Про це повідомила в Telegram-каналі “Труха/Харьков” матір дитини, яку обурив вчинок чоловіка.

Кондуктор, перевіряючи квитки на проїзд у пасажирів травмаю, виявив, що у дитини закінчився термін учнівського квитка.

“Це чудовисько працює кондуктором у трамваї за маршрутом N-3. Сьогодні він висадив мою 12-ти річну дочку на вул. Рибасівській (це зупинка на пустирі, де немає ні магазинів, ні кіосків, ніякої інфраструктури, тільки пункт приймання металу)”, – розповіла мама дитини.

Як повідомила жінка, її донька оплатила проїзд електронним квитком, але виявилося, що її учнівський квиток не був продовжений в цьому навчальному році.

“Я звичайно все розумію, що все повинно бути за правилами, але я вважаю, що це не привід висаджувати дитину одну незрозуміло де. Я вважаю, що в наше лихоліття всі ми повинні допомагати один одному (а особливо дорослі дітям)”, – зауважила жінка.

У коментарях користувачі мережі висловили свою думку і щодо вчинку кондуктора, і щодо безпечного ставлення батьків дитини, однак зійшлися на тому, що висаджувати дитину на пустирі чоловік не мав права.

Про це йдеться в спільноті Комуналка ІФ, пише Голос-Інфо.

У дописі франківчанка повідомила про те, що сьогодні водій вигнав з автобуса учня з учнівським, котрий їхав по шкільним справам. Водій зазначив, що під час карантину діти не вчаться і нехай йому батьки дають гроші на проїзд. Мешканка додає, що деякі водії без проблем возять дітей з учнівськими:

Сьогодні дуже гарне, велике свято, з яким усіх вітаю! Але в це свято змушена була посваритися із водієм маршрутки 35, їдучи до церкви на Майзлі близько 12.20-12.30. Водій цієї маршрутки вигнав з автобуса учня з учнівським, який їхав чи то з олімпіади, чи з тренування, мотивуючи тим, що “зараз карантин, вони не вчаться, в нього є тато і мама, най йому гроші дають, бо учнівський не дійсний під час карантину та вихідних, а моя дитина в третьому класі їздить за гроші, і т.д.”
Наскільки я знаю, учнівський діє протягом навчального року. Одні водії без питань беруть дітей з учнівським, а іншим немає жодних законів. Можливо, я не права. Але рішення про проїзд для пільгових категорій, про те, що і як – має бути, певно, в кожному автобусі. Дуже гірко за тих людей, які за копійку вдавляться…

Під дописом користувачі почали активну дискусію.

Коментарі до допису чатийте тут.

Жінка, яка приїхала з села Морозівка Баришівського району Київської області, розповіла про кричущу ситуацію під час вшанування полеглих захисників на 5-ту річницю оборони ДАПу, передає “Армія Inform”.

“У день народження Дениса разом із моїм чоловіком і внуками прийшла до церкви замовити службу. Але замість співчуття і благословення почула жахливі образи. Священник вигнав нас під паркан. Прямо на дощ… Я була готова під землю провалитися від сорому через цю людину перед дітьми”, – розповідає Надія Леонідівна.

На захист її сім’ї стали половина жителів села. Діти плакали і не розуміли, чому їх сім’ю проганяють із церкви, в якій багато років співала їх бабуся.

“Раніше я не розуміла різниці між патріархатом… Головне – віра в Бога. А церква – лише місце, куди можна прийти за духовною наснагою. Зараз же, коли наша сім’я для священника – вороги, тому що мій син захищав Україну, я не можу навіть поставити тут за нього свічку. Повинна їхати до Києва або в сусіднє село і панахиду замовляю в іншого священника”, – поскаржилася Надія.

Сім’я Попович навіть вирішила побудувати в селі ще одну церкву – на ділянці, отриманій від держави за загибель сина. Так хочуть зберегти пам’ять про героїв, полеглих за Україну.

“Мрію це зробити заради дітей. Син ростив їх чесними і порядними, яким був сам. Хочу, щоб вони і всі діти, чиї батьки не повернулися з цієї війни, кожен міг пишатися батьком, і не боявся сказати вголос його ім’я”, – поділилася Надія Леонідівна.

Відзначається, що президент записав дані матері загиблого українця, тому жінка сподівається на вирішення цієї безпрецедентної ситуації.

“Побратими розповідали, що під час ворожого штурму Денис сказав усім сховатися в укриття, а сам взяв гранатомет і пішов знешкодити російський БТР, який вже був за декілька метрах від бліндажа. Одного разу він вистрілив – бронетранспортер зупинився, а інший постріл виконати не встиг. Ворог його випередив. Денис загинув”, – згадала мати воїна.

Денис Попович був гранатометником в складі 40-ї бригади тактичної авіації зведеного загону Повітряних Сил ЗСУ “Дика качка”. Загинув 22 січня 2015 року в районі Донецького аеропорту під час оборони опорного пункту “Зеніт”. У нього залишилися двоє маленьких синів, які також піддаються цькуванню через священника.

Подвигу Дениса – боєць із позивним “Денді” врятував понад 50 побратимів – присвячені епізод у фільмі “Зеніт” і частина книги “Бій 22 січня”.