Численні випадки “бусифікації” українців на вулицях, фактичне викрадення людей остаточно зіпсувало репутацію військкоматів. Скандали не залишили владі іншого вибору, окрім як замислитися над ліквідацією структури. У зв’язку з цим у Верховній Раді кілька днів всерйоз обговорюють ідею розпуску ТЦК і передання мобілізаційних повноважень ЦНАПам і рекрутинговим центрам ЗСУ.

Українські нардепи говорили, що відправлення чинних працівників ТЦК в армію на посилення бойових частин ЗСУ — найкращий варіант вирішення проблеми. За словами депутатки Юлії Яцик, з воєнкомів можна створити щонайменше десять бригад. З адміністративними функціями військового обліку цілком впораються ЦНАПи та численні інструменти диджиталізації: “Дія”, “Армія+”, “Резерв+” і реєстр “Оберіг”.

Чисельність бригади ЗСУ може доходити до 8 000 військовослужбовців. Відповідно, ЗСУ отримають додатково 80 000 бійців, якщо мобілізувати воєнкомів. Озвучені вищим командуванням плани мобілізувати ще 160 000 осіб для відсічі російській агресії вже не здаються настільки нереальними.

За відомостями нардепа Мар’яни Безуглої, у ТЦК і рекрутингових центрах працюють до 100 тисяч осіб. Щонайменше 50 тисяч військовослужбовців ТЦК могли б поповнити бойові підрозділи. На доказ неефективної роботи ТЦК вона навела враження людей, які законно хотіли оформити відстрочку від призову. Виявилося, що зробити це практично неможливо.

“Потрапити в ТЦК із заявою на відстрочку — неабияка проблема. Вільних QR-кодів постійно немає, охорона не пропускає просто так. Під воротами стоїть натовп чоловіків, охочих отримати відстрочку. Вони ведуть неофіційні списки черги із сотнями людей. Отримати відстрочку за законним порядком практично неможливо: постой у черзі, спробуй потрапити всередину, а потім, всупереч закону, тебе направлять на ВЛК. Після цього чекай не 7 днів, а цілий місяць довідки. Ширяться переконливі чутки, що комфортне проходження цього шляху коштує 2 000 доларів”, — описує вона процес роботи організації.

Військовозобов’язаний, за її словами, очікував на запуск цифрової відстрочки і 9 листопада скористався новою послугою в застосунку “Резерв+”. Бажаного він домігся до кінця доби.

Хвиля захисту ТЦК: начальство прикриває своїх
Після заяв депутатів про можливий розпуск ТЦК представники військового крила стали публічно захищати їх. У Міністерстві оборони спростували дані про роздутий штат українських військкоматів. Як говорив речник Міноборони Дмитро Лазуткін, у ТЦК працює лише 36 000 осіб, серед яких майже 7 000 — цивільні та ще 18 500 осіб — обмежено придатні, які пройшли війну.

Начальник зі зв’язків із громадськістю Полтавського ТЦК Роман Істомін згодом сказав, що в ТЦК взагалі працюють переважно цивільні. Створити бойові частини з них не вийде, можна розраховувати виключно на будівельні бригади. Водночас заступник начальника ТЦК Київської області Андрій Примаченко 6 листопада заявив, що 99% співробітників ТЦК мають бойовий досвід.

“Ті, хто думає, що в ТЦК працюють військовослужбовці, які не проходили військову службу, це оманлива і фейкова інформація. За останні півтора року оновився майже весь склад ТЦК. З бойових частин переведено особовий склад, який має обмеження за станом здоров’я”, — сказав він.

За особистими спостереженнями члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, у низці ТЦК Києва та області цивільні працюють бухгалтерами, юристами та діловодами, причому більшість із них — жінки не у військовій формі.

Нардеп у спілкуванні з Фокусом розповів, як у працівника ТЦК стався нервовий зрив після спілкування з військовозобов’язаними. Очевидно, він повернувся з гарячої точки і має контузію, але його розподілили на службу у військкомат.

“Чи всі місця в українських ТЦК зайняті фронтовиками? Чесно, не буду тут говорити. Я особисто бачив людей із пораненнями та навіть ампутаціями. Перед популістичними заявами про розформування військкоматів варто вивчити предмет розмови”, — каже депутат.

Що робити з “вуличними бійцями” ТЦК?
Люди у військовій формі та масках, які діють на вулицях, — це здебільшого службовці в ротах охорони ТЦК і члени добровольчих формувань територіальних громад (ДФТО). Їхні вчинки, за словами Олександра Федієнка, часто викликають питання. Карати їх потрібно згідно з нормами кримінального кодексу, а не відправленням на фронт, щоб не демотивувати решту українців.

“Якщо людина в масці, без відзнак обмежує рух людини — це злочинець. Неможливо одразу визначити, хто ховається під маскою. Може член ворожої ДРГ прорвався. Коли люди в камуфляжі та масках діють разом із поліцією, то варто наголосити, що тільки поліцейський у межах законодавства може проводити затримання”, — зауважує депутат.

Механізм мобілізації має залишатися під час повномасштабної війни. Функції ТЦК, як стверджує Федієнко, вимушено передоручать новій структурі в разі розформування. ЦНАПи з військовими завданнями точно не впораються, а рекрутингові центри треба розширювати з обов’язковою умовою непорушення правил роботи.

“Непоодинокі випадки, коли людина рекрутується в ЗСУ на певну посаду, опиняється в навчальному центрі і потім її переводять в іншу бригаду. Я розумію вказівку в пріоритеті відбору в ДШВ [десантно-штурмові війська], але в підсумку з операторів дронів роблять кулеметників. Порушено екосистему рекрутингу, через що в суспільстві сформувалася недовіра до служби в ЗСУ”, — пояснює Федієнко.

З “бусифікаторів” — в інструктори
Розформування всіх ТЦК може відповідати запитам суспільства, але виявитися неефективним. Військкоми, які вчинили кримінальні та корупційні злочини, не понесуть покарань. Президент України Володимир Зеленський у серпні 2023 року вирішив звільнити всіх обласних воєнкомів у межах боротьби з корупцією і продажем звільнень від призову до ЗСУ, але результати не справдилися, вважає старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери” Ростислав Кравець.

“Раджу Міноборони провести аудит і всіх винних притягнути до відповідальності. В Україні з 2017 року діє закон про запуск єдиного реєстру призовників і військовозобов’язаних, але чому працівники ТЦК його не вели? Зараз вони перекладають відповідальність за це на громадян України. Усі виписані штрафи нехай оплатять зі своєї кишені”, — ділиться думкою юрист.

Реформа ТЦК, на його переконання, передбачає відправлення на фронт людей у масках і військовій формі, які ходять вулицями і перевищують повноваження. Якщо вони пройшли війну, можна відправити інструкторами до бойових частин, попри їхній стан здоров’я. Обмінюватися досвідом із військовослужбовцями буде корисніше, ніж займатися “бусифікацією”.

“Кажуть, що в них немає здоров’я, але вони так швидко бігають. Давайте повторно відправимо їх на ВЛК, де їх визнають усіх придатними, як це роблять із цивільними. Більша частина виявиться придатною до служби та участі в боях”, — міркує він у бесіді з Фокусом.

Службовці в ротах охорони потрапляють під кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини.

“На якій підставі вони стоять на блокпостах або перекривають дороги, якщо вони повинні ТЦК охороняти? Наведення порядку одразу поліпшить процес мобілізації до ЗСУ”, — каже адвокат.

Окреме покарання стосується працівників цивільних у ТЦК. Їм може загрожувати штраф за статтею 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення за незаконне носіння військової форми.

Нагадаємо, у Печерському районному ТЦК застрелився співробітник відділу кадрів. Чоловік вистрілив собі в голову з пістолета “Макарова”, лікарі його не врятували.

В Україні нещодавно засудили жителя села Кравченки Полтавської області, який відмовився від мобілізації через температуру та перелом ребер. Чоловік утримує неповнолітню дитину, але після проходження медогляду був визнаний придатним до служби.

У Ширяєвому Одеської області нещодавно поховали Бориса Глушака, який з дитинства працював на місцевому ринку. У чоловіка була затримка психічного розвитку, епілепсія та схильність до алкоголізму, пише УНІАН. Раніше його знали тільки у рідному селищі, а тепер – вся країна. Адже Боря помер, як би грубо це не звучало, не під прилавком на базарі, а у військовій частині – внаслідок епілептичного нападу, який стався одразу після призову.

Мабуть, якби його військова служба була довшою, він би отримав позивний “Позитивчик” – саме так за веселий характер та безвідмовність називали його односельці. Але цього не відбулося, і тепер у його смерті люди звинувачують співробітників військкомату та медиків. Адже про “особливості” Бориса знали всі місцеві жителі, включаючи лікарів.

За інформацією Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Глушак помер після нападу епілепсії у перший же день служби – пізно ввечері 1 серпня, у військовій частині.

У зв’язку з цим правоохоронці почали розслідувати його загибель як навмисне вбивство. Також на предмет можливого недбалого ставлення до військової служби перевіряють посадових осіб Березівського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) Одеської області та працівників медичної служби військової частини. Крім цього, розслідується законність призову чоловіка до армії.

Не бачив на праве око і заїкався

Як розповіла УНІАН матір померлого – Валентина, Борис офіційного статусу людини з інвалідністю не мав, але з 11-річного віку перебував на диспансерному обліку з діагнозом “затримка психічного розвитку”. Вистачало й інших проблем зі здоров’ям. Коли Борі було три роки, діти штовхнули його у багаття: результат – опік обох ніжок. Після пережитого шоку та болю хлопчик почав сильно заїкатися – дефект так і залишився на все життя. Потім, вже підлітком, він впав з велосипеда та сильно вдарився головою. Після цієї травми лікувався у неврологічному відділенні, але наслідки залишилися назавжди – праве око практично не бачило.

Через заїкання Борис дуже засмучувався, до школи ходив з небажанням, зате з радістю бігав на ринок.

“На нашому базарі Борька з’явився десь 10-річним хлопчиськом. З того часу там і працював: допомагав торгувати, грузив ящики, підносив товар. Ще сапав городи, робив нехитрий ремонт, реанімував старі кнопкові телефони, магнітофони. При цьому, попри нелегке життя, залишався добрим, привітним і ніколи нічого не крав”, – розповіла УНІАН одна із жительок Ширяєвого.

Так склалося, що Борьку знало все селище. Маленький, на вигляд непоказний, але життєрадісний хлопчина став місцевим улюбленцем. Кажуть, на ринку його дуже любили, а він обожнював дітей та тварин. Міг усі гроші, які заробив за день, витратити на м’ясо для зграї собак, або спустити на пиво знайомим.

“На жаль, він випивав. А потім почалася епілепсія. Перший напад був років шість тому… А одного разу в Одесі він знепритомнів просто на вулиці. Люди побачили, викликали невідкладну допомогу, яка відвезла його до психіатричної лікарні. Там ми Борю знайшли за кілька днів. Виявилося, у нього сильне алкогольне отруєння…”, – розповіла мати Бориса.

За її словами, напади повторювалися неодноразово: на вулиці, на ринку, на автостанції. Так, цьогоріч у лютому він знову потрапив до лікарні – з непритомного стану його виводили 13 годин. За словами матері, після цього випадку хлопець довго не пив, а потім знову зірвався.

Був патріотом і хотів служити

Варто зазначити, що Борис був патріотом України. Хотів сам служити – та з 2014 року кілька разів звертався до місцевого військкомату, звідки його відправляли додому, як то кажуть, від гріха подалі. Цю інформацію УНІАН підтвердили кілька людей.

“Так, Боря випивав, але не крав, не жебракував, а чесно заробляв копійку на життя. Справді, просився до армії, але попередній військком йому відмовив через непридатність до служби. У нашого “Позитивчика” були проблеми зі здоров’ям і, щоб це побачити, не треба бути медиком… Він завжди був безвідмовним. Можливо, його безвідмовністю і скористалися, забравши служити прямо з робочого місця…”, – стверджує місцева жителька Валентина Галушина.

Борис Глушак після одного з приступів епілепсії / фото надане Павлом Паламарчуком

Як зазначає мати хлопця, вона має ще чотирьох синів, але й уявити не могла, що під мобілізацію потрапить саме Борис. За її даними, представники військкомату приїхали на ринок цілеспрямовано – саме за ним. Очевидці одразу про все повідомили їй телефоном, і вона кинулася у військкомат – дісталася хвилин за п’ять велосипедом.

“Всередину мене не пустили. Сказали, мовляв, повезли сина до поліклініки. Я туди, але й там його не знайшла. Оббігала всі коридори. Порожньо! Ні відвідувачів, ні лікарів, ні санітарок… Повернулась у військкомат, а мені кажуть, мовляв, уже хвилин двадцять як твого Борю відправили до частини”, – розповіла пані Глушак.

Вона стверджує, що забрали Бориса навіть без паспорта (!), який хлопець десь загубив раніше – у нього була лише стара ксерокопія документа. Також, за словами Валентини, медкомісія тривала не більше 20 хвилин, а обстеження включало лише аналіз крові та флюорографію. За всіх профільних фахівців розписалася одна людина – керівник військово-лікарської комісії (ВЛК) при ТЦК. Саме ця особа підписала смертний вирок Борі.

Вже вранці наступного дня, 1 серпня, матері повідомили, що у Бориса стався епілептичний напад. Сказали, мовляв, йому надали допомогу та планують відправити додому. Але ввечері “Позитивчик” помер, згідно зі свідоцтвом про смерть, – від “неуточненого набряку головного мозку”.

Місцеві розповідають, що попрощатися з Борисом прийшла сила-силенна людей. Особливо було багато дітей, яких він обожнював.

“Ніхто навіть уявити не міг, що Борькіна смерть так на нас вплине, ми наче осиротіли. Ринок здається мертвим…”, – кажуть люди.

Після того, що сталося, жителі селища розлютилися і вимагають притягнути винних до відповідальності. За словами ширяївців, бізнесмен у погонах, який приблизно півроку очолює місцевий військкомат, раніше був начальником однієї з виправних колоній в Одесі. Кажуть, цей чоловік – жорсткий, з амбіціями, і люди його побоюються.

“Багато заляканих – про те, що відбувається всередині військкомату, вже ходять легенди… Був у нас один хлопець, який народився хворим, увесь час з мамою ходив – як велике теля, так йому вручили повістку, пригрозили, мовляв, треба прийти у військкомат, а він від страху… повісився”, – каже мати Бориса.

(Не)добровільна згода

Про подробиці мобілізації Глушака розповів громадський активіст Павло Паламарчук: “Ще можна повірити, що про здоров’я Бориса міг не знати відносно новий очільник військкому, але його підлеглі точно були в курсі. Як і керівник військово-лікувальної комісії при ТЦК і СП – той же лікар-психіатр, який визнав придатним до військової служби людину із затримкою психічного розвитку, яка зловживає алкоголем і страждає від епілепсії! Зазначу, що менше ніж за три роки через напади епілепсії Глушаку швидку допомогу викликали шість разів, і лікар-психіатр у маленькому селищі про це не знала?!”.

Він зазначає, що “прискорена мобілізація” пройшла за сприяння військкома, а Глушаком займався особисто начальник мобілізаційного відділу. За даними джерел активіста, придатність до військової служби Глушака, окрім керівника ВЛК – психіатра центральної районної лікарні, “встановлювали” дві медсестри. Потім хлопця відвезли до Березівського районного ТЦК, де нібито змусили підписати заяву про добровільну згоду на військову службу.

“Підпис Бориса Глушака справді є, але люди з такими проблемами зі здоров’ям не в змозі адекватно оцінювати свої вчинки. Не можу уявити, як, зокрема, лікарі могли не помітити, що перед ними хвора людина”, – констатує активіст.

За його інформацією, голова ВЛК вже доповіла своєму керівництву, що Глушак на диспансерному обліку нібито ніколи не перебував, на стан здоров’я не скаржився, на алкоголізм не страждав і на всіх паперах стоїть його підпис – про добровільну згоду на військову службу.

Про смерть Бориса рідні розповіли ширяївцям, які зараз перебувають на передовій. Військові зв’язалися з кореспондентом УНІАН та підтвердили, що знали хлопця з дитинства. Він відрізнявся, за їх словами, “дитячим розумом” і мріяв стати танкістом.

“Нам незрозуміла адекватність лікарів, які визнали нашого Борьку здоровим. Вони не розуміють, що така людина у бою може неправильно оцінити ситуацію та “на емоціях” повернути зброю проти своїх?! Хто тоді за це відповість?!”, – обурені військовослужбовці.

Як зазначає Паламарчук, кримінальні провадження щодо смерті Глушака стосуються його як мобілізованого. Зокрема розслідується, чи було надано адекватну допомогу у військовій частині (після епілептичного нападу), чи коректні дії місцевого центру комплектування тощо. Але жодна з цих справ не стосується лікарів ВЛК, які, як вважає активіст, винні не менше за співробітників військкомату.

Непридатні до служби призовники як товар

Кореспондент УНІАН запитав у захисників України, які приїхали до Одеси у коротку відпустку й прогулювались узбережжям у районі пляжу Аркадія – неподалік дорогих розважальних закладів, що вони думають про призовну кампанію.

“Ми просто шоковані – вишукано одягнені, здорові, накачані “бугаї” скачуть на дискотеці, курять кальяни, б’ють один одному морди, п’ють та іржуть… Наче війни в Україні немає… І, хотілося б знати, а де ТЦКшники? Чому тут нікого “не пакують”, не вручають повістки, не відвозять у військкомат? Тут тільки з тих, що релаксують, можна сформувати батальйон, а з охоронців закладів – десантно-штурмову роту”, – каже боєць Олександр.

Його товариш Андрій теж з передової, він родом з невеликого селища в Одеській області. Каже, що у селах молодих чоловіків майже не лишилося, бо має місце незбалансований призов.

“Ось, наприклад, із Ширяєва, в якому проживає кілька тисяч людей, потрібно (за планом) призвати трьох осіб, а з Пересипського району Одеси, де 200 тисяч жителів – п’ятьох. Дисбаланс – очевидний, але саме це і відбувається… При цьому, “батальйон Монако” – депутати, їхні діти, ряд чиновників, просто “багатенькі Буратіно” почуваються дуже спокійно, бо відкупилися. Але план воєнкому треба виконувати – ось замість одного з тих, хто відкупився, Борис і потрапив під мобілізацію”, – вважає Андрій.

Звісно, тил теж має працювати. І для необхідних в інфраструктурі, промисловості, фермерських господарствах тощо фахівців існує бронь. Однак, як зазначає Паламарчук, в Аркадії відпочивають аж ніяк не необхідні місту та країні грамотні фахівці.

За даними активіста, у курортній зоні Одеси, зокрема, у певних розважальних закладах, представники ТЦК не з’являються тому, що, крім ризику зустрітися з “небожителями” від влади чи великими комерсантами, є інформація про нібито “частку” в одеському розважальному бізнесі одного з військкомів.

“Йдеться про заарештованого нещодавно воєнкома Євгена Борисова – неофіційного співвласника одного з найпопулярніших клубів…”, – зазначає Паламарчук.

Якщо хтось забув – Борисов – це саме той воєнком, який “намобілізував” собі, за даними слідства, сотні мільйонів і придбав віллу в Іспанії під час війни.

Отже, за інформацією Паламарчука, окремі представники ТЦК за гроші видають чоловікам документи про непридатність до військової служби, що часто не підтверджується первинними медичними документами. Також вони беруть гроші з власників спортивних та розважальних закладів, щоб ті могли спокійно працювати і не боятися вручення повісток їхнім клієнтам.

“Потім, щоб виконати план по мобілізації, гребуть таких як Борис. Саме це викликає обурення у людей”, – наголошує Паламарчук.

Тобто, щоб придатний до служби багатій міг відпочивати і не служити, на його місце до лав ЗСУ “продають”, немов безправну худобу, бідного і хворого, який під призов не мав би підлягати.

Паламарчук розповідає про численні приклади несправедливої мобілізації. Зокрема, про чоловіка без щелепи, який не встиг завершити протезування, хлопця з нирковою недостатністю, що живе на діалізі, хворого на рак, якого “зняли” з маршрутки дорогою до онкологічного диспансеру…

Після “одеських скандалів” у військкоматах країни почалися тотальні перевірки, стало відомо про кричущі порушення ще в кількох регіонах, а саме – про нечуване хабарництво співробітників ТЦК, які неймовірно збагатилися під час війни. Президент України Володимир Зеленський заявив про відкриття понад сотні кримінальних проваджень щодо посадових осіб ТКЦ. Він ухвалив рішення про усунення з посад усіх обласних військкомів. Також глава держави анонсував засідання РНБО щодо діяльності військово-лікарських комісій та пообіцяв результати. А чи будуть вони? Подивимось.

В Івано-Франківській області в медичних закладах тимчасово припиняють планові госпіталізації військовозобов’язаних без погодження з територіальним центром комплектування. В разі термінової госпіталізації придатних до служби чоловіків медики повинні повідомити про це військкомати.

Про це повідомив начальник Коломийської РВА Любомир Глушков у Facebook із посиланням на рішення Ради оборони Івано-Франківської області.

Рішення про припинення планової госпіталізації чоловіків віком від 18 до 59 років ухвалила Рада оборони Івано-Франківської області. Керівник Коломийської РВА також наголосив, що всі чоловіки повинні негайно прибути до військкоматів, щоб стати на військовий облік.

“Враховуючи ситуацію правового режиму воєнного стану, невідкладно підготувати і донести до закладів охорони здоров’я Івано-Франківської області своє рішення щодо тимчасового припинення планових госпіталізацій військовозобов’язаних пацієнтів без погодження з ТЦК”, – сказав Глушков.

Відтак заклади охорони здоров’я повинні інформувати військкомати про госпіталізацію чоловіків віком 18-59 років у разі надання їм невідкладної допомоги. Також поліція на блокпостах перевірятиме документи в осіб, а якщо їх не буде, то правоохоронці мають право таких людей затримати, щоб встановити особу.

Нагадаємо, в Івано-Франківську всім військовозобов’язаним дали 10 днів, щоб прибути до ТЦК. Згодом там пояснили, що основна мета цього наказу – це повторне оповіщення військовозобов’язаних області для їх подальшої явки до ТЦК у встановлений термін, тобто протягом 10 днів, для уточнення їхніх військово-облікових даних.

Зазначимо, до кінця серпня 2023 року подовжено воєнний стан та загальну мобілізацію. Уповноважені особи можуть вручати повістки в громадських місцях та адресно всім військовозобов’язаним чоловікам для уточнення даних та для мобілізації.