Про те, до чого призведе нововведення і чи вплине ситуація на ринок праці, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Навіщо хочуть скоротити кількість вихідних?

поява відразу трьох-чотирьох неробочих днів поспіль нібито заважає адаптуватися до робочих буднів;

«Перенесення робочих днів іноді призводить до чотирьох неробочих днів поспіль, що знижує трудову мотивацію, а також негативно впливає на можливість людини адаптуватися до робочого дня, наступного за довгими вихідними», – йдеться в пояснювальній записці.

багато вихідних поспіль нібито погано впливають на ефективність праці;

«Надмірна кількість переносів робочих днів негативно впливає на продуктивність праці, мінімізує можливості роботи з інвесторами та донорами і загалом формує негативну репутацію бізнесового потенціалу України в світі», – впевнені автори законопроєкту.

«типова радянська традиція»;

«Перенесення робочих днів – типова радянська традиція, яка досі зберігається в деяких пострадянських країнах, зокрема, в Росії», – написано в документі.

Скільки вихідних заберуть?

Якби документ був ухвалений раніше, то в 2021 році українці відпочивали б на три дні менше. Кількість перенесення робочих днів варіюється: наприклад, Великдень і Трійцю завжди святкують у неділю, отже, вихідний переноситься на понеділок. Інші свята відзначають без прив’язки до дня тижня: це може бути як вихідний, так і будній день.

Всього в Україні є 11 офіційних святкових вихідних. І це менше, ніж у багатьох країнах світу:

Аргентина – 19;

Колумбія – 18;

Японія – 16;

Гонконг – 16;

Таїланд – 15;

Росія – 14;

Малайзія – 14;

Литва – 13;

Італія – 12;

Іспанія – 12.

Чи вплине скасування перенесення вихідних на продуктивність?

Тут питання спірне. У комітеті Верховної Ради з питань соцполітики вважають, що вплине. Водночас опитані експерти менш оптимістично ставляться до нововведення. «Я не впевнена, що це дасть економічний ефект. Я абсолютно не впевнена, що це посприяє збільшенню продуктивності. Ба більше, я навіть не думаю, що цю ідею потрібно так активно обговорювати», – розповідає HR-експертка Тетяна Пашкіна.

«У нас дуже багато інших важливіших проблем: гендерна нерівність, сірий ринок тощо», – каже вона.

Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко зовсім впевнена, що на продуктивність праці таке нововведення ніяк не вплине. Мовляв, щоб збільшилася продуктивність, потрібно міняти ситуацію в економіці, структуру зайнятості.

«За три дні продуктивність праці ніяк не порушується. Людям потрібно відпочивати, повинні бути можливості кудись поїхати, зустрітися з рідними. Це не найбільше зло: два-три рази на рік перенести вихідні», – зазначила вона.

Крім того, назвати перенесення вихідних «радянською традицією» вкрай складно: робити так почали лише 2011 року і передусім через релігійні свята Великдень та Трійцю. «У Радянському Союзі взагалі не відзначали релігійні свята. А релігійні люди, які всю ніч були на всеношній, наступного дня все одно нормально працювати не будуть», – говорить вчений.

Документ також не підтримує Головне науково-експертне управління Верховної Ради. Там вважають, що у вихідні дні зазвичай зростає попит, зокрема туристичних і культурних послуг, що загалом позитивно впливає як на інтереси працівників, так і економіки країни.

Саме твердження, що продовження робочого тижня допомагає поліпшити продуктивність праці, неоднозначне. Наприклад, кілька років тому експерти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) заявили: робочий тиждень необхідно скоротити до 4 днів. Низка країн досі намагається впровадити нововведення і звітує про результати: продуктивність не губиться, а настрій співробітників поліпшується.

Таке нововведення підтримує і Міжнародна організація праці. Там підрахували: тривалість робочого дня і так скорочується. Ще 100 років тому люди працювали в середньому 3 тис. годин на рік. Це виходить приблизно по 13 годин на добу (за п’яти робочих днів на тиждень). Зараз у більшості розвинених країн нормою вважається 8-годинний робочий день.

З огляду на те, що законопроєкт зареєстрували відразу 15 нардепів від монобільшості, а головний автор документа – глава профільного комітету – цілком можливо, що вже незабаром ідею скоротити кількість вихідних підтримають у парламенті.

Про це йдеться на сайті КМУ.

Так, рішенням уряду, 2021 року було перенесено такі робочі дні:

вихідний день п’ятниці 8 січня переноситься на суботу 16 січня;

субота і неділя 1 і 2 травня переноситься на понеділок і вівторок 3 і 4 травня;

вихідний день неділі 9 травня переноситься на понеділок 10 травня;

вихідний день неділі 20 червня – на понеділок 21 червня;

вихідний день понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня;

вихідний день п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня.

вихідний день суботи 25 грудня – на понеділок 27 грудня.

Спеціальний режим роботи банків і їхніх установ у ці дні визначатиме Національний банк України.

Джерело: мер міста Руслан Марцінків у Facebook

Пряма мова Марцінківа: “Підприємці повинні працювати. Тому, згідно з рішенням виконавчого комітету, суботи та неділі до 30 листопада цього року є робочими днями на території Франківської ОТГ. Також звернулися до Кабміну щодо скасування карантину вихідного дня” та просимо правоохоронців не штрафувати підприємців, які працюватимуть!”.

Деталі: Він зазначив, що суботи та неділі будуть робочими для:

Суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе, тощо)

Торгівельно-розважальних центрів

Суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівельного та побутового обслуговування населення

Закладів культури та закладів, пов’язаних з культурою

Спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів

Ринків

Як передає Укрінформ, про це на брифінгу сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

“Захворюваність стрімко зростає. У зв’язку з цим ми вирішили посилювати карантинні обмеження. Розуміючи, що у нас окрім COVID-19 погані справи в економіці, повний локдаун, особливо для малого та середнього бізнесу, це буде важко, ми будемо пропонувати карантин вихідного дня. Це означає, що у вихідні дні — з 00 годин суботи до 00 понеділка — працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, ветеринарні аптеки, автозаправні станції, решта — ресторани, кафе або інші заклади харчування – виключно на виніс. Що стосується ТРЦ, інших магазинів, ми рекомендуємо, щоб вони були зачинені”, – сказав Степанов.

Також, за його словами, це стосується розважальних, масових заходів.

Міністр наголосив, що це робиться задля того, щоб розірвати ланцюг передачі хвороби від людини до людини та збити хвилю розповсюдження хвороби

Як повідомляв Укрінформ, станом на 9 листопада в Україні лабораторно підтверджено 8 678 нових випадків. За весь час пандемії в Україні захворіло 469 018 осіб.

Згідно з документом, на Різдво українці отримають додаткові вихідні та зможуть відпочити чотири дні поспіль – 7, 8, 9 і 10 січня. 8 січня, п’ятницю – пропонується перенести на 16 січня, суботу, передає РБК-Україна.

На Новий рік в Україні буде три вихідних дні поспіль – 1 січня, п’ятниця, і відповідно 2 і 3 січня, субота та неділя. На роботу українці вийдуть тільки 4 січня та 7 знову відправляться відпочивати.

На День Незалежності у 2021 році також вийдуть довгі вихідні – 21, 22, 23 і 24 серпня. Понеділок, 23 серпня, пропонується перенести на суботу, 28 серпня.

Ще одні додаткові вихідні українці у 2021 році отримають на День захисника України – він випадає на четвер, тому пропонується п’ятницю, 15 жовтня, перенести на суботу, 23 жовтня. Таким чином українці зможуть відпочити 14, 15, 16 і 17 жовтня.

Вихідні в березні 2020 доповнить ще одна святова дата, що є пов’язаною з Міжнародним жіночим днем.

У березні українці будуть працювати 21 день, а відпочивати – 10. Всього на суботу і неділю за календарем випаде дев’ять днів, але оскільки 8 березня – неділю, то понеділок, 9 числа, стане вихідним днем.

Загальна кількість календарних днів у березні: 31
Робочі дні: 21
Святкові і вихідні дні: 10
Державний свято: Міжнародний жіночий день, 8 березня

Оскільки 8 березня – це неділя, то передсвяткових, тобто коротких робочих днів, в українців не буде.

І хоча дискусії щодо “за” або “проти” скасування святкування “8 березня” в Україні тривають не перший рік, у 2020 році Міжнародний жіночий день залишається офіційним державним святом і вихідним днем.

Також, потрібно не забувати,що 2 березня починається Великий піст, який триватиме до 18 квітня. Цей піст у православних українців вважається найсуворішим, триває сім тижнів і закінчується в день Паски, яку в цьому році ми відсвяткуємо 19 квітня.

Всього в грудні буде два офіційних святкових дня. Це католицьке Різдво, яке буде відзначатися у Святвечір – 24 грудня, і Новий рік, який випадає на понеділок, 31 грудня.

Таким чином, в цьому грудні українці мають двічі вийти на роботу в суботу: 22 грудня – замість понеділка, 24 грудня, і 29 грудня – замість понеділка, 31 грудня.

Всього, згідно з рішенням Кабміну було рекомендовано перенести у 2018 році наступні робочі дні:

з нагоди святкування 8 березня Міжнародного жіночого дня – з п’ятниці, 9 березня, на суботу, 3 березня;
з нагоди святкування Дня праці – з понеділка, 30 квітня, на суботу, 5 травня;
з нагоди святкування Дня Конституції України – з п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня;
з нагоди святкування Різдва Христового – з понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня;
з нагоди святкування Нового року 31 грудня – на суботу 29 грудня.

Робочими днями будуть вважатися 22 дні, ще 9 – вихідні. 24 серпня Україна відзначає державне свято – День Незалежності, який випадає на п’ятницю. Таким чином, громадяни України будуть відпочивати з 24 по 26 серпня, повідомляє «112 Україна».

Крім цього, напередодні свята робочий день 23 серпня вважається передсвятковим і буде скорочений на 1 годину.

Саме стільки в календарі-2018 налічується субот і неділь, а також неробочих державних свят.

Експерти б’ють на сполох з приводу такої кількості вихідних днів.

«Багато що залежить від усвідомлення людьми того, що потрібно працювати, і працювати багато. Те, що у нас занадто багато, як для бідної країни, святкових днів, – це факт»,- констатував економіст Борис Кушнірук.

Що стосується «довгих вихідних», які виникають через перенесення робочих днів, якщо святкові дні випадають на середину тижня, на думку експертів, якраз і зроблено для підвищення продуктивності праці.

«Перенесення має сенс, наприклад, якщо свято випадає на четвер, оскільки велика ймовірність, що в уявленні більшості працівників і п’ятниця буде напіввихідним днем. Коли люди виходять на роботу всього на один день між двома вихідними, вони знаходяться в стані «а навіщо нам сьогодні працювати?». А перенесення робочого дня на іншу тиждень і об’єднання його з іншими робочими днями передбачає, що режим праці буде більш ефективним», – пояснив експерт.

Питання про кількість вихідних також активно обговорюють і законодавці. Однак, за словами економістів, підрахувати ефект для економіки практично неможливо.

У той же час, генеральний директор Директорату норм і стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України Юрій Кузовой стверджує, що за кількістю вихідних Україна знаходиться на середньому рівні серед інших європейських країн.

Саме стільки в календарі на поточний рік налічується субот, неділь і неробочих державних свят. Експерти б’ють на сполох через таку кількість неробочих днів.

Економіст Борис Кушнірук стверджує, що в Україні дуже багато вихідних, як для бідної країни.

“Багато що залежить від усвідомлення людьми того, що потрібно працювати, і працювати багато. Те, що у нас занадто багато, як для бідної країни, святкових днів, – це факт”, – підкреслив він.

Що стосується “довгих вихідних”, які утворюються через перенесення робочих днів (якщо святкові дні випадають на середину тижня), експерти вважають, що це якраз зроблено для підвищення продуктивності праці.

“Перенесення мають сенс. Наприклад, якщо свято випадає на четвер, то дуже велика ймовірність того, що в уявленні більшості працівників і п’ятниця буде майже вихідним днем. Коли люди виходять на роботу всього на один день між двома вихідними, вони знаходяться у стані “а навіщо нам сьогодні працювати?”. А перенесення робочого дня на інший тиждень і об’єднання його з іншими робочими днями передбачає, що режим праці буде більш ефективним”, – пояснив Кушнірук.

Утім питання про кількість вихідних також активно обговорюється і законодавцями, що винайти найкращий ефект для економіки.

Між тим, гендиректор Директорату норм і стандартів гідної праці Мінсоцполітики Юрій Кузовой вважає, що за кількістю вихідних днів Україна знаходиться на рівні серед інших країн.

“На державні та релігійні свята українці відпочивають 11 днів на рік. Цей показник приблизно, як у Європі. Якби від цих 11 днів залежав стан економіки країни, напевно, питання про скорочення кількості свят обговорювалося б серйозніше. Набагато більше на стан економіки впливає продуктивність праці та рівень продуктивності”, – запевняє він.

Згідно даним Держстату, у 2017 році ВВП України склало 2,982 млрд грн, або 70 210 на душу населення за 250 робочих днів (365-115=250). Проте експерти запевняють, що такі прогнозі не є корректними. В першу чергу через те, що деякі підприємства не зупиняються навіть у вихідні дні.

Також нагадуємо, що в Україні з’явився новий вихідний – Католицьке Різдво.

На українців очікують спочатку триденні, а потім чотириденні канікули на початку та наприкінці квітня відповідно.

Про це повідомила прес-служба Кабміну.

Оскільки цьогоріч Великдень припадає на 8 квітня, то українці отримають додатковий вихідний – 9 квітня. Таким чином вони відпочиватимуть від суботи до понеділка включно.

Окрім цього у квітні вихідним буде і 30 число (тобто понеділок), оскільки 1 травня (офіційний святковий день) випадає на вівторок. Згідно з рішенням Кабміну українці відпочиватимуть 4 дні поспіль – із суботи по вівторок включно. Однак 30 квітня потрібно буде відпрацьовувати у суботу 5 травня.

Нагадаємо, що раніше інформаційний портал “Знай.ua” попереджав про те, що на Великдень в Україні передбачається дощ зі снігом.

Інститут національної пам’яті підготував нову редакцію законопроекту “Про державні та інші свята, пам’ятні дати і скорботні дні”.

У ній враховали пропозиції, отримані впродовж місяця від громадян України, громадських об’єднань, партійних, профспілкових організацій та державних установ.

Всього впродовж місяця надійшло 672 звернення, пише Інститут національної пам’яті.

За результатами обговорення, документ доповнили новою категорією – “Міжнародні дні”.

Туди серед інших свят включили 8 березня – День боротьби за права жінок (день буде святковим, але не вихідним) та 1 травня – День праці (буде вихідним).

8 травня планують зробити вихідним, як День пам’яті та примирення. 9 травня буде святковим, але робочим днем.

“Оскільки українці не підтримали намір запровадити Шевченківський день (9 березня) і День сім’ї (друга п’ятниця вересня) як вихідні святкові, то цю пропозицію знято з календаря”, – повідомляє сайт інституту.

При цьому в законопроект за побажаннями громадян додали День Святої Трійці. За новою редакцією, другий день після Великодня та Трійці (понеділок) залишається вихідним.

До списку традиційних свят інститут пропонує додати Різдво Христове за григоріанським календарем (25 грудня). Однак день пропонують залишити робочим.

Вихідний хочуть не переносити на понеділок, якщо свято припаде на суботу або неділю (окрім Різдва за юліанським календарем, 7 січня).

День Державного Прапора України відзначатимуть 4 вересня (саме цього дня підняли синьо-жовтий прапор над будівлею Верховної Ради України у 1991 році).

Законопроектом також упорядкували скорботні дні, запропонувавши День пам’яті жертв політичних репресій перенести з третьої неділі травня на першу неділю листопада на вшанування жертв розстрілу 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох.

Тоді за вироками позасудових органів загинули понад 100 діячів української культури, науки, військових, священнослужителів – в’язнів Соловецького табору особливого призначення.

Усі пропозиції обговорили експерти, в тому числі і фахівці Реанімаційного пакету реформ та інших громадських організацій.

Інститут уже підготував нову редакцію проекту Закону України та відповідний пакет документів на подання для погодження Міністром культури України, згідно із Регламентом Кабінету Міністрів України.