Ветерану АТО Віктору Сарнавському потрібна допомога. Чоловік проходив службу у зоні бойових дій у 2016-2018 роках. Наразі йому необхідна заміна клапана на серці. Операція вже запланована, але потрібна допомога небайдужих.

Про те, що Віктору Сарнавському потрібна підтримка його побратим Сергій Кальмук. Який, до слова, перший у Рівному вирішив організувати групу територіальної оборони.

На своїй сторінці у Фейсбуці Сергій Кальмук написав такий допис:

– Сарнавський Віктор у 2017 році приймав безпосередню участь у бойових діях поблизу населених пунктів Тарамчук, Докучаєвськ. З жовтня 2018 по теперішній час проходить службу у 132 окремому розвідувальному батальйоні Десантно-штурмових військ.

15 червня 2017 року, від отриманого поранення у зоні АТО 8 червня 2017 року, загинув його син, командир інженерно-саперної роти 72 ОМБр капітан Євгеній Сарнавський (позивний Юджин), кавалер орденів Б.Хмельницького 3 та 2 ступенів.

Наразі Віктору Сарнавському потрібно замінити клапан на серці, для операції треба здати донорську кров.

Прохання відгукнутись і прийти та здати кров для Віктора Сарнавського за адресою:

Інститут серця МОЗ, Київ, Братиславська, 5а, ст. м. Чернігівська, центр переливання крові.

Контактна особа: Сарнавська Наталія Сергіївна тел. 0734865424, 0982535443.

Як повідомляли “Вікна”, до призову на службу в АТО в 2015 році проживав у Калуші з дружиною та двома доньками.

Дмитро Петров воював на Сході України в містах Станиці Луганській та Щасті Луганської області).

У 2017 році переїхав до міста Києва, де працював у КП “Муніципальна охорона”

Дружина Світлана везе прах померлого воїна в Калуш.

Як повідомив голова Спілки ветеранів АТО/ООС Калущини Олександр Соколовський, прощання з Дмитром Петровим розпочнеться у вівторок, 30 листопада, о 10.00 в євангельській церкві “Благодать” (м. Калуш, вул. Грушевського 25 А). Поховають ветерана АТО об 11.00 на центральному кладовищі (м. Калуш, вул. Височанка).

“З глибоким сумом повідомляємо, що сьогодні вранці відійшов у вічність учасник бойових дій Юрко Досяк. Юрко – боєць-доброволець батальйону “Донбас”, вижив в Іловайську, повернувся з полону… але на жаль, тут недуга виявилась сильніша”, – йдеться в повідомленні.

Юрій Досяк – ветеран російсько-української війни. Служив у добробаті Донбас. Вижив в Іловайську. Був 119 днів у полоні. І там вижив. Не зламався ні на війні, ні вже у мирному житті. Був взірцем завзяття, ініціативності та працелюбності.

Тиждень пролежав у медичній комі з обширною двосторонньою пневмонією. Був під апаратом ШВЛ.

Зазначається, що чоловік помер від зупинки серця.

Матеріальна допомога сім’ї не буде зайвою. Картка дружини Наталії: 5363 5423 0801 2773

Про це на своїй “Facebook”-сторінці написав журналіст Володимир Андріїшин, передає “Цинічний Львів”.

Велике прохання зголоситися тих, хто має хоч якусь інформацію про Ярослава Буяка, хто, можливо, десь бачив його чи розмовляв з ним по телефону після 26 липня.

Прохання телефонувати 097-344-46-07 (Володимир Андріїшин) або “102”.

Як пише “Суспільне”, речниця Головного управління Національної поліції у Черкаській області Зоя Вовк розповіла, що труп чоловіка витягли із водойми села Бобриця Канівського району. Ознак насильницької смерті на ньому не виявили.

Пошуком захисника з 28 грудня займалися спеціальні оперативно-розшукові групи. Після знайдення тіла правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження.

Як повідомив “Український мілітарний портал”, похорон воїна відбувся 21 березня у його рідному селі Грищенці на Канівщині.

Про зникнення Ганненка у грудні повідомила його дружина. Жінка стверджувала, що такі зникнення її чоловіка траплялися неодноразово.

Нагадаємо, Ганненко був морпіхом, десантником, він брав участь у рейді 95 бригади ЗСУ в тил ворога, який був визнаний найдовшим у світі. Побратими відгукувалися про нього як про сміливого, відповідального та патріотичного воїна.

Повідомляє – джерело.

Про це 2 березня на своїй сторінці у Facebook повідомив громадський діяч Олександр Шевченко. Причина смерті не уточнюється. Литовка займався в військово-патріотичному клубі “Десантник” і “Патріот”. Трохи попрацювавши в місцевій поліції, пішов до армії і з 2014 року в складі 25 окремої повітряно-десантної бригади Збройних сил України воював у зоні АТО. “Пам’ятаю Льоху завжди усміхненим, відповідальним, добрим, бойовим юнаком”, – написав Шевченко.

На Facebook-акаунті Нікопольської міської ради також повідомили про смерть старшого сержанта.

Джерело: його однополчанин Дмитро Шатровський у Facebook

Дослівно: “Помер мій друг, мій однополчанин Денис Янтар. Він не розповідав про свій страшний діагноз, про рак крові. Останній раз, коли із ним розмовляли, він казав що лягає в лікарню на лікування ноги.

Ти не згаснеш у пам’яті сотень людей, ти вже увійшов у історію України не тільки своїм військовим та політичним шляхом, а і як людина, котра змусила пояснити президента, що він не лох у свої 42 роки”.

Нагадаємо: 26 жовтня 2019 року Володимир Зеленський приїхав у с.Золоте-4, де добровольці та ветерани виступають проти відведення українських військ та прокоментував можливість зустрічі з учасниками акцій “Ні капітуляції”.

Він тоді сказав одному з військових: “Я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я тобі прийшов і сказав – зброю прибери”.

Про це у соціальних мережах повідомила сестра загиблого.

Як відомо, сутичка між ветераном та місцевими неадекватами сталась 21 липня поблизу одного із супермаркетів. Там кілька нетверезих чоловіків чіплялись до дівчини. За неї заступився перехожий, який виявився 29-річним ветераном АТО.

Неадеквати били ветерана в голову. Після чого його терміново госпіталізували. За життя захисниками боролись шість днів, проте 27 липня чоловік помер.

Маленької доньки ветерана АТО з Болехова Тараса Пилипшина потрібна допомога в лікуванні страшної хвороби. Про це розповів користувач соцмережі Facebook Андрій Паутинка.

Чоловік розповів, що в сім’ї його друзів, тиждень на зад, трапилася біда — захворіла маленька дівчинка Єва.

Спершу рідні думали, що це звичайне отруєння, однак після обстеження почули страшний діагноз – “пухлина Вільямса”, рак лівої нирки.

Не дивлячись на це, сім’я дівчинки не опускає руки і вірить в її одужання.

“Звучить дуже страшно, але це ні в якому разі не вирок, просто нас очікує 8-9 місяців запеклої боротьби в якій ми обов’язково будемо переможцями.” – додав Андрій Паутинка.

Чоловік закликав всіх небайдужих людей допомогти родині пройти цей нелегкий період як можна швидше.

“Хтось добрим словом, моральною підтримкою, хтось молитвою, а хтось грошима.” – написав Андрій Паутинка.До повідомлення він додав банківські реквізити, за яким кожен бажаючий зможе допомогти маленькій Єві перемогти страшну хворобу.

Крім цього Андрій опублікував номери телефонів, за якими можна зв’язатися з мамою дівчинки, Галиною Пилипшиной, і її подругою Юлією Швед.

Ролик опублікував на своєму Telegram-каналі нардеп України 8-го скликання Андрій Білецький. “Ветеран “Азову”, який втратив ногу на фронті, виховує чергового дегенерата-водія. Відмовлявся везти за посвідченням інваліда війни. Азовцю “Шаті” – повага, неадекватним маршрутникам – пам’ятка”, – написав він (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

На початку відео водій поводився досить зухвало та не реагував на зауваження щодо того, що палити в транспорті не можна

Пізніше він все ж зменшив свій тон, коли зрозумів, що говорить із ветераном. Маршрутник заходився виправдовуватися та заявив, що він такий самий, як і учасники війни на Донбасі, й нібито чудово їх розуміє, бо був у Багдаді.

Однак ветеран нагадав йому, як днем раніше той ображав його в присутності пасажирів і поводився вкрай неадекватно.

З огляду на останні кадри, ветеран все ж вирішив жорстко провчити кривдника захисників України та вивів його з маршрутки.

“Я не так сильно тренуюся, як колись, але я тобі обіцяю дуже грандіозний бій. Ти і трьох хвилин не виживеш у раунді зі мною. І я як ветеран, як бойовий офіцер, як людина, яка все життя у спорті. Я тобі покажу, хто на кого напав і з ким у нас війна”, – написав Грачов у себе в Facebook.

Він розповів, що пережив кілька поранень і втратив дуже багатьох друзів, і заявив, що битиметься з Усиком не за правилами боксу, а “за законами війни та вулиці”.

“Битимемося за законами війни та вулиці – так, як завжди! За правилами боксу ти захотів! На війні немає правил… Там нас за жодними правилами не рахували, там медиків у відсоток не ставили, а ти захотів за правилами. Я тебе порву на частини за три хвилини”, – підсумував Грачов.

Раніше Усик відповів на виклик українського борця Богдана Грицая, запропонувавши йому поєдинок за правилами боксу.

Підліткам з Києва, які жорстоко побили ветерана АТО, танкіста Віктора Симончука, обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Один з них буде перебувати під нею 30 днів, а другий – 60.

Про це написали на сторінці “Ветеранського Братерства” у Facebook. Відзначається, що злочинцям інкримінують частину 2 187 статті Кримінального кодексу України. Вона передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від семи років.

“15 квітня в Києві під Жилянським мостом трапився дуже жахливий випадок. Двоє малолітніх недолюдей вирішили пограти в “бандитів”. У результаті вони жорстоко побили і пограбували чоловіка. Били довго, протягом 10 хвилин, після тупого удару в голову він без свідомості впав на землю, а вони продовжили бити ногами по голові та всьому тілу. І додумалися все це знімати на камеру, де вони зі словами “Дивіться, як ми ху**имо дідуся”, продовжували калічити, забрали якісь копійки і окуляри”, – розповіли про страшний інцидент ветерани.

За словами захисників, зараз життю Симончука вже нічого не загрожує, однак він перебуває в лікарні з декількома важкими травмами.

У Бердянську помер ветеран АТО Дмитро Шапка. Військовий в останні роки боровся з контузією, яку переніс на Донбасі в 2015 році. Боєць був важко поранений на Зеніті в районі села Спартак Донецької області. Майже п’ять років герой боровся з наслідками контузії, але серце не витримало і воїна не стало 14 лютого. У нього залишилися двоє дітей.

Про цю трагічну новину повідомили на сторінці “Спільнота ветеранів АТО − Бердянськ”.

“Пішов з життя учасник АТО, бердянець Дмитро Шапка. Серце захисника України перестало битися 14 лютого. Без батька залишилися двоє дітей,”  − написали на сторінці.

Як відомо, на фронт Дмитро пішов ще в 2014 році з початком війни. Він воював у складі ЗСУ.

Прощання з учасником АТО відбудеться в Бердянську 17 лютого о 14:00 годині в траурному залі “Надія вічного життя” по вулиці Нагірній, 18.

Під час проведення робіт по влаштуванню дощової каналізації фірмою ТОВ «ДіамантБудСервіс», в траншеї глибиною близько 4 метрів засипало працівника вищезазначеної організації 36-річного мешканця Івано-Франківська, пише Фіртка.

Згодом в обласній спілці учасників АТО повідомили, що загиблий був атовцем.

“Панахида за загиблим побратимом Андрієм Пришляком відбудеться в середу 12.02.20 р. о 16.00 год в будинку смутку по вул.Ребета, 3. Похорон розпочнеться у четвер, 13.02.20 о 10.00 год Івано-Франківськ, вул. Ребета, 3”, – повідомили в Обласній спілці учасників АТО.

У Андрія Пришляка залишилася маленька дитина.

Він підійшов до входу в заклад і ліг, попросивши про допомогу. Потерпілий повідомив, що на нього напали, але не розповів подробиць, передає “Інформатор”.

Інцидент стався за адресою вулиця Миколи Юнкерова, 28а, близько 03:00. На одязі чоловіка були видні сліди крові.

Персонал закладу викликав “швидку”, але потерпілий помер до прибуття медиків.
Слідчо-оперативна група, яка працювала на місці події, оглянула тіло загиблого. На шиї, в районі сонної артерії, у нього знайшли колоту рану. Поряд із трупом лежав ніж.
Особа загиблого встановлена, при ньому знайшли посвідчення учасника бойових дій. Ім’я жертви не розголошують.

У Києві, в Солом’янському районі, біля залізничного вокзалу, з 28 на 29 грудня жорстоко вбили ветерана АТО.

Про це поінформували на сторінці “Київ оперативний” у “Фейсбуці”.

Чоловік працював далекобійником, саме їхав з рейсу додому.

Його із важкою травмою забрали до лікарні, проте чоловік помер ще у “швидкій”.

При собі мав документи на ім’я Алехно Володимир Миколайович, 1973 року народження.

“Якщо комусь відома яка-небудь інформація, прошу зв’язатися зі мною за телефоном 0954698554 (дружина)”, – зазначено у повідомленні.

В одному із сіл Луганської області невідомі вбили ветерана антитерористичної операції Юрія Гундаря.

Його зарізали та кинули в канаву, де тіло пролежало близько 10 днів. Письменник і блогер Валерій Ананьєв, який служив разом із загиблим повідомив про жахливу смерть товариша.

– Юру знайшли зарізаного в канаві, де він пролежав близько 10 днів. Юрій був би останньою людиною, яка заслуговує так загинути. Але сталося все саме так. Не знаю, чи була його смерть героїчною, але життя було героїчним – точно, – написав він.

В одній з київських лікарень помер воїн АТО, боєць 90-го батальйону з позивним “Хан” Ігор Панов. Його з дружиною в під’їзді будинку побив власний пасинок з одним. Подружню пару госпіталізували в 17 лікарню Києва в критичному стані, але через дні після цього стан “Хана” не поліпшувалося. А 20 листопада волонтерка Тетяна Руденькая розповіла у своєму Facebook про смерть воїна.

Повідомляється, що похорони будуть організовувати побратими бійця з 90-го батальйону. Раніше на лікування Ігоря Панова збирали кошти, а тепер було вирішено, що їх спрямують на поминки і встановлення пам’ятника. Точну дату похорону волонтери повідомлять пізніше. Що стосується нелюдів, які побили подружжя, то за даними поліції, син потерпілої і пасинок загиблого змовився з другом і вони разом здійснили напад. Нелюдам загрожує 15 років в’язниці або навіть довічне ув’язнення.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала журналістка Лілія Рагуцька. Герою було всього 30 років, на Донбасі він воював проти окупантів у лавах 92-ї ОМБр ЗСУ.

За її словами, 19 липня 2017 року Савков під Красногорівкою потрапив у полон. Тоді в бою троє побратимів Романа загинули, а  він сам із важким пораненням опинився у Макіївській колонії.

Звільнити Романа вдалося лише 24 січня 2018 року з набутим у полоні цукровим діабетом, ліків від якого йому окупанти не давали. На момент звільнення колись досить міцний хлопець важив всього 50 кг.

Журналістка наголосила, що Савков став жертвою вбивства окупантів, нехай і відтермінованого у часі.

Українця Ігоря Мазура тільки що доставили до відділу Люблінської Окружної прокуратури в Холмі, де буде вирішуватися питання про те, коли відбудеться суд про тимчасове затримання учасника АТО. Про це повідомляє Укрінформ.
Ігоря Мазура доставили на автомобілі Прикордонної служби Польщі.
За словами консула Генконсульства України в Любліні Артема Волоха, зараз із ним проводяться першочергові слідчі дії.
Суд у справі затримання Мазура може відбутися протягом найближчих діб у Любліні.Нагадаємо, в суботу про затримання Ігоря Мазура повідомила омбудсмен Людмила Денісова. За її словами, вже наступного тижня в місті Холм буде вирішуватися питання про взяття українця під варту з метою екстрадиції в Росію.

Про це повідомляє DW.

За словами ветерана, у нього є багато друзів військових, які також мають нетрадиційні погляди. Геїв серед них багато, просто не дають про це говорити.

У свою чергу, Василь Давиденко зробив публічний камінг-аут.

Він став другим військовим після Віктора Пилипенка, який відкрито заговорив про ЛГБТ в армії.

Старшина зі 128-ї гірсько-піхотної бригади з позивним «Балу» помер внаслідок інсульту.

«Помер сьогодні, не приходячи до тями. Стався інсульт», – зазначив Глизнер.

Зазначимо, у 2016 році воїн отримав серйозне поранення, осколки снаряду розірвали йому ліву руку. Олександр лікувався півтора року, переніс близько 15-ти операцій.

Зазначимо, у воїна залишилася дружина і двоє синів.

Похорон Героя відбудеться 29 травня о 13:00 год за адресою: м. Мена, вулиця Свободи 9, Менський район Чернігівська область.

Після побиття заступник глави ОО “Захисники України” перебував у реанімації, але через деякий час помер від отриманих травм.

Як відомо, Євген Бабанський після НП впав у кому і вже на третю добу помер. Як розповіли правоохоронці, вбивця ветерана АТО вже перебуває під вартою. Ним виявився 30-річний житель Енергодара. Згідно із законодавством, душогубу світить від семи до десяти років позбавлення волі.

Очевидці в спілкуванні з журналістами відзначили, що конфлікт між двома чоловіками виник пізно ввечері 15 травня на одній з громадських зупинок в центрі Енергодара. Молодший учасник перепалки завдав важких травм 48-річному ветерану АТО. Отримавши сильний удар в голову, старший чоловік “відключився”. А зловмисник, побачивши, що накоїв, втік з місця НП.

Очевидці трагедії також впевнені, що Євгена Бабанського після побиття можна було врятувати, але в лікарні не знайшлося сучасного обладнання. За фактом ж виявилося, що у всьому місті немає жодного працюючого апарату МРТ. Були відсутні і можливості для комп’ютерної томографії.

При цьому, як зазначають місцеві ЗМІ, стан 48-річного ветерана АТО не дозволяв перевезти його в обласний центр, щоб нейрохірурги змогли провести операцію, яка, можливо, врятувала б Євгена Бабанського.

“Коли швидка приїхала, він вже був у наручниках. На той час чоловік нічого не вигукував, але, як розповіли очевидці, раніше він вимагав зустрічі з кандидатом у президенти Зеленським і запевняв, що за нього не голосуватиме”, – розповів він.

Чоловік, який погрожував спалити себе, два роки воював на Донбасі, періодично проходить лікування через посттравматичний синдром.

Його доправили до психіатричної лікарні.

Зазначається, що родина вбитого поїхала з міста, залишивши у квартирі хлопця. Проте, коли до чоловіка не змогли додзвонитись, вітчим повернувся додому.

У квартиру він потрапив, виламавши двері. Там він побачив багато крові, а у ванні лежало понівечене тіло 22-річного хлопця.

На місці події працювали правоохоронці. Вбивцю слідчі й досі шукають.

Як пише ДТП. Кихв, 3 березня близько 11 години вечора біля супермаркету “Кишеня” невідомий молодий чоловік побив 60-річного ветерана АТО і його дружину після словесної перепалки.

“Конфлікт стався в супермаркеті, чоловік зробив зауваження хлопцеві через те, що той хамив касиру і розмовляв з нею матами. Хлопець вибачився і через якийсь час вийшов на вулицю за подружньою парою і почав бити. Спочатку вдарив кастетом в голову, а після бив ногами “, – йдеться в повідомленні на сторінці спільноти.

Сам момент бійки потрапив на одну з камер відеоспостереження. Автор публікації попросила всіх, хто володіє будь-якою інформацією про нападника, повідомити її за винагороду.

На опізнання тіла їздила мати чоловіка. Львівські волонтери, з якими Мар’ян дружив, допомагали з доправкою тіла додому. На похороні були присутні його побратими з усієї України.
Видання зазначає, що до війни Мар’ян працював рекламним менеджером. У 2015-2016- роках ніс службу на Донбасі у складі добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри”. Зараз на війні його молодший брат Юрій.

“Мар’ян пройшов гарячі точки, повернувся. Близько року у нашому волонтерському центрі в Львові допомагав з відправкою медикаментів на Схід, проводив навчання. Водночас сам проходив адаптацію на мирній території, шукав роботу. У Львові було важко знайти роботу, тому подався за кордон. Був у Польщі близько року. Працював у готелі в Варшаві. Коли кілька днів він не прийшов на роботу, почали його пошуки. Поліція знайшла його на узбіччі в посадці неживим”, – розповіла волонтерка Олена Живко.

Версій причини смерті є кілька, слідство не надало остаточного висновку. Спочатку припускали, що Мар’яна могли вбити й інсценувати повішання, згодом почали схилятися до версії про суїцид.

Проводяться необхідні експертизи, які встановлять, чи були на тілі сліди насилля, зрештою, визначать точну дату смерті. Польські слідчі вилучили речі, які були біля Мар’яна.

“Оперативники спецслужби встановили, що службовець вимагав з місцевого мешканця – учасника операції Об’єднаних сил ‒ неправомірну вигоду у розмірі ста сорока тисяч гривень. У таку суму зловмисник оцінив сприяння у проходженні лікарської комісії та не створення перешкод для отримання групи інвалідності, на яку мав законне право”, – йдеться в повідомленні.

Проти лікаря порушили кримінальне провадження, вирішується питання щодо повідомлення зловмиснику про підозру та обрання запобіжного заходу.

За його словами, мова йде про водія пасажирського автобуса маршруту №232, що регулярно насміхався над одним із пасажирів, який користувався законним правом на безкоштовний у громадському транспорті. У числі знущань, які дозволив собі водій, – непристойний жест (середній палець).

Як зазначив Ілько, водій на тиждень відсторонений “за некультурне ставлення”, до 22 серпня включно. За цей період заробітна плата водієві Валентину Бабчинському нараховуватися не буде. Відповідний наказ 13 серпня підписав керівник ПАТ “Севертранс”.

Зазначається, що в результаті конфлікту чоловікові зламали щелепу. Більш того, побої були застосовані й до його товариша з дружиною. Про інцидент написав друг потерпілого, також учасник АТО Віталій Мельниченко на своїй сторінці у Facebook.

“Мій товариш, доброволець російсько-української війни був ледь не вбитий у своєму рідному місті лідером “Національного корпусу” в Черкасах Дмитром Кухарчуком і його бандою. Цього так просто не залишимо. Все зафіксовано і передано правоохоронним органам. Тому сподіваюся, що винні будуть покарані! Прошу максимального розголосу!” – написав він.

Пізніше в коментарі місцевому виданню vikka.ua чоловік розповів подробиці інциденту. За його словами, напередодні він з побратимом по АТО Олександром Бородієнком і сімейною парою Олегом і Тетяною Кузнєцовими відпочивали в одному із закладів Черкас.

Чоловіки вийшли на вулицю покурити, і Бородієнко, з нагоди перемоги боксера Олександра Усика в поєдинку з росіянином Маратом Гассієвим, вигукнув “Слава Україні!”. В цей же час у закладі відпочивали представники “Національного корпусу”. Одному з них вигук видався надто гучним, і між молодими людьми зав’язалася сварка.

“Потім вся їхня компанія набігла на Сашу і Олега, і почалася бійка. Я підійшов до Кухарчука і попросив, щоб той зупинив своїх хлопців. Ми домовилися, що спочатку я заберу своїх друзів, потім він відведе своїх. Але коли я забрав Олега, почали бити його дружину”, – згадує Мельниченко.

Чоловік розповів, що дівчина з компанії “Національного корпусу” схопила за волосся дружину Кузнєцова, а невідомий молодий чоловік почав її бити.

“Для них немає нічого святого. І жінок б’ють, і інвалідів. Коли я намагався зняти все на камеру, Кухарчук вибив з моїх рук телефон і почав бити. Потім перекинувся на Сашу і двічі вдарив в обличчя. Олег під час бійки двічі втрачав свідомість, тому вже в кінці просто лежав на землі”, – згадує свідок моторошної ситуації.

На місце події були викликані правоохоронці. Постраждалі зняли побої та написали відповідну заяву. У ветерана АТО Бородієнка діагностували перелом щелепи, у зв’язку з чим 23 липня він був прооперований.

“Дмитро знає, що ми ветерани російсько-української війни. Так і є, що одні вітаються, а іншим братство воїнів вже байдуже, вони собі в політику пішли і думають, що безкарні”, – обурився Мельниченко.

Про це розповів сам потерпілий Олександр Дяк. За його словами, він нещодавно повернувся з полігону та пішов на будівництво за 200 гривень на день, передає ТСН.

«Працювали на об’єкті втрьох. Я цих хлопців, з ким довелося будувати, знаю тільки наочно. Одного з них звати Сергій, прізвисько — Дикий. Про другого нічого не знаю. Під час будівельних робіт у нас стався конфлікт. Вони дізналися, що я служив в АТО, і почали мене бити. При цьому один з моїх напарників постійно кричав: «Тебе в АТО не вбили? Так ми доб’ємо!», – каже чоловік.

Він розповів, що його поклали на землю і били ногами по обличчю. Потім, за його словами, дали лопату і змусили копати собі могилу.

«Коли я викопав яму, один з них накинув мені на шию петлю і душив, поки я не знепритомнів. Отямившись, побачив, що мої мучителі не стежать за мною, і втік», – додав потерпілий.

У поліції підтвердили, що Дяк звертався із заявою про те, що його побили.

«Відкрито кримінальне провадження за статтею «Легкі тілесні ушкодження», – зазначила тимчасово виконуюча обов’язки начальника прес-служби поліції Вінницькій області Ірина Добровольська.

«Призначена експертиза, після проходження якої ми зможемо говорити про кваліфікацію злочину і про те, в результаті чого були отримані ці ушкодження», – додали в поліції.

У Житомирській області поліція відкрила кримінальне провадження за фактом вбивства колишнього учасника антитерористичної операції на Донбасі, яке відбулося 9 травня в місті Коростень. Як повідомили у відділі комунікації Головного управління Нацполіціі в Житомирській області, було відкрито кримінальне провадження за статтею “умисне вбивство”.

Під час розслідування з’ясувалося, що смертельні удари ножем колишньому військовому завдав його 61-річний батько під час конфлікту. Від отриманих поранень ветеран помер.

У свою чергу, батька ветерана АТО затримувати не стали, оскільки він визнав свою провину і нікуди не тікав. Також відомо, що загиблий після повернення із зони АТО сильно зловживав спиртним. Розслідування кримінального провадження триває.

За інформацією журналістів, їй обрали запобіжний захід у вигляді двох місяців позбавлення волі без права внесення застави.

Слід уточнити, що згідно з першим рішенням суду, Горову взяли під варту з можливістю внесення застави в розмірі в 137 тисяч гривень.

«Вбивство сталося 26 листопада в селі Зарічани Житомирської області. Рано вранці Ольга увійшла в будинок до колишнього чоловіка, підійшла до сплячого і кілька разів вистрілила в нього. 11-річна донька намагалася утримати мати від розправи, але Ольга вистрілила в голову екс-бійцю АТО. Також вона вдарила його праскою», – відзначили вони.

Після цього поранений ветеран АТО вистрибнув з другого поверху будинку, і попросив допомоги у сусідів. Помер Горов від крововтрати в лікарні.

За словами його товаришів по службі, це не перший випадок, коли жінка намагалася розправитися над ветераном АТО.

«У перший раз він звернувся в поліцію, коли Ольга всадила йому ніж між ребер. Другий раз – коли новий чоловік Ольги розстріляв Володимира з травматичного пістолета, поранив обличчя, відстрелив частину вуха. Однак поліція і на це закрила очі», – сказав ветеран АТО Володимир Ткач.

Про це розповів представник Уповноваженого з прав людини Михайло Чаплига в ефірі “Громадського радіо”.

За його словами, вeтeран живе у Черкаській області. Після повернення із вiйни хлопець намагався знайти роботу, але в Україні нічого гідного не знайшов. Він отримав запрошення на роботу у Польщі, але після приїзду у нього відібрали паспорт і почали вuмагати гроші.

“Проходить буквально два дні і я отримую дзвінок, що паспорту нема, гроші винен, нічого платити ніхто не хоче, і відкликали запрошення на роботу”, — розповів правозахисник.

При цьому він додав, що цю схему часто практикують шaхраї.

Наразі хлопцю повернули паспорт, та попри це 28 листопада Міністерство закордонних справ України направило лист до українського консульства у Польщі.

Консульство допоможе українцю написати заяву до поліції.

З його розповіді, багато українців шкодують про розрив дружніх відносин з країною-агресором – Росією.

Про це йдеться на сторінці в Facebook Дмитренко.

“Всі фарби … рабської свідомості в одному поїзді Херсон-Одеса. Я там дивувався недавній втечі трьох героїв на бла-бла-кар з Москви, типу як можна бути таким, щоб туди поїхати, а прямо зі мною в поїзді їде ще один кандидат на премію Дарвіна”, – зазначив військовий.

Він розповів, що в сусідньому плацкарті їхав учасник АТО, які розповідав, як добре було жити в дружбі з Росією, і шкодував, що тепер не зможе поїхати до Криму або в Росію, тому що він у всіх базах.

“Поруч біля нас їде сім’я зі Львова, яка повертається з відпочинку. Розговорилися з дівчинкою років 10. Каже, що як за рік не закінчиться війна, то Львів відійде Польщі, а частина Польщі займе Німеччина (ось цього я не зрозумів, ну й добре), тому що так їй тато сказав. “Ну а що ми можемо зробити”, – говорить. Прекрасне виховання дітей”, – підкреслив Дмитренко. Крім того, за його словами, інші люди теж говорили про те, що Польща незабаром відбере Львів.

“Ну хоч в цьому сходяться думки ” еліт “Сходу і Заходу. І що найгірше – мабуть їх більшість… PS: ну а підстаканники і брудні п’яти – це класика!” – підчеркнув Дмитренко.

Користувачі в коментарях підкреслили, що громадський транспорт створений для того, щоб українці не забували, в якій країні живуть, і що найбільше дивує фраза громадян України – “а що ми можемо зробити?”.