Про це йдеться у вироку Кременецького районного суду Тернопільської області, пише ТСН.

За даними суду, у квітні 2023 року жителя Кременецького району визнали придатним до військової служби. 10 квітня 2023 року він повинен був прибути до військкомату для проходження військової служби по мобілізації. Чоловік прийшов у цей день до місцевого ТЦК і СП, заявивши, що він відмовляється від проходження служби і зник.

На суді підозрюваний провину визнав. Він повідомив, що дійсно у квітні 2023 року він пройшов медичний огляд та його визнали придатним до служби, проте родичі йому порадили відмовитись від мобілізації. А тому чоловік 10 квітня 2023 року прийшов до місцевого військкомату, повернув повістку та сказав, що не буде служити. Підозрюваний додав, що він уже брав участь в АТО. Житель Тернопільщини зазначив, що він шкодує через свій вчинок та «ще подумає, чи йти йому до армії».

Кременецький районний суд Тернопільської області визнав чоловіка винним за ст.336 КК України. Його засудили до 3 років позбавлення волі. Цей вирок ще можна оскаржити в апеляційній інстанції.

Про це інформує ТСН.

На відео можно побачити, що люди у військовій формі (один з них був озброєний автоматом) та з документами в руках спілкуються з цивільним, після чого виникає бійка. Хто кого вдарив першим – цього моменту на відео якісно не видно, але згодом з’являються кадри, коли один з чоловіків у формі завдає удару в голову цивільному чоловікові. Двоє інших у формі тримають цивільного за руки, той падає на землю і зазнає ще одного удару ногою в область голови.

Як виявилось, подія дійсно мала місце на Черкащині.

В коментарі для ТСН.ua пресслужба обласної поліції повідомила наступне: “Дана подія була зареєстрована. З боку поліції було проведено перевірку. Є заяви як від однієї сторони, так і від іншої. Вони розглянуті та зареєстровані. Наразі зібрані всі матеріали та направлені до Державного бюро розслідувань”.

На наше питання про те, через що саме виник конфлікт, в поліції поки не дали прямої відповіді, але не виключили, що він міг спричинитись дійсно через видачу повістки.

Конфліктну ситуацію нам пообіцяли прокоментувати і в Черкаському обласному ТЦК та СП. На його офіційній сторінці дописувачі оприлюднили скандальне відео, а в коментарях написали що це “гоп-стоп”.

Під час мобілізації в Україні вручити повістку за місцем проживання потенційним призовникам неможливо, тому що майже ніхто не відчиняє двері. На це скаржаться представники військкомату.

Начальник Львівського обласного ТЦК Олександр Тіщенко в інтерв’ю “УП” пояснив дії представників військкоматів.

Одружився, змінився стан здоров’я: юрист пояснив, навіщо перш за все вручають повістку
Олександр Тіщенко наголосив, що від початку мобілізації в Україні військовозобов’язаний сам повинен прийти до центру комплектування, без повісток. Саме таким чином і зробила значна кількість українців у перші дні війни Росії проти України.

“За кожної зміни в особистому житті військовозобов’язаного він має з’являтися до ТЦК: одружився, народилася дитина, змінився стан здоров’я, отримав нову освіту, нову роботу. Але мало хто так робив, тому у військкоматів зараз купа неактуальних облікових даних українців, виникає потреба їх уточнювати”, – додає адвокат Артем Крикун-Труш.

Чому повістки вручають на вулицях
Начальник Львівського обласного ТЦК звернув увагу ще на одну проблему.

За його словами, юристи кажуть про те, що в Україні часто вручають повістки не за правилами. Але, за його словами, треба звертати увагу на інший аспект: оголосили мобілізацію – приходьте самі без повістки.

Також Тіщенко поскаржився, що зазвичай вручити повістку за місцем проживання не вдається, тому що майже ніхто не відчиняє двері.

Тож нагадаємо, що вручити повістку представники військкомату можуть де завгодно. Законом перелік місць не регламентований.

На вручення повістки в Україні мають право посадові особи Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідні органи місцевого самоврядування, роботодавці, керівники закладів освіти, уповноважені представники ЖКХ та ОСББ.

Про це з посиланням на представницю Міноборони, пише 24 канал.

За її словами, наразі в Росії проводять інформаційні операції, спрямовані на дискредитацію України. Зокрема, вони наразі у розганяють історію про мобілізацію жінок. “Хоч це вже стара історія”, пояснила заступниця міністра.

Маляр наголошує, що навіть медиків, які перебувають на обов’язковому військовому обліку, направляють на передову тільки за згодою.

“Якщо жінці приходить повістка, то це для звірки даних. Адже є військовозобов’язані жінки. Навіть, коли все це ми пояснили, все одно пішли заголовки: “масово проводитимуть мобілізацію жінок – пояснення Міноборони”. Повторюю, не мобілізовують у нас жінок без їхньої згоди”, – запевнила Маляр.

Вона повідомила, що в Україні на передовій служить орієнтовно 5 тисяч жінок. Всі перебувають там за згодою, зауважила заступниця голови Міноборони.

“Навіть медиків, перебування яких на обов’язковому військовому обліку передбачено законом, направляють туди тільки за згодою”, – розповіла Маляр.

У м. Тячів Закарпатської області чоловік вкрав автомобіль, бо місцевий військкомат відмовився його мобілізувати.

Про це йдеться у вироку Тячівського районного суду Закарпатської області.

Інцидент стався 16 грудня 2022 року.

На суді підозрюваний розповів, що того дня він прийшов до військкомату з проханням мобілізувати його на війну, проте там відмовились це робити.

Тоді він випив алкоголь та вирішив вкрасти припаркований автомобіль, щоб поїхати до дівчат у Хусті.

Підозрюваний стверджує, що автомобіль був незачинений, всередині салону були ключі. Він розповів, що планував сам повернути машину, проте його затримала поліція за 29 кілометрів від місця злочину.

У вироку суду вказано, що раніше підозрюваний був засуджений до 2 років іспитового терміну. Тячівський райсуд визнав підозрюваного винним за ст. 289 ч. 2 КК України, його засудили до 5 років та 6 місяців позбавлення волі.

В Україні від початку повномасштабного вторгнення армії Росії триває мобілізація і воєннний стан. Громадяни у від 18 до 60 років зобов’язані з’явитися за викликом військкомату і стати на облік. Але призвати будуть не всіх, зазначають у Міноборони.

ТСН.ua розбирався, як проходитиме набір мобілізованих 2023 року, кого призовуть насамперед, а хто має право на відстрочення.

Чи посилиться мобілізація – заява Міноборони
Міністр оборони Олексій Резніков розповів, що наразі мобілізація в Україні триває “у спокійному режимі”.

“У нас оголошена мобілізація в лютому від початку цієї навали, і вона не завершена… Як каже головнокомандувач Валерій Залужний, у нас немає такої великої потреби в людях, як у росіян. У нас є потреба у зброї, техніці, оснащенні тощо. Втрати, на жаль, також є. Тому тими, кого ми добираємо, ми поповнюємо втрати наших бойових бригад”, – розповів він.

Міністр також зазначив, що в армію беруть “особливих спеціалістів для тих чи інших завдань”.

“Але в масовій мобілізації станом на сьогоднішній день я не бачу потреби. Утім, звісно, ситуація на фронті може змінитися в будь-який спосіб, у будь-який момент… І тоді буде ухвалюватися рішення РНБО, президентом, ВР, що ми збільшуємо потребу Збройних сил, або для сектору безпеки та охорони нам потрібно більше для мобілізації. Станом на сьогоднішній день у нас такого значного кроку – давайте нову мобілізацію – особисто я не бачу”, – заявив Резніков.

Військовий експерт Олег Жданов пояснив, що в Україні “немає чіткого розмежування – перша хвиля, друга, третя, четверта”.

“Ми мобілізували достатню кількість людей, зараз Міністерство оборони та Генеральний штаб проводять підживлення. Вони допризивають необхідну кількість людей необхідних спеціальностей. Такого поняття, як “хвиля 100-200 тисяч”, не буде. Система налагоджена таким чином, що у Збройних силах достатньо людей, необхідна лише домобілізація у міру потреби”, – розповів він.

Жданов уточнив, що мобілізовані люди воюватимуть до закінчення війни, проте вони не проведуть весь цей час у бою, в окопі, на передовій.

“Зараз чим далі від початку, тим більш організовано працює система ротації військ на передньому краї. Батальйони та роти змінюються, проводиться ротація, Верховна Рада ввела на законодавчому рівні відпустки до 10 діб для кожного військовослужбовця зі складу ЗСУ”, – розповів експерт.

Кого призивають насамперед
До ЗСУ призивають насамперед тих, хто вже має досвід участі в бойових діях, наприклад АТО/ООС. Про це розповів начальник управління персоналу штабу Командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач.

“Звичайно, що у відсотковому співвідношенні більше ми призиваємо загальновійськові спеціальності – стрільців, танкістів, але не можна сказати, що нам не потрібні такі спеціальності, як зв’язківці, шифрувальники тощо. Потреба є в абсолютно всіх спеціальностях, але деяких ми призиваємо більше, деяких менше”, – пояснив Горбач.

Також йде призов громадян, які не проходили військову службу, але ця категорія в обов’язковому порядку направляється на навчання, мінімальний термін – один місяць. Далі залежно від складності спеціальності цей термін може бути набагато більшим.

В Україні законодавством визначені чотири хвилі мобілізації:

Перша хвиля – оперативний резерв, колишні військовослужбовці, які мали бойовий досвід або служили за контрактом.
Друга хвиля (проходить зараз) – військовослужбовці, які в період від 2014 року проходили строкову службу або служили за контрактом.
Третя хвиля – будуть призвані офіцери запасу – військовозобов’язані, які закінчили військові кафедри вишів.
Четверта хвиля – всі жителі країни, які не мають обмежень за віком і станом здоров’я.
Вручення повісток
Під час загальної мобілізації в Україні чоловікам віком від 18 до 60 років можуть вручати повістки навіть у громадських місцях.

Водночас, виклики до військкоматів за допомогою телефонних дзвінків, СМС, повістки в поштовій скриньці або врученої родичам, не мають юридичної сили для військовозобов’язаних.

На блокпостах військовозобов’язаному можуть вручити повістку, але не мобілізаційне розпорядження.

Зокрема, можуть вручити повістку на уточнення даних в іншому місті, де не приписаний військовозобов’язаний, оскільки перебувати не за місцем прописки, в іншій області військовозобов’язаний може лише з дозволу військкома або якщо чоловік став на тимчасовий облік за новим місцем проживання.

Відповідальність за неявку на вимогу повістки про уточнення облікових даних — штраф в розмірі від 3400 до 5100 грн. Кримінальна відповідальність настає лише за ігнорування повістки на відправку, що кваліфікується як ухилення від мобілізації.

Хто не може бути примусово мобілізованим
В Україні не підлягають примусовій мобілізації, зокрема, такі категорії громадян:

чоловіки старші 60 років;
визнані непридатними до служби за станом здоров’я;
батьки трьох і більше дітей;
батьки дитини з інвалідністю;
опікуни дитей-сиріт або недієздатних осіб;
народні депутати, співробітники силових відомств, деякі категорії чиновників;
студенти денної форми навчання, наукові та педагогічні працівники;
працівники певних підприємств і установ можуть отримати “бронь” від своїх організацій.
Обсяги бронювання військовозобов’язаних, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, визначаються з урахуванням встановленого для них мобілізаційного замовлення.

Нові правила обліку військовозобов’язаних
Кабмін постановою від 30 грудня затвердив новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Подавати відомості про себе для військкомату 2023 року можна буде через “Дію”.

Приймати на роботу або навчання військовозобов’язаного зможуть тільки після надання ним актуального військового квитка (зокрема через “Дію”) або постановки на військовий облік.

Робітники центрів зайнятості повинні будуть збирати інформацію про всіх безробітних, які підпадають під категорію військовозобов’язаних.

Постанова Кабміну передбачає також зміни щодо військового обліку жінок-медиків. Жінки-медики, лікарі, медсестри та фармацевти підлягають встановленню на військовий облік разом із чоловіками. Також встановленню на військовий облік підлягають жінки за їхнім бажанням, якщо їхня спеціальність споріднена з військовою справою або певною військовою спеціальністю.

Проте жінки-лікарі, які станом на 30 грудня 2022 року не стояли на військовому обліку, мають право не ставати на цей облік до 2026 року. Такий часовий проміжок, ймовірно, потрібен, щоб був запроваджений Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних.

Про це в ефірі ТСН повідомив екс-радник глави МВС, виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів.

За словами Андрусіва, стати на військовий облік жінки можуть уже зараз, не чекаючи жовтня, але після постановки на облік, виїхати з країни вони зможуть, лише отримавши спеціальний дозвіл від військкомату.

“Ті жінки, які з 1 жовтня будуть на військовому обліку і багато хто вже там був, за тими професіями, які були раніше заброньовані, підпадають під загальні правила — вони можуть виїхати тільки відповідно до певного дозволу. Це те саме, що стосується чоловіків. Вони можуть виїхати, але їм потрібний для цього окремий дозвіл або внесення до спеціальної системи. Це стосуватиметься невеликої кількості жінок: 2-3 тис. осіб і цього ніхто не відчує”, – розповів Андрусів.

Новели закону, який вносить зміни до КЗпП, КпАП та ще 38 законів України, прокоментував Міністр оборони України Андрій Таран.

«Настав кінець ери військкоматів. Замість них в Україні діятимуть територіальні центри комплектування відповідно до адміністративно-територіального устрою держави.

У випадку загострення ситуації на доукомплектування військових частин тепер відведені лічені дні, що відповідає вимогам «Стратегії воєнної безпеки України» щодо всеохоплюючої оборони.

Створено Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних та розпочаті проекти щодо цифровізації процесів військового обліку: Е-реєстрація, Е-військовий квиток, Е-транспорт, Е-ТЦК», — зазначив міністр.

Експерти системи Експертус:Кадри вже готують для вас аналітичні консультації про те, як вести військовий облік за новими правилами. Слідкуйте за оновленнями в системі.

В Україні цього року весняний призов до Збройних сил перенесли на літо, а вступну кампанію відтермінували на липень-серпень. В результаті юнаки, які щойно завершили школу, почали отримувати повістки з військоматів. Дехто з них зтикається з неможливістю поступити до вишу через призов до армії.

Про це йдеться в матеріалі ТСН. Наголошується, що профільні міністерства обіцяли не забирати цьогорічних вступників до армії. Випускників цього року мали б призивати лише за бажанням і письмовою заявою.

До журналістів почали надходити звернення від батьків абітурієнтів, які тільки у серпні мають складати ЗНО, але вже на липень отримали повістки.

Так, батько 18-річного вступника з міста Коростишева Житомирської області написав журналістам, що його сина призвали на службу, хоча він щойно випустився з коледжу і має намір вступати до вишу. Перед випускними іспитами йому видали обхідний лист, в якому юнак мав обійти всі інстанції в коледжі. Зокрема – поставити печатку у військкоматі. Все б нічого, якби не призовний вік і продовжена через коронавірус наказом президента до 31 липня призовна кампанія.

2 червня юнак пішов до військкомату за тим, щоб поставити печатку в обхідний лист. Побачивши такого кандидата, там одразу ж відкрили його справу, відправили на медичну комісію при військкоматі і вручили повістку, згідно з якою він має з’явитися до військкомату 7 липня для відправки у війська. Парубок має складати ЗНО лише у серпні, під час додаткової сесії.

За словами батька 18-річного вступника, на початку року він надав військкомату документ з коледжу про те, що він дійсно навчається в коледжі до 30.06.2020, що давало йому право отримати відтермінування від призову до осені.

“Не дивлячись на це, його не випускали з будівлі військкомату поки він не поставив підпис в журналі про те, що отримав повістку. На всі заяви сина про те, що він буде далі вчитися і мої телефонні розмови з представниками військкомату ми отримували одну відповідь: “Ми діємо в рамках чинного законодавства”. Свої дії вони виправдовували, посилаючись на Наказ Президента про продовження призовної кампанії до 31.07.2020 р.”, – зазначив батько хлопця.

Він також додав, що у військкоматі вимагають документи від органів або закладів освіти, які підтверджують те, що юнак буде продовжувати навчання. Однак таких документів, окрім запрошення на ЗНО, наразі немає і не можу бути, оскільки коледж хлопець вже закінчив, а вступити до університету ще не встиг.

Зазначається, що на початку червня на той час виконувачка обов’язків очільниці Міносвіти Любомира Мандзій заявила, що цього літа через відтермінування вступної кампанії у зв’язку із пандемією COVID-19 випускників навчальних закладів не будуть призивати до армії. А у МОН навіть є про це домовленість з Міноборони.

Однак на практиці, ця домовленість не діє. Журналісти ще раз звернулись з відповідним питанням до МОН. У відомстві у відповідь на запит повідомили:

“МОН звернулося до Міністерства оборони України для розгляду питання щодо можливості надання відстрочки від призову на строкову військову службу до завершення основної фази вступної кампанії 2020 року для осіб, які бажають здобути наступний рівень освіти, зокрема вищої. До прикладу, вступників для здобуття ступеня бакалавра/магістра та ступеня доктора філософії. Міністерство оборони України проінформувало про те, що “з метою забезпечення конституційних прав на здобуття освіти громадянам, які закінчують навчання у закладах освіти у червні-липні поточного року, керівництвом Збройних Сил України опрацьовано та доведено відповідні вказівки органам військового управління щодо надання рекомендацій головам призовних комісій всіх рівнів стосовно порядку надання громадянам України відстрочки від призову на строкову військову службу для здобуття наступного ступеня освіти за частиною п’ятнадцять статті 17 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу””.

Своєю чергою Міноборони ще 3 червня на своєму сайті опублікувало роз’яснення Головного управління персоналу ГШ ЗСУ з питань призову на строкову військову службу випускників закладів освіти 2020 року та осіб, яким не виповнилося 20 років.

У документі зокрема йдеться про те, кому надається відстрочка від призову, а також зазначається: рекомендувати головам обласних та Київської міської призовних комісій, за поданням районних (міських) призовних комісій, надавати (за письмовими заявами призовників) відстрочки від призову за частиною п’ятнадцятою статті 17 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” до 01.10.2020 року громадянам України:

для здобуття наступного ступеня освіти; віком 18-19 років (відповідно до пункту 5 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.02.2020 № 179-р (із змінами), яким визначено, що призов громадян України віком 18-19 років проводиться за їхнім бажанням (за письмовою заявою).

У Сухопутних військах України, яким і підпорядковуються комісаріати на місцях кажуть, що з постановою Кабміну і рекомендаціями згідні, але не все залежить від них. Мовляв, рішення по кожному окремому призовнику ухвалює колегіальний орган – призовна комісія. До її складу входить військовий комісар, а головує представник міської, або райдержадміністрації, якій врешті комісія і підпорядковується.

“Військовий комісар може 10 разів сказати комісії, що можливо призивати (прим. до 20 років) не потрібно, тому що не має письмової заяви, але рішення органу буде інше”, – пояснює в коментарі ТСН начальник відділу комплектування рядовим сержантським складом та призову штабу командування ЗСУ Сухопутних військ полковник Микола Качаненко.

Цікаво те, що не існує регламентованого переліку документів для вступника, який точно дозволить розраховувати на відстрочку. Тобто рішення “служити чи навчатися” врешті ухвалюють на власний розсуд.

“У законі немає такої причини, що “бажаю вступити у вищий навчальний заклад”, тому призовні комісії розглядають кожну людину індивідуально. Переліку документів, які підтверджують бажання людини вступити, ніде не визначено, кожна призовна комісія може визначити його сама”, – продовжив Качаненко.

Рішення призовної комісії можна оскаржити, якщо в ньому є очевидні порушення, як наприклад невиконання того ж самого розпорядження Кабміну. Зробити це можна двома способами:

– звернутися до обласної призовної комісії;

– або йти до суду.

Військові визнають, що через незвичний період призову, велику роль почав відігравати людський фактор, а комісії на місцях далеко не завжди поспішають виконувати рекомендації з Києва.

Третій місяць триває весняний призов

На Черкащині розіслано понад 25 тис. повісток, викликів на медкомісію, але 18 тис. чоловіків їх ігнорують.

У Херсоні представники військового комісаріату за підтримки поліцейських зупиняли перед прохідною робітників суднобудівного заводу. Питали чоловіків про вік, а потім намагалися силоміць вручити повістки. Свої дії пояснили постановою Кабміну та законом про військову службу, що дозволяють у такий спосіб сповіщати призовників – працівників заводу.

Вже тиждень працівники військкомату шукають чоловіків призовного віку – від 18 до 27 років, які ухиляються від служби.

Нині йдуть перевіряти працівників оптового ринку. Питають вік і чи служив. Інформацію перевіряють в електронній базі. Повістка не приходила – такою фразою здебільшого реагують на військовиків.

За тиждень розшукали три десятки призовників, за станом здоров’я придатними з них визнали тільки 10. У військкоматі наголошують, повістку вручають для проходження медкомісії.

У військкоматі нагадують, після виходу указу президента України про черговий призов на строкову військову службу незалежно від того, чи отримав призовник повістку, він зобов’язаний у 10-денний термін прийти до військкомату за місцем проживання.

За порушення військового обліку і ухилення від проходження військової служби передбачена адміністративна і кримінальні відповідальності. У військкоматах радять пам’ятати про це і не ігнорувати свій обов’язок перед країною.

Проте в Міністерстві оборони України просять не панікувати і переконують, що це фейк.

«Користувачам мобільних мереж від імені Міністерства Оборони України розсилаються повідомлення про необхідності прибути до військових комісаріатів у зв’язку із мобілізацією.

З огляду на це, заявляємо: жодних дій щодо часткової мобілізації громадян України до лав Збройних сил України наразі не проводиться, подібні розсилки та інші чутки про початок мобілізації не відповідають дійсності.

Закликаємо громадян ретельно перевіряти інформацію, користуватися даними з офіційних джерел та не поширювати недостовірну інформацію», – таке повідомлення на своїй сторінці у Facebook оприлюднило Оперативне командування «Північ».

У військкоматах плутаються в свідченнях.

У Харкові молода пара вирішила узаконити свої стосунки, і зібравши всі необхідні документи, вирушили в РАГС Московського району міста. Однак закоханих чекав сюрприз: без довідки про становлення на військовий облік заяву у молодих приймати категорично відмовлялися. Після умовлянь документи все ж прийняли, але пригрозили, що якщо до дати реєстрації довідка не буде надана, то розпис не відбудуться.

У Харківському обласному військовому комісаріаті були спантеличені нашим питанням про необхідність надання військового квитка для вступу в шлюб. «Наші військкомати подібного розпорядження не давали. Якщо таке практикується, то це ініціатива самого РАЦС», – відповів нам черговий.

А ось у Військовому комісаріаті Київського і Московського районів Харкова підтвердили, що установка є. «Це робиться для того, щоб молоді люди ставали на військовий облік. Для подачі документів на реєстрацію шлюбу чоловікові призовного віку необхідно мати при собі приписне посвідчення або військовий квиток.

Якщо до цього моменту він з якоїсь причини на обліку не стояв, то нехай з’явиться в військкомат, де стане на облік, і питання буде закритим – зможе і одружитися і робити, що хоче», – повідомили «Вістям» в комісаріаті.

У військкоматі столиці про таку ініціативу не чули. «Вимагати військовий квиток для подачі заяви? Перший раз чую про подібне. Може один якийсь військкомат в Харкові віддав таке розпорядження, але в Києві подібне не практикується. Якщо хочуть, то нехай одружуються на здоров’я», – розповів нам заступник військкомату Київського гарнізону Ігор Слюсаренко.

Наказ Мін’юсту і “липа” за $ 50

Як з’ясували «Вести», насправді вимога про довідку з військкоматів – не чиясь вигадка, а виконання наказу Мін’юсту від лютого 2017 року. Згідно з документом, РАЦСи зобов’язані в семиденний строк повідомляти райвійськкомат за місцем прописки нареченого про зміну його сімейного стану. Звідси – і вимога.

Правда, норми не скрізь дотримуються так суворо, як в Харкові. У київському документ-сервісі нам сказали, що в переліку документів для укладення шлюбу військовий квиток або «приписне» з військкомату вказані, але в разі їх відсутності заважати молодим укласти союз не стануть.

«Заяву подати можна і без військового квитка. Ви можете просто повідомити, військовозобов’язаний ви чи ні. Якщо так, то в якому військкоматі стоїте на обліку. І ми не перевіряємо, чи стоїте ви на обліку чи ні. Якщо ви говорите, що не є військовозобов’язаним, то ми це відображаємо в документах, а ви засвідчуєте підписом», – повідомили нам в довідковій сервісного центру.

Тим часом в інтернеті легко знайти пропозиції по виготовленню липових довідок з військкомату – з печаткою та підписом. За документ просять 50 доларів.

“Військкомат по-визову. Днями БППшно-підмартиненський чиновник-невдаха Ігор Півень погрожував силком відвезти мене у військкомат. А сьогодні, у день народження доньки, прийшли до мене аж троє охфіцерів з Дніпровсього військкомату вручати повістку)))

Ескорт з камерою та пацани гопніцького виду у супроводі. Так всім вручали чи для мене замовили пакет “елітний”? Представився з трьох людей у формі тільки один, пояснити підставу візиту і чи мені надсилали повістку поштою – не змогли. Мабуть, відповіді на мої питання не були передбачені сценарієм цієї клоунади, тому рекрутери-вояки помітно нервували”, – констатував активіст.

Шабунін запросив журналістів сходити з ним до Дніпровського військкомату.

“З’ясовуватиму, чому я, за станом здоров′я непридатний до служби з 2000 року в 32 роки отримав повістку”, – пообіцяв антикорупціонер.

До посту додав тимчасове посвідчення, що він не придатний до служби у мирний час.

Утім, блогер Максим Колесніков побачив у пості лише піар.

“Пан Шабунін, професійний антикорупціонер, отримав повістку у військкомат. Не з’явився, йому телефонували, а потім вже прийшли додому вручити повістку особисто! Оце так злочинна влада, оце так утиски та переслідування – заголосив пан Шабунін та тусовочка. А якщо роздивитися – що за повістка? Мобілізація? Призов? На передову з лопатою? Ні. Це звичайне УТОЧНЕННЯ ДАНИХ. Яке масово відбувається з 2014 року”, – написав блогер.

У коментарях Колеснікова підтримали багато підписників, а мережу заполонили інші іронічні та гнівні пости.

Зокрема, парламентарі звільнили поліцію від розшуку тих, хто ухиляється від армії. Крім того, тепер не зобов’язані повідомляти призовників про виклик їх до комісаріатів, як і подавати відповідні відомості комісаріатам та виконкомам, і житлово-експлуатаційні організації.

Натомість закон зобов’язує органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ та організацій, в тому числі навчальних закладів, на вимогу комісаріатів, сповіщати призовників і військовозобов’язаних про виклик у військкомати. Йдеться про забезпечення своєчасного прибуття за цим викликом та необхідність у семиденний строк повідомляти комісаріати про прийняття на роботу (чи навчання) та звільнення таких осіб.

Але ж і раніше щось схоже було? “Різниця в тому, що в попередній редакції закону було прописано, що органи місцевого самоврядування та керівники підприємств зобов’язані повідомляти про призов лише в тих адміністративно-територіальних одиницях, де немає військових комісаріатів, тобто йшлося лише про окремі випадки, — пояснює “Експресові” військовий експерт Юрій Бутусов. — А тепер це уточнення прибрали. Отож всю відповідальність за призов перенесли на керівників підприємств та місцеву владу. Однак залишається питання: “А які в них є механізми для того, щоб забезпечити виконання закону?”

Відомо, що в організації призову головною проблемою є те, що доволі часто люди не проживають за тією адресою, за якою зареєстровані. Відповідно, незрозуміло, де шукати особу, щоб вручити їй повістку. Нема ясності й стосовно того, яким чином це має робити місцева влада. Проблему могло б вирішити встановлення єдиної системи обліку призовників, яка б була інтегрована в інші державні бази даних. Вона дозволяла б швидко встановити, де перебуває людина і яким каналом зв’язку найкраще вручити їй повідомлення про призов. Треба вирішувати цю проблему”.

Причому, займатися цим питанням, на думку експерта, має профільна структура. “Я був прибічником створення у Генштабі або Міноборони цивільної мобілізаційної служби — окремого підрозділу, як це є в багатьох європейських країнах, — зазначає Юрій Бутусов. — А просте перекладання відповідальності з одних непрофільних органів на інші навряд чи принесе очікуваний результат. Тому вважаю новації, внесені парламентом, доволі слабкими”.

“Офіцери запасу – це військовозобов’язані оперативного резерву другої черги. Передбачено, вони будуть доукомплектовувати військові частини стратегічного резерву. Офіцерів запасу призиватимуть найближчим часом, відповідно до закону про військовий обов’язок”, – сказав Масловський.Полковник додав, що офіцери запасу без їхньої згоди не залучатимуться до служби в зоні проведення Антитерористичної операції.