Про це йдеться у комюніке Курії Львівської архідієцезії щодо інтерв’ю архієпископа польському часопису “Nedziela”.
Дослівно в інтерв’ю Мокшицький сказав таке: “Україна повинна задуматися, чому так відбувається. Господь не є Богом, котрий карає свій народ, своїх дітей, а дає нам знати, нагадуючи про своє право любові до іншої людини. Гадаю, що особливо ця відповідь повинна з’явитися зараз, в році появи Богогродиці у Фатімі, котра говорила, що комунізм є карою за гріхи, за відвернення від Бога, а одночасно закликала до повернення, покути і перепросин Господа. На українському народі надалі висить гріх геноциду, до якого йому важко донині признатися і з якого важко очиститися, хоч було кілька спроб так зробити, поміж іншим в 70-ту річницю подій на Волині”, – говорить митрополит Мокшицький (переклад Романа Кабачія).
У Курії Львівської архідієцезії нагадують, що “в історії Церкви є достатньо прикладів того, що Церква відкидає такого роду інтерпретацію конкретних подій як кари Божої за певні людські вчинки”.
“Таке тлумачення може бути лише предметом приватної думки. Слова митрополита про те, що необхідно виражати жаль і перепрошувати за гріх, потрібно розуміти в релігійному контексті, адже слово “гріх” тільки в цьому контексті функціонує.
Жаль і прохання про вибачення скеровуємо насамперед до Бога, однак Євангеліє вказує на потребу спершу в такому випадку примиритися з братом”, – йдеться у заяві.
При цьому в Курії Львівської архідієцезії уточнюють, що “варто пам’ятати слова Другого Ватиканського Собору, про те, що “мир це справа справедливості” (GS), і слова святого Йоана Павла ІІ, який писав, що “мир – це плід любові” (Прощення, поєднання і мир – заклик до всіх. Проповідь на беатифікацію о. Йосифа Ваза COrv, Коломбо, 21 січня 1995 року), вказуючи на їхнє підставове значення”.
“Секретаріат прагне висловити жаль у зв’язку з використанням слів архієпископа, перекладених та проінтерпретованих незгідно з його намірами, для досягнення короткотермінових політичних цілей.
В останні роки Римсько-Католицька Церква й сам архієпископ Мєчислав Мокшицький неодноразово виступали у стосунках із Апостольським Престолом і на міжнародній арені як прибічники створення умов для розвитку вільної та справедливої України”, – йдеться у заяві.
Під “геноцидом поляків” Мокшицький вочевидь має на увазі Волинську трагедію, згоди у сприйнятті якої українська та польська сторони так і не дійшли.
Волинську трагедію у Польщі називають різаниною, “Rzeź wołyńska”. Йдеться про чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів під час Другої світової війни на Волині.
Конфлікт через трактування Волинської трагедії тарпився цієї осені, коли у Києві за день до офіційної презентації МЗС попросило скасувати показ фільму “Волинь”, що розповідає історію 1943 року.
Доктор філософських наук Олексій Панич для “Української правди. Життя” написав про те, що “Волинь” можна вважати фільмом, який розпалює міжнаціональну ворожнечу, якщо сприймати його не відсторонено-критичним оком, а в режимі емоційної участі в подіях, що розгортаються на екрані.
Пізніше стало відомо, що стрічка “Волинь” здобула найбільше нагород під час вручення щорічної премії Польської кіноакадемії “Орли-2017”.
]]>
“Ми обидва знаємо, що вигоду від побитих горщиків між нашими країнами через історичні питання отримає тільки Росія”, – сказав Ян Пєкло.
Польський дипломат також нагадав, що була створена спеціальна комісія істориків двох країн в складі 12 осіб з вивчення подій, що сталися на Волині в роки Другої світової війни.
Нагадаємо, 22 липня Сейм Польщі 442 голосами ухвалив резолюцію “Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА”. У документі йдеться, що від геноциду на Волині у 1943-45 рр. загинули понад 100 тис. поляків. У серпні Верховна Ради України висловила розчарування з цього приводу.
Довідка: Найбільш резонансною подією польсько-українського протистояння у Другій світовій війні була Волинська трагедія (або, як кажуть поляки, Волинська різанина) — обопільні етнічні чистки, які їх вчинили Українська повстанська армія (УПА) та польська Армія Крайова (АК) за участю польських батальйонів шуцманшафта і радянських партизанів.
21 жовтня Сейм Республіки Польща схвалив спільну з Україною та Литвою Декларацію пам’яті і солідарності.
]]>