Про це повідомив кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк, передає Центр журналістських розслідувань.

До відповідальності можуть притягнути не лише Володимира Путіна, але і його союзника самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.

«Європарламент щойно проголосував за резолюцію, що не має обов’язкової сили, яка закликає до створення спеціального міжнародного суду для переслідування злочинів агресії проти України з боку Росії, зазначивши, що він має вести розслідування не лише щодо Путіна та російського керівництва, а й Лукашенка та керівництва Білорусі», – розповів журналіст.
Прийняття резолюції привітав і Володимир Зеленський. Він закликав усіх партнерів підтримати трибунал. Росія повинна відповісти за агресивну війну, адже справедливість обов’язково має перемогти.

Нагадаємо, в ООН проголосували за резолюцію про відшкодування репарацій Росією. Кожен день країни Європейського Союзу та міжнародні організації роблять все більше кроків до ізоляції держави-терориста.

Читай також: Коли українська стане офіційною мовою Євросоюзу: голова Нацкомісії пояснив проблему

Дві нові угоди ЄС щодо автомобільних перевезень є реакцією ЄС на збої в транспортному секторі України та Молдови, спричинені вторгненням росії в Україну.

Оскільки повітряний простір України закритий для цивільного руху, а експорт морем суворо обмежений, Україні необхідно знайти альтернативні автомобільні маршрути для експорту своїх запасів зерна, палива, продуктів харчування та інших товарів. Також страждає Молдова, яка потребує альтернативних транзитних маршрутів через ЄС та допомоги у транзиті українських товарів через свою територію, йдеться у заяві.

Угоди спростять автомобільні вантажні перевезення, дозволяючи перевізникам України, Молдови та ЄС здійснювати транзит через територію цих країн та працювати між ними без відповідних дозволів.

Крім того, угода між Україною та ЄС дозволить українським водіям продовжувати використовувати наявні українські посвідчення водія та сертифікати про професійну компетентність для водіння в ЄС без необхідності мати міжнародне посвідчення водія. Обидві угоди тимчасово діють з 29 червня 2022 року. Після рішення парламенту угоди також офіційного затвердження Радою ЄС, – зазначили у пресслужбі.

Єврокомісар з питань юстиції Вєра Юрова закликала депутатів від імені Єврокомісії підтримати скасування візових вимог для українських громадян.

Водночас німецький депутат Міхаель Галер заявив, що Євросоюз вже надто затягнув безвіз для України, який українські громадяни заслужили.

“Україна обрала шлях всеосяжних реформ. Успіх цих реформ повинен дозволити Україні стати справжньою європейською країною. Україна виконала усі критерії, і це є очевидним чинником, що візи повинні бути скасовані. Я переконана, що завтрашній день (голосування в Європарламенті за безвіз) це покаже”, – заявила парламентарій з Хорватії Дубравка Шуіца.

У свою чергу, віце-президент Європарламенту Річард Чарнецький висловив переконання, що Україна стане членом ЄС. А нідерландський парламентарій Йоханес ван Бален відзначив, що парламент його країни скоро має завершити процес ратифікації Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

“Ми завтра голосуватимемо, і я впевнений, що рішення з візової лібералізації буде позитивним, адже усі критерії виконані. Ми повинні сказати “так” вільним людям вільної країни”,– сказав парламентарій.

Проте деякі депутати виступили з критикою внесення змін в Україні до законодавства про запобігання корупції, зокрема, у частині електронного декларування.

Зазначимо, що у четвер, 6 квітня, в Європарламенті відбудеться голосування щодо безвізу для України. Як передбачає процедура, далі це рішення має затвердити Рада Євросоюзу. Документ також повинні підписати у травні президент Європарламенту та головуючий у Раді ЄС представник Мальти.

Рішення набуде чинності на 20-й день після опублікування.

Спрацював сигнал під час пленарного засідання парламенту і депутатів попросили покинути приміщення.
Однак через деякий час депутати повернулися до парламенту і засідання продовжилося. Таким чином, час дебатів з приводу безвізу для України переноситься.

39 членів комітету проголосували за рішення, 1 утримався і 4 проголосували проти.
Євродепутат Міхал Боні перед голосуванням зробив коротку заяву щодо тріалогу між Європарламентом, Радою ЄС та Мальтійським головуванням у ЄС, в рамках якого минулого тижня узгодили безвіз для України.
Він підкреслив, що Україна виконала всі вимоги ЄС щодо надання безвізового режиму і “навіть перевершила очікування”.
Як відомо, 2 березня Комітет постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) на зустрічі у Брюсселі схвалив рішення про візову лібералізацію для України.
Після остаточного затвердження комітетом ЄП, пропозиція щодо візової лібералізації направляється до Європейського парламенту для голосування, що, як очікується, відбудеться 5 квітня.
Після цього документ буде поданий на ухвалення Радою ЄС. Там обіцяють, що українські громадяни зможуть подорожувати до країн Євросоюзу без віз у червні 2017 року.

“Безвізовий режим для Грузії затверджено на сесії Європарламенту, наступним кроком є формальне ухвалення Радою ЄС”, – йдеться у повідомленні.
“За” проголосували 553 депутати, “проти” – 66, утрималися – 22 євродепутати.
Раніше повідомлялося, що Європейський парламент у четвер, 2 лютого, проголосує рішення щодо надання Грузії безвізового режиму.

#Visa waiver for #Georgia approved by #EPlenary 553/66/28 Next step, formal adoption by @EUCouncil | @GabrielMariya pic.twitter.com/z2xOK3Tfmn

— LIBE Committee Press (@EP_Justice) 2 февраля 2017 г.

Нагадаємо, після того, як рішення надати безвізовий режим буде проголосоване в Європарламенті, його має затвердити Рада Європейського Союзу.
На розгляді ЄП перебуває також проект рішення про скасування віз для громадян України, однак його розгляд наразі заблокований – країни-члени ЄС наприкінці минулого року ухвалили рішення про те, що подальші процедури у затвердженні українського безвізу почнуться після того, як буде схвалений механізм тимчасового призупинення безвізового режиму.
Після цього мають пройти міжінституційні переговори щодо скасування віз для України, далі це рішення повинні підтримати Європарламент та Рада ЄС.
Для фактичного початку дії грузинського безвізу це рішення також має пройти кілька стадій. Як повідомляється на сайті Європарламенту “безвізовий режим для Грузії набуде чинності того ж дня, як почне “механізм призупинення” безвізового режиму, ухвалений парламентом 15 грудня (минулого року. – Ред.)”.
Відтак, з початком дії безвізу, громадяни Грузії, які мають біометричні паспорти, отримають право “перебувати на території ЄС без віз 90 днів протягом 180-денного періоду, що стосується бізнесменів або поїздок приватних цілях, проте не матимуть права на роботу”.
Також у тексті постанови зазначається, що “постійне виконання Грузією критеріїв (плану з лібералізації візового режиму. – Ред.), особливо щодо боротьбі з організованою злочинністю, буде належним чином контролюватися комісією”.

Про це вказано у порядку денному сесії Європарламенту, розміщеному на його сайті.
Так, з порядку денного випливає, що в четвер, 1 грудня, євродепутати мають проголосувати щодо затвердження двосторонніх угод про відмову від короткотермінових віз з такими 5 країнами: Республіка Кірибаті, Соломонові Острови, Мікронезія, Тувалу, Маршаллові острови.
В разі успішного голосування та після затвердження даних угод Радою ЄС громадяни цих країн отримають можливість перебувати на території ЄС без віз протягом 90 днів за півроку.
Як відомо, раніше в Євросоюзі заявляли про політичне рішення заморозити ухвалення нових рішень про скасування віз доти, доки не буде схвалений новий механізм призупинення безвізового режиму.
Зокрема, рішеннями постпредів країн-членів ЄС юридично зафіксовано, що безвізовий режим для України та Грузії набуде чинності одночасно зі стартом роботи нового механізму призупинення безвізу. Схвалення зазначеного рішення затягується вже тривалий час; зокрема, 29 листопада механізм призупинення знову не був узгоджений через розбіжності у позиції країн-членів та Європарламенту.
Зокрема, цим в ЄС пояснюють той факт, що українське рішення не вноситься до порядку денного ЄП.
Варто відзначити, що згадані острівні країни мають отримати безвізовий режим за схемою, відмінною від української. Ці країни укладають з ЄС угоди про взаємне скасування віз, без виконання плану дій візової лібералізації.
Детальніше про те, яким чином має діяти і коли може бути затверджений механізм призупинення безвізового режиму, читайте в статті на ЄвроПравді: “Призупинення безвізу і вплив Франції: як це працюватиме та коли можливе скасування віз”.
Про те, чому країни йдуть до скасування віз різними шляхами, читайте в статті “9 шляхів до безвізу: як інші держави йшли до скасування віз з ЄС”.

Про це йдеться у резолюції Європарламенту, прийнятій у вівторок, повідомляє прес-служба ЄП.
За резолюцію проголосували 369 євродепутатів, 255 були проти, 70 утрималися.
“Ситуація в сфері безпеки в Європі і навколо неї значно погіршилася в останні роки, в зв’язку з такими проблемами, як тероризм, гібридні загрози або кібер і енергетична нестабільність, які жодна країна не в змозі вирішити самотужки” – йдеться у резолюції.
Документ має на меті збільшити витрати ЄС на військові місії та розширення спільного арсеналу техніки, зокрема гелікоптерів.
У резолюції наголошується на потребі поглиблення співпраці між військами членів ЄС. Євродепутати закликають до призначення 2% ВВП на витрати, пов’язані з питаннями оборони.
Також парламент запропонував створити оперативне командування ЄС, завданням котрого було б планування і координація спільних дій у кризових ситуаціях.
Варто зазначити, що рішення парламенту не має зобов’язуючої сили для країн-членів.

Про це свідчить проект порядку денного сесії, опублікований на сайті Європарламенту, передає Європейська правда.

Немає у порядку денного наступної сесії Європарламенту й питання так званого механізму призупинення безвізового режиму.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Рада ЄС та Європарламент на початку листопада ухвалять рішення щодо механізму призупинення безвізового режиму, який є головною перепоною для скасування віз для України та Грузії.

Варто додати, доповідачка з візового питання у Європарламенті Марія Габріель раніше припустила, що питання надання Україні безвізового режиму може бути проголосоване євродепутатами до саміту ЄС-Україна, який відбудеться 24 листопада.

Відзначимо, президент Європейської ради Дональд Туск у розмові з президент України Петром Порошенком 28 жовтня наголосив, що перед наданням Україні безвізового режиму ЄС має завершити внутрішні процедури.

Як відомо, подальшого прогресу щодо безвізового режиму для України не буде доки не буде схвалено новий механізм призупинення безвізових режимів.

В ЄС мають сумнів, чи буде найближчим часом ухвалене рішення про затвердження так званого механізму призупинення дії безвізового режиму, без якого неможливе надання безвізу з ЄС для України, Грузії та Косово.

Пленкович зізнався, що складнощі у процедурі можливі через міграційну кризу в Європі

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Про це повідомила перший віце-спікер ВР, уповноважений президента з мирного врегулювання ситуації на окупованому Донбасі Ірина Геращенко.

“Лікарі військових госпіталів говорять, що про жорстокий характер російської війни проти України можна судити по пораненням наших військових. Таких страшних ран медики, що бували в різних гарячих точках, ніколи раніше не бачили. … Це правильна ініціатива – показати, чим вбивають українців. Наша задача  – показати ці свідчення світу”, – зазначила вона.

Як відомо, у лікарів обласної лікарні ім.Мечникова в Дніпрі зібралася чимала колекція осколків, що були витягнуті з поранених українських бійців із зони АТО: кулі і осколки від сучасної зброї, автоматні кулі від стрілецької зброї, гвинтівок, товстостінні осколки від артилерії та “Градів”.

Внутрішні процедури, пов’язані з виходом Великобританії з ЄС, не вплинуть на готовність Європарламенту розглянути питання щодо запровадження безвізового режиму для України. У цьому голова Європарламенту Мартін Шульц запевнив Петра Порошенка під час зустрічі в Брюсселі в понеділок, 27 червня, йдеться у повідомленні прес-служби президента України.

Петро Порошенко, своєю чергою, висловив сподівання, що нинішні внутрішні складнощі не призведуть до зосередження Європейського Союзу виключно на власних проблемах, а стануть стимулом для пошуку нових успішних євроінтеграційних проектів, яким могла б стати і Україна.

Петро Порошенко напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії у Брюсселі передав керівництву ЄС інформацію щодо імплементації мінських угод. При цьому він заявив, що розраховує на подовження дії санкції, повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.

Нагадаємо, раніше про те, що Brexit не впливатиме на безвізовий режим для українців заявила канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

За її словами, процес щодо лібералізації візового режиму продовжиться, коли ЄС відрегулює власне законодавство, аби уникнути зловживань.

Як наголошується в документі, депутати висловили свою повну прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і її вільному і суверенного вибору йти по європейському шляху.

«Європарламент рішуче засуджує рішення так званого «Верховного суду Криму» заборонити Меджліс кримських татар і вимагає його негайної відміни», – йдеться в резолюції.

Європейські депутати вважають, що це рішення являє собою пряме і систематичне переслідування спільноти кримських татар, воно політично мотивоване і спрямоване на те, щоб «ще більше залякати їх законних представників».

Євродепутати висловили побоювання, що за визначенням Меджлісу як екстремістської організації послідують інші репресивні дії, передбачені російським кримінальним кодексом.

Також засуджується порушення свободи преси в Криму.

Крім того, резолюція закликає Російську Федерацію «пролити світло на всі випадки тортур ув’язнених, незаконно заарештованих в Криму».

Європарламент підтвердив засудження приєднання Криму до Росії як «акта, який порушив міжнародне право», повідомляє РБК-Україна.

Джерело – http://zik.ua/