У заході взяв участь міністр освіти та науки України Сергій Шкарлетт.

Обговорюючи перспективи наступного навчального року, учасники зазначили, що в умовах воєнного стану можлива економія коштів у опалювальний сезон, тому можливе перенесення початку навчального року на початок серпня.

Учасники засідання також наголосили на питаннях безпеки навчання. Рішення про форму проведення занять прийматимуть навчальні заклади за наявності укриттів.

Школам та вищим навчальним закладам дозволено працювати в “червоних” карантинних зонах. Для цього повинні були провакциновані проти COVID-19 100% працівників цих освітніх закладів.

Про це 7 листопада в прямому ефірі ТСН.Тижня розповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Він прокоментував запитання, що чимало освітніх закладів перейшли на дистанційне навчання, а деякі з них – ще до запровадження “червоної” зони в регіоні. Поки що з дистанційки вийшли тільки два великі міста. Батьки кажуть, що це педагоги так собі полегшують роботу. Можемо отримати ціле покоління слабо-освічених людей.

“Постановою Кабінету міністрів України, в якій встановлено карантин на території нашої держави, передбачає чотири рівні епідемічної небезпеки. У “червоному” рівні епідемічної небезпеки прописано чітко правила, що освітні заклади зупиняються або переходять на дистанційну роботу в разі, якщо не вакциновані 100% колективу цього закладу. Зараз ми говоримо про 100%, тобто будуть враховуватися ті, хто працює, і ті, хто відсторонені. Тому освітні заклади мають право працювати в “червоному” рівні епідемічної небезпеки”, – пояснив Віктор Ляшко.

Міністр повідомив, що раніше “відмічали значне зростання захворюваності, зараз ми вже бачимо цей тиждень стабілізацію на високих цифрах”.

“І коли було зростання, як сніжний ком, коли тиждень до тижня захворюваність збільшувалася вдвічі-втричі, було запропоновано органам місцевого самоврядування пересунути канікули на тиждень раніше, а потім ще їх подовжити на один тиждень. Є постанова Кабінету міністрів, яка дозволяє, а кожен регіон з урахуванням того, як в них відбувається епідситуація, чи є стабілізація процесу, чи відбувається зростання, може ухвалити більш жорсткіше рішення і ще подовжити канікули, або запропонувати дистанційне навчання. Все це робиться для того, щоб зменшити кількість захворілих, щоб люди змогли спокійно провакцинуватися і лікарні справилися із цією коронакризою”, – сказав очільник МОЗ.

Про це пише UBR.

Влада з 2020 року планує прив’язати навчання за контрактом до витрат на бюджетників.

За словами чиновників, витрати по державному замовленню на фахівців набагато вищі, ніж платять студенти-контрактники. Щоб скоротити розрив, вартість навчання будуть піднімати в кілька етапів:

З 2020-го індикативна вартість контракту не може бути менше, ніж 60% середнього розміру витрат на підготовку одного бюджетника в попередньому календарному році (без урахування стипендій).
З 2021-го — планку піднімуть до 70%;
З 2022-го — до 80%.

Як буде дорожчати
Вигідним залишиться вечірня та заочна форма навачання. Наприклад, вечірню пропонують зробити дешевшою на чверть, а вартість заочної — на 50%.

А ось навчання на магістратурі виросте в ціні слідом за контрактниками. Наразі говорять про подорожчання на третину.

Мінімальну вартість навчання встановлять для таких спеціальностей:

Право;
Культура і мистецтво;
Гуманітарні науки;
Соціальні та поведінкові науки;
Журналістика;
Управління та адміністрування;
Архітектура і будівництво;
Ветеринарна медицина;
охорона Здоров’я;
Сфера обслуговування;
Публічне управління та адміністрування;
Міжнародні відносини.

Це ті спеціальності, де частка контрактників досить висока. Тому виходить, що коли держава виділяє університетам гроші на бюджетників, то ті, по суті, йдуть і на утримання контрактників. За прогнозами освітніх експертів, контактна форма навчання подорожчає від 60 до 100%. Найбільше від цього постраждають регіональні вузи, де нижча платоспроможність студентів і їх батьків.

“За рахунок тих спеціальностей, які увійшли у перелік, вищі навчальні заклади реально виживають, абияк наповнюючи спецфонд. Подорожчання контрактів може призвести до фінансового краху регіональних Вузів, насамперед педагогічних, технічних. В цих умовах їм треба або відмовитися від держзамовлення, або підняти ціну контракту. У першому і другому випадку наслідком стане зменшення спецфонду, і, відповідно —несплата комунальних послуг. Зараз із загального фонду фінансується лише зарплата і до 30% комуналки. Інше (левова частка комуналки, поточний ремонт, придбання обладнання і витратних) — за рахунок спецфонду. Тому ректори намагаються хоч якось наповнювати”, — прокоментував ситуацію екс-перший заступник міністра освіти Володимир Ковтунець.

Почім студенти
Точні статистичні дані щодо вартості одного студента-бюджетника в Україні відсутні. Ці витрати можна оцінити хіба що за відповідною бюджетною програмою (єдиний офіційний документ, на який можна послатися).

Згідно з нею, в 2018 році бюджет виділяв в середньому на одного учня 38 тис. грн. у рік. На 2019-й ця сума по загальному фонду бюджету-держзамовлення зросла приблизно до 44 тис. грн. Вартість контракту становить від 10-12 тис. у регіональних ВУЗах, і до 50-60 тис. грн. в окремих столичних. Приватні задовольняються переважно сумами 14-20 тис. грн.

Менше куплять
Пропоновані зміни, на думку експертів, можуть призвести до того, що контрактників в українських університетах стане набагато менше. Не всі зможуть потягнути нові цінники. Тому не виключено, що багато абітурієнтів переведуть свою увагу на більш дешеву заочну форму навчання, бюджетні витрати на яких на порядок менше.

А ось на магістрів витрати набагато вище, ніж на тих же бакалаврів. Вимоги до кадрового забезпечення вище, потрібно більше професорів, більш серйозна матеріальна база та ін В середньому розрив у вартості між бакалаврат та магістратурою приблизно 30%. Отже, повна вища освіта теж буде не всім по кишені.

“Система вищої освіти потребує серйозного реформування. Держава утримує вузи, а не сплачує за освітні послуги. Ніяк не заохочується високу якість освітньої діяльності. Проект замість системного підходу до реформи економічних відносин, пропонує дрібні часткові заходи. Подібні дії зазвичай тільки погіршують становище”, — резюмував Володимир Ковтунець.

Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти і освіти дорослих Міністерства освіти і науки України (МОН) Олег Шаров.

“Занижена вартість навчання, відверто нижче собівартості, призводить до того, що для певної кількості вступників є привабливим піти на контракт в цей заклад на кон’юнктурній спеціальність, одержати чесно зароблене бюджетне місце на не кон’юнктурних спеціальність в іншому закладі. Я хочу зазначити, що це не буде і не може тривати вічно”, – зазначив він.

Більше того, стверджує чиновник, нововведення “повинні бути у вступній кампании2020 року”.

“Ну не може бути так, що коли держава фінансує на навчання студента 26-27 тисяч, визначені коледжі набирають контрактників за 7-10 тисяч, а потім мені ще ректор університету, до складу якого входить цей коледж, починає розповідати, як вони борються з демпінгом”, – підкреслив він.

Про це повідомляє  “Варта-1”. В одній з аудиторій студенти розбили ртутний термометр.

Місцеві видання повідомляють, що вбивство сталося в Харківському національному університеті імені Василя Каразіна.

“Як з’ясувалося, у виші, де сталася трагедія, підозрюваний працює телефоністом. Того дня у чоловіка був день народження, який він вирішив відсвяткувати його у приміщенні університету та запросив трьох своїх знайомих. Застілля проходило в одному з кабінетів на 9 поверсі. Під час розпиття алкоголю між іменинником та одним з товаришів виникла сварка, в ході якої затриманий наніс загиблому декілька ударів кухонним ножем в область шиї”, – розповів начальник Шевченківського відділу поліції Едуард Коваленко.

Також він зазначив, що потерпілий намагався втекти від нападника та вибіг з кабінету. На сходах він знепритомнів. Медики, які прибули на місце, констатували смерть чоловіка.

За цим фактом відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) КК України.

Лідер «Вуличного Фронту» Дем’ян Ганул закликав керівництво всіх навчальних закладів перевірити персонал на ознаки сепаратизму, щоб уникнути виникнення нових скандалів.

«Хочу закликати керівництво усіх навчальних закладів до перевірки персоналу на признаки сепаратизму, щоб потім не було подібних ситуацій!», – закликав активіст.

Вступники можуть переглянути інформацію, скільки місць для прийому за держзамовленням зможе виділити кожен ВНЗ, який належить до сфери управління Міністерства освіти і науки, за 2018 рік. Відповідний документ розміщено на сайті МОН у розділі “Вступна кампанія-2018”.

В документі зібрана інформація про програми бакалаврату та магістратури з 161 ВНЗ з усіх регіонів України.

Це, зокрема, ліцензійний обсяг — скільки всього вступників на спеціальність або спеціалізацію може прийняти заклад; максимальний обсяг прийому абітурієнтів на місця держзамовлення та кваліфікаційний мінімум — який мінімум “бюджетників” повинен бути на спеціальності, щоб заклад проводив їх набір.

“Пороги” максимуму і мінімуму бюджетних місць на кожну спеціальність встановлюються вузами, оскільки в Україні вступ на бакалаврат і деякі спеціальності магістратури здійснюється по широкому конкурсу.

У документі також зазначено, скільки максимально надходять зможе прийняти внз за квотою 1 — на основі вступних іспитів, і квотою 2 — для вступників за спрощеною процедурою з окупованих територій. Всі цифри подані в розрізах денної та заочної форми навчання.

Як повідомляється, невідомі підірвали банкомат, який знаходився в стіні будівлі академії.

Пізніше стало відомо, що банкомат належав «Приватбанку». Згідно з попередніми даними, в результаті вибуху ніхто не постраждав, передає Корупція.Інфо

На місці працює слідчо-оперативна група.

Відзначимо, що це вже далеко не перший випадок підриву банкоматів «Привату» в Харкові. Так за останній місяць це вже, як мінімум, третій випадок.

“Щороку на кожний новий набір абітурієнтів складають кошторис. Є формула розрахунку витрат, де ураховують оплату праці, послуги ЖКГ, утримання матеріально-технічної бази. Іншого варіанту немає. Ми повинні компенсувати витрати на підготовку студента. Ціни піднялися у середньому на 5 відсотків. Найбільше – на престижні спеціальності: право і міжнародні відносини. Найменше – на математику, механіку та фізику”, – розповідає Gazeta.ua проректор із науково-педагогічної роботи КНУ ім. Шевченка Володимир Бугров.

Цей вуз – один з найдорожчих у країні. Освіта в Інституті міжнародних відносин коштує 46,2 тис. грн у рік. За навчання англійською доведеться заплатити 54,6 тис. грн. Диплом журналіста та перекладача з іноземних мов коштує 39,9 тис. грн, юриста – 46,2 тис. грн.

Трохи дешевше коштують ці спеціальності у Києво-Могилянській академії. Вивчати міжнародні відносини можна за 39 тис. грн, право – за 40 тис. грн, переклад з англійської – за 31 тис. грн.

Вартість навчання у КПІ ім. Сікорського на інженерних факультетах стартує від 12 тис. грн, на інформаційних технологіях – близько 24 тис. грн. На факультеті авіаційних та космічних систем можна навчатися за 15,3 тис. грн, на менеджменті – за 24,7 тис. грн, на кібербезпеці – 18,9 тис. грн. Найдешевше навчання обійдеться на фізико-математичному факультеті – 12,3 тис. грн.

У Національному авіаційному університеті ціна за місяць навчання стартує від 980 грн (прикладна фізика та математика). Машинобудування, телекомунікації, авіоніка, електроніка коштують 1320 грн у місяць. Цивільна безпека, програмування та комп’ютерні технології – близько 1,5 тис. грн на місяць. Кібербезпека – 1596 грн.
У Національній академії внутрішніх справ навчання за спеціальностями “право” коштує 22 тис. грн, “правоохоронна діяльність” – 15,5 тис. грн.

Диплом спеціаліста з харчових технологій у Національному університет харчових технологій коштуватиме 15,8 тис. грн. Готельно-ресторанна справа і туризм обійдуться в 18,9 тис. грн, хімічні технології – 18,2 тис. грн, біотехнології – 15,8 тис. грн.

У Лінгвістичному університеті за фах перекладача з англійської чи східних мов потрібно заплатити 28,5 тис. грн. Навчання на факультеті германських та романських мов – 23,4 тис. грн.

Отримати освіту вчителя у НПУ ім. Драгоманова у середньому коштує 16 тис. грн. Ціна навчання на фізико-математичному, природничо-географічному факультеті та факультеті інформатики – 11,5 тис. – 13,5 тис. грн. Українська філологія – 15 тис. грн, іноземна – близько 20 тис. грн, історія, фізкультура та педагогіка – 16 тис. грн.

У Національному медичному університеті ім. Богомольця найменше коштує диплом педіатра та фармацевта – 24,6 тис. грн. Найбільше – стоматолога – 33,4 тис. грн.

Навчання у регіональних університетах коштуватиме дешевше, ніж у Києві. Це пов’язано не тільки з рівнем інфляції, а й з кваліфікацією вузів. У середньому юридична освіта обійдеться від 14 до 24 тис. грн. Найдешевший диплом журналіста можна отримати у “Львівській політехніці” за 6,8 тис. грн. Навчання на вчителів у регіональних педагогічних вузах коштуватиме 10 тис. грн, англійська філологія від 9 до 22 тис. грн, економіка 8-12 тис. грн.

Як зреагували на публікацію в Міністерстві освіти і ректораті вишу, і чому дівчата далі працюють без жодних проблем?

Про це на прес-конференції повідомила міністр освіти і науки Лілія Гриневич

Слід зауважити, що цьогоріч електронний прийом стосується тільки тих документів, що подаються на програму “бакалавр”. У разі проблем з електронною подачею документів, абітурієнти можуть звернутися у центри підтримки при ВНЗ.

Приємним є той факт, що чотири прикарпатські виші потрапили до рейтингу “ТОП-200 Україна” 2016 року.

джерело http://www.0342.ua/

“Вартим уваги фактом є те, що 63% опитаних уже визначилися зі спеціальністю та вищим навчальним закладом, до якого вступатимуть, 15% — визначилися тільки зі спеціальністю, тоді як 17% — взагалі не визначилися ані щодо ВНЗ, ані щодо обраної спеціальності. При цьому в регіональному розрізі найбільше невизначених учнів на Заході (21%) та в Центрі України (18%), тоді як найменше таких — на Донбасі та Півдні України (11% та 13% відповідно). Серед заможних учнів невизначених відчутно менше (11%), ніж серед тих, хто має доходи нижче середнього рівня (25%)”, — йдеться у повідомленні.

Попри те що учасники визначилися зі вступом, лише 14% з них дали правильну відповідь на запитання, скільки достатньо балів, щоб могти брати участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів — 100 балів. Натомість абсолютна більшість — 61%, були впевнені, що треба набрати 124 бали, як це було до 2015 року, а 25% опитаних узагалі не змогли дати жодної відповіді.

Усього було опитано 2 086 осіб у 80 пунктах тестування за вибіркою, що репрезентує регіональний склад учасників ЗНО.

Нагадаємо, вступна кампанія до ВНЗ цього року розпочнеться 11 липня.

Як повідомляв УНН, у МОН розповіли про нововведення вступної кампанії до ВНЗ.