Про це розповіла психолог і сексолог Маргарита Шавловська.

На які функції може впливати війна
Під час подій, що загрожують життю, репродуктивна функція може відключатися. Приміром, у жінок часто зникає менструація.

Але можлива й інша реакція – гіперсексуальність. Вона може ґрунтуватися на еволюційному механізмі — бажанні залишити потомство перед загрозою смерті. Також секс використовується як спосіб повернути собі контроль, отримати приємні емоції і розслабитися.

Через постійний стрес і невизначеність, тривалої відсутності сну, депресивних станів, прийому деяких медикаментозних препаратів може знижуватися лібідо. У жінок бувають труднощі зі збудженням і досягненням оргазму, у чоловіків – передчасна еякуляція і відсутність ерекції.

Чи можна займатися сексом
Провина вцілілого, думки про те, як я можу займатися сексом, коли інші вмирають, також можуть викликати зниження сексуального бажання.

Якщо закохані давно не бачилися, то після зустрічі не чекайте відразу жарких ночей. Після тривалого утримання бувають труднощі з досягненням ерекції у чоловіків, оргазму — у жінок.

Це нормально, не варто хвилюватися. Сексуальна функція відновиться через деякий час, а до цього подумайте, як висловлювати свої почуття по-іншому.

Інформація про згвалтування може викликати підвищену тривогу, відразу до партнера, небажання близькості. Ви можете ідентифікувати себе з потерпілими, і тоді збудження буде лякати.

Як зберегти відносини
Важливо говорити з партнером про свої почуття. Це дасть йому розуміння, що ваше небажання сексу – не через нього. Якщо такий стан триває тривалий час, слід опрацювати ці почуття відрази, страху, сорому з фахівцем.

Під час війни загострюються міжособистісні конфлікти. Завищені очікування від партнера, неможливість окреслити свої межі, різні погляди на необхідність евакуації/знаходження в притулок – все це призводить до взаємних образ і розчарувань. Це негативно впливає на лібідо.
Також іноді буває складно залишитися наодинці через відсутність особистого простору.

Важливо пам’ятати, що інтимність у відносинах може зберегтися завдяки обіймам, поцілунків, ласкавим словам.

Займатися сексом під час війни чи ні це рішення вашої пари. Зараз все те, що з вами відбувається, нормально. Ви маєте право як продовжувати статеве життя, так і зробити паузу. Але намагайтеся говорити один з одним про свої почуття і знайти ту форму підтримувати інтимність у відносинах, яка влаштує обох.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що між ним та президентом РФ Володимиром Путіним почався діалог, про що свідчать домовленість про “режим тиші” на Донбасі та обмін утримуваними особами. Про це він заявив на брифінгу з федеральним президентом Австрії Александром Ван дер Белленом.

“Ви запитали, які у нас стосунки. На жаль, ми втратили це слово і втратили значення цього слова між нашими країнами. У нас раніше були прекрасні відносини, прекрасні стосунки, а сьогодні 14 тисяч загиблих, немає двох територій нашої незалежної країни”, – заявив Зеленський.

Про це він заявив на брифінгу з федеральним президентом Австрії Александром Ван дер Белленом, пише РБК-Україна. Український лідер нагадав про 14 загиблих в результаті російської агресії, а також про окупацію території.”Ви запитали, які у нас стосунки.

На жаль, ми втратили це слово і втратили значення цього слова між нашими країнами. У нас раніше були прекрасні відносини, прекрасні стосунки, а сьогодні 14 тисяч загиблих, немає двох територій нашої незалежної країни”, – заявив він.

Зеленський вважає, що діалог з Путіним призвів до перемир’я на Донбасі, а також до обміну полоненими. “Я вважаю, що це є початок діалогу, а з приводу стосунків ще дуже і дуже рано говорити”, – сказав він.

Про це в інтерв’ю OBOZREVATEL розповіла відома російська письменниця Людмила Улицька. За її словами, це станеться тільки в тому випадку, якщо зміниться сама влада в Кремлі.

“Ситуація такого глибокого абсурду між Україною і Росією не може тривати довго. Сподіваюся, вона розвіється. Адже нинішні відносини просто жахливі, нереальні і виключно токсичні. Але ніяка влада не вічна, і якщо вона змінитися в Росії, то через два-три покоління ця травма поміж нашими народами може розвіятися”, – припустила Улицька.

За її словами, також найближчим часом Україні від Росії не варто чекати вибачень, хоча російська держава має це зробити.

“За логікою політичного життя сьогоднішнього дня ніхто ні перед ким вибачатися не збирається – це абсолютно очевидно. Якщо змусять вибачатися, то, може, вибачаться. Але це залежатиме, скільки нулів після цифри буде задіяно в цьому розміні”, – додала письменниця.

Про це заявив генеральний директор АТ “Міжнародний центр зі збагачення урану” Гліб Єфремов.

За його словами, Україна збагачує свій урановий концентрат на потужностях МЦЗУ, учасником якого є. Щороку країна в рамках проекту поставляє близько 80 тонн уранового концентрату.

“І підписання, і виконання контракту відбудеться найближчим часом. Ми включили обсяг, який передбачений для поставки в Україну в поточну виробничу програму. Зараз ми чекаємо від України його підписання, з нашого боку підписано контракт на поточний рік і вже направлено українській стороні”, – зазначив Єфремов.

Він також уточнив, що фізичні постачання урану почнуться в III-IV кварталах нинішнього року.

Єфремов заявив, що Україна дотримується графіка платежів. Він підкреслив, що робота йде в штатному режимі, графіки платежів України за паливо відповідають запланованим контрактних зобов’язань. Відзначимо, що МЦЗУ створили в 2007 році на базі Ангарського електролізного хімкомбінату (входить в “Росатом”) з метою надання послуг зі збагачення урану неядерним державам.

Як правило, збагачений уран використовують для виробництва тепловиділяючих збірок (твелів) і поставок ядерного палива в країни-акціонери.

Українці негативно відреагували на таку угоду.

“Давайте відразу поставляти в Росію ядерні заряди: ВПК дозволяє. А то, як сировинний придаток. Тепер я знаю, кому Лавров адресував: дебіли, б…”, “Ганьба”, “У нас не війна, у нас, як завжди перемагає “грошове середовище”, – пишуть інтернет-користувачі.

Нагадаємо, найбільший український металургійний комбінат “Криворіжсталь” у 2017 році активно купував російське вугілля

Завод ArcelorMittal Кривий Ріг, який раніше називався “Криворіжсталь”, після блокади торгівлі з Донбасом перейшов на російське вугілля. Про це заявив керівник постачання підприємства Гиріш Сардана.

За його словами, закупівлі вугілля з Росії дозволили заводу працювати на повну потужність і досягти рекордного рівня виробництва сталі – 7 млн ​​тонн.

Сардана каже, що компанії довелося вийти на російський ринок після того, як український уряд ввів заборону на закупівлю сировини в зоні АТО. Купувати вугілля і кокс на міжнародному ринку компанія не могла через занадто високу вартість.

Гиріш Сардана зазначив, що незважаючи на всі складнощі, металургійний комбінат не припиняв поставки сировини.

Про це Ірина Геращенко написала у Facebook.

Я закликала посилити санкції проти Росії, яка зловживає правом вето, блокує всі рішення Радбезу ООН. Безкарність РФ поглиблює гуманітарну катастрофу в Сирії і Україні, – наголосила Геращенко.

Також вона зазначила, що Росія, яка б мала утилізувати хімічну зброю, використовує її проти сирійських дітей. А в Україні РФ “використовує заборонені оттавською конвенцією міни і важке озброєння, у Солсбері – хімічну субстанцію “Новичок”, і все це від повної безкарності”.

“Ми зобов‘язані посилити санкції проти РФ, яка веде підривну діяльність в ЄС, провокує міграційні кризи і безпекові виклики”, – додала член української делегації у ПАРЄ.

Любов, це незабутнє почуття, і кожного хто випробовував його погодиться, що таке почуття, просто прекрасне! Існує декілька способів зрозуміти, люди люблять один одного або ж це просто симпатія.

Спосіб 1. Кохана людина, є самою кращою частиною будь-якого дня. І тут вже неважливо, чи був вдалим цей день, тому що кохана людина вже просто одним своїм виглядом прикрасить його.

Спосіб 2. Найперша людина про кого він подумає, коли прокинеться, це його половинка. Якщо людина любить когось, то пoза сумнівом тільки про нього він думатиме, прокинувшись уранці, а перед сном засипаючи теж думки будуть про цю людину.

Коли з людиною трапляється, щось хороше, то він хоче поділитися цим саме зі своєю половинкою. Так само якщо щось сталося не дуже хороше, то людина шукає підтримки у своєї коханої людини.

Спосіб 3. У людини свої власні інтереси і зайняття на другому плані. У своєму особистому світі людина буде найважливішою для себе доки не зустріне людину, яку полюбить усім серцем. Інтереси другої людини стають набагато важливіші за своїх власних.

Спосіб 4. Любляча людина може зробити все що завгодно для своєї другої половинки.

Якщо люблячій людині запропонували б зробити список того, чого б вона не вчинила для своєї другої половинки, то цей список скоріш всього був би порожній. Адже коли людина любить іншу, то вона зробить все що завгодно, аби її половинка була щаслива.

Спосіб 5. Любляча людина планує зі своєю другою половинкою довге спільне майбутнє. Коли людина любить іншу, то їй дуже складно подумати про своє майбутнє без її участі. Він не стане піддаватися короткостроковим cпoкуcам, які можуть внести шкоду стосункам.

Коли людині просто лише хтось подобається, то планувати таке майбутнє йому буде страшно. Після події якогось часу, любляча половинка стає кращим другом, і це природно, майже для усіх людей. Вона стає співучасником в самих божевільних справах, і люди відчувають, що заради своїх стосунків і заради своєї любові, вони готові зрушити гори.

Ця історія розпочалася ще на початку 2017 року. Саме тоді дівчина, ім`я якої The Miami Herald не називає, покинула 21-річного Ніка Лутца.

Вона написала колишньому коханому листа із вибаченнями, однак хлопець не розчулився.

Навпаки, він вирішив пожартувати і критично оцінити листа своєї колишньої, написавши свої коментарі червоною ручкою, як це роблять викладачі в університеті.

When your ex writes you an apology letter so you grade it to send it back pic.twitter.com/MczdjcCiil

— Nick Lutz (@NickLutz12) 17 лютого 2017 р.

У лютому Нік поділився світлиною листа у Twitter і його пост став вірусним. Багато коментаторів вирішили, що це дійсно було смішно.

Однак не дівчина.

Вона вважає це залякуванням в Інтернеті, та звернулася по допомогу до місцевого шерифа та подала скаргу в Університет Центральної Флориди.

Лутца за порушення кодексу поведінки університету – формулювання “підривна поведінка” та “шкідливе поводження” – відсторонили від навчання.

Хлопець надіслав до вишу та оприлюднив у Facebook лист адвоката, який стверджує, що його клієнта не слід карати, оскільки він ніколи не ідентифікував дівчину як колишню.

“UCF вирішив відсторонити мене на цілий семестр, додавши додаткові покарання. Це спричинило сильний стрес для своєї сім’ї та для мене, це також порушує “першу поправку” та право на свободу вираження поглядів, незалежно від того, хто згоден чи не згоден з цим.

Я хочу попередити всіх студентів UCF, що наша школа вирішує, які публікації їм подобаються, а які ні”, – написав Нік.

Хлопець подав апеляцію на рішення вишу. В університеті ж відмовилися коментувати цю конкретну справу, але заявили, що всі рішення можуть бути оскаржені.

За тридцять і вільний – йди куди хочеш. А йти, взагалі-то, особливо і нікуди. Що, справді, встати і піти в кабак, і там сидіти, пити пиво, або що там ще, і виглядати? Або на сайт знайомств? А потім умовляти її, виводити гуляти – а воно треба, воно буде того коштувати?
За тридцять і вільний – роби, що хочеш. А робити щось, виявляється, особливо нічого. Особливо вечорами. І сидить, чешеш пузо, вирячився в телевізорі і згадуєш, хто ще там в записній книжці – і або зайнята вже, або все це було вже, і більше не хочеться.
І доходить раптом до вчорашніх хлопчаків, що постільні ігри кожен раз зі свіжою пташкою – це, звичайно, непогано, але … набридло, та й пташку цю теж треба десь взяти.

А ти вже, злегка побитий життям, просто хочеш більше спати і у тебе, поки ще рідко, але вже болить десь в районі спини. І навіть не це головне – вже хочеться, щоб хтось просто зварив тобі той самий борщ, смачний, полив його сметанкою, і дивився, посміхаючись, як ти, голодний, що прийшов з морозу в теплу квартиру, сидиш і наминаєш його за обидві щоки, і до біса обридлі пельмені, давно скам’янілі в морозилці. А потім щоб хтось приніс тобі чай.
І щоб потім за тобою прибрали чашку і тарілку, і не довелося б їх мити. І справа навіть не в тарілках і не в борщі, а в тому, що хочеться прийти в квартиру, в якій хтось чекає. У квартирі, де твоя сорочки з’являється чиста і попрасована, де твоя постіль уже прибрана, і немає на підвіконні сантиметрового шару пилу.
У квартирі, де просто тепло і затишно.

І приходить раптом розуміння того, що той самий секс, за яким ти гнався, тепер регулярніший не у тебе, а у твого одруженого приятеля. Тому що тобі його, цей секс, ще треба знайти, а у приятеля – та ось він, завжди під боком. І нехай його дружина не така вже ідеальна, і зовсім не модель, і у неї з’явилися боки і животик, але вона просто поруч. І з’ясовується раптом, що одружуватися-то особливо нема на кому.
Молоденькі пташки все більше дивляться в бік таких же молодих кавалерів (які потім, “не нагулявшись», залишать їх з дітьми), та й на біса ти, старий тридцятип’ятирічний курдупель, з першими сивими волосинами, здався молодій дівчині.
Ну був би ти хоч безмірно багатий, мав би хоч джип і велике бабло …Так ні ж, ти – ну признайся! – абсолютно середньостатистичний, ходиш на роботу з дев’яти і до шести з понеділка по п’ятницю, і зарплата твоя така ж, середньостатистична. І ти розумієш: якщо заводити сім’ю, то, щоб вам прожити нормально, твоя жінка теж повинна працювати, а сам ти все якщо і потягнеш, то з великими труднощами.
Ні, молоді півники, на яких дивляться молоді дівчата-курочки, так само бідні, як і ти, але у них, у півників, є головний і незаперечний плюс: вони молоді. А ти вже не дуже. І ти починаєш придивлятися до тих дам, що вже старші. Вони теж хороші і міцні, як вино, і точно знають, як варити той самий борщ, і …
І ось тут-то чекає головна проблема. Вони, жінки старшого віку, вже занадто «в темі», щоб просто бути з тобою. Просто тому, що ти – це ти. Вони вже нажерлися цього життя, вони вже порозлучалися по першому разу і тягнуть своїх дітей, і головне – вони дуже добре розуміють вже, що сім’я – це не тільки легкість буття, а й сорочки, і шкарпетки, і пил на підвіконні; і що чоловік поруч – це ще одна турбота. А турбот, крім чоловіка, у жінки вистачає і так. Особливо якщо є діти. І вони вже не дивляться на те, який ти гарний, вони дивляться, що ти можеш дати взамін, за турботу про себе і за той самий борщ. А ти ж фактично, якщо подумати, не можеш дати нічого.

Зарплата? Не сміши. Ти – середньостатистичний, вона – теж, а тому заробляє не менше тебе (а іноді і більше), а тому від цього союзу виграєш тільки ти: себе вона і без тебе забезпечить, тільки тепер у неї буде ще більше домашніх турбот, тому що історично так вийшло робота по дому – вона завжди жіноча.
І те, що вона раніше могла відкласти на потім, або не робити зовсім, тепер доведеться робити, тому що є ж ти зі своїми борщами і сорочками, які потрібно гладити для тебе.
Секс? Смішно. Тільки вона сексуально розцвіла, і їй треба і треба, а ти – згасає потихеньку, і тепер тобі ледачому раз в тиждень – цілком достатньо для того, щоб відчувати себе спокійно.
Ти, що називається, «з руками»? А скільки в тій квартирі потрібно рук? Це ж тобі не будинок в селі. Та й правда, що «руки золоті»? Або тебе треба просити за десять раз, поки ти заб’єш той самий, горезвісний цвях? Ну признайся ж…
Чоловік в будинку, який захистить її від життєвих проблем? Ой…Вона отримає, найімовірніше, лінивця з позиками і в стареньких штанях. Ось і виходить, якщо подумати добре, що ти, одружившись, отримаєш борщ, сорочки і турботу про себе, а вона … зайву роботу в будинку і, за великим рахунком, ще одну дитину. Тільки дорослу. І вона це прекрасно розуміє. І тому придивляється до тебе набагато більше, ніж ти до неї.
«Ми вибираємо, нас вибирають, як це часто не збігається …»

Так ось – я зрозуміла, що чоловікові у віці «за тридцять» сім’я набагато більш необхідна, ніж жінці в такому ж віці.
Так, людина – істота парна, це безумовно. І всі ми хоч десь, в душі, але боїмося бути самотніми. І жінки теж бояться. Але часто тверезий погляд на потенційного «чоловіка поруч» і те, що він в житті жінка принесе, переважує цей страх. І крім того, у жінки, найчастіше, в цьому віці є діти. І вони – з нею. А у чоловіка – що?
І саме чоловіки, від самотності, найчастіше починають спиватися. І опускатися.
Ні, мова зовсім не йде про маргінальність, просто все стає якимось не особливо потрібним, та й просто не має особливого сенсу. Домагатися чогось – навіщо? Заради кого або чого?
Та й особливо доглядати за собою вже стає якось ні до чого. Поставте поруч десять середньостатистичних жінок без чоловіків, у віці близько сорока, і десять таких же середньостатистичних чоловіків без дружин – і все зрозумієте самі.

Просто так було і так завжди буде: чоловіка робить жінка. І не просто робить – саме жінки в результаті доглядають за чоловіками і саме вони, жінки, найчастіше, тримають чоловіків «на плаву».
А тому, чоловіки, просто зараз, відірвіть п’яті точки від диванів і йдіть поцілуйте дружину. Ну, ті мужики, у яких дружини є. А іншим – ну що ж, дай Бог, щоб знайшли.

А мудаки – це не всі чоловіки. Це взагалі не Чоловіки. У них від чоловіків тільки дітородний орган і впевненість в тому, що вони офігенні, в даному випадку, необґрунтована.

На початку знайомства мудаки виглядають, як нормальні чоловіки. Буває, відразу й не розбереш, вони мімікрують. Їх тільки по діям можна розпізнати, по відношенню до жінки.

Головна особливість мудака – явна або добре приховувана неповага до жінки. Вона може виражатися в засудженні жіночого вибору, роботи, хоббі та іншому, в висловлюванні незадоволеності її тілом або її особистісними якостями, в порівнянні з міфічною «нормальною жінкою», в невизнанні її права на помилки і промахи.

Мудаки завжди вважають себе ідеальними і знають, як треба і як повинно бути. Якщо ви відчуваєте себе в стосунках ніби на суді, то той, який зображує прокурора, і є мудак.

Наступна ознака мудака – яскраво виражений нарцисизм. Якщо він, наприклад, миється раз на тиждень або нерозбірливий в їжі, все це видається за винятковість і має ідеологічне підґрунтя. Мудак абсолютно безапеляційно вважає, що світ повинен обертатися навколо нього, навіть якщо, граючи в скромність, говорить інакше.

Якщо чоловік звинувачує жінку в егоїзмі і зайвій турботі про себе, значить, вона ще здорова і не прислуговує мудаку. Весь фокус у тому, що коли вона заборонить собі думати про себе і свої інтереси, він зжере її життя. Мудак ніколи не знає фінішу чи міри. Йому не буває достатньо ні любові, ні турботи, ні жертв, ні сліз.

Ще один критерій – мудаки не вибачаються. Тобто на словах щось може бути сказано, але щирого каяття не буде.

Будь-який природній прояв почуттів на адресу жінки мудак видає за подвиг і чекає небувалого вихваляння і безмірної вдячності. За те, що зробив кави, або відвіз машину на шиномонтаж, наприклад. Друге – це вже дуже багато, тому дякувати доведеться роками.

Справедливості заради варто сказати, що більшість жінок пройшли через досвід відносин з мудаками, багато – ще пройдуть. Це нормальний хід розвитку особистості і зростання духу.

Потрібно самій вирости до того, щоб подібні відносини перестати вважати нормою. Потрібно вирости до того, щоб приймати себе абсолютно і прощати будь-який свій промах. Потрібно любити гідного, а не того, хто опинився поруч волею долі. Потрібно вміти бути на самоті і любити його, щоб не триматися за мудака до останнього. Потрібно вірити в те, що чоловік, який вміє любити, віддавати, піклуватися, підтримувати, робити вчинки, є, і він – твій і для тебе.

Занадто багато «потрібно»… Насправді, нічого не потрібно. У житті багато способів і сценаріїв існування. Кожна людина підбирає собі найкращий досвід зараз.

Хочеться сказати тільки одне, мудак – це назавжди. Мудак формується психотравмами, часто – з дитинства, і без терапії, без зростання усвідомленості це не проходить.

Не зупиняйте свій вибір на мудаку. За межами цього досвіду є інший. Лікуйте себе, щоб його розгледіти і отримати.

Як відомо, раніше він заявив, що Росія приречена на власну зaгuбель і всі заяви Кремля про її велич та силу – сильно перебільшені.

«Противно слухати про сильну Росію майже з кожного екрана. Яка в них сильна армія, яка вона могутня. РФ займає одну восьму світу і має найнижчі соціальні стандарти життя на душу населення. Нижче Індії», – повідомив третій президент України.

За словами Ющенка, Росія має такий державний устрій, який апріорі приречений на повну гибель та політичний крах.

«Мені неприємно, коли говорять: Не дай Бог, Росія впаде. Це буде таке нещастя для України. Ні. Модель, на якій розбудований її державний лад – це модель гuбелі. Коли ви підходите до дверей Росії, там написано: Російська Федерація. А коли їх відчиняєте – написано самодєржавіє. Самодєржавіє у ХХІ столітті не ефективне. Те, що сьогодні відбувається в Росії, – це дорога до її гuбелі!», – підкреслює він.

Варто додати, що на думку Ющенка, навіть зараз РФ є дуже слабкою, тому Україні її не варто боятися. Також третій президент України висловився проти надання якогось особливого статусу Донбасу.

На думку Ющенка, у такому разі Україну підводять до зміни федерального устрою, наслідком якої може стати повторення подій, що відбулися свого часу із Кримом.

Добре ставляться 33% опитаних, ще 11% росіян вагаються з відповіддю. З них дуже погано ставляться до українців 20% росіян. І лише 3% громадян сусідньої держави ставляться до України дуже добре.

Країни Заходу для росіян такі ж “погані”, як і Україна. До США погано ставляться 51% респондентів, 37% – добре, 12% – не змогли відповісти. Євросоюз у Росії не люблять 53% громадян, 35% ставляться добре, 12% – не змогли відповісти.Як свідчать дані “Левада-центру”, добре у Росії сприймають Китай (76%), Білорусь (79%) та Туреччину (47%)

Зроби пілінг
Гладенькі Оксамитова шкіра – запорука твоєї Весняної сексуальності. Для того, щоб добиться максимального ЕФЕКТ, скорістайся скрабом и жорсткий губкою (Проводити процедуру бажано під гарячим душем). Зайве 5 хвилин у ванній – и шкіра віглядатіме молодший и здоровішою!

Роздягнися
Доведено – чим Частіше ми бачим собі оголені, тім более починаючі любити власне Тіло. Тому Частіше ходи вдома голою и не забувай поглядаті на собі в дзеркало. Аджея краса почінається зсередіні и если ми Самі НЕ полюбімо собі, не можна розраховуваті на Захоплення оточуючіх.

Носи сексуальні білізну
Саме усвідомлення того, что під суворим діловім костюмом у тебе Шовкова-мережівна краса істотно підвіщіть твою самооцінку! Даже если в тебе немає в Сейчас Чоловіка, здатно оцініті Цю білізну, носи ее, щоб порадуваті саму себе. Ті почуватімешся жінкою, здатно дівувати, а головне – всегда будеш готова до любовних пригод!

Побільше руху
Пройшовши пішкі вместо того, щоб їхати на таксі, запишіть у фітнес клуб, встань вранці на пробіжку … Як відомо, рух – це життя, а ми додамо – життя и краса. А головне – здоров’я!

Після інавгурації Дональда Трампа від засобів масової інформації не можна було приховати той факт, що в стосунках подружжя не все так гладко, як може здатися на перший погляд.

Не потрібно було володіти сверхспостережливість, щоб помітити, що сімейство Трамп тримається на публіці нарочито холодно, особливо це впадає в очі, якщо порівнювати з Бараком Обамою і його дружиною Мішель, які зовсім не соромляться проявляти свої почуття.

Після онлайн-трансляції інавгурації в Мережі з’явилося відео, в якому Дональд Трамп щось говорить на вушко Меланії, після чого на обличчі його дружини з’являється вираз образи. Після цього випадку реакція Меланії Трамп на зауваження чоловіка стала інтернет-мемом і дала імпульс нового руху під назвою #SadMelania (що в перекладі з англійської звучить як «сумна Меланія»).

А чутка про те, що дружина 45-го президента США не збирається переїжджати в Білий дім, і зовсім підірвав міф про сімейну ідилію у стосунках Трампів.

Подейкують, що в даний момент Меланія разом з 10-річним сином Берроном проживають в розкішному пентхаусі в Нью-Йорку, недалеко від знаменитого Трамп-тауера.

Незважаючи на передбачуваний конфлікт між подружжям, Меланія Трамп не збирається просто так здаватися і відмовлятися від ролі першої леді США. Зараз жінка активно займається різного роду соціальними та благодійними проектами і збирає власну команду однодумців.

А ось, власне, і відео, в якому відображена гримаса образи на обличчі Меланії Трамп.

Фахівці, що вивчають мову тіла, пояснюють міміку і жести дружини президента як поведінка заляканої жінки, яка регулярно зазнає домашнього насильства з боку чоловіка.

Однак пізніше в Інтернеті з’явилася офіційна заява Меланії Трамп у відповідь на спекуляції ЗМІ з приводу її відносин з чоловіком: ні для кого не секрет, що Меланію і Дональда рідко можна побачити на людях в неофіційній обстановці.

Коли журналісти під час інтерв’ю запитували у Трампа про атмосферу в його родині, він зазвичай ухилявся від відповіді або відбувався жартом. Більш того, Дональда Трампа неодноразово звинувачували в згвалтуванні.

Щоб якось розвіяти чутки навколо відносин подружжя, офіційні представники Меланії днями зробили публічну заяву:

Щоб уникнути чуток щодо того, що перша леді відмовляється жити в Білому домі, ми хотіли б від імені дружини президента повідомити, що місіс Трамп переїде до Вашингтона відразу ж після закінчення навчального року. Крім того, місіс Трамп ще раз хотіла б підкреслити, що для неї велика честь виконувати роль першої леді США і вона дуже серйозно ставиться до своїх нових обов’язків.

Хто знає, що насправді діється в їхній родині? Як то кажуть, чуже життя – темний ліс, і ніхто не знає, скільки скелетів сховано в шафці подружжя Трамп. А ти що думаєш з цього приводу?

Коли розвиток українсько-польських відносин ставиться в залежність від відмови України від “бандеризації” історичної політики (чесно кажучи, важко зрозуміти, що мав на увазі пан Качинський), ми бачимо спробу використати резонансну тему для внутрішнього вжитку.
Інтерес до власної історії (очевидно, не менш складної та драматичної за українську) у поляків виник не так давно, буквально протягом останніх 20 років. Проте зараз і окремий телевізійний канал, і низка журналів, і великі наклади книжок на історичну тему та низка фільмів, присвячених резонансним подіям минулого (про “Волинь” в Україні багато чули, але мало хто бачив), підтримують інтерес до історії на високому рівні.
Історія, як говорять, це ідеологія, що спрямована вглиб, і
Качинський невипадково не залишає Україні вибору – нашій країні потрібно активніше формувати власну історичну політику.
На жаль, позиція значної частини польської еліти практично бере Україну в лещата, адже зі сходу нас підтискає Росія, яка не лише сконцентрувала у своїх архівах переважну більшість важливих документів про українську історію останніх століть, але й активно перетягує на свій бік історичних персонажів. Звісно, з власною метою.
Проте спорудження та встановлення пам’ятника київському князю Володимиру в охоронній зоні ЮНЕСКО біля Кремля переконливо свідчить: команда Путіна добре усвідомлює значення історичних знань та має неабиякі навички у маніпулюванні ними.
Дії вандалів на польських могилах вкупі зі знищенням музею-криївки УПА у Львівській області виглядають як цілеспрямовані провокації з чітко визначеною метою – ускладнити польсько-українські взаємини.
Є важливий момент, про який часто забувають вітчизняні політики у запалі пошуку винних та шляхів виходу з ситуації, що склалася.
Україну оточують держави з помітними імперськими рудиментами в їхній внутрішній політиці, і це не лише Росія та Польща, але й Угорщина, і Туреччина.
Для них експансіоністська політика – значною мірою традиція, тоді як Україна має дефіцит державності в минулому. Тому їй потрібно цілеспрямовано змінюватися вже сьогодні, доводячи, що Україна – не вигадана держава.
Очевидно, що у відносинах з Росією подібні дії передбачають не лише судові процеси у боротьбі за скіфське золото, але й максимально оперативне та переконливе пояснення мільйонам громадян, якими були відносини Україна – Росія у останні три століття, з прикладами та аналогіями. У польсько-українських взаєминах – інтенсифікація спільного пошуку провокаторів та вихід на спільне дослідження складних моментів спільної історії.
Важливо пам’ятати, що польсько-український кейс – не унікальний, Європу в цілому можна назвати переповненою суперечностями на історичному грунті.
Зрештою, про головне – про популяризацію історії в Україні.
Успіх історичних провокацій наших сусідів залежить в першу чергу від рівня обізнаності українців.
Добру справу здійснює об’єднання науковців “Лікбез”, яке випустило 10 томів “Історії без цензури” та долучилося до написання й випуску “Історії українського війська”. Ще більше потрібні популярні, цікаві розповіді про важливі та героїчні сторінки історії українського народу, який виборов власну державність та нині відстоює її у боях на Донбасі.
Це і комікси, і комп’ютерні ігри, і популярна література “легкого жанру” – шляхи жерців Кліо до співгромадян мають бути різноманітними та викликати постійний інтерес.
Єдине, чого варто уникнути – меншовартості та невпевненості у власних силах. Українці довели, що спроможні захистити свою незалежність, але потребують випромінювання слави пращурів на власні сьогоднішні досягнення.

«Коли ви спите, ви не можете маніпулювати мовою свого тіла. Це час, коли ви чесні перед собою і найбільш вразливі. Ваші звички щодо того, як ви спите у спільній ліжку, можуть багато чого сказати про ваших відносинах», – цитує експерта NewsOboz.org з посиланням на kakzachem.

Ось 10 положень для сну, які можуть багато розповісти про ваших відносинах

1 . «Медовий місяць»

Положення, в якому партнери сплять обличчям один до одного, обнявшись, каже, характерно для пар, що переживають період сильної закоханості. Зазвичай так сплять люди, які часто займаються один з одним любов’ю і майже завжди – пари, стосунки яких тільки починають розвиватися.

У той же час психотерапевт з Нью-Йорка Елізабет Флінн Кемпбелл каже, що таке становище може говорити про надмірно заплутаних відносинах, коли люди сильно залежать один від одного і бояться, що їх відносинам щось загрожує

2. «Ложка»

Звичка спати «ложечкою» є найбільш поширеною серед всіх пар. Особливо вона характерна для молодих людей, які живуть разом три-п’ять років.

Психіатр Самуель Данкелл говорить, що якщо жінка спить спиною до обнимающему її чоловікові, це може говорити про її сильної емоційної залежності від партнера. Це положення забезпечує жінці відчуття спокою і надійності, а чоловікові дає відчуття влади над своєю партнеркою, так само як і «обов’язок» піклуватися про неї.
Це положення, кажуть дослідники, вказує на те, що у відносинах все в порядку, і їх романтична фаза ще не закінчилася.

3. «На прив’язі»

Це положення нагадує перше, але має одну важливу відмінність: тіла чоловіка та жінки в ній майже не стикаються. Мова про обіймах не йде.

Це положення може говорити про те, що і чоловік, і жінка, цінують незалежність у своїх відносинах, але при цьому довіряють один одному. Ступінь прихильності партнерів один до одного в цьому випадку не так велика, як звичайно.

4. «Черепиця»

Коли обидва партнера засипають, лежачи на спині, але при цьому жінка спить головою на тілі чоловіка, це може говорити про те, що вона залежна від нього. Данкелл стверджує, що в таких відносинах можна говорити про домінування чоловіка: він як би пригнічує жінку, примушує її бути не тільки дружиною, але і відданим товаришем

5. «Колиска закоханих»

Чоловік спить на спині, жінка – на животі на його плечі. Таке положення для сну характерно для пар, у яких чоловік постійно проявляє турботу про жінку і займається її вихованням.

6. «Ножний замок»

Ця позиція свідчить про дві речі. По-перше, це може означати, що партнерам не дуже комфортно один з одним. Тобто вони сплять разом швидше необхідності фізичної близькості, а не духовної.

По-друге, таке положення може говорити про те, що у партнерів – прямо протилежні характери. Наприклад, чоловік може цінувати комфорт, жінка – його незалежність.

7. «Переслідування»

Це положення, коли чоловік спить на боці, а жінка обіймає його ззаду, говорить про те, що як мінімум один з партнерів відчуває себе в таких відносинах незатишно і підсвідомо хоче втекти.

Однак все може бути і простіше, підкреслює Данкелл: чоловік лише хоче більше свободи, ніж здатна надати йому ця жінка.

8. «Дзен-стайл»

Ця позиція характерна для пар, які складаються у відносинах вже досить довго. Вона – компроміс між зв’язаністю і незалежністю партнерів. Вона дозволяє створювати фізичний контакт уві сні, але при цьому ніхто з партнерів не стримує один одного.

Якщо подружжя сплять таким чином, це означає, що у відносинах, швидше за все, все в порядку.

9. «Скелелаз»

Так зазвичай сплять пари, як мінімум один член яких затаїв на партнера гнів або образу.

Таке становище – ознака того, що у відносинах щось не в порядку. Правда, все може бути значно простіше: одному з партнерів може докучати хропіння своєї другої половинки.
Або в кімнаті просто занадто жарко для того, щоб притискатися один до одного.

10. «Положення Краба»

Таке положення для сну – несвідомий натяк партнеру на те, що образа і біль не пройшли.

1. Це прекрасні подушки
Різниця між грудьми і подушкою в тому, що чоловікові навряд чи захочеться покласти свій пеніс між двома подушками. А з грудьми все по-іншому.

2. Вони гіпнотизують
Рідкісний чоловік відмовиться від виду злегка підстрибуючих жіночих грудей.

3. Вони відмінно лягають в його руку
І тут немає претензій до того, що вона занадто велика чи маленька. Вона – яка треба!

4. Вони змінюють форму
Коли ти стоїш, сидиш, лежиш – стільки шляхів для дослідження. І ніяких повторів.

5. Вони доповнюють один одного
Дуже добре, що вони створені парними, в два рази більше радості!

6. У чоловіків їх немає
Соски, звичайно, є, але це інша справа. Набагато цікавіше вивчати те, чого у тебе немає.

7. Вони притискаються до чоловіка під час обіймів
І роблять ці жести ще приємнішими. Це зовсім не те ж саме, коли ти обнімаєшся з подругою!

8. Це – груди!
Чоловікам деколи складно описати словами, чому вони так люблять жіночі груди. Це ж груди! Чому сонце сходить і заходить, чому дме вітер? Питання з тієї ж серії.

Коли ти смієшся або посміхаєшся.
У той час, як дівчатам подобаються саме задумливі чоловіки, хлопців, як правило, навпаки, притягують усміхнені, сміхотливі дівчата. Знаєш, коли ти здаєшся йому найбільш красивою? Коли ти щаслива і це відображається на обличчі. Доброзичливий вираз обличчя – знак того, що ти готова до спілкування.

Коли ти в тебе немає потреби в ньому, але хочеш його.
Якщо ти поставишся до нього трохи прохолодно – так, ніби й без нього добре, він їстиме з твоїх рук. Це парадокс, перевірений часом. Для чоловіка немає нічого більш бажаного, ніж незалежна дівчина, яка, втім, виявляє до нього інтерес.

Коли ти ведеш себе жіночно.
Чи помічала ти, що в дні, коли на тобі одягнуте плаття, інтерес хлопців збільшується в рази? Дивно, але факт: більшість представників сильної статі привертають “дівочі штучки” – тобто все те, що недоступно їм, чоловікам.

Коли фарбуєш губи червоною помадою.
Тейлор Свіфт знає, що робить. Недавнє дослідження показало, що на губи з червоною помадою хлопці дивляться в середньому на 3, 7 секунд – довше, ніж на будь-який інший колір. Так що якщо хочеш, щоб він очей не міг відвести від твоїх соковитих губ і марив про поцілунок, купи собі червону помаду і “носи” її частіше. На сайті Наша мама ви знайдете завжди цікаві та корисні новини для матусь та дітей.

За два дні до Нового року вийшла резонансна стаття олігарха Віктора Пінчука у впливовому американському виданні Wall Street Journal, що призвела до небаченого для 30 грудня інформаційного вибуху.

Нагадаємо, мільярдер запропонував Україні на 15-20 років “зняти з порядку денного” питання повернення Криму, щоби воно не заважало врегулюванню на Донбасі. А ще – забути про прагнення до НАТО та офіційно відмовитися на тривалий період від мети членства в ЄС.

На думку українського олігарха, це заспокоїло б Росію та дозволило закінчити війну.

Ідеї Пінчука вразили багатьох, відірвавши навіть від святкового шопінгу та підготовки до новорічного столу.

Український Facebook відклав у бік звичні чвари і зосередився на статті у WSJ. Самого Пінчука кляли, виконання рекомендацій виключали, а поодиноких дописувачів, що підтримували автора, звично піддавали публічному засудженню. Також міркували про те, чому Пінчук обрав саме Wall Street Journal, до кого він намагався достукатися та про те, чи стоїть Кремль за його виступом про поступки на користь Росії…

Та за цими обговореннями загубилося важливе питання: а що думає про ідеї Пінчука офіційний Київ?

На щастя, уряд не можна звинуватити у повному мовчанні – важливою стала заява з категоричним “ні” від віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе.

Але за такого суспільного резонансу не завадив би твіт або facebook-повідомлення президента та прем’єра; їх до нового року так і не з’явилося.

Не забуваймо і про те, що текст Пінчука у WSJ був адресований не українській аудиторії, а західним, перш за все американським елітам. Те, що його ідеї майже одностайно засуджують в українському Facebook, в США просто не могли помітити. Отже, стаття олігарха досягла своєї мети – дала підстави говорити у Нью-Йорку та Вашингтоні про “голоси за примирення”, які лунають з України – а мовчазна реакція українського керівництва лише посилила цей сигнал.

Хтось скаже – не варто нагнітати. Все ж Новий рік. Може, реакція Порошенка, відповідального за зовнішню політику, виявилася загальмованою через свята. Зрештою, в його адміністрації могли помилитися, недооцінивши вагу та резонанс статті у WSJ.

Але події після Нового року повернули це питання на порядок денний.

Ті, хто вважав, що Пінчук діяв у межах ширшої стратегії, умовного “плану Шатун”, отримали ще один непрямий доказ.

У перший робочий день після Нового року, 3 січня, вийшла ще одна стаття із ще радикальнішими пропозиціями. Керівник аналітичного центру МЦПД, колишній дипломат та номінальний власник сайту “Апостроф” Василь Філіпчук опублікував у цьому ЗМІ велике дослідження за назвою “Розмінна монета чи поле бою: що буде з Україною у 2017 році”.

У роботі Філіпчука немає жодних посилань на статтю Пінчука; її підготовка, виходячи з обсягу дослідження, почалася ще до публікації статті у WSJ. Але пропозиції екс-дипломата, по суті, дублюють та розширюють ідеї, що прозвучали від олігарха за чотири дні до того:

– ідею членства в ЄС та НАТО необхідно забути, бо вікно можливостей закрите і нам не потрібна “євроатлантична тріскотня” (це цитата);

– Україна має зробити все для відновлення добрих відносин з РФ, аж до військово-технічної співпраці з армією окупанта (!!!);

– для цього треба визнати Крим спірною територією та відкласти на 20 років питання його належності, а на цей час офіційно вважати окупаційну владу в Криму легітимною (!!!);

– Севастополь – взагалі запропонувати РФ на 99 років;

– а сили України натомість пустити на відновлення зруйнованого Росією Донбасу. Ніби нічого й не було.

Аналітика Філіпчука, можливо, не заслуговувала б на цей допис, навіть попри те, що він має під контролем доволі читаний медіаресурс, для якого постійно купується трафік. Але координація зусиль з просування сигналу про “дружбу з Росією” свідчить, що йдеться не про пересічну думку одного експерта. Проблема серйозніша.

Важливо розуміти, що Філіпчук не пов’язаний із Пінчуком. За свідченнями численних джерел, його аналітичний центр та веб-сайт фінансуються так званою “газовою групою” колишньої влади. Однак дивний збіг публікацій за часом і змістом не дає підстав виключати, що ці два тексти про відновлення дружби з РФ стали частиною єдиної кампанії, яка спланована “вище”.

Власне, про низку публікацій “ми без Росії пропадемо” стало відомо ще наприкінці минулого року, з розслідування “Детектора медіа”, але тоді йшлося про тексти для внутрішнього споживача.

Схоже, тепер ця інформаційна кампанія вийшла на експортні ринки, перш за все – на ринок США.

До інавгурації Дональда Трампа створюється враження, що Україна хоче будь-що піти на компроміси з РФ. Тепер ті, хто проштовхує дану ідею, матимуть в запасі ще й думку “незалежного українського аналітичного центру”. До слова, Василь Філіпчук ще від старих часів справді користується повагою в Брюсселі, та й не лише там.

Ігнорувати цю проблему – неприпустимо і небезпечно. Керівництво країни (перш за все президент, але не лише він) має чітко позначити свою думку щодо пропозицій, які лунають.

Інакше мовчання буде розцінене багатьма як згода.

Так, багато в чому політикам доведеться повторювати те, що лунало від них не раз, але це потрібно зробити.

– Треба зазначити, що Україна йде дорогою реформ, а Угода про асоціацію – дороговказ на цьому шляху. Включно із зоною вільною торгівлі. А відмовлятися від реформ – неприпустимо.

– Треба нагадати, що шлях до ЄС визначений українським народом і окремо взятий Пінчук чи Філіпчук не змінять цього факту. Що ЄС – це як ціннісний вибір, так і вибір шляху реформування країни. Так, знову про реформи, але це – ключове.

– Треба освіжити пам’ять тих, хто вважає, що “позаблоковість” дала Україні хоч щось позитивне. І нагадати, що зараз співпраця з Альянсом потрібна нам і використовується нами для посилення армії, розваленої у період “позаблоковості”. А армія потрібна, щоби боронити країну від російської агресії, якщо хтось не помітив.

До речі, йдеться саме про співпрацю, заявку на вступ Україна не подає, а прагнення до членства не записане у стратегії зовнішньої та внутрішньої політики (на жаль, адже інших безпекових гарантій на горизонті немає).

– Нарешті, треба безапеляційно визначити, що Батьківщину не продають. Належність Криму не може бути предметом торгівлі. Крапка.

Особисто я чекаю від президента подібної заяви. Час розставляти крапки над “і”.

Автор: Сергій Сидоренко

Путін – бандит, агресор та вбивця. Він розуміє силу і нічого крім сили, а ми – досі найсильніша країна у світі, але маємо провадити вірну політику

Чинний президент США Барак Обама не зумів адекватно протидіяти агресивним діям Росії. Про це в інтерв’ю американському каналу Fox заявив сенатор-республіканець Джон Маккейн, який зараз перебуває у Латвії.

“Ця адміністрація пасивно спостерігала, як Путін вдирався у країни, порушував норми міжнародного права. Фактично діяв без огляду на будь-що. Важливо, що його вчинки становлять загрозу США”.

Маккейн наголосив, що вважає, що Росія має бути покарана за втручання у вибори у США, але відзначив, що це втручання не вплинуло на результат волевиявлення американців.

“Те, що вони зробили – надзвичайно серйозно. Всі знають, що це зробили саме вони. Питання у тому, чи вплинуло це на результат виборів. Я так не думаю, але поза тим – це надзвичайно серйозно. Ми мали президента (мова про Рональда Рейґана – прим. ГА), який виголосив гасло про те, що сила є запоручником миру. Ми зуміли досягнути миру і це сталося саме завдяки нашій силі”, – наголосив Маккейн.

“Путін – бандит, агресор та вбивця. Він розуміє силу і нічого крім сили, а ми – досі найсильніша країна у світі, але маємо провадити вірну політику”, – сказав Маккейн.

«Я не візьму з вас гроші, тому що до кінця тижня я працюю безкоштовно, на громадських засадах, так сказати».

Продавець квітів сказав «дякую» і пішов.

На наступний день, коли перукар прийшов на роботу, він знайшов біля дверей записку зі словами подяки і великий букет чарівних троянд.

Через годину до перукаря прийшов кондитер. Після стрижки, коли кондитер вже збирався заплатити за надану йому послугу, перукар сказав: «Я не візьму з вас гроші, тому що до кінця тижня я працюю безкоштовно, на громадських засадах». Кондитер посміхнувся і пішов.

А на наступний день перукар знайшов біля дверей записку зі словами подяки і десяток ароматних тістечок.

Наступним до перукаря прийшов сенатор. Коли він поліз у кишеню за грошима, перукар йому сказав те ж саме, що й іншим клієнтам: «Я не візьму з вас гроші, тому що до кінця тижня я працюю безкоштовно, на громадських засадах». Сенатор зрадів і пішов.

На наступний день, коли перукар прийшов на роботу, його там вже чекали 3 сенатора, з десяток депутатів, ще більше їх помічників, мер міста, кілька держслужбовців, секретар мера, дружина мера і п’ятеро дітей – всі прийшли на безкоштовну стрижку.

Саме в цьому і полягає головна відмінність між нами – пересічними людьми – і тими «великими», хто нами всіма керує, вказує джерело.

Однак на людях ми продовжуємо грати свої ролі… Я познайомився зi своєю майбутньою дружиною в iнститутi. Вона приїхала до мiста зi села i навчалася на першому курсi. Я був мiським хлопцем i вчився на останньому курсi.

Фахівці прийшли до висновку, що перегляд серіалів корисний для відносин. Але тільки за однієї умови: якщо ви будете дивитися їх зі своєю другою половинкою. Команда психологів з Великобританії, США і Канади провела опитування серед молодих людей, які на той момент були парою. Результати дослідження, які опублікувало видання Journal of Social and Personal Relationships, показали, що спільний перегляд фільмів і серіалів підвищує якість відносин закоханих.

Найбільший вплив спільний перегляд серіалів має на ті пари, у яких немає спільних друзів. І справа не тільки в додаткових годинах, проведених разом на затишній дивані. Спільний зв’язок з персонажами серіалу або фільму може давати парам почуття загальної соціальної ідентичності. Навіть якщо в реальному житті їм не вистачає спільних друзів, – каже експерт.

За словами Сари Гомілліон, поширена думка, що захоплення серіалами людина ізолюється, але насправді – вони зближують. Це, до речі, стосується не тільки перегляду фільмів і серіалів. Але і також спільного прочитання книг, відвідування вистав, виставок і подорожей. Між іншим, це не перший випадок, коли фахівці говорять про користь перегляду. Нещодавно вчені виявили, що перегляд роликів з котиками або іншими тваринами зовсім не шкодить, а навпаки приносить користь.

Обраний президентом Трамп ніколи не займав політичних посад і не має досвіду роботи державним службовцем. Він збудував свою кар’єру на бізнес-ризику, здобувши багато значних перемог, але також переживши численні болючі поразки.

А тепер більше 60 млн американців пішло на ризик і зробило ставку на те, що Трамп зможе “зробити Америку знову великою”. Перемогти на виборах Трампу допомогла його непередбачувана поведінка, що тепер тримає в напрузі весь світ, а особливо Україну.

Трамп практично не має близьких зв’язків ані будь з ким у політичних колах у Вашингтоні, ані з експертами з питань зовнішньої політики. Таким чином, намагаючись передбачити його поведінку, ми можемо виходити лише з його слів про Україну та Росію.

І хоча прогнози не на користь Києва, є деяка надія на те, що Трамп підтримає прагнення України стати повноцінною демократією та ринковою державою.

Твердження про те, що Трамп мав прямі зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним, ще досліджують. Свідчення про його захоплення будівництвом готелів в Росії походять ще з часів Радянського Союзу. У 2008 році його син Дональд Трамп-молодший заявив, “що росіяни займають досить непропорційну частку в багатьох наших (корпорації Трампа) активах”.  Згідно з нещодавнім Звітом Дворкіна за 10 листопада, Трамп має близько 250 зареєстрованих компаній в Росії.

Такі підозри лише підсилюються, якщо згадати, що штаб виборчої кампанії Трампа залучав Картера Пейджа, американського бізнесмена із сумнівним минулим, що у липні гостро розкритикував політику США щодо Росії; колишнього генерала Майкла Флінна, який займав місце поруч із Путіним на святкуванні десятиліття каналу RT в 2015 році, та Пола Манафорта (політичного консультанта колишнього президента України Віктора Януковича).

Слід також не забувати про те, як Трамп назвав Путіна лідером вищого класу, або про те, як він закликав росіян завдавати кібер-атак на імейл-сервери Гілларі Клінтон.

Відповідаючи на запитання про Крим, Трамп, здавалося, зайняв проросійську позицію, згідно з якою жителі Криму хотіли стати частиною Росії. Таким чином, близька дружба між Трампом та Україною здається далекою від реальності.

Оскільки Трамп не має по-справжньому близьких друзів у республіканських колах Вашингтона, ніхто не може точно передбачити його ставлення до України.

Немає експертів, що могли би поділитись із журналістами більш-менш вірогідними свідченнями його намірів. Однак ми можемо робити передбачення на основі відомих нам фактів.

Ми знаємо, що Трамп вважає себе “найкращим” укладачем угод всіх часів. А коли ти укладаєш угоду, то очікуєш, що тобі взамін запропонують щось цінне. Тому необхідно замислитись: а що Росія може запропонувати Сполученим Штатам?

3 листопада 2016 року журнал Newsweek опублікував статтю під назвою “Чому Путін боїться Клінтон у Білому домі?” На моє здивування, стаття не обговорювала досвід Клінтон чи історію її взаємодії з Путіним. Натомість публікація детально розкрила певні факти, знаючи які, Путін не може почуватися спокійно навіть із Трампом.

Починаючи з квітня 2014 року, США є найбільшим виробником нафти у світі. Вперше за чотири десятиліття країна експортувала нафту. І вперше з 1950-х років США експортували більше зрідженого природного газу, ніж імпортували. В наступні роки експорт природного газу зростатиме надалі.

Разом із бажанням Трампа повернути робочі місця в США та його звинуваченнями на адресу Китаю у вигадуванні глобального потепління, ці факти та його (необґрунтовані) погляди можуть призвести до того, що Трамп вестиме переговори з Путіним із позиції сили.

Чим це може бути вигідним для України, так це тим, що

Трамп може запропонувати постачати американські газ та нафту в Україну за зниженою ціною.

Для Путіна кращою альтернативою було би навіть опинитися в Сибіру без одягу посеред сніжної завірюхи. Насправді, США вже допомагають Україні купувати природний газ із інших джерел, а тому залежність України від російського газу зникає, як свого часу зник і Радянський Союз.

Найближчими тижнями ми можемо очікувати того, про що йдеться в імейлах Суркова, тобто спроб дестабілізувати Україну політично під час передачі влади від Обами до Трампа та в перші місяці президентства останнього.

Путін, зберігаючи на позір позитивне ставлення до Трампа, без сумніву, випробує новообраного президента США своїми безцеремонними витівками в Україні та Сирії, одночасно налагоджуючи ближчі зв’язки з Туреччиною та Ліваном.

Як нагадує Радіо Свобода, Україні слід звернути увагу на одне дуже важливе питання, коли йдеться про Трампа. Це Указ 13660.

Президент Обама заявив: “6 березня 2014 року, підписавши Указ 13660, я оголосив національну надзвичайну ситуацію згідно із Законом про економічні повноваження, пов’язані з міжнародними надзвичайними ситуаціями (50 U.S.C. 1701-1706), задля того, щоб відреагувати на незвичайну та надзвичайну загрозу національній безпеці та зовнішній політиці Сполучених Штатів, яку створюють дії та політика осіб, що завдають шкоди демократичним процесам та інститутам в Україні; загрожують її миру, безпеці, стабільності, суверенності та територіальній цілісності; та призводять до незаконного привласнення її активів”.

Указ 13660 було підписано Обамою 2 березня 2014 року. Після цього у 2014 році набрали чинності ще три додаткових укази.

Якщо Трамп не продовжить дії Указу 13660 і його дія завершиться у березні 2017 року, він фактично визнає анексію Криму і те, що дії російської влади не є прямою загрозою миру, безпеці або суверенітету України, як зазнається в Указі 13660.

Дуже малоймовірно, що Трамп дійсно це зробить, оскільки такий крок спричинить деактивацію додаткових Указів, виданих після Указу 13660. Потенційне припинення дії Указу 13660 може поставити під удар національну безпеку та зовнішню політику США, при цьому розкривши російському президенту справжні наміри Трампа.

Навіть враховуючи те, що Трамп публічно розхвалив російського президента, довгострокові стосунки між США та Росією є справді непередбачуваними.

Путіну вдалося здобути геополітичну ініціативу завдяки своїй непередбачуваності та пасивності адміністрації Обами, вплив якого знижувався також у зв’язку з близьким завершенням його президентського терміну.

Проте тепер Путін повстане перед кимось, хто є настільки ж непередбачуваним як він, але має потужнішу, більш розвинену армію та кращі технології. Поєднайте це з фактами зростання нафтогазового сектора в США – і виникає питання:

а що Росія може запропонувати Америці? Що міг би хотіти взамін Трамп?

Оскільки Росії не вдалося диверсифікувати свою економіку за межі нафтогазового сектора, Росія не може запропонувати Трампу взамін щось суттєве, принаймні економічно, бо російська горілка навряд чи спокусить непитущого новообраного президента США.

Всі ці факти означають, що шанси України зробити крок вперед навіть при президенті Трампі є кращими, ніж може здатися на перший погляд.

Автор: Метью Квасіборскі,

директор європейських програм
Фонду американських студій

Дослідження ECFR – це не просто думка експертів. Їхні висновки часто стають основою аналітичних зведень в європейських столицях і впливають на формування офіційної політики.

До вашої уваги – ревізія рівня допомоги різних держав-членів ЄС; від друзів Києва до тих, хто відверто саботує підтримку, від Німеччини до Греції і від Литви до Мальти. Держави перераховані за рівнем зменшення їхньої допомоги та поділені на три умовні групи – “лідерів підтримки”, “спостерігачів” та “противників України”.

Друга публікація – загальний аналіз стану допомоги ЄС Україні та рекомендації про її зміну. Тут і поради бути жорсткішими у діалозі з Києвом, і позиція щодо надання летального озброєння, і чимало іншого.

КРАЇНИ-ЛІДЕРИ У ПІДТРИМЦІ УКРАЇНИ

Німеччина

Після російської анексії Криму та її вторгнення на Донбас німецька зовнішня політика зазнала значних змін. Замість традиційного підходу “Росія передусім” в центрі уваги Німеччини в Східній Європі опинилася Україна.

Разом з Францією німецький уряд є посередником у “Нормандському форматі”. З іншого боку, Німеччина дуже неохоче бере участь у реформі оборонного сектора України і не погоджується на посилення ролі ЄС та НАТО в цій реформі.

Невиправданий тиск Німеччини, яка вимагає від України в односторонньому порядку забезпечити прогрес щодо спецстатусу та виборів у так званих “ДНР” та “ЛНР”, а також заяви глави МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра щодо послаблення санкцій проти Росії, роз’їдають репутацію Німеччини.

Але треба визнати, що німецький тиск на ключові країни-члени ЄС мав життєво важливе значення для збереження санкцій.

Попри деякі розбіжності в правлячій коаліції, офіційна лінія Берліна тверда: повне виконання “Мінська” є передумовою для скасування санкцій.

В Німеччині існує зростаюче бажання прибрати з порядку денного “українську кризу”, є окремі голоси за “збалансованіший” підхід до Росії. Вони стають гучнішими із наближенням виборів до Бундестагу у 2017 році.

Минулого року, паралельно із внеском Німеччини до ЄС, МВФ та інших багатосторонніх механізмів фінансування, Берлін започаткував власну допомогу Україні. По-перше, це допомога для переселенців з конфліктних регіонів, по-друге – кредит у €500 млн, €300 млн з яких має бути витрачено на сході України. По-третє – план дій на €200 млн, серед пріоритетів якого – енергоефективність, розвиток бізнесу та інфраструктури, децентралізація, антикорупція, розбудова громадянського суспільства.

Крім того, німецький уряд надає технічну, експертну підтримку та консультації.

Велика Британія

Україна є одним з трьох пріоритетів британського МЗС.

Країни-лідери, виділені зеленим

Сполучене Королівство також надає активну допомогу в реформуванні українського оборонного сектора. Підтримка на двосторонньому рівні, що почалася в середині березня 2015 року, стосується підготовки піхоти, тактичної розвідки, нарощування потенціалу, а також медичної допомоги.

Країна допомагає проведенню військової реформи, а в українському Міноборони працює британський радник.

У центрі уваги Великої Британії – економіка, боротьба з корупцією, поліпшення бізнес-середовища. Британія також реалізує проекти у партнерстві з міжнародними фінансовими інститутами, надаючи технічну допомогу, до прикладу, для проведення банківської реформи.

В Україні також діє UK Stabilisation Unit. У квітні він оголосив конкурс проектів для України з бюджетами від £200 тис. до £500 тис.

Британія допомагала координувати і розвивати співробітництво України з НАТО і ЄС, зокрема, сфері стратегічних комунікацій.

(Доповнення від ЄП: Британія також є єдиною державою Західної Європи, що послідовно підтримує членство України в ЄС, хоча в світлі Brexit це втрачає актуальність.)

Швеція

Швеція була одним із творців Східного партнерства ЄС. Агенція SIDA – один з найактивніших гравців в Україні, загальна вартість її програм становить $29,7 млн.

У роботі в Україні Швеція керується політичними, а не економічними цілями.

Близько 60% її програм стосуються зміцнення демократії, верховенства закону і незалежної журналістики.

Наразі Швеція не бере участі в реформуванні сектора оборони, оскільки не є частиною НАТО і не запустила жодних  двосторонніх ініціатив у цій сфері. Однак вона бере активну участь у реформуванні сектора невійськової безпеки, як по лінії ЄС, так і на двосторонньому рівні.

Колишні шведські політики, дипломати і чиновники радять українському урядові, перш за все – екс-прем’єр Карл Більдт і економіст Андерс Ослунд. Швеція також на двосторонній основі надала Україні кредит у розмірі $100 млн.

Швеція, попри економічні втрати, твердо дотримується санкцій. Стокгольм наполягає, що “Мінськ” не повинен перетворюватися на процес, в якому великі держави наказують Україні, яким має бути зміст її Конституції.

Польща

Польща здавна була одним з ключових прихильників українських реформ. Під час і після Майдану польська дипломатія зіграла особливо активну роль в консолідації підтримки України з боку ЄС.

Польська політична еліта була дуже незадоволена тим, що вона не стала учасником Нормандського формату разом із Німеччиною і Францією. Та щойно стало зрозуміло, що участь у цьому форматі зробила б їх співавторами “Мінських угод”, образа Варшави швидко зникла.

Та від 2015 року польський ентузіазм з приводу України згортається.

До того ж, вплив Польщі в ЄС зменшився після перемоги “Права і справедливості” на виборах.

Крім політичної підтримки, Польща надала Україні кредити на суму $100 млн, що зробило її другим за розміром двостороннім європейським кредитором після Німеччини. Польська офіційна допомога розвитку (ОДР) виділила на Україну понад $12 млн.

Польща підписала угоду про збільшення потужності газових інтерконекторів і прагне стати другим за обсягами постачальником газу в Україну після Словаччини.

В Польщі є чимало експертів, політиків, чиновників і військовослужбовців, які добре знають Україну і можуть бути використані для допомоги та консультацій. Особлива увага приділяється реформі системи управління.

Польща також відкрила свій ринок для українських сезонних робітників. Їхня кількість в першій половині 2015 року перевищила 410 тис. осіб. Польща видає найбільше віз для українців в ЄС (у 2016 році – перевищить 1 млн). Польща брала участь у всіх багатосторонніх військових навчань з Україною і в наданні Україні нелетального озброєння за програмами НАТО.

В той час як багато міжнародних інвесторів уникають України, польські інвестиції в 2015 році збільшилися. Нині частка Польщі – 5,5% усіх прямих іноземних інвестицій в Україну.

Литва

Литва, маючи обмежений потенціал двосторонньої підтримки, намагається мобілізувати підтримку ЄС і НАТО для України. Пряма підтримка у 2015 році склала €1,4 млн.

Литва наполягає на швидкій візовій лібералізації, а міністр закордонних справ Лінас Лінкявічюс є одним з найвідвертіших дипломатів в ЄС з українського питання.

У грудні 2014 року з ініціативи євродепутата з Литви Пятраса Ауштрявічюса в ЄП була створена неофіційна група під назвою “Європейські друзі України”. Крім того, литовські експерти, колишні дипломати, судді та інші, працюють у різних українських реформаторських групах та організаціях.

Латвія

Як й інші країни Балтії, Латвія, перш за все, підтримує Україну в рамках ЄС і НАТО. Вона також робить свій внесок у навчальні ініціативи НАТО.

Значна частина двосторонньої допомоги в сфері розвитку Латвії – $23 млн для всіх країн в 2015 році – виділяється на підтримку реформ в Україні, з акцентом на сільському господарстві. Фінансові та людські ресурси також виділені на боротьбу з корупцією та консультативні місії. Запропонована медична, фінансова та реабілітаційна підтримка для українських сімей і дітей із зони АТО.

Естонія

Пріоритетом Естонії також є підтримка України через НАТО і ЄС.

Естонія запропонувала консультації в створенні електронного управління, надала стипендії і спеціальні програми для українських студентів, двосторонню допомогу НУО.

Загальний обсяг допомоги розвитку від Естонії – €11,5 млн, з яких Україна отримує найбільшу частку.

Данія

Данія, разом зі Швецією, Польщею, Нідерландами і країнами Балтії, є частиною ініціативи “Друзі України”.

Поза рамками ЄС Данія запустила кілька проектів для підтримки виконання Угоди про асоціацію. Пріоритети – стала енергетика задля скорочення залежності від РФ, державне управління, підтримка незалежних ЗМІ.

Пряма допомога данської агенції в галузі розвитку DANIDA – близько 1,15 млн євро, лише 0,26% бюджету агенції.

У листопаді 2015 року ця держава запустила інвестфонд для просування данських інвестицій в Україні. Є також цілий ряд програм громадянського суспільства. Данська підтримка незалежних ЗМІ і журналістських розслідувань в Україні була дуже ефективною.

Хоча обсяги підтримки з боку Данії не зрівняти з іншими країнами, їхня ефективність оцінюється дуже високо.

Фінляндія

Фінляндія значно збільшила підтримку України.

У 2014 і 2015 роках допомога, що надається в рамках міжнародних організацій і проектів, склала €17 млн. У 2015 році Фінляндія надала Україні €7,1 млн, а також витратила близько €1,9 млн на спостерігачів ОБСЄ, експертів з питань безпеки кордонів, спостерігачів за виборами і експертів по боротьбі з корупцією.

Румунія

Підхід Румунії до України насамперед обумовлений стратегічними міркуваннями. Після анексії Криму Росія створила морський хаб у Чорному морі, який в Бухаресті розглядають як пряму небезпеку.

Тільки сильна і орієнтована на Захід Україна може запобігти подальшій російській експансії.

Тому Румунія не ухиляється від підтримки військового сектора України, надавши в 2015 році €250 тис. двосторонньої технічної і військової допомоги і €500 тис. внеску до трастових фондів НАТО.

Румунія є однією з небагатьох країн, де відкрито обговорюється поставка Україні летального озброєння.

Проте країна не робитиме цього, доки не буде широкої підтримки такої політики серед союзників.

Румунія 2014 році також підтримала програму в рамках європейської політики сусідства для фінансування прикордонних регіонів. Румунія і Україна мають вкласти по €6 млн кожна, після чого отримають €60 млн з Брюсселя. Бухарест таким чином переслідує дві мети – стабілізує Україну і допомагає розвиткові своїх східних і північних прикордонних районів, які залишаються бідними.

Словаччина

Словаччина підтримує Україну переважно через багатосторонні механізми. Україна є одним з пріоритетів головування Словаччини у ЄС в 2016 році. Незважаючи на Brexit і кризу з біженцями, словацьке президентство докладає зусиль для збереження питання України в порядку денному ЄС.

У Вишеградській четвірці Словаччина відповідальна за питання енергетичної безпеки і реформування сектора безпеки.

Найбільшу додану вартість має створення механізму реверсу газу з ЄС в Україну.

Крім того, Словаччина допомагає в реформуванні державного управління, самоврядування, юстиції, держуправління, держфінансів, а також підтримує громадянське суспільство та боротьбу з корупцією.

Словаччина бере участь у медичній допомозі та реабілітації військових та у трастовому фонді НАТО з розмінування. У розпал конфлікту на Донбасі Словаччина надала гуманітарну допомогу на €600 тис.

Незважаючи на проросійські настрої частини політичної еліти Словаччини та бажання посилити бізнес-зв’язки з Росією, Україна є надто важливим сусідом, щоби Братислава нею нехтувала.

Болгарія

Попри сильний російський вплив у болгарському суспільстві, уряд докладає величезних зусиль в підтримці санкцій і роз’ясненні політики Заходу для власного населення.

Дипломатично Болгарія є активним прихильником позиції ЄС щодо України. Проте її фінансова здатність підтримувати Україну обмежена. Болгарія вносить свій вклад в трастові фонди НАТО.

КРАЇНИ-СПОСТЕРІГАЧІ

Франція

Країни-“спостерігачі”, виділені жовтим

Париж активний на дипломатичному фронті завдяки Нормандському формату.

Проте Франція майже не докладала зусиль для підтримки України. Гуманітарна допомога для українських біженців – це лише частка від зусиль Німеччини.

Є кілька французьких співробітників у місіях ЄС, що працюють в Україні, але їхню допомогу процесу реформ в Україні навряд чи можна помітити.

Та особисто президент Франсуа Олланд доклав зусиль у боротьбі за збереження санкцій, попри дуже складне внутрішнє, а також загальноєвропейське становище, а французькі дипломати, долучені до роботи Мінської контактної групи, виявилися ефективними переговірниками.

Маючи досвідчених фахівців та значні ресурси, Франція могла б зробити набагато більше для допомоги Україні.

Однак увагу і ресурси країни поглинули внутрішні чвари та терористичні акти.

У світлі нещодавніх атак терористів, Франція намагатиметься знайти спільне з США і Росією рішення, щоби знищити так звану “Ісламську державу”. Та наразі жодних компромісів не було досягнуто, тому що Путін і Олланд розходяться в баченні дій в Сирії та їхньої кінцевої мети. Росія також не хоче розглядати Францію як серйозного партнера в переговорах і хотіла би говорити лише з Вашингтоном.

В Європі існує занепокоєння щодо наступного потенційного президента Франції.

Ніколя Саркозі та Марін Ле Пен практично не відрізняються у позиції щодо Росії та України. У випадку обрання лідером вони прагнутимуть дійти згоди з Москвою і, можливо, навіть запропонують деяку підтримку дій Росії в Україні і Сирії.

Нідерланди

У квітні 2016 року Нідерланди проголосували на референдумі проти Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Хоча тільки 32% населення прийшли на голосування, рішення шокувало голландський уряд.

Гаага в той час головувала в Раді ЄС і намагалася тримати в європейському порядку денному питання війни на Донбасі та MH-17.

Після загибелі майже 200 голландців на цьому рейсі, Нідерланди підтримують санкції, незважаючи на втрату одного зі своїх найбільших ринків збуту сільськогосподарської продукції поза ЄС.

Проте після референдуму Нідерланди стоять перед дилемою.

Європа не буде переглядати асоціацію. Але уряд Нідерландів поки не готовий пояснити це своїм виборцям – отже, Угода лишається у підвішеному стані.

Україна не отримує Офіційної допомоги розвитку (ОДР) від уряду Нідерландів.

Проте в 2015 році Нідерланди підтримали Україну в зміцненні верховенства права і належного управління за програмою Матра. Було надано €1 млн, щоб створити медіа-проект на Донбасі, спрямований на підготовку журналістів до роботи в зонах конфліктів.

Голландський уряд також надав нелетальну військову допомогу ЗСУ – шоломи, ковдри та інше.

Бельгія

Бельгія не перешкоджає, але і не підтримує ані санкції, ані Україну.

Країна не має власної ініціативи з підтримки України, але дотримується рішень багатосторонніх організацій.

Після терористичних атак у Парижі та Брюсселі боротьба з тероризмом стала пріоритетом номер один в Бельгії – за рахунок України. Є голоси за співпрацю з Росією у боротьбі з тероризмом та про те, що Україна є перешкодою на шляху до тіснішої співпраці з РФ. Однак це не є офіційною лінією уряду.

Чеська Республіка

Хоча Чехія підтримує територіальну цілісність і суверенітет України, в країні зростає недовіра до української політичної еліти.

Чеська Республіка, зокрема президент Мілош Земан, сумнівається щодо потреби санкцій і обговорює, як зберегти чи навіть розширити свої економічні інтереси в Росії.

Чіткої позиції щодо Росії або Україні в Чехії немає.

Україна входить до пріоритетних країн, яким Чехія допомагає реформуватися. Підтримка для Києва в рамках цієї програми – близько €550 тис. Ще €980 тис. було надано на гуманітарну допомогу і постачання.

Чеська Республіка не має і не планує прямої бюджетної підтримки України у майбутньому.

Прага скасувала всі свої ліцензії на експорт зброї в Україну. Вона не планує також надавати військову або безпекову підтримку.

Ірландія

Ірландія підкреслює підтримку територіальної цілісності і суверенітету України, проте наголошує на важливості відкритого діалогу з Росією з ключових питань.

Через географічну віддаленість і обмежених ресурсів Україна не є в центрі зовнішньої політики Ірландії, і тому ця держава дотримується європейського консенсусу.

Угорщина

Зближення прем’єра Віктора Орбана з Росією, його критика санкцій і опортунізм в просуванні угорських економічних інтересів щодо Росії створює великі проблеми і підриває європейську єдність.

МЗС Угорщини часто розглядає війну в Україні так, ніби це заморожений конфлікт і взаємодія з Росією є неминучою.

Є великий сумнів серед країн-членів ЄС, чи буде Угорщина підтримувати санкції в майбутньому.

У 2014 році Угорщина призупинила реверс газу в Україну через тиск з боку РФ. Це свідчить, що Будапешт в подальшому може зробити інші проросійські повороти. Тільки в Міноборони зважуються відкрито розглядати поведінку Росії як загрозу.

Проте Угорщина надає значну допомогу Україні, яка є її сусідом і де проживає значна угорська меншина.

Східні регіони Угорщини недорозвинені, тому ринкові трансформації України є також інструментом для просування власних економічних інтересів країни. Тому угорська допомога обмежується переважно Закарпатською областю.

Допомога від Будапешта була би хорошим прикладом програми прикордонного партнерства – якби не була так вузько спрямованою на угорську нацменшину.

У військовій сфері Угорщина пропонує мовну підготовку і обмежену допомогу з реабілітації поранених військовослужбовців.

В рамках допомоги країн Вишеграду Будапешт обрав для фінансування малий та середній бізнес, який відповідає новій торговельній спрямованості його зовнішньої політики.

Угорщина також запропонувала 100 млн форинтів (€320 тис.) для підтримки переселенців.

Португалія

Попри географічну віддаленість від України, Португалія є активним прихильником реформ в країні.

У 2015 році уряд Португалії надав фінансову допомогу Україні в рамках двох трастових фондів НАТО.

Словенія

Хоча Словенія не визнає анексію Криму, але намагається бути обережною, уникаючи звинувачень на адресу Росії через її вторгнення на Донбас. Любляна розглядає конфлікт як внутрішній, який може бути вирішений шляхом прямих переговорів між сторонами.

Допомога Україні невелика навіть з урахуванням розмірів країни – від початку війни було надано €219 500.

Іспанія

За умов урядової та економічної кризи Східна Європа не є ключовою для Мадрида.

Поза тим, в уряді є певні суперечності щодо України і Росії.

Деякі іспанські політики, такі як міністр закордонних справ Хосе Мануель Гарсія-Маргальо або популістська партія PODEMOS, часто демонструють підтримку російських аргументів про війну в Україні – мовляв, у Росії є законні інтереси в Україні, а Захід знехтував геополітичною ситуацією у Східному партнерстві.

Та все ж досі Мадрид був зацікавлений у підтримці європейського єдності і узгодженні своєї позиції з Німеччиною.

Критику Росії взяло на себе передусім міністерство оборони.

Мадрид показав невеликі зусилля, коли йдеться про двосторонню підтримку України – як фінансову, так і військову. Існує високий рівень недовіри, чи здатний Київ управляти підтримкою, яку він отримує.

Попри все це, зростає підтримка України з боку громадянського суспільства. Історичний досвід Іспанії в часи диктатури Франко змушує громадськість особливо скептично ставитися до Путіна. І, нарешті, нинішній посол Іспанії в Україні є одним із найактивніших і відвертих прихильників реформаторського руху України.

Хорватія

Хорватія є країною, яка нещодавно зіткнулася з війною, тому її допомога зосереджена на обміні ноу-хау та досвідом. Вартість відповідних проектів складає €200 тис.

Перший проект спрямований на управління переселенцями і біженцями; другий фокусується на підготовці військових медичних працівників і психологів; третій стосується документування військових злочинів і злочинів проти людяності; четвертий присвячений реінтеграції ветеранів війни; п’ятий та шостий проекти стосуються розмінування.

Хорватія запустила три програми гуманітарної допомоги вартістю €460 тис.

Люксембург

Країна сприяла діалогу між Росією і ЄС, але не з метою покращити ситуацію, а щоби врятувати власні фінансові інтереси в Москві. Проте Люксембург не саботує санкції або інші зусилля ЄС.

Мальта

Мальта не надавала Україні жодної прямої підтримки. І прем’єр-міністр, і міністр закордонних справ наполягають на тому, що Мальта дотримується лінії ЄС і надає підтримку Києву через ЄС.

Кіпр

Кіпр є найсильнішим іноземним інвестором в Україні, оскільки є частиною її офшорно-банківської системи. Але те саме стосується міцних зв’язків Кіпру з Росією.

Всю кризу Кіпр проходить як канатоходець, уникаючи нахилу в будь-який бік.

Через свою залежність від Євросоюзу Кіпр, по суті, пристає до лінії ЄС. Він також надавав гуманітарну допомогу в натуральній формі.

НАЙГІРША ГРУПА У СТАВЛЕННІ ДО УКРАЇНИ

Італія

В офіційних заявах Італія каже про підтримку України.

Група найменш дружніх країн

Однак здається, що вона більше стурбована збереженням або відновленням економічних зв’язків з Росією. На відміну від Фінляндії, країн Балтії, Польщі чи Болгарії, в Італії навряд чи відчувають наслідки санкцій, але скаржаться на них голосніше за всіх.

Багато італійських політиків міркують подібно до Росії – з позиції “великої політики” і “сфер впливу”. З міграційною кризою спокуса підтримати російські аргументи про “поділ сфер впливу” посилилася.

Італія не зробила практично нічого для підтримки трансформації України.

У 2015 році італійський уряд виділив €200 тис. для надзвичайних гуманітарних заходів через механізм Міжнародного комітету Червоного Хреста. Це приблизно стільки ж, скільки надала Україні Словенія.

Австрія

Австрія була першою державою, що організувала офіційний візит Путіна після анексії Криму і зробила пропозиції щодо поглиблення економічних відносин під час цього візиту. Ці переговори відбувалися одночасно з нарощуванням санкцій ЄС проти Росії у зв’язку з війною на Донбасі.

Симпатія до Путіна поширена у політичних та управлінських колах Австрії.

Австрійська дипломатія схильна до підходу “Росія передусім”, країна вважає захист власних економічних інтересів в Росії пріоритетнішим за підтримку України.

Існує також деяке бажання в МЗС бути активнішими в Україні, щоби австрійські приватні інвестори “заново відкрили” країну.

Проте економічні відносини ускладнені тим, що Україна опинилася в чорному списку Австрії в якості потенційного місця для податкової мінімізації. Між нацбанками двох країн немає угоди про обмін інформацією щодо підозрілих фінансових операцій та співробітництво в фінансовому секторі.

Відень є другою домівкою для багатьох олігархів часів Януковича, перш за все для Дмитра Фірташа.

Австрія не має постійної співпраці в області розвитку в Україні і жодних державних програм для підтримки зусиль з реформування.

Греція

Грецько-російські відносини традиційно були сильними, особливо на крайньому лівому і крайньому правому флангах. Представники російської номенклатури, в тому числі й сам Путін, часто відвідують Грецію.

Війна в Україні та погіршення європейсько-російських відносин стали політичним шоком для Греції.

Про незадоволення санкціями і загрози зриву пов’язаних із ними угод часто говорять у Греції. Проте греки занадто залежні від Європи, особливо від Німеччині, щоби кинути виклик Берліну в питанні санкцій.

Міністр закордонних справ Греції зробив низку пропозицій Україні щодо медичної допомоги пораненим солдатам, та через обмеженість у фінансах ці програми не були реалізовані. Греція не має постійної співпраці в області розвитку з Україною і жодних державних програм з підтримки реформ.

“Жодна західна країна, можливо за виключенням Польщі, не готова іти на повномасштабну війну з ядерною Росією через Україну”, – пише Аріель Коен, який закликає США та ЄС посилювати стримування Москви.

“Лідери США та ЄС мають визнати, що один грам стримування (безпекова політика спрямована на створення умов для значних втрат сторони агресора, які самі по собі мають відохотити останнього від агресивних дій, які би призвели до таких втрах – прим. ГА) – кращий та дешевший за кілограм реальної війни. Посилення НАТО, покращення роботи розвідки та збору стратегічної інформації, створення реальних факторів стримування у Східній Європі та підтримка безпеки та незалежності України – це реалістична програма, яку Вашингтон, Берлін та Брюссель можуть та повинні почати”, – пише Коен.

Відносини між офіційним Києвом та Варшавою увійшли у період випробувань на тлі спроб урядів обох країн консолідувати громадськість навколо ідей відновлення історичної справедливості по відношенню до титульних націй.

22-го липня Сейм Польщі услід за Сенатом оголосив 11-го липня Національним днем пам’яті “жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 роках”. Минулого року після офіційного визання Верховною Радою вояків УПА борцями за незалежність України, деякі польські політики, зокрема з Союзу демократичної лівиці (SLD), назвали прийняття цього закону у ВР в один день з виступом у парламенті Коморовського «ляпасом для Польщі».