Жила-була бідна єврейська сім’я. Дітей було багато, а грошей мало. Бідна мати працювала на знос – готувала, прала, роздавала завдання для дітей і голосно нарікала на життя.

Нарешті, знесилившись, вона вирушила за порадою до рабина: – Як стати хорошою матір’ю? Вийшла від нього в задумі.

Але з тих пір матусю як підмінили. Ні, грошей в сім’ї не додалося. І діти слухняніші не стали. Але тепер мама не сварила їх, а з лиця її не сходила привітна посмішка.

Раз на тиждень вона йшла на базар, а повернувшись, на весь вечір закривалася в кімнаті.

Дітей мучила цікавість. Одного разу вони порушили заборону і заглянули до мами. Вона сиділа за столом і… пила чай із солодким цимесом!

«Мама, що ти робиш? А як же ми?!» – обурено закричали діти.

«Ша, діти! – відповіла та. – Я роблю вам щасливу маму!»