Зауважимо, 27 квітня Єврокомісія оголосила про процедуру блокування фінансів, які надходять Угорщині зі спільного бюджету блоку. Таке рішення Єврокомісії пов’язане з підривом Будапештом стандартів верховенства права в ЄС.

“Відповідь міністра Гуйяша на лист Єврокомісії щодо механізму обумовленості в контексті верховенства права: виборці Угорщини чітко висловилися 3 квітня. Ми повинні утримати Угорщину від війни, переконатися, що угорські сім’ї не платять ціну війни і що наші діти захищені від сексуальної пропаганди”, – відповів на рішення Єврокомісії речник угорського прем’єра Золтан Ковач у Мережі.

Цю заяву офіційного Будапешта прокоментував у коментарі ТСН речник МЗС України Олег Ніколенко.

“Намагання Будапешта вплутати свою позицію щодо війни Росії проти України в контекст дискусії з ЄС щодо верховенства права є недоречним і неприпустимим”, – наголосив він.

“Закликаємо наших угорських партнерів утримуватися від таких дій, а натомість працювати на єдність в ЄС та, зокрема, підтримати нові антиросійські санкції, які позбавлять російську воєнну машину джерел фінансування”, – додав речник українського МЗС.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це йдеться в заяві на сайті ЄК.

“У той час як деякі асоційовані держави ЄС і Шенгенської зони роблять попередні кроки для пом’якшення заходів по боротьбі з поширенням пандемії, ситуація залишається нестабільною як в Європі, так і в усьому світі”, – заявила Єврокомісія.

“Це вимагає продовження заходів на зовнішніх кордонах, щоб зменшити ризик поширення захворювання через подорож до ЄС”, – додала комісія.

У Єврокомісії підкреслили, що зняття обмежень на в’їзд має бути поетапним. Послаблення обмежень на внутрішніх кордонах має передувати початку відкриття зовнішніх кордонів

18 березня лідери ЄС на саміті, який проходив у режимі відеоконференції,погодилися на закриття зовнішніх кордонів ЄС і Шенгенської зони як мінімум на 30 днів у відповідь на спалах коронавірусу. З того часу дію обмежень постійно продовжували.

Обмеження на поїздки не поширюється на громадян ЄС, громадян країн Шенгенської зони, що не входять в ЄС, і членів їхніх сімей, а також громадян країн, які не є громадянами ЄС, які є постійними жителями ЄС, з метою повернення додому.

Єврокомісар з питань внутрішніх справ Йлва Йоганссон раніше заявляла, що ЄС повернеться до відкритих кордонів, як тільки ситуація зі здоров’ям це дозволить.

Законодавча пропозиція спрямована на те, щоб координуючі зміни між сусідніми країнами здійснювалися, аби забезпечити належне функціонування внутрішнього ринку та уникнути ситуації, яка могла б виникнути, якщо деякі держави-члени дотримувалися угоди щодо сезонних годин, а інші відмовились.

Щоб забезпечити плавний перехід, згідно з пропозицією Комісії, кожна держава-член повинна повідомити до квітня 2019 року зимовим чи літнім часом вони планують користуватися.

Останній обов’язковий перехід на літній час відбудеться 31 березня 2019 року. Після цього держави-члени, які бажають постійно повернутися до зимового періоду, зможуть зробити останню зміну сезонних годин у неділю 27 жовтня 2019 року.

Після цієї дати сезонні часові зміни більше не будуть запроваджені. Пропозицію Європейської комісії повинні погодити Європарламент та Рада ЄС.

Нагадаємо, що ЄС вирішив скасувати перехід на зимовий та літній час, після проведення опитування, під час якого 80% європейців підтримали цю ідею.
В Україні цього року перехід на зимовий час відбудеться 28 жовтня, стрілки годинника переведуть на годину назад.

Про це заявив керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер.

“Ми знаємо про події в Києві. Ми слідкуємо за повідомленнями… Безумовно, це не справляє хороше враження, коли ті, хто мав би боротися з корупцією, більше борються між собою. Або ні? Може, часом це тільки шум в пресі, про який ми не можемо судити, або про який дізнаємося тільки через кілька днів”, – заявив Пітер Вагнер.

При цьому він похвалив проведення реформ, заявивши, що за три роки було зроблено більше аніж за 20 до цього. Однак, за його словами, на цьому не слід зупинятися.

“Не дивлячись на те, що стільки вже зроблено, набагато більше роботи ще попереду. І ще один момент, і він дійсно важливий – де ми зараз і як все буде рухатися далі? Немає відчуття, що будь-які зміни незворотні”, – наголосив Пітер Вагнер.

Європейська Комісія (ЄК) оголосила у вівторок, 27 червня, про накладення рекордного штрафу в розмірі 2,42 мільярда євро на американського інтернет-гіганта Google, що входить у холдинг Alphabet Inc.

“Google зловживав своїм домінуючим становищем на ринку пошуковиків”, – заявила єврокомісарка з питань конкуренції Маргрете Вестагер, цитує агентство dpa. За її словами, Google угорі результатів пошуку розміщував дані свого сервісу порівняння цін Google Shopping, а схожі сервіси конкурентів відображав нижче.

До цього рекордним покаранням, накладеним Єврокомісією за порушення конкуренції, була сума в 1,06 мільярда євро, на які оштрафували в 2009 році корпорацію Intel.

Єврокомісія вимагає, щоб Google упродовж 90 днів поклав край такій практиці – в іншому разі розмір штрафу зросте до 5 відсотків виручки материнської компанії  Alphabet Inc, яка в 2016 році становила понад 80 мільярдів євро. Максимальний розмір штрафу, який могла накласти ЄК, – 10 відсотків від річної виручки.

У компанії Google вже зявили, що шукатимуть можливості для оскарження рішення. “При онлайн-шопінгу споживачі хочуть швидко і просто знайти продукти, які вони шукають”, – зазначили в компанії.

Про це повідомляє EUobserver.

Нова візова система буде охоплювати приблизно 30 млн осіб, які в’їжджають в ЄС щороку з 60 країн, що мають безвізовий режим з Євросоюзом, включаючи США, Канаду, Нову Зеландію і Австралію.

Поки що незрозуміло, чи 5 євро братимуть за кожну подорож до ЄС, чи це буде плата за певний термін, наприклад, щорічно.

Система може бути запущена в 2020 році, якщо отримає схвалення держав-членів ЄС та Європейського парламенту.

Як повідомлялося, Європейська комісія 16 листопада представить нову Європейську туристичну систему інформації та авторизації(ETIAS).

Раніше ЗМІ повідомляли, що в разі схвалення країнами-членами та Європарламентом, система має зобов’язати подорожуючих отримувати дозвіл на в’їзд щонайменше за 72 години і платити за нього $14.

Подібні системи функціонують в США, Канаді та Австралії.

Про це йдеться у офіційному коментарі Представництва ЄС в Україні, що переданий “Європейській правді” в суботу вранці.

“Після того, як Україна успішно досягла відповідності всім індикаторам, які встановлені Планом дій візової лібералізації (ПДВЛ), Єврокомісія запропонувала Раді ЄС та Європарламенту зняти візові вимоги (для короткострокових поїздок в ЄС) для громадян України”, – підтверджується у заяві дипмісії.

“Єврокомісія сподівається, що Європарламент та Рада ЄС дуже скоро схвалять цю пропозицію”, – йдеться у повідомленні.

Дипломати також наголошують, що ідея про впровадження захисного механізму, який дозволяв би призупиняти дію безвізового режиму, “не спрямована проти якоїсь конкретної країни”. “Цей механізм має застосовуватися горизонтально, для всіх держав, що отримали візову лібералізацію”, – підкреслюється у повідомленні.

Як повідомляла “Європейська правда”,  деякі країни-члени ЄС хочуть синхронізувати рішення український безвізовий з іншими, масштабнішими рішеннями – зокрема, про загальний механізм призупинення безвізу.

В інтерв’ю Європравді посол в України ЄС підтвердив, що в Брюсселі обговорюють перенесення безвізового рішення щодо України.

В п’ятницю ввечері від представників декількох країн-членів пролунали різкі заяви, зокрема, глава МВС Франції заявив, що безвізовий для України – не питання найближчих місяців.