Івана Купала – язичницьке свято, історія якого йде з дохристиянської Русі і втрачається в глибині століть. У 2023 році, як і щороку, свято відзначають в ніч з 6 на 7 липня. Це, мабуть, єдине збережене досі язичницьке свято, на яке майже не вплинуло християнство.

УНІАН розповість, чим унікальне свято Івана Купала і що можна робити в цей день.

Коли Івана Купала – історія дати
Спочатку, коли наші предки молилися багатьом богам, свято Івана Купала відзначали у день літнього сонцестояння, тобто 21 червня. Цей найдовший в році день вважався магічним, а ніч напередодні обіцяла чудеса і чари. Святкування відбувалося на славу божества родючості на ім’я Купало.

З приходом християнства язичницькі боги поступово були забуті, змінилися і багато свят, їх сутність і дата, коли Івана Купала відзначають. У церковному календарі день Івана Купали збігається з Різдвом Іоанна Хрестителя (Предтечі), за старим стилем його відзначали 24 червня, а в сучасному календарі Івана Купала відзначають 7 липня, що взагалі не має ніякого зв’язку з літнім сонцеворотом.

Традиції і ворожіння на Івана Купала
Ніч на Івана Купала вважається магічною. Тільки в купальську ніч молоді дозволялося гратися, загравати один з одним, цілуватися і обніматися. Але після Івана Купала хлопець повинен був одружитися на дівчині, з якою він загравав. Згідно з легендою, цієї ночі грали весілля Купала і Марени – це символізувало союз чоловічого і жіночого початків, двох стихій (Купало – втілення вогню, Марена – води).

Традиційно свято Івана Купала святкували біля річки. Підготовка до урочистостей починалася ще на світанку. Хлопці скошували траву на галявині, де передбачалися всі дійства, готували дрова для величезного нічного багаття, приносили солому, яку потрібно було обов’язково вкрасти (з неї робили опудало Купала). Дівчата плели вінки з квітучих цілющих трав – в тому числі і з полину, яка, за повір’ям, відганяє нечисть. Кілька вінків вони плели собі, причому один був особливим, магічним: створюючи його, дівчина мріяла про хлопця, який їй подобається, і загадувала бажання вийти за нього заміж. Під час свята вона прагнула надіти його на обранця, а ввечері спускала на воду.

– розповів мольфар Макс Гордєєв ексклюзивно для УНІАН.

Також відомо, що ввечері дівчатам тільки на Івана Купала дозволялося знімати спідниці і плахти і залишатися в нижній сорочці. У цей день було дуже важливо обливатися водою: з рота, з жмені, з кухлика (якщо хто запасся їм). Це означало, що учасник свята очищений не тільки вогнем, а й водою – символом сили, енергії, здоров’я. Ще це символізувало виклик дощу, щоб не було посухи. Зрозуміло, що облиті водою дівчата в мокрих сорочках ставали ще більш привабливими.

Незаміжні дівчата в переддень Катерини влаштовують посиденьки з різноманітними ворожіннями: за допомогою заборонених церквою обрядів вони намагаються дізнатися, яким буде суджений і чи довго ще чекати свого щастя. До свята OBOZREVATEL публікує добірку найпопулярніших ворожінь на Катерину.

Ворожіння на вишневій гілці

У День Катерини, 7 грудня слід зрізати гілку з вишні, задумавши питання про свою долю, і поставити її у воду. Якщо на Різдво (7 січня) гілка розквітне, наступного року дівчина вийде заміж. Якщо квітів не з’явиться до 14 січня, ворожка може засидітися “в дівках”.

Ворожіння на майбутнє на воску

Віск зі свічки слід розтопити і потроху капати ним у посуд з холодною водою. Фігура, що вийшла, повинна розповісти про майбутнє дівчини – тут багато в чому результат залежить від уяви тих, хто ворожить.

Ворожіння на Катерину за допомогою хліба

У ніч на 7 грудня, лягаючи спати, під подушку треба покласти шматок хліба і сказати: “Наречений, прийди до мене вечеряти”. Потім одразу слід лягти спати, більше не промовляючи ні слова. За повір’ям, майбутній наречений обов’язково з’явиться цієї ночі уві сні.

Ворожіння на шлюб на колодязі

Уранці 7 грудня незаміжня дівчина має підійти до колодязя та подивитися на своє відображення. Якщо вода почне коливатися, дівчина вийде заміж нескоро. Спокійна вода віщує швидке весілля.

Ворожіння на заміжжя на чоботі

Якщо на ворожіння зібралося чимало дівчат, вони ворожили на заміжжя за допомогою чобіт. Від початку оселі вони ставили чоботи одне за одним аж до порогу. У кого взуття вийде за поріг, та першою вийде заміж.

Переможниця «Битви екстрасенсів» і експерт проекту «Слідство ведуть екстрасенси» Олена Курилова розповіла українцям, на що слід звернути особливу увагу на старий Новий рік.

Спадкова ясновидиця розповіла, що в ніч з 13 на 14 січня всі, що буде напророкував, обов’язково збудеться. Олена вважає за краще в цей вечір не гадати на картах, а використовувати передбачення в варениках.

Спосіб, перевірений століттями, каже екстрасенс, це святковий стіл і його підготовка:

«Думаю, багато чекають цього свята, коли на стіл можна поставити всілякі страви, не озираючись на пост або якісь інші обмеження. Зустрічаючи старий Новий рік, слід приготувати щедрий стіл, на якому буду всілякі м’ясні страви – від запеченої курки до ситних м’ясних пирогів. Але за традицією головним блюдом свята повинні стати вареники з «секретом». Це невеликі вкладені всередину виробів предмети, які символізують наші очікування і роблять прогнози на майбутній рік ».

Все дуже просто, каже експерт:

«Ліпити вареники може господиня або всі гості разом. Просто треба відібрати кілька вареників, які і стануть об’єктом для ворожіння. У кожен з них покласти по предмету. А під час розпалу застілля, гості беруть по варенику і отримують пророкування. Кожне з них має певне значення. Просто треба знати, що означає той чи інший предмет ».

І додає про «розшифровку»:

Якщо вам дісталася монетка (її в варенику може символізувати будь маленьке зернятко), це обіцяє фінансовий достаток в прийдешньому році. Попалася гудзик (її можна замінити рисовим зернятком) – чекайте обновок і великих придбань. Лавровий лист завжди віщує славу і творчі успіхи.

Якщо в новому році вас чекає доленосна зустріч – вам повинен потрапити родзинки. Саме він пророкує любов і серцеві пригоди. Якщо родзинки попався незаміжньої дівчини, то напевно їй належить доленосна зустріч. А якщо в варенику виявиться колечко, то воно вже точно вкаже на весілля. Квасоля – до швидкого поповнення в родині. Волоський горіх означає успіхи в навчанні та творчості. Той, кому дістанеться журавлина, може розраховувати на позбавлення від всяких недуг. А ось якщо виявиться цибулю, це говорить про те, що вас чекають прикрощі. Гострий перець – до пригод, а часник – до розчарування ».

Старий Новий рік – це час ворожінь. Саме в ніч з 13 на 14 січня можна дізнатися свою долю на найближчий рік. Найпопулярнішими способами гідний залишаються свічки і дзеркала. Головне, радять екстрасенси, приступати до ритуалів зі світлою душею і добрими почуттями:

«Треба пам’ятати, що ворожіння збувається лише у тих, хто відноситься до обряду серйозно. Треба проводити його в спокійній обстановці, без сміху, в абсолютній тиші. І тоді Вищі Сили відчують повагу до нас і розкриють всі таємниці », – підсумувала Курилова.

Гадати повинні тільки дівчата або жінки. Які ж є види ворожіння на Святого Андрія. Ми пропонуємо кілька популярних способів.

Ворожіння на Андрія за допомогою ланцюжка

У кімнаті дівчина залишається і бере в праву руку золоту або срібну ланцюжок. Дівчина повинна зосередитися на питанні, який її найбільше цікавить.

Чітко уявивши, що саме цікавить, дівчина кидає ланцюжок на стіл і дивиться на фігуру, яка вийшла.

Інтерпретації фігур, найпопулярніші з яких:

коло: в майбутньому складеться ситуація, для розплутування якої треба буде докласти багато зусиль;
овал: непроста ситуація, проте не вимагатиме особливих втрат;
рівна лінія: успіх і найсприятливіший час для здійснення своїх мрій;
змійка: варто бути обачним і не довіряти людям навколо тебе,
заплутаний вузол: чекайте інтриг;
трикутник: ознака удачі в справах;
метелик або бантик: до побачень, любові, а, можливо, і весіллі;
ланцюжок, що склалася в якусь букву: чекайте новий роман з людиною, ім’я якого починається на цю букву.

Ворожіння в День святого Андрія на чашках

Для цього підійдуть кілька непрозорих чашок. Необхідно розкласти в них хліб, цибуля, сіль, цукор, кільце, гроші, і в одну налити воду.

Тих, хто ворожить, має бути стільки, скільки чашок.

Кожен з присутніх по черзі вибирає чашку з закритими очима.

Лук – до сліз,
хліб – до достатку,
кільце – до весілля,
вода – вас чекає вагітність,
сіль – будьте уважні, так як найближчим часом вас можуть чекати
неприємності.
з цукром – веселощі.
гроші – станете багатим.
Ворожіння На Андрія на сірниках

На тарілку з водою кладуть два сірники: одна – це хлопець, в ідеалі той, якому дівчина симпатизує; друга – символ самої дівчини.

Потім потрібно подути на ці сірники: якщо від дівочого дихання вони зійдуться, то це ознака того, що задуманий кавалер стане нареченим.

Ворожіння на перехресті в День святого Андрія

Опівночі на перехресті дівчата окреслюють кожна своє коло, стає у нього і починає прислухатися до звуків вулиці – якщо чує радісні крики, сміх, пісні – скоро вийде заміж.

А якщо дівчина почує чию сварку, плач або голосіння – залишатися їй, згідно з народним повір’ям, у дівчат.

Запрошення на вечерю на Андрія

Цей метод дивний і страшний. Дівчина накриває в порожній кімнаті стіл скатертиною, змушує його посудом, крім ножа і вилки, і каже:

“Суджений-ряджений, приходь до мене вечеряти”. Всі виходять, а вона, залишившись одна, замикає вікна і двері і чекає.

Ознаки наближення судженого: завивання вітру, удари у вікна і двері. Потім з’являється суджений.

Дівчина повинна сидіти на своєму місці, не відповідати на питання, помічати риси обличчя і одяг. Суджений сідає за стіл і починає розважати її бесідою.

Дівчина повинна раптово стрепенутися і впритул запитати: “Як звати?”. Суджений називає ім’я і виймає щось із кишені. У цей момент дівчина повинна сказати: “Цур, мене!”. Суджений зникає.

Ворожіння на професію на Андрія

Вірили, що можна на Андрія навіть дізнатися професій свого майбутнього чоловіка.

Для цього дівчата йшли до річки, набирали мул з дна, приносили додому і розглядали.

Якщо в мулі знаходили цвях – чоловік буде ковалем, якщо тріска – теслею, пісок – каменярем, а якщо нічого не знаходили – хліборобом.

Але ось уже останні півроку я не відчуваю смаку кави, я все так само за звичкою прокидаюся з першими променями сонця, готую цей чарівний напій, який повинен мене бадьорить, тонізувати і окриляти. П’ю його маленькими, навіть дуже маленькими ковтками – і не відчуваю нічого. Іноді це дратує, іноді турбує, а найчастіше я не помічаю цього зовсім. Вкотре я думаю про те, де взяти гроші і куди їх віднести.

Ні, я не займаюся благодійністю, хоча мені дуже б хотілося. І я досить заробляю, щоб ні в чому собі не відмовляти. Але все склалося так, що мені нічого вже не потрібно. Крім нього, одного.

Познайомилися ми з ним банально – на роботі. Я – головний бухгалтер у великій компанії, а він – новий заступник директора. Стрункий, підтягнутий, красивий, гарячий, молодий.

Це був запаморочливий роман, любов з першого погляду, яка в юності пройшла повз мене. Він став моїм диханням і оманою, єдиним сенсом життя, тією високою метою, заради якої варто жити. Мені здавалося, що я – його янгол-охоронець – створена для того, щоб робити його світ яскравішим.

Коли я дивилася в його очі, я бачила своє відображення. Я читала любов в його погляді і насолоджувалася нею сповна. Мені не потрібні були слова і дотику, я і так бачила, що він мій і тільки мій.

Незабаром він зробив перший крок, я відповіла взаємністю. Через місяць переїхала до нього, і намітили дату весілля. До такої важливої події ми вирішили підготуватися грунтовно, назбирати грошей, щоб все пройшло на найвищому рівні. Нікуди поспішати, коли попереду ціле життя.

А потім прийшов біль, біль самотності. У мого коханого з’явилася інша. Він навіть не намагався це приховувати. Я в той вечір пішла назавжди в свою квартиру, яка за довгі місяці встигла мені стати чужою. В один момент я втратила здатність розрізняти кольори, все навколо здавалося мені сірим і безликим. Я не відчувала смаку страв і напоїв, улюблені колись речі стали викликати у мене огиду.

Одного вечора в моїй запаленій болем свідомості наpoдилася ця ідея. Я вирішила повернути Сергія будь-якою ціною. Я зібрала контакти найвідоміших і перевірених мaгів-екстpaсенсів міста. Їхні послуги коштували настільки дорого, що навіть я, маючи гарну конкурентну зарплату, стала сумніватися в своєму рішенні. Але що гроші, коли я втратила найдорожче – його.

За перший сеанс я віддала 1000 доларів. Симпатичній дівчині з густо підведеними стрілками на повіках я розповіла про свою біду. Вона уважно вислухала і пообіцяла допомогти. Я не знаю чому, але їй я вірила. Її називали дуже обдарованою, до неї приїжджали за допомогою навіть з інших країн. Одним своїм виглядом вона вселяла, що все буде так, як я хочу, що я довірилася потрібній людині.

Довгою низкою потягнулися ритyaли любовного привороту. Мені пояснили, що поміняти код програми людини, той самий, що визначає нашу долю, – справа дуже складна. На це потрібен час. Потрібно придушити волю людини, яку хочеш приворожити, і зробити перезапис його життя. Зовсім як у кіно, подумала я.

Кожен сеанс мaга коштував тепер 5 тисяч доларів, проводити їх потрібно було регулярно. Один пропуск – і все доводилося починати спочатку. Запис любовної програми вимагав швейцарської точності і грошей, багато грошей.

Коли в салон екстpaсенса були віднесені останні заощадження, мій світ звузився до розмірів блюдця. Існували лише троє – я, Сергій, який ігнорує мене і щасливо влаштовував своє життя з новою подругою, і мaг. Не побачивши результату після 7-го сеансу, я змінила екстpaсенса.

Тепер це був уже немолодий чоловік в дорогому костюмі з золотими запонками на сорочці. Черга до нього була розписана на багато років вперед, але мене він прийняв, просто подивившись в мої очі. Кілька вечорів я годинами блукала біля його будинку і не наважувалася увійти, поки він не вийшов до мене сам.

Історія повторилася, все було як під копірку – запис програми, точний графік коли потрібно нести черговий внесок, і нічого.

Переживання, хвилювання, хронічний недосип і проблеми на роботі відбилися на моєму здоров’ї. Я ніколи так важко не хвopіла ГPВІ. Наслідки застуди виявилися у стократ важче самої хвоpoби. Коли я нарешті переступила поріг свого робочого місця – отримала наказ про звільнення. У компанії давно ходили чутки, що я збoжeволіла через Сергійка, свою низьку працездатність я вже не могла приховати від оточуючих, у мене все валилося з рук. VIP-клієнти стали відмовлятися зі мною працювати. А Сергій тим часом одружився.

Тоді я вирішила спробувати привоpoжити коханого в останній, третій раз. Недоречно подумалося, що Бог любить трійцю. Перерахувавши свою вихідну допомогу, я прикинула, що мені вистачить всього на 5 сеансів. Останніх, доленосних, які зумовлять вже не Сергійове, а моє життя.

Я приготувала каву, забралася на широке підвіконня. Набрала номер мобільного чергового екстpaсенса, який міг би мені допомогти. На вулиці йшов літній дощ, віяло свіжістю і прохолодою. Жовтою фарбою розливався по калюжах м’яке світло ліхтарів, а десь далеко шуміли проїжджаючі машини.

«Номер що не обслуговується!». От і все. Мені навіть подзвонити більше нікому. Перед внутрішнім зором постав образ Сергія, який все далі і далі йде від мене. З очей посипалися гострі, як нoжі, сльози.

І раптом я відчула ледь вловимий, терпкий, хвилюючий аромат. Це була кава, добра кава з нотами шоколаду. З кожною секундою аромат ставав все яскравіше і відчутніше, і коли він взяв найвищу ноту, на моїх очах висохли сльози.

Весь цей час я жила думками про Сергія. Я забула про себе і про те, що я існую. Аромат кави змусив мене прокинутися, подивитися на світ широко відкритими очима. Я провела поглядом по своїй квартирі, почала розрізняти кольори колись улюблених речей. З кожною хвилиною мій світ ставав яскравіше. На столику у вітальні помітила розкладений мною віяло доларових купюр. Я зібрала гроші в акуратну стопку і поклала в гаманець. Мені терміново потрібні червоні лакові туфлі. І губна помада, і лак для нігтів. Стрімко одягнувшись, я випурхнула в дощ.

І тільки на чистому білому підвіконні залишилася забута мною чашечка чарівної кави.

Здавна українці передавали традиції святкових ворожінь на судженого, на майбутнє, на удачу. Наші предки вважали ці обряди найправдивішими і надавали їм велике значення. Апостола Андрія Первозванного особливо шанували молоді хлопці й дівчата.Вони вірили, що в день його пам’яті можна дізнатися про свою другу половинку й запросити у своє життя удачу.

Серед найпопулярніших гадань – ворожіння з чашками, на ім’я нареченого, на сон та на майбутнє сімейне життя.

Ворожіння на Андрія з чашками Кількість чашок для цього гадання має бути така ж, як число людей, що ворожать. У чашки треба покласти монети, хліб, каблучку, сіль і цукор. Потім кожен учасник ворожіння повинен вибрати чашку, не дивлячись, і за її вмістом визначити своє майбутнє. Розтлумачити його просто: цукор – на радість, сіль – до лиха, монетки – до достатку, хліб означає добробут у родині, а обручка – швидке весілля.

Ворожіння на ім’я нареченого Увечері вийдіть на вулицю і запитайте в першого зустрічного чоловіка, як його звати. У вашого судженого буде таке саме ім’я. Ворожіння на сон Найпростіший спосіб ворожіння – наворожити образ судженого уві сні. Для цього потрібно взяти гребінець і покласти його перед сном під подушку зі словами: «Суджений-ряджений, прийди і причеши мене». Ворожіння на майбутнє сімейне життя

Аби дізнатися, що чекає на вас із майбутнім чоловіком, напишіть варіанти розвитку подій на клаптиках паперу. Наприклад, «розлучимося», «одружимося», «дитина» тощо. Загорніть усі папірці в носовичок коханого й покладіть під подушку. А вранці витягніть один папірець із заплющеними очима.

Наше весілля було дуже красивим. Я навчалася в інституті культури. Майже кожен мій друг – то вроджений тамада. Ми такий сценарій придумали, що все село було на вухах! Ще й різні знаменитості до нас приїжджали. Свадьбували весело і цікаво.

Але свекруха мене недолюблювала. Ще й тут крізь зуби нам посміхалася. Але прийшла до нас із двома келихами шампанського. Почала нам всілякі побажання торочити, а в самої такий погляд, що в мене мороз пішов по шкірі. Боялася я те шампанське пити. А наш студентський староста Володько це помітив і одразу вихопився з-за столу. «Ні-ні, ми розіграємо ці два келишки», – сказав він. І влаштував простеньку вікторину. Питання були дуже веселі, але такі прості, що їх відгадати могли практично всі, хто сидів за столом.

Почала кричати у відповідь і захміліла дочка моєї свекрухи. Вона прийшла на весілля із чоловіком. Вони теж на мене скоса зиркали. Але горілка та вино, як ви всі розумієте, трохи пом’якшують ненависть. Тому зараз вони виглядали майже нашими друзями.

І от Володько вихопив тацю з келишками. І поніс її до Валентини і Людвіга – дочки та зятя моєї дорогої свекрухи, яка тим часом дуже зблідла. Але не встигла вона оком моргнути, як вони ті келишки осушили.

Більше на весіллі свекруха не сміялася. Це було дуже помітно. Тому що настрій у всіх увечері уже був дуже святковим. Всі пили, їли, танцювали досхочу. А наприкінці ми навіть весільну ходу селом влаштували. Кожного всім весіллям додому випроводжали. Жартівливо – аж до самого порогу.

Жили ми окремо від свекрухи. Мої батьки поїхали за кордон. І хоч хата у нас була маленька, всього дві кімнати, але нам, молодим, цього вистачало цілком. У свекрухи був двоповерховий палац, бо чоловік її працював на митниці. Дочці теж звели таку ж фортецю. Самі розумієте, що я для них вважалася жебрачкою, хоч мої батьки тяжко працювали у Чехії і нам допомагали. Та й ми були трудящими, тому не бідували.

Жили ми добре. Намагалися і про свекруху зі свекром не забувати. Деколи в неділю приходили до них, бо вони до нас не хотіли нізащо. А от у її дочки після нашого весілля все пішло шкереберть. Її Людвіга, до речі, теж митника, вже не можна було упізнати. Він почав п’яний приходити додому. Лупцювати жінку. Раптом її так зненавидів, що навіть на вулиці не соромився розповідати, яка вона в нього погана. Вже й батьки приходили його присмирювати. Це був такий сором для родини! Бо ж у селі всі все бачать. І про кожну подію можуть говорити ще рік.

А потім почав Людвіг на все село кричати, що це Валентина його причарувала. Раз він у суботу сів у машину і заявив, що поїде до ворожки. Але хай і дружина з ним сідає, і їхній кум Василь. Не хотілося Валентині у таку дорогу їхати. Але чоловік так кричав, що все село повиходило надвір. Хтось нібито в город вийшов, хтось – у сад. А насправді – всі слухали ті крики.

Повернулися вони ввечері. І що тут зчинилося. Хату ж їм допомагали як його, так і її батьки будувати. Тому Людвіг захотів ділитися. А розмови про це виносилися надвір. Виявляється, поїхали вони таки до ворожки. І та сказала, що дали Людвігу напій на весіллі. Він якось і не подумав, на чиєму весіллі. А ми здогадалися, що це те шампанське не за адресою потрапило. Не дуже я в такі чарування вірю, але виходить, що й таке буває. Хтозна, може, коли б ми випили того іскристого напою, вже давно й розійшлися б.

Закінчилося все тим, що свекруха прибігла до мене – пробачення просити. Почала плакати, що дурна була, хотіла синові кращу невістку. А я ж їй, як дочка. «Мамо! Та я вас пробачаю!» – обійняла я її. Але хіба я Бог, щоб повернути ситуацію на місце.

Дуже довго це пекло у них тривало. А все через хату, бо не хотів її Людвіг так просто залишати. А потім сталося страшне. Збив він жінку з дитиною у місті. П’яний був, на шаленій швидкості їхав, бо злість підганяла. Світила йому тюрма, але свекор його якось від того викупив. Але від сорому не викупиш. Стали його люди обходити десятою дорогою. Та й їхній двір також.

І тут Валентина, яка вже зовсім від тих сварок стала не своя, прийняла несподіване рішення. Та жінка, яку збив її чоловік, була одинокою. Батьки померли, тому й приїхала вона з іншої області. І малого, якому було всього рочок, мали здати в дитячий будинок. А Валентина попросила, чи не можна б усиновити того хлопчика.

Дуже то велика катавасія – всиновити дитину. Та ще й мати якої загинула за таких дивних обставин. Але Валентина вперлася. І батькам нічого не залишалося, як використати всі свої впливові зв’язки, щоб допомогти дочці у цій справі.

Отак і появився у їхній родині Дмитрик. А Людвіг стих, перестав зчиняти сварки. Цей малий зробив диво. Навколо нього все крутилося, як навколо сонця. Він такий люблячий був, що міг будь-яке серце розтопити. Та й Валентину прийняв, як маму. І Людвіга став звати татом. І в нас часто гостює. Він такий мобільний – по всіх родичах у селі полазить. Так той малий згуртував родину, що всі двоюрідні та троюрідні стали до Валентини в гості з того часу ходити. Тільки щоб Дмитрика побачити.

У церкві 12 грудня вшановується пам’ять святого Парамона, який постраждав за віру разом з іншими 370 мучениками в 250 році. Саме вцього дня можна було передбачити погоду на найближчий час. Також вранці 12 грудня брали мітли або віники, щоб очистити дахи від снігових шапок. Не можна було застосовувати для цих цілей лопату, бо дах не продірявиться. Були поширені дівочі ворожіння, були і прикмети, пов’язані з цим днем. Так, дівчата замішували тісто на річковій воді, для чого підходили до водойми 3 рази і приносили воду в роті. Коли зачерпували воду, то дивилися, що попадається в руки. Камінчики передрікають шлюб з будівельником, земля – з хліборобом, риба – з рибалкою. Випічку потім ставили на лаву, і дівчата приносили своїх півнів. Чий півень першим спробує хліб, та дівчина і весілля зіграє раніше.

Народні прикмети

Сніг пішов 12 грудня – скоро буде заметіль.

Сніг ще не випав – значить, до 19 грудня будуть сильні морози.

Зоря пофарбована в червоний колір вранці 12 грудня – скоро почнуться сильні вітри.

Історія

День Сухопутних військ України

1991 — Верховна Рада України ухвалила закон, що скасував кримінальну відповідальність за добровільні гомосексуальні стосунки.

1928 — у смт Черкаське Донецької області народився знаменитий актор і режисер – Леонід Федорович Биков.

1818 — у Полтаві відбулося урочисте відкриття Інституту шляхетних панянок.

1674 — у Києво-Печерській друкарні вийшов перший короткий нарис історії України — “Синопсис”.

Події

2014 — 56–річний та 25–річний жителі села Ромейкове на Катеринопільщині вдерлися до будинку 47-річної жительки і покрали все, що підверталося під руки- годинник, одяг і навіть їжу.

2010 — Після сорокарічної перерви на річці Гнилий Тікич у селі Кам’яний Брід Лисянського району запрацювала гідроелектростанція.

2006 — у Тальному почалося будівництво Свято-Миколаївського храму. Спонсором зведення святині був меценат Володимир Мовчан. Церква зараз є однією з найбільших в області.