Верховна Рада опрацьовує великий законопроєкт про мобілізацію, рекрутинг і проходження військової служби. Повний документ ще не публікували, але деякі пункти поступово стають відомі. З наявних даних можна зробити висновок про посилення мобілізації в разі ухвалення закону.

Народна депутатка від “Слуги народу”, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла показувала частину пунктів законопроєкту, у якій прописано порядок мобілізації викладачів і науковців.

Замість звільнення від служби в ЗСУ відстрочка буде для:

здобувачів послідовної вищої освіти, яким менше 30 років,
усіх науковців із вченими званнями,
усіх викладачів, які працюють на повну ставку.
Інші подробиці невідомі, у майбутньому можлива редакція тексту законопроєкту і виключення з нього найрезонансніших пунктів.

За словами голови Комітету Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, мобілізація співробітників сфери освіти — не найкращий спосіб поповнити ресурси живої сили в армії.

“Відправлення на фронт вчителів, викладачів, лікарів та інших важливих для суспільства фахівців — це погана історія. Хтось має навчати і лікувати дітей”, — каже він Фокусу.

У воєнний час Генштаб ЗСУ вирішує, кому належить відстрочка від призову. Депутати не збираються обмежувати права людей на освіту або роботу в системі освіти. Якщо військові вирішать призивати викладачів, фінальне рішення все одно ухвалить Верховна Рада шляхом голосування, додав політик.

Що робити викладачам, які працюють не на повну ставку?
Бабак упевнений, що відстрочку від призову справедливо давати викладачам, які працюють щонайменше на 0,75 ставки. Такий показник зайнятості означає, що ЗВО — основне місце роботи людини і за родом діяльності вона насамперед викладач. Якщо людина викладає у двох університетах на півставки, відстрочку від військової служби вона не отримає.

“Я розумію, що багато українських викладачів працюють не на повну ставку, адже для них немає нормального навантаження. Очікую їхню негативну реакцію на цей закон”, — зауважує нардеп Сергій Бабак.

Адвокат у сфері військового права Євген Зурнаджи в розмові з Фокусом наголошує на необхідності виключення поняття бронь для викладачів з інших підзаконних актів після ухвалення закону про мобілізацію.

Викладачам доведеться обирати, в якому університеті працювати на повній ставці. Юрист зазначає, що закон вдарить по українській системі освіти. Щоб установі отримати акредитацію, потрібно мати штатну кількість академічного складу — докторів і кандидатів наук.

“Багато ЗВО ризикують втратити акредитацію через мобілізацію викладачів. Вчений професорський склад до війни налічував кілька тисяч осіб, рештою закривали низку предметів у різних ЗВО”, — пояснює Зурнаджи.

Як зауважує адвокат, частина викладачів опиняться у вигідному становищі. Через нестачу кадрів оформлених на 0,25 ставки переведуть на повну зайнятість і ЗВО не втратить акредитацію.

Академсередовище в шоці: яких втрат зазнає сфера освіти
Величезна кількість викладачів, які працюють у кількох вишах на умовах часткової зайнятості, зіткнуться із загрозою відправлення на фронт, якщо в законопроєкті залишать норму про відтермінування тільки для постійно зайнятих.

Багато викладачів змушені частково працювати, оскільки роботодавці не дає їм нормального завантаження. Зокрема, йдеться про викладачів точкових дисциплін, приміром, журналістики чи менеджменту в технічних вишах.

“Такий підхід влади завдасть шкоди для системи вищої освіти в післявоєнний період. Ми отримаємо брак людей, здатних викладати”, — пояснює Фокусу експерт із питань освіти, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud Олександр Кондратюк.

Законодавчі зміни мають виявляти ухилянтів, які прикриваються науковою діяльністю. Йдеться про працівників маловідомих регіональних ЗВО, які влаштувалися на 0,25 ставки і практично не працюють.

Щоб відрізнити справжніх працівників сфери освіти від ухилянтів, потрібно дивитися на їх наукову діяльність, досвід роботи у виші та кількість написаних наукових робіт. Наявність ступеня кандидата чи доктора наук не є об’єктивним показником науковця.

“Люди вступають у маловідомі інститути, швидко складають іспити й отримують науковий ступінь до 30 років. Далі ви — кандидат наук, працюєте де хочете і маєте відстрочку від армії. Тому варто зробити параметр регулярності наукової діяльності, на основі якого визначатиметься підстава для відстрочки від служби в ЗСУ”, — пояснює експерт.

Схожий підхід варто застосовувати і до вікових студентів-ухилянтів, які вирішили після 30 років здобути третю або четверту освіту, не пов’язану з професійною діяльністю.

“Скажу, що за спеціальністю “матеріалознавство” помітне зростання вікових студентів — їх у 10 разів більше, ніж до війни. Приходять 10 дорослих студентів, із них тільки 1 — реальний. Але якщо масово забирати в армію викладачів університетів, великого мобілізаційного ресурсу це не дасть. Швидше, будуть нові проблеми в суспільстві”, — вважає Кондратюк.

Нагадаємо, у Міносвіти визнали, що кількість викладачів у системі вищої освіти набагато вища за наявні потреби. Збільшити їм зарплати планують тільки після модернізації всієї системи.

Нардепи раніше придумали, як мотивувати студентів служити в армії. Один із зареєстрованих законопроєктів передбачає пільги для контрактників, які не скористаються відстрочкою від призову.

«Стипендії діляться на дві частини. Це соціальні стипендії, які виплачуються не на кошти Міністерства освіти, а за рахунок коштів соціального страхування. Університет тільки здійснює формування списків студентів, які ці стипендії будуть отримувати. І є академічні стипендії, які можуть отримати студенти, які навчаються за державним замовленням. Ліміт цих студентів – від 40% до 45%», – інформує перший проректор ХНУ ім. Каразіна Юрій Холін.

Для порівняння, раніше стипендії отримували 70% бюджетників, тепер принцип розподілу змінено: отримують не всі потроху, а тільки обрані, проте в більшій кількості. Якщо раніше для отримання грошової винагороди бюджетнику було необхідно тримати середній бал за семестр вище четвірки, то тепер кожен бал, який отримує учень, має значення. І не тільки бал.

«Має значення рейтинг межах спеціальності серед студентів певного курсу. Не має значення сама оцінка, має значення рейтинг в межах курсу. Тепер кожен бал впливає на можливість отримувати стипендію. Середній бал студента складається на 93% з оцінок у балах за стобальною шкалою. А 7% – це можна отримати за успіхи в науковій, науково-технічної, спортивної та громадської діяльності», – розповідає перший проректор ХНУ ім. Каразіна Юрій Холін.

У кожному вузі критерії успішності, які приймаються до уваги, визначаються окремо. Десь спортивні успіхи – це 10% положення в рейтингу, десь- 3%. Так чи інакше, більшість закладів Першої столиці цим критеріям визначилися, і тепер все, чого чекають у вузах – державного фінансування. Воно, кажуть в університеті Каразіна, ще не надходило, однак час ще є – зазвичай стипендії студентам виплачують всередині місяця, тобто гроші повинні надійти до середини лютого.

Тому про затримки говорити поки рано. Притому, нагадують у вузі, ті, хто в минулому семестрі досягли справжніх успіхів у навчанні, можуть в цьому місяці очікувати підвищену стипендію в розмірі до 2 тисяч гривень. Новий мінімальний розмір виплати – 1100 гривень.