, що вакантні місця отримають громадяни, які зможуть перекваліфікуватися у короткі терміни.

Також у тексті було зазначено й інші професії, яких не вистачатиме у майбутньому.

Це оператори сільськогосподарської техніки,
водії вантажівок і автобусів,
механіки,
слюсарі,
бізнес-експерти,
будівельники та суміжні професії,
інженери з електротехнологій,
робітники з обробки листового й конструкційного металу, формувальники,
зварювальники
Більшість країн, які взяли участь в опитуванні, зазначили, що одним з основних ризиків може стати дефіцит кваліфікованих кадрів у державах з доходом вище середнього та високий рівень безробіття там, де дохід нижче середнього.

Батьки школярів Рівного, чиї діти перебувають за кордоном, скаржаться, що з учнів вимагають здавати велику кількість контрольних робіт. Мовляв, є письмове тестування навіть з фізкультури та трудового навчання. Виявляється, порушень зі сторони вчителів немає, пояснив Радіо Трек керівник міського управління освіти Андрій Мазур.

Він пояснив, що наразі отримують освіту за кордоном 2800 учнів з Рівного, лише 120 з них навчаються дистанційно у ліцеї №1 і вивчають там предмети так званого «Українознавчого компонента» – українську мову та літературу, географію та історію України, правознавство і старшокласники ще мають курс «Захист України».

Ще понад тисячу дітей обрали сімейну форму навчання, тож, відповідно до вимог цієї програми, двічі на рік учні мають пройти оцінювання з усіх предметів.

Довідка
Сімейна форма навчання — це індивідуальна форма, при якій батьки / опікуни самостійно організовують для своєї дитини освітній процес у домашніх умовах. Темп навчання вони підлаштовують під потреби, інтереси та можливості своєї дитини. Головне: учень має здобути знання відповідно до державних стандартів і підтвердити це під час оцінювання у школі.

Підвищення зарплат учителям та викладачам вишів відбудеться в два етапи. На жаль, воно буде невеликим. До кінця війни суттєво збільшити заробітки педагогів не вийде.

Як інформує “biz.today.ua”, про те, що підвищення зарплат учителям усе ж таки буде, розповів в інтерв’ю ukranews голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Учителям підвищать зарплати вже з нового року. Причому не з нового навчального року, а з початку календарного. Вже з 1 січня 2024 їхні зарплати мають стать вищими на 10%. Згодом, з 1 липня, заплановано ще одне підвищення – на 12%.

“Зарплати (освітян) будуть підняті наступного року. Я бачив проєкт бюджету. Планується підвищення з початку (1 січня) на 10%, потім через півроку ще 12%. Це тарифна сітка, вона прив’язана до мінімалки. Збільшується мінімалка, збільшується оклад усіх у тарифній сітці”, – розповів нардеп.

18:29, Вчора
“Оголошено про підвищення зарплат учителям”: названі конкретні цифри виплат
“Оголошено про підвищення зарплат учителям”: названі конкретні цифри виплат
Зарплати учителів стануть вищими, їх збільшать уже з наступного року. Підвищення зарплат учителям та викладачам вишів відбудеться в два етапи. На жаль, воно буде невеликим. До кінця війни суттєво збільшити заробітки педагогів не вийде.

Як інформує “biz.today.ua”, про те, що підвищення зарплат учителям усе ж таки буде, розповів в інтерв’ю ukranews голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Учителям підвищать зарплати вже з нового року. Причому не з нового навчального року, а з початку календарного. Вже з 1 січня 2024 їхні зарплати мають стать вищими на 10%. Згодом, з 1 липня, заплановано ще одне підвищення – на 12%.

“Зарплати (освітян) будуть підняті наступного року. Я бачив проєкт бюджету. Планується підвищення з початку (1 січня) на 10%, потім через півроку ще 12%. Це тарифна сітка, вона прив’язана до мінімалки. Збільшується мінімалка, збільшується оклад усіх у тарифній сітці”, – розповів нардеп.

ОЦІНІТЬ

Prezydent ma niespodziankę: waloryzacja emerytur dla 60-latków
Redrednews
Отже, за два етапи підвищення, зарплати вчителів виростуть порівняно з теперішніми на 23,2%. Звісно, при нинішньому зростанні вартості життя таке зростання зарплати не виглядає суттєвим. Вчителі давно заслуговують більш високих заробітків. Але в умовах війни вся вітчизняна бюджетна сфера, крім оборонної, фінансується за кошти міжнародних партнерів. А вони воліли б, щоби наша перемога у цій війні обійшлась їм якомога дешевше.

“Ми хочемо піднімати зарплати, але впираємося у ті ліміти допомоги, які дають нам наші партнери”, – поділився Бабак.

Отже, до закінчення війни та й очевидно у перші роки після її закінчення бюджетникам годі сподіватися на суттєве підвищення зарплат. Водночас, влада вже зараз намагається придумати формулу, за якої зарплати вчителів можна буде підвищити більш суттєво.

Голова парламентського комітету знайомий із цими пропозиціями, однак поки що афішувати їх не готовий. Адже це робочі варіанти, і на якому з них зрештою зупиняться, наразі невідомо.

Українцям розповіли, що категорично заборонено викладачам на уроках
Як стало відомо, що у мережі з’явилася інформація про те, що заборонено викладачам у школі на уроках. Про це розповів у соціальній мережі міністр освіти Оксен Лісовий.

Отже, у цьому матеріалі наголошується, що проведення уроків російською мовою в українських школах суперечить чинному законодавству і в таких випадках не можна виявляти лояльності. Саме на це звернув увагу українців міністр освіти.

При цьому Оксен Лісовий зазначив, що Україна має європейське майбутнє, а не у складі нового СРСР, де російська мова домінувала.

“У нас немає перспективи в якихось пострадянських реінкарнаціях чи якійсь союзній державі, де домінує російська мова. Ми зараз воюємо за систему цінностей, яка кардинально відрізняється від системи цінностей Російської імперії. Нам точно не дорога з “російським світом”. Навіщо ми тоді готуємо дітей до використання російської? – риторично спитав міністр.

Тому всім батькам слід знати, що викладачам заборонено розмовляти на уроках в українських школах мовою агресора.

☝️Проведення уроків російською мовою в українських школах повідомляє чинному законодавству і до таких випадків не можна виявляти лояльність — міністр освіти

При цьому Оксен Лісовий на голоси, що в Україні європейське майбутнє, а не в складі нового СРСР, де російська мова домінувала.

“У нас немає перспективи в якихось пострадянських реінкарнаціях, чия союзна держава, де домінує російська мова. Ми зараз воюємо за систему цінностей, яка кардинально відрізняється від системи цінностей Російської імперії. Нам точно не по дорозі з “російським міром”. Для чого ми тоді готуємо дітей до використання російської мови?” — риторично запитав міністр.

«Без зміни системи оплати праці реформи не буде»
Сьогодні вже з високих трибун кажуть про те, що в нас застаріла система оплати праці. Вона передбачає маленьку базову ставку та купу надбавок. Типовим рішенням для засновників шкіл стає така собі економія: надбавки прибирають, і педагоги живуть на копійки. Згідно з даними МОН, середня зарплата молодого вчителя на 2023 рік складається з посадового окладу 5,7 тис. грн і надбавок за престижність праці та за вислугу років — 1,9 тис. грн (разом). Тобто загалом 7,6 тис. грн. Тоді як середня зарплата в країні — 13,4 тис. грн, тобто майже вдвічі вища.

Нині зміна принципів нарахування заробітної плати вчителям — один з дев’яти ключових потоків діяльності МОН. До слова, окрім цього, у фокусі уваги дошкілля, початкова, базова школа, окремим блоком — старша школа та професійні ліцеї (разом, бо реформа одночасно змінить їх та дещо поєднає), вища освіта, позашкілля. А також євроінтеграція та цифровізація. Про це розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Рівень заробітної плати вчителів має залежати від багатьох параметрів: рівня кваліфікації, реальних досягнень. А от кількість років, які людина пропрацювала вчителем, — зовсім не основний показник, як було раніше.

— На всі питання про долю реформ однозначно відповідаю: ми є адептами НУШ і продовжуємо всі конструктивні напрацювання, звісно, з урахуванням обставин, — закцентував увагу Оксен Лісовий. — У нас є надважлива складова, щоб продовжувати реформу. Депутати добилися вже цього року виділення значної суми з держбюджету на впровадження НУШ: щонайменше 1,5 млрд грн. Президент України вбачає в освітніх змінах пріоритет номер один після війни. Сьогодні оборона — ключовий пріоритет, а після перемоги ним стане освіта. До напрацювань може долучитися кожен проактивний освітянин.

— Зараз ми на етапі дизайнування трансформацій у сфері освіти, — пояснив далі міністр. — Це нагадує, як перед зведенням будівлі створюють дизайн-проєкти. Вже маємо політичну волю, розуміємо, скільки це буде коштувати, і здатні знайти джерела фінансування для забезпечення трансформації. Питання в тому, як досягти цього бачення і реалізувати візію освіти, як її сприймає суспільство. Тому ми переходимо до широкого громадського обговорення змін, а третім етапом буде вже впровадження новацій. Кожен освітянин має змогу долучитися до формування бачення шляху, який ми маємо пройти. Я абсолютно переконаний: успіх будь-якого поступу можливий лише зі залученням суспільства.

Кількість годин на ставку має подвоїтися
— Велику комплексну реформу, яку анонсував пан міністр, вже у серпні 2023 представить Президент України, а почнеться вона у вересні, — розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин. — Зарплата вчителів після перемоги обговорюється в розмірі 40 тис. грн. Цю суму я не вигадав, не взяв зі стелі. За нею — підрахунки. Але це не популістське легке рішення, адже за ним підуть і болючі, складні наслідки: сертифікація вчителів, скорочення мережі шкіл, «поріг» входу в професію (підвищення вимог до кандидатів на посаду вчителя), обмеження перебування директорів шкіл на посаді.

— У нас найнижча кількість годин на ставку серед країн Європи для вчителів — 18. Тож обговорюється перехід до 36 годин (це будуть не лише «горлові», а й підготовка до занять). А тому ніхто не зможе брати півтори ставки.

Як будуть реорганізовувати школи?
Підвищення оплати праці пов’язане з оптимізацією штату школи та мереж шкіл.

— Органи самоврядування мають до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі шкіл з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв, — розповів народний депутат, член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук. — А засновники ліцеїв до 1 вересня 2027 року повинні забезпечити створення ліцеїв та оснащення матеріально-технічною базою, обладнанням, доступом до інтернету, на конкурсних засадах відібрати вчителів та керівників ліцеїв.

Виникла проблема, яка закладена в законодавстві: реорганізувати школу в сільській місцевості, ліквідувати, змінити тип нині можна лише за правилами, що встановлені статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Лише після громадського обговорення проєкту рішення засновника, який оприлюднено за рік до прийняття відповідного рішення. До профільного комітету ВР надійшло чимало пропозицій зменшити цей термін. Пропонують різні варіанти: пів року, 4 місяці, 2 місяці. Це слушна думка, але треба зважити ризики. Засновник може, наприклад, у травні оприлюднити рішення, а у вересні школа починає надавати послуги лише на початковому та базовому рівнях освіти. І тоді дев’ятикласники ризикують піти на канікули зі сподіванням перейти у своїй школі в 10-й клас, а у вересні його вже не буде. Усе це доведеться врахувати, вносячи зміни до Закону «Про повну загальну середню освіту».

Урядовці запевнили: хоча до перемоги вільних коштів на значне підвищення зарплати не буде, ідеться не про якісь гіпотетичні часи, не про порожню обіцянку. Підготовка реформи вже розпочалась. Освітяни, які впевнені у своїй кваліфікації, вміють підвищувати свій професійний рівень, діяльність яких відповідає вимогам НУШ, дочекаються гідної оплати своєї нелегкої та почесної праці.

Після перших місяців великого опору українських Сил оборони у 2022-му організатор Global Teacher Prize Ukraine, громадська спілка “Освіторія”, адаптувала формат премії до нових умов і замість визначення фіналістів та переможців, почала збирати історії вчителів, чий професійний досвід і робота з дітьми уособлюють українське вчительство воєнного часу.

Збір таких історій у межах цьогорічної премії наразі триває. “Освіторія” вже отримала кілька сотень історій педагогів, які боролися з окупантами за українську освіту, винаходять інноваційні формати навчання, відбудовують освіту на звільнених землях, тримають тил і психологічно підтримують учнів та їх родини.

Розповісти історію вчителя можна до 1 вересня на сайті премії. Заповнити форму може як сам вчитель, так і його колеги, учні або їхні батьки — обмежень немає.

“Вкрай важливо, щоб всі подвиги наших вчителів були почуті, жоден не загубився. Тож цьогоріч ми продовжимо розповідати історії вчителів, що заслуговують на всі існуючі нагороди, внесок яких неможливо порівняти чи оцінити. Їхній шлях і досвід мають бути помітними. У такий спосіб ми прагнемо висловити вчителям свою подяку та відзначити важливість їхньої праці”, — говорить Зоя Литвин, голова спілки “Освіторія” й засновниця премії Global Teacher Prize Ukraine.

Кураторкою премії незмінно вже всьоме є Наталія Мосейчук, телеведуча 1+1 і педагогиня за освітою, яка у Global Teacher Prize Ukraine у своїй категорії “Вибір серцем” дякує вчителям, які працюють з дітьми в лікарнях.

7 жовтня в ефірі національного телемарафону Global Teacher Prize Ukraine розкаже історії вчителів, щоб у такий спосіб висловити їм подяку, відзначити важливість їх праці та надихнути на нові звершення.

Частина зібраних історій вчителів також будуть презентовані на онлайн-платформі на сайтах globalteacherprize.org.ua та osvitoria.media, а також на майданчиках медіапартнера – групи 1+1 media, зокрема на новинних сайтах ТСН.ua, УНІАН. До того ж на платформі кіно та телебачення Київстар ТБ.

Інформаційна довідка

Global Teacher Prize Ukraine — щорічна національна премія для вчителів-агентів освітніх змін. Премія покликана відзначити досягнення вчителя не лише щодо своїх учнів, а й щодо суспільства, та підкреслити важливість педагогів в Україні. Національну премію засновано у 2017 році ГС “Освіторія” після підписання меморандуму з фондом Varkey GEMS Foundation. Цьогоріч премія вдруге відзначатиме героїв освітнього фронту, які виборюють майбутнє для українських дітей. Більше на сайті: https://globalteacherprize.org.ua/.

“Освіторія” — неприбуткова громадська спілка, яка з 2013 року допомагає реформувати та розвивати освіту в Україні. Більше на сайті: https://osvitoria.org/.

Такі навчальні заклади чекає реорганізація або оптимізація. Як це вплине на учнів та вчителів? Розповідаємо.
Малокомплектні школи розташовані в різних районах області. У деяких кількість учнів менше 10. Зокрема, у Тростянецькій та Серединськівській початкових школах, а також у закладі села Славна навчається всього шість учнів. По сім дітей навчається у початковій школі села Ромашівка та Щепанів, Латковецькому загальноосвітньому навчальному закладі, Трубчинській ЗОШ І ступенів. Лише вісім дітей відвідують початкові школи у селі Саджівка та селі Нестерівці.

У початковій школі села Малі Бірки, Ванжулів, Коцюбинчики, Лисичники та Окопівському навчально-виховному комплексі здобувають освіту по дев’ять учнів.

Чекає ліквідація
На всі такі заклади в майбутньому чекає оптимізація. 30 червня, наприклад, прийняли рішення про ліквідацію Верб’ятинської, Киданівської, Новосільської та Передмістянської початкових шкіл (колишній Бучацький район). У рішенні вказують, що причина ліквідації чотирьох навчальних закладів – створення умов для здобуття дітьми якісної освіти, економічної ефективності функціонування закладів освіти громади, приведення освітньої мережі у відповідність до вимог законодавства та освітніх потреб населення.

Під час розмови з журналісткою «20 хвилин» директорка відділу освіти Бучацької міської ради Оксана Драбовська наголосила, вона підтримує рішення засновника навчальних закладів. Адже на ліквідацію закладів є свої причини.

— Усе — з метою економії коштів, з метою забезпечення нормальною заробітною платою працівників. Бо по субвенції не виходить забезпечувати всіх зарплатою і тоді утворюється заборгованість. А це недопустимо. Школи маленькі і відвідує їх мала кількість дітей. А вони мають навчатися у великих закладах, мають розвиватися. У малих навчальних закладах немає сучасних умов та технічних засобів. Велика школа дає великі можливості, оскільки діти розвиваються в соціумі, у них буде конкуренція, вони зможуть себе проявити. Навіть банально бути на уроках не з трьома, а 20 учнями веселіше та цікавіше, — каже пані Драбовська.

Журналісти «20 хвилин» зібрали інформацію про школи, а також поспілкувалися з керівниками навчальних закладів. Про кожну розповідаємо окремо.

Верб’ятинська початкова школа
Кількість учнів щороку зменшувалася. Наприклад, у 2020 році в школі навчалися 17 дітей, у 2022 – 13 дітей, а вже у 2023 році – 12 дітей.

За 2022-2023 навчальні роки на утримання Верб’ятинської початкової школи виділили 503 100 гривень. Зі слів директорки відділу освіти Бучацької міської ради Оксани Драбовської, кошти витратили на заробітну плату працівникам. Щодо колективу школи, то у закладі працювали чотири особи.

— Прийом та звільнення працівників здійснює керівник закладу. За умови виникнення проблем із працевлаштуванням, відділ освіти буде сприяти переведенню в інші заклади. Поки що працівники не звільнені і перебувають в щорічних основних відпустках, — наголошує Оксана Драбовська.

Чи погоджують працівники з таким рішенням? Зі слів директорки навчального закладу Ганни Кубишин, дії міської ради щодо закриття закладу розуміє.

— У нашій школі дуже мало учнів. Наприклад, у 2022-2023 році перший клас відвідували тільки три дитини, в інших класах теж по двоє-троє учнів. Повноцінним вважали лише третій клас, бо там була найбільша кількість дітей. А ось з 2025 року є тільки по одній дитині в клас, — каже пані Кубишин.

Проте батькам таке рішення сприймати важче.

— Батьки виступали за те, щоб нашу Верб’ятинську початкову школу протримали ще хоча б на час війни в Україні. Або хоча б ще рік, щоб наш повноцінний третій клас закінчив рідну початкову школу. Вони навіть ходили до міської ради і просили. Але у зв’язку з нестачею фінансування та відсутністю достатньої кількості дітей думку батьків не підтримали, — додає директорка.

Щодо матеріально-технічної бази, то в школі мали все необхідне для навчання, проте саме приміщення було маленьким.

— Наша школа – одноповерхова невелика будівля. Це знаєте, як житловий звичайний будинок. Кілька кімнат займав фельдшерський пункт, а кілька кімнат – наша школа. У нас завжди було тепло, на підлозі ламінат, вікна новенькі. Умови у нас нормальні. У нас не було кухні, а лише буфет. Бо приміщення навчального закладу до такого не пристосоване. Але як нема кому там вчитися, то що робити, — каже директорка.

Приміщення Верб’ятинської початкової школи не перебуває на балансі відділу освіти і належить місцевому фельдшерсько-акушерському пункту. Тож, після ліквідації навчального закладу, кімнатами будуть розпоряджатися медики.

Новосільська початкова школа
З 2020 по 2023 навчальні роки кількість учнів у закладі зменшилася на чотири особи. І якщо для великих шкіл це незначна різниця, то для Новосільської відразу відчувається. Журналісти дізналися у відділі освіти Бучацької міської ради, скільки дітей протягом кожного навчального року відвідували школу:

2020-2021 навчальний рік – 17 дітей;
2021-2022 навчальний рік – 16 дітей;
2022-2023 навчальний рік – 13 дітей.
Щодо кількості працівників, то загалом у закладі працювали п’ять осіб. Їх прийомом та звільненням займається керівництво школи. Якщо працівники не зможуть самостійно працевлаштуватися, то в такому разі вони можуть звернутися по допомогу до відділу освіти. Зі слів Оксани Драбовської, наразі освітяни не зверталися з питаннями щодо працевлаштування.

А ось протягом 2022-2023 навчального року на заробітну плату їм виділили 626 900 гривень.

Більше інформації про роботу закладу до закриття журналістці «20 хвилин» вдалося дізнатися у директорки Новосільської початкової школи Ольги Красій.

— У перший клас на 2023-2024 навчальний рік мали йти двоє чи троє дітей. Але одна дитина ще за кордоном і не відомо, чи повернеться до першого вересня. У другому класі є четверо дітей, у третьому – двоє дітей, а в четвертому – одна дитина-переселенка. Тому я не знаю, чи буде вона навчатися надалі, бо можливо переїдуть. Батьки виступили проти закриття навчального закладу, бо вони робили ремонти, облаштовували як могли класи для дітей. Але я розумію, що тут для дітей нема перспективи та і з кожним роком учнів у нас все менше. Та і на клас нам давали п’ять годин, а це – по годині на день. Ви ж самі розумієте, що це не повноцінне навчання. Ми звичайно займалися з дітьми додатково, давали їх більше завдань, – зізнається Ольга Адольфівна.

Відомо, приміщення Новосільської початкової школи не підлягає відчуженню, бо там функціонує заклад дошкільної освіти. Директорка зізнається, в одному приміщенні із садочком було зручно.

— У нашій школі була спортивна кімната, три класні кімнати, одна вбиральня, а також невелика актова зала для святкувань. У нас ще великий коридор, в приміщенні є котельня. До речі, ми мали перехід від школи до садочку і діти приходили на обід. Це було зручно і батькам, і вчителям, і дітям. Я не думаю, що садочок може зайняти це все приміщення, адже дітей теж не багато там. Їм своєї частини завжди вистачало. Думаю, що поряд із садочкам не відкриватимуть кафе чи бари. Може яка організація візьме його в оренду, але навіть не знаю, що там може бути, – каже пані Красій.

Ольга Красій вже на пенсії, тож на посаду в іншому навчальному закладі не претендує. Натомість її колег-педагогів обіцяли працевлаштувати або в Язловецьку школу, або в ближче до Бучача після відпустки.

Дві школи взагалі не працювали?
Серед ліквідованих початкових шкіл і Киданівська та Передмістянська. За інформацією відділу освіти Бучацької міської ради, ці школи у перелік ліквідованих потрапили не випадково. Адже протягом 2022-2023 навчального року вони не працювали.

— Діяльність Киданівської початкової школи та Передмістянської початкової школи призупинили через відсутність учнів. Тобто бажаючих здобувати освіту у цих навчальних закладах не було, — роз’яснюють у відділі освіти Бучацької міської ради.

Загалом з 2020 по 2023 рік Киданівську початкову школу відвідували всього 19 дітей. У 2020-2021 навчальному році було 9 учнів, а у 2021-2022 – 10 дітей.

Якщо говорити за Передмістянську початкову школу, то з 2020 по 2023 навчальні роки заклад відвідували 24 дитини. А саме 11 дітей у 2020-2021 навчальному році і 13 дітей у 2021-2022.

Також у відділі освіти Бучацької міської ради наголошують, що останній навчальний рік школу не фінансували, а викладачі та технічний персонал не працював.

Долю приміщення Киданівської початкової школи буде вирішувати засновник, тобто міська рада. А ось приміщення Передмістянської початкової школи не підлягає відчуженню, бо там функціонує заклад дошкільної освіти.

Журналістка «20 хвилин» намагалася зв’язатися з директоркою Передмістянської початкової школи Марією Москвин, а також з директоркою Киданівської початкової школи Ганною Шкарлупою. Проте обидві керівниці не підняли слухавки, а також не відповіли на повідомлення у соцмережах. Якщо директорки погодяться поговорити з нами і розповісти про роботу закладів, ми додамо їх коментарі.

Де навчатимуться діти
У відділі освіти Бучацької міської ради наголошують, дітей не залишать без освіти. Вже визначилися, де навчатимуться учні вищевказаних початкових шкіл.

— Учні Верб’ятинської початкової школи продовжать навчання в Озерянській загальноосвітній школі. Киданівської початкової школи – у Бобулинській гімназії. А ось Новосільської та Передмістянської початкових шкіл — у Язловецькій загальноосвітній школі, — каже Оксана Драбовська.

Та чи варто школярам розраховувати на підвіз до навчальних закладів?

— Учні Верб’ятинської початкової школи підвозу не підлягають, адже відстань до нового навчального закладу менша, ніж два кілометри. Учнів Киданівської початкової школи підвозили і планують підвозити до Бобулинської гімназії шкільним автобусом. Учнів Новосільської і Передмістянської шкіл також підвозили і планують підвозити до Язловецької ЗОШ шкільним автобусом, — додає пані Драбовська.

Директорка Новосільської початкової школи Ольга Красій зауважує, батьки також самостійно вирішують, де їх дитина навчатиметься надалі.

— Чимало наших випускників перейшли не до Язловецької загальноосвітньої школи, а до Дулібської гімназії. Наприклад, сім минулорічних випускників обрали для навчання Дулібську гімназію. Там теж гарний рівень знань, тож думаю, там батьки вже самостійно будуть вирішувати, – каже вона.

Нагадаємо, що з 1 січня 2021 року для українських шкіл діє новий Санітарний регламент від Міністерства охорони здоров’я України (дам посилання). Відповідно до документу, підвозити до школи зобов’язані учнів, які проживають від закладу освіти на відстані понад 2 км. Раніше підвозили учні, які проживали на відстані понад 3 км.

Підвезення організовують з попередньо визначеними зупинками. Відстань від місця проживання учнів до місця збору на зупинці не повинна перевищувати 500 м.

Журналісти вирішили перевірити, яку відстань щодня мають долати учні, аби потрапити в нову школу. За даними Google Maps відстань від села Верб’ятин до села Озеряни становить 2,4 км.

Відстань від села Киданів до села Бобулинці – 3,4 км. 3,1 км щодня долатимуть учні Передмістянської початкової школи, аби доїхати на навчання в Язловецьку ЗОШ. А ось учні Новосільської початкової школи — 3,2 км. Тож, як бачимо, учні всіх згаданих шкіл можуть цілком розраховувати на підвезення.

Натомість зі слів директорки Верб’ятинської початкової школи Ганни Кубишин, у міській раді наголосили батькам, що подумають як можна вирішити питання щодо підвозу дітей. Як це буде і хто сплачуватиме кошти – поки невідомо.

Що кажуть в головному управлінні
Рішення про оптимізацію приймає засновник навчального закладу. Якщо кількість дітей у класах мала або деякі взагалі не можуть набрати, у такому випадку засновники можуть прийняти кілька рішень:

закрити школу та перевести всіх учнів цієї школи до найближчої більшої школи;
перетворити школу на філію та приєднати її до найближчої більшої опорної школи;
понизити ступінь школи, тобто припинити навчання у старших класах (10-12) і перевести відповідних учнів до найближчої школи. Також можливо припинити навчання на рівні базової середньої освіти (5-9 класи).
Вже кілька років поспіль на Тернопільщині застосовують вищевказані рішення. Про це журналістам підтвердила очільниця департаменту освіти та науки Тернопільської ОВА Ольга Хома.

Зокрема, за 2022 рік без старшої, а інколи і середньої школи залишилися 23 навчальні заклади області. А ось 19 навчальних шкіл закрили та перевели дітей на навчання до найближчого опорного закладу. На яку кількість очікувати цього року – питання відкрите.

— Місцеві органи влади самостійно приймають рішення щодо оптимізації мережі. Вони нас не попереджають та не повідомляють. Це не наша ініціатива і не наше бачення. Відповідно до того, яке вони мають фінансування, й аналізують свою мережу освітніх закладів. А далі приймають відповідні кроки. Тобто я не готова сказати, скільки ще навчальних закладів на Тернопільщині ліквідують або знизять їх освітній ступінь (тобто закриють старші класи). Якщо у школі навчається п’ятеро чи 10 дітей, то про що можна говорити — розповідає очільниця департаменту освіти та науки Тернопільської ОВА Ольга Хома.

Очільниця управління переконана, що нераціонально фінансувати роботу закладу, де навчається 21-25 учнів. Але наголошує, що найперше слід зважати на надання якісних освітніх послуг.

Що в законодавстві?
З 2016 року в Україні триває оптимізація сільської мережі. У середньому за рік в Україні закривається 200–250 сільських шкіл. Малокомплектні школи закривають, натомість з’являються опорні школи, у яких має бути нове обладнання та кваліфіковані вчителі.

Опорна школа має бути оснащена сучасними кабінетами, інтернетом, а в кожному класі має від 15 до 30 учнів. Малокомплектні школи перетворюють на філії опорного закладу: здебільшого це початкові або середні ланки. У такому випадку старшокласники їздять на навчання до опорної школи шкільним автобусом. Організувати його роботу мають місцеві органи влади.

Наголосимо, 28 квітня 2022 року Верховна Рада внесла тимчасові зміни до закону «Про загальну середню освіту», які скасовують на час воєнного стану обмеження на кількість учнів у класах.

Тож на час військового стану призупиняють дію положення про наповнюваність класу – не менше п’яти і не більше 24 учнів у початковій школі, не менше п’яти і не більше 30 – у базовій чи профільній школі.

Наступного року, як і цьогоріч, наша країна не зможе самотужки впоратися зі своїми бюджетними видатками. Адже всі зібрані бюджетом гроші йдуть на фінансування ЗСУ. А зарплати вчителям, лікарям та іншим бюджетникам виплачуються за рахунок надходжень від міжнародних партнерів.

Так, цьогоріч за рахунок кредитів та міжнародних грантів Україна вже отримала 27 млрд доларів. Це дозволило Нацбанку не вдаватися до емісії гривні. До того ж, на кінець червня 2023 року завдяки надходженням від міжнародних партнерів НБУ вдалося сформувати рекордний запас валютних резервів – 39 млрд гривень. А до кінця цього року Україна має отримати ще 15 млрд доларів ззовні.

При цьому не є таємницею, що зарплата учителям, лікарям та іншим бюджетникам фінансувалася саме за рахунок цих зовнішніх надходжень, оскільки всі гроші від податкових зборів до українського бюджету йдуть на фінансування потреб ЗСУ.

Тому наступного року Україні також знадобиться допомога міжнародних партнерів. Андрій Пишний називає суму, як мінімум, у 37 млрд доларів. Причому навіть якщо війна наступного року завершиться, Україна все одно не зможе вирішувати свої фінансові проблеми без зовнішніх надходжень. Адже армію все одно потрібно фінансувати. І навряд чи вартість її фінансування набагато скоротиться. При цьому доходи України від експорту будуть набагато нижчими від її витрат на імпорт. Адже після війни треба буде відновлювати країну, а на це знадобляться величезні гроші.

“Навіть після завершення активних бойових дій високі потреби у зовнішньому фінансуванні зберігатимуться через обмежений експортний потенціал та суттєву потребу в імпорті для відновлення країни. Україні необхідно продовжувати успішну співпрацю з МВФ та іншими міжнародними партнерами”, – говорить голова НБУ.

Таким чином, зарплати вчителям, лікарям та іншим бюджетникам у 2024 році все одно фінансуватимуть за рахунок зовнішніх запозичень.

Про це у своєму блозі на Osvita.ua написала методист з Києва Інна Большакова.

Вона вважає, що пріоритетною умовою трансформації освіти є особистий простір вчителя та порівнює закордонну освіту з українською.

На її думку, освіта поза Україною відзначається повагою до особистого простору людини та прагненням до раціонально спокійної організації всіх процесів.

В Україні ж освітяни перебувають у стані емоційних гойдалок, – вважає блогерка, – а занадто перегріта освітянська спільнота транслює це на дітей і вимагає такого ж емоційного відгуку.

Це виснажує і дітей
Інколи читаєш коментарі вчителів «Дайте спокійно попрацювати» – це прохання про неможливість далі існувати у цьому емоційно невиправданому вирі, – пояснює Інна Большакова і провадить далі:

Зараз канікули, у більшості країн вчителі відпочивають. А в Україні слідкують на новою візією освіти, яка дістане кожного. Чому?

Час не для роботи
За кордоном під час відпустки вчителі займаються улюбленими речами, виділяють час на прогулянки і те, що хочуть робити не для роботи. І цей час не для роботи потім буде важливим для учнів (для роботи). Тому що до школи прийде не тільки емоційно стійкий вчитель, а й збагачений новим неочікуваним самостійно обраним досвідом.

Гарний вчитель, про якого усі так печуться, – цілісна особистість. І має бути час і для того, щоб побути з собою і не на гойдалці. А навчання вчителів під час відпусток, прийняття освітніх документів тощо є дуже серйозним питанням – розмірковує у своєму блозі Большакова.

Збереження особистого простору людини є те, чим кардинально відрізняються закордонні школи. Почнімо зі збереження особистого простору вчителя, тоді і гасло «Учителі важливі» буде не порожнім.

Освітні документи випускаються і обговорюються вчителями, коли вони не у відпустках.
Навчання – не у відпустках.
Ремонти – не у відпустках і не в компетенції вчителів.
Хочете змін – почніть сьогодні.

Коли йде війна, людина стає оголеним нервом, тому, можливо, зараз ще є час розмагнітити обов’язкові навчання чи усе інше для вчителів і наблизитися до поважного ставлення до особистого простору людини, – завершує свій блог методист.

З коментарів до допису помітно, що вчителям ця тема близька:

1. Які бувають відпустки у вчителів?

Щорічні відпустки: основна та додаткова;

Додаткова у зв’язку з навчанням: надається за умови успішного навчання, а її тривалість, залежно від конкретних обставин, становить від 10 календарних днів до чотирьох місяців;

Cоціальні відпустки: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустка у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства, відпустка при народженні дитини тощо.

Творча відпустка: для закінчення дисертації, написання підручників, наукових праць тощо;

Відпустка для підготовки та участі в змаганнях: для підготовки до спортивних змагань національного чи міжнародного значення;

Відпустки без збереження заробітної плати.

2. Скільки вчителю належить днів щорічної основної відпустки?
Педагогічні й науково-педагогічні працівники мають право на щорічну основну відпустку до 56 календарних днів (без урахувань святкових (неробочих) днів.

Тобто залежно від конкретної посади працівника та закладу освіти, де він працює, тривалість відпустки може бути й меншою за 56 календарних днів. Закон про відпустки посилається на постанову КМУ від 14.04.1997 № 346, якою затверджено Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам. За цим порядком для шкільних вчителів усіх спеціальностей це 56 календарних днів.

3. Чи можуть скоротити відпустку педагога під час воєнного стану?
Так, у період воєнного стану поряд із загальними нормами законодавства потрібно враховувати спеціальні.
Питання відпусток учителів (як і будь-яких інших працівників) врегульоване Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки», а сьогодні ще й додатково врегульоване спеціальним Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в який неодноразово вже вносились зміни з моменту його прийняття. За загальним правилом – учителі мають право на щорічну основну відпустку тривалість до 56 к. днів (ст. 6 ЗУ «Про відпустки»).
Цю норму ніхто не скасовував, вона є чинною. Однак, спеціальний ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє роботодавцю внести корективи у тривалість відпустки вчителя та обмежити її до 24 календарних днів за поточний робочий рік (ст. 12 Закону). Дослівно норма звучить так: «У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.»

Потрібно врахувати, що таке рішення роботодавця є лише правом, а не обов’язком, і має бути вмотивованим, обґрунтованим та належним чином документально оформленим. Йдеться про дійсно об’єктивно необхідні обставини, які змушують роботодавця вжити таких заходів до працівника (вчителя). Якщо ж таких причин немає, вчитель має право використати щорічну відпустку загальної тривалості.

4. Якщо у мене двоє дітей, тобто є право на додаткову відпустку, чи можу я взяти влітку 66 днів?
Така відпустка належить до соціальних відпусток. Вона надається працівникам, як матері, так і батьку, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, та складає 10 календарних днів.

Додаткова відпустка на дітей надається понад щорічні основну і додаткові відпустки (передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону «Про відпустки»), а також понад щорічні відпустки (встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами), і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Тобто окремо надається щорічна відпустка 56 календарних днів, окремо соціальна – 10 календарних днів. Усі ці відпустки повинні надаватися згідно з затвердженим графіком відпусток.

5. Чи можна взяти відпустку не влітку?
Графіки відпусток складають заздалегідь, при цьому ураховуються інтереси виробництва (у випадку вчителя – закладу освіти), особисті інтереси працівників та можливості для їхнього відпочинку. Так сказано у Ст. 10 Закону про відпустки.

Відпустка вчителя узгоджується з навчальним планом, тож надається переважно влітку. Є окремі випадки, передбачені колективним договором, коли її можуть надати в інший канікулярний час: під час осінніх, зимових чи весняних канікул.

6. Що робити, якщо вчитель потрапив до лікарні під час канікул?
Якщо це сталося під час його щорічної відпустки, її можна перенести (на інший канікулярний час) або продовжити (якщо йдеться про час літніх канікул).

Тимчасова непрацездатність якраз одна з найбільш поширених причин, через що це трапляється. Також це може бути виконання державних, громадських обов’язків.

7. А у яких ще випадках переносять частину відпустки?
Перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки».

Педагог може перенести або подовжити відпустку за таких причин: тимчасової непрацездатності, виконання громадських або державних обов’язків, вагітності та пологів, збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням, несвоєчасно виплачені «відпускні» (за три дні до початку відпустки).

8. Поділити відпустку можна?
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Утім, це лише можливість, а не обов’язок роботодавця. Він не мусить робити так, як того бажає працівник, тому доведеться домовлятися. Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, або в інший канікулярний період. Усі частини відпустки мають бути використані протягом робочого року.

9. Чи можна зовсім відмовитися від відпустки?
Якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією та Законом «Про відпустки» право на відпочинок (щорічну відпустку), то роботодавець має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Ненадання щорічних відпусток повної тривалості забороняється протягом 2 років поспіль.

10. Скільки може тривати відпустка без збереження зарплати?
Відпустка без збереження заробітної плати буває:

обов’язкова (згідно з переліком, встановленим у Законі «Про відпустки»);
за згодою сторін (до 15 календарних днів на рік);
Відпустка без збереження зарплати тривалістю до 15 календарних днів на рік може надаватися працівнику за наявності у нього сімейних обставин або інших причин для її надання на підставі ст. 26 Закону України “Про відпустки”.

Ініціювати оформлення відпустки без збереження зарплати має право виключно працівник. Відповідно роботодавець не може примусово відправити працівника в неоплачувану відпустку на зазначених підставах.

Відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину має особливість. Така відпустка може надаватися на весь період карантину або на його частину, тобто більше ніж 15 календарних днів, та не включається у загальний термін. Дана відпустка надається працівнику виключно на підставі його особистої заяви. У заяві слід зазначити «у зв’язку із запровадженням карантину відповідно до ч. 4 ст. 84 КЗпП України та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки».

11. Скільки відпочиває вчитель, якщо він ще не пропрацював у школі рік?
Усі 56 днів. Згідно з ч. 14 ст. 10 Закону про відпустки керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший і подальші робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Наприклад, вчителю будь-якої спеціальності, який працював на новому місці менш як рік, під час літніх канікул все одно нададуть 56 днів щорічної відпустки.

Та розповіли, що залишати педагогічний фаї їх часто змушують не лише невисокі зарплати

Про вчителів, які залишають професію, йдеться у дослідженні «Education at a Glance», 2021 року.

У ньому брали участь педагоги з ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), до якої входить 37 країн.

Як у світі?
Вчителі близькі до пенсійного віку (55 років і старші), з більшою ймовірністю залишать викладацьку діяльність у наступні п’ять років порівняно з учителями, які перебувають у середині своєї кар’єри (25-54 роки).

Яка ситуація в Україні?
Попри світову тенденцію, протягом п’яти років досліджень у нас зросла кількість учителів передпенсійного та пенсійного віку, які не бажають залишати професію.

Середня вікова група залишається стабільною.

Проте зменшилася кількість педагогів до 30 років, що свідчить про їхнє небажання продовжувати вчительську кар’єру.

Чому вчителі йдуть?
Вплив пандемії

Пандемія коронавірусу вплинула на освіту і фінансово, і емоційно. Адже робота шкіл та вчителів зокрема сильно змінилась за ці роки.

На запитання про ймовірність того, що вони залишать викладацьку діяльність у найближчі два роки, 54% вчителів відповіли «певною мірою» або «дуже ймовірно». Восени 2019 року (до початку пандемії) такі відповіді дали 34% вчителів.

Пояснити таку тенденцію можна зміною обставин, у яких працюють педагоги під час пандемії. Адже 84% вчителів зазначили, що викладання стало більш стресовим, ніж до закриття шкіл через коронавірус.

Адміністративне навантаження

Один із опитаних учителів зі школи в Індіані, США зазначив: «Навчати учнів — це чудово. Виснажливим є все інше.»

Адміністративне навантаження, таке як паперова робота, наради та чергування, також впливає на рішення вчителів залишити професію. Для 43% учителів зменшення такої роботи є важливою причиною, щоб залишитись викладання. Втім, лише 27% адміністраторів шкіл підтримують цю думку.

Наприклад у Великій Британії 2\3 вчителів зізналися: більшу частину свого робочого часу вони витрачають на завдання, що не пов’язані з викладанням;

Оплата праці

Під час дослідження центром EdWeek учителів запитували, що може зробити їхня школа, щоб суттєво зменшити ймовірність того, що вони покинуть професію протягом наступних двох років. Найпоширеніша відповідь — підвищити заробітну плату.

Керівники шкіл погодилися з цим: 7 з 10 сказали, що підвищення зарплати суттєво вплине на утримання вчителів.

В Україні у 2021 році зарплати вчителів збільшили на 20%. Проте у 2023 році посадові оклади вчителів залишилися на рівні минулого року.
У нашій державі це пов’язано з колосальним урізанням бюджету на освіту через війну росії проти України.

Учителі залишаються через любов до учнів
Найбільшою мотивацією для вчителів залишитись у професії є любов до учнів. Двоє з п’яти вчителів в опитуванні EdWeek назвали це основною причиною, чому вони продовжують працювати.

Взаємодія з дітьми, спостереження за їхнім розвитком та надання підтримки приносить педагогам задоволення та мотивацію працювати далі. Така прив’язаність до своїх учнів та бажання внести позитивні зміни в їхнє життя є сильним стимулом у продовженні кар’єри вчителя.

В коментарях до результатів дослідження можна прочитати таке:

Праця вчителя важка, зарплата мізерна, вимоги колосальні, повага від держави смішна, багато роботи безкоштовної.

Класне керівництво зашкварює. Всі думають, що вчитель не має сім’ї, йому вільний час не потрібен.

Міняються міністри, які і дня не працювали в школі. Не дивно, що молодь не залишається, а старі, як коні, звикли так жити.

Що каже статистика?
Про вчителів, які залишають професію, йдеться у дослідженні «Education at a Glance», 2021 року. Учені спираються на опитування TALIS 2018. У ньому вчителі поділилися намірами щодо своєї роботи у майбутньому.

У дослідженні брали участь педагоги з ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), до якої входить 37 країн.

Відповіді вчителів проаналізували залежно від віку та статі, робочого часу та типу контракту. А також дослідники врахували рівень стресу та задоволення роботою. Адже ці фактори також впливають на рішення залишити професію.

Які висновки зробили дослідники
Вчителі близькі до пенсійного віку (55 років і старші), з більшою ймовірністю залишать викладацьку діяльність у наступні п’ять років порівняно з учителями, які перебувають у середині своєї кар’єри (25-54 роки).

У третині досліджуваних країн (Австрія, Бельгія, Чилі, Данія, Фінляндія, Угорщина, Нідерланди, Нова Зеландія, Словенія та Швеція) педагоги висловили намір залишити вчительську кар’єру протягом наступних п’яти років статистично однаково у трьох вікових групах: 25-34, 35-44 та 45-54 роки.

У Кореї та Туреччині серед наймолодших учителів (25-34 роки) спостерігається найнижча ймовірність залишити професію. Але вона зростає зі збільшенням їхнього віку.

В Англії вчителі з більшим задоволенням роботою мали менше бажання залишити викладання наступного навчального року. До слова, за найсвіжішим дослідженням (його опублікували у червні 2023 року) близько 40 тисяч учителів Англії звільнилися з державних шкіл минулого року. А це майже 9% від усієї кількості вчителів Англії.

Яка ситуація в Україні?
Інститут освітньої аналітики у 2017 році провів опитування серед українських вчителів, аналогічне до TALIS. У нашій країні тенденція дещо відрізняється.

51%
вчителів цілком влаштовує робота в школі;

4,1%
зазначили, що робота їх зовсім або скоріше не влаштовує;

9,2%
вчителів не змогли визначитися з відповіддю.

На думку МОН, такі дані свідчать про те, що як мінімум 5% учителів в Україні вже могли залишити свою професію.

Попри світову тенденцію, протягом п’яти років досліджень у нас зросла кількість учителів передпенсійного та пенсійного віку, які не бажають залишати професію. Середня вікова група залишається стабільною. Проте зменшилася кількість педагогів до 30 років, що свідчить про їхнє небажання продовжувати вчительську кар’єру.

Чому вчителі йдуть?
EdWeek Research Center називає три основні причини, чому вчителі хочуть залишити професію.

1️⃣

Вплив пандемії

Пандемія коронавірусу вплинула на освіту і фінансово, і емоційно. Адже робота шкіл та вчителів зокрема сильно змінилась за ці роки.

Щоб дізнатися більше про те, чому вчителі хочуть звільнитися або вже роблять це, і як пандемія вплинула на їхні рішення, Дослідницький центр EdWeek у березні 2021 року опитав близько 700 вчителів і 300 керівників шкіл.

На запитання про ймовірність того, що вони залишать викладацьку діяльність у найближчі два роки, 54% вчителів відповіли «певною мірою» або «дуже ймовірно». Восени 2019 року (до початку пандемії) такі відповіді дали 34% вчителів.

Пояснити таку тенденцію можна зміною обставин, у яких працюють педагоги під час пандемії. Адже 84% вчителів зазначили, що викладання стало більш стресовим, ніж до закриття шкіл через коронавірус.

2️⃣

Адміністративне навантаження

Один із опитаних учителів зі школи в Індіані, США зазначив: «Навчати учнів — це чудово. Виснажливим є все інше.»

Адміністративне навантаження, таке як паперова робота, наради та чергування, також впливає на рішення вчителів залишити професію. Для 43% учителів зменшення такої роботи є важливою причиною, щоб залишитись викладати. Втім, лише 27% адміністраторів шкіл підтримують цю думку.

У Великій Британії нещодавно неофіційно оприлюднили результати опитування, яке ще минулого року провів відділ освіти. Тоді опитали понад 11 тисяч педагогів та директорів шкіл. Результати, що потрапили у пресу, оприявнили справжню кризу вчительського навантаження:

72%
британських учителів сказали, що їхнє навантаження «неприйнятне»;

2\3
вчителів зізналися: більшу частину свого робочого часу вони витрачають на завдання, що не пов’язані з викладанням;

3️⃣

Оплата праці

Під час дослідження центром EdWeek учителів запитували, що може зробити їхня школа, щоб суттєво зменшити ймовірність того, що вони покинуть професію протягом наступних двох років. Найпоширеніша відповідь — підвищити заробітну плату.

Керівники шкіл погодилися з цим: 7 з 10 сказали, що підвищення зарплати суттєво вплине на утримання вчителів.

​​«Справа не лише в грошах, але й у визнанні того, що їм довелося так багато працювати цього року. Я думаю, що це має велике значення,» — зазначив дослідник проблеми звільнення вчителів, доцент педагогічного коледжу Туан Нгуєн.

Проте через пандемію багатьом країнам довелося відмовитись від підвищення оплати праці вчителям.

В Україні у 2021 році зарплати вчителів збільшили на 20%. Проте у 2023 році посадові оклади вчителів залишилися на рівні минулого року. У нашій державі це пов’язано з колосальним урізанням бюджету на освіту через війну росії проти України.

Учителі залишаються через любов до учнів
Найбільшою мотивацією для вчителів залишитись у професії є любов до учнів. Двоє з п’яти вчителів в опитуванні EdWeek назвали це основною причиною, чому вони продовжують працювати.

Взаємодія з дітьми, спостереження за їхнім розвитком та надання підтримки приносить педагогам задоволення та мотивацію працювати далі. Така прив’язаність до своїх учнів та бажання внести позитивні зміни в їхнє життя є сильним стимулом у продовженні кар’єри вчителя.

Ми запитали у ChatGPT, як уряди країн можуть подбати про вчителів, щоб вони не залишали професію. Ось, що він порадив:

З огляду на проблему високої плинності кадрів учительської професії, особливо важливо, щоб уряди країн вживали належних заходів для збереження вчителів у системі освіти. Ось чотири можливі рішення, які можуть сприяти зменшенню звільнень вчителів:

Програми підтримки та навчання. Забезпечення доступу до якісних програм підтримки та навчання є важливим аспектом утримання вчителів. Професійний розвиток, менторство, можливості навчання на робочому місці та сприяння кар’єрному зростанню можуть значно підвищити впевненість вчителів у своїх професійних навичках та збільшити задоволення від роботи.
Підтримка соціального добробуту. Урядам варто створювати умови, що сприяють соціальному добробуту вчителів. Це включає доступну медичну страховку, підтримку догляду за дітьми та інші сімейні обов’язки. А також створення позитивного робочого середовища, в якому вчителі почуватимуться цінними.
Програми для збалансованого саморозвитку. Уряди можуть сприяти створенню програм та ресурсів, що допоможуть вчителям розвивати інтереси та навички поза межами викладання. Це можуть бути курси, участь у проєктах спільноти, мистецькі та спортивні активності. Такі програми розширять горизонти вчителів і нададуть їм почуття особистого розвитку та задоволення. А це сприятиме їхній залученості до професії.
Партнерство зі спільнотою та батьками. Залучення спільноти та батьків до освітнього процесу може стати значною підтримкою для вчителів. Уряди можуть сприяти встановленню ефективного партнерства між школами, батьками та місцевою спільнотою. Це можна реалізувати шляхом організації зустрічей, родинних заходів, волонтерських програм та інших спільних ініціатив. Такі заходи зблизять шкільне середовище зі спільнотою, покажуть вчителям підтримку та важливість їхньої роботи. Це може зміцнити їхній зв’язок з професією.
Враховуючи ці рішення, уряди країн можуть активно працювати над збереженням вчителів у професії. Створювати сприятливі умови та визначати вчителів як центральні фігури у системі освіти.

Джерело:

НУШ

Заступник очільника Комітету ВР із питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин розповів: один із варіантів змін у нарахуванні зарплати – брати базою для нарахування не кількість “урочних” годин за тиждень, як зараз, а враховувати загальне навантаження вчителя. Адже вчителі мають ще й додаткову роботу, окрім проведення уроків.

Чи збільшать ставку вчителя до 36 годин
Так, додаткова робота вчителя включає:

підготовку до уроків;
класне керівництво;
перевірку робіт;
ведення відповідної документації тощо.
Зауважимо! В Україні ставка вчителя – 18 годин. Ця кількість уроків є однією з найменших у Європі. В інших країнах педагоги мають по 20, 21, 24 години тощо.
Якщо хтось пише, що “з 18 ми переходимо на 36 – і це знущання”, у мене нема жодного сумніву: вони розуміють, що йшлося не про збільшення “урочного” навантаження до 36 годин. Просто хтось починає маніпулювати цією цифрою. Це не турбота про вчителів, бо їх фактично вводять у шок. Я сам би був шокований, якби мені сказали: “З 18 годин у нас тепер буде 36 “горлових”. Звісно, це знущання, і ніколи б ця ініціатива не пройшла. Це ж 7 – 8 уроків на день, повна маячня. Коли хтось виходить із такою комунікацією, він або щось не розуміє, або робить це свідомо, щоб збурювати суспільство,
– наголосив Колебошин.

Тобто 36 годин у межах ставки педагога, за словами нардепа, – гіпотетична можливість, одна з концепцій, яку поки розглядають паралельно з іншими. Ідея виникла після того, як в Освітньому комітеті заговорили про можливі 40 тисяч зарплати вчителя після перемоги.

Як може змінитися ставка вчителя
Нардеп при цьому розповів, що є й інші варіанти реформування вчительської ставки.

Тому наголошую: 36 годин навантаження – це просто один зі шляхів. У нього є свої плюси: ми вийдемо із “сірої зони” щодо навантаження на вчителя, бо жоден закон фактично не регламентує час позаурочної роботи. Але є і мінуси: не є таємницею, що зараз учителі можуть брати півтори ставки, 27 годин, відповідно, мати більшу зарплату. За підходу із чіткою регламентацією 36 годин цей шлях, швидше за все, буде закритий. А, може, і ні – якщо окремо всередині загальних 36 годин буде виведено педагогічне навантаження. Тут безліч питань,
– додав заступник очільника Освітнього комітету.

І резюмував: найбільша проблема зараз – маленька базова ставка вчителя. Через це молоді спеціалісти не хочуть йти працювати до школи.

Я категорично проти будь-яких змін, які погіршують умови роботи педагогічних працівників, зокрема статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», де встановлюється норма 18 навчальних годин на тиждень на одну тарифну ставку.

Не можна сьогодні збільшувати тижневе педагогічне навантаження. Вважаю це геноцидом вчительства в Україні.

Після такого збільшення автоматично частина педагогічних працівників залишаться без роботи, просто тому, що не буде навантаження.

Як мені хочеться, щоб сьогодні «розумники», які хочуть збільшити тижневе навантаження, спробували провести ту кількість уроків, які самі і пропонують.

Чи є різниця між 18 та 36? Звичайно є!

Збільшення навантаження веде до великої кількості змін, які сьогодні будуть болючі для будь-якого навчального закладу України!

Ні таким змінам! Латентна реформа освіти викликає сльози і розчарування!

Коли почнуть думати про учасників освітнього процесу?

Джерело:

Укрінформ

Очільник Міносвіти України Оксен Лісовий розповів, що розмір освітньої субвенції скоротили на 19%. Це пов’язано з тим, що кошти спрямовують перш за все на захист країни.

На зарплати вчителям передбачили на 20,5 мільярда менше, ніж торік
Водночас у час модернізації сфери освіти зростають роль учителя та вимоги до нього.

Нові принципи освіти вимагають від кожного вчителя високого професіоналізму, опанування та застосування сучасних педагогічних технологій і нових методів навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу та раціоналізму, а також готовності до змін у контексті реалізації змісту реформи НУШ,
– акцентував міністр освіти.

І додав: аби заохотити вчителів з високим рівнем педагогічної майстерності, МОН впровадило сертифікацію вчителів української мови й математики та погодило нове Положення про атестацію педагогічних працівників.

Так, директори шкіл мають право встановлювати працівникам підвищені ставки зарплати, надбавки і доплати за окремі види діяльності,
– зауважив Лісовий.

Коли вчителям та викладачам підвищать зарплату
Міносвіти вже активно працює над питанням підвищення зарплат освітян. Як вчителів, так і викладачів, заявив міністр освіти Оксен Лісовий.
Чинні зарплати освітян, на його думку, – це приниження. Вони мають отримувати гідні зарплати.
Якщо ми хочемо виховувати громадянина, то повинні зробити так, щоб педагог відчував себе гідною людиною, наголосив Лісовий.
При цьому додав, що спілкувався щодо цього питання з керівниками нашої держави.
Підвищення повинно бути системним, кажуть у МОН.

В Україні вирішили оптимізувати та спростити кілька видів соцвиплат – при цьому змінилися вимоги до стажу для вчителів при виході на пенсію.

Про це повідомляє “Апостроф” із посиланням на закон України “Про пенсійне забезпечення”.

Вчителі в Україні мають право вийти на пенсію до досягнення 60-річного віку – за вислугою років.

Працівники сфери освіти можуть отримати пенсію з 55 років, але лише за наявності певної тривалості спеціального стажу. Однак ця можливість дана не всім, а лише тим, хто до 55 років зможе нагромадити необхідну тривалість спеціального стажу. З 1 квітня 2023 року цю вимогу за стажем збільшили на півроку: з 29 років до 29 років та 6 місяців.

Варто зазначити, що це не останнє підвищення вимог до стажу вчителів – ще раз його продовжать на півроку з 1 квітня 2024 року.

Коли вчителям та викладачам підвищать зарплату
Міносвіти вже активно працює над питанням підвищення зарплат освітян. Як вчителів, так і викладачів, заявив міністр освіти Оксен Лісовий.
Чинні зарплати освітян, на його думку, – це приниження. Вони мають отримувати гідні зарплати.
Якщо ми хочемо виховувати громадянина, то повинні зробити так, щоб педагог відчував себе гідною людиною, наголосив Лісовий.
При цьому додав, що спілкувався щодо цього питання з керівниками нашої держави.
Підвищення повинно бути системним, кажуть у МОН.

Під час дії воєнного стану в Україні певні права громадян можуть бути обмежені відповідно до Конституції та чинного законодавства. Про це нагадав освітній обмудсмен Сергій Горбачов, який опублікував роз’яснення щодо правомірності залучення працівників сфери освіти, зокрема, вчителів шкіл до чергування в бомбосховищах.

Пояснення омбудсмена опубліковано на сайті Служби.

Горбачов наголосив: надзвичайно важливо, щоб законні обмеження прав громадян, зумовлені умовами воєнного стану, відбувалися суворо в правовому просторі та з неухильним дотриманням чинного законодавства.

“Під час воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (стаття 9 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”)”, – зазначив Горбачов.

Законом передбачено перелік осіб, яких можуть залучити до цивільного захисту. З кожним працівником цивільного захисту укладають трудовий договір.

Особи, яких залучають до цивільного захисту, мають бути здатні за станом здоров’я виконувати роботи в умовах надзвичайних ситуацій:

чоловіки від 18 до 60 років;
жінки – від 18 до 55 років.
Забороняється залучення до роботи в нічний час:

вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
інших категорій працівників, передбачених законодавством.
Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, передбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172) (стаття 55 Кодексу законів про працю України).

До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:

вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176);
осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192);
працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220).
Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177).

Серед загиблих внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку у Кривому Розі є молода пара, яка одружилась лише рік тому, мріяла про дитину та будувала багато планів.

Як з’ясував журналіст ТСН.ua, йдеться про 22-річну місцеву вчительку Оксану Епельман та її чоловіка Давида.

Щемливу історію цієї родини в коментарі для ТСН.ua розповіла керівниця Криворізької гімназії №108, яка виконує обов’язки директора, Людмила Стешина.

“Загинула наша молода вчителька Оксана Сергіївна Епельман, – розповідає Людмила Стешина. – У них молода сім’я. Оксана тільки в тому році закінчила магістратуру, була дуже перспективною, мала дуже багато планів. Її дуже любили діти. Вона була вчителькою англійської мови та початкових класів, працювала вчителькою-асистенткою. Займалась з особливими дітками, про неї дуже гарно відгукувались батьки учнів. У нашому закладі вона працювала лише перший рік…У дітей очі горіли від радості, коли вони бачили її”.

За словами Стешиної, загибла вчителька писала власні дослідні роботи та дуже цікаво викладала.

“Оксана вийшла заміж 3 червня минулого року, дітей ще не було, але вона мріяла про них”, – каже Людмила Олександрівна.

До цього вона додала, що вчителька не дожила лічених тижнів до свого 23-річчя.

Також стали відомі подробиці про жахливу загибель цього подружжя.

“Є інформація, що першим загинув її чоловік, а вона ще довго кричала, вигукуючи “Давид! Давид!”. Потім згоріла і вона. Їх винесли в мішках…”, – розповідає Людмила Стешина.

Керівниця школи згадує, що Оксана Епельман була завжди доброю та небайдужою людиною.

“Вона завжди знаходила час на плетіння маскувальних сіток. Приходила допомагати разом зі своїм чоловіком”, – додала Людмила Стешина.

Ракетний удар по Кривому Рогу 13 червня: що відомо
Росія вночі 13 червня влаштувала чергову масовану ракетну атаку України. Зокрема, російські терористи запустили ракету по житловій багатоповерхівці у Кривому Розі Дніпропетровської області.

Наразі відомо про 11 загиблих, проте рятувальна операція ще триває і під завалами можуть бути люди.

Водночас у російському Міноборони цинічно прокоментували ракетний удар по житловому будинку у Кривому Розі. Там відзвітували про “успіхи”.

Міноборони країни-агресорки наголошує, що “всі призначені об’єкти вражені і мета удару досягнута”.

Автор: Наталія Глюз, учитель інформатики.

У мережі активно поширюють фото з екраном НМТ. Активно шириться думка: «Все пропало. Всі списали. Ніде нема справедливості».

Об‘єктивно списали не всі і не всюди, і це таки радше виняток.

Але як так сталось, що в аудиторії, де 12–15 учасників і два інструктори, вдається списати?

Та хто проводив банальну контрольну, той знає, що припильнувати можна й тридцять, було б бажання.

І я думаю, що то таке наше вчительське, трошки зажмурити око (пробачте, колеги, за узагальнення, звісно, що так не у всіх).

Ну та бо то ж наші діти, най мають, нам їх шкода.

Є такий фразеологізм: «Ведмежа послуга». Наче послуга, але таки шкодить, а не допомагає.

Бо поки ми не будемо об’єктивні та неупереджені до наших дітей, європейського рівня життя їм не бачити.

Бо вони не навчаться дотримуватись правил, а значить, нема шансу на правову державу.

Наші діти кращі від нас, і вони заслуговують на забезпечення рівних умов.

Інцидент з невідкритим укриттям у Деснянському районі Києва розворушив вулик невирішених за 15 місяців повномасштбного вторгнення проблем по всій країні.

У нас не вміють запобігати трагедіям, лише постфактум розводити руками, шукати «цапа-відбувайла» і в кращому випадку – почати вирішувати проблеми реактивно.

Останні новини з Житомира: департамент освіти міської ради не придумав нічого краще, аніж покласти відповідальність за використання укриттів у школах на … вчителів.

Наказом передбачена організація чергування працівників закладу в позанавчальний час та у вихідні дні (тобто вдень та вночі). Якщо не буде бажаючих, то примусове призначення відбуватиметься згідно з наказом.

Якими посадовими інструкціями передбачено, що вчителі повинні працювати сторожами, клінінг-менеджерами, спеціалістами із забезпечення громадського порядку та виконувати всі інші функції, які покладаються на особу, відповідальну за відкриття, порядок перебування та забезпечення умов перебування в укриттях?

Мер визнає, що є випадки крадіжок у навчальних закладах під час роботи укриттів (тобто контролювати ситуацію та відповідати за майно мають вчителі). Так само мер підтверджує, що за зачинене укриття в школі наступатиме кримінальна відповідальність (тобто для вчителів?).

Станом на зараз єдиною особою, яку закрили в СІЗО на 60 днів без права внесення застави за невідкритий підвал поліклініки у Києві, став сторож, який не встиг відкрити двоє дверей (поліклініки та підвалу) за лічені хвилини польоту ракети.

Даруйте за подробиці, але в ту ніч я від моменту тривоги до початку вибухів встигла тільки сходити на кухню по воду і накритися ковдрою.

Про добровільність такого чергування чи доплати ніхто не говорить. Але якщо, не приведи Господь, станеться чергова трагедія, вгадайте з одного разу, на кого її повісять?

Я – глибоко зацікавлена особа, бо моя мама працює вчителькою. Її обов’язок – вчити дітей, прищеплювати почуття культури та патріотизму, дбати про безпеку дітей (у т. ч. провести в укриття) під час уроків.

Але не відповідати за збереження шкільного майна, чистоту, порядок перебування в укритті та комунікацію з неадекватними персонажами, які прийдуть у сховище не задля укриття. При всій повазі.

Ми живемо вже 15 місяців в умовах необхідності функціонування бомбосховищ, а не шкільних чи лікарняних підвалів. І займатися ними мають не вчителі та лікарі. Бо не можна мікроскопом забивати цвяхи.

Джерело:

Інтерфакс-Україна

Заступник очільника МОН Андрій Сташків розповів про це на форумі “Освіта Луганської області: відновлення та реінтеграція”.

МОН обіцяє частині вчителів збільшені зарплати
Сташків також закликав усіх охочих долучитися до формування такого кадрового резерву освітян.

Міністерство готове їх навчити, стимулювати не тільки духовно, а й матеріально. Збільшені заробітні плати для тих територій, де працюватимуть ці вчителі,
– уточнив посадовець.

Раніше очільник Міносвіти Оксен Лісовий заявляв, що треба 30 тисяч вчителів для роботи на майбутніх деокупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей. Також заявляли про формування “Гвардії вчителів” задля втілення у життя вищезгаданої мети.

Коли вчителям та викладачам підвищать зарплату
Міносвіти вже активно працює над питанням підвищення зарплат освітян. Як вчителів, так і викладачів, заявив міністр освіти Оксен Лісовий.
Чинні зарплати освітян, на його думку, – це приниження. Вони мають отримувати гідні зарплати.
Якщо ми хочемо виховувати громадянина, то повинні зробити так, щоб педагог відчував себе гідною людиною, наголосив Лісовий.
При цьому додав, що спілкувався щодо цього питання з керівниками нашої держави.
Підвищення повинно бути системним, кажуть у МОН.

Однією з головних причин незадоволення вчителів власною діяльністю є брак мотивації.

53% педагогів працюють з відчуттям постійної втоми, а 39% взагалі знаходяться на межі виснаження.

Також 17% учителів підтвердили, що з ними траплялись панічні атаки. Разом з тим, 19% вчителів відмітили, що відчувають ентузіазм та натхнення, у той час, як лише 6% — апатію.

Автори дослідження наголошують, що зазначені дані аж ніяк не говорять, що українські вчителі страждають від своєї роботи, але цифри свідчать, що варто знайти метод мотивації та підтримки викладачів та школи. Адже платнею в 4 600 грн навряд чи можна надихнути на роботу, яка вимагає максимальної віддачі.

На психологічний стан учителів впливають і умови праці, оскільки досі в деяких школах немає ані туалетів у приміщеннях, ані належного опалення.

Інша причина в тому, що вчителі досі мають більше обов’язків, аніж здатні взяти на себе.

«Педагоги мусять брати участь у вихованні дітей, соціалізації, розвивати їх емоційний інтелект, розв’язувати конфлікти та часто — підтримувати та мотивувати дітлахів, яких називають «складними». Як виявилося 49% викладачів щодня контактують із важкими дітьми — тими, які постійно провокують, порушують дисципліну, булять інших (а не рідко й самого вчителя), відмовляються вчитися — і це теж частина роботи», – зазначають автори дослідження.

Як виявилось майже 94% учителів жодного разу не відвідували психолога, навіть шкільного. І це при тому, що 40% не знають, як стабілізувати свій емоційний стан.

Очевидно, що можна. Але це буде кричуще порушення прав ЛЮДИНИ. Чи можна примусити вчителя силоміць «підвищувати» свою кваліфікацію? Очевидно, що можна. Але це чомусь не вважається порушення прав учителя, як ЛЮДИНИ. Чи вчитель – не ЛЮДИНА?

Немає ніяких сумнівів у тому, що вчитель повинен постійно вдосконалюватися як фахівець. Не можна все життя залишатися із тими знаннями, які були здобуті під час навчання у вищому закладі освіти, чи із професійними навичками, сформованими в перші роки праці…

Але є, щонайменше, два шляхи професійного вдосконалення. Це – самовдосконалення професійної майстерності та «підвищення кваліфікації» з примусу.

Для того, щоб вчитель ХОТІВ постійно вдосконалювати свою майстерність повинна працювати система стимулювання такого хотіння: належна зарплата, справедливе оцінювання його праці, система матеріального заохочення, турбота про імідж учительської праці та ін. Чи все це є в нашій системі освіти? НЕМАЄ! Більше того, ніколи й не було. Бо сформувати таку систему стимулів для держави – дуже дорого.

І держава пішла іншим шляхом. Вона пішла шляхом примусу, створивши «систему підвищення кваліфікації вчителів», обов’язковими складовими якої стали два «стовпи».

Перший – обов’язкове періодичне проходження всіма вчителями т.з. «Навчання» у спеціально створених для того закладах освіти.

І другий – атестація. Лише після атестації можна було говорити про якесь підвищення зарплати, а атестацію не можна було пройти, не відбувши «курси підвищення кваліфікації».

Якщо заглиблюватися в нашу освітню історію, то курси «підвищення» почали розквітати іще з тридцятих років минулого століття й дожили до наших днів. Що і зрозуміло: із того й до недавнього часу відсутність у вчителів доступу до інформації пояснювала доцільність існування такої форми начебто «вдосконалення» фахової майстерності. Атестація також уперше з’явилася у 1932 році, як форма примусу до навчання величезної кількості безграмотних і малоосвічених «педагогів», які заполонили школи країни в період ліквідації безграмотності.

Маю у своєму архіві копії документів, які свідчать, що під час такої атестації директор однієї киівськоі школи, у минулому – чекіст, у диктанті зробив 80 помилок. Була у тодішній атестації іще одна мета – вичистити із педагогічних колективів т.з. «контрреволюціонерів» і «ворогів народу». У багатьох випадках такими визначалися 70-80% педагогів тієї чи іншої школи…

Як тільки період повністю безграмотних вчителів та пошук серед них «ворогів» закінчився, про атестацію дещо призабули. Але вирішили її відродити у 1974 р. Бо саме в той час виникла гостра необхідність ідеологічного шліфування вчителів. І, якщо хтось пам’ятає, то тоді для проходження атестації, насамперед, потрібно було показати атестаційній комісії план самоосвіти, який обов’язково передбачав конспектування праць Маркса-Енгельса-Леніна, рішень компартії… Сам такі дурниці писав…

Але з 1974 року, попри проголошення Незалежності, прийняття двох українських законів про освіту, ця атестація продовжує існувати. У її основі лежить три «кити».

Перший – потрібно відвідати в учителя енну кількість уроків, щоб зробити висновок про його роботу. Дарма, що ці уроки насправді можуть бути і, як правило, є справжньою показухою, але без їхнього аналізу та висновків – атестації не буде.

Другий «кит» – це папери. Розробки, сценарії, плани, статті… У файликах чи у папочках із завязками. Але без них також атестації не буде.

Третій «кит» – курси підвищення кваліфікації. «Підвищилася» вона чи залишилися не «підвищеною» після тих курсів – дарма. Головне – документ про таке «підвищення». Тоді буде й атестація і, можливо, підвищення зарплати.

Написав про це і сморід формалізму аж дух забиває… А як інакше можна оцінити цей акт, якщо за всі роки атестації, за її результатами в УРСР, а потім і в Україні, такими, що не пройшли атестацію було визнано лише 23 (!) вчителя. Це дані станом на 2010 рік…

Будучи членом перших експертних груп, які працювали над першими варіантами проекту закону, я категорично наполягав на тому, щоб ця атестація навіки зникла із української освіти, але моя позиція прийнята не була.

Що маємо тепер? А маємо те, що мали. Із суттєвим погіршенням. Бо тепер (хоч це радує) вчителю не обов’язково їхати на два-чотири тижні до «рідного» інституту удосконалення, а потрібно зібрати сертифікати про походження «підвищення» у обсязі 150 годин. А потім педрада має вирішити – зарахувати їх чи не зарахувати. Той, хто приймав таке рішення, очевидно вважає, що серед членів педради є універсальні фахівці, котрі знають ціну всім курсам, вебінарам, студіям…

Невже це не формалізм у вищому його прояві? Й ринок не забарився. Він сьогодні вщерть заповнений пропозиціями «підвищувати» свій рівень: за гроші й без них. Найдорожча пропозиція, яку я зустрічав – 670 гривень, найдешевша – 65. Між іншим, чим більша кількість «пройдених годин», тим дорожчий сертифікат. У багатьох випадках його може отримати і не той, хто «підвищується». І для декого це також стало своєрідним бізнесом. Тобто, щоб пройти атестацію сьогодні до всіх отих трьох «китів» можна додати іще один – гроші. Хоч цей «кит» був якось трішки присутнім завжди, але зараз він став майже офіційним.

Чи є вихід із цієї ситуації. Звичайно, що є. Потрібно відмовитися від атестації та примусу в «підвищенні» кваліфікації. Натомість, потрібно створити умови, за яких вчитель хотів би сам постійно вдосконалювати свою фахову майстерність. ЩО для того потрібно я написав вище.

А замість атестації потрібна система сертифікації вчителів, як процедура їхнього допуску до педагогічної діяльності. Такою, якою вона є в більшості країн світу. Для випускників вищих навчальних закладів, які вперше приходять в школу, сертифікація дає право розпочинати педагогічну діяльність. Для вчителів, які працюють, – продовжувати її. В основі сертифікації для других – результати попередньої роботи вчителя, визначення рівня його знань, умінь і навичок…

Але прошу не плутати із тією сертифікацією вчителів початкових класів, яка проводиться наразі. Бо із гібрида горбатого «Запорожця» з «Лексусом» нічого пристойного не буде. Лише люди сміятися будуть. Або «Лексус» або «Запорожець». Між іншим, для тих років і для того споживача «Запорожець» був іще й непоганою машиною. Але зараз інші часи, і люди інші. Й «підвищення» кваліфікації з-під палки, це як секс по телефону. Процес, начебто є, а результатів немає. Хіба що збоченці від того кайфують…

Ігор Лікарчук

Після початку повномасштабної російсько-української війни виплати надбавок до заробітної плати українським освітянам припинили через введення воєнного стану. А станом на сьогодні дефіцит державної субвенції на зарплату вчителям становить понад вісім мільярдів гривень.

Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в інтерв’ю ГС «Освіторія».

Учитель — це без пафосу творець нації. Погоджуєтеся? І якщо це так, то скільки він повинен отримувати? Можливо, як військовий? Але військові також мають різну зарплату: «на нулі» це 100 тисяч, а в тилу — 20. Тому щонайперше маємо дати відповідь на запитання: які критерії будемо враховувати, які визначають заробітну плату вчителя? Рівень заробітної плати має залежати від рівня кваліфікації та низки інших чинників, — зазначив він.

Лісовий запевнив, що МОН має бажання і мету побудувати принципово нові моделі оплати праці для вчителів. Але разом із тим перед Міносвіти постають реальні можливості та застороги.

Профільний міністр визнає та розуміє, що наші вчителі емоційно виснажені та працюють понаднормово.

Тому моя ключова порада — тверезо оцінювати свої можливості та можливості дітей. Не намагатися зробити неможливе. Берегти емоційний ресурс. На учителях, без перебільшення, тримається система. І ми маємо докласти максимум зусиль, щоб вони відчували свою важливість. А освітні втрати ми неодмінно надолужимо. Пам’ятаймо, що маленькі щоденні кроки працюють значно краще, аніж марафон без належної підготовки, — наголосив Лісовий.

Нагадаємо, МОН не допускає скорочення ключових дисциплін, таких, як історія України, українська мова, хімія, фізика, математика, біологія. Тобто всі ключові дисципліни, які є в школі, залишаться. Міносвіти хоче оптимізувати програми, наповнити їх корисними знаннями та концентрованіше подавати певні дисципліни.