У Посольстві заявили, що штатна робота «була тимчасово перервана у зв’язку з нестачею персоналу, яка виникла унаслідок вимушеного повернення до Італії генерального консула і ряду співробітників представництва після висилки італійського дипломатичного персоналу» з рф. Друга причина – серйозні обмеження, накладені Центробанком рф на транзакції, пов’язані з консульським збором.

Видання The Bell раніше пояснило суть цих обмежень. Центробанк рф наклав їх на банк «Інтеза», який приймав оплату консульського збору. Джерело видання назвало дії ЦБ «дзеркальними заходами» після обмежень проти російського консульства в Італії. Про неможливість приймати візові заяви через проблеми з проведенням оплат банком «Інтеза» напередодні також заявили італійські візові центри в росії.

Раніше Італія з 1 березня 2022 року відновила прийом документів на туристичні візи після послаблення обмежень, пов’язаних з пандемією коронавірусу.

Як повідомлялося, на початку квітня на тлі свідчень про звірства російських окупантів у місті Буча Київської області Італія видворила 30 співробітників російських дипмісій на Апеннінах. рф у відповідь оголосила персонами «non grata» лише 24 співробітників італійських дипломатичних і консульських установ у росії.

Міністерство закордонних справ Польщі 3 червня видало указ, згідно з яким документи на отримання або продовження польської національної візи можуть бути подані іноземними громадянами не в дипломатичні представництва за кордоном, а в міністерство закордонних справ у Варшаві, – повідомляє РАДІО ТРЕК з посиланням на Інформаційний портал Польщі.

Нові правила вступають в силу 14 червня. Для їх реалізації в апараті польського МЗС створюється спеціальний відділ для обробки заявок на отримання візи. Посадові особи у Варшаві матимуть ті ж інструменти для прийняття рішень про видачу візи, що і консули, щоб максимально прискорити процес.

Таке рішення стосується робочих віз, а також віз з іншою метою видання. Рішення було ухвалене з метою спростити іноземцям продовження візи в Польщі.

Починаючи з 12 березня, в зв’язку з введенням карантинних заходів на території Чехії, була надана можливість, за попередньою згодою роботодавця та працівника, продовжити термін дії короткострокової робочої візи. Термін для виїзду іноземців неодноразово продовжувався, востаннє він був продовжений до 16.11.2020 року. Працівники які були офіційно працевлаштовані та мали місце реєстрації, могли на законних підставах залишатися, після фактичного закінчення візи, майже вісім місяців. Для підтвердження причини свого перебування, при перетині кордону ЄС, потрібно було з’явитися у відділок чужинецької поліції, де до паспорту клався спеціальний штамп з позначкою COVID- 19.

На засіданні Чеського уряду в понеділок 9 листопада було остаточно вирішено, що цей термін більше не буде продовжений, і тому кожен іноземець зобов’язаний покинути територію ЧРнайпізніше до 16.11.2020 року. Також на офіційному сайті консульства Чехії зазначається, що в зв’язку зі збільшенням попиту на шенгенські візи з метою працевлаштування та сезонного працевлаштування, консульство буде відтепер щоденно приймати не 300, а 400 заяв на отримання цього виду віз,через свої візові центри у Львові, Ужгороді та Івано-Францівську.

Про це розповів голова Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник у коментарі “РБК-Україна”. Він підкреслив, що заробітчани з України відіграють важливу роль на ринку праці Євросоюзу. І тут найпопулярнішим напрямком для українців залишається Польща.

“Насправді є країни, куди українці можуть заїхати на роботу на підставі біометричного паспорта. Це, наприклад, Польща, куди йде найбільший потік трудових мігрантів. Якщо у вас є роботодавець, який хоче вас взяти на роботу й надає вам так зване “освячення” або запрошення на роботу. Це все дає право заїхати в Польщу і протягом 90 днів там легально працювати”, – сказав Воскобойник.

Він додав, що для роботи в Чехії вже треба буде робоча віза, але вона не дозволить працювати в інших країнах ЄС. Для Німеччини, окрім робочої візи, вже треба додати сертифікат про володіння німецькою мовою хоча б на рівні B1. Тому експерт радить зважати на окремі умови, які висуває кожна країна.

Її досягли у вівторок, 29 січня, пише DW.

“Основна мета реформи – полегшити законні поїздки для туризму, торгівлі та бізнесу, одночасно вживаючи заходів для боротьби з нелегальної імміграції”, – йдеться в повідомленні прес-служби Європарламенту.

Однак поки угода офіційно не закріплена. Згідно з новими правилами, заяву на отримання візи тепер можна буде подати за 6 місяців до 15 днів перед поїздкою. Раніше це можна було зробити не раніше, як за 3 місяці. У той же час, ціна візи збільшиться з 60 до 80 євро. Для осіб, молодших 18 років, можлива знижка. Діти до 6 років, студенти і дослідники, як і раніше, будуть звільнятися від оплати.
Згідно з угодою, буде також існувати прямий зв’язок між швидкістю і ціною візових послуг і готовністю країни, яка видає візу, до співпраці з ЄС у сфері міграційної політики. Тепер досягнуте неформальну угоду повинен затвердити Європарламент, після чого воно надійде на остаточне затвердження в Раду ЄС.

Люди, що мандрують до ЄС часто, зможуть розраховувати на багаторазові візи. Зміни у візовому кодексі вступлять в силу через шість місяців після їх публікації в “Офіційному журналі” ЄС.

Разом з тим, за даними ЗМІ, ці заходи Британії вдарять по російським олігархам. Такі візи зазвичай давали право громадянам за межами ЄС швидко отримати посвідку на проживання і громадянство Великобританії, інвестуючи в її економіку від 2 млн фунтів стерлінгів.

Раніше повідомлялося, що одіозного російського актора Івана Охлобистіна, відомого своєю симпатією до бойовиків “ДНР” і “ЛНР”, не допустили до участі в кінофестивалі “Тиждень російського кіно” в Лондоні.

На сайті подається перелік країн, громадяни яких із сьогоднішнього дня необхідно буде здавати біометрику.

Біометричні дані відтепер вимагатимуть у заявників на туристичні візи, дозволи на роботу, навчання і постійне проживання, або для отримання статусу біженця в Канаді. Біометрику не здають діти до 14 років та дорослі у віці понад 79 років.

При цьому біометрика збиратиметься лише раз на 10 років, незалежно від тривалості виданої візи.

Вартість візи для однієї особи становить 85 канадських доларів ($99). Для родин, які подаються на візу одночасно, вартість візи не буде перевищувати 170 канадських доларів ($198).

“Збір біометричних даних дозволяє уряду Канади ефективно керувати ідентифікацією, полегшити обробку заяв і спростити в’їзд для мандрівників, які мають законну особу. Це допомагає запобігти, виявити та припинити в’їзд тих, хто створює ризик для здоров’я та безпеки канадців”, – пояснили у міністерстві.

З 31 грудня 2018 року біометричні дані також будуть здавати громадяни країн Азії, Океанії, Північної та Південної Америки.

Про це пише “Громадське”.

Так, 18 українців затримали у Сілезькому воєводстві, ще трьох — у місті Ополе.

“У 16 громадян України були дозволи на роботу в Польщі, проте вони відрізнялись від заявлених при отриманні візи. Ще п’ятеро мали прострочені терміни перебування у Шенгенській зоні”, — повідомили польські прикордонники.

Тож щодо українців відкрили адміністративне провадження.

У Польщі 12 та 13 серпня затримали 21 громадянина України через порушення правил перебування на території держави. Щодо них винесено рішення про депортацію.Про це повідомляє прес-служба Прикордонної служби Польщі.

Вісімнадцять українців буди затримані у Сілезькому воєводстві, ще троє — у місті Ополе.

«У 16 громадян України були дозволи на роботу в Польщі, проте вони відрізнялись від заявлених при отриманні візи. Ще п’ятеро мали прострочені терміни перебування у Шенгенській зоні», — йдеться у повідомленні.

У зв’язку з порушенням щодо українців відкрили адміністративне провадження.

Нагадаємо, Служба безпеки України витурила з країни російську журналістку Всеросійської державної телевізійної і радіомовної компанії (ВДТРК) Тамару Нерсесян.

Раніше на прокремлівському телеканалі «Россия-1» показали 4-хвилинний сюжет, у якому Тамара Нерсесян розповіла про фестиваль «Бандерштат», як про місце, де пропагують неонацизм, а сили АТО назвала «каральними батальйонами».

Про це під час виступу у федеральному парламенті Канади заявив депутат від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневський, повідомляє “Укрінформ”.

“Прийшов час Канаді вивчити можливість зняття візових обмежень із Україною – останньої радянської спадщини, що розділяє наші держави”, – сказав Вжесневський.

Окрім цього, він закликав уряд відновити дію угоди про мобільність молоді.

“Тим часом закликаю працювати із Україною над відновленням дії угоди про мобільність молоді, аби дозволити молодим українцям та канадцям подорожувати між нашими державами та збагачувати власне професійне та особисте життя, насолоджуючись усіма перевагами, що можуть запропонувати наші країни”, – зазначив депутат.

Він також привітав рішення Євросоюзу про скасування віз для короткострокових подорожей громадян України.

“Із часу Революції Гідності у 2014 році, стіни та перешкоди на шляху до переходу України до сильної, консолідованої, західної ліберальної демократії продовжують падати”, – підсумував депутат.

Після того, як єгипетська влада розгляне заявку і схвалить її, копію візи відсилатимуть туристам в електронному вигляді.

За задумом, нова система має зняти навантаження на органи безпеки країни, а також прискорити проходження туристами контролю в аеропортах.

На останнє запитання, на жаль, доводиться відповісти: так, є. Декілька країн, включаючи одну нашу сусідку, суттєво погіршили візову практику.
Але добрих новин більше.
2016 рік довів, що візова криза, спричинена війною в Україні, потроху відходить у минуле.
За рік консульства шенгенських країн зменшили відсоток відмов і збільшили кількість багаторазових віз, та й українці почали подорожувати до “шенгену” частіше.
Так, ми також чули чимало історій подорожуючих про складнощі та безпідставні візові відмови і маємо пояснення цьому. Проблеми збільшились в окремих консульствах, статистика ЄС це підтверджує. Чомусь не дивує, що до “червоного списку” увійшли країни, з якими є проблеми також у політичному діалозі…
І, насамкінець, знову про позитив. Хоча більшість консульств потрапили до “зеленому списку”, деякі заслуговують на особливу подяку з нашого боку. Перш за все йдеться про Литву, яка знову підтвердила імідж друга України, а також про деякі інші дружні до українців консульства.
Далі – детальніше.

Польські друзі?
Не так давно фраза “мультишенген на кілька років” була в Україні ледь не синонімом до терміна “польська віза”. Поляки підтримували візову лібералізацію для наших громадян, розуміли, наскільки важливий для українців зв’язок з Європою, та не створювали штучних перепон для видачі віз.
До прикладу, генконсульство Польщі в Києві у 2013 році мало лише 0,6% відмов, у 2014 році – 0,8%, а туристи знали: достатньо донести документи до консульства, а віза буде. Проблемою були хіба що черги. Через позитивний імідж поляків потік туристів до цієї країни не припинявся, тож було непросто потрапити не лише до консульства, але й до візового центру.
Нині ці часи далеко в минулому.
Від 2015 року Польща стала одним із генераторів проблем для українських подорожуючих. Торік ситуація лише погіршилася.
Польща, яка має 6 консульств у різних областях України, лишається головним “виробником шенгенок” – торік було видано 560 тисяч польських віз для короткострокових подорожей, що складає понад 40% від усіх шенгенських віз, виданих в Україні.
За такої кількості не уникнути помилок – і з боку консульства, і з боку заявників, тому не дивно, що у соцмережах лунають скарги на поляків.
Однак ми маємо підстави говорити: тут йдеться не про окремі випадки, а про системне погіршення ставлення до українців. У 2015 році генконсульство в Києві мало 1,8% відмов, що вже було значно вище, ніж доти. Цьогорічна статистика каже про 4,2% відмов у Києві, середній показник по всіх польських консульствах Україні – 3,3%. Відмови зросли у всіх польських консульствах, крім одного, розташованого у Вінниці, де це цей показник і без того зашкалює – більше 7% відмов.
Та йдеться не лише про відсотки. На жаль, до цього додається дискримінаційне ставлення до українців на кордоні (навіть в аеропортах, включаючи Варшаву). Власне, саме Польщі стосується більшість історій про безглузді візові проблеми, які доводиться зустрічати у ЗМІ та у Facebook.
Хотілося б вірити, що це не пов’язане із загальним погіршенням ставлення до українців та з міфами про “українських біженців”, які поширює нова польська влада, попри їх офіційне спростування польською статистикою.
І, насамкінець: попри критику на адресу нашого західного сусіда, варто зазначити, що є показник, за яким Польщі варто дякувати. Це – часка “довгих” багаторазових віз, яка нині складає 76%, збільшившись на кілька відсоткових пунктів у порівнянні з попереднім роком.

Чеське ставлення
Хочемо підкреслити: не вважайте, що Польща є найбільшим “недругом” українських подорожуючих. Зовсім ні. Попри всі складнощі, поляки надають українцям найбільше віз і мають високу частку “мультиків”, і ми справді вдячні їм за це, але не можемо закрити очі на інші проблеми.
А от у візовій політиці Чехії взагалі не виходить знайти позитив.
Чехія здавна входила до переліку країн зі “складною” візовою практикою. Рік тому, за опитуванням візових заявників, вона виявилася абсолютним аутсайдером у ставленні до українських подорожуючих.
А тепер маємо ще й офіційну статистику Єврокомісії, яка дозволяє стверджувати:
ставлення Чехії до українських заявників нині близьке до зневажливого.
Це справді засмучує, особливо з огляду на те, що в посольстві цієї країни є дипломати, яких можна сміливо назвати друзями України. Але посольство – то не консульство, їхні повноваження та функції розведені.
Та й цифрам просто нема що протиставити.
Чехія стала однією з двох країн Шенгену, яка за рік суттєво збільшила рівень відмов. Він досяг просто небаченого рівня: посольство в Києві поставило візову відмову в паспорти 7,4% заявників! Разом із консульством у Львові рівень відмов – 6,5%, що також є абсолютним рекордом серед шенгенських держав.
Що змушує чехів відмовляти українцям у візах в рази частіше за більшість держав Шенгену? Ми не маємо відповіді на це питання. Підкреслимо, йдеться саме про туристичні або ділові візи, робочі чи імміграційні в цей перелік не потрапляють.
До речі, за рік у чехів погіршився не лише рівень відмов.
Лише 20% тих, хто звернулися до консульства Чехії в Києві, отримали багаторазову візу, і цей показник помітно впав порівняно з минулим роком.
Як це пояснити, зважаючи, що середній показник шенгенських мультивіз в Україні зріс до 60%? Навіть якщо уявити на мить, що чехи бояться українських нелегалів, то як нелегалові допоможе одноразова віза замість багаторазової?
Ніяк. Дискримінаційна політика Чехії щодо українців б’є виключно по чесних подорожуючих.
Звісно, що у пересічного спостерігача може скластися враження, що у Празі не хочуть бачити українських туристів. ЄП вважає, що це враження помилкове, але чому чеський консул так наполегливо намагається його просунути?
До слова, ми не випадково вжили термін “дискримінаційна”. Просте порівняння: чеське консульство в Мінську торік мало 0,0% відмов! Візу не отримали лише троє із 9154 заявників. В Москві рівень відмов – 0,8%, в Пітері – 0,1%, Єкатеринбурзі – 0,4%.
Навіть з урахуванням Нігерії, Гани чи Північної Кореї рівень відмов чеських консульств – 3,9%. Невже консули Чехії вірять, що українці справді становлять більшу небезпеку, причому всі найнебезпечніші йдуть саме до чеського консульства, попри дурну славу цієї дипмісії? Питання риторичне.

Французька неправда
Минулого літа, напередодні старту футбольного свята Євро-2016 у Франції, “Європейська правда” добряче попсувала відносини з дипмісією Франції в Україні, намагаючись відстояти права сотень українських уболівальників, які отримали безпідставні відмови, або ж просто не мали відповіді від консульства.
Тоді ми стикнулися з відвертою маніпуляцією з боку французьких дипломатів, які намагалися звести системну проблему лише до одного випадку, нехай навіть найрезонанснішого – до візової долі маленького вболівальника Романа Бобенчика.
І дарма що ЄП у своїх статтях від початку писала, та й потім повторювала, що проблема – значно ширша. І в офіційних коментарях, і в неформальних розмовах французи відмовлялися це визнавати, хоча на руках була маса скарг і докази очевидних порушень з боку консулів.
Статистика ЄК підтвердила: проблема справді є, а посольству Франції було б непогано вибачитися.
За минулий рік Франція стала одним із двох, разом з Чехією, лідерів за темпами зростання відмов, збільшивши їх рівень з 1,7% у 2015 році до 4,1%. Або в абсолютних цифрах: 1420 українців отримали від Франції паспорт з відмовами (рік тому таких було лише 569).
І це – на додаток до вкрай низького рівня мультивіз – ті самі 20,7%, що й у чеського консульства в Києві.
Для посла, звичайно, це лише цифри, а для багатьох уболівальників та туристів – зіпсовані плани та викинуті на вітер гроші.
Схоже, в посольстві просто не розуміють, наскільки їхня візова політика шкодить іміджу Франції в Україні. А коли дипломати до того ж вдаються до неправди чи маніпуляцій, як було торік – це додатково посилює ефект.

Історія друзів
Та досить про погане. Бо, власне, на цьому перелік негативних героїв вичерпався.
Так, подекуди лишаються проблеми.
І досі є високим рівень відмов Бельгії, Німеччини і Нідерландів, де він перевищує 5%, але всі ці країни зменшили показники відмов і одночасно – наростили частку багаторазових віз, тобто динаміка – позитивна (дві останні країни навіть увійшли до числа лідерів за динамікою поліпшення візової практики в Україні). А Нідерланди до того ж торік майже всім видавали мультивізи – їхня частка склала аж 82,1%!
Так, низьким є рівень мультивіз у посольствах Австрії (36,2%), Італії (31,2%), Іспанії (26,8%). Особливо засмучує Фінляндія, де частка багаторазових віз складає лише 17% і рік від року спадає. Але всі ці країни цього року також зменшили рівень відмов (Австрія – до 0,9%!).
І тут варто відзначити Італію. Ця країна тривалий час була лідером антирейтингу, відлякуючи українських туристів, але останнім часом поступово виправляється і нині має лише 2% відмов.
Якщо ж згадувати про позитивні приклади, то, звісно ж, варто подякувати Словаччині, яка продовжує видавати багаторазові візи тим, хто має на них право (72,9% “мультиків”), з відмовами нижче за середній рівень, а також Латвії, що зменшила рівень відмов до 1,1%.

Та найбільша подяка ЄвроПравди – одній державі, до візової практики якої в принципі неможливо мати претензій.
Литва завжди була найприхильнішою до наших туристів, але цього року – особливо.
Схоже, литовський МЗС вирішив компенсувати Україні невиправдану затримку із запровадженням безвізового режиму, яка сталася з вини самого ЄС.
Торік в посольстві Литви поставили відмову лише… 0,2% заявників! При цьому 78,1% віз виявилися “довгими” та багаторазовими.

А загалом?
А загалом для України минулий візовий рік справді виявився позитивним.
Можна сміливо говорити, що ми пройшли пік загострення та підвищеної підозрілості шенгенських консульств, який мав місце у 2015 році. Тоді середній рівень відмов різко зріс і склав 3,4%; у 2016-му він почав спадати, до 3,2%.
Щороку зростає частка мультивіз – нині це 59,9%, проти 56,8% у 2015 та 52,4% у 2014.
Та головне – знову почала збільшуватися кількість тих, хто подорожує до країни ЄС, яка спадала два роки поспіль після початку війни.
Торік українці отримали 1 млн 363 тисячі віз. Навіть попри те, що багато людей вже отримали кількарічні візи, ця кількість – на 175 тисяч вища, ніж було роком раніше. Це – майже 10% від усіх шенгенок, виданих у світі.
І хоча вже незабаром потреба отримувати “шенгени” в українців зникне, важливо знати, хто підтримував нас на цьому шляху, а хто намагався завадити українцям на їхньому шляху до Європи.

“Те, що питання вирішилося позитивно, це гарне свідоцтво, що протиріч між нами немає. Дуже розраховую, що це – не тенденція, а випадковість”, – зазначив Жадан, пише видання.
Також письменник у своєму Facebook зазначив: “Дуже тішуся можливості й далі відвідувати Білорусь і поглиблювати українсько-білоруські культурні зв’язки”.
“Здоровий глузд і почуття гідності перемагають все, що було написане в путінських темниках…. Побачимось у травні в Мінську на концерті”, – додав Жадан.

Як відомо, Сергія Жадана було затримано у Мінську в ніч на 11 лютого та повідомлено про заборону в’їзду до Білорусі на невизначений термін.

Посольство України в Білорусі направило ноту до МЗС Білорусі з метою отримання офіційного пояснення про причини затримання Жадана. Окрім того до МЗС України було викликано посла Білорусі в Україні Ігоря Сокола, а міністр закордонних справ Павло Клімкін повідомив, що мав телефонну розмову з главою МЗС Білорусі Володимиром Макеєм щодо затримання Жадана.

Про це йдеться в офіційному повідомленні відомства, поширеному в п’ятницю, передає власний кореспондент Укрінформу.

“Починаючи з 1 листопада 2016 року, всі, хто подає документи на паспорти та візи США, повинні надавати фотографії без окулярів. Ці зміни допоможуть уникнути відблисків й тіней, що можуть спричинити затримку в обробці заявок на оформлення віз і паспортів”, – зауважили в американському дипломатичному відомстві.

При цьому повідомляється, що минулого року понад 200 тис. заявок лише на паспорти мали фото поганої якості або не відповідали іншим вимогам для фото, що призвело до затримки обробки заявок.

“Проблемою номер один були окуляри. З цієї ж причини багато заявок на отримання віз США були також відхилені”, – зазначили в установі.

Внесені зміни дозволять запобігти багатьом подібним відмовам та затримкам, забезпечуючи можливість для більшої кількості аплікантів отримати паспорти чи візи, констатували в Держдепартаменті США.

З 21 жовтня набуває чинності Угода між Кабінетом міністрів України та урядом Румунії про скасування оплати за оформлення довготермінових віз.

Про це повідомляє Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України на своїй сторінці у Фейсбуці.

“Зроблено ще один крок на шляху лібералізації візового режиму з країнами ЄС: громадяни України матимуть змогу безкоштовно оформлювати національні румунські візи. 21 жовтня набуває чинності Угода між Кабінетом міністрів України та урядом Румунії про скасування оплати за оформлення довготермінових віз, підписана 6 травня цього року в смт. Солотвино”, – йдеться у повідомленні.

Положення Угоди передбачають безоплатне оформлення довготермінових віз («D»), тобто таких, які дають право громадянам України та громадянам Румунії на в’їзд до Румунії чи України, відповідно, для оформлення документів на перебування або проживання в цих державах строком більше 90 днів.

Верховна Рада повинна підтримати постанову про введення візового режиму з Російською Федерацією. У той же час, якщо уряд піде на такий крок, шкода завдається і українським громадянам, які їздять в РФ. Адже, за даними Госпрограслужби, тільки за 2015 рік понад 4 млн українців перетнуло кордон з Росією. Таку думку в коментарі “Сегодня.ua” висловив заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Борис Тарасюк.

“Якщо говорити про мою особисту позицію, то з політичної точки зору на це потрібно йти (на введення візового режиму – Авт.). Хоча якщо поглянути на людський трафік, за даними Держприкордонслужби кількість українських громадян, які їдуть в Росію значно більше, ніж кількість росіян, які їдуть в Україну. Тому з цієї точки зору шкоди буде завдано саме нашим українським громадянам, які їздять. Звичайно, можна переконувати їх не робити цього, але це реальність і нікуди від неї не подітися. Якщо мені не зраджує пам’ять, понад 4 млн українських громадян щороку перетинають кордон з Росією. Це дуже велика цифра. І звичайно, для них будуть ускладнення в перетині кордону з РФ. У той же час скажіть мені, будь ласка, яким чином вплине використання візового режиму з боку Росії і з нашого боку на неконтрольований ділянку російсько-українського кордону – 409 км (на Донбасі в зоні АТО – Авт.). Чи може це зупинити когось із цих бандитів і терористів? Ні, не зупинить. Ті, хто користувався цією ситуацією, будуть продовжувати, а закон законослухняних громадян, звичайно, торкнеться”, – сказав Тарасюк.

За його словами, ведення візового режиму потягне за собою додаткове навантаження на наших консульських працівників. Але, як вже раніше повідомляв “Сегодня.ua”, приймати рішення щодо введення чи невведення візового режиму буде МЗС і Кабмін. А МЗС, як відомо, проти, як і проти розриву дипвідносин з Російською Федерацією.

“Якщо говорити про дискусії, яка відбулася на засіданні нашого комітету, думки розділилися. Я особисто з політичних міркувань виступав за те, щоб це було зроблено (щоб Україна розірвала дипвідносини з РФ – Авт.). МЗС не погоджувався, у них аргумент один, мовляв, це позбавить наших громадян, які тимчасово перебувають на території РФ консульського захисту. Але я щось не побачив ефективних дій нашої консульського захисту, хоча б через те, що Росія блокує. І потім, розрив дипломатичних відносин автоматично не тягне за собою розрив консульських відносин. Тобто, наші консульства можуть продовжувати свою діяльність. Ну і, врешті-решт, міжнародна практика знає такий досвід, як уповноваження третьої країни, яка б здійснювала ці повноваження від імені країни, яка позбавляється можливості продовження дипвідносин. Як правило, такою країною виступає Швейцарія. Тобто, немає безвихідної ситуації, яку малює МЗС”, – вважає Тарасюк.

На питання “Сегодня.ua” про те, що при владі просто не вистачає політичної волі для запровадження візового режиму і розриву дипвідносин з РФ, Тарасюк відповів: “Дивлячись, що ви маєте на увазі під політичною волею? Я можу привести вам ще чимало проблем, які стосуються українсько-російських взаємин, в тому числі і з-за відсутності цієї політичної волі. Наприклад, мною був внесений законопроект, який так і не отримав підтримку до комітеті із закордонних справ про припинення 8 або 9 статей українсько-російського договору. Ви знаєте, що до сих пір в нашому праві через ратифікацію українсько-російського договору міститься фраза про те, що Україна і Росія – стратегічні партнери? Це не абсурд? Абсурд. А цей абсурд не набирає достатньої кількості голосів, щоб його припинити”.

Нагадаємо, за словами голови ВР Андрія Парубія, постанову про введення з Росією візового режиму депутати можуть розглянути вже цього четверга. У той же час, за його словами, це буде політичне рішення парламенту – останнє слово за Міністерством закордонних справ і Кабміном.

Зокрема, Петро Порошенко подякував індонезійському колезі за рішення про запровадження безвізового режиму для українців, що сприятиме розвиткові туризму. Сторони також досягли порозуміння щодо співробітництва в гуманітарній сфері та у структурах міжнародних організацій. Окремою темою стало розслідування терористичної атаки на малазійський «Боїнг» два роки тому в небі над Донбасом, оскільки в цій трагедії загинули й індонезійські громадяни. Відбувся обмін думками про нинішній стан і перспективи інтеграційних процесів, які відбуваються у регіоні Південно-Східної Азії.

Того ж дня Петро Порошенко провів зустріч зі Спікером Ради народних представників індонезійського Парламенту Аде Комарудіном. Президент України закликав індонезійських парламентарів стати на захист кримських татар, права яких порушуються окупаційною владою Росії.

джерело http://meest-online.com/

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Франсуа Олландом.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби президента України.

Як зазначається, у ході бесіди Порошенко попросив Олланда посприяти у видачі віз українським уболівальникам, які мають намір відвідати матчі чемпіонату Європи з футболу, що відбудеться у Франції.

Крім того, глава держави закликав Меркель та Олланда прискорити вирішення у рамках Європейського Союзу питання скасування візового режиму для громадян України.

Співрозмовники також констатували, що запроваджені проти Росії санкції мають залишатися чинними до повного виконання нею Мінських угод.

джерело www.ua1.com.ua

“Президент повідомив про досягнення домовленості стосовно збільшення терміну дії національних віз для безперервного перебування українців на території Туреччини до 90 днів”, – йдеться у повідомленні.

Крім того, за даними прес-служби, співрозмовники обговорили нові проекти в галузях машинобудування та літакобудування, в оборонній промисловості.

Як повідомляв УНН, уряд Туреччини має намір надати допомогу для потреб Національної поліції України, а також сприяти активній взаємодії у правоохоронній сфері.

Про це йдеться у офіційному коментарі Представництва ЄС в Україні, що переданий “Європейській правді” в суботу вранці.

“Після того, як Україна успішно досягла відповідності всім індикаторам, які встановлені Планом дій візової лібералізації (ПДВЛ), Єврокомісія запропонувала Раді ЄС та Європарламенту зняти візові вимоги (для короткострокових поїздок в ЄС) для громадян України”, – підтверджується у заяві дипмісії.

“Єврокомісія сподівається, що Європарламент та Рада ЄС дуже скоро схвалять цю пропозицію”, – йдеться у повідомленні.

Дипломати також наголошують, що ідея про впровадження захисного механізму, який дозволяв би призупиняти дію безвізового режиму, “не спрямована проти якоїсь конкретної країни”. “Цей механізм має застосовуватися горизонтально, для всіх держав, що отримали візову лібералізацію”, – підкреслюється у повідомленні.

Як повідомляла “Європейська правда”,  деякі країни-члени ЄС хочуть синхронізувати рішення український безвізовий з іншими, масштабнішими рішеннями – зокрема, про загальний механізм призупинення безвізу.

В інтерв’ю Європравді посол в України ЄС підтвердив, що в Брюсселі обговорюють перенесення безвізового рішення щодо України.

В п’ятницю ввечері від представників декількох країн-членів пролунали різкі заяви, зокрема, глава МВС Франції заявив, що безвізовий для України – не питання найближчих місяців.

У п’ятницю, 6 травня, відбудеться робоча зустріч міністрів закордонних справ України Павла Клімкіна та Румунії Лазаря Коменеску, під час якої міністри обговорять питання транскордонної та регіональної співпраці.

Про це повідомиляє прес-служба МЗС України.

«Особлива увага буде приділена питанням транскордонної та регіональної співпраці, розвитку інфраструктури українсько-румунського державного кордону, вирішенню освітніх та культурних проблем української національної меншини в Румунії та румунської в Україні», – зазначили у відомстві.

Також під час зустрічі міністри підпишуть угоду між урядами двох країн про скасування оплати за оформлення довготермінових (національних) віз. Завдяки цьому договору українці та румуни матимуть право безкоштовно отримувати дозволи на в’їзд та перебування строком понад 90 днів.

Джерело – http://zik.ua/