У вівторок, 19 березня, верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що запропонує країнам-членам ЄС направити 90% доходів від заморожених російських активів на закупівлю зброї та боєприпасів для України через Європейський фонд миру (EPF).

Про це пише видання Deutsche Welle.

Голова європейської дипломатії повідомив, що представить свою позицію у середу, напередодні саміту ЄС, який відбудеться 21-22 березня.

На думку Борреля, такий крок дозволить Україні щороку отримувати майже 3 млрд євро. За планом дипломата, ще 10% було б доцільно направити до бюджету ЄС, а надалі використовувати їх, щоб збільшити потенціал українського оборонно-промислового комплексу.

Європейський фонд миру створили ще до початку повномасштабної війни в Україні. Його початковий обсяг на 2021-2027 роки було встановлено на рівні 5 млрд євро. Проте після вторгнення Росії у 2022 році на територію нашої країни, розмір фонду збільшили спочатку до 12, а нещодавно – до 17 млрд євро. З цих коштів на допомогу Україні було виділено 5,6 млрд євро.

Євросоюз повідомив державам-членам, що навряд чи виконає свої зобов’язання надати Україні 1 млн артилерійських боєприпасів, і це ускладнює здатність Києва йти в ногу з виробництвом снарядів у Росії.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на знайомі з питанням джерела.

Зовнішньополітичне відділення ЄС, Європейська служба зовнішніх дій цього тижня поінформувала дипломатів про те, що блок, ймовірно, не досягне мети про передавання українській армії мільйона снарядів до березня 2024 року.

Нагадаємо, що на початку 2023 року ЄС пообіцяв надати Україні 1 млн артилерійських боєприпасів упродовж 12 місяців. Спершу це мало бути передавання снарядів із наявних запасів, а потім – через контракти про спільні закупівлі та збільшення промислових потужностей.

Раніше видання вже інформувало, що ЄС не досягає вказаної мети. Оскільки минуло більше половини відведеного цього часу, і вдалося досягти лише близько 30% ініціативи. Виходячи з обсягу підписаних наразі контрактів, Євросоюз ризикує не досягти цілі.

У матеріалі зазначається, що представник Європейської служби зовнішніх дій відмовився коментувати це питання, посилаючись на конфіденційний характер обговорень.

“Постачання Україні боєприпасів стає ще актуальнішим через те, що Росія змогла наростити власне виробництво. Деякі країни-члени відзначили під час зустрічей цього тижня, що постачання, надані Москві Північною Кореєю, ще більше підкреслюють необхідність підвищення ефективності ЄС”, – йдеться у статті.

Автори матеріалу також звертають увагу, що оскільки Україна готується до тривалої війни, будь-який дефіцит ризикує стати критичним, якщо постачання та підтримка з боку США також уповільняться або результати президентських виборів 2024 року призведуть до зміни позиції.

Євросоюз проведе в Росії Фестиваль європейського кіно, який скасували 2022 року, – захід пройде онлайн від 1 по 15 листопада. На ньому планується представити 21 фільм з країн ЄС і два фільми спільного виробництва російських та європейських кіностудій.

У Міністерстві культури та інформаційної політики України відреагували на таку заяву.

Там зазначили, що цінують партнерство та допомогу європейських союзників, тому вважають повідомлення про повернення фестивалю, поширене представництвом ЄС у РФ “прикрим непорозумінням”.

У Мінкульті наголосили, щоб зупинити повномасштабну агресію рф проти України та не допустити виникнення нових осередків воєнних дій, спровокованих рф, на території європейських держав, важливо продовжувати ефективну санкційну політику не лише в економічній сфері, але й в культурі, зокрема і в кінематографі.

“Вся європейська спільнота має бути консолідованою та послідовною у боротьбі зі злом, яким сьогодні стала країна-агресор. Від дій РФ страждають мільйони людей, знищено 835 обʼєктів культурної спадщини, 1702 об’єкти культурної інфраструктури, які мають цінність не лише для України, а є частиною європейського й світового культурного надбання. Тому відновлення культурного діалогу з країною-агресоркою в таких умовах є неприпустимим”, – йдеться у повідомленні.

У межах Фестивалю європейського кіно покажуть 21 стрічку з Бельгії, Франції, Німеччини, Іспанії, Італії, Люксембургу, Нідерландів, Чехії, Данії та інших країн ЄС. Усі фільми покажуть мовою оригіналу з російськими субтитрами. Вони будуть доступні росіянам безплатно.

Президент України Володимир Зеленський подякував лідерам та громадськості тих країн, які боролися за більш потужний пакет антиросійських санкцій, який було схвалено Євросоюзом.

Про це він говорив під час традиційного вечірнього звернення.

“Євросоюз затвердив дев’ятий пакет санкцій проти Росії за війну. Дев’ятий, але очевидно не останній. Бо очевидно, що тиск потрібно посилювати”, – заявив український лідер.

Зеленський запевнив, що українська влада продовжить працювати із Єврокомісією, з лідерами країн ЄС, із громадськістю Європи, щоб “наявна санкційна політика працювала на закінчення війни й не давала Росії неправильних сигналів – сигналів, що нібито хтось готовий послаблювати тиск”.

“Я дякую всім, хто зберігає принциповість! Слава всім, хто працює заради нашої перемоги!” – завершив президент.

Спільний заклик ЄС і НАТО до Росії припинити війну та покинути Україну якщо і вплине на Путіна, то лише в негативному плані.

Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю ТСН.ua висловив заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь, відповідаючи на запитання, чи вплине на Путіна ймовірний спільний заклик ЄС і НАТО.

“Путін – дуже закомплексована людина. Його в дитинстві весь час били. За класикою психології, ця людина наразі реалізується тим, що намагається бити слабших. А от коли б його вдарив по голові сильніший, одразу присідає. Поки НАТО і США вмовляють його, роблять якісь заклики, висловлюють глибокі занепокоєння – це просто тішить його самолюбство. Тобто від досягає своєї цілі. Замість цього заклику НАТО могло б передати нам винищувачі і ракети “Томагавк” дальністю 2000 км. Це б справило дуже сприятливий вплив на Путіна”, – пояснив експерт.

Самусь зауважив, що цих закликів українці вже чули тисячі, “якщо взяти засідання Радбезу ООН та інших прекрасних організацій, які можуть продукувати заклики”.

На переконання експерта, зараз потрібно навести лад, відповідно до міжнародного права і справедливого світоладу.

“Не можна так, коли якомусь ідіотові захотілося кидатися ракетами по електростанціях взимку, і за це йому нічого не було. Так не може бути. Людство вже кілька тисяч років має якісь моральні принципи. Зараз вони руйнуються. І до тих моральних виродків, які це роблять, просто заклики робити? Це треба бути або дуже наївними, або уникати втягування в конфлікт. Але все рівно не вдасться уникнути цього. Путін останньої миті може напасти на країни Балтії, запустити ядерну ракету по Польщі. Яка різниця йому вже буде – бити по Україні чи по НАТО пуляти, якщо він зрозуміє, що у нього немає шансів. Приміром, якщо ракети запускаються по Польщі, включається 5 стаття НАТО, а Угорщина каже “ні”, тоді у Путіна з’являється шанс”, – зазначив він.

Самусь наголосив, що “давно потрібно припинити робити заклики, потрібно просто мовчки знищити цей режим”.

Міністри оборони Франції, Туреччини та Великої Британії відреагували на заяви Сергія Шойгу про те, що Україна нібито виготовила “брудну бомбу” та готується її використати на власній території, щоб звинуватити Росію.

Про це йдеться у офіційних заявах міністерств оборони Великої Британії, Туреччини та Франції.

У Міноборони Британії наголосили, що Шойгу першим зателефонував Воллесу та переконував їхнього міністра у російському фейку.

“Шойгу заявив, що Україна планує дії за сприяння західних країн, зокрема Великої Британії, з метою ескалації конфлікту в Україні. Міністр оборони спростував ці твердження і застеріг, що такі заяви не повинні використовуватися як привід для більшої ескалації”, – йдеться в повідомленні.

У Великій Британії додали, що Росія та Україна повинні шукати вирішення цієї війни, а Британія готова допомогти у цьому.

У Міноборони Туреччини наголосили, що Хулусі Акар і Шойгу “обмінялися інформацією і думками про необхідність бути обережними й пильними щодо провокацій, які можуть погіршити безпекову ситуацію в регіоні”. У Туреччині також додали, що вони готові бути посередниками у завершенні війни між Росією та України.

Французьке видання Le Figaro, повідомило, що Себастьєн Лекорню почув звинувачення від Шойгу в бік України, проте що влада нібито збирається використати “брудну бомбу” на території України, щоб звинуватити Росію. Там також закликали Шойгу до переговорів з Україною.

“Брудна бомба” та дзвінки Шойгу іноземним міністрам оборони
Російська пропаганда почала поширювати фейк про те, що нібито Україна виготовила “брудну бомбу” та готується її застосувати на своїй же території, щоб звинуватити РФ.

Після цього Шойгу почав обдзвонювати міністрів оборони НАТО із фейковими заявами про “брудну бомбу”.

Керівник українського МЗС Дмитро Кулеба наголосив, що росіяни часто звинувачують інших в тому, що планують зробити самі. В Офісі президента наголосили, що так Росія готується виправдовувати геноцид українців.

Українці можуть залишитися без зарплат та пенсій

Про це повідомив прем’єр-міністр України День Шмигаль

Українці можуть залишитися без зарплат і пенсій, якщо Євросоюз зупинить фінансування України в рамках обіцяних 9 мільярдів євро.

Україна використовує фіндопомогу від ЄС значною мірою для соціальних потреб людей і для реконструкції. Будь-яка затримка, підкреслив глава уряду, загрожує жахливими наслідками.

Аби всі росіяни відчули відповідальність за державу-терористку, в якій вони живуть, їм усім варто заборонити в’їзд у цивілізований світ, зокрема до Євросоюзу.

У цьому переконаний президент України Володимир Зеленський, про що він сказав у зверненні ввечері 14 серпня.

“Працюємо над новими санкціями проти Росії й над тим, щоб простимулювати громадян держави-терориста відчути свою частину відповідальності за те, що відбувається. Дискусія про візові обмеження у Європі для власників російських паспортів щодня розширюється, до неї приєднуються нові держави, нові політики. Зрештою це має привести до відповідних рішень”, – зазначив Зеленський.

На рішення угорської влади могла вплинути розмова Володимира Зеленського з Віктором Орбаном напередодні саміту ЄС.

Про це 25 червня в етері ТСН під час телемарафону сказала віцепрем’єрка з питань євроінтеграції України Ольга Стефанішина.

“Ситуація з Угорщиною на мій подив, попри величезну кількість проблем, які є у наших стосунках і ми про це знаємо, але в угорського уряду завжди була принципова позиція, що вони підтримують європейську інтеграцію України. Можливо, вони це обрали собі, як єдиний позитивний промінчик у їхній політиці щодо України. Але цю позицію угорська влада офіційно озвучила мені ще два роки тому. І вони дотримались цієї лінії. Ми розуміли, що це може бути такий собі угорський “козир”, коли всі країни дійшли згоди, а тут в останній момент Угорщина скаже, а “Баба-Яга – проти”. Але ця держава дотримала слова. І я думаю, що фінальна розмова Зеленського та Орбана в переддень саміту мала дуже важливе значення. Бо Угорщина не лише не блокувала це рішення, а й підтримувала”, – наголосила Стефанішина.

“Можливо, зараз вже настав час прискоритися з цієї процедурою (відповідно до статті 7 Угоди ЄС – ред.) і позбавити тимчасово Угорщину права голосу. Зараз у випадку з Угорщиною це (застосування принципу одностайності в ЄС – ред.) справді перетворилося на засіб шантажу”, — заявила Катаріна Барлі.

Віцепрезидентка Європарламенту вказала на те, що нині вже не можна говорити про якісь демократичні та конституційні умови в Угорщині, де прем’єр Віктор Орбан “частина за частиною повністю взяв країну в свої руки”.

Як відомо, угорська делегація 2 червня знову блокувала процес введення шостого пакета санкцій ЄС проти росії, виступивши з вимогою виключити російського патріарха кіріла (гундяєва), який є відвертим прихильником путіна та війни в Україні, з нового списку обмежень. Раніше Угорщина вимагала та отримала для себе виняток у нафтовому ембарго ЄС проти росії.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що в нинішніх складних умовах, на тлі російської агресії, повинне бути остаточно ухвалено рішення про членство України в Євросоюзі.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Twitter.

“Настав вирішальний момент, щоб раз і назавжди закрити багаторічну дискусію та ухвалити рішення про членство України в ЄС. Обговорив з головою Європейської ради Шарлем Мішелем подальшу дієву допомогу та героїчну боротьбу українців за своє вільне майбутнє”, – написав Зеленський.

Відповідне рішення про відкриття кордонів для громадян України в Раді ЄС ухвалили цього четверга, воно має рекомендаційний характер.

Так, після розгляду відповідно до рекомендації про поступове скасування тимчасових обмежень на несуттєві поїздки в ЄС, Рада оновила список країн, особливих адміністративних регіонів та інших утворень і територіальних влад, для яких слід зняти обмеження на поїздки. Зокрема, зі списку були виключені Руанда і Таїланд, а в список додана Україна.

Як передбачено в рекомендації Ради ЄС, цей список буде і далі регулярно переглядатися і, в залежності від обставин, оновлюватися.

Виходячи з критеріїв і умов, викладених в рекомендації, з 15 липня 2021 року держави-члени повинні поступово скасувати обмеження на поїздки на зовнішніх кордонах для жителів наступних країн:

Албанія

Вірменія

Австралія

Азербайджан

Боснія і Герцеговина

Бруней-Даруссалам

Канада

Ізраїль

Японія

Йорданія

Ліван

Чорногорія

Нова Зеландія

Катар

Молдова

Республіка Північна Македонія

Саудівська Аравія

Сербія

Сінгапур

Південна Корея

Україна (нова)

Сполучені Штати Америки

Китай, за умови підтвердження взаємності

Нагадаємо: про такий намір Євросоюзу стало відомо напередодні, 14 липня. Кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Йозвяк із Брюсселя написав у Twitter, що раніше в’їзд також дозволили громадянам Молдови, Вірменії та Азербайджану.

“Сьогодні посли ЄС вирішили додати Україну до рекомендованого списку третіх країн, для яких варто скасувати обмеження на поїздки до ЄС. Список повинен бути офіційно оновлений завтра”, – зазначив він.

Глава Кабміну Денис Шмигаль на засіданні уряду 14 липня додав, що Євросоюз вніс Україну до “зеленого списку” держав і рекомендував скасувати обмеження на подорожі для її громадян.

Зауважимо: таке “зелене світло” не означає, що українці безперешкодно зможуть в’їжджати на територію всіх країн-членів Європейського Союзу. Адже рішення Ради ЄС є лише рекомендацією для цих держав. Там уряди самі мають ухвалювати, чи включати треті країни в національні “зелені переліки”, зокрема, зважаючи на епідемічну ситуацію власну й тієї держави, з якої прибувають туристи.

На карті Європейського центру профілактики й контролю захворювань (ECDC) Україна позначена сірим кольором

OBOZREVATEL дізнався докладніше, що тепер дозволено під час подорожей.

Таким чином, тепер туристи можуть подорожувати в ЄС лише за умови пред’явлення негативного ПЛР-тесту на коронавірус. Його необхідно зробити не більше, ніж за 72 години до перетину кордону.

Водночас деякі країни-члени ЄС можуть вимагати від мандрівників відправитися на самоізоляцію або двотижневий карантин.

Також, у разі погіршення епідеміологічної ситуації в третій країні, держави ЄС можуть ввести термінові обмеження на всі поїздки.

Як повідомляв OBOZREVATEL, передбачається, що в Україні можуть зробити обов’язковою вакцинацію проти коронавірусу. Якщо відповідне рішення ухвалить головний санлікар країни, за відмову від щеплення українців каратимуть.

Рада ЄС у вівторок затвердила рекомендації про скоординований підхід до обмеження вільного пересування через коронавірус, які передбачають розподіл регіонів на зелену, помаранчеву, червону та сіру зони відповідно до епідеміологічної ситуації.

Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на повідомлення пресслужби Ради Євросоюзу.

Щотижня держави-члени повинні надавати Європейському центру профілактики та контролю захворювань (ECDC) дані за наступними трьома критеріями:

— кількість нових зареєстрованих випадків на 100 тисяч населення за останні 14 днів;

— кількість тестів на 100 тисяч населення, проведених за останній тиждень;

— відсоток позитивних тестів, проведених за останній тиждень.

На основі цих даних ECDC щотижнево публікуватиме карту країн-членів ЄС з розбивкою по регіонах, аби допомогти державам-членам приймати рішення щодо обмежень. Регіони будуть поділені на 4 зони:

— зелену, якщо показник нових випадків за 14 днів нижчий від 25, а відсоток позитивних результатів тестів нижчий за 4%;

— помаранчеву, якщо показник нових випадків за 14 днів нижчий від 50, але відсоток позитивних результатів тестів складає 4% або вище, або, якщо показник нових випадків за 14 днів становить від 25 до 150, а відсоток позитивних результатів тестів нижчий за 4%;

— червону, якщо показник нових випадків за 14 днів становить 50 або вище, а рівень позитивності тестування складає 4% або вище, або якщо показник нових випадків за 14 днів перевищує 150.

— сіру, якщо інформації недостатньо або показник тестування нижчий за 300.

Держави-члени не повинні обмежувати вільне пересування осіб, які подорожують в зелені зони або з них.

Держави члени в принципі не повинні відмовляти у в’їзді особам, які подорожують з інших держав-членів. Ті держави Євросоюзу, які вважають за необхідне ввести обмеження, можуть зажадати від осіб, що виїжджають з незелених зон, вирушити на карантин, здати тест по приїзді або перед поїздкою.

Рекомендація Ради ЄС не є юридично зобов’язуючим документом.

Її досягли у вівторок, 29 січня, пише DW.

“Основна мета реформи – полегшити законні поїздки для туризму, торгівлі та бізнесу, одночасно вживаючи заходів для боротьби з нелегальної імміграції”, – йдеться в повідомленні прес-служби Європарламенту.

Однак поки угода офіційно не закріплена. Згідно з новими правилами, заяву на отримання візи тепер можна буде подати за 6 місяців до 15 днів перед поїздкою. Раніше це можна було зробити не раніше, як за 3 місяці. У той же час, ціна візи збільшиться з 60 до 80 євро. Для осіб, молодших 18 років, можлива знижка. Діти до 6 років, студенти і дослідники, як і раніше, будуть звільнятися від оплати.
Згідно з угодою, буде також існувати прямий зв’язок між швидкістю і ціною візових послуг і готовністю країни, яка видає візу, до співпраці з ЄС у сфері міграційної політики. Тепер досягнуте неформальну угоду повинен затвердити Європарламент, після чого воно надійде на остаточне затвердження в Раду ЄС.

Люди, що мандрують до ЄС часто, зможуть розраховувати на багаторазові візи. Зміни у візовому кодексі вступлять в силу через шість місяців після їх публікації в “Офіційному журналі” ЄС.

За словами Омеляна, рішення Єврокомісії є великим успіхом і водночас серйозним викликом для української держави. Адже основна транспортна мережа TEN-T має пріоритет щодо фінансування та модернізації.

В майбутньому Україна зможе претендувати на допомогу ЄС у питанні розвитку своєї частини Транс’європейської транспортної мережі. Однак до цього європейським партнерам потрібно буде продемонструвати, що українська транспортна-логістична система розвивається в гармонійному поєднанні з європейською системою.

“Успішна реалізація проектів GO-Highway і Via Carpatia, подальше розширення залізничного та авіаційного сполучення з країнами ЄС, розвиток мультимодальних перевезень та запровадження європейських стандартів у сфері транспорту через імплементацію Угоди про асоціацію дадуть потужний імпульс національній економіці і абсолютно нову якість транспортних послуг для українців, а також зроблять інфраструктуру України єдиним цілим з інфраструктурою Європейського Союзу”, – зазначив міністр.

За даними департаменту міграції при Міністерстві внутрішніх справ Литовської республіки на 1 липня 2018 року в Литві проживають 54 393 іноземця, з них – 15 291 – громадяни України (це на 55,4% більше, ніж рік тому).

Також збільшився потік людей з Білорусі – на 24,7% більше, ніж рік тому – 10 433, а ось росіян стало на 8,3% менше, ніж рік тому – 12 391.

Українці, білоруси та росіяни склали майже 70% всіх іноземців, які проживають в Литві.

Більшість іноземців (54,5%), що проживають в Литві, є власниками тимчасової посвідки на проживання (рік тому було 48,5%). Протягом року кількість звернень за видачею дозволу на тимчасове проживання збільшилася на 13,8%, за заміною – на 25,2%.

За рік кількість іноземців, яких не впустили в Литву, скоротилося на 3,6%. Більшість з тих, кого не впустили, – це громадяни Росії (968) і громадяни Білорусі (893).

Про це йдеться у повідомленні на сайті Держприкордонслужби. За словами Цигикала, «вже незабаром Україна може зіткнутися з проблемою різкого збільшення кількості незаконних мігрантів, які будуть намагатися потрапити до нашої держави у будь-який законний, чи ні спосіб». Він зауважив, що така ситуація прогнозується виходячи з того, що зараз країни Європейського Союзу суттєво посилюють питання протидії незаконній міграції, і ці потоки можуть переорієнтуватися на інші напрямки, в тому числі до України.

«Сьогодні ми вже спостерігаємо збільшення кількості незаконних мігрантів на каналах легального в’їзду. Це, коли потенційні незаконні мігранти, опираючись на підтримку діаспор, офіційно видані документи та інші умовно законні шляхи намагаються потрапити до України, аби потім тут залишитися на нелегальному становищі, чи далі незаконно переходити кордон до ЄС», – заявив Цигикал.

За 6 місяців цього року в Україну на державному кордоні не пропущено більше 2 тис. потенційних незаконних мігрантів, тоді як у 2017 році кількість іноземців цієї категорії становила 1 тис. 600 осіб. Крім того, співробітники Держприкордонслужби у 2018 році за незаконний перетин кордону затримали майже 420 «мандрівників» (6 місяців 2017 року – 320), ще понад тисячу виявили за порушення правил перебування в Україні (6 місяців 2017 року – 810).

Для недопущення загострення ситуації голова ДПСУ озвучив декілька пріоритетних напрямків.

«По-перше, – сказав Цигикал, – потрібно посилювати міграційне законодавство та криміналізувати відповідальність за незаконне перетинання державного кордону. По-друге, правоохоронним органами потрібно детально відпрацювати аспекти взаємодії щодо упередження потрапляння незаконних мігрантів до країни та посилювати інженерне облаштування кордону. Це – комплексне питання, яке стосується усіх учасників сектору національної безпеки та оборони».

Мільйони і черга

У 2017 році біометричні паспорти отримали 4 млн осіб, повідомив глава Держміграційної служби Максим Соколюк. Для порівняння, в 2016-му документи отримали трохи більше 1,5 млн українців. Разом з тим в ГМС “Сьогодні” зізналися, що сьогодні з видачею паспортів досі не все гладко з-за черг. Цю інформацію підтвердили і на держпідприємстві “Документ”, яке приймає і оформляє заяви на видачу паспортів. Проте в обох організаціях причину черг не назвали — запропонували звернутися в поліграфкомбінат “Україна”, який друкує паспорти. Проте жоден з телефонів комбінату, зазначених на його сайті, не відповідав.

Очікування і хабарі

Киянка Тамара Тиждень розповіла “Сьогодні”, що чекає свій паспорт близько п’яти місяців — документи подала ще в листопаді 2017 року. Тоді їй пообіцяли, що паспорт буде готовий через 2-3 місяці.

“Минуло чотири місяці, я пішла в паспортний стіл, там сказали почекати ще — вони збільшили час виготовлення до чотирьох місяців. Це притому, що на кінець березня я взяла квитки в іншу країну, тому що сподівалася вже до того моменту отримати паспорт. При цьому в ДП “Документ” мені розповіли, що раніше приймали заяви для прискорення процедури, але зараз відмовилися від цього — на цьому “прискорення” співробітники нібито почали брати хабарі, і навіть було кілька затримань”, — каже Тамара.

Минулого місяця поліція затримала 8 співробітників ДМС, які видавали біометрику в обхід черги. За даними поліції, чиновники вимагали 3000 грн за оформлення документа 22-денний строк і 11 тис. грн — за 1-2 робочих дні.

Про це у Twitter повідомив міністр закордонних справ Чехії Мартін Стропніцький, пише “24 канал“.

У документі мовиться, що у відповідності до державної програми REŽIM UKRAJINA (“Режим Україна”), кількість “заяв для отримання картки працевлаштування зросте на 10 тисяч”.

Глава МЗС Чехії Мартін Стропніцкі наголосив, що з цією метою буде збільшена кількість працівників чеських консульств в Україні. Окрім того, передбачається скорочення терміну залагодження дозволів на працевлаштування.

За інформацією чеських медіа, МЗС Чехії вже погодило свої кроки з головою уряду Андреєм Бабішем.

До слова, через брак робочої сили в країні уряд Чехії також вивчає можливості працевлаштування громадян із Білорусі та Сербії.

Такі результати опублікувало видання YouGov. Шульц, екс-президент Європейського парламенту, а сьогодні – лідер соціал-демократів Німеччини, раніше цього місяця запропонував створити конституційний договір про перетворення ЄС на Сполучені Штати Європи до 2025 року.

Unsere aktuelle #Europa–#Umfrage zeigt: Ein Drittel der Deutschen für Vereinigte Staaten von Europa. https://t.co/MXf67pEI6o … @MartinSchulz @spdde @spdbt pic.twitter.com/AMreu3mwcl

— YouGov Deutschland (@YouGov_DE) 28 грудня 2017 р.

Згідно з опитуванням YouGov, яке проводилося перед католицьким Різдвом, 30% німецьких респондентів заявили, що вони віддають перевагу ідеї Сполучених Штатів Європи.

Таким чином, Німеччина найбільше підтримала план Шульца серед 7 європейських країн, які брали участь в опитуванні.

Респонденти з Франції також відносно підтримали ідею – “за” висловилися 28%. Найбільш скептично до пропозиції німецького політика ставляться жителі Великобританії.

До кінця 2017 року в Україні розпочне роботу онлайн-послуга первинної реєстрації автомобіля. Про це повідомляє УНІАН з посиланням на першого заступника голови Державного агентства з питань електронного урядування України Олексія Віскуба на зустрічі, присвяченій розвитку електронних сервісів в Україні.

“Запустимо первинну реєстрацію авто, це плани на один-два місяці. До кінця року це точно запрацює”, – сказав він.

Також Віскуб зазначив, що у вересні буде представлений кабінет перевізника, у якому буде інформація про ліцензії, дозволи перевізника і багато іншого.

Він додав, що передовсім мають бути введені електронні послуги в таких сферах, як земельна, будівельна і соціальна, реєстрація авто, та інших.

“Ці послуги відповідають послугам, визначеним директивою Євросоюзу, і повинні надаватися онлайн у кожній країні, яка є його членом”, – додав він.

Про це у своїй статті для DT.UA пише постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

Він зазначає, що до цієї реальності відносяться також тимчасова фіксація України як “сірої зони”, що тимчасово повисла між Заходом і Сходом (з подальшим дрейфом на Схід), а також відмова від співпраці між Москвою та ЄС в галузі просування в Росії європейських цінностей і захисту прав людини.

Коротко кажучи, оферта Росії Європі була така: от зона нашого впливу, ми маємо право робити тут усе, що хочемо, а ви зобов’язані приймати всі наші дії як даність,
– зазначає автор.

Кулеба у своєму матеріалі зазначає, що перше системне зусилля Росії з досягнення цієї мети було вкрай агресивним: Кремль почав руйнувати солідарність держав-членів ЄС, розхитувати ключові демократії, підтримувати крайні ліві і крайні праві політичні сили, а також будь-які рухи проти ЄС.

Автор також додав до цих зусиль кампанію з дезінформації і промацування протестних можливостей російських “співвітчизників” у країнах ЄС, а також спроби дискредитації і дестабілізації України.

Проте, як зазначається у статті, до 2017 року стало зрозуміло, що така комбінація не спрацювала.

Кулеба висловлює переконання, що зараз у Росії немає іншого шляху, окрім подальшої ескалації – створення нових викликів, аби “торгувати” ними.

“Є в Росії й свої переваги. Крім статусу у світовій політиці й купи вже створених нею проблем, це відсутність страху генерувати нові. Улюблена схема Москви — створити проблему, а потім ультимативно заявити партнерам, що розв’язувати її треба всім гуртом. Принадність цієї тактики в тому, що такі ситуації не є лінійними, а передбачають варіативність сценаріїв їх розвитку”, – пише у статті дипломат.

Він додає, що “на вході” Москва може і сама не знати, у який саме сценарій втягнуться її партнери, проте вона буде готовою до кожного з них.

У результаті, залежно від сценарію, Росія може програти, а може здобути те, чого бажає, або частину бажаного; або, у разі неминучості негативного кінця сценарію, їй, як мінімум, мають допомогти зберегти обличчя (читай – отримати бодай якийсь бонус). В окремих випадках можна просто в останній момент шляхетно вийняти партнерів із зашморгу, в який до цього їх засунули,
– наголошується в статті.

Автор констатує, що описана стратегія Росії, що поки не спрацювала у кількох країнах Євросоюзу, зараз застосовується нею в загальноєвропейських інституціях. Зокрема – в ОБСЄ і в Раді Європи.

Таку думку висловив голова управління “Майдан закордонних справ” Богдан Яременко на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, серйозною поразкою для України стало рішення Ради ЄС на догоду Нідерландам про те, що Угода про асоціацію між ЄС і Україною не матиме наслідку вступу України до СЄ. Це дуже віддаляє європейську перспективу України.

“Після категоричної відмови Голландії включити до підсумкового документу саміту Україна-ЄС будь-яку згадку про європейську перспективу України, усі переконалися, який саме був, є і в найближчій перспективі залишатиметься контекст відносин України з ЄС. Поклавши руку на серце, Україна не має на сьогодні аргументів змінити ставлення до себе Нідерландів та інших країни ЄС”, – вважає Яременко.

Експерт вважає, що у 2016 році Україна мала боротися за формулювання рішення ЄС докінця, а не погоджуватись на фактичну відмову Україні у європейській перспективі.

Невміння прораховувати наступний крок є причиною і відверто спекулятивного розкручування теми українського втручання в американські вибори. Там теж усе вирішили без нас. Спершу підказали нам, як стати пішаком у виборчій кампанії на користь Клінтон. А цього року заявити, що ніяких доказів по Манафорту у нас немає, і Трампа ми любимо більше, ніж колись Леніна-Сталіна,
– підкреслив Богдан Яременко.

Він підкреслив, що помилка української влади в тому, що вона дозволила втягнути Україну у вибори в США. На думку Яременка, команда президента США просто використовує державу, намагаючись темою українських впливів загасити витік інформації про контакти сина Дональда Трампа з представниками Росії.

“Ніяких політичних чи правових наслідків для України не буде. Будуть лише чергові іміджеві втрати. Дякуючи тупості української влади нас в інформаційному плані “поматросят и бросят”, – підсумував дипломат.

Про це повідомляє Reuters.

“Я хочу запевнити, що, згідно з цим планом, жодного громадянина ЄС, який зараз легально перебуває у ЄС, не попросять залишити країну в момент коли Британія залишить ЄС. Ми хочемо, щоб ви залишились”, – сказала вона під час виступу в парламенті.

Як зазначає видання, в опублікованому на 15 сторінках документі детально пояснюється пропозиція Британії. У документі зазнається, що люди які вже проживатимуть в Британії протягом п’яти років на момент дати, яка ще буде визначена в майбутньому, зможуть отримати “осілий статус”, аналогічний до посвідки на постійне проживання. Тим же, хто прибув за менший період часу, буде дозволено залишитись до досягнення відповідного статусу.

“Статус, як правило, може бути втрачено, якщо людина не перебувала в Британії протягом більше двох років, якщо вона не має тут тісного зв’язку”, – повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду.
Як зазначається, у ЄС прохолодно сприйняли пропозицію британської прем’єрки. Головний переговорник від ЄС Мішель Барньє написав у Twitter, що мета ЄС щодо прав громадян – отримати той самий рівень захисту, що і за європейським законодавством.

“Потрібно більше амбіцій, ясності та гарантій, аніж у сьогоднішній позиції Британії”, – написав він.

Про це офіційно заявили президент Європарламенту Антоніо Таяні, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та прем’єр-міністр Мальти Джозеф Мускат від імені Мальти, яка головує в Раді ЄС, повідомляє “Радіо Свобода”.

Нові правила мобільного зв’язку діятимуть на абонентів, які живуть у країнах ЄС і подорожують всередині Євросоюзу “для роботи і відпочинку”.

Також повідомляється, що невдовзі після 15 червня планують скасувати плату за роумінг у Ісландії, Ліхтенштейні і Норвегії.

До слова, Президент Петро Порошенко заявив, що українська сторона веде переговори з Євросоюзом про скасування плати за мобільний роумінг.

Понад два мільярди доларів на рік – саме стільки Україна отримує за транзит газу. Його умови прописані у контракті між “Нафтогазом” та “Газпромом”, укладеним у 2009 році. Тоді, одразу ж після підписання документу, у Європі прийняли так званий Третій Енергопакет, і умови формування транзитних тарифів змінилися.

У зв’язку з цим, Київ почав вимагати у “Газпрому” перегляду ціни, та марно. Тож тепер спір має вирішити Стокгольмський арбітраж. Україна хоче отримати від Росії компенсацію у 12 мільярдів доларів за період з 2010 по 2015 роки. А ще Київ вимагає збільшити вартість транзиту на 4 мільярди доларів щорічно. Та позитивне рішення суду принесе Україні не лише економічні дивіденди.

“Транзит газу територією України, крім фінансових благ, є дуже важливим стратегічним активом. Багато європейських політиків ведуть переговори з нами і рахуються з Україною, розуміючи, наскільки ми важливі”,– підкреслив голова правління НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв.

Усвідомлюючи це, Росія усіляко намагається підірвати статус України як транзитної держави. Для цього активно намагається втілити проекти в обхід України. Наприклад, Турецький потік по дну Чорного моря та Північний потік по дну Балтійського моря. Більше того, недавно російському монополісту підіграли в Єврокомісії. “Газпрому” дозволили значно збільшити використання потужностей німецького газопроводу OPAL, який є сухопутним продовженням “Північного потоку”.

Зі свого боку, українська влада запевняє, що тримає руку на пульсі.

“Ми вживаємо всі можливі заходи щодо недопущення будівництва проектів, які несуть суто політичний з однієї сторони, а з іншої сторони – несуть загрозу для національної безпеки”,– заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Транзитний контракт між Україною та Росією діятиме ще 2,5 роки. Сторони можуть його продовжити, якщо домовляться про це до липня 2019 року. Та ймовірність цього поки що вкрай низька. Україна вже майже 1,5 роки не закуповує газ у “Газпрому” та активно шукає операторів для своєї ГТС у Європі.

Через брак знань багато громадян України з тих чи інших причин порушують міграційні правила багатьох країн Шенгенського простору, пише dnepr.info. Відповідна інформація про таких громадян заноситься уповноваженими органами Шенгенської зони до інформаційної бази SIS.

Внесення даних про людину в систему SIS тягне за собою наслідки, які в майбутньому через закритість цієї бази для такої особи складно виправити. На підставі інформації з цієї бази будь-яка країна Шенгенської зони, керуючись міжнародними нормами, може обмежити або заборонити в’їзд і перебування на території своєї країни. Про це розповів політолог, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, повідомляє «Главком».

У наших громадян є помилкове уявлення, що безвізовий режим анулює автоматично всі їх колишні проблеми в тих чи інших країнах Шенгенської зони. Ні, це не так. Адже навіть якщо людина зробила собі новий біометричний паспорт, її дані і всі так звані застереження щодо цієї особи зберігаються в системі SIS.

– каже Сушко.

За його словами, дана інформація (незалежно від її типу і терміну давності) буде знаходитися в цій системі до тих пір, поки не буде відповідного рішення органу, який ініціював цей запис, або рішення вищої інстанції.

Якщо особа в минулому році була депортована або здійснила правопорушення на території країн ЄС, вона не може розраховувати на перетин Шенгенського кордону взагалі

– застерігає експерт.

У групі ризику також ті, кому раніше в консульствах відмовляли у візах. Такий категорії громадян треба бути готовим до того, що з ними будуть довше проводити співбесіду на кордоні.

Крім того, Сушко наполегливо звертає увагу, що крім особистої відповідальності, в разі зловживання безвізовим режимом, «покарання» може бути застосовано до країни.

Адже ЄС розробив механізм, який може тимчасово призупинити дію «безвіза» при зростанні нелегальних мігрантів з країни, якій надали безвізовий режим. Це означає, що громадянам України знову доведеться отримувати візи для перетину кордону країн Шенгенської зони.

Про це заявила верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні на засіданні Ради Безпеки 9 травня, передає РІА Новини.

“Ми підтримуємо наших східних партнерів, зміцнюємо їхні економіки і державні органи, їхню стійкість, і через кілька днів ми оголосимо про угоду щодо спрощення візового режиму з нашими українськими друзями”, – сказала вона.

За її словами, “міжнародні правила” мають на увазі територіальну цілісність і недоторканність кордонів.

“Тому ми не визнаємо і визнаємо нелегальну анексію Криму Росією. Ми продовжимо працювати над тим, щоб покласти край конфлікту на сході України, при повному дотриманні мінських угод”, – наголосила Федеріка Могеріні.

Про це у Twitter повідомив брюссельський журналіст Рікард Йозвяк.

За його словами, наступного тижня безвіз з Україною схвалять посли Євросоюзу, після чого в справу вступить Рада Європи.

“Орієнтовні дати щодо візової лібералізації для України: 26.04 – схвалення послами ЄС, 11.05 – затвердження Радою ЄС”, – пише Йозвяк.

Журналіст зазначив, що 17 травня відбудеться підписання документа, а через тиждень його опублікують.

“11.06 – набуття чинності”, – резюмував Йозвяк.

Європейський парламент і Європейська комісія посилили правила Шенгенського прикордонного кодексу, що стосуються перетину зовнішніх кордонів. Від 7 квітня, всі особи, що перетинають зовнішні кордони будуть перевірятись ретельніше.

Зміна правил Шенгенського кодексу про кордони накладає на всі держави-члени обов’язок ретельно перевіряти кожну людина, що в’їжджає на територію Шенгенської зони або виїжджає з неї. Поправка до Шенгенського кодексу є реакцією ЄС на терористичну загрозу у Європі.

Досі усі громадяни країн-членів ЄС підлягали спрощеній перевірці. Однак, як зазначає Прикордонна служба Польщі, відтепер кожна людина, яка перетинає зовнішній кордон у всіх пунктах пропуску – автомобільні, піші, морські порти і аеропорти, будуть ретельно перевірятись.

Посилення перевірок вплине на тривалість перетину кордону і може її збільшити, попереджають прикордонники та обіцяють мінімізувати негативні наслідки адаптації нових приписів ЄС.

Прикордонна служба Польщі також обіцяє коригувати кількість працівників у залежності від черг на кордоні.

Таку заяву зробив голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі, передає УНІАН.

За його словами, місцеві вибори на Донбасі можуть відбутися лише тоді, коли необхідні умови для проведення виборів відповідатимуть критеріям ОБСЄ.

“Українські політичні партії повинні мати змогу висувати кандидатів та брати участь у кампанії, і українські ЗМІ повинні мати змогу також брати участь у кампанії. Щодо учасників переговорів з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, то вони повинні досягнути таке політичне рішення, яке дозволить провести ці вибори. І потім, на цій основі, Україна повинна поступово повернути контроль над цими територіями за сприяння міжнародної спільноти”,– зауважив він.

“Я не можу назвати вам точну дату, але сподіваюся, що упродовж наступних кількох місяців буде формальне рішення, яке дозволить українцям короткотермінове перебування у Євросоюзі без віз. Український народ на це заслуговує, адже Україна виконала всі зобов’язання, всі умови, що їх висунув ЄС”, – сказав він.

За словами посла, рішення на користь спрощення візового режиму для Грузії, прийняте в ЄС напередодні, є доказом того, що Євросоюз “рухається в правильному напрямку в питанні спрощення візового режиму для Грузії і України”.

Як зазначив Мінгареллі, рішення про Грузію прийнято дещо раніше тому, що між Грузією і ЄС раніше почався процес обговорення та запровадження безвіза.

“У цьому немає якогось політичного підґрунтя, запевняю вас. По суті, нема ніяких проблем – всі погоджуються, що Україна виконала все, що мала, і що українці мають подорожувати на короткий термін до ЄС без віз”, – додав він.

У грудні минулого року Євросоюз погодив оновлений механізм припинення безвізових режимів, від якого залежав прогрес у запровадженні безвіза для України і Грузії.

Як пояснив Мінгареллі, Україна тепер повинна дочекатися формального схвалення цього механізму, після чого відбудеться “тріалог” – консультації між Радою ЄС, Європарламентом і Єврокомісією, – щоб остаточно узгодити візову лібералізацію для України.

За два дні до Нового року вийшла резонансна стаття олігарха Віктора Пінчука у впливовому американському виданні Wall Street Journal, що призвела до небаченого для 30 грудня інформаційного вибуху.

Нагадаємо, мільярдер запропонував Україні на 15-20 років “зняти з порядку денного” питання повернення Криму, щоби воно не заважало врегулюванню на Донбасі. А ще – забути про прагнення до НАТО та офіційно відмовитися на тривалий період від мети членства в ЄС.

На думку українського олігарха, це заспокоїло б Росію та дозволило закінчити війну.

Ідеї Пінчука вразили багатьох, відірвавши навіть від святкового шопінгу та підготовки до новорічного столу.

Український Facebook відклав у бік звичні чвари і зосередився на статті у WSJ. Самого Пінчука кляли, виконання рекомендацій виключали, а поодиноких дописувачів, що підтримували автора, звично піддавали публічному засудженню. Також міркували про те, чому Пінчук обрав саме Wall Street Journal, до кого він намагався достукатися та про те, чи стоїть Кремль за його виступом про поступки на користь Росії…

Та за цими обговореннями загубилося важливе питання: а що думає про ідеї Пінчука офіційний Київ?

На щастя, уряд не можна звинуватити у повному мовчанні – важливою стала заява з категоричним “ні” від віце-прем’єра Іванни Климпуш-Цинцадзе.

Але за такого суспільного резонансу не завадив би твіт або facebook-повідомлення президента та прем’єра; їх до нового року так і не з’явилося.

Не забуваймо і про те, що текст Пінчука у WSJ був адресований не українській аудиторії, а західним, перш за все американським елітам. Те, що його ідеї майже одностайно засуджують в українському Facebook, в США просто не могли помітити. Отже, стаття олігарха досягла своєї мети – дала підстави говорити у Нью-Йорку та Вашингтоні про “голоси за примирення”, які лунають з України – а мовчазна реакція українського керівництва лише посилила цей сигнал.

Хтось скаже – не варто нагнітати. Все ж Новий рік. Може, реакція Порошенка, відповідального за зовнішню політику, виявилася загальмованою через свята. Зрештою, в його адміністрації могли помилитися, недооцінивши вагу та резонанс статті у WSJ.

Але події після Нового року повернули це питання на порядок денний.

Ті, хто вважав, що Пінчук діяв у межах ширшої стратегії, умовного “плану Шатун”, отримали ще один непрямий доказ.

У перший робочий день після Нового року, 3 січня, вийшла ще одна стаття із ще радикальнішими пропозиціями. Керівник аналітичного центру МЦПД, колишній дипломат та номінальний власник сайту “Апостроф” Василь Філіпчук опублікував у цьому ЗМІ велике дослідження за назвою “Розмінна монета чи поле бою: що буде з Україною у 2017 році”.

У роботі Філіпчука немає жодних посилань на статтю Пінчука; її підготовка, виходячи з обсягу дослідження, почалася ще до публікації статті у WSJ. Але пропозиції екс-дипломата, по суті, дублюють та розширюють ідеї, що прозвучали від олігарха за чотири дні до того:

– ідею членства в ЄС та НАТО необхідно забути, бо вікно можливостей закрите і нам не потрібна “євроатлантична тріскотня” (це цитата);

– Україна має зробити все для відновлення добрих відносин з РФ, аж до військово-технічної співпраці з армією окупанта (!!!);

– для цього треба визнати Крим спірною територією та відкласти на 20 років питання його належності, а на цей час офіційно вважати окупаційну владу в Криму легітимною (!!!);

– Севастополь – взагалі запропонувати РФ на 99 років;

– а сили України натомість пустити на відновлення зруйнованого Росією Донбасу. Ніби нічого й не було.

Аналітика Філіпчука, можливо, не заслуговувала б на цей допис, навіть попри те, що він має під контролем доволі читаний медіаресурс, для якого постійно купується трафік. Але координація зусиль з просування сигналу про “дружбу з Росією” свідчить, що йдеться не про пересічну думку одного експерта. Проблема серйозніша.

Важливо розуміти, що Філіпчук не пов’язаний із Пінчуком. За свідченнями численних джерел, його аналітичний центр та веб-сайт фінансуються так званою “газовою групою” колишньої влади. Однак дивний збіг публікацій за часом і змістом не дає підстав виключати, що ці два тексти про відновлення дружби з РФ стали частиною єдиної кампанії, яка спланована “вище”.

Власне, про низку публікацій “ми без Росії пропадемо” стало відомо ще наприкінці минулого року, з розслідування “Детектора медіа”, але тоді йшлося про тексти для внутрішнього споживача.

Схоже, тепер ця інформаційна кампанія вийшла на експортні ринки, перш за все – на ринок США.

До інавгурації Дональда Трампа створюється враження, що Україна хоче будь-що піти на компроміси з РФ. Тепер ті, хто проштовхує дану ідею, матимуть в запасі ще й думку “незалежного українського аналітичного центру”. До слова, Василь Філіпчук ще від старих часів справді користується повагою в Брюсселі, та й не лише там.

Ігнорувати цю проблему – неприпустимо і небезпечно. Керівництво країни (перш за все президент, але не лише він) має чітко позначити свою думку щодо пропозицій, які лунають.

Інакше мовчання буде розцінене багатьма як згода.

Так, багато в чому політикам доведеться повторювати те, що лунало від них не раз, але це потрібно зробити.

– Треба зазначити, що Україна йде дорогою реформ, а Угода про асоціацію – дороговказ на цьому шляху. Включно із зоною вільною торгівлі. А відмовлятися від реформ – неприпустимо.

– Треба нагадати, що шлях до ЄС визначений українським народом і окремо взятий Пінчук чи Філіпчук не змінять цього факту. Що ЄС – це як ціннісний вибір, так і вибір шляху реформування країни. Так, знову про реформи, але це – ключове.

– Треба освіжити пам’ять тих, хто вважає, що “позаблоковість” дала Україні хоч щось позитивне. І нагадати, що зараз співпраця з Альянсом потрібна нам і використовується нами для посилення армії, розваленої у період “позаблоковості”. А армія потрібна, щоби боронити країну від російської агресії, якщо хтось не помітив.

До речі, йдеться саме про співпрацю, заявку на вступ Україна не подає, а прагнення до членства не записане у стратегії зовнішньої та внутрішньої політики (на жаль, адже інших безпекових гарантій на горизонті немає).

– Нарешті, треба безапеляційно визначити, що Батьківщину не продають. Належність Криму не може бути предметом торгівлі. Крапка.

Особисто я чекаю від президента подібної заяви. Час розставляти крапки над “і”.

Автор: Сергій Сидоренко

Суть змін до Конституції зачіпають повноваження парламенту Італії, палати якого втратять рівноправність. Прем’єр-міністр Маттео Ренці зазначив, що піде у відставку, якщо населення на референдумі проголосує проти змін. З огляду на, що у Італії один з найбільших зовнішніх боргів, то відставка уряду спричинить за собою економічну нестабільність в ЄС.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко впевнений, що результати референдуму можуть викликати нову хвилю політичної турбулентності. Експерт припускає, що не так важливі результати референдуму, скільки те, як ними можуть скористатися різні політичні сили. Впливовим рухом серед політиків в країні є ідея про необхідність відходу від Євросоюзу.

“Якщо більшість громадян Італії відхилить ці пропозиції, це фактично означатиме дострокові парламентські вибори і політичну нестабільність. Якщо в результаті виборів в Італії “Рух п’яти зірок” стане частиною влади, це стане причиною відцентрових тенденцій в ЄС”, – повідомляє аналітик в коментарі на ресурсі Апостроф.

Результати референдуму в Італії можуть знову поставити під сумнів цілісність Євросоюзу, який після референдуму в Нідерландах і Brexit і так цим не відрізняється.

Таку думку висловив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, повідомляє AFP.

“Хтось може мене критикувати, але я висловлю свою думку. Наприклад, я скажу: А чому б Туреччині не вступити до Шанхайської п’ятірки?”, – заявив президент.

Окрім того, Ердоган зазначив, що Туреччина “передусім має почуватися розслаблено щодо ЄС і не зациклюватися”.

За словами турецького лідера, він уже обговорив ідею приєднання до ШОС з президентом Росії Володимиром Путіним та президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим.

Шанхайська організація співробітництва (ШОС) була утворена країнами-учасницями “Шанхайської п’ятірки”, до якої входили Росія, Китай, Киргизстан, Таджикистан та Казахстан, і яка засновувалася з метою зміцнення довіри у військовій сфері та взаємного скорочення збройних сил в прикордонних районах. У 2001 році до ШОС приєднався Узбекистан, а у 2015 році – Індія та Пакистан.

 

“Щоб почерпнути все найкраще з ЄС – моделі, схеми, принципи, відсутність корупції – не обов’язково треба лізти з головою у цю структуру. З одного боку, це дуже круто, правильно, що ми цього прагнемо, що держава своїм чітким вектором вказала на євроінтеграцію, але перебування у цій структурі спричинить дуже багато клопотів. Я не впевнений, що керівництво держави має такі мускули, щоб вибивати з керівництва ЄС преференції, бонуси, компенсації, як свого часу робив Кваснєвський (Олександр Кваснєвський, колишній президент Польщі. – Ред.), коли Польща входила в ЄС”, – зазначив Притула.

Окрім цього, на думку телеведучого, населення України бездумно возвеличує Європейський Союз, не розуміючись на принципах роботи цього об’єднання.

“Українець має таку дурну натуру, що він спочатку щось ефемерно возвеличує – людей, ідеї, процеси – а потім, коли стикається з цим лоб у лоб, прозріває. Тому, як колись казав Булгаков (російський письменник Михайло Булгаков. – Ред.) “Ніколи і нічого не просіть! Самі запропонують і самі все дадуть”. Я не ліз би так у ЄС, про який ми нічого не знаємо. Люди в Україні не обізнані з принципами діяльності цього об’єднання. Ми просто знаємо, що там класно… Давайте переймати на себе їхні моделі, і коли в нас тут усе буде гарно працювати, вони прийдуть і самі попросять”, – переконаний Притула.

«Система онлайн-декларування повинна бути запущена в середині цього місяця, що прописано в підзаконних документах Назка, уряду і озвучена Міжнародним валютним фондом і ЄС, так як запуск системи був одним з останніх умов щодо запровадження безвізового режиму та отримання траншу від МВФ. До старту дана система повинна була отримати атестат на комплексний захист в Держспецзв’язку. Але в кінці минулого місяця ДССЗЗІ не затвердила незалежну експертну організацію для розробки висновку про захист системи. При цьому ніяких нових термінів не було призначено і нам дали зрозуміти, що до старту системи атестат не буде надано», – пояснив Чаплинський.

джерело http://newsbanker.com/

“Ми чекаємо визначення конкретної дати введення безвізового режиму з країнами ЄС, що важливо для майбутньої Угоди про реадмісію. Це може бути початок або середина жовтня. Але повинна бути озвучена точна дата”, – сказав міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, передає Анадолу.

В інтерв’ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, голова турецької дипломатії нагадав, що укладена 18 березня домовленість між Анкарою та Брюсселем про боротьбу з нелегальною міграцією сприяла скороченню числа біженців, що прибувають на грецькі острови. “Як торговці людьми, так і їх жертви усвідомили, що у разі прибуття на острови вони будуть вислані назад.

Крім того, ми вжили дуже серйозних заходів по боротьбі з контрабандистами, в тому числі і в Туреччині. Зниженню потоку мігрантів також сприяло і те, що людям, які не вдаються до послуг нелегальних перевізників, був наданий реальний шанс на розміщення на території Євросоюзу”, – сказав Чавушоглу. За його словами, місія НАТО в Егейському морі, можливо, зробила психологічний ефект, але не зіграла роль вирішального чинника в даному питанні. Чавушоглу спростував твердження грецької влади про те, що “Анкара не є безпечним місцем і тому нікого з мігрантів не повертають до Туреччини”.

“Це твердження не відповідає дійсності. Кількість повернутих відома – 468 осіб”,- констатував міністр. Він також нагадав про те, що в рамках двосторонньої угоди про реадмісію між Туреччиною і Грецією протягом цього року знову прийняті більше тисячі осіб. “Рівнем співпраці у даній сфері задоволена і грецька сторона”, – зазначив глава зовнішньополітичного відомства.

“За останні 20 років ми бачили, як результати референдумів у Європі скасовувалися іншими референдумами або навіть рішеннями національних парламентів”, – сказав Джентілоні в інтерв’ю програмі BBC ” HARDtalk, навівши як приклад Францію й Німеччину.

Глава італійського МЗС також додав, що якщо британці змінять своє рішення про вихід з ЄС, то він готовий “випити за це келих шампанського”.

Після підбиття підсумків референдуму країни Євросоюзу закликали Британію швидше провести переговори про вихід з блоку. Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр заявив, що переговори повинні початися як можна швидше.

Для реалізації підсумків “брекситу” Британії необхідно застосувати статтю 50 Лісабонського договору, яка передбачає проведення переговорів про вихід країни з Євросоюзу протягом двох років.

джерело http://www.ukrinform.ua/

Внутрішні процедури, пов’язані з виходом Великобританії з ЄС, не вплинуть на готовність Європарламенту розглянути питання щодо запровадження безвізового режиму для України. У цьому голова Європарламенту Мартін Шульц запевнив Петра Порошенка під час зустрічі в Брюсселі в понеділок, 27 червня, йдеться у повідомленні прес-служби президента України.

Петро Порошенко, своєю чергою, висловив сподівання, що нинішні внутрішні складнощі не призведуть до зосередження Європейського Союзу виключно на власних проблемах, а стануть стимулом для пошуку нових успішних євроінтеграційних проектів, яким могла б стати і Україна.

Петро Порошенко напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії у Брюсселі передав керівництву ЄС інформацію щодо імплементації мінських угод. При цьому він заявив, що розраховує на подовження дії санкції, повідомляє агентство “Інтерфакс-Україна”.

Нагадаємо, раніше про те, що Brexit не впливатиме на безвізовий режим для українців заявила канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

За її словами, процес щодо лібералізації візового режиму продовжиться, коли ЄС відрегулює власне законодавство, аби уникнути зловживань.

Так, глава держави очікує, що найближчим часом комітети Європарламенту завершать усі формальності для голосування щодо безвізового режиму Україні.

“Я хотів би подякувати членам комітету у закордонних справах Європарламенту, і доповідачу, і іншим за надзвичайно професійну роботу, яка була зроблена для розгляду цього питання. Ми очікуємо, що формальні процедури в комітетах будуть завершені до літніх канікул в парламенті”, – сказав Порошенко.

Також президент висловив сподівання, що найближчим часом вирішиться питання надання Євросоюзом макрофінансової допомоги Україні.

“Домовилися про макрофінансову допомогу. Ми сподіваємося на те, що два останні пункти будуть вирішені найближчим часом… і після того, як буде прийнято рішення МВФ про виділення чергового траншу Україні, Євросоюз приєднається до цього шляхом надання Україні макрофінансової допомоги разом з кредитними гарантіями, які нам нададуть США”, – сказав глава держави.

Крім того, Порошенко повідомив, що напередодні прийняття Євросоюзом рішення про продовження санкцій проти Росії передав керівництву ЄС інформацію про імплементацію Мінських угод.

“Ми очікуємо позитивних повідомлень по завершенню роботи саміту Євросоюзу і засідання Європейської Ради, і сьогодні дуже важливим було передати останню інформацію про імплементацію Мінських угод, щодо тих проблем, які є, на окупованих територіях, і довести чітку і зрозумілу позицію України”, – сказав президент.

Нагадаємо, у Брюсселі 27 червня пройшли політичні консультації високого рівня – міні-саміт – за участю керівництва України та Європейського Союзу.

Між Україною та Польщею продовжать розбудовувати міждержавну інфраструктуру. Про це заявив спікер ВР Андрій Парубій за результатом зустрічі з маршалком сейму Польщі Мареком Кухніцьким у Трускавці. “Ми змогли проговорити і міждержавну співпрацю, зокрема дуже конкретні плани щодо покращення, створення та модернізації інфраструктури між Польщею та Україною. Нові митні переходи, залізничні з’єднання, з’єднання автобанів. Але також ми багато часу віддали для переговорів щодо міждержавної співпраці в ширшому регіональному вимірі”, – повідомив Парубій.

Також, за словами спікера, відбулись обговорення важливих тем щодо перспектив співпраці Європа-Карпати, щодо залучення України в участі у дискусії та форумах Вишеградської четвірки, де з 1 липня Польща починає головувати. Не оминули увагою питання пришвидшення отримання Україною безвізового режими з ЄС, а також можливого членства у Євросоюзі.

Однією з тем обговорення, як заявляв Парубій напередодні, був заклик до поляків не голосувати у сеймі антиукраїнську постанову про геноцид поляків українцями. Голова Верховної ради після зустрічі з польським чиновником зауважив – разом вони погодились, що “повинні шукати порозуміння у складних сторінках нашої історії”.

Ділки, що обікрали своїх вкладників, через спецрозслідування ЄС та розпочатий у світі процес деофшорізації можуть залишитися без всього, що так “чесно накрали”.

“Ми займемося цим питанням в Брюсселі, перевіримо всі факти і зробимо відповідні висновки… Ми обговорили банкрутства 72 банків останнім часом, і куди поділися гроші, які ніхто не може знайти”, – сказала вона. Нагадаємо, Національне антикорупційне бюро України розслідує виведення збанкрутілими банками в офшори майже 10 млрд коштів.