У травні 2024 запрацює новий закон щодо мобілізації військовозобов’язаних українців. Випускники складатимуть мультипредметний тест, а на водіїв чекає скасування важливого правила дорожнього руху. У календарі свят теж відбудуться зміни, про це пише РБК.

Мобілізація по-новому. Головні правила для військовозобов’язаних
В Україні з 18 травня набуде чинності новий закон про мобілізацію. Він суттєво змінить правила обліку та призову військовозобов’язаних під час воєнного стану. Серед головних нововведень:

обов’язок завжди мати при собі військово-обліковий документ;
необхідно протягом 60 днів з набуття чинності закону оновити свої дані в ТЦК чи через електронний кабінет (його реєстрація не є обов’язковою);
обмеження права користування транспортним засобом для ухилянтів;
чоловіки від 18 до 60 років за кордоном зможуть отримувати консульські послуги лише після оновлення даних в ТЦК (це можна буде зробити дистанційно);
отримати відстрочку від мобілізації для догляду за особою з інвалідністю зможуть лише родичі першого ступеню спорідненості;
студентам надаватимуть відстрочку лише у разі отримання вищого рівня освіти за наявний;
мобілізованим буде компенсовано 50% першого внеску за іпотекою. А також виплатять по 100 тисяч гривень після першого та другого року служби.
скасовується строкова служба та запроваджується військовий вишкіл у навчальних закладах та базова військова служба терміном 5 (у мирний час) та 3 (у воєнний час) місяців.
Закон не передбачає демобілізацію, але розширює умови звільнення з військової служби, зокрема через набуття інвалідності, звільнення з полону.

Окрім вищезгаданого закону, з 4 травня набуде чинності інший документ стосовно скасування статусу обмеженої придатності.

Українців з таким статусом зобов’яжуть пройти повторну комісію, після чого їх визнають або придатними (будуть підкатегорії за станом здоров’я), або не придатними до служби. Зробити це потрібно протягом 9 місяців.

Стартує основна сесія НМТ
Цьогоріч національний мультипредметний тест (НМТ) для випускників проведуть з 14 травня до 19 липня. Основана сесія – з 14 травня до 25 червня, додаткова – з 11 до 19 липня 2024.

Складати всі предмети будуть протягом одного дня. Про точну дату проведення тестування кожному учаснику повідомлять до 8 травня в особистому кабінеті, який він створив при реєстрації.

У списку обов’язкових три предмети: українська мова, історія України, математика. Четвертий предмет – на вибір. Це може бути українська література, англійська мова, французька мова, іспанська мова, німецька мова, біологія, географія, хімія чи фізика.

Перші 120 хвилин НМТ виділять на два предмети. Після цього для вступників зроблять 20-хвилинну перерву й вони продовжать роботу протягом нових 120 хвилин над іще двома предметами.

Якщо реєстрація на основну сесію вже завершилася, на додаткову можна податися з 10 до 15 травня.

Результати НМТ оголосять до 2 липня (основна сесія) або до 26 липня (додаткова).

Українські випускники закордоном зможуть скласти тестування у спеціальних центрах, які було створено у 57 містах 32 країн.

Що зміниться у ПДР для водіїв
Минулого року Кабмін ухвалив зміни до правил дорожнього руху, що стосуються сезонного ввімкнення ближнього світла фар або ходових вогнів при їзді за межами населених пунктів.

Раніше з 1 травня водії могли більше не вмикати світло, оскільки правило діяло лише в період короткого світлового дня (з 1 жовтня по 30 квітня). Але уряд скасував часові проміжки.

Відтепер за межами населених пунктів авто має рухатись з увімкненими ходовими вогнями в будь-яку пору доби та року. В разі відсутності ходових вогнів у конструкції транспортного засобу, авто має рухатися з увімкненим ближнім світлом фар.

У Патрульній поліції пояснили, що така практика добре себе зарекомендувала в країнах ЄС. Завдяки використанню денних ходових вогнів, кількість ДТП у світлий час доби знизилася на 10-15%.

Які свята та вихідні будуть у травні
Останній місяць весни буде “багатим” на свята для українців, проте через воєнний стан додаткові вихідні скасовано.

Традиційно 1 травня – державне свято День праці, але цьогоріч воно буде звичним робочим днем.

Свято Великодня для православних та греко-католиків припадає на неділю, 5 травня. Наступний понеділок, 6 травня, буде робочим днем, хоча у мирний час це мав би бути вихідний.

До того ж у Києві влада вже повідомила, що комендантську годину на Великдень не скасовуватимуть та не скорочуватимуть, масових заходів не буде, а у Харкові кладовища будуть закриті для відвідування.

Від цього року пам’ять про Другу світову війну на державному рівні вшановуватимуть не 9 травня, а днем раніше, як і в країнах західного світу.

Таким чином, українці відзначатимуть День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні щорічно 8 травня. Верховна рада у 2023 році ухвалила відповідне державне свято і вихідний день з його нагоди (але у мирний час). Раніше 8 травня в Україні був Днем пам’яті та примирення.

Натомість 9 травня відзначатимемо День Європи разом із країнами ЄС. Вихідний у цей день у Кодексі законів про працю не передбачений.

Серед інших свят травня – День матері (12 травня), День вишиванки (16 травня), День Києва (26 травня).

Тепер фіксовані календарні свята збігаються зі святами християн західного обряду. Однак, зміни не стосуються дати відзначення Великодня. Хто ж саме цього року святкуватиме Великдень 31 березня, і чому дати відзначення Воскресіння Христового відрізняються, пояснює 24 Канал. Новий календар: чому зміни не вплинули на дату Великодня З 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Тож тепер більшість церковних свят у нашій державі відзначатимуть на 13 днів раніше. Однак, окрім нерухомих свят, які тепер будуть відзначати одночасно, є й ті, які не мають фіксованої дати. Час їхнього святкування пов’язаний з першою весняною Повнею. Дата Великодня якраз-таки визначається зі співвідношення місячного та сонячного календарів. Зауважимо, ще в лютому 2023 року глава УГКЦ Блаженніший Святослав заявив, що йдеться про перехід на новий стиль для нерухомих свят зі збереженням чинної Пасхалії. Тобто Великдень і всі пов’язані з ним свята відзначатимуть за старим стилем, як раніше. Щоозначає “зі збереженням традиційної Пасхалії” Це збережеться усталена раніше практика календарно-астрономічних правил для обрахунку дати Великодня і залежних від неї рухомих свят, наприклад, Вознесіння Христового або П’ятдесятниці. Однак, зміняться дати святкувань нерухомих свят – Різдва, Стрітення, Покрови Пресвятої Богородиці та інших – на 13 днів назад. Джерело: Православна церква України Зауважимо, що рішення про перехід на новоюліанський календар є необов’язковим, а добровільним як в УГКЦ, так і в ПЦУ. Що таке Пасхалія Священник Орест Жигало, викладач Київської православної богословської академії ПЦУ, який адаптує календар до перехідних церковних свят, в інтерв’ю “Радіо Свобода” пояснив, що Пасхалія – це обчислення Пасхи.

Відповідно до Словника української мови, Пасхалія – це таблиця для визначення часу щорічного святкування Великодня та інших – таких, що змінюють залежно від Великодня свій термін, свят.
Православні церкви складають пасхалії за Юліанським календарем, а Римсько-Католицька – за Григоріанським. Так, виділяють дві пасхалії – александрійську за Юліанським календарем та григоріанську.
Згідно з александрійською, дата має припадати на першу неділю після першого весняної Повні, що настає після весняного рівнодення – 21 березня. Однак, якщо Великдень припадає на час єврейського свята, то його мають перенести вже на наступну неділю, аби уникнути збігів з Песахом.

У 1582 році Римо-Католицька церква провела реформу. Папа Григорій XIII запровадив нову пасхалію, що отримала назву на його честь. Ця реформа охоплювала астрономічний перерахунок юліанського календаря загалом. Оскільки попередній обрахунок відставав на 11 хвилин на рік, то за 100 років набігав один додатковий день.

Цікаво, що на момент введення григоріанського календаря різниця між календарями становила 10 днів, зараз же — 13, а у 2100 році вже буде 14 днів.
У попередній пасхалії день весняного рівнодення припадав на 21 березня, однак, астрономічно воно наставало швидше. Зі зміною пасхалії Римська церква перейшла на новий календар, що більше відповідав астрономічним обертам Землі навколо Сонця. Важливо! Саме за григоріанською такою пасхалією обчислюють Великдень римо-католики та протестанти. Хто коли святкує: як визначили дату Великодня у 2024 році
Аби визначити дату Великодня від часу рівнодення треба відрахувати Повний місяць. За григоріанським календарем це – 21 березня (з 1900 по 2099 роки). До речі, весна за григоріанським календарем починається на 13 днів раніше. Зокрема, цього року Повня припадає на 25 березня. Відповідно,
Великдень за григоріанською пасхалією – 31 березня. Саме в цей день його святкуватимуть римо-католики та протестанти.
Тим часом за юліанським календарем весняне рівнодення не збігається з астрономічним. Натомість припадає на 3 квітня. Перша Повня після весняного рівнодення – 24 квітня.
Щоб не припадало на святкування Песаху – з 22 квітня до 30 квітня, християни східного обряду, тобто греко-католики та православні у 2024 році святкуватимуть Великдень не 28 квітня, а через тиждень – у неділю, 5 травня.

Великий піст 2024 – що не можна їсти і робити

Харчові заборони Великого посту залежать від дня тижня. Однак є загальні правила, які поширюються на весь період. Протягом усього Великого посту не можна їсти м’ясо, яйця, молочні продукти. Дозволені каші, овочі та фрукти, гриби, бобові, мед, тісто без яєць.

Навіть із такими обмеженнями можна смачно та різноманітно харчуватися. Раніше ми розповідали, що приготувати в піст із дозволених продуктів.

У деякі святкові дні, такі як Благовіщення та Вербна неділя, харчові обмеження послаблюються: дозволяється вживати рибу та пити вино. А останній тиждень посту – Страсна седмиця – навпаки вважається найсуворішим.

У піст існують не тільки харчові обмеження. На цей період також рекомендується обмежити себе в розвагах, гучних вечірках, шумних святкуваннях. За можливості варто утримуватися від шкідливих звичок. Усе це потрібно для морального виховання людини та духовної підготовки до Великодня.

Кому можна не дотримуватися посту

Піст служить благим цілям, але не має шкодити здоров’ю. Тому від харчових обмежень звільняються люди зі слабким здоров’ям. Церква дозволяє не постити:

дітям до 14 років;
вагітним жінкам і мамам, які годують груддю;
літнім людям;
людям із хронічними хворобами, які потребують особливого режиму харчування;
людям, які займаються важкою фізичною працею.
Якщо ви відчуваєте, що не зможете дотриматися всього посту, то можна почати з малого – наприклад, постити тільки кілька днів на тиждень, або відмовитися тільки від м’яса, але залишити в раціоні яйця.

Календар харчування на Великий піст 2024 року

1 тиждень посту (18-24 березня) – повне утримання від їжі в перший день і сухоїдіння (вживання термічно необроблених продуктів, наприклад, сирих овочів і фруктів, сухофруктів, горіхів) у робочі дні. На вихідних можна їсти термічно оброблену їжу і заправляти її соняшниковою олією, а також пити вино.

2-6 тижні посту (25 березня – 28 квітня) – щовівторка та щочетверга дозволено їсти термічно оброблену їжу без олії, а в понеділок, середу та п’ятницю діє сухоїдіння. У вихідні можна готувати гарячі страви з додаванням олії та пити спиртне, а у великі свята (Благовіщення, Вербну неділю) можна з’їсти рибу.

7 тиждень посту (29 квітня – 4 травня) – у понеділок, вівторок і середу пропонується сухоїдіння. У четвер і суботу можна приготувати гарячі страви без олії. У Страсну п’ятницю (3 травня) рекомендується дотриматися одноденного голодування.

Такий розклад посту діє для служителів церкви і ченців. Звичайним мирянам дозволяється їсти гарячі страви в будні дні, а сухоїдіння для них вважається додатковим подвигом.

Що таке Прощена неділя

Прощена неділя – це останній день Масляного тижня напередодні Великого посту. Увечері цього дня на вечірніх службах у храмах проводиться обряд, який називається Чин прощення. Настоятель, завершуючи вечірню службу, просить пробачення у парафіян, а парафіяни просять у відповідь.

Цей обряд став дуже популярним і в народі, і навіть ті, хто цього дня не йде до храму, просять пробачення у родичів і знайомих.

Якого числа Прощена неділя випадає у 2024 році

У Прощеної неділі немає фіксованої дати – вона залежить від Великодня і Великого посту. Великий піст 2024 року починається 18 березня, тому Прощена неділя буде 17 березня.

Прощена неділя – традиції

Прощену неділю також називають Сиропусна – останній день, коли можна їсти перед постом сир та інші молочні продукти. Щоб увійти в піст із чистим сумлінням і легкою душею, віряни просять пробачення – щоб ні в кого не було образ і ніхто не тримав один на одного зла.

Цей день радять за можливості провести в колі близьких людей. І, звісно, не тільки попросити самому прощення, а й постаратися відпустити образи. Добре цього дня також зробити якусь добру справу – допомогти тому, хто чогось потребує, нагодувати бездомних тварин тощо.

Прощена неділя – що не можна робити

Попросивши цього дня пробачення, не слід:

думати про погане;
дратуватися і злитися, починати нові сварки;
тримати в собі непрощених образ – навіть якщо кривдник вважає себе правим, все одно пробачте;
скупитися і скупитися, особливо, якщо просять про допомогу;
переїдати, вживати алкоголь;
влаштовувати гучні розваги.

Не можна в Прощену неділю брехати – будьте щирі не тільки з іншими, а й із собою. Постарайтеся провести день спокійно, щоб увійти в піст зібраним.

Прощена неділя – як відповідати, коли просять пробачення

Коли просять пробачення цього дня, то просто кажуть: “Пробач мене”. Відповідати потрібно так: “Я прощаю, і Бог простить”. Можна відповісти: “Бог пробачить, а я пробачив”.

Але, якщо ви поки що не готові пробачити людину, то краще не лукавити, у цьому разі кажуть: “Бог пробачить”.

“Апостроф” зібрав листівки та привітання з Великоднем.

Христос Воскрес! Бажаю добра, процвітання та всіх благ. Нехай у душі панує тепло та спокій, над головою буде мирне небо, а поряд — рідні та друзі. Нехай благословенне свято принесе у вашу родину розуміння, гармонію та радість. Нехай усі сумніви, жалі та образи залишать вас назавжди, а залишиться лише щастя та любов!

Вітаю з Великоднем! У Світле Христове Воскресіння бажаю вірити, мріяти, сподіватися! Живіть із любов’ю в серці, цінуйте кожен момент свого життя та прислухайтесь до поклику серця. Нехай Господь захистить вас від бід та негоди! Нехай світле свято принесе благодать, спокій та щастя!

Христос Воскрес! Бажаємо вам Божої благодаті на кожен новий день. Нехай благословення зійде на вашу сім’ю, а Господь дарує міцне здоров’я і довге активне життя, сповнене радісних подій. Нехай поряд по життю будуть лише вірні, добрі та чуйні люди. Нехай береже вас Господь і відводить усі біди та неприємності від вашого дому!

***

Зі світлим святом Великодня! Нехай ангел-охоронець захистить від негараздів, а благодать Божа сповнить ваші серця!

Христос Воскрес! Бажаю весняного тепла у серці, процвітання, миру та благоденства.

***

З Великоднем! Бажаю Божого благословення на все життя.

Вітаємо з Великоднем! Нехай у вашому серці завжди живе кохання, а доля буде прихильною!

***

Христос Воскрес! Нехай цієї Світлої Неділі у вашому домі оселиться радість, любов і спокій.

У 2023 році вартість кошика до Великодня зросла на 30%. Найбільше додали в ціні яйця.

Про це йдеться у звіті Офісу ефективного регулювання (BRDO).

Цьогоріч вартість великоднього кошика становить 797 гривень, що на 29,5% більше, ніж у 2022-му.

В інфографіці можна побачити, скільки коштуватимуть паска, буженина, яйця та алкоголь у 2023 році.

Статистику розробили на основі онлайн-цін декількох продуктових мереж України.

За даними BRDO, найбільше додали в ціні яйця, вартість яких зросла більш ніж удвічі.

“Ця тенденція триває ще з минулого року та пов’язана зі скороченням поголів’я, подорожчанням кормів та ускладненою логістикою. Водночас на 12% подешевшало борошно — один із ключових інгредієнтів паски, який враховано в її вартість”, — пояснює Наталія Герасименко, експертка сектору “Сільське господарство” Офісу ефективного регулювання BRDO.

Яйця здорожчали аж на 134,7%, далі за шкалою подорожчання — мʼясо (+29,86%), паска (+26,08%) та алкоголь (+4,27%).

Вартість паски на інфографіці відображає витрати на її приготування вдома з таких інгредієнтів: борошно, молоко, вершкове масло, яйця, цукор.

Такий прогноз вірусологів оприлюднила гендиректорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Іванченко під час зустрічі у межах інформаційної кампанії з протидії COVID-19, повідомляє кореспондент «Вголосу».

На Львівщині наразі минула восьма хвиля захворюваності на коронавірус від початку пандемії. І лише 8 % (менше 200 тисяч осіб) мешканців області зробили перший бустер від коронавірусу, другою бустерною дозою вакцинувалося менше 1% мешканців області.

Загалом первинну вакцинацію у Львівській області зробили більше 1 мільйона осіб.

Станом на 7 квітня на Львівщині у стаціонарних закладах перебуває 204 особи, що захворіли на коронавірус (4 з них діти).

За словами директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Ореста Чемериса, кількість осіб на лікарняних ліжках не перевищущує 250-и осіб за підсумками останніх тижнів. Лише за останній тиждень виявлено 511 нових випадків. На жаль, щотижня реєструється від 6 до 17-и випадків летальних.

З COVID-19 будемо жити довго
За словами Наталії Іванченко, ми ще довго будемо співіснувати з коронавірусом. Його теперішній тип Omikron XBB 15 Kraken характерний тим, що він дуже заразний. Його частка у хворих на COVID приблизно 20 відсотків. Симптоми: закладеність носа і всіх пазух, важко ковтати і далеко не завжди є висока температура. Тому медики сьогодні передбачають сезонність коронавірусу.

Натомість фіксують також випадки і захворювання на грип А. З вересня 2022 року і по сьогоднішній день було зафіксовано на Львівщині 1064 особи з таким діагнозом.

Сумна статистика свідчить, що від початку пандемії коронавірусу у нашій області померло від COVID-19 6 тисяч 918 осіб. Більшість з них мали понад 65 років, супутні хвороби і не були вакциновані жодною вакциною (89 % з тих, хто померли).

У Міністерстві культури та інформаційної політики України закликали віруючих дистанційно приєднатися до богослужінь на Великдень. Із попередженням виступив міністр культури Олександр Ткаченко.

“Міноборони рф фактично зараз погрожує обстріляти українські церкви у Великодню ніч. В одне з найважливіших християнських свят, яке несе в собі світлу надію, що життя перемагає смерть. Тому нагадую, що дуже важливо дотримуватися обмежень воєнного стану та правил комендантської години у вашому регіоні. Великодні богослужіння для християн східного обряду будуть доступні в онлайн-форматі та телебаченні”, – звернувся до українців голова відомства.

Пряма трансляція нічного богослужіння Православної Церкви України з Михайлівського Золотоверхого собору у Києві розпочнеться у суботу, 23 квітня, о 23:30 у національному марафоні єдиних новин та на телеканалі UA: Культура.

24 квітня з 7:30 до 11:30 національний марафон єдиних новин телеканал UA:Культура транслюватиме богослужіння Української Греко-Католицької Церкви з Патріаршого собору Воскресіння Христового у Києві.

Про погоду в Україні розповіли синоптики Gismeteo.

У Києві протягом наступного тижня мінлива хмарність змінятиметься дощами, але саме у неділю, 24 квітня, синоптики обіцяють похмуру погоду з проясненнями і без опадів. Сильний дощ очікується у столиці у п’ятницю, 22 квітня. А у понеділок та вівторок, 25-26 квітня, до Києва прийдуть грози. Але потім дощі припиняться. Причому з суботи, 23 квітня, у столиці потеплішає до +17+20 вдень та +8+13 вночі.

У Львові ж похмура, але суха погода незабаром зміниться дощами. Вже у п’ятницю, 22 квітня, піде дощ, який йтиме зі змінним успіхом тиждень. У понеділок та вівторок, 25-26 квітня, до нього додасться гроза. До Великодня триматиметься прохолодна погода – +8+10 вдень та 0+5 вночі. А ось з неділі, 24 квітня, потеплішає до +14+17 вдень та +6+9 вночі.

У Харкові дощі припиняться вже у п’ятницю, 22 квітня. Настане похмура, суха погода. Невелике похолодання, яке настане завтра, 20 квітня, вже у п’ятницю зміниться теплою погодою. Вдень буде +16+23, а вночі від +8 до деяких днів +15 градусів. Але вже у середу, 27 квітня, весняні грози прийдуть і до Харкова.

Одесі цього тижня пощастить найбільше. Тут майже весь тиждень буде сухо та навіть часом сонячно. Лише у середу та четвер, 20-21 квітня, можливий невеликий дощ. Температура поступово підніматиметься від +10+12 до +19 градусів вдень і від +6 до +13 вночі.

Які вихідні дні скасовані у 2022 році – читайте в матеріалі нижче.

В Україні скасували додатковий вихідний день на другий день Великодня – у понеділок, 25 квітня.

Також не буде додаткового вихідного дня в понеділок, 2 травня. І вихідного дня на 9 травня, який цього року випав на понеділок.

Навесні 2022 року мали б стати вихідними днями три понеділки: 25 квітня (перенесення вихідного з 24 квітня), 2 травня (перенесення вихідного з 1 травня) і 9 травня (святковий день). Всі ці дні будуть робочими.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” встановлено інші правила на період воєнного стану.

Тому 25 квітня, 2 і 9 травня будуть звичайними робочими днями, робота в які буде оплачуватися у звичайному порядку.

За його словами, українці вже звикли святкувати Великдень у складних умовах, оскільки у попередні роки в країні була пандемія коронавірусної інфекції та діяла заборона на масові скупчення людей.

Але цього року, як зазначив Епіфаній, треба сподіватися на Бога і те, що до цього часу Україна переможе противника. Він сказав, що у великопісні дні православні повинні прагнути очищення і намагатися бути кращими, щоб на гідному духовному рівні зустріти воскресіння Христове.

Митрополит наголосив, що Господь заради нашого порятунку також пройшов через страждання, через шлях на Голгофу було досягнуто воскресіння, і це була перемога над смертю та злом.

“Наразі це вселяє нам надію, що ми також через страждання та випробування війною отримуємо перемогу. І буде воскресіння та перемога добра над злом у цій непростій війні”, – сказав Епіфаній.

За його словами, разом ми обов’язково переможемо, а щоб прискорити це, треба більше молитися, боротися і робити все, що від нас залежить.

Та якби воїн не вірив у перемогу, чи зміг би він протистояти агресору? Якби лікар не вірив, що вирве пацієнта з обіймів хвороби, чи стало б йому духу знову й знову заходити до палати? Якби ми всі не мали віри в себе, чи побачили б ми, як наші знання, хист і мрії втілюються у добрі справи для інших?

Не гріх комусь надто довіритись, поклавшись на порожні і нещирі обіцянки… А от зневіра – то справжній гріх. Сказано у Писанні: по вірі вашій воздасться вам. І все ми зможемо. Це залежить лише від нас, від нашої віри. У власні сили, в Україну і в Господа Бога.

Ми прийшли до Свята Свят через випробування. Через війну і пандемію. Через негаразди і несправедливості. Не піддалися на шантаж агресора і не панікували через ковід. Ми чесно працювали, допомагали лікарям, лікарням, хворим, соціально незахищеним.

Як християни віримо, що Господь вказав нам дорогу до спасіння. Як українці, знаємо, що ця дорога пролягає через любов до свого народу, готовність захищати рідну країну і разом творити її майбутнє.

Наша Віра разом з Надією і Любов’ю вчать нас милосердю, небайдужості, готовності відгукнутися на біду. Водночас – зміцнюють нас у рішучості і непохитності. І не існує такої сили, яка б змусила нас звернути з шляху праведного. Милістю Божою все в нас буде добре. І буде мир.

Вітаю усіх вірних Православної Церкви України, яка вже третій Великдень зустрічає як українська незалежна церква. Поздоровляю православних інших церков. Щирі вітання – вірним нашої Української греко-католицької Церкви, протестантським громадам країни.

Вітаю всіх християн, всіх українців, для кого Великдень справді Великий День. Все у нас буде добре. Обов’язково!

Христос Воскрес!

Ранок свята Христового Воскресіння. Хтось прокидається вдосвіта, щоб іти до пишного храму у святковому вбранні та з гарно прикрашеним великоднім кошиком з традиційними наїдками.

У когось — інша місія: прокинутись, випити нашвидкуруч кави і… заступати на спостережний пост.

У районі проведення операції Об’єднаних сил наші захисники також з нетерпінням очікують настання цього величного християнського свята. Адже воно символізує надію і поєднує тих, хто обороняє Україну від збройної агресії РФ з їхніми рідними в тилу. Армійці на передовій по змозі намагаються організувати для себе та своєї другої бойової родини звичаєве святкування Великодня: є і служба Божа, є освячення пасок та інших страв, є привітання із Христовим Воскресінням від побратимів та командування

Військовий капелан, священник ПЦУ, отець Ігор займається душпастирською опікою воїнів з початку російсько-української війни. Сьогодні він проводить чин освячення великодніх страв для воїнів однієї з піхотних бригад, які входять до складу ООС.

— Сьогодні ми святкуємо Воскресіння Христове. Перебуваючи на передовій, воїни нашого війська дарують решті українців можливість мирно зустріти це величне свято. Якщо з нами Бог, то хто ж проти нас?! Тож нехай українці, будучи сьогодні у храмах, згадають у своїх молитвах чоловіків та жінок, які зі зброєю в руках боронять нашу Україну. Христос Воскрес! І Слава Україні! — говорить військовий священник.

У кожному підрозділі священника намагаються зустріти по-особливому. Ба більше, представники військових спеціальностей намагаються якось по-своєму, по-особливому прикрасити великодній кошик. Піхотинці «сервірують» паски та крашанки у «цинки» від патронів та ВОГ, бойові медики вкладають великодні наїдки у медичні стерилізаційні бокси. А танкісти — у піддони для снарядів.

У цей день воїни дещо відходять від звичних одностроїв. Дістають вишиті сорочки. До прикладу, офіцер-психолог одного з підрозділів молодший лейтенант Анастасія спеціально взяла із собою на фронт традиційне українське вбрання. Приберегла, аби одягнути його для врочистого моменту.

Не пасуть задніх у підготовці до свята й армійські тиловики. На великодній сніданок намагаються приготувати щось особливе з того набору продуктів, який доступний на продовольчому складі.

Старшина військової служби за контрактом Сергій — на військовій службі вже 12 років. Він командир взводу матеріального забезпечення в одному з батальйонів бойової бригади. Розповідає, що ще з вечора разом зі старшим кухарем взводу приготував для особового складу крашанки та паски. А головна страва святкового сніданку — плов з м’ясом і спеціями по-середньоазійськи.

Капеланська відправа на передовій не така тривала, як у храмі на мирній території. Духівник благословляє їжу і вітає воїнів із Христовим Воскресінням. Бажає, аби всі були здорові, дієздатні і дочекалися такими нової Пасхи. Далі солдати розділяють спільну страву за одним столом.

Солдат-піхотинець Василь родом з Волині. Чоловікові 54 роки. Він розповідає, що за великоднім столом за традицією першими споживають продукти, що освячені в церкві. Їх ділить старший за віком. Тож і в армійській їдальні захисники дотримуються традиційного канону — паску розділяє та роздає найстарший. А ще хлопці стукають крашанками, вітаючи один одного з Христовим Воскресінням.

АрміяInform також долучається до великодніх привітань та бажає всім українцям злагоди, добробуту, сил і наснаги, віри у нашу неодмінну перемогу! Христос Воскрес! І Слава Україні!

Ресторатор Дмитро Борисов радить замішувати святкове тісто із найголовнішими інгредієнтами. Паску він пече за традиційним українським рецептом з авторським вкрапленням – рідким шоколадом усередині.

Він готує їх з особливою відповідальністю, бо ж із ресторану в самісінькому серці Києва його паски поїдуть на фронт.

Для приготування такої паски знадобляться: жовтки, борошно, молоко, цукор та дріжджі. Потрібно засипати 50 грамів попередньо замочених родзинок і перемішати.

На прохання напекти пасок для бійців на передовій ресторатор відгукнувся миттєво. Дмитро Борисов займається волонтерством багато років – допомагає військовому шпиталю, підтримує родини загиблих воїнів.

Коли паска вже спеклася – її потрібно начинити розтопленим шоколадом. Потім її прикрашають великоднім зайцем і декоративними крашанками.

До великоднього кошика, окрім паски, кладуть домашні ковбаски та буженину. Також додають крашанки та торт.

Десять таких смачних наборів від Дмитра знімальна група Фактів ICTV розвезе по позиціях військових. Щоб і на передовій відсвяткували Великдень, як у ресторані.

Зокрема, за повідомленням Івано-Франківського обласного гідрометцентру, через прогнозовані дощі з першого до третього травня у річках басейну Дністра та Прута очікують на підйом рівнів води. Синоптики прогнозують підняття на 0,3 — 1 м над рівнями, які зафіксували вранці 30-го квітня.

Негативних наслідків не передбачають.

До слова, упродовж доби 30-го квітня на Прикарпатті очікується значне погіршення погодних умов.

Яка погода чекає українців в останні дні квітня, на Великдень і в першу декаду травня – читайте в нашому матеріалі нижче.

Погода в Україні 30 Квітня
Як розповіла синоптик Наталка Діденко на своїй сторінці в Facebook, Квітень в Україні закінчиться з теплою погодою. Підвищення температури варто очікувати вже в п’ятницю, 30 Квітня.

“У п’ятницю денна температура повітря досягне в Україні + 15 + 20 градусів. Нічні заморозки припиняються, хіба що зовсім безсовісні зачепляться за грунт на південному сході та в центрі. Дощі з грозами пройдуть 30 квітня в західних областях, на півночі, у Вінницькій області, в Кропивницькому та місцями в Черкаській області. На решті території без опадів. Уважно. Завтра в Україні можливі сильні пориви вітру південного напрямку”, – попередила синоптик.

У Києві вона спрогнозувала сильний вітер, а в другій половині дня можливий дощ з грозою. Температура повітря в столиці очікується до + 18 градусів.

Погода на Великдень в Україні
Як зазначила Діденко, на Великдень в Україні буде тепло, але грози охоплять більшість регіонів країни.

“На Великдень ніч в Україні буде суха, зоряна, красива, а вдень 2 травня пройдуть грозові дощі майже скрізь, крім східних областей. А в неділю буде тепло”, – додала синоптик.

Заступник начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометцентру Наталія Голеня розповіла в коментарі для видання “Факти”про те, що на Великдень повітря місцями прогріється до +24 градусів.

“На початку травня, 1 і 2 числа, тепле повітря пошириться по всій території країни. Так, на півдні та сході стовпчики термометрів досягнуть позначки +24 градуси. У цей час можливі дощі, особливо у східних, північних та місцями центральних областях”, – повідомила синоптик.

Після Великодня знову похолодає
А ось після святкових і теплих вихідних в Україну знову прийде похолодання. Як зазначила Наталія Голеня, заморозків не буде, але температура різко впаде і цей період протримається з 3 по 8 травня.

“Температура максимальна вдень + 10 + 15 градусів, часом можливі дощі. Це пов’язано з проходом циклону через Україну. Так що стійкого тепла поки не очікується, а тільки хвильове потепління на пару днів. Нічна температура буде без морозів, тобто плюсова”, – підкреслила синоптик.

Про це розповіла заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометцентру Наталія Голеня, передає РБК-Україна.

За прогнозом Укргідрометцентру, нічна температура в наступні дві доби перейде в діапазон 5-10 градусів. А денна температура підніметься до 14-19 градусів тепла, на півдні – до 20 градусів. У п’ятницю, 30 Квітня, із заходу на схід пройде атмосферний фронт. “Дощі будуть у західних, північних, центральних областях, але не дуже великі”, – сказала синоптик.

“У суботу та неділю, 1-2 травня, можна очікувати більше 20 градусів тепла. Це особливо Південні, центральні та східні області”, – повідомила Голеня.

Джерело: очільник ПЦУ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній у коментарі УП

Пряма мова Епіфанія: “Бути присутніми у храмі, прийти лише на освячення чи долучитися до молитви під час трансляції – вірні визначатимуться самі, знаючи власні обставини та загальні карантинні правила. Ми ж закликаємо всіх бути відповідальними щодо власного здоров‘я та здоров‘я ближніх.

Ми забезпечимо трансляцію Пасхального богослужіння, яку можна буде переглянути на моїй сторінці у фейсбуці, на сторінці Православної Церкви України у фейсбуці, в ютюбі ПЦУ, а також на деяких телеканалах”.

Деталі: ПЦУ, як і УГКЦ, не закриватиме свої храми на Великдень, навіть у “червоних зонах”. Служби вестимуть усі здорові священники – наявність щеплення від коронавірусу не має значення.

Паски освячуватимуть на подвір’ях церков 1 та 2 травня, упродовж цілого дня.

Про це повідомив начальник відділу внутрішньої політики Івано-Франківської міської ради Ігор Кінаш під час оперативної наради.

Він нагадав, що торік через епідемію COVID-19 святкування Великодня відбувалось онлайн. Цього року, зазначив посадовець, храми теж дбають про безпеку своїх вірян.

“В Архікафедральному Митрополичому соборі Святого Воскресіння УГКЦ відбудеться виставлення плащаниці після вечірньої, з 8 години ранку. Буде обмежений доступ до цілування плащаниці, лише для приклоніння так, як, зрештою, і в усіх храмах Івано-Франківська”, – повідомив Кінаш.

Також священики освятять паски на хлібокомбінатах, заводах і магазинах, які потім можна буде придбати в крамницях і не йти до церкви.

Про це заявив предстоятель Православної церкви України, митрополит Епіфаній в інтерв’ю «Радіо Свобода», передає ТСН.

За його словами, на Великдень усі охочі зможуть прийти до церкви для освячення паски, але за умов дотримання дистанції і використовуючи захисні маски. Для тих, хто все ж хоче убезпечити себе і рідних та не піде до храму на Великдень, цьогоріч знову застосують практику освячення великодніх пасок на хлібокомбінатах, на заводах і в крамницях.

«Є цілі мережі магазинів, які звертаються до нас. Навіть у Києві ми делегуємо священнослужителів, які впродовж цих днів звершують освячення пасок і різних страв», – заявив Епіфаній.

Водночас, Епіфаній нагадав, що наразі кожна громада на місці ухвалює рішення щодо впровадження тих чи інших обмежень залежно від того, в якій зоні вони перебувають. Якщо регіон перебуває у «червоній» зоні, то там діятимуть посиленні карантинні обмеження.

«Храми будуть відчинені. І на вулиці, наскільки мені відомо з рішення МОЗ, і є заяви МОЗ про те, що не буде таких жорстких обмежень. Богослужіння будуть звершуватися. Але зараз ми бачимо, що центральна влада передала фактично повноваження на місця. І кожна громада на місці, чи це обласний центр, чи це ОТГ, ухвалюють рішення, залежно від того, в якій зоні вони перебувають. Якщо це «червона» зона, коли хвороба інтенсивно розвивається, то, звичайно, обмеження посилюються», – пояснив голова ПЦУ.

На кожен день тижня припадає безліч традицій і заборон, яких варто дотримуватися.

“Телеграф” зібрав для вас головні заборони, які не варто порушувати в кожен з днів Страсного тижня.

Великий понеділок:

Під час церковної служби згадують про патріарха Йосипа, якого рідні брати продали в рабство. Саме в цей день починають варити масло (миро) на рік вперед, яке освятять у Великий четвер.

У понеділок Страсного тижня треба подбати про свій будинок: зробити прибирання, викинути всі непотрібні речі.

Чистий Вівторок:

У храмі розповідають про воскресіння мертвих, талантах і Страшному суді.

Цього вівторка потрібно довести до ладу свій одяг: зайнятися пранням і прасуванням. Та й зовсім по господарству можна робити будь-які роботи.

Страсна середа:

За переказами, це день, коли Іуда Іскаріот зважився зрадити Спасителя за 30 срібників. Також, це день сповіді.

У Велику середу люди продовжують наводити порядок у своїх будинках, адже наступні два тижні забороняється робити генеральне прибирання.

Варто відзначити, що в Страсну середу пост повинен бути особливо суворим.

Чистий четвер:

У цей день згадується найважливіше євангельська подія: Таємна вечеря. У храмах читається одна з найдовших служб в році.

У Чистий четвер заведено купатися і починати готувати перші страви до великоднього столу: фарбувати та розписувати яйця, випікати паски та медові пряники.

Також люди вірили, що в цей четвер заведено підстригати волосся, щоб ті краще росли.

Страсна п’ятниця:

Страсна п’ятниця – день жалоби та найсуворіший день Великого посту. Саме в цей день розіп’яли Христа.

У п’ятницю не рекомендується працювати.

Страсна субота:

У суботу Страсного тижня згадується поховання Христа. Також це день сходження Благодатного вогню.

У суботу закінчуються великодні приготування.

Страсний тиждень Великого посту закінчується світлим святом – Великдень.

Про це заявив головний санітарний лікар Віктор Ляшко на брифінгу у п’ятницю, 23 квітня.

Зокрема, МОЗ рекомендує храмам на Великдень:

заохочувати богослужіння для вірян у режимі онлайн,

збільшити кількість сесій благословення і зменшити їх тривалість,

зафіксувати вхідні двері/блоки на територію і в приміщення храмів у відкритому стані,

встановити обмеження на відвідування служби перед благословенням всередині храмів і забезпечити дотримання дистанції між парафіянами на вулиці не менше 1,5 метра,

рекомендувати відвідувати обряд благословення і освячення їжі тільки 1 особі з сім’ї.

Також Ляшко нагадав свої рекомендації до українців: літнім людям, людям з хронічними захворюваннями утриматися від відвідування храмів, краще освятити святковий кошик біля храму; утриматися від святкових відвідувань родичів і друзів; на освячення до храму краще щоб відправився тільки хтось один із родини.

Про це він заявив в ефірі телеканалу «1+1» у вівторок, 20 квітня.

За його словами, МОЗ рекомендує людям похилого віку, людям з хронічними захворюваннями утриматися від відвідування храмів, а зробити освячення поза храмом. Також, за можливості, санлікар рекомендує, щоб до храму на Великдень йшов хтось один з сім’ї на церемонію освячення паски.

Ляшко нагадав, що зараз проходить стабілізація ситуації із захворюваністю, протягом останніх 2-3 тижнів не спостерігається тенденція до зростання кількості випадків інфікування і госпіталізацій.

Ляшко додав, що посилювати локдаун на Великдень не будуть, проте на цьому тижні відбудеться зустріч Всеукраїнської ради церков і на ній ще додатково «будуть опрацьовані алгоритми, які вже розроблені Міністерством охорони здоров’я, для того щоб в храмах все відбувалося відповідно до санітарних норм».

Про це пише 24 канал.

Великодній кошик 2021 – один із головних символів світлого свята, а що до нього покласти розповідаємо у матеріалі.

У 2021 році Великдень християни святкуватимуть 2 травня. Посвята великоднього кошика зазвичай у суботу або в неділю зранку. У кошик на посвяту християни кладуть продукти, від яких вони відмовилися та не вживали протягом посту.

Що покласти у великодній кошик, а що в ніякому разі не можна освячувати у церкві розповімо вам у матеріалі.

Що покласти у кошик на Великдень

– паска;

Головний символ Воскресіння та Небесного Царства. Господині випікають паски у чистий четвер за своїм особливим рецептом, який частенько передається в родині від бабці до внучки. Готувати тісто на паску треба у спокої, з хорошими та світлими думками.

– яйця, писанки, крашанки;

Крашанки та писанки символізують нове життя і відродження. Яйця прикрашають натуральними та харчовими барвниками, тканиною, папером, бісером та стразами.

– м’ясні вироби: шинка, ковбаска, шпондер;

Покладіть кілька шматочків м’ясної продукції у великодній кошик, головне, щоб вони були без крові.

– вершкове масло;

Вершкове масло не вживали під час посту, як м’ясо, тому його кладуть до кошика.

– домашній сир;

Домашній сир символізує ніжність та жертовність Бога.

– бурячки (цвіклі);

Одна з традиційних овочевих закусок на Великдень.

– хрін;

Саме хрін символізує міцне коріння, яке може дати людині віра у Воскресіння Ісуса Христа.

– сіль;

Сіль – символ повноти та достатку в родині.

Що не можна освячувати на Великдень

– алкоголь;

– ніж;

– коштовності, гроші, документи;

– фрукти;

– кров’янка.

Джерело: міністр охорони здоров’я Максим Степанов на “Україна 24”

Пряма мова Степанова: “Для нас важливо, щоб виконувались ті обмеження, які є. Звичайно, буде особливий режим, ми будемо просити, звертатися до громадян, щоб вже почали робити, обмежували контакти за можливості, великі скупчення людей.

Британський і південноафриканський штами надагресивні, дуже важкий перебіг хвороби”.

Нагадаємо: З 24 лютого Україна повернулася до адаптивної моделі карантину. Залежно від епідемічної ситуації, на території України в цілому або на території окремих регіонів буде встановлюватися “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки.

У МОЗ допускають формат проведення Великодня в онлайн-режимі.

Про це розповів головний санітарний лікар України Віктор Ляшко у коментарі “РБК-Україна”.

За його словами, для церков та храмів в “жовтій” або “червоній” зонах вже передбачені обмеження, але, імовірно, священники будуть просити пом’якшити заборони на період Великодніх свят.

“Ми хочемо, щоб хтось був у храмі, але з дотриманням всіх обмежень, а хтось повинен залишитися зовні. Плюс можливий формат Великодня онлайн, який був у минулому році”, − сказав Ляшко.

Ляшко уточнив, що закривати храми на Великдень поки не планується. Рішення про формат та перелік обмежень на свята у МОЗ очікують напрацювати протягом тижня після переговорів з релігійними організаціями та лідерами.

Але, на думку Ляшка, цей діалог буде “важкий”, бо імовірно, священники будуть просити пом’якшити заборони у “жовтих” і “червоних” зонах на період Великодніх свят.

“Ми хочемо, щоб хтось був у храмі, але з дотриманням всіх обмежень, а хтось повинен залишитися зовні. Плюс можливий формат Великодня онлайн, який був у минулому році”, − сказав Ляшко.

Ляшко уточнив, що закривати храми на Великдень поки не планується. Рішення про формат та перелік обмежень на свята у МОЗ очікують напрацювати протягом тижня після переговорів з релігійними організаціями та лідерами.

Але, на думку Ляшка, цей діалог буде “важкий”, бо імовірно, священники будуть просити пом’якшити заборони у “жовтих” і “червоних” зонах на період Великодніх свят.

Про те, як будуть змінюватися погодні умови в найближчі тижні, з’ясовував OBOZREVATEL.

Снігу більше не буде, потепління розпочнеться 11 квітня

Провідний синоптик Українського гідрометцентру Роман Мурмило розповів OBOZREVATEL, що поточний період похолодання пов’язаний із тим, що через територію України йде холодний повітряний фронт. “Він почав подорож нашою країною 6 квітня і спричинив опади. Переважно мокрий сніг у західнифахівець.

Із цієї причини протягом кількох наступних днів нічна погода в Україні буде досить холодною – від -3 до +3 градусів залежно від території. “Основне похолодання зачепить північно-західну половину України, де нічні температури будуть негативними. Але вдень дуже холодно не буде – від +8 до +15 градусів”, – сказав Мурмило.

Щодо снігу, то 7 квітня був останній сніговий день для жителів Житомирської та Вінницької областей. Далі опади якщо і будуть, то тільки у вигляді дощу, а ще пізніше вони взагалі припиняться, повідомив синоптик.

Уже 11 квітня холодний фронт покине територію країни, йому на зміну прийде тепла повітряна маса, і почнеться поступове підвищення температури. При цьому можливі невеликі дощі й сильний вітер.

Потепління спершу прийде на схід країни. “Там уже з 11 квітня буде +15 і вище градусів”, – зазначив Мурмило.

На решту території України потепління прийде трохи пізніше, після 12 квітня.

Весна буде нестабільною

Завідувачка відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів погоди Українського гідрометеорологічного інституту НАН Вазіра Мартазінова розповіла OBOZREVATEL, що і квітень, і травень цього року будуть вирізнятися нестійкою погодою.

“Весна цьогоріч затяжна, погодні умови зараз дуже нестійкі. Можлива не одна хвиля холоду і не одна хвиля тепла і в квітні, і в травні. Тепер це нормально для нас – кожні 4-5 днів зміна погоди. Треба розуміти: якщо ви їдете кудись відпочивати в спекотний день на кілька днів, то це не означає, що повернетеся в таку саму погоду”, – зауважила вона.

За словами вченої, злам у погоді вже стався – “і зима скінчилася, і весна почалася”, але її нестійкість не дозволяє відчути, що весна повністю набула своїх прав.

“Потрібно дочекатися 15 квітня. Там уже і кліматична температура буде вищою, і окремі дні будуть дуже теплими. До речі, за ними можна буде визначити, яким буде травень. Травневі дні не будуть кращі, ніж ті теплі дні в квітні”, – повідомила вона.

Холодні травневі свята і Великдень без весняного настрою

За словами Мартазінової, погода на травневі свята і на Великдень, який християни східного обряду (православні) зустрінуть 2 травня, навряд чи буде по-весняному теплою. Черговий прохолодний період розпочнеться ще наприкінці квітня.

“Помилка довгострокового прогнозу – плюс-мінус два дні. Але поки що видно, що весь тиждень до Великодня погода буде тьмяна, з опадами. Опади незначні, але все одно вони не будуть створювати весняного настрою. Мабуть, у день Великодня температура може навіть дещо знизитися, Пасха буде прохолодною, хоч і без опадів, але не дуже радісною, не відкрите небо”, – спрогнозувала вона.

Проте відразу після свята погода потішить справжнім весняним теплом, продовжила синоптикиня. Загалом травень буде відносно прохолодним порівняно з попередніми роками.

“Тиждень після Великодня буде дуже хорошим. Але травень теж піде не дуже активно. Він наближається до тих норм, які були у 1961-1990 роках”, – уточнила вона.

Знову Великдень вдома. Повний локдаун у Києві подовжать до травня

Про це “Великому Києву” повідомили джерела у КМДА.

За інформацією джерел, локдаун планують продовжити до 10 травня.

Наразі готується відповідне розпорядження київського міського голови Віталія Кличка.

Такі суворі карантинні заходи повинні зменшити кількість нових інфікувань.

Нагадаємо, у зв’язку зі зростанням захворюваності та смертності від коронавірусу Київ з 5 квітня посилив карантинні обмеження. У місті закрили всі школи і дитячі садочки, заборонили проведення ярмарок, а громадський транспорт працює за спецперепустками. Обмеження діятимуть мінімум до 16 квітня, але їх можуть подовжити.

Священики сподіваються, що церкви все ж не закриватимуть. Стверджують, мовляв, це не таке небезпечне місце, як супермаркети або спортзали. Під час богослужінь вони також обіцяють дотримуватися протиепідемічних заходів і відзначають, що в разі необхідності можуть приймати вірян і на свіжому повітрі.

Детальніше читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

У католиків Великдень пройде з обмеженнями
У неділю, 4 квітня Великдень відзначають католики, більшість із яких в Україні живе саме в західних областях, звідки, до речі, і почалася нова потужна хвиля коронавірусу.

Як розповіли OBOZREVATEL у секретаріаті єпископа римокатолицької церкви Закарпаття Антала Майнека, кількість людей у їхніх храмах буде обмежено.

“Нам з обласної адміністрації надіслали рекомендації, в яких ідеться про те, що в храмі має бути не більше однієї людини на 10 кв. м. Ми будемо це виконувати. Всім священникам розіслали рекомендації, вони вже повинні вирішувати, по скільки людей пускати на службу. Наприклад, у Мукачево в храмі одночасно можуть бути присутніми 100 вірян. Також ми просимо всіх, у кого є хоч найменші ознаки нездужання, не приходити в церкви, залишитися вдома”, – сказали OBOZREVATEL.

До слова, зараз Закарпаття вже місяць, як перебуває в червоній карантинній зоні. Тут введені суворі обмеження, аж до припинення роботи громадського транспорту.

Однак у великодні дні в регіоні планують провести більше служб, ніж зазвичай, щоб більше людей змогли відвідати храми. Крім цього, буде вестися і онлайн-трансляція.

Варто припустити, що і в інших регіонах католики не відмовляться від традиційних святкувань. Чи вдасться їх провести безпечно, покаже час.

Рішення щодо відзначення православного Великодня поки немає
На відміну від католицької, православна Пасха відзначається майже на місяць пізніше, свято цього року припадає на 2 травня.

І в Києві, наприклад, рішення щодо закриття або обмежень у роботі церков буде ухвалювати спеціальна комісія ближче до кінця квітня. Ймовірно, не поспішатимуть із остаточним вердиктом і в інших регіонах країни.

Начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Київської адміністрації і член міської комісії ТЕБ Роман Ткачук каже, що в столиці до 16 квітня діють обмеження червоної зони, тому на всі культові заклади вони поширюються згідно з постановою №1236 Кабміну.

“Там ідеться про те, що в церквах повинні дотримуватися санітарних заходів безпеки. Одночасно можуть бути присутніми не більше 1 людини на 10 кв. м. Також є обов’язковими маски й засоби обробки. Такі обмеження триватимуть до 16 квітня. Після цього будемо дивитися за ситуацією, можливо, переглянемо. Поки в нас іде зростання захворюваності. Щодня в лікарні госпіталізують людей у важкому стані”, – каже Ткачук.

Неофіційно в КМДА кажуть, що якщо ситуація з коронавірусом не піде на спад, то будуть розмовляти з церковниками про те, щоб служби проводити онлайн. “Але це в зовсім крайньому разі. Тому що навіть столична медицина вже не може впоратися з кількістю захворілих”, – повідомило джерело OBOZREVATEL.

У Тернополі ще теж не вирішили, чи будуть закривати церкви на Великдень. “Ми поки перебуваємо в помаранчевій зоні, у нас немає обмежень на служби в церквах. Але сказати точно, що буде 2 травня, ще не можемо. Наша комісія щотижня збирається, аналізує ситуацію і ухвалює рішення”, – сказали OBOZREVATEL в прес-службі Тернопільської мерії.

Минулого року в місті роботу церков на Великдень не обмежували, а просили священників самостійно регулювати і дотримуватися санітарних заходів, щоб не було великого скупчення людей.

В Одесі міська влада взагалі не збирається ухвалювати жодних рішень щодо обмежень на час великодніх свят. “Цим займається уряд і самі церкви. Ми туди взагалі не втручаємося”, – сказав OBOZREVATEL один із посадовців на умовах анонімності.

Водночас у “червоній” Одесі вкрай важка ситуація з коронавірусом, інфікованих пацієнтів нікуди госпіталізувати. Смертність зростає, а загальна статистика захворюваності майже така сама, як і в Києві.

В обласній адміністрації Івано-Франківська поки не знають, які обмеження діятимуть на великодні свята. “Ми ще в червоній зоні. Здавалося, що коронавірус уже йде на спад, але сьогодні захворюваність втричі вища, ніж напередодні. Тому все залежатиме від ситуації з пандемією”, – розповів один із посадовців.

Також він говорить, що з досвіду Різдва, коли хвиля хвороби буквально накрила область, до заходів на Великдень підійдуть більш строго: “Найімовірніше, буде рекомендовано священникам не пускати багато людей в храми. Богослужіння можна проводити на свіжому повітрі, онлайн. Звичайно, всі повинні бути в масках. Але якщо ситуація з коронавірусом буде критичною, багато хворих, смертей, то в такому разі доведеться вживати більш радикальних заходів. Люди повинні розуміти, що життя важливіше за все”.

Що кажуть у церквах?
У церковних колах обережно висловлюються про те, як проведуть великодні богослужіння. Там сподіваються, що таких суворих обмежень, як минулого року, цього разу не буде.

Владика Олександр Драбинко (ПЦУ) говорить, що поки ситуацію не обговорювали.

“Ми виконуємо всі приписи Київської обласної адміністрації. У нас іде дезінфекція рук, парафіяни обов’язково в масках, дотримується соціальної дистанції. Для цього ранкові літургії ми проводимо тричі, щоб усі охочі могли їх відвідати, але не було багато людей. Як потеплішає, можна служби проводити навіть на вулиці. Звичайно, є і онлайн-трансляції”, – каже Драбинко.

Також він сподівається, що влада не закриє церкви на великодні свята. “Церква – не таке джерело інфікування, як супермаркети, ринки”, – стверджує владика.

“Навіть у Німеччині, де все дуже строго, сказали, що на Великдень церкви не закриють. Але якщо вже так станеться, то будемо проводити служби на вулиці. З дотриманням соціальної дистанції, масками”, – говорить Драбинко.

В Івано-Франківській єпархії (УПЦ МП) нам відповіли, що те, як проходитимуть великодні богослужіння, залежить від ситуації з коронавірусом. “Ми поки що не знаємо, як будемо проводити служби. Все залежить від того, як розвиватиметься пандемія”, – сказали в секретаріаті.

Попри те, що ця область у червоній зоні, зараз часто на службах порушують елементарні заходи безпеки. Парафіяни й священники без масок, люди стоять щільно, без будь-якої дистанції.

Звичайно, у багатьох вірян обмеження через пандемію викликають негативні почуття. Люди скаржаться, що минулого року не могли потрапити на службу, а тепер знову те ж саме. Але потрібно розуміти, що коронавірус вибирає найбільш уразливих – літніх, хворих людей. А тепер ще й дітей. Тому не буде великим гріхом пропустити службу заради порятунку своїх близьких. Особливо зважаючи, що зараз достатньо способів побачити богослужіння як по телевізору, так і в інтернеті. Адже головне не форма, а зміст.

Про це розповів народний синоптик Леонід Горбань.

За його словами, звичної для українців травневої спеки цього року не буде.

– Сонце посилає на землю 94 хвилі. Не буває 93 або 95. Це свої закони. Відповідно розрахунок хвиль йде від Великодня, якого б числа він не був. Після Великодня йде 5-я хвиля, 17-а хвиля, 33-тя хвиля – це хвилі похолодання, – сказав він.

Це означає, що травень буде прохолодним, пояснив Горбань.

Синоптик також прогнозує, що 2021 рік буде неврожайним – гіршим за останні сім років.

Погода у квітні 2021

Квітень буже схожим на травень. У першій декаді місяця сонячно, місцями до +12, значних опадів не очікується.

Проте під кінець спостерігатимуться різки зміни, аж до приморозків.

Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Богослов нагадав, що на Першому Вселенському соборі було вирішено, що всі християни святкуватимуть Пасху Христову в один день. “Вирішили слідувати Олександрійській пасхалії. Алгоритм такий: спочатку має настати весняне рівнодення, далі має настати повний місяць, а найближчої неділі після цього – Великдень”, – пише священник.

Він нагадав, що рівнодення настає 21 березня. Повний місяць, згідно з астрономічним календарем, настане 28 березня.

“Виходить, Пасха Христова повинна бути наступної неділі, тобто 4 квітня. Але у нас чомусь Великдень буде аж 2 травня”, – підкреслює священник.

За його словами, причина в тому, що за основу обчислення у нас береться “умовне рівнодення, тобто 21 березня за старим стилем – день, який фактично не є рівноденням, а в нинішньому столітті спізнюється на 13 днів”.

“Тому я – за новий стиль і за нову пасхалію. Тому що треба жити не фантазіями, а реальністю. І щоб зберігати вірність рішенням Першого Вселенського собору, Великдень треба святкувати всім християнам разом”, – заявив священник.

Такий неприємний прогноз на велике свято озвучив народний синоптик Леонід Горбань, пише “Апостроф”.

“Великдень випадає на 2 травня. Сонце посилає на землю 94 хвилі. Не буває 93 або 95. Це свої закони. Відповідно розрахунок хвиль йде від Великодня, якого числа вона не була. Після Великодня йде 5-а хвиля, 17-я хвиля, 33-я хвиля − це хвилі похолодання. Значить, травень буде прохолодним і такої спеки, яка зазвичай буває в травні, вже не буде”, − зазначив Горбань.

Горбань зазначив, що 2021 рік може загрожувати продовольчій безпеці країни – очікується неврожайний рік з усіх семи років під управлінням планет.

Прогнози метеосайтів

Цікаво, що дані сайту World.weather суперечать заявою Горбаня. Судячи з прогнозу, 1 і 2 травня в Києві вдень температура повітря + 18 +19 градусів.

Але вночі температури залишаться досить невисокими, приблизно 4 градуси тепла.

У ці три дні обмежувальні заходи, ймовірно, будуть особливо суворими. Прем’єр-міністр Італії Серджо Маттарелла застерігає співвітчизників від нового спалаху епідемії COVID-19. Про це пише “Радіо Свобода”.

Рік тому Італія стала однією з перших країн у світі, де був оголошений загальнонаціональний карантин. Нині Італія знову має потребу стримувати швидке поширення інфекції.

Як повідомляє Бі-Бі-Сі, італійська влада оголосила, що число жертв COVID-19 або хвороб, що загострилися в результаті епідемії коронавірусної інфекції, склало 100 тисяч. Цей показник – другий у Європі після Великої Британії (125 000).

Повідомляє – джерело.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на проект урядового указу. З 3 по 5 квітня магазини, які не мають першочергового значення, будуть зачинені, а людям буде дозволено залишати свої будинки лише для виходу на роботу, в разі потреби для здоров’я та у випадку надзвичайних ситуацій.

Також передбачається, що новий указ, на відміну від минулого року, передбачатиме дозвіл на обмежене відвідування друзів та родичів протягом Великоднього свята – наприклад, щоб побачити літніх батьків. Документ має бути підписано пізніше сьогодні.

При цьому низка регіонів, включаючи фінансовий центр Ломбардію, з понеділка буде повністю закрита через нещодавній стрибок кількості випадків коронавірусу та госпіталізацій. Джерело видання у Ватикані повідомило, що Папа Франциск проведе Великоднє богослужіння на дві години раніше, щоб люди могли повернутися додому вчасно до 22:00. При цьому меса відбуватиметься з обмеженою кількістю учасників. Поряд із загальнодержавними заходами, Італія розмежовує 20 регіонів за чотирирівневою кольоровою системою, згідно з рівнем зараження. Поділ на білу, жовту, помаранчеву та червону зони переглядається щотижня. Італія повідомила про понад 100 тисяч смертей від коронавірусу за весь час пандемії. Вона є сьомою за кількістю жертв у світі.

На Великдень в Україні зафіксували два землетруси

Про це повідомляє Головний центр спеціального контролю.

Як зазначається, джерела землетрусів знаходились в районі м. Ужгород, Закарпатської області на глибині 5 км. Поштовхи могли відчути деякі люди.

Перший землетрус стався о 08:45, його магнітуда склала 3,1 бала за шкалою Ріхтера. Другий 0 о 10:25. Він був слабкішим – 1,5 бали.

Свято Хрестового Воскресіння святкують по всій Україні. І на передовій не виняток.

Українські військові святкують Великдень на навчальних полігонах, на передовій, і навіть під кулями бойовиків.Паски, ласощі та листівки в зону антитерористичної операції бійцям традиційно доставляють волонтери.

Наші воїни щиро вітають українців з Христовим Воскресінням і передають  привіт своїм рідним,близьким і знайомим:

Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!

https://www.facebook.com/967178936677208/posts/3018872954841119/

Долучитися до богослужінь через карантин в Україні можна буде за допомогою прямих трансляцій на кількох українських телеканалах.

Українців через карантин закликають залишатися вдома на Великдень, а службу дивитися в онлайн-режимі, який будуть проводити відразу кілька телеканалів.

Великодні богослужіння почнуться в ніч на 19 квітня і триватимуть до ранку. Розклад трансляцій Великодніх богослужінь:

Українська греко-католицька церква
Трансляція служби цієї церкви почнеться пізніше – о 7 ранку 19 квітня. Триватиме все до 11:00 того ж дня. Покажуть богослужіння 24 канал, а також ICTV та UA:Перший.

Православна Церква України
Розпочнеться трансляція Великодньої служби о 23:00 18 квітня. Закінчиться вона о 3:00 19 квітня. У своєму ефірі богослужіння покаже 24 канал, а також 1+1 і UA:Перший.

Українська православна церква Московського патріархату
Розпочнеться богослужіння о 23:00 18 квітня і триватиме до 3:00 19 квітня. Покажуть службу телеканали Україна й Інтер.

Про це заявив радник міністра внутрішніх справ Юрій Тандіт.

За його словами, до охорони громадського порядку та забезпечення дотримання карантину залучено близько 30 тис. поліцейських, але при необхідності буде залучатися більша кількість особового складу.

Тандіт зазначив, що за статистикою жителі західних регіонів частіше ходять до церкви, тому скупчення людей більш ймовірно будуть там.

– Ми попереджаємо людей. Також ми на постійному контакті з ієрархами церков, я практично щогодини спілкуюся зі священиками різних конфесій, зокрема з керівниками церков. Можу сказати, що в цих областях ми план розробили, — сказав він.

Радник МВС додав, що говорив з главою Нацполіції Ігорем Клименком, і той заявив, що у разі непокори поліція діятиме згідно з постановою Кабміну №211.

– Ми будемо зупиняти цих людей, в місцях масового скупчення людей будемо використовувати сили спеціального призначення, – підсумував він.

Нагадаємо, Великдень в Україні відзначатиметься в неділю, 19 квітня. У МВС розповіли, як поліція реагуватиме на порушення правил карантину.

Благословення пасхальної трапези мирянським чином.

(під час карантину)

Голова сім’ї збирає біля пасхальної трапези всю родину і побожно виголошує:

Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!
Далі промовляє: Господу помолимось. Присутні відповідають: Господи, помилуй.

Молитва благословення хліба (пасок)

Далі промовляє: Владико Святий, Отче Вседержителю, Предвічний Боже! Освяти хліб цей Твоїм святим духовним благословенням, щоб був він усім, що споживають його для здоров’я тілесного. Захисти нас від недуг та всякого ворожого підступу, – через Господа нашого Ісуса Христа, що з неба зійшов, дає життя й спасіння світові, з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Присутні відповідають: Амінь.

Далі промовляє: Господу помолимось.
Присутні відповідають: Господи, помилуй.

Молитва благословення пасхального агнця

Далі промовляє: Господи Ісусе Христе, Боже наш, страви м’ясні благослови  та освяти . Щоб ми споживаючи ці благословенні й освячені страви Твоє благословення зі здоров’ям одержали. Бо Ти є правдива Пожива й Податель добра і все благословляєш і освячуєш, Христе Боже наш, і Тобі славу віддаємо, з Безначальним Твоїм Отцем і з Пресвятим і Милосердним і Животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Присутні відповідають: Амінь

Молитва на благословення молочних та інших страв.

Далі промовляє: Господу помолимось.
Присутні відповідають: Господи, помилуй.

Далі промовляє:  Владико Господи Боже наш, що все сотворив, благослови сир, молоко, писанки й крашанки та іншу поживу, й нас збережи у благості Твоїй, щоб ми, вживаючи в їжу ці, щедро подані Тобою дари, наситились і невимовною Твоєю благістю, радіючи що воскрес із мертвих Господь наш Ісус Христос. Бо Твоя є влада, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків.

Голова сім’ї окроплює трапезу освяченою водою та промовляє: Боже наш! Нехай зійде Твій Святий Дух на нас і на цю трапезу! Благослови її та освяти, через окроплення цією освяченою водою, благодаттю Твоєю в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Голова сім’ї вітає присутніх зі святом: Христос Воскрес!

Усі відповідають: Воістину Воскрес!

На вихідних, 18-19 квітня, в Україні переважно без опадів, у ніч на суботу на півдні, а вдень на Великдень на півночі країни місцями невеликий дощ, утім 20 квітня у низці областей дощитиме, а місцями навіть з мокрим снігом. Про це УНН повідомили в Укргідрометцентрі.

“У наступні дві доби в Україні переважно без опадів, лише найближчої ночі у південних областях, вдень 19 квітня на півночі країни місцями невеликий дощ; 20 квітня у південних, східних та Дніпропетровській областях помірні дощі (вночі на сході з мокрим снігом), на решті території вночі без опадів, вдень невеликий дощ, у західних областях без опадів”, – вказали синоптики.

Температура вночі 1-6° тепла, найближчої ночі у південних областях до 9° тепла; в Україні, крім півдня, на поверхні грунту, у північних, західних, 19 квітня і в східних областях і в повітрі заморозки 0-5°; вдень температура 8-14° тепла, на Закарпатті та півдні країни 14-19°.

Перший етап – це роз’яснення серед громадян. У разі повторних порушень правоохоронці складатимуть протоколи.

Крім того, радник міністра внутрішніх справ Юрій Тандіт запевнив, що правоохоронці не допустять скупчення людей біля храмів.

У МВС також нагадали, що під час богослужінь в церкві можуть бути присутні максимум 10 людей. Це лише ті, хто забезпечує службу і допомагає її проводити, а також ті, хто забезпечує трансляцію онлайн.

Прихожани зможуть заходити в храм після служби, якщо це мала парафія – по одній людині, якщо велика – по дві.

Голова ПЦУ заявив, що це буде проявом сили віри, а не слабкості. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

“Сьогодні Україна разом з усім світом протистоїть поширенню загрозливої хвороби. Одним із дієвих засобів проти поширення вірусу є дотримання умов карантину і самоізоляція. І ми, як Церква, як спільнота вірян, разом із народом несемо тягар обмежень – не від нашого безсилля, але маючи силу, яку дає нам віра в Бога, і приймаючи все, що сталося, як нагадування про необхідність піклуватися про вічне більше, ніж про тимчасове”, – зазначив Епіфаній.

Предстоятель наголосив, що добровільне прийняття тягаря самообмеження не вважається проявом слабкості.

“Коли ми залишаємося по своїх оселях, то це не через слабкість, а через силу нашої віри, тому що тим самим ми подаємо приклад своїм ближнім, що ми дбаємо про них, і свідчимо про те, що наші оселі також є місцем молитви”, – заявив Єпіфаній.

Він додав, що завдяки прогресу є можливість спілкуватися на відстані, і її слід використовувати.

Того дня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового богослужіння розпочнуться о 07:30. Буде відслужено Надгробне, Пасхальну утреню, Архиєрейську Божественну Літургію і посвячення пасок. Ці богослужіння у прямому ефірі буде транслювати «Живе телебачення».

Прямий ефір можна буде переглянути на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook. Цю трансляцію у своїх ефірах будуть ретранслювати загальнонаціональні та регіональні телеканали України.

У повному обсязі (з 7:30 до 11:00) богослужіння з Патріаршого собору будуть транслювати телеканали: «ICTV», «5», «24», «Суспільне», «Еспресо», «Київ» (перелік телеканалів ще може бути доповнено).

Пригадуємо, що «Живе ТБ» буде проводити прямі трансляції особливих, унікальних богослужінь Страсного тижня.

Такі результати опитування 2 тис. респондентів у всіх областях України представила група Рейтинг та підкреслила, що ще в березні лише 21% громадян збиралися утриматися від відвідування церков.

Також 55% українців не підуть на кладовища у поминальні дні. Водночас 8% мають намір піти у день, коли церква даватиме там службу, а 32% планують відвідування кладовища не у святкові дні, щоб уникнути скупчення людей.

До слова, в Міністерстві охорони здоров’я заявили, що масове відвідування церков на Великдень може нівелювати успіхи карантину.

Як це зробити правильно, які молитви читати та де взяти освячені атрибути свята, ексклюзивно Фактам ICTV розповів настоятель Свято-Миколаївського храму Полтави Православної церкви України, протоієрей Олександр Дедюхін.

– Українці через карантин на Великдень залишаються вдома. Чи можна перегляд трансляції прирівняти до живої участі у службі у цей день?

– У православній церкві є таїнство та обряд. Таїнство – це певні речі, які можуть даватися священникам або єпископам. А обряди – це загальні молебні.

Освячення пасок – це обряд, він може проводитися дистанційно. Зараз новітні технології нам дозволяють це зробити. Ми маємо розуміти, що для Святого Духу немає ніяких меж. Він всюди. За звичайних умов відвідати церкву у цей день краще, але зараз можна прослухати молитву онлайн і долучитися до обряду дистанційно.

– Як правильно освятити паску та яйця?

– Віряни можуть отримати уже готові освячені продукти. Господині у нашому храмі будуть випікати пасочки, які ми потім освятимо. Це робиться у рукавичках та масках. Уже освячені пасочки ми запаковуємо, додаємо два-три яйця, свічечку і надсилаємо поштою усім охочим.

– Усією Україною? А яка ціна?

– Так, ми з Полтави можемо надіслати посилку кому-завгодно. Ціна набору – 50 грн, плюс ціна за пересилання. Ми плануємо робити це у нашому храмі, але церкви з інших регіонів також можуть це зробити.

– А як правильно освятити домашню паску самостійно?

– Домашню паску можна освятити, прослухавши онлайн-молитву під час трансляції або прочитати її самостійно.

– А яке освячення є більш ефективним?

– Краще послухати церковні молитви. Але якщо немає змоги, то читаємо самостійно. Головне, аби була наша молитва та була наша подяка.

– Чи треба під час обряду освячення використовувати святу воду?

– Якщо вона є вдома, то можна окропити святою водою паску під час освячення. Але якщо немає, то достатньо буде молитви. Ми маємо зрозуміти, що таке освячення.Освячується не паска, не вода, а освячується людина. Вона слухає молитву і освячується. Тому можна обійтися без води.

– Чи є якісь настанови щодо святкової трапези?

– Особливих рекомендацій немає. Це нормальна родинна трапеза з тими людьми, з якими ви живите вдома чи перебуваєте на самоізоляції. Вимог до одягу немає. Перед їжею той, хто найстарший у родині, молиться. Він читає Отче наш. Усі разом з ним мають подякувати Богові, перехреститися, а потім споживати їжу.

Збільшення кількості людей, що повертаються в Україну, фіксують на пунктах пропуску Тиса та в угорському місті Загонь.

У пункті Тиса залучили вдвічі більше персоналу та виділили додаткові смуги руху.

– Спільно з Закарпатською облдержадміністрацією організовано перевезення подорожніх через кордон 12 автобусами, — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, раніше уряд ухвалив рішення, що з 00.00 7 квітня державний кордон України можна буде перетнути тільки автотранспортом і тільки у 19 пунктах пропуску.

Тимчасово закритими будуть 115 пунктів пропуску, ще у 28 припинять пішохідне сполучення.

Великодній кошик в 2020 році українцям обійдеться приблизно в 620 грн. Порівняно з минулим роком, ціни зросли на 16,5%.

Як розповів директор Національного наукового центру Інститут аграрної економіки Юрій Лупенко, паску купити в Києві у 2020 році можна буде, в середньому, приблизно за 96 грн за кіло. Це ціни на паску від виробника – в магазинах і супермаркетах із них націнками вийде дорожче.

Найдорожчі продукти увеликодньому кошику в 2020 році – м’ясні: ціна домашньої ковбаси оцінена в 118 грн, буженини – 110 грн, сало – близько 48 грн (всі ці продукти вагою 0,5 кг).

Серед молочних продуктів найдорожче обійдеться твердий сир – близько 75 грн за півкіло, м’який сир – 55 грн і вершкове масло – 85 грн (за ту ж саму вагу).

Найдешевші продукти на Великдень – яйця: за десяток у середньому доведеться віддати 20 грн.

Пляшка церковного вина Кагор обійдеться в середньому 120 грн (від 80 до 135 грн за пляшку).

“При наповнення великоднього кошика іншими, неосновними складовими: помідори, огірки, яблука, червоне вино – її вартість зросте до 800 грн. Це на 90 грн, або на 12,7% більше вартості кошика такого ж складу в 2019 році”, – додав Лупенко.

І спрогнозував, що українці через свою невисоку купівельну спроможність, яка до того ж ускладнена карантином, будуть максимально економити.

Великдень випадає на 19 квітня, а карантин триватиме мінімум до 24.

Найголовніше релігійне свято цього року стане справжнім викликом для кожного вірянина. Ситуація, яка існує сьогодні, вимагає від усіх українців свідомості та соціальної відповідальності.

Влада і церква закликає вірян залишатися і молитися вдома.

У храмах проводитиметься онлайн-трансляція, щоб усі могли через неї взяти участь у службі.

Факти ICTV зібрали рекомендації церкви і влади, як освятити паску під час карантину.

У МВС України повідомили, що вже визначили кілька форматів щодо проведення обряду освячення пасок та великодніх кошиків.

Як освятити паску під час карантину:

-У містах священики можуть бути запрошені в пекарні, на заводи або в магазини, щоб освятити там паски, що дозволить всім охочим купити вже освячений хліб.

-У селах віряни зможуть виставити великодні кошики за ворота, а священик пройдеться вулицями і освятить їх.

Священнослужитель Архікафедрального собору Святого Юра Павло Дроздяк порадив українцям освячувати паски у своїх домівках.

– Особисто мені імпонують рекомендації Римсько-католицької церкви, яка святкуватиме  Великодень раніше. Згідно з їхніми рекомендаціями, прочитати молитву і освятити паску та великодній кошик повинен глава сім’ї, – сказав він.

Він підкреслив, що не бути в церкві фізично – не означає не відчути Божого благословення.

– Треба мати віру, що Господь наш діє в межах Всесвіту, – сказав він.

Також освятити паску можна молитвою і святою водою, яка у багатьох збереглася з Хрещення.

Нагадаємо, в Україні богослужіння в храмах на Великдень проходитимуть без парафіян. Вони зможуть відвідувати храми індивідуально по одній або дві людини, коли богослужіння там не проходитимуть.

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у спеціальному зверненні дав детальні поради щодо поведінки у храмі на Страсний тиждень та Великдень.

Зокрема,він наголосив щодо сповіді і причастя та оголосив диспензи (звільнення) Церкви усім вірним.

Блаженніший Святослав нагадав,що у країні карантин і для його подолання потрібно дотримуватись всіх його норм.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

“Окремо зупинюся на святкуванні Великодня. Уже цієї неділі Пасху відзначатимуть християни західного обряду. Ми опинились у ситуації, коли мусимо змінювати свої традиції заради здоров’я та життя. Зі свого боку ми зробимо все, аби забезпечити трансляцію богослужінь на телевізійних каналах. А вас я прошу згадати Божу заповідь про любов до ближнього. У часи коронавірусу найкращий прояв такої любові – це не створювати небезпеку для здоров’я й життя ближнього”, – зазначив Зеленський.