Про це пише mind з посиланням на The Moscow Times.

За даними Мінфіну, тільки за відкритими статтями у розділі «національна оборона рф» бюджет витратив 789,8 млрд рублів станом на 15 травня. До цієї суми потрібно додати ще секретні витрати. 3 трлн рублів, з яких 80% (2,4 трлн рублів) дістається військовим, зазначає Клюге.

Таким чином, у середньому щомісяця бойових дій обходиться бюджету приблизно 720 млрд рублів – $5,7 млрд.

Це два річні бюджети багатих регіонів, таких як Ямало-Ненецький або Ханти-Манійський автономні округи. Або 8 річних бюджетів бідних суб’єктів, таких як Брянська або Володимирська області.

Щодня військова машина «з’їдає» близько 30 млрд рублів – суму, яку можна порівняти з тією, що найбідніші регіони збирають у бюджет за рік. Наприклад, доходи Єврейської автономної області в 2023 році закладені на рівні 19,3 млрд рублів, Калмикії – 24,9 млрд рублів, Інгушетії – 35,9 млрд рублів.

За даними Мінфіну рф, за січень–квітень надходження до бюджету податків від нафти та газу зменшилися вдвічі, сукупні доходи впали на 22%, а дефіцит сягнув 3,4 трлн рублів, перевищивши план на весь рік.

Про це глава Кабміну розповів у своєму Telegram-каналі.

За його словами, на сферу безпеки у 2023 році буде виділено понад 1 трлн гривень. Інші основні статті видатків – це пенсії, медицина та освіта.

“Вже зараз працюємо над трьома напрямками для фінансування дефіциту бюджету, який становитиме 38 млрд доларів. Ведемо переговори з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про програму макрофінансової допомоги на 18 млрд євро. Аналогічні суми плануємо залучити від програм зі США та МВФ”, – додав прем’єр-міністр.

Наближається 1 вересня, і залишається зовсім небагато часу, щоб підготувати школярів до нового навчального року. У 2020 році на гаманець батьків ще більший тиск надасть пандемія коронавірусу і пов’язані з нею нові правила в школах. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Школа в епоху коронавірусу

В уряді пообіцяли “нормальний” навчальний рік з 1 вересня: українські школярі повернуться за парти у всіх регіонах, окрім червоних зон, де передбачене дистанційне навчання до поліпшення епідеміологічної ситуації.

Вчитися з дому також будуть ті діти, у класі яких знайдуть інфікованого: їх відправлять на двотижневу самоізоляцію.

Обидва варіанти навчання обернуться додатковими витратами для батьків: деякі школи вже збирають гроші на маски, антисептики й інші приналежності, хоча цим повинна забезпечити місцева влада.

Дистанційне навчання також може обійтися в копієчку, оскільки дитині знадобиться комп’ютер, ноутбук або планшет з якісним інтернетом, що особливо проблемно для сімей, які проживають в селах.

Більш докладно про особливості навчального року 2020/2021 в матеріалі Нові правила для школи: чи можливо їх виконати.

Список необхідних речей і їхня вартість

Канцелярські товари. Список повинен дати класний керівник, але в середньому він виглядає так:

Зошит на 12 аркушів – 3 гривні мінімальна / 186 гривень середня

Обкладинки для зошитів – 2 гривні / 4,5 гривні

Щоденник – 23 гривні / 123 гривні

Ручки кулькові – 1 гривня / 6 гривень

Простий олівець – 2 гривні / 12 гривень

Пенал – 18 гривень / 269 гривень

Лінійка дерев’яна – 2 гривні / 39 гривень

Точилка – 2 гривні / 99 гривень

Ластик – 2 гривні / 40 гривень

Альбом для малювання, 24 листи – 15 гривень / 67 гривень

Фарби акварельні – 15 гривень / 143 гривні

Набір кистей – 20 гривень / 64 гривні

Набір кольорових олівців – 20 гривень / 62 гривні

Кольоровий папір – 13 гривень / 36 гривень

Ланч-бокс – 29 гривень / 350 гривень

Термос – 72 гривні / 369 гривень

Вологі серветки, упаковка – 10 гривень / 49 гривень

Антисептик – 25 гривень / 69 гривень

Рюкзак або портфель – 120 гривень / 920 гривень.

Діловий костюм. Шкільну форму скасували в минулому році, але більшість шкіл вимагають одягатися в строгому стилі.

Форма для фізкультури: спортивний костюм і кросівки або кеди.

Взуття на осінь і зиму, а так само змінне взуття на брудну і холодну погоду.

Колготи осінні, колготи зимові.

Шкарпетки.

Шпильки і банти.

Якщо внутрішні правила школи дозволяють, то дитина може віддати перевагу ходити в кросівках на всі заняття, а не тільки на фізкультуру, дотримуючись останніх модних трендів.

На кожну пару дитячого взуття доведеться витратити близько тисячі гривень, підліткового – 1,5 тисячі гривень. Є і більш низькі ціни, але якість може підвести.

Що стосується одягу, то у великі міста України вже прийшли міжнародні мережеві магазини, які пропонують ціни на різний бюджет.

На що варто звернути увагу при виборі рюкзака:

1. Спинка: жорстка, краще ортопедична; щільно прилягає до спини; дно впирається в поперек.

2. Матеріал: щільна водостійка тканина.

3. Лямки: широкі регульовані ремені для правильного розподілу навантаження.

4. Дно: щільне, можливо, прогумоване для підтримки форми.

5. У нього повинно вміститися не тільки шкільне приладдя, але ще і перекус, пляшка з водою, серветки та інші предмети гігієни.

Обійдеться такий рюкзак в середньому в 1,5 тисячі гривень. Але це внесок в здоров’я дитини.

Джерело: дослідження руху “Чесно”

Деталі: ТОП-20 українських сторінок витратили на рекламу за 7 місяців 318 тисяч доларів, або понад чверть усіх коштів, витрачених на політичну та соціальну рекламу в українському сегменті соцмережі.

Загалом же політичну й соціальну рекламу в цей період поширювали майже 1400 сторінок.Лідер за витратами – п’ятий президент Петро Порошенко, який витратив на рекламу 52,8 тисячі доларів.

Друга сторінка за рекламою – програма “Шустер LIVE” з витратами в розмірі 39,4 тисячі доларів. Вона рекламує гостей ефіру або самого Савіка Шустера.

На третьому місці за витратами із сумою понад 20 тисяч доларів – Микола Тищенко, який вважався потенційним кандидатом на посаду мера Києва, доки партія офіційно не затвердила кандидаткою Ірину Верещук.

Далі, за витратами, йдуть сторінки “Партії Шарія”, “Городок” (сторінка, що піарить партію “Пропозиція”), експрем’єра Володимира Гройсмана, ресурсу “Обозреватель”, Віталій Нестор (керівник київського осередку “Батьківщини”), нардепа Антона Яценка.

Серед політичних партій найбільше на рекламу у Facebook витратила Українська галицька партія – 23,1 тисячі доларів з 5 партійних сторінок.

Далі, з 20 тисячами доларів, витраченими на рекламу в соцмережі, йде “Партія Шарія” (4 сторінки), на третьому місці – “Європейська солідарність” (27 сторінок).

На четвертому місці “Слуга народу”, яка заплатила за рекламу понад 15 тисяч доларів (11 сторінок).

Партія “Голос”, яка наразі витратила 7,2 тисячі доларів, опинилася на п’ятому місці.

Про це повідомляє RadioZet, посилаючись на останнє дослідження агенції з працевлаштування Personnel Service.

Більшість українців працює фізично, кожен третій на польському ринку праці отримує на руки 3 тисячі злотих (близько 22 тис. грн). З податками це більше 4 тисячі злотих.

Лише 3% опитаних вказали, що отримують польську «мінімалку» — тобто, 2600 злотих (19 128 грн).

Крім того, часто українські працівники можуть розраховувати на безкоштовне житло, інтернет та транспорт до роботи. За це працедавець зазвичай вираховує з зарплатні не більше 500 злотих.

Щодо сфер зайнятості, то три з чотирьох українців працюють в Польщі фізично, 17% задіяні у сфері послуг, 3% — офісні працівники, 1% зайняті на керівних посадах.

Такий розподіл є похідною від спрощеної процедури зайнятості, яка дозволяє короткочасне працевлаштування в країні максимум на 6 місяців на рік. Тому компаніям у Польщі не вигідно наймати українців на посади, які потребують тривалої зайнятості.

Щодо витрат наші заробітчани дуже заощадливі:

10% зазначає, що їм вдається прожити на 200 злотих на місяць (трохи більше за 1400 грн). 42% кажуть, що вкладаються у суму від 200 до 500 злотих. Тільки кожен третій українець декларує 1000 злотих, як мінімальну суму для місячного проживання в Польщі.

Українці завжди витрачали невеликий відсоток свого заробітку в Польщі, коронавірусна криза посилила цю тенденцію.

13 листопада, середа, на сайті Верховної Ради України з’явився проєкт кошторису, в якому зазначено, скільки грошей має бути виділено на утримання нардепів у 2020 році. Сума дорівнює приблизно 2 млрд гривень.

У середньому на утримання одного народного обранця будуть витрачати 344 тис. 960 гривень, як повідомляє Опора. Серед них на одного депутата виділяються гроші на такі цілі:

-90 тис. гривень на рік – компенсація проїзду по території України;

-8 тис. гривень за 10 місяців – відрядження помічників депутатів на виборчі округи;

-2 тис. гривень на рік на утримання приміщень на виборчих округах;

-670 гривень на рік – гроші на організацію зустрічей з виборцями.

Ще в кошторисі записано 237 900 тис. гривень на одного депутата, але сума буде змінюватися в залежності від місяця. Приміром, у травні цифра буде дорівнювати 20 тис. 150 гривень, а у лютому – 18 850 тис. гривень.

Кошторис на утримання Верховної Ради у 2020 році вийшла більше, ніж у 2018 і 2019 роках.

На зарплату депутатам Верховної Ради, згідно з проєктом кошторису, хочуть виділити 642 млн гривень з урахуванням податків. Це приблизно 1,5 млн гривень на одного депутата. 46,5 млн гривень планують виділити на підтримку діяльності газети Голос і на висвітлення роботи парламенту в ЗМІ. 31 млн гривень виділять для роботи телеканалу Рада. 97 млн вимагає автобаза Верховної Ради.

765 млн гривень збираються виділити на заробітну плату для іншого персоналу Верховної Ради: апарату, помічників і т. д. 144 млн гривень планують витратити на утримання адміністративних будівель.

Все це близько 2 млрд гривень. Більш детально кошторис можна вивчити на сайті Верховної Ради.

Про це розповідає українка Анна, яка проживає в Італії. Працює майстринею з манікюру та педикюру.

За її словами, середня заробітна плата у країні близько €800. Оренда квартири стартує від €450, комунальні платежі оплачуються окремо – від €150.

“Якщо маєш власну квартиру і живеш сам, то 900 євро на життя повністю вистачає. Із дитиною ця сума зростає до 1200-1300 євро. – каже Анна.

офіційного дозволу на роботу максимум, на що можна претендувати, – це прибирання або робота доглядальниці 24 години на добу з одним вихідним. Оплата такої праці – 700 євро”.

Автомобіль можна придбати від €2 тис. і вище. Пальне в сердньому коштує €1,48. Проїзд в автобусі по місту – €1,15, у ближні села – €1,85.

“Відносно зарплат харчуватись тут не дорого. Фрукти та овочі доступні протягом цілого року. Банани – 80 євроцентів, помідори – від 0,80 до 1,50 євро, огірки – 1 євро, цибуля, персики – по 50 євроцентів, манго та авокадо – 1,50 євро. Це ціна за кілограм на ринку, а в супермаркетах дорожче на 40-50 євроцентів.

Тушка курки – 5 євро, фарш – 5 євро, свинина – від 5 євро за кілограм. Вартість ковбасних виробів – від 1 євро за 100 гр. Молоко – 80 євроцентів за літр, олія оливкова – 3 євро, кава мелена – від 1 до 6 євро. Морепродукти – від 2-х до 20 євро”.

На що тратять гроші українці

Так, за останні 4 роки структура бюджету середнього українця сильно змінилася. Якщо за підсумками аналогічного періоду 2014 року на їжу йшли 37,6% сімейного доходу, то зараз на ці потреби українці витрачають 42,8% своїх доходів. В абсолютних цифрах це близько 233 млрд. грн.

Впали бюджети українців і на розваги. У 2014 році на ці потреби вони виділяли 4,1% бюджету, а в 2018-му тільки 3,1%. Зате почала зростати частка витрат на готелі та ресторани – з 2,7% 4 роки тому до 3,1% зараз.

Загалом, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг витрат українців зростав. Що пояснюється збільшенням середніх зарплат. Сильніше за інших зросли статті «предмети домашнього вжитку» і «охорона здоров’я» – тут люди стали витрачати більше на 12,6 і 10,1% відповідно.

Як стверджують експерти, це пов’язано з новим законом про комерційний облік комунальних послуг, який днями підписав президент.

Згідно з документом, після установки лічильників у багатоквартирних будинках, усі розрахунки за споживання теплової енергії, гарячої та питної води повинні будуть проводитися виключно за даними лічильника.

Крім того, витрати на установку, заміну і обслуговування будинкових лічильників будуть відшкодовуватися за рахунок споживачів. Екс-глава Мінрегіону Олексій Кучеренко впевнений, що ключовою проблемою документу є впровадження колективної відповідальності за споживання ресурсів.

«Справа в тому, що у багатьох людей зараз встановлені особисті квартирні прилади обліку тепла і води. Але врешті решт платити все одно доведеться колективно за показаннями загальнобудинкових лічильників, які завжди будуть вищими, аніж сума показань всіх квартирних лічильників», – пояснює Кучеренко.

У той же час, за словами експерта Олександра Сергієнка, якщо в будинку всі квартири обладнані індивідуальними лічильниками, доплатити різницю доведеться всім мешканцям в пропорційному від споживання співвідношенні.

«Буде купа протиріч, пов’язаних з тим, що у кого-то є квартирний лічильник, а у кого-то немає. Всередині будинків є маса неврегульованих питань. Наприклад, якщо нам почнуть виставляти рахунки за будинок, то я як житель маю право знати, що відбувається у сусіда в квартирі з радіаторами, чи порушував він схему теплопостачання будинку, як він підключений до стояка і багато іншого», – розповідає експерт.

Для того, щоб уникнути великої переплати за комунальні послуги, експерти радять встановлювати квартирні лічильники. Згідно з останніми змінами, ті жителі, у яких немає індивідуальних приладів обліку, сплачують за залишковим принципом.

Тобто з будинкових показників віднімаються поквартирні, а залишок ділиться на споживачів без лічильників. У такому випадку деякі змушені оплачувати послуги, в першу чергу тепло, яке вони не споживали.

Порівняння витрат української та німецької родини виклав на сторінці у Facebook Олексій Дорошенко, гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж.

“Українська сім’я витрачає на продукти, алкоголь, цигарки, одяг та взуття 52%. При цьому на те, щоб одягнутись, ми витрачаємо, згідно з державною статистикою лише 4%.

Все інше йде на харчування. Німецька сім’я витрачає 19%, з яких немала частка йде на гардероб. Приблизно однаково ми витрачаємо на транспорт та зв’язок: в Німеччині на це йде 17% домашнього бюджету, в Україні – 14%. При цьому у наших сусідів це йде головним чином на купівлю на обслуговування автопарку з Mercedes та BMW, в нас на громадський транспорт. Відпочивати люблять усі, тому ми витрачаємо 7% нашого бюджету у гривні на відпочинок, культуру та розваги, а вони 16%, але у євро. Витрати на комунальні послуги у Німеччині є притчею, тому вони витрачають у 2,5 рази більше, ніж ми, тобто 35% проти 13%”, – написав Олексій Дорошенко.

Рівень життя в Польщі вищий, ніж в Україні. Особливо великою є різниця зарплат поляків та українців. Однак, якщо зарплати в Польщі вищі, то й витрати відповідно теж, адже більшість послуг коштують значно дорожче. Це обов’язково необхідно врахувати під час встановлення середньої вартості проживання в Польщі.

Кількість грошей, які ви витратите під час перебування за кордоном залежить не лише від ваших особистих потреб та можливостей, але й від мети поїздки. Тож давайте спробуємо встановити суму коштів, якої б вистачило на перший місяць проживання в Польщі тим, хто переїхав в сусідню країну з метою працевлаштування.

Для того, аби підрахунок був більш точним, ми виділимо основні типи витрат, які чекають на кожного, хто переїжджає до Польщі:

витрати на оренду житла;
витрати на купівлю продуктів харчування та засобів особистої гігієни;
витрати на побутову техніку та товари для дому;
витрати на одяг;
витрати на громадський транспорт;
витрати на мобільний зв’язок та інтернет;
інші можливі витрати.

Ціни на оренду житла. Якщо потенційний роботодавець не зможе надати вам житло на час вашого перебування в Польщі, вам варто зайнятись питанням пошуку помешкання ще до переїзду в сусідню країну. Орендувати квартиру у великих та популярних містах, таких як Варшава, Краків чи Вроцлав, нелегко – через велику кількість охочих та високі ціни. Водночас, існує декілька варіантів та можливостей знайти постійне або тимчасове житло в Польщі, зокрема:

Оренда кімнати в багатокімнатній квартирі для однієї або декількох осіб. Доволі зручний та економічно вигідний варіант для тих, хто не може дозволити собі оренду цілої квартири або ж просто не хоче проживати наодинці. Обравши цю можливість, ви або мешкатимете самі в одній кімнаті, або розділите її на двох чи більше осіб, зменшивши таким чином витрати на житло в Польщі.

У Варшаві, наприклад, оренда кімнати обійдеться одній людині щонайменше в 800-900 злотих на місяць. Двоє людей, відповідно, заплатять по 400-450 злотих за місце. У Кракові та Вроцлаві можна знайти і дешевші кімнати (від 600-700 злотих). Ще вигіднішою буде оренда кімнати в Ряшеві, Лодзі чи Любліні (400-500 злотих).

Оренда однокімнатної квартири. Дорожчий, проте максимально комфортний варіант для однієї особи – оренда однокімнатної квартири. Таке помешкання у Варшаві обійдеться вам щонайменше 1300-1500 злотих в місяць, в Кракові та Вроцлаві – 1200-1400 злотих на місяць, а у менш популярних та невеликих містах – навіть менш ніж 1000 злотих на місяць.

Проживання в хостелах. Чимало українських заробітчан, які приїжджають на тимчасову роботу до Польщі, зупиняються на перший час у хостелах. Вартість проживання у такому типі помешкання є різною – все залежить від місця розташування самого хостелу, а також від умов проживання та кількості місць в орендованій кімнаті. Трапляються хостели, в яких є навіть 10 та 12-місні номери. Нічліг в таких кімнатах, відповідно, коштуватиме найдешевше – в межах 25-30 злотих за особу. Існують також кімнати для 8,6,4 та 2 осіб або одномісні номери. Найдорожчими є, звісно ж, дво- та одномісні кімнати – їхня вартість складає понад 100 злотих за добу. Окрім спалень, у хостелах зазвичай є спільна кухня, кімната для відпочинку та розваг, а також декілька ванних кімнат.

Окрім цього, існує варіант оренди кімнати в так званих агротуристичних комплексах (пол. agroturystyka). Такі комплекси переважно розташовані на околицях великих міст або ж у сільській місцевості, але проблем із добиранням до міста у вас не виникне, оскільки в Польщі дуже добре розвинута транспортна інфраструктура. Проживання в цьому типі помешкання зазвичай є дешевшим ніж в хостелі. Так, оплата за одну ніч з особи становить від 20-25 злотих. Якщо ви залишаєтесь на тривалий термін, можна домовитись і про нижчу ціну. Умови проживання тут схожі з умовами в хостелі – кімнати розраховані на 2 або 4 осіб, є спільна кухня і ванні кімнати.

Загалом, вартість оренди житла в Польщі залежить від декількох факторів, зокрема від міста, в якому ви плануєте працювати і мешкати, від району, де розташований будинок (центральна частина міста чи околиці), від умов проживання та вартості комунальних послуг.

Ціни на продукти харчування та побутову хімію. Багатьох цікавить рівень цін на продукти харчування, косметику та побутову хімію в супермаркетах Польщі. Це й не дивно, адже продуктовий кошик, засоби особистої гігієни, а також товари для дому – одні з наших основних витрат. Регулярні походи до супермаркету за продуктами мають чималий вплив на наш бюджет, та економити на їжі не варто, оскільки здорове харчування є запорукою гарного самопочуття.

Ціни на споживчі товари в Польщі є одними з найнижчих в Європі. Вони також суттєво нижчі за ціни на продукти в українських супермаркетах, особливо на імпортні товари, м’ясо та молочні вироби. Додаткова можливість зекономити під час шопінгу в польських супермаркетах – скористатись знижками та акційними пропозиціями, що містяться у спеціальних промоційних газетках.

Продуктовий кошик з найнеобхіднішими товарами коштує в Польщі в межах 50-70 злотих. Можна вкластись і в меншу суму, а можна купити багато продуктів на декілька днів наперед. Таким чином, якщо ви харчуватиметесь виключно вдома і правильно розраховуватиме необхідну кількість продуктів, в місяць на харчування ви витрачатимете від 300 злотих (на одну особу).

Нижче наводимо середні ціни на популярні продукти харчування в польських супермаркетах. Зверніть увагу, що на сезонні товари, наприклад овочі та фрукти, ціни можуть змінюватись залежно від пори року.

Овочі

помідори – 7 злотих за кілограм;
болгарський перець – 14 злотих за кілограм;
огірки – 6 злотих за кілограм;
картопля – 2 злотих за кілограм;
морква – 1,60 злотих за кілограм;
цибуля – 2,70 злотих за кілограм;
капуста – 1,50 злотих за кілограм;
зелена цибуля – 2 злотих за кілограм;
кабачок – 6 злотих за кілограм;
баклажан – 5 злотих за кілограм;
мікс із заморожених овочів: 10 злотих за кілограм;
гриби (печериці) – 8 злотих за кілограм.

Фрукти.

банани – 5 злотих за кілограм;
лимон – 6 злотих за кілограм;
апельсин – 3,40 злотих за кілограм;
яблука – 2,50 злотих за кілограм.
Молочні продукти

молоко – 2 злотих за літр;
твердий сир – від 15 злотих за кілограм;
сир – 10 злотих за кілограм;
сметана – від 7 злотих за кілограм;
йогурт – від 5 злотих за кілограм;
масло – 5 злотих за пачку (25 злотих за кілограм).

М’ясо та риба

м’ясо – від 9 злотих за кілограм;
курятина – від 7 злотих за кілограм;
риба – від 20 злотих за кілограм.

Інше

хліб – 2 злотих;
макарони – від 2,50 злотих за кілограм;
рис – 2,80 злотих за кілограм;
гречка – 6 злотих за кілограм;
борошно – 2 злотих за кілограм;
яйця – 0,50 злотих за штуку;
вівсяні пластівці – від 7 злотих за кілограм;
цукор – 3 злотих за кілограм;
олія – від 6 злотих за кілограм;
сіль – від 1 злотих за кілограм;
кава – від 15 злотих за банку;
чай – від 5 злотих за 25 пакетиків;
негазована вода – 1 злотий за літр;
соки – від 3 злотих за літр.

Якщо ж ви не любите самостійно готувати і плануєте регулярно відвідувати заклади харчування, то це може суттєво зменшити ваш загальний бюджет. Комплексний обід в звичайній їдальні коштує від 12 злотих. Якщо відвідувати кафе навіть один раз на день і платити за сніданок, обід чи вечерю в середньому по 10 злотих, то за місяць ви витрачатимете щонайменше 300 злотих. Окрім цього, вам все одно доведеться придбати харчі в супермаркетах, а отже додатково витратити ще щонайменше 300 злотих на місяць.

В Польщі вигідніше купувати не лише більшість продуктів споживання, але й побутову хімію та косметику, особливо ту, яку виготовлено в Німеччині або інших країнах ЄС. Якщо для щоденного використання вам потрібен мінімум засобів побутової хімії, то у місяць ви витрачатимете на них в межах 40 злотих. Нижче ви можете ознайомитись із цінами, що діють в Польщі на найбільш популярні засоби гігієни:

шампунь – від 6 злотих за банку;
зубна паста – від 6 злотих за тюбик;
мило – від 2 злотих (рідке – від 10 злотих за 500 міліграм);
порошки – від 9 злотих за літр;
засіб для миття посуду – від 4 злотих за літр;
засоби для гоління – від 15 злотих.
Для максимальної економії коштів під час купівлі побутової хімії та косметичних засобів у Польщі, радимо вам проводити шопінг в крамницях та супермаркетах, які регулярно надають знижки на власні товари.

Ціни на побутову техніку та товари для дому.

Більшість товарів, які можуть знадобитись вам в побуті, дуже важко привезти зі собою в Польщу, адже вони мають велику вагу і займають чимало місця. Тому, якщо ви плануєте переїхати до сусідньої країни на тривалий період, будьте готові до того, що вам доведеться придбати чимало товарів для організації власного побуту. До таких речей можна віднести побутову техніку (мікрохвильова піч, чайник, тостер, фен для волосся, праска, іноді невеличкий холодильник чи інші електроприлади), а також незамінні в домашньому господарстві дрібниці, в тому числі посуд.

Ціни на побутову техніку та товари для дому в Польщі доволі різні. Якщо ви хотіли б суттєво заощадити, існує варіант купівлі вживаної техніки. Таку техніку можуть продавати і самі поляки, розміщуючи оголошення на відповідних сайтах, і українці, які планують змінити місце проживання в Польщі. За доступними цінами можна купити і нову техніку, але для цього потрібно регулярно переглядати газетки польських супермаркетів побутової техніки та товарів для дому. Вчасно скориставшись вигідними акційними пропозиціями одного із супермаркетів, ви не лише придбаєте все необхідне для дому, але й збережете свій бюджет від значних витрат.

Ціни на одяг. Одяг – це питання дуже індивідуальне, і те, скільки грошей ви витратите на закупи одягу в Польщі, залежить від ваших уподобань, потреб та стилю. Якщо ви не плануєте перебувати в Польщі довше, ніж 3 місяці впродовж півріччя, вам цілком може вистачити одягу, який ви привезете з собою з України. Проте, у випадку переїзду до Польщі на тривалий час, покупок одягу уникнути важко.

Ціни на одяг в Польщі залежать від декількох факторів, зокрема від сезону, від конкретного магазину, а також від колекції. До прикладу, одяг з попередніх колекцій можна придбати за нижчими цінами, ніж нові моделі. В середньому, на купівлю одягу на один сезон можна витрати від 200 до 400 злотих. За цю суму ви придбаєте всі необхідні речі, окрім верхнього одягу чи зимового взуття. В польських магазинах також часто можна натрапити на привабливі знижки, що дозволить вам заощадити і придбати одяг в Польщі за доступними цінами.

Відносно недорогий та якісний одяг можна також знайти в популярних польських супермаркетах. Акційні пропозиції таких супермаркетів на одяг містяться у спеціальних каталогах товарів (газетках).

Витрати на громадський транспорт. Вартість проїзду в громадському транспорті в Польщі залежить від міста, в якому ви проживатимете та працюватимете. В Кракові, скажімо, мінімальна вартість автобусного або трамвайного квитка – 2,80 злотих. За цю суму ви зможете придбати квиток на поїздку в громадському транспорті міста тривалістю не довше 20 хвилин. 40-хвилинний квиток, в свою чергу, коштує 3,80 злотих, а квиток на цілу годину – 5 злотих. Такі квитки можна використовувати декілька разів впродовж зазначено часу, тобто якщо ви придбали 40-хвилинний квиток і закомпостували його, то впродовж наступних 40 хвилин можете скористатись декількома видами транспорту. Також існує варіант купівлі одноразового (3,80 злотих) та дворазового (7,20 злотих) квитків. Зверніть увагу, що вказані ціни діють лише на громадський транспорт в межах Кракова. На транспорт, що їздить за околиці міста, діють інші тарифи.

У Варшаві вартість проїзду у громадському транспорті є дещо іншою – 20-хвилинний квиток коштує 3,40 злотих, 75-хвилинний квиток – 4,40 злотих, а 90-хвилинний – 7 злотих. У прикордонному Жешуві також діють інші тарифи – квиток на одну поїздку коштує 3 злотих (з 23:00 по 5:00 ціна вдвічі більша), на 4 поїздки – 11,20 злотих, а 60-хвилинний квиток – 4 злотих.

Окрім цього, в багатьох містах Польщі діє квиток на одну, дві або декілька діб, а також місячні абонементи, ціни на які стартують від 100 злотих. Якщо ви плануєте часто користуватись послугами громадського транспорту в Польщі, зекономити на поїздках вам допоможе саме такий абонемент.

Ціни на мобільний зв’язок та інтернет. Питання вартості мобільного зв’язку та інтернету в Польщі є таким ж індивідуальним, як питання купівлі одягу. Те, скільки ви заплатите за телефонні розмови, значною мірою залежить від інтенсивності користування мобільними послугами. Якщо ви плануєте часто дзвонити в межах Польщі, слід підключити найбільш вигідний для вас пакет одного з польських мобільних операторів. Середня вартість пакету на місяць – 40 злотих. Під час підключення тарифу зверніть увагу на те, скільки коштуватимуть дзвінки за кордон (в тому числі, в Україну).

Щодо вартості інтернету, то тут все залежить від швидкості, а також від оператора. Якщо інтернет-послуги не входять у вартість оренди вашого житла, вам слід додатково виділити близько 80 злотих на їх оплату. Водночас, немає потреби підключати та платити за інтернет, якщо більшість часу ви ним не користуватиметесь. Це хороший шанс зекономити трохи грошей, адже в багатьох публічних місцях в Польщі діє безкоштовний вай-фай. Окрім цього, під час підключення мобільного зв’язку, оберіть тариф, згідно з яким вам надаватимуться також послуги мобільного інтернету. Тоді потреб користуватись стаціонарним інтернетом буде ще менше.

Інші можливі витрати на проживання. До інших можливих витрат на проживання в Польщі в першу чергу відносимо ті, що виникають у зв’язку з непередбачуваними обставинами. Зокрема, слід обов’язково мати кошти на можливе лікування та купівлю медикаментів. Окрім цього, до інших витрат входять також витрати на розваги і відпочинок, короткотермінові поїздки в Україну та багато іншого. Ці витрати кожен може вирахувати самостійно, адже їхня сума залежить від індивідуальних потреб та особливостей. Наприклад, якщо ви курець, то врахуйте, що найдешевша пачка сигарет в Польщі коштує 12 злотих.

У підсумку можемо впевнено сказати, що встановити середню суму грошей, необхідну на місяць життя в Польщі, доволі складно. Для цього потрібно врахувати безліч факторів, зокрема те, скільки часу ви плануєте перебувати в Польщі, в якому саме місті проживатимете і чи входить оренда житла до ваших обов’язкових витрат.

Якщо ваш переїзд є короткотерміновим, ви з легкістю обійдетесь без багатьох речей, зокрема зможете утриматись від купівлі одягу чи побутових товарів. Якщо ж ви плануєте проживати в Польщі рік і більше, ваші витрати у перший місяць після переїзду можуть бути трохи вищими, ніж в наступні місяці.

Якщо говорити про мінімальну суму коштів на місяць життя в Польщі, то, на наш погляд, вона є не меншою від 1000 злотих. За умови, що ваше помешкання в Польщі буде безкоштовним або коштуватиме дуже мало, ви не обов’язково витратите всі ці кошти, однак про всяк випадок їх необхідно мати. Середня сума для однієї дорослої особи становить в межах 1500 злотих. Водночас, перед переїздом в сусідню країну, радимо вам добре зважити всі ваші можливі витрати. Врахувавши ціни, наведені у цій статті, ви зможете самостійно встановити середню суму коштів, необхідних на місяць проживання в Польщі.

Такі дані “Національна суспільна телерадіокомпанія України” оприлюднила на “Прозорро”, повідомляють “Наші гроші”.

Аранжування, виконане Некрасовим, кожного з посткардів учасників коштуватиме 8 500 грн, мастеринг – ще по 3 500 грн.

Посткарди – це ролики довжиною 35 секунд для представлення кожного з 42 учасників Євробачення. Їх зйомкою займається ТОВ “Гудмедіа” Кирила Тимошенка за 2,11 млн грн. Тимошенко відомий як помічник нардепа Андрія Денисенка (Укроп).

Некрасов відомий як продюсер співачки Злати Огневич, яка у 2013 році зайняла третє місце на Євробаченні.

Дмитро Авксентьєв отримає 25 тис. грн за написання музичного твору для номеру виступу танцювального колективу під час Інтервального акту Другого півфіналу.

Микола Сосін отримає ще 116 тис. грн також за музику для танцювального номеру у другому півфіналі.

Танцюристами Євробачення за 248 тис. грн займається Юрій Пристаєцький, який був хореографом-постановник церемонії відкриття Євро-2012 у Львові.

ФОП Некрасов Олексій Володимирович отримає 403 тис. грн за костюми для артистів номерів відкриття та інтервальних актів.

Для першого півфіналу замовлено 20 костюмів по 10 тис. грн, для двох танцювальних номерів у другому півфіналі замовлені костюми по 24 тис. грн (дві штуки) та 5 тис. грн (30 штук).

З іншої закупівлі у Олексія Некрасова послуг по підбору персоналу на суму 3,83 млн грн відомо, що гонорар хореографа Анатолія Сачивка складе 131 тис грн., хореограф Роман Дмитрик заробить 258 тис грн. Невказаний асистент хореографів заробить 40 тис грн.

Хореографічний ансамбль “Apache crew” заробить 870 тис. грн з розрахунку 30 тис. грн. кожному з 30 танцюристів.

Для першого півфіналу наймають 60 вокалістів (13 тис. грн кожному), на другий півфінал – ансамбль з 48 народних артистів за 41 тис. грн на всіх. Хор з 24 людей отримає 54 тис. грн, п’ятеро музикантів зароблять по 13 тис. грн.

Гонорар статистів складе 21 тис. грн кожному – кількість часу та обсяг їхньої зайнятості у кошторисі не вказаний.

Винагорода самого Некрасова за підбір вказаного персоналу становить 403 тис. грн.

Окрім цього планується закупити спецреквізит на фінал Євробачення за 571 тис. грн у ТОВ “ОПР”. Подробиці наразі ще не оприлюднені.

Відповідно до рішення Комісії, з 1 квітня для населення і промислових споживачів планувалося ввести нову систему оплати за використаний газ. Планувалося, тому що 4 квітня НКРЕ все ж таки вирішила призупинити дію абонплати за газ через великий суспільний резонанс.
Передбачалося, що українці отримуватимуть окремий платіж за паливо як товар і окремий — за витрати на його доставку і розподіл серед споживачів. Виділений з ціни газу платіж за його доставку є фактично абонплатою за підключення до системи газопостачання.
Плату з 1 квітня повинні були платити споживачі щомісяця, незалежно від фактичного обсягу споживання.
У НКРЕКП заявили, що завдяки цьому рішенню ціна на газ для споживачів знизиться на 13%. Але чиновники недоговорювали: так, ціна газу як товару знижувалася на вартість транспортування — на 13%, проте ніхто не пояснював, що з квітня 2017 року споживачі газу ще починають додатково платити абонентську плату операторам газорозподільних мереж.
ЕП разом з ГО “Опора” вирішила продемонструвати, якою може бути ваша абонплата за газ, залежно від типу лічильника.
Якою може бути плата за транспортування газу

*Для того, аби перевірити обсяг абонплати, який стосується кожного конкретного споживача, оберіть вашу область . Далі оберіть тип лічильника, він вказується на корпусі засобу обліку (G 1.6/G2.5/ G4 /G6). Якщо споживач не має лічильника на газ – потрібно дивитися показники абонплати для лічильника G2.5.

Для сімей, у яких стоять лічильники мінімального типорозміру G1,6, зростання буде менш відчутним — приблизно утричі.
З 4,47 млн споживачів, які використовують газ тільки для приготування їжі, лічильники встановили тільки 1,19 млн споживачів. Ця група споживає лише 6% від всього газу, що витрачається населенням, але становить 34% від загальної кількості побутових споживачів.
У таких випадках абоненту виставляють рахунок згідно з нормами споживання. Для цієї категорії споживачів рахунок за транспортування виросте відчутніше інших — приблизно в сім разів.
Лічильники G4 та G6 використовуються при великих обсягах використання газу, наприклад, для опалення. І тут не все так просто.

В залежності від конкретного типу лічильника та кількості споживання газу, ціна може або також зрости (у 2-4 рази при обсягах до 800 куб м на рік) або не змінюватися чи опускатися.

Точні цифри, залежно від обсягу споживання, вказані нижче.

Міняють будинки, як машини
У Канаді ставлення до будинку дещо інше, ніж в Україні. В Україні якщо вже людина купує будинок, то розраховує прожити там решту життя і потім передати його дітям чи онукам. Буває таке і в Канаді: я знаю людей, що живуть у колишньому бабусиному будинку. У багатьох таких випадках хату цю в бабусі купують за реальні гроші (старенька переїжджає до будинку для старих).
Але дуже часто дім сприймається як щось тимчасове. Молоде подружжя має добру стабільну роботу — і купує власний будиночок. Потім народилися діти, будинок стає замалим — і його продають, відразу купуючи більший.
Cімейний дохід виріс — продають і цей будинок, купуючи ще більший та/або у кращому районі.
Діти виросли і почали жити окремо — і будинок стає завеликим. Продають його — і купують щось менше.
Вийшли на пенсію, хочеться розслабитися, помандрувати — і дуже набридло стригти газони, прибирати листя і розчищати сніг. Продають дім і купують кондомініум (власну квартиру у товаристві співвласників багатоквартирного будинку).
Живуть у міському комфорті, добираються до ресторанів пішки (а не на машині, як у передмістях), мандрують.
Стали старенькі і слабкі — продали й «кондо» і купили місце в будинку для старих: комфортабельні кімнати, цілодобовий медичний нагляд, затишна їдальня, спілкування з іншими людьми старшого віку.
Отакий цикл у канадського середнього класу. За життя людина може змінити кілька власних хат.
Оскільки ціни на нерухомість ростуть, то у програші вона не залишається. Але все одно — постійні кредити, відсотки тощо.

Купив машину, поїхав на метро
Машина — не розкіш, а необхідність. Без неї добиратися або дуже довго, або взагалі неможливо. Окрім, може, центру Монреаля, Торонто, Оттави, Ванкувера чи міста Квебек. Але навіть у цих містах без машини некомфортно. А в чимало сіл автобуси взагалі не ходять. Часто треба дві машини — наприклад, коли чоловік і жінка працюють у різних кварталах міста.
Зрозуміло, що машину купують у кредит. Зрозуміло також, що треба платити щомісячну страховку. І звісно, треба ту машину ремонтувати.
А от що незрозуміло новому водієві, так це питання парковки. У центрі міста у робочий час парковки платні (і недешеві). І місця є не завжди і не усюди.
У “Червоній Зоні” Артема Чапая власники приватних засобів пересування зверхньо ставляться до пасажирів громадського транспорту. У Канаді таких дурниць я не бачив. Навпаки, багато власників машин їздять на роботу автобусом чи метро.
Це практично: менше пробок і не треба морочитися з паркінгами. Один квиток — близько 3,50 $, а проїзний на місяць — $83 у Монреалі і $140 у Торонто. Тобто, транспорт не безкоштовний, але машиною їздити ще дорожче.
І звісно, людям хочеться гарних нових меблів, великих телевізорів, нових пральних машин, сушилок, холодильників. Багато з цих речей практичніше купувати у кредит.
Місячна зарплата – податок на нерухомість
А є ще податок із доходу. Платити зарплатню готівкою заборонено — роботодавець або виписує чек, або відразу переводить гроші на банківський рахунок. Податки з доходу вираховують відразу при виплаті зарплатні. Сума податків залежить від провінції і розміру зарплатні (чим більше тобі платять, тим вищий відсоток маєш віддати).
Якщо зарплатня помітна, то податок — приблизно третина від неї. Раз на рік підводять підсумки: кожен дорослий мешканець має заповнити податкову декларацію і відправити її не пізніше квітня.
Тут уже враховують усі чинники: який дохід у вашої дружини чи чоловіка, скільки у вас дітей, скільки грошей ви відклали на пенсію, чи жертвували на благодійність тощо. З оподаткованого доходу вираховують частину грошей, витрачених на освіту, на садочки, літні табори і гуртки для дітей. Якщо виявилося, що з вас вирахували забагато податків — держава повертає гроші. Вирахували замало — сплатіть різницю.

Коротко кажучи, самотня молода людина у доброму здоров’ї і з великими доходами залишає державі величезну частину своєї зарплатні. Натомість сім’я з дітьми і скромним доходом платить значно менше — але в них більше необхідних витрат.
Скільки коштують дитячі гуртки і літні табори, памперси і одяг — казати не буду: будь-які молоді батьки і так знають, що немало.
Щодо садочків, у Квебеку вони були дуже дешеві: по $7 на день (але кількість місць була обмежена і батьки роками стояли у чергах). Тепер місця за $7 зарезервовані за тими, в кого дуже маленький дохід. І все одно дешево: лише $30—35 за день. У сусідній провінції Онтаріо — по 50 і більше доларів за день.
Не дивно, що у Канаді люди економлять гроші. Постійно і щодня. Сім’я купує собі будинок, машину чи дві, гарні меблі тощо — але усе це купується у кредит. А кредити, ясна річ, треба сплачувати регулярно, раз чи два на місяць.
Завели власним житлом? Крім кредиту, на нерухомість треба сплачувати податок. А точніше — два податки: муніципальний і “шкільний” (на утримання навколишніх шкіл). Раз на кілька років місто чи село оцінює вартість будинку і земельної ділянки, на якій він побудований. Відповідно до цієї суми й нараховують обидва податки.
Податки, ясна річ, треба сплачувати за будь-яку нерухомість. Одна з моїх колег скаржилась, що має сплачувати шкільний податок і за дачу також. “Що за дурниці! — обурювалась вона. — Якби в мене були діти, вони б все одно не ходили до тамтешньої школи!” Але чи є в тебе діти чи нема, чи ходять вони до школи чи ні — а податки доводиться сплачувати. Не можеш сплатити — продавай нерухомість.
Податок залежить від міста та району. Приміром, у Гатіно (Квебек) муніципальний податок за не шикарну одноповерхову хату становить коло 3000 канадських доларів (приблизна середня місячна зарплата — 4000 канадських доларів), а шкільний — близько 600. Разом — майже як ваш дохід за місяць.
Коли до міста Квебек долучили низку сусідніх муніципалітетів, у багатьох “анексованих” районах підняли податки на нерухомість. Траплялося, що людям доводилося продавати будинок, бо нездатні були сплачувати нові податки.
Ну й так з усім: ціни високі, кредити помітні, виплати регулярні.
Коли на початку 1990-х на Україну полився потік американської реклами, люди не розуміли більшості роликів.
Їм пропонували радіти, що до коробки насипали на 10 % більше прального порошку, ніж зазвичай, що до упаковки з одноразовими бритвами поклали одну зайву і що якась річ коштує на 5 % менше. “Яка різниця?” — думали люди. Якщо в когось є гроші, то навіщо дбати про такі дрібниці? А як грошей нема — то й нема що економити.
Середній клас у моїй частині Північної Америки не любить марно викидати гроші. Якщо шоколадка коштує за знижкою $2,50 замість $3,99 — то це приємна несподіванка. Якщо 400 грам сиру коштують не $6, як зазвичай, а $4,49 — варто брати кілька упаковок. І так з усім. Звісно, ніхто не купить зіпсований чи неякісний товар лише тому, що воно дешеве. Але будь-яка змога зекономити — це плюс.
У Канаді гроші є завжди, але є й постійні витрати. І чим вище дохід — тим дорожчі хата і машина, і тим більший на них кредит. І чим дорожчі будинок і дача — тим вищі на них податки. І чим більше і люксовіше мандруєш — тим більше треба платити за квитки. Тому навіть відносно забезпечена людина зрадіє знижці на гарний светр чи добрий костюм.

Що найбільше здивувало мене у перший рік імміграції? Викладач, інтелігентний, вишуканий, з докторатом і, найголовніше, з доброю зарплатнею казав студентам: “Я люблю музику і часто купую вживані CD, бо вони дешевші”.
В Україні викладач, якби мав добрий дохід, побоявся б таке сказати: студенти подумають, що жебрак. Він почав би розповідати, що в магазинах вживаних платівок “найкращий вибір” і “можна знайти рідкісні записи”. А у Квебеку — без комплексів.
Забезпечена людина не купуватиме вживаний одяг чи старий пошарпаний диван, але диск — це лише диск. Новий може коштувати, припустимо, $30, а вживаний, припустимо, $10. Чому соромитись, що ти економиш?
Просте життя
У Канаді досить просте життя. Що людині треба?
Перекусити, виспатись, позайматися спортом, переночувати в наметі біля гарного озера, посмажити барбекю в добру погоду і запити це пивом, інколи перекусити у ресторані, раз на рік поїхати до моря; а решту часу — сідати на машину чи автобус і їхати на роботу, щоб заробити гроші на ці радощі життя. Звісно, що якщо доходів мало, то список розваг звужується — але тоді й економити доводиться більше.

Новим іммігрантам з України інколи здається, що живуть тут якось убого: “Це хіба кав’ярня?! — каже новоприбулий, вперше заходячи до затишного оттавського кафе, де смачно готують. — От у нас, у Тернополі, кав’ярні шикарні! А тут…”
Отаке, бач, сумне життя у цивілізованому світі 🙂

Іммігранти у США розповіли losangeles.zagranitsa.com про те, як вони роблять закупи та які ціни на продукти у США.

Ціни в США на продукти харчування залежать від магазину і складу самого товару.
Варто пам’ятати, що в кожному мережевому магазині є товари власної торгової марки, які коштують дешевше.

Сергій, бізнес-тренер, Нью-Йорк:

“У звичайну продуктову корзину у мене входять йогурти з протеїном і овочі (броколі, огірки, перець, салат, помідори, картопля). Що стосується м’яса, то зазвичай вживаю філе курки або телятину. Купую також молоко.

У раціон завжди включаю фрукти, багаті вітамінами А, В1, В2 (малина, чорниця, персики). Багато вживаю горіхів. Витрачаю на продукти $ 200-250 на тиждень”.

Отож, ціни в одному з найдорожчих міст світу – Нью-Йорку:

Молоко, 1 л – $ 1,08

Білий рис, 1 кг – $ 5,90

12 яєць – $ 3,68

Куряче філе – $ 12,50

Банани, 1 кг – $ 2,04

Помідори, 1 кг – $ 5,75

Картопля, 1 кг – $ 3,28

Пляшка вина – $ 15

А ось вартість продуктів у Лос-Анджелесі:

Молоко, 1 л – $ 0,97

Білий рис, 1 кг – $ 3,92

12 яєць – $ 3,78

Куряче філе – $ 9,80

Банани, 1 кг – $ 1,97

Помідори, 1 кг – $ 3,43

Картопля, 1 кг – $ 2,80

Пляшка вина – $ 12

Вартість харчів у Майамі:

Молоко, 1 л – $ 0,96

Білий рис, 1 кг – $ 4,03

12 яєць – $ 3,03

Куряче філе – $ 8,80

Банани, 1 кг – $ 1,75

Помідори, 1 кг – $ 3,48

Картопля, 1 кг – $ 2,28

Пляшка вина – $ 14,49

А ось, скільки вартує харчуватись у Чикаго:

Молоко, 1 л – $ 0,85

Білий рис, 1 кг – $ 4,99

12 яєць – $ 2,87

Куряче філе – $ 11,04

Банани, 1 кг – $ 1,49

Помідори, 1 кг – $ 4,21

Картопля, 1 кг – $ 2,48

Пляшка вина – $ 12

Продукти харчування в США можна також купити на фермерських ринках. Вони дуже популярні в Штатах і проходять зазвичай у вихідні. Ціни на продукти там зазвичай нижчі, ніж у супермаркетах. Всі товари попередньо перевіряють і ліцензують.

Про це повідомляє «Доступ до правди», посилаючись на відповідь Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. Роботи з укладання плитки в районі Золотоворітського проїзду проводило комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району».

На ремонт обійшовся місту у 1,477 мільйонів гривень. Тротуар відновили, оскільки це історичний район міста і він має стати візитівкою Києва.

Нагадаємо, невдовзі на ділянці Золотоворітського поїзду мають встановити нові МАФи.