Про п’ять корисних хитрощів, котрі допоможуть вам перемагати в суперечках, розповіли експерти.

Їхні поради наводить The Daily Mail.

Філософ і математик Блез Паскаль свого часу сказав, що  найефективніший спосіб змусити когось змінити думку, це, перш ніж не погодитися з ним, вказати на те, в чому він правий.

“Описавши спершу свої зони згоди з чужою позицією, комунікатор постає як людина більш розумна та приємна, відтак збільшуючи свою переконливість”, – зазначає професор психології з Університету Аризони Роберт Сіалдіні.

“Вказавши на те, в чому людина має рацію, ви можете зміцнити свою позицію гідного довіри співрозмовника”, – підтверджує лектор із експериментальної психологіх Університетського коледжу Лондона Адам Харріс.

Психологи кажуть, щоби схилити людину на свій бік, з нею спочатку треба погодитися. Фото mindof/Depositphotos

Наступний трюк – дозволити співрозмовникові самому зрозуміти вашу точку зору.

Зі слів експертів, людей зазвичай більше переконують аргументи, які вони знайшли самі, ніж ті, які їм представив хтось інший.

“Цей підхід першим відзначив Сократ. Він був відомий тим, що переконував інших погоджуватися з його думкою, просто ставлячи їй питання. Відповіді ставали причиною значущої зміни (точки зору), бо вони надходили з аудиторії, а не від самого Сократа”, – каже Сіалдіні.

Для того, як люди сприймуть ту чи іншу інформацію, важливо, від кого саме вона надійде. Треба обирати правильних “посланців”, радить професор Бредлі Лав із Університетського коледжу Лондона.

На його думку, люди більше прислухаються до аргументів тих, із ким погоджуються в якихось інших питаннях. Наприклад, у загрозі глобального потепління скептиків швидше переконає людина, котра, водночас, виступає проти регулювання промисловості державою.

Люди більше дослухаються до аргументів, які знайшли самі. Фото photography33/Depositphotos

“Така особа зможе створити спільну позицію, являючи собою меншу загрозу для базових цінностей, не заперечуючи фактів”, – говорить Лав.

А ще професор вважає, що більш переконливими для людей є історії, а не сухі факти, що доводять неправдивість історій, у які ці люди вірять. Тобто замість того, щоби щосили спростовувати якусь хибну інформацію, краще замінити її альтернативною, правдивою.

“Фактично фальшивка – це історія, і замість руйнувати історію, ліпше просто замінити фальшиву історію правдивою, якої люди зможуть триматися”, – пояснює науковець.

А ще має значення не лише, як ви переконуватимете людину в своїй правоті, а й те, що ви скажете чи зробите перед цим, зазначає Сіалдіні. Зокрема важливо “зчитати” співрозмовника, зрозуміти, в який момент він буде відкритіший для ваших аргументів. Ще одна хитрість –визнати свою слабкість, тим самим показавши себе як людину чесну, гідну довіри.

Як доказ професор наводить один історичний факт. У 1588-му році, коли британські війська готувалися до нападу іспанської Армади, у багатьох були сумніви, чи до снаги таке випробування жінці, королеві Єлизаветі І.

Іноді корисно визнати свою слабкість. Фото kasto/Depositphotos

“Я знаю, що маю тіло слабкої та немічної жінки. Але я маю серце короля, до того ж, короля Англії”, – сказала Її Величність, виступаючи перед вояками.

Повідомляється, що оплески після цієї фрази були такими гучними та тривалими, що офіцери мусили вгамовувати солдат, щоби ті дали Єлизаветі продовжити свою промову.

Нагадаємо, готуючись до важливої розмови чи виступу перед аудиторією, важливо не забути налаштувати себе на успіх.