Ворог поширює чергове ІПСО на темі обмінів. Мета — дискредитація зусиль українських органів і дестабілізація внутрішньої ситуації.

Для цього РФ:

• на своїх пропагандистських ресурсах поширює масові вкиди про нібито “небажання України повертати своїх військовополонених та цивільних”. На жаль, цю дезінформацію підхоплюють і деякі українські Telegram-канали, свідомо чи ні, підсилюючи хибний інформаційний фон;
• штучно створює протестні настрої, використовує емоційний тиск й маніпуляції. Під час проведення масових акцій ворогом можуть створюватися навмисні конфліктні ситуації з представниками правоохоронних органів. Згодом Росія використає це для викривлення інформаційної картинки.

В умовах війни це може мати надзвичайно негативні наслідки, зокрема допомагає ворогу в його головній цілі — зруйнувати нашу єдність.

Саме тому закликаємо вас довіряти лише інформації українських державних органів. А також — брати участь в тих акціях, які мають законного організатора та які не зможуть використати ворожі спецслужби у власних цілях. Від інших публічних заходів на момент поширення цієї ІПСО закликаємо утриматися.

У разі отримання підозрілих закликів до участі в протестах або намагання вийти з вами на зв’язок сторонніми особами — негайно повідомляйте правоохоронні органи або Службу Безпеки України.

Акцентую, що ми всі повинні бути єдиними у боротьбі з ворогом. Україна працює над звільненням кожного і кожної з полону. І ми маємо спільні цілі — не зашкодити обмінним процесам, хоч і Росія намагається внести свої “корективи”, але лише будучи разом ми не дозволимо цього зробити!

✅ Центр фіксує спроби поширення в українському інфопросторі ворожої дезінформації. Так, один з акаунтів, зареєстрований на громадянку росії, поширює фейк про нібито присутність на акціях протесту спеціально підготовлених снайперів.

‼️ Цей вкид не має нічого спільного з реальністю.

Також російські ресурси повідомляють, що через мітинги нібито готується рішення мобілізації з 18 років. Це брехня — жодних таких рішень не готувалося і не готується.

Довіряйте тільки верифікованим джерелам інформації.

Поранених з-під Бахмута рятують медики Дніпра. Розповідають, що здебільшого у воїнів складні травми від вибухів. Під щільними ворожими обстрілами побратими евакуюють їх з ризиком для власного життя, а лікарі намагаються зробити усе, щоб захисники стали на ноги, йдеться в ТСН.

42-річний Микола щойно з Бахмута, де дивом вижив під пекельним вогнем та врятований, завдяки мужності побратимів. Він тяжко травмований, лопатка переламана вибухом, та лікарі певні, що вдасться зробити так, аби рука після одужання рухалася, як слід. Вибухом відірвало частину стопи воїна, тож нині рятують ногу. “Якщо збережуться тканини, то функція стопи не дуже постраждає, і він буде ходити на своєму”, – зазначають лікарі.

Це був вибух міни просто в окопі і Микола пам’ятає усе до дрібниць. “Прильот 120-і міни в окоп. Достатньо щільний – словами не передать. З обох боків працює арта. Вони вийшли на наші старі позиції. Ми знаємо, куди працювати, де вони ховаються. А вони вже з дронів вираховують нас. Околицы Бахмута, ми ще його тримаємо”, – розповідає боєць.

Побратими наклали турнікет на понівечену ногу, але донести його до точки евакуації під щільним обстрілом було вкрай складно, каже Микола. Врятувати бійця ризикнув командир. “Було далеко. Командиром моїм було ухвалено рішення: під’їде туди, куди не мав під’їжджати машиною. Водночас не стихав вогонь”, – пригадує Микола вчинок командира.

Йому надали допомогу у польовому шпиталі, зупинили кровотечу та за півдоби після поранення Микола вже був у лікарні Дніпра. Медики кажуть, захисників з передової доправляють переважно з мінно-вибуховими складними травмами. Лікарі визнають, що найскладніші випробування у колег не передовій. “Мені страшно подумать, якщо вони виконують свою роботу без світла, без води, під вибухами. Інколи привозять пацієнтів вже повністю оброблених, перев’язаних, прооперованих. Інколи привозять пацієнтів, що ми з милом і щітками вимикаємо бруд, траву, глину з ран”, – розповідають медики.

Микола вірить, що одужає. На нього вдома чекають двоє дітей, заради яких він і пішов боронити Україну.

Українські військові поступово витісняють сили противника на Бахмутському напрямку. За добу їм удалося просунутися на 200-400 мм. У той же час військова компанія «Вагнер» близька до повного знищення. Про це повідомив речник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий в ефірі телеканалу Freedдом.

«Я вірю в його бажання піти звідти, тому що бачу щоденні зведення, знаю їхні втрати та знаю, що їм не приходить більше поповнення з в’язниць», – наголосив Череватий.

За його словами, росіяни продовжують спроби повної окупації Бахмута, оскільки для них це є пріоритетною метою. Наразі ворог хоче захопити те місце, де українські підрозділи тримають оборону, – південно-західну частину міста. «Водночас на флангах наші підрозділи намагаються тиснути на ворога і, по можливості, в рамках нашої оборонної операції контратакувати його. Зокрема, за цю добу вдалося на різних ділянках від 200 до 400 метрів просунутися», – розповів Череватий.

Варто зауважити, що кілька днів тому російські окупанти почали заявляти про повну окупацію Бахмута. Офіційні представники України спростували такі вкиди та зазначили, що наші захисники продовжують обороняти частину міста.

При цьому у травні бійці ЗСУ розпочали успішне просування під Бахмутом. Вони змогли звільнити від росіян окремі позиції та продовжують поступове просування.

Триває 453-тя доба широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Цієї доби Російська Федерація завдала чергового масованого ракетного та авіаційного удару по об’єктах цивільної та критичної інфраструктури України. Загалом, протягом доби, противник завдав 21 ракетного удару, по містам Дніпро, Запоріжжя та населених пунктах Харківщини із застосуванням чотирьох крилатих ракет повітряного базування Х-101/Х-555 (знищено нашими захисниками), 5 крилатих ракет Х-22, 2 балістичних ракет «Іскандер-М» та п’ять зенітних керованих ракет С-300 та 4 інших (тип встановлюється).

Українські Сили оборони відтіснили росіян поблизу Бахмута. Атаку на ворожі окопи південніше міста-фортеці провели бійці 3-ої штурмової бригади. Результат бою – більше сотні знищених окупантів, п’ятеро – полонених, наші – закріпились на нових позиціях, про повне оточення Бахмуту тепер в росіян і мови немає, йдеться в ТСН.

Випад українців був настільки злагодженим і несподіваним для росіян, що ті просто втікали зі своїх шанців, кинувши зброю. Тепер ці позиції, які іще кілька днів тому були нулем, стали – першою лінією. “Два дні тому найближча точка була 600 метрів від нас, зараз уже стало десь кілометр, близько кілометра. Так що відсунули, нам тут попростіше стало”, – каже боєць.

Та тепер ворог намагається мстити артилерією за свою програну піхотну битву. Під ногами і на бійницях тисячі гільз від автоматів і крупнокаліберних кулеметів. Так іще донедавна доводилось зустрічати “м’ясні штурми” недруга на сусідні шанці, хлопці забезпечували прикриття побратимам. “Закінчується одна група, йде друга. На одному окопі в них 80 тіл лежало поряд, в це важко дуже повірити, але таке буває”, – додають воїни.

Зараз теж нерідко доводиться працювати, але вже не прямим боєконтактом, а – на подавлення активності недруга. “Противник видвинувся, дали нам координати, відпрацювали один короб, відстань велика, противника не видно, працюємо по азимуту і по маякам”, – додають хлопці.

Через збільшення відстані до ворога бійцям навіть ходити стало легше. Тепер не турбує снайпер, який раніше постійно тримав в напрузі. На позиціях бійці вирили собі повноцінне підземне містечко, і щодня намагаються налагодити більш-менш комфортне життя. Яке ж було їхнє здивування, коли побачили, в яких умовах жив противник. “В звичайних норах, як тварини живуть, залазять на четвереньках, я не знаю, за що можна воювати, дивні люди”, – дивуються бійці.

Ті дивні люди – будуть і надалі справно вмирати в полях Бахмутчини, бійці 3-ої штурмової дають на це фірмову гарантію. Кожен тут знає, в який бік йти, звільняти нашу землю.

Зараз на сайті Global Teacher Prize Ukraine триває збір історій про героїв освітнього фронту. Це історії про вчителів, котрі пішли на фронт, чинять опір на окупованих територіях, волонтерять, відновлюють освітній процес попри війну. Відправити історію про вчителя або вчительку може будь-хто. Кожна історія — це подяка всьому вчительству воєнного часу, йдеться в ТСН.

Відео з Ганною Бут стало вірусним, на ньому викладачка просить світ звернути увагу на окуповані росіянами міста, зокрема Мелітополь, з якого їй довелося виїхати. Викладачка мелітопольського аграрного ліцею 72 дні прожила в окупації, все час не припиняла боротьби за Україну.

Багато років Ганна викладала громадянську освіту – вчила юнаків та дівчат бути національно свідомими. Від першого дня окупації Мелітополя замість уроків у неї – мітинги українського опору з однодумцями. Кількагодинна хода, з дня у день.

«Приходили і падали, і оце лише в голові: «Україно, вставай! Мелітополю, вставай, окупанти додому». 18 березня нас розігнали повністю світлошумовими гранатами, закидуванням до автозаку. Виривали з колони людей і вивозили», – розповідає жінка, яка зараз мешкає у Києві.

Її донька наполягала на евакуації, коли боротьба за Україну там вже стала небезпечною для життя, тож викладачка на початку травня зголосилася виїхати. «Я, звісно, переживала про те, що її можуть схопити, а коли почали з’являтися новини про захоплення і викрадення активістів, про викрадення директорок мелітопольських шкіл, то я розуміла, що мама ще в більшій небезпеці», – розповідає донька Ганни.

Більшість учнів Ганни Бут залишилися там. Від першого дня широкомасштабного вторгнення вона зі своїми дітьми лише на онлайн зв’язку. Вперше за двадцять років роботи не набрала перший курс, але з нетерпінням чекає на завтра, коли почнеться онлайн, і всіх студентів, які зможуть до нього приєднатися.

«20 відсотків будуть навчатися там, під триколорами. Там треба зсередини вивчати кожного учня, а як це зробити, я не знаю, я говорила про повідомлення, яке мені прийшло 25 лютого від однієї з мам, яка мені два роки до цього купувала синові аркуші і відправляла малюнки на фронт, то вона мені написала, що мене не турбуйте, я за РФ, тобто скільки таких відсотків, що батьки послали туди своїх дітей, я не знаю», – каже викладачка.

На приміщенні ліцею вже давно триколор, щонайменше двоє її колег перейшли на бік колаборантів. Загалом, за даними викладачки, орієнтовно сотня мелітопольських вчителів працюватиме на окупантів. «Їздили до Криму на перекваліфікацію за російською програмою, вони вже отримали посвідки, я не знаю, як це відбувалося, тому я не можу їх звинувачувати ні в чому, можливо це було добровільно, бо деякі з них хвалилися цими посвідками», – каже Ганна.

Вона додає, що ніколи не змогла б викладати під окупацією, і таких, як вона – немало. Тому брак освітян окупаційна влада Мелітополя компенсує завезеними спеціалістами. «Привозять своїх вчителів з Пермі, з Росії, і вселяються у квартири тих людей, яких немає, тобто просто вибивають двері – це факт, це не фейки вигадані, заходять і заселяють ці родини туди»,- каже жінка.

Нині в Мелітополі не лише гуманітарна катастрофа, а й суцільна русифікація. Ганна каже, що її цьогорічного випускника побили окупанти саме за українську мову. «Сказав, що ще раз почую, що ти будеш говорити на цій мові, ми будемо з тобою говорити інакше. Все ж наступного дня у нього вискакують українські слова. Йому одягли пакунок на голову, побили конкретно», – розповідає історію жінка.

Вони не знають, коли повернуться додому, але неймовірно сумують не лише за домівкою – Ганна постійно повертається до своїх студентів. Каже, під час війни місія вчителя 0 не лише знання, а й психологічна опора. Її предмет «Громадянська освіта» цьогоріч набуває особливого значення. Головний лейтмотив уроків – стійкість українців та віра в перемогу.

Завтра, 27 червня, у столиці Польщі розпочнеться виставка російської техніки, знищеної або захопленої силами оборони України під час відсічі збройної агресії РФ.

“За нашу і вашу свободу” – саме так називається захід, повідомили у Міноборони України.

На виставці будуть представлені:

основний бойовий танк російської армії – Т72Б (знищений силами оборони України під час бою 31 березня 2022 року біля с. Дмитрівка Бучанського району, у передмісті Києва);
152-мм САУ “Мста-С” (ушкоджена артилерією ЗСУ на Сумщині; в артилерійських дуелях з цією САУ беруть участь, зокрема, польські САУ “Краб”);
зразки снарядів РСЗВ “Ураган” та “Смерч” (руйнівна невибіркова зброя, яка використовується російською армією для атак на мирні українські міста та цивільні об’єкти, що є воєнним злочином).
Експозиція відкриється в історичному центрі польської столиці – на Замковій площі.

У церемонії відкриття візьмуть участь:

заступник Міністра оборони України Ганна Маляр
керівник Канцелярії Прем’єр-міністра Республіки Польща – міністр Міхал Дворчик,
державний секретар Міністерства національного оборони Республіки Польща Войцех Скуркевич
тимчасовий повірений у справах України в Республіці Польща Олег Куць.

Про це повідомив в ефірі національного телемарафону речник Одеської ОВА Сергій Братчук.

За його словами, на початку березня через Дунай в Одеську область проникали російські диверсійно-розвідувальні групи.

“Для нас все закінчилося добре, тому що наші військові відреагували”, – зазначив спікер.

Що стосується ворога, то вони понесли втрати, дехто встиг відступити.

“Більше таких спроб не було, але ризики залишаються”, – зазначив спікер.

За словами Братчука, цей напрямок ретельно відстежують українські військові.

Військовий експерт Сергій Грабський проаналізував інформацію про оточення угруповання ворога поблизу Києва і за його даними для росіян є лише погані новини.

Про це він розповів в ефірі Радіо НВ

“Таке оточення має місце, назвати його щільним кільцем поки важко, тому що треба розуміти, що організувати це надзвичайно складно. Натомість концентрованими, комбінованими діями наших військ вдалося відбити Макарів, досить важливий пункт, який захопили росіяни. Вдалося відтіснити їх від житомирської траси на більшості її протяжності. І вдалося здійснити так зване оперативне оточення і утримувати підрозділи російських військ у певному «вогневому мішку»”, – зазначає експерт.

Він також відзначає і перевагу українців на рубежах річки Ірпінь, де також ціла навала окупантів.

“Так само стримуючи противника на рубежах річки Ірпінь, не дозволили йому перейти цю річку, нанесли йому серйозні втрати. Таким чином можна сказати, що з цього напрямку, з північно-західного напрямку на сьогоднішній день загроза наступу відсутня, тому що противник не може ані зконцентрувати війська, ані здійснити маневр ресурсами. І задача його зараз або втримати позиції, що майже неможливо за тих умов, або поспішно відступати, або просто забути про ті війська, які опинилися в оперативному оточенні наших військ”, – зазначив Грабський.

Нагадаємо, напередодні військовий експерт Валентин Бадрак зазначив, що оточити у українців росіян є більше шансів з двох причин – перша із них – великі втрати серед вищого військового керівництва. Вже знищено 20 офіцерів високих звань. Тож там є не лише моральна дезорієнтація, але і тактична. А другим фактором, що є позитивним чинником для українців, є те, що навіть елітні війська росіян несуть сильні втрати серед особового складу.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на фейсбук-сторінку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

“Російські окупанти, наткнувшись на тотальний спротив українських захисників, здаються в полон.

Під Черніговом здався цілий розвідувальний взвод 74 мотострілкової бригади.

Старшина Буйнічев Костянтин Сергійович. 74 мотострілкова бригада, Кемеровська обл.

Навчання були в Єльні, вчора дізналися про наступ на Україну, думали, що повертатимуться додому.

“Этого никто не думал, что мы едем убивать. Воевать мы не собирались, мы собирали информацию”, – наводить Залужний слова захопленого ворога.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в повідомленні пресцентру ОС у Facebook.

Як інформує Цензор.НЕТ, про це йдеться в повідомленні пресцентру ОС у Facebook.
За даними штабу, упродовж минулої доби, 12 листопада, на ділянках відповідальності українських підрозділів зафіксовано чотири порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців. Бойових втрат унаслідок ворожих пострілів не було”, – йдеться в повідомленні.

Зокрема, неподалік населених пунктів Новолуганське та Авдіївка противник вів вогонь із гранатометів різних систем. У районі Водяного ворог двічі впродовж доби відкривав вогонь, застосовуючи стрілецьку зброю та станковий протитанковий гранатомет.

“Від початку поточної доби, 13 листопада, проголошений режим припинення вогню російсько-окупаційні війська порушили 1 раз у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Схід” неподалік населеного пункту Кам’янка. На цій ділянці ворог застосував міномет калібру 82 міліметри. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил немає”, – повідомили в пресцентрі ОС

“У той час як Росія – ворог біля воріт, корупція – головний внутрішній ворог країни. У список також входить еклектична колекція дрібніших ворогів: від руйнівної бюрократії, еміграції та низької народжуваності до поганих доріг, кумівства і міжнародної байдужості”, – вважає він.

Проте, на його думку, всюдисущим і підступнішим ворогом є негатив, що обволікає сприйняття українцями своєї країни.

“Більшості іноземців, що проживають в Україні, знайома картина: нескінченні розмови з українськими друзями та колегами, які розглядають прояви оптимізму як чарівну, але дитячу ваду. Завжди чекати гіршого, знаходити шипи на кожній троянді, помічати лише ложку дьогтю – це дуже виснажливе заняття”, – зауважив видавець.

Як приклад, він наводить сагу з безвізовим режимом в країни ЄС, коли спочатку всі до цього ставилися з певним глузуванням, а вже коли Україна, нарешті, опинилася за крок від перспективи безвізових подорожей, лірика змінилася, однак мелодія залишилась незмінною.

“Практично будь-яка позитивна зміна в Україні пропускається через цинізм і негатив. Система державних закупівель ProZorro отримала міжнародні нагороди, заощадила мільйони доларів і була запозичена іншими країнами. ProZorro заслуговує на похвалу, як приклад української переваги та інновацій. Але багато людей з більшою ймовірністю чули про ProZorro завдяки різним теоріям змов, які називають систему ще однією схемою для чийогось особистого збагачення”, – підкреслив Пітер Дікінсон.

Крім того, видавець згадав і про нещодавнє Євробачення, коли європейські гості захоплювалися Україною та Києвом, натомість на теренах українського інформаційного простору цей позитивний меседж був ледь помітним: увагу було зосереджено на передбачуваній корупції, тимчасових ускладненнях у повсякденному житті й появі напівоголеного пранкстера на сцені під час фіналу конкурсу.

“Цей загальний негатив насправді не є позбавленим підстав. Багато в чому це логічний механізм захисту, заснований на гірких уроках історії. З 1991 року український досвід самоврядування глибоко розчаровував. Володіючи серйозною матеріальною базою, країна поступово сповзала на пострадянське дно, на тлі інституціональної корупції біблійних масштабів і регулярних економічних невдач, які збагатили крихітну меншість, і залишили при цьому більшість українців у злиднях. До здобуття незалежності історія країни була ще більш руйнівною. Окупована і розділена на сотні років, Україна опинилася в центрі тоталітарного апокаліпсису в першій половині ХХ століття, страждаючи більше, ніж будь-яка інша нація від рук Гітлера і Сталіна”,– робить висновок фахівець.

За його словами, весь цей негатив є поганим сигналом для міжнародних інвесторів.

“Як можна розірвати це замкнене коло? На відміну від інших своїх ворогів, Україні не потрібно вести пряму війну проти негативу. Рожеві окуляри навряд чи корисні в нинішній ситуації, і чесна оцінка недоліків країни потрібна для досягнення змін, передбачених Майданом. Тим не менш, вже давно назрів більш дотепний підхід до справ країни”, – підсумував Дікінсон.

Відповідний відеозапис на Youtube опублікував канал Pranker TV.

“Аж сльози покотились… Вустами малечі каже істина… Це наша манюня, це наше майбутнє!”, – зазначив автор відео.

Далі публікуємо повний текст звернення

Утікайте, вороги, з української землі, Забирайте автомати і вертайтеся до хати. Це є наш родинний дім і не місце тут чужим. Ми вас навіть не лякаєм, так, культурно виганяєм.

Якби ви знали до кінця, чим дихає земля оця! З могил тут мертві можуть встати, щоб Україну захищати, Тут душі славних козаків, всіх наших прадідів, дідів Повернуться назад із неба, як виникне така потреба.

Жінки і діти тут повстануть, за Україну грудьми встануть, Тут ріки вийдуть з берегів, щоб потопити ворогів, На захист нашого народу тут стане Бог і вся природа, І кров’ю скраплена земля, і не допустить ворога.

Запам’ятайте, злії люди, земля ця вашою не буде, Її ми в силі захистити від вас, загарбники й бандити. Бо ми давно вже не раби, не завойовники, як ви, У нас є гідність, честь, ідея, ми в бій готові йти за неї.

У нас мета одна-єдина – велика, сильна Україна!

Про це на своїй сторінці в Facebook написав журналіст Іван Жеведь.

«Сьогодні прокремлівські пропагандистські сайти виклали фото загиблого Проводенка Леоніда Михайлович (позивний «Козак»). Перед смертю «Козак» зарізав 2 ворогів», -написав він.

Згідно відкритих джерел відомо, що Леонід проживав у селищі Михайлівка, Перевальського району, Луганської області.

«До війни він був цивільним інспектором охорони природи і справжнім патріотом своєї країни», – резюмував Жеведь.

Нагадаємо, групі гуманітарного проекту Збройних сил України «Евакуація-200» не дали забрати тіло загиблого, незважаючи на попередню домовленість.