Адвокатка Марина Бекало пояснює, що формуляр згоди на військову службу регулює лише дозвіл на проведення професійно-психологічного тестування. Цей документ не є обов’язковим і не має юридичної сили щодо мобілізації або військової служби.
Основні характеристики формуляра:

Не є нормативно-правовим документом. Його не затверджено законом або підзаконними актами.
Визначає згоду на тестування. Йдеться про психологічні дослідження, необхідні для оцінки придатності до служби.Військовий облік юнаків, скріншот: YouTube

Інший документ, який викликає сумніви, — соціальний паспорт допризовника. Він містить чимало особистих даних: від місця проживання та стану здоров’я до релігійних переконань.
На думку адвокатки, цей паспорт також не регламентується жодним нормативно-правовим актом і має лише рекомендаційний характер.

Як діяти?
З’ясуйте призначення документа. Попросіть представників ТЦК пояснити, для чого потрібен формуляр або паспорт і які наслідки має їх підписання.
Не поспішайте підписувати. Ознайомтеся з документом і за потреби проконсультуйтеся з юристом.
Відмовтеся за сумнівів. Ви маєте право не підписувати документи, що не передбачені законом.
Зверніться по допомогу. У разі тиску подавайте скаргу до омбудсмена чи прокуратури.

За законом, на військовий облік беруть хлопців у рік, коли їм виповнюється 17 років. Якщо юнакові виповниться 17 лише в жовтні наступного року, то стати на облік він повинен з січня до березня 2025 року. До цього моменту вимагати від нього виконання цього обов’язку немає підстав.

Адвокатка наголосила, що хлопець, якому лише 16, не має статусу призовника. Тому він не може бути притягнутий до відповідальності за відсутність на обліку. За статтею 210 КУпАП відповідальність настає лише за порушення правил обліку тими, хто підлягає призову.

Що стосується роботи ТЦК, вони діють у межах своїх обов’язків. Якщо б росія не розпочала війну, повістки роздавати б не довелося. Україна бореться за своє існування, і мобілізація є вимушеним заходом. У цьому контексті чітко видно відмінності між українською армією, де бійці проходять ретельну підготовку, та росіянами, яких кидають у бій без жодної турботи про їхнє життя.

Водночас російська пропаганда намагається створити ілюзію несправедливості мобілізації в Україні, замовчуючи жорсткі заходи в самій росії.

Пропагандисти просувають такі міфи, як “Україна воює до останнього українця” чи “мобілізація несправедлива”. Однак правда в тому, що Україна змушена захищатися, щоб росіяни не зруйнували нашу країну та не поневолили наш народ.

Документ підтримали для ухвалення у другому читанні.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на нардепа Олексія Гончаренка в Telegram.

Парламентар пояснив, що таке рішення комітету є дуже важливим, оскільки воно відкриває для законопроекту дорогу до голосування на найближчому засіданні Ради.

Також Гончаренко звернув увагу, що законопроект не лише забороняє мобілізацію обмежено придатних до 25 років, а й дає можливість звільнитися зі служби обмежено придатним до 25 років, яких встигли мобілізувати.

“Ті обмежено придатні, кого встигли мобілізувати, отримують безумовне право на звільнення у разі їхнього бажання”, – додав він.

Мобілізація до 25 років

Нагадаємо, в Україні на військову службу не мобілізують чоловіків віком до 25 років. Але є кілька винятків, за яких мобілізація все ж таки можлива.

Зокрема, це стосувалося обмежено придатних чоловіків – вони після проходження ВЛК набули статусу військовозобов’язаних, тому їх могли призвати на військову службу.

Таке питання в Україні почали вирішувати шляхом ухвалення нового закону.

3 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні відповідний законопроект, який забороняє мобілізацію обмежено придатних. “За” проголосували 295 нардепів.

Для того, щоб документ набув чинності, його має у другому читанні підтримати Рада та підписати президент Володимир Зеленський.

У Києві четверо 18-річних хлопців забили на смерть 34-річного чоловіка.

Про це повідомляє відділ комунікації поліції Києва.

“Під час раптового конфлікту 18-річні кияни завдали тяжких тілесних ушкоджень місцевому жителю, від яких він через кілька днів помер у лікарні. Слідчі повідомили затриманим про підозру, на час досудового розслідування вони перебуватимуть під вартою”, – йдеться у повідомленні поліції.

До Подільського управління поліції від перехожого надійшло повідомлення про бійку на Поштовій площі. На місце події негайно прибули наряди патрульної поліції та оперативники.

Правоохоронці встановили, що між 34-річним місцевим мешканцем та компанією 18-річних юнаків виник раптовий конфлікт, у ході якого молодики гуртом накинулись на потерпілого. Порушники били чоловіка навіть після того, як він впав на землю та знепритомныв, а далі втекли до метро.

Поліцейські затримали двох підозрюваних у підземці, а інших упродовж двох годин за їх місцем мешкання.

За даними поліції, усі затримані – кияни та студенти столичних вишів.

Лікарі декілька днів боролись за життя чоловіка, проте отримані травми виявились несумісними з життям.

“За погодженням із Подільською окружною прокуратурою слідчі повідомили затриманим про підозру у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України – умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб. Суд обрав фігурантам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави для двох з них. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі”, – зазначили у поліції.

Аварія сталась ще 23 жовтня 2020 року, проте лише в квітні 2021 року справу передали в суд. За даними слідства, посеред дороги зіткнулись автомобілі Honda CR-V, за кермом якого був 40-річний чоловік, та ВАЗ, яким керував 24-річний водій.

У ДТП постраждали пасажири ВАЗ – 14-річний та 15-річний хлопці. Вони померли у лікарні. Правоохоронці вчора, 14 квітня, спрямували до суду обвинувальний акт стосовно обох водіїв.

“За даним фактом слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що призвело до загибелі кількох осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі”, – йдеться у повідомленні.

Трагедія сталася 6 вересня, близько 20.30, на 108 км автодороги Київ-Чоп, поблизу повороту на с. Тесневку Коростишівського району. Дорожньо-транспортна пригода сталася за участю ВАЗа і Opel Insignia. В результаті аварії загинули четверо молодих чоловіків і травмовані три жінки.

Попередньо, водій Ваза, здійснюючи маневр розвороту, не надав перевагу в русі автомобілю Opel Insignia, який їхав в Житомир, в результаті чого сталося зіткнення. В результаті на місці події від отриманих травм загинули 26-річний водій і троє пасажирів ВАЗу – 2000, 2001 і 2004 років народження. Всі вони – жителі села Горіхового Коростишівського району Житомирщини.

За кермом іншого легковика перебувала 33-річна мешканка Миколаївської області. Її і двох пасажирок, 1981 року народження, доставили до Коростишівської районної лікарні, попередньо з забоями.

На місці події працювали слідчо-оперативні групи Головного управління Нацполіціі в області та Коростишівського відділу. Наразі всі обставини ДТП з’ясовуються в рамках розслідування кримінальної виробництва, розпочатого за статтею “Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами” Кримінального кодексу України.

В результаті стрілянини 2 хлопців отримали тілесні ушкодження. Один з них виявився неповнолітнім. Про це у Facebook повідомив Руслан Форостяк, радник керівника обласної поліції.

Свідками події стали самооборонівці. Вони затримали правопорушника та передали правоохоронцям. Пізніше його доставили до Портофранківського відділу поліції Одеської області. Чоловіка перевіряють на причетність до інших можливих правопорушень.

Вирішують питання про відкриття кримінального провадження.