Про це повідомляється на офіційному порталі ВР.
Закон передбачає гарантії правильного нарахування споживачам житлово-комунальних послуг – вартості поставки природного газу, води, електричної, теплової енергії. Законопроект пропонує:
скасувати нарахування пені в разі несвоєчасної оплати квартплати
ввести мораторій на примусове виселення з житла, примусове стягнення житла, припинення або призупинення надання житлово-комунальних послуг
Крім того, в документі зазначено, що споживачі можуть розраховувати на компенсацію в десятикратному розмірі суми платежу, якщо в судовому або позасудовому порядку доведуть, що вартість, зазначена в отриманих ними розрахункових документах, завищена, нарахована з порушенням умов договору або закону.
«За висновками комітету, цей проект закону не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції», – йдеться в повідомленні.
]]>
“Я не захищаю тих, хто чинить насильство в сім’ї, але можливість виганяти людину з дому, якщо йому більше ніде жити, чи ні грошей на орендоване житло, може привести до зловживань, хоч і не частим”, – прокоментував ситуацію старший партнер адвокатської компанії Кравець та Партнери Ростислав Кравець.
І зазначив, що закон окремо вказує, що пріоритет мають інтереси потерпілої сторони. Ці інтереси може захистити або поліція, або суд. Однак в разі недобрих намірів потерпілої сторони є ризики, що її кривдника позбавлять взагалі можливості розпоряджатися спільним майном (будинком, автомобілем).
Що написано в законі
Новий закон Про запобігання та протидію домашньому насильству (№ 2229-VIII) діє з 7 січня 2018 року. Він спрямований на адаптацію українського законодавства до європейських стандартів і передбачає комплексний підхід до боротьби з домашнім насильством.
Серед іншого, вводяться нові запобіжного заходу і захисні інструменти, а саме: термінове і обмежувальне забороняють приписи щодо кривдника.
Термінове забороняє припис виноситься співробітниками Нацполіціі, якщо є безпосередня загроза життю або здоров’ю потерпілого. Воно спрямоване на негайне припинення побоїв, усунення небезпеки для життя і здоров’я потерпілого, недопущення подальшого застосування сили і нових рукоприкладств.
Це як у випадку, коли змінюють замки на двері. Формально людина має право потрапити до себе додому, а по факту – немає
Як повідомили в юридичній фірмі Астерс, такий припис виноситься як за власною ініціативою поліцейських (за результатами оцінки ризиків) або за заявою особи, яка постраждала.
За інформацією керуючого партнера Астерс Олексія Дідковського і юриста Ольги Лепіхін, цим документом розбушувався члена сім’ї можуть змусити покинути будинок, в якому він жив з потерпілим. Заборонити не тільки там жити, але навіть переступати поріг оселі, а також контактувати з потерпілим.
Якщо обидва учасники конфлікту спільно проживають в одному приміщенні, то терміновим забороненим приписом можуть бути обмежені права агресора перебувати в цьому будинку, незалежно від їх майнових прав на житло.
Якщо ж забіяка відмовляється добровільно покинути загальні квадратні метри, то його можуть виселити примусово.
“Тимчасові приписи видає Нацполіція терміном до 10 днів або до моменту, поки судом не буде визначено інший запобіжний обмеження знаходження кривдника разом з потерпілою особою в одному приміщенні”, – уточнив Ростислав Кравець.
Особа, щодо якої винесено термінове забороняє припис, може оскаржити це рішення в суді.
І, до речі, потерпіла сторона може відразу звернутися не в поліцію, а в суд з вимогою видати обмежувальне припис для кривдника в порядку окремого провадження. Мало того, заява може подати представник потерпілої сторони (наприклад, родич).
Якщо мова йде про безпеку дитини, то це можуть бути як батьки, так і бабусі-дідусі, а також органи опіки.
Обмежувальне припис видається судом на строк від одного до шести місяців і може бути пролонговано судом ще на півроку. Тобто, формально можна домогтися застосування на рік не тільки заборони перебувати в будинку або квартирі, а й “усунення перешкод” в користуванні спільним майном.
Небезпечні наслідки
Потерпілий також наділений правом вимагати від агресора компенсації його витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке він знімає (або знімав), щоб уникнути домашнього насильства, а також періодичних витрат, пов’язаних з утриманням цього житла.
“При цьому нікого не цікавить, де буде жити особа, якій заборонено з’являтися в будинку. Найчастіше буває складно визначити, хто винен і що відбулося насправді “, – зауважив Кравець.
Наприклад, батьки побилися або б’ють дитини. Тоді чадо можуть навіть забрати в іншу сім’ю або передати органам опіки, а батько чи мати (хто бив дитину) заборонити перебувати в одному приміщенні з ним.
Далі суд повинен вирішити питання про притягнення до відповідальності кривдника: або до адміністративної, або кримінальної. Наприклад, можуть призначити 15 діб арешту. Але після цього забіяки можуть повернутися назад.
“При цьому не виключені зловживання. Скажімо, є можливість постійно (кожен раз виписуючи нове термінове розпорядження) забороняти з’являтися в будинку або користуватися майном. Це можливо за змовою зі співробітниками місцевої поліції (особливо, якщо хтось із родичів потерпілого там працює) “, – припустив Кравець.
Закон передбачає, що такі приписи можна оскаржити в суді. Але це все займає час, тим більше зараз, коли в рамках судової реформи, суд може знаходиться за 200 км від місця події. Це все ускладнює оспаріваніе.Тем більше, коли мова йде про 10 днів.
Зрозуміло, формально заволодіти майном не вийде, так як це все оформляється через нотаріуса. Але фактично потерпіла сторона може тероризувати кривдника, домагаючись того, щоб він врешті-решт пішов з дому.
“Це як у випадку, коли змінюють замки на двері. Формально людина має право потрапити до себе додому, а по факту – немає “, – пояснив адвокат.
]]>