Парламентський комітет із питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт №5600, який має внести зміни до Податкового кодексу. Зокрема, нардепи збираються зменшити розмір ділянок для ведення особистого господарства.

Нині, згідно з законом, громадянин може володіти ділянкою до 2 га, вирощувати продукцію, продавати її та не платити податків.

Новим же законопроєктом площу неоподатковуваної ділянки хочуть обмежити до 50 соток, а платити податок будуть усі – незалежно від того, чи продають вони продукцію чи ростять її для особистих потреб.

Яким буде податок і в чому небезпека подібних нововведень – розбирався OBOZREVATEL.

Що за податок і як це працюватиме?

Згідно зі змінами, які пропонує цей документ, встановлюється мінімальне податкове зобов’язання для власників ділянок понад 50 соток, які ведуть на них особисте господарство.

За кожен гектар понад цю норму громадянам хочуть встановити податок – 5% від його оціночної вартості.

Як розповідає доцент Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський, у середньому цей податок буде приблизно 1 500 грн/га. Причому ця сума – нефіксована і залежатиме від регіону. Умовно кажучи, на Полтавщині це може бути і 2000 грн, а в західних областях України – значно менше.

З кожного гектара понад 50 соток буде стягуватися мінімальне податкове зобов’язання в місцевий бюджет, – роз’яснює Нів’євський. – У середньому ви повинні будете сплатити щонайменше 1 500 грн. Але якщо ви вже платите інші податки, наприклад, податок на землю (300 грн), то ця сума буде відніматися з мінімального податкового зобов’язання та доплатити вам потрібно буде тільки різницю – 1200 грн.

Навіщо все це і по кому вдарить податок?
Головна мета законопроєкту №5600 полягає в додатковому наповненні бюджету за рахунок збільшення оподаткування. Мінфін оцінив імовірні надходження у 60 млрд грн на рік. Близько половини суми повинні будуть надати агровиробники.

Але на практиці вийде, що податком обкладатимуть не лише ділянки для бізнесу, а й частину звичайних городів.

На думку Гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу Романа Сластьона, це потрібно змінити:

Якщо у людини є додатково до городу ще і велика земельна ділянка під бізнес, то обкладатися повинна тільки та площа, з якої дійсно реалізується продукція.

Посилення податкового навантаження вдарить не лише по власниках приватних городів, а й по ідеї розвитку фермерства в Україні. У селян, які зараз реалізовують продукцію із невеликих ділянок, буде більше стимулів не працювати на землі самостійно, а здавати її в оренду, наприклад, середнім або великим виробникам.

Можна сказати, що цей закон спрямований проти дрібного бізнесу на селі, – вважає Нів’євський. – Він простимулює перехід близько 1 млн га землі від дрібних виробників до середніх і великих. Реформа спрямована на витіснення малого виробника з ринку, – переконаний експерт.

Глава Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також упевнений, ця ідея дасть новий корупційний інструмент місцевим органам влади і важелі впливу на незахищені верстви землевласників.

Умовно, бабуся 70 років не зовсім розбирається, що потрібно робити в такій ситуації. Їй можуть поставити умову, що якщо вона і далі хоче вести господарство, щороку повинна буде віддавати частину врожаю. Або, наприклад, спонукати її передати землю в користування комусь іншому, – говорить Козаченко.

Чи є альтернатива рішенню?
Експерти сходяться на думці, що фіскальну політику в аграрному секторі потрібно змінювати, адже в ній є багато проблем. Однак пропоновані шляхи змін викликають чимало запитань.

Звичайно, якщо хтось працює і платить податки, а інший так само працює – і не платить, це неправильно. Але проблему потрібно вирішувати не так радикально, як робиться у нас, обклавши податком бабусь і дідусів, – стверджує Козаченко.

Доки ж закон ще не розглянули в сесійній залі, є шанс, що спірні моменти будуть переглянуті. Однак, якщо документ буде ухвалений у тому вигляді, в якому є зараз, він серйозно вдарить по багатьох жителях сільської місцевості.