За даними прикордонників, лише за останній тиждень було затримано понад 50 ухилянтів, які намагалися незаконно перетнути кордон. Хтось ховався у вантажівках, хтось пробирався лісами, але всі вони, за словами ветерана, “обирають ганьбу замість честі”. Ветеран додав: “Поки одні гинуть, інші думають лише про себе. Як ми переможемо, якщо половина біжить?”

Хто ці ухилянти?
Прикордонна служба повідомляє, що серед затриманих — чоловіки від 20 до 50 років. Багато з них мали сім’ї, але це не зупинило їх від спроби покинути країну. “Вони кажуть, що бояться, але хто не боїться? Ми всі боїмося, але тримаємося,” — обурюється ветеран.

Суспільство розділилося
Слова ветерана вже розпалили суперечки в мережі. “Він правий! Ухилянти — це паразити, які живуть за рахунок чужої крові,” — пише один із коментаторів. Але є й ті, хто захищає втікачів: “Не всі можуть воювати. Чому їх одразу називають зрадниками? Хай держава спочатку забезпечить нормальні умови!”

Питання, що розбурхують

• Чи справді ухилянти послаблюють армію, чи це просто емоції ветерана?
• Як би ви вчинили: залишилися б захищати країну чи шукали б шляхів уникнути призову?
• Чи заслуговують ухилянти на прощення, якщо війна закінчиться?

Ветеран закінчив своє звернення словами: “Якщо ми не будемо єдині, ворог знищить нас усіх — і тих, хто воює, і тих, хто ховається.” Що думаєте ви? Діліться думками в коментарях — ваша позиція може змінити хід дискусії!

Про це повідомляє Урядовий портал.

Зазначається, що пілотний проєкт із запровадження Інституту помічника ветерана уже запущено та відкрито електронну подачу заяв на конкурсний відбір кандидатів на помічників ветерана. Участь у ньому можуть взяти, як самі ветерани, так і члени їхніх родин, які готові за принципом “рівний-рівному” допомагати іншими захисникам і захисницям України мінімально травматично “вийти” із війни та повернутися до звичного життя – отримати належні послуги та соціальні гарантії, пройти програми підвищення кваліфікації та працевлаштуватись.

Після проведення конкурсного відбору відібрані кандидати будуть залучені до спеціалізованого навчання та отримають можливість працевлаштування у Сервісному офісі з питань ветеранів в одній з областей, що беруть участь у пілотному проєкті. Зокрема це Вінницька, Дніпропетровська, Львівська та Миколаївська області.

Подача заяв відбувається виключно через інформаційний портал Е-ветеран.

На отримання роботи можуть претендувати:
ветерани війни, члени сім’ї ветерана, постраждалі учасники Революції Гідності, члени сім’ї загиблого ветерана, члени сім’ї загиблого захисника чи захисниці України та перебуваючі на обліку в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни;
українці, які мають ступінь освіти не нижче молодшого бакалавра;
громадяни, що мають Реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
особи, які відчувають в собі сили стати центром ветеранського життя у своїй територіальній громаді.

Для заповнення заяви претендентам потрібно мати:
електронний підпис: файловий ключ, апаратний ключ або Дія.Підпис;
документ про освіту;
членам сім’ї ветерана – документ, що підтверджує родинні зв’язки.

Про це повідомляє “Магнолія ТВ”. Попередньо встановлено, що чоловік повернувся з війни на Донбасі та у столиці винаймав житло. Однак грошей стало не вистачати, і він цього літа оселився жити в покинутому будинку в Славутичі.

Зазначається, що померлий зловживав алкоголем і тимчасово проживав у занедбаному будинку з колишнім кримінальником та його вагітною подругою.

Про зникнення повідомили друзі Дмитра, котрі не могли з ним зв’язатися. Поліція розпочала розшук чоловіка та перевірила покинутий будинок, де проживав АТОвець. Спершу “господарі” вдома говорили, що Дмитро пішов у магазин по спиртне, але потім показали, де сховали тіло. За словами колишнього злочинця, він побачив тіло мертвого АТОвця в кущах і перетягнув до занедбаного будинку. У поліцію не повідомляв, бо нібито боявся, адже раніше був засуджений.

Друзі померлого припускають, що його вбили співмешканці. На місці працювала слідчо-оперативна група, яка з’ясує усі обставини події.

Станом на початок лютого вже можна говорити про ознаки початку нового ворожого наступу.

Який вигляд матиме великий наступ РФ, в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua розповів військовий оглядач, майор запасу та ветеран російсько-української війни Олексій Гетьман.

Експерт віддав належне росіянам за те, що вони навчилися дуже швидко передислоковувати свої війська.

“Вони швидко переміщують техніку та людей. Тому з якого саме напрямку відбудеться напад, точно сказати неможливо. Є певні прогнози, які наш Генштаб аналізує. Скоріше за все, це буде спроба атакувати там, де зараз ведуться бойові дії”, – зазначив він.

Ймовірні напрямки атаки РФ, на думку Гетьмана:

Бахмут, Авдіївка – до Вугледара;
наступ з півдня, тобто спроба атакувати Херсонщину;
напад з боку Брянська, північного сходу.
Експерт не виключає, що росіяни намагатимуться атакувати Харків, Полтаву, щоб вийти до міста Дніпра і оточити наше велике угруповання на сході.

“Але це лише їхні плани. Що буде точно, невідомо. Дійсно, приблизно 320 тис. було мобілізовано, приблизно половина з цих людей або поруч, або на лінії зіткнення. Інші – в резерві і тренуються. Це дуже потужне угруповання і можна очікувати, що бої будуть важкі”, – каже Гетьман.

На думку експерта, є всі ознаки, що великий наступ РФ вже розпочався.

“Сказати, що наступ буде в лютому-березні – таке враження, що вони вже почали, просто поступово. Вони підтягують війська і посилюють займані позиції. Тому можна сказати, що на початку лютого є вже певні ознаки початку їхнього наступу”, – підсумував він.

Трагічною звісткою 31 жовтня поділився ексголова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль у Facebook. Її підтвердили також у пресслужбі ОДА (щоб подивитися фото, доскрольте новину до кінця).

“Пішов із життя Іван Аникійович Залужний. З його іменем у Запорізькій області та всій Україні пов’язані дуже героїчні та патріотичні спогади. Адже Іван Аникійович захищав нашу країну від “коричневої чуми”, а його рідний онук віддав життя за Україну. 

Легендарний запорізький ветеран пережив Голодомор 1932-1933 років… Він прожив гідне життя і завжди буде взірцем для багатьох! Це велика втрата для всіх нас”, – написав Бриль, висловлюючи найщиріші співчуття рідним і близьким померлого.

У Запорізькій ОДА підкреслили, що із сумом сприйняли звістку про смерть легенди нашого часу з героїчним життєвим шляхом. Там підкреслили, що Залужний був взірцем мужності та патріотизму для всього нинішнього покоління українців.

Зауважимо, що 23-річний онук Івана Залужного Іван Гутник-Залужний, який командував запорізьким взводом Нацгвардії України, загинув улітку 2014 року під Амвросіївкою на Донеччині. Хлопець ціною свого життя врятував 50 товаришів по службі.

Що відомо про Івана Залужного
Народився 10 травня 1918 року у селі Кисличувата (сучасна Дніпропетровщина). У дитинстві пережив Голодомор 1932-1933 років. Після шести класів у школі він вступив до училища, де освоїв професію токаря, пішов працювати на завод ім. Енгельса (нинішній кабельний), де у секретному цеху виробляв деталі снарядів.

У 1938 році його призвали до 14-го гірсько-стрілкового кавказького полку, і він проходив службу на Далекому Сході. Коли почалася війна, Залужний у складі 355-го окремого батальйону морської піхоти брав участь у боях за Сталінград.

Ветеран пройшов не лише всю Другу світову війну, а й був учасником японської кампанії. Дослужившись до капітана I рангу, після війни він продовжив службу в армії.

У 2017 році Іван Залужний разом зі стрільцем УПА Степаном Петрашем став обличчям інформаційної кампанії до Дня пам’яті та примирення, створеної Українським інститутом національної пам’яті, а у 2018 році отримав орден “За мужність” ІІІ ступеня.

Трагічну новина повідомила його дочка Юлія в своєму Facebook.

За її словами, трагедія сталася сьогодні, 14 жовтня, в День захисника України.

Легенді АТО Миколі Микитенку було 49 років.

“Народе мій, до тебе я ще повернуся, і в смерті обернуся до життя своїм стражденним і незлим обличчям, як син, тобі низько вклонюся і чесно гляну в чесні твої очі, і чесними сльозами обіллюся. Сподіваюся, ти нарешті знайдеш там спокій. Люблю тебе, па. З миром,  зворушливо написала Юлія в своєму Facebook.

“14.10.2020 о 8.45 зупинилося серце Батька, Брата, Чоловіка, Побратима, який віддав своє життя за свободу, вільну і незалежну Україну, одним словом Героя України – Миколи Микитенко,” – також написали в Facebook.

Українці в коментарях підтримали рідних героя АТО-ООС, висловивши співчуття в зв’язку з втратою.

Донька Микитенка повідомляла, що мотиви його вчинку суто політичні: “незгода з діями чинної влади, а саме розведення військ на лінії розмежування і повзуча окупація Росії.”

За три години до самоспалення Микола Микитенко написав на своїй сторінці в Facebook:

«Думаю, як буду горіти? Як Василь Стус   Досить сил довести, що Україна понад усе? Дістало   Вийдіть всі, побратими, як 24 числа, візьміть зброю в руки, і захистіть нашу рідну Україну.    Трохи раніше він же написав: «Підтримайте за всі мої гріхи  Слава Україні!!!

На сторінці Миколи кілька постів, в яких він висловлює негативне ставлення до політики президента Володимира Зеленського по відношенню до ветеранів АТО і ООС. Останній пост на своїй сторінці Ворон опублікував за п’ять хвилин до самоспалення: «Зараз 3-25. Мені дуже хочеться, щоб Україна була самостійною »

Зазначимо, що Микола Микитенко страйкував проти політики Зеленського і за непідтвердженою інформацією президенту вже доповіли про смерть ветерана АТО. Володимир Зеленський глибоко приголомшений і співчуває рідним Микитенка.

Про це заявив у ефірі ObozTV ветеран АТО Юрій Кочевенко. Він навів як приклад армію Ізраїлю.

“Можливо, це неполіткоректна позиція в контексті нинішньої державної політики щодо мирного врегулювання, але якщо ворог знатиме, що на кожну провокацію він отримає жорстку відповідь, що мало їм не здасться, то вони щоразу думатимуть, перш ніж це робити. Це ізраїльський підхід, коли ми за одного будемо відповідати, як за батальйон”, – заявив Кочевенко.

За словами ветерана АТО, дипломатична гнучкість української влади в питанні мирного врегулювання не повинна перетворитися на м’якість. При цьому він зазначив, що перемир’я на Донбасі не дотримувалися і за минулої влади.

“Мене обурює, чому така реакція президента і суспільства виникла після того, як загинули одразу четверо. Коли четверо в один день – це ми терпіти не будемо, будемо реагувати. А коли четверо за 4 дні, по одному на день, то вже ніби й не так страшно. У нас за липень загинуло 14 осіб, захищаючи Україну – і нічого. З початку президентства Зеленського понад 50 загинуло. А тут – четверо…” – наголосив Кочевенко.

“Має бути послідовна державна політика – по-перше, щодо мирного врегулювання, по-друге, щодо недопущення провокацій, адекватної відповіді. Наші військовослужбовці мають право і повинні мати можливість себе захистити”, – зазначив учасник війни на Донбасі.

За його словами, “коли для ворога питання провокації проти українських Збройних сил стане питанням ризику для власного життя, тоді цих провокацій не буде”.

“А так – піду стрельну в “укропа”, мені все одно нічого за це не буде. Таке “укропосафарі” ми вже проходили. Тільки жорстка відповідь на провокацію дає можливість це зупинити”, – підсумував він.

“Це що, першотравнева демонстрація буде? Або чим це буде відрізнятися від параду? Цього розуміння немає”, – заявив у ефірі ObozTV колишній командир роти у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, військовий і політичний експерт Юрій Кочевенко.

“Це непослідовність у діях нової української влади. Спочатку президент пафосно і публічно каже про те, що ми заощадимо 300 млн грн на параді і роздамо ці гроші військовим”, – нагадав він.

“Потім глава Офісу (президента. – Ред.) розповідає, що буде – але не парад, а хода. Але при цьому пройдуть представники видів збройних сил. І до них зможуть приєднатися ветерани. Але будуть ще лікарі і вчителі. Це якийсь сумбур”, – вважає учасник АТО.

Сам Кочевенко брав участь у параді до Дня незалежності у 2015 році і розповів, що означає його проведення для військових.

“Це три тижні або місяць тренувань, а потім – власне, одна хвилина самого маршу… Коли ти крокуєш Хрещатиком… Але ця хвилина залишається з тобою на все життя. Це неповторне відчуття єдності армії та народу”, – поділився офіцер.

Він наголосив, що суть і дух військового параду не можна оцінити грошима.

“Я поки не розумію, що таке Хода Гідності. Сподіваюся, що український президент зможе зберегти ту основу, той дух… Нехай зміниться форма, аби зберігся дух цього параду і передався всій українській нації”, – резюмував Кочевенко.

Як писав OBOZREVATEL, президент Володимир Зеленський раніше заявив про намір відмовитися від проведення військового параду на День Незалежності 24 серпня, виділивши гроші на премії для військовослужбовців.

Рішення викликало обурення в українців – вони зареєстрували петицію з вимогою провести парад. Ветерани АТО пообіцяли організувати власний парад без участі влади.

Після цього глава Офісу президента Андрій Богдан анонсував замість параду Ходу Гідності, в якій мають взяти участь представники різних родів військ ЗСУ, ветерани АТО, а також “медики, вчителі, спортсмени, дипломати і волонтери”.

Про це повідомляє «Інформатор».

«Інцидент стався близько дванадцятої години дня біля будинку №22 на вулиці Волинській. Потерпілому чоловікові близько 40-50 років, він не співробітник ЖЕКу, але його дружина працює в ЖЕКу бригадиром і попросила чоловіка допомогти з прибиранням території.

Атошник розвантажував у машину сміття і намагався дістати з контейнера викинуту жіночу сумку. Ремінь від сумки зачепився за механізм у машині і руку чоловіка затягнуло. В результаті події у чоловіка була відірвана кисть руки», – йдеться в повідомленні.

Також повідомляється, що напарники потерпілого швидко зорієнтувалися і до приїзду лікарів пережали рану джгутом. Потерпілого госпіталізовано.

За словами прес-секретаря поліції Луцької області Ольги Бузулук, при розмові з представниками організації, колишній військовослужбовець скаржився на своє життя і обурювався ситуацією, що склалася в країні. Після того як розмова була закінчена, він вийшов в коридор, де і встромив собі ножа в груди.

На місце, де було скоєно самогубство, негайно виїхали медики і співробітники поліції. На жаль, врятувати життя 51-річному чоловікові не вдалося.

Поранення, які чоловік завдав собі, виявилися смертельними.